Ігровий тренінг «Я  - лідер»

Мета: усвідомлення та нарощування лідерського потенціалу.

Завдання:

1.               Інтеграція групи за рахунок усвідомлення колективної відповідальності та включення у спільну командну діяльність.
2.               Розвивати лідерські якості у членах команди, перевірити їхню готовність брати на себе відповідальність за прийняті рішення, здібність ефективно працювати та спілкуватися з партнерами по команді.
3.              Допомогти подолати внутрішні бар`єри, страх, невпевненість перед іншими людьми.
4.              Надати можливість членам команди проаналізувати якості, що допомагають та заважають їм бути лідерами.

               5.  Розвивати самостійність, творчий підхід до завдання, лідерські  навички в учасників тренінгу.

          6. Сприяти мобілізації творчої фантазії учасників у рішенні завдань, що пов’язані з колективними переговорами.

Принципи роботи тренінгової групи:

1.   "Тут і тепер". Цей принцип орієнтує учасників тренінгу на те, щоб предметом їхнього аналізу постійно були процеси, що відбуваються в групі в цей момент, почуття, що пережиті в даний конкретний момент, думки, що з'являються в цей момент.
2.   Щирість і відкритість. Чим більш відвертими будуть розповіді про те, що дійсно хвилює й цікавить, чим більш щирим буде пред'явлення почуттів, тим більш успішною буде робота групи в цілому.
3.   Принцип Я. Основна увага учасників повинна бути зосереджена на процесах самопізнання, на самоаналізі та рефлексії.
4.   Активність. У групі відсутня можливість пасивно "відсидітися".
5.   Конфіденційність. Все, про що говориться в групі щодо конкретних учасників, повинно залишитися всередині групи - природна етична вимога, що являється умовою створення атмосфери психологічної безпеки і саморозкриття.

Крім зазначених норм слід домовитися про спосіб звертання один до одного. Спілкування між всіма учасниками й ведучими незалежно від віку й соціального статусу рекомендується здійснювати на "ти". Це дозволяє створити дружню і вільну обстановку в групі, хоча звернення на "ти" досить нелегке внаслідок звички та певної ієрархії відносин.

Теоретична  частина

Лідер (від англ. Leader - ведучий) - член групи, за яким вона визнає право приймати відповідальні рішення в значущих для неї ситуаціях, тобто найбільш авторитетна особистість, що реально грає центральну роль в організації спільної діяльності і регулюванні взаємовідносин у групі. У психології прийняті різні класифікації лідерів:

1) за змістом їх діяльності (лідер-натхненник і лідер-виконавець);

2) за характером діяльності (універсальний лідер і ситуативний лідер);

3) за спрямованістю діяльності (емоційний лідер і діловий лідер) тощо.

Лідерство - стосунки домінування і підпорядкування, впливу і спрямування зусиль в системі міжособистісних відносин у групі.

Практична частина

 Етап 1. Знайомство та згуртування

1. Вправа: «Візитна картка»

Цілі:

-                     розвинути здатності до виявлення Я –  концепції реальної самоідентифікації лідера;

-                     розвивати здібності лідера з'єднувати ідеї з різних областей емпіричного і чуттєвого досвіду;

-                     тренувати такі лідерські якості, як рухливість мислення і навички ефективної комунікації;

-                     сприяти тренуванню вміння викладати матеріал виразно і яскраво.

Розмір групи: бажано не більше 20 учасників. Це пов'язано не з можливістю проведення вправи, а з її ефективністю. Більший розмір групи приведе до розмивання уваги і ослаблення концентрації на партнері.

 Ресурси:  ватманський лист для кожного учасника; для групи - фломастери, ножиці, клейка стрічка, фарби, клей, велика кількість друкованої продукції (рекламні проспекти, брошури, ілюстровані журнали і газети).
Час: близько години.

  Хід вправи

 "Візитна картка" - серйозне завдання, яке представляє нам можливість стимулювати самоаналіз, самоідентифікацію учасника тренінгу. Така робота є необхідним попереднім етапом для самоактуалізації - витягування з пасиву в актив поведінки всіх тих необхідних уявлень, умінь, навичок, якими володіє претендент на лідерство.

 Ця вправа відмінно працює на початковій стадії тренінгів, так як вона передбачає знайомство учасників групи один з одним.

Спочатку кожен учасник складає отриманий ним ватманський лист по вертикалі навпіл і робить у цьому місці розріз (великий настільки, щоб у отвір, що утворився, можна було просунути голову). Якщо тепер ми одягнемо на себе лист, то побачимо, що перетворилися в живу рекламну тумбу у якої є лицьова і тильна сторона.

На передній частині аркуша учасники тренінгу складають індивідуальний колаж, що розповідає про особисті особливості гравця. Тут, на "грудях", потрібно підкреслити достоїнства, але не забути і про якості, які, м'яко скажемо, не доставляють вам особливої радості. На тильній стороні ватманського аркуша ("спинці") відобразимо те, до чого ви прагнете, про що мрієте, чого хотіли б досягти.

Сам колаж складається з текстів, малюнків, фотографій, які можна вирізати з наявної друкованої продукції та доповнити при необхідності малюнками і написами, зробленими від руки.

Коли робота зі створення візитної картки завершена, всі одягають на себе отримані колажі і здійснюють променад по кімнаті. Всі гуляють, знайомляться з візитками один одного, спілкуються, ставлять запитання. Приємна неголосна музика - відмінний фон для цього параду індивідуальностей.
Завершення: обговорення вправи;  доречні такі питання:

- Як вам здається, чи можливо ефективно керувати іншими, не знаючи до ладу, ким є ти сам?

 - Чи здається вам, що в ході завдання ви змогли краще зрозуміти, що ви за людина? Чи вдалося вам достатньо повно і виразно створити свою візитну картку?

- Що було легше - говорити про свої достоїнства або відображати на аркуші свої недоліки?

 - Чи знайшли ви серед партнерів когось, хто схожий на вас? Хто дуже відрізняється від вас?

- Чий колаж запам'ятався вам найбільше і чому?

- Як може подібний вид роботи вплинути на розвиток лідерських якостей?
Психологічний коментар

Наше сприйняття - то дзеркало, яке формує наше враження про себе, нашу Я-концепцію. Безумовно, що оточують нас люди (сім'я, друзі, колеги), які коригують нашу самоідентифікацію. Іноді до такої міри, що уявлення про власне Я змінюється до невпізнанності у людини, схильного сприймати думку з боку і довіряти іншим набагато більше, ніж самому собі.
Деякі люди мають дуже детально розроблену Я-концепцію. Вони вільно можуть описати власну зовнішність, вміння, навички, риси характеру. Вважається, що чим багатша моє уявлення про себе, тим простіше я можу впоратися з вирішенням різних проблем, тим більше спонтанним і впевненим буду в міжособистісної комунікації.

Етап 2. Розігрів

2. Вправа  «Ти і твоє ім'я»

Цілі:
- розвинути самостійність, творчий підхід до завдання, лідерські навички в учасників тренінгу;

- потренуватися в самооцінці і самопрезентації.

Розмір групи: не має значення.

Ресурси: дошка, маркери, папір і ручка для кожного гравця.
Час: 15-30 хвилин.

Хід вправи

Покладіть перед собою аркуш паперу і напишіть на ньому по вертикалі ваше ім'я. Зосередьтеся! У вас є 5-10 хвилин, щоб написати проти кожної букви якість свого характеру, яку ви в собі знаєте і цінуєте.

Приклад:

М - мріяти (вмію)

А - активна позиція в комунікації

Р – рішучість

І - інтелект

Я – яскрава індивідуальність

Завершення: обговорення вправи.

Після завершення індивідуальної роботи учасники представлять отримані результати товаришам по групі, записавши їх на дошці.
 

Етап 3. Основна частина

3. Вправа «Лабіринт»

Цілі:
- дати можливість учасникам тренінгу проявити лідерські якості;
- обговорити і перевірити на практиці ефективність методів передачі і сприйняття інформації;

- зміцнити міжособистісні стосунки в групі шляхом створення моделі, що вимагає відповідальності за партнера, вміння концентруватися на його проблемах, емпатії;

- опрацювати в ігровій формі можливості реакції на кризову ситуацію, поведінка в умовах невідомості.

Розмір групи: не важливий, так як кожен раз на полі знаходяться два гравці.
Ресурси: велика кімната або будь-який матеріал для позначення меж поля. Дошка / фліп-чарт для запису результатів.

Час: в залежності від завдань тренера і розмірів групи. В середньому одна пара проходить лабіринт за дві-три хвилини.

Хід вправи

На підлозі  кольоровою клейкою стрічкою (можна використати крейду) позначається маршрут. Він являє собою звивисту стежку завдовжки чотири-шість метрів і шириною близько метра. Один із пари гравців починає гру як провідний, другому зав'язують очі - він ведений. Його завдання - пройти по маршруту і не заплутатися в лабіринті. Ведучий дає словесні вказівки: вліво, вправо, два кроки вбік і т.д., на вибір ведучого гравця. Йому не можна торкатися руками веденого і якось, крім слів, керувати діями партнера.
          Після того, як ведений долає маршрут, його результат записується на дошці. Потім у парі учасники міняються ролями, і засікається час, за який другий учасник пройшов лабіринт. Визначається загальний час пари. Наприкінці можна назвати пару-переможницю, ту, яка пройшла маршрут в найкоротший термін.

        Отже, всі мають пари і готові до гри.

-  Скажіть, ви всі впевнені у своїх силах, в надійності партнерів?

- Чи було, що в стані напруження ви втрачали над собою контроль і забували самі прості речі? Наприклад, всі знають, де ліва, права сторони, як рухатися вперед і назад? Покажіть рукою ці напрямки! Ви впевнені, що навіть у складній ситуації не переплутаєте ці поняття? Що ж, чудово! Кілька речей, на які потрібно звернути увагу учасників:

 - провідний несе повну відповідальність за веденого. Він чітко і вчасно попереджає його про всі можливі небезпеки і перешкоди;
- прохання до всіх без винятку учасників: запам'ятайте всі свої відчуття, емоції в двох ролях - провідного та веденого;

- звернення до глядачів: успіх залежить і від вас. Дотримуйтесь тиші, щоб не заважати контакту між партнерами на майданчику. Зверніть особливу увагу на те, як змінюється у людини, що проходить лабіринт, мова тіла і чому це відбувається? Хода, спина, руки розкажуть вам немало про переживання «героя». Запам'ятайте всі ці деталі до закінчення гри!
Закінчилася подорож по лабіринту. Оголошуються підсумки і переможці.
Завершення: обговорення гри.

- Що відчували учасники? Що бачили з боку глядачі?
- Хто запам'ятав і може продемонструвати на майданчику типові рухи гравця, який пройшов через лабіринт? (Звертаємо увагу на те, як змінилася пластика людини, позбавленої можливості бачити навколишній світ. Він напружений, невпевнений, повільно пересувається у просторі.)

          Після завершення обговорення пропонуємо розібратися на пари або групи, і даємо чергове завдання.

- Придумайте і зіграйте сцену, в якій пройдений вами лабіринт перетворився на якусь незвичну, небезпечну, невідому територію. Це може бути вулиця вночі, околиця незнайомого міста, підвісний міст над прірвою, канат над ареною цирку, стежка через джунглі. Визначте не тільки місце дії, але і вирішіть, хто ваш герой. Чому опинився в даному місці? Куди прямує, яка його мета?

Етап 4. Заключна частина

4. Вправа «Кольоровий стілець»

Цілі:

- підштовхнути учасників до необхідності самоаналізу, розвинути їх вміння об'єктивно ставитися до себе і оцінювати особистісні якості та поведінку по відношенню до оточуючих;

• дозволити кожному учасникові групи отримати зворотний зв'язок;
• практично відпрацювати отримання і надання зворотного зв'язку;
  - дати гравцям відчути важливість двостороннього зв'язку: лідер, член групи, група.

Розмір групи: вправи передбачають участь всіх учасників тренінгу.

Ресурси: один стілець, дошка / фліп-чарт, маркери для записів.
Час: від півгодини до тих пір, поки учасникам вистачить бажання і сил вести відверту розмову один з одним.

Хід гри

Перший етап заняття - це розмова тренера з групою про те, в чому сенс, переваги і небезпеки зворотного зв'язку.

Не забудьте, що зворотний зв'язок - це не обов'язково критичні висловлювання на вашу адресу, нерідко це зовнішня оцінка ваших сильних сторін, констатація рис вашого характеру, нейтральні зауваження про те, який стиль вашої поведінки.

Давайте висловимося з приводу того, в чому ви бачите переваги зворотного зв'язку! Зробимо це методом мозкового штурму, коли всі думки висловлюються вголос (без блоків "не можна", "це звучить нерозумно" ) і записуються. У ході мозкового штурму на дошці можуть з'явитися наступні думки:
- Емоційні розвантаження. Вихлюпнув емоції і власну думку - звільнився.
- Перевірка того, наскільки моє уявлення про себе співпадає з думкою навколишніх.
- Можливість побачити з боку свої позитивні і негативні якості.
- Можливість товаришів підказати мені альтернативні форми поведінки. Часто це дозволяє вирішувати проблеми, поки вони ще не переросли у щось більше.
- Перевірка того, чи правильно я прогнозую взаємини між собою і оточуючими.
- Допомога у самовдосконаленні.

- Можливість побачити справжнє обличчя замаскованих друзів.
- Дружня критика допомагає не бути самовдоволеним і заспокоєним, тренує тебе і допомагає зберегти хорошу форму.

- Після відвертої розмови я відчуваю, що справжні дружні відносини тільки зміцняться, а дута дружба ...  Її не шкода!

- Чи можу розповісти всім, що я про них думаю. Вони не образяться, тому що самі просили відвертості!

Другий етап

Ми з вами плідно обговорили проблеми отримання і надання зворотного зв'язку. Хочеться сподіватися, що все висловлене вами допоможе кожному на наступному етапі вправи. Спробуємо практично отримати й надати зворотний зв'язок своїм товаришам у грі "Кольоровий стілець".
Тут, у центрі кімнати, я ставлю стілець. У тренінгу, в театрі стілець найчастіше - аж ніяк не банальний предмет меблів. Це символ, метафора, образ. Ось і наш стілець буде виконувати особливі функції. Які?
Є відома вправа - "гарячий стілець", коли той, хто сидить на ньому, вислуховує від товаришів далеко не завжди приємні думки про себе. Є "стілець золотий" - він передбачає вираз симпатії і компліменти на адресу сидячого. Наш стілець - "кольоровий". Той, хто сяде на нього, отримає можливість почути від учасників групи відверту думку про себе. Будьте готові не тільки до приємних слів, але й до складних запитань.
         У гравця, який сидить у центрі, теж є право на п'ять питань. П'ять питань до товаришів - це чимало. Варто добре подумати, щоб максимально повно реалізувати своє право не тільки на відповідь, а й на спробу прояснити ставлення до себе.

Хотілося б, щоб кожен сприйняв те, що відбувається, як акт дружби і відвертості, а не як порожню балаканину. Вдумайтеся, що для вас дійсно важливо у тому, хто сидить навпроти. Що ви хочете дізнатися про нього, чим хотіли б з ним поділитися?