12 травня о 18:00Вебінар: Лайфхаки з використання сервісу LearningApps в освітньому процесі

Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення і розвиток художніх напрямів, нових жанрів.

Про матеріал
Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення і розвиток художніх напрямів, нових жанрів.
Перегляд файлу

Тема: Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення і розвиток художніх напрямів, нових жанрів.

Мета навчальна: подати загальні відомості про просвітництво як літературну епоху, визначити історичні умови її виникнення, розкрити розмаїття виявів літературного життя в епоху просвітництва: виникнення сентименталізму та розвитку (класицизм, реалізм) художніх напрямів, нових жанрів (філософська повість);

розвиваюча:         розвивати логічне мислення, пам'ять увагу навичко роботи з додатковою літературою;

виховна:                   виховувати інтерес і повагу учнів до творів митців епохи Просвітництва, формувати цілісне сприйняття світової культури, толерантне ставлення до думки інших людей.

Тип уроку:      урок на основі історико – літературного матеріалу

Обладнання:            портрет Вольтера, Ж.Ж.Русо, Д.Дідро, Ш.Л.Монтеск’є, Ж.Мельє, словник літературознавчих термінів, диск із записом слайд – шоу про епоху просвітництва.

Епіграф:                                            Май мужність користуватися власним

розумом! — такий девіз Просвітництва.

Іммануїл Кант

 

Зміст уроку

І.  Актуалізація опорних знань учнів

1.1  Експрес опитування

  •                  На які стани поділялось французьке суспільство?
  •                  Що таке абсолютизм?
  •                  Як ви розумієте тезу «криза традиційного суспільства»?
  •                  Які умови сприяли розвитку критичної думки?
  •                  Що таке ідеологія?

Учитель. До кінця XVIII ст. у Франції визріла криза традиційного суспільства, яка поставила питання про пошук виходу з неї перед прогресивними умами того часу.

  1.   Перегляд слайд – шоу про добу Просвітництва

Як уже зазначалося вище, просвітництво є ідеологічним рухом, який позначився на різних літературних напрямах.

   Передовсім, помітне місце в літературному житті тієї доби все ще посідав класицизм. Його естетика і поетика впливали на літературу всієї Європи. Щоправда, класицистичні твори часто наповнювалися просвітницьким змістом. Образно кажучи, у старі міхи залили нове вино (але міхи часто не рвалися). Так, давньогрецький сюжет про Едіпа у однойменній класицистичній трагедії Вольтера отримує про втіхи та насолоди життя. Зокрема, на формування літератури рококо відчутний вплив (своїм фантастичним елементом, екзотикою і еротизмом) справили казки східної збірки "Тисяча й одна ніч", яка саме тоді (1707-1717) була перекладена французом Таланом.

   Надзвичайно плідно працювали також письменники-реалісти, особливо в жанрі роману. Батьком просвітницького реалістичного роману вважається англієць Даніель Дефо (автор "Робінзона", ''Молль Флендерс" та численних інших творів). Багато нового вніс до цього жанру також Генрі Філдінг і багато інших письменників.

   Саме у ту добу виник сентименталізм - літературний і мистецький напрям, у творах якого домінували почуття ("сентименти", звідси й назва). Сентименталісти проголошували культ природнього почуття, природи, часто - патріархальної ідеалізації. Цей напрям швидко поширився по усій Європі.

   Найвідоміші представники сентименталізму в європейських національних літературах: С.Річардсон, Л.Стерн, О.Голдсміт, Т.Смолетт (пізні твори), Ж.Ж.Руссо, штюрмери, М.Карамзін, Г.Квітка-Основ'яненкотаін.

   Тоді ж спочатку у Франції, а згодом у всій Європі поширюється література рококо, в якій у легкому, грайливому стилі зображувалися втіхи та насолоди життя. Зокрема, на формування літератури рококо відчутний вплив (своїм фантастичним елементом, екзотикою і еротизмом) справили казки східної збірки "Тисяча й одна ніч", яка саме тоді (1707-1717) була перекладена французом Таланом.

   Виникають або набувають розквіту нові літературні жанри (жанрові різновиди) - філософська повість і роман виховання.

II. Повідомлення теми і мети уроку

Доба просвітництва – це історичний відрізок часу, хронологічні межі якого прийнято окреслювати двома європейськими революціями - в Англії і Франції.Появу просвітницького світогляду підготував бурхливий розвиток природничих наук, математики,астрономії,фізики.Просвітництво зародилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Іспанії, Італії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською  імперією Тож тема нашого уроку прозвучить так: Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення і розвиток художніх напрямів, нових жанрів. Перед Вами знаходиться і епіграф. Це вислів Імануіла Канта: «Май мужність користуватися власним розумом! — такий девіз Просвітництва».

Тепер ми з Вами докладніше ознайомимося з новою літературною епохою – Просвітництво, поговоримо про те, які саме історичні умови і впливали на виникнення даної епохи, розкриємо розмаїття виявів літературного життя в епоху Просвітництва: виникнення сентименталізму та розвиток інших художніх напрямів: класицизму та реалізму, нових жанрів: філософська повість, спробуємо зазирнути в глиб століть, відчути тогочасну історико – культурну атмосферу, сформувати цілісне уявлення стосовно сприйняття світової культури.

ІІІ. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

3.1 Вступне слово вчителя

Епоха Просвітництва - одна із чудових сторінок в історії західноєвропейських культур. Просвітниками називають ідеологів XVIII ст., філософів і письменників, які виступили з критикою феодальних порядків. Просвітники були переконані в тому, що саме розум, ідеї, знання правлять світом; вони засуджували деспотизм і висміювали забобони суспільства. Віра в інтелект людини, в її здатність перебудувати світ на розумних засадах спонукала їх до поширення науково-природничих знань і відмови від релігійного тлумачення явищ. Просвітники мріяли про майбутнє царство розуму та справедливості, яке здавалось їм зовсім близьким. Філософи, письменники, вчені вважали, що несуть людям світло нової істини. Ось чому їх називали просвітниками, а всю добу - Просвітництвом.

Некороновані монархи Європи Свіфт, Дефо, Вольтер, Шіллер, Гете (найвідоміші представники Просвітництва) закликали людство до розумних дій, вчинків, способів життя. Дідро, наприклад, хотів “зобразити загальну картину зусиль людського розуму в усіх сферах знання і у всі часи”. Вольтер стверджував, що державні інтереси повинні стояти вище особистих, що превалює у людини розум і його закони, що все життя пояснюється з позицій розуму. Людина - досконала істота, яку природа обдарувала різноманітними талантами та здібностями. Вона сама повинна відповідати за свої вчинки, а вчинки мусять бути вільними - без огляду на відплату за добро чи покарання за можливі помилки.

Правитель мусить керувати не як деспот, що визнає тільки власну волю, а як “освічений монарх”, тобто розумно і справедливо, згідно із законами. З’являється нове розуміння смислу життя.

Просвітникам здавалось, що старі стосунки між; людьми були просто нерозумні і неприродні. І елементарний розум, і сама природа, на думку просвітників, підказують, що всі люди рівні від народження. У XVIII ст. стала дуже популярного ідея “природної людини”. Ліквідацію феодальних відносин (і встановлення буржуазного ладу) просвітники розглядали як повернення до природи, як розкриття в людині її нормальних, природних якостей. “Природна людина”, нормальна людина протиставлялась дворянину, з його викривленим уявленням про себе, про свої права. Такий погляд на людину багато в чому визначав і художній метод письменників XVIII ст. Класичними зразками для пись-менників-просвітників були чудові твори давньогрецького і давньоримського мистецтва. Водночас слід зауважити, що суспільно-політичний устрій країн тієї доби не відповідав розумним поняттям про нормальні стосунки між людьми, тому у творах багатьох письменників розвивались критичні теми та мотиви.

   3.2 Словникова робота

Просвітництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальні, антиабсолютистські настрої освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії, вчені, філософи, письменники, вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, осуд експлуатації людини людиною, утвердження самосвідомості й самоцінності особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.

Просвітники — це далеко не спільнота однодумців. Кожен — оригінальний, неповторний, по-різному бачить майбутнє. Проте спільним для них є непорушна віра в прогрес, у творчі можливості розуму, можливість досягти щастя для всіх.

3.3  Розповідь вчителя про епоху Просвітництва

Просвітництво — це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального сус пільства. Інтелектуальні представники її проповідували соціальну та політичну емансипацію третього стану (міщан і селян); встановлення "царства розуму", заснованого на природному рівноправ'ї людей, політичній свободі і гро мадянській рівності; ставили за мету поширення знань: дати народу освіту і "просвітити" монархів відносно змісту "іс тинного" людського суспільства. Тим самим новітні посту лати спричинили надлам старої феодальної організації.

Ідеї Просвітництва справили такий величезний вплив на всі напрямки духовного життя європейського суспільства, що дали назву новій культурно-історичній добі. До речі, зга дувана епоха, на відміну від попередніх, сама дала собі ім'я: термін "просвітництво" використовують ідеологи Про світництва — Вольтер і Гердер. Остаточно закріпила цей термін у науці стаття І. Канта "Що таке Просвітництво?" (1784 р.).

За часом доба Просвітництва — це середина XVII — XVIII ст. Ідеї Просвітництва проростають спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше — в Німеччині, Італії та в інших країнах Європи. Розвиток європейської культури так чи інакше відбувався під знаком ідей Просвітництва. Але найчисленніший, збагачений яскравими талантами загін просвітителів сформувався у Франції: саме звідсіля, несу чи на собі печатку французького генія, ідеї Просвітництва поширилися по всій Європі.

Перш ніж дати загальну характеристику культурі доби Просвітництва, зупинимося на характерних спільних ри сах та специфічних відмінностях Просвітництва в різних країнах. Характерними рисами Просвітництва є:

1. Прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справед ливості", рівності.

Продовжуючи започатковану на рубежі XVII—XVIII ст. раціоналістичну систему в європейському культурному розвитку, Просвітництво сповідувало справжній "культ розуму", вбачаючи в ньому той "архімедів важіль", за до помогою якого можна перевернути всю систему громад ського та духовного життя. Проголошене просвітителями царство розуму за своєю історичною сутністю було не чим іншим, як ідеалізованим здоровим глуздом буржуазії, кот ра готувала собі ідейні засади приходу до влади.

Проте, незважаючи на своє всевладдя, розум повинен був рахуватися з тим, що наявні умови (абсолютистська влада ще була досить сильною) не дозволяли здійснити практичне перетворення суспільства.

2. Рушійною силою історичного розвитку і умовою торжества розуму просвітителі вважали розповсюдження передових ідей, знань, а також поліпшення морального стану суспільства.

Визначальним моментом культурного життя епохи Про світництва була безмежна віра в перетворювальні можли вості освіти. Передові люди того часу докладали значних зусиль для поширення знань серед усіх верств суспільства, відводячи просвіті провідну роль у прогресивному розвит ку людства у руслі загального добра й справедливості. Слід зазначити, що Просвітництво розумілося ширше, ніж про сте розповсюдження знань і освіти, воно включало в себе моральне та громадянське виховання, а також утверджен ня "істинних" уявлень про світ, суспільство та людину — на противагу "хибним" ідеям старого світу. Постулати Просвітництва не несли в собі революційного запалу, проте саме вони започаткували те соціальне піднесення, яке завершилося Французькою буржуазною революцією 1789— 1794рр.

3. Вони прагнули розкувати розум людей і тим самим сприяли їхньому політичному розкріпаченню.

4. Просвітителі вірили в людину, її розум і високе по кликання. Цим вони продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.

Зумовлене особливостями історично-національного розвитку Просвітництво в різних країнах мало й істотні відмінності:

1. Англійське Просвітництво, наприклад, відрізнялося від французького певною обмеженістю і поміркованістю своїх цілей. Це було зумовлено рядом факторів і насампе ред тим, що англійське Просвітництво не випереджало буржуазну революцію, як у Франції, а йшло слідом за нею. До того ж, Англійська буржуазна революція XVII ст. вис тупала в релігійній оболонці, її ідеологічним знаменом був пуританізм, який протистояв пануючій англіканській церкві і королівському абсолютизму, її завершенням став класо вий компроміс 1688—1689 рр. Буржуазія поділилася вла дою з новим дворянством, залучивши останнє до буржу азного способу ведення господарства, що також наклало свій відбиток на характер просвітницької ідеології в Англії.

2. Французьке ж Просвітництво XVIII ст. було значно вищим етапом у розвитку ідейної боротьби буржуазії, що ^ І* підіймалася. Воно породжувалося специфічними умовами ,ч, • Франції XVIII ст., де боротьба між феодалізмом і антифео дальними силами набрала відносно безкомпромісних, різких форм.

3. Особливість Просвітництва бездержавних, залежних народів полягає в тому, що воно тісно перепліталося з формуванням культурно-етнічної солідарності, з національ ним відродженням, особливими стимулами для яких ста ли гердеріанство (протест проти деспотизму) і романтизм. Історичним прикладом може слугувати період Гетьманщи ни в Україні.

Якщо говорити про загальну характеристику художньої культури доби Просвітництва, то слід відзначити, що вона є новим відкриттям, новим щаблем на шляху розвитку світової планетарної художньої культури, їй властиве таке художнє сприйняття, як інтимність, ліризм, гостра спо стережливість, проникнення в людські пристрасті і харак тери. Водночас, здобутки художньої культури доби Просвітництва, досягнуті ціною втрати універсальної повно ти у зображенні духовного життя, цілісності у втіленні ес тетичних ідеалів суспільства, властивих мистецтву попе редніх років.

Замість свавільного індивідуаліста епохи Відродження і регламентованого підданого періоду класицизму в XVII ст. героєм мистецтва стає громадянин, який утверджує свободу в рамках політики. Д. Дефо, Д. Свіфт, Г. Філдінг, Г. Лессінг, А. Лесаж, П. Бомарше, Вольтер, Д. Дідро репрезентують у своїй творчості розумне, саму природність людини. Для них розв'язання усіх колізій зумовлено просвітленням життя, розумом, знаннями.

Просвітницький раціоналізм найінтенсивніше наповню вався гуманістичним змістом. Так, якщо в класицизмі "розумність" творів мистецтва була показником їхніх художніх якостей, то тепер вона сприймається і як додаткове свідоцт во його моральних вартостей. Краса і добро все тісніше зближуються через посередництво істини. Звідси — моралі заторський пафос самого мистецтва Просвітництва та зро стаючий інтерес до проблеми піднесеного. Реалізм Про світництва вже не висуває таких могутніх титанів, як мис тецтво Відродження. Велич духу, неймовірна напруга загальнолюдських пристрастей замінюється дещо спритні стю винахідливого героя.

Мистецтво демократизується і звертається до життєвого матеріалу найрізноманітніших верств, залучаючи низи су спільства. Уважно простежується суспільне життя людей. Провідним жанром у літературі стає соціально-побутовий роман. Площина уваги художників весь час розширюється. Класицизм як домінуючий напрям у літературі і мистецтві поступається сентименталізму (сентимент — почуття), а при близно з 60-х років XVIII ст. — також і романтизму.

3.4 Робота з портретами митців епохи Просвітництва

  •                  Погляньте на них. Це діячі доби Просвітництва
  •                  Що Вас найбільше вражає у їх зовнішності?
  •                  Що Ви можете сказати про їх погляд?
  •                  Чому в них такий вигляд обличчя?
  •                  Про що він свідчить?

3.5 Коментар вчителя

Середні віки посередником у питаннях моралі, етики, повсякденного побуту виступала церква. Вона освячувала своїм авторитетом існуючий порядок, доводила, що існуючі політичні відносини є справедливими та угодними Богу, і тому все, що не відповідало церковним канонам, оголошувалось єрессю і піддавалося жорстоким переслідуванням. Однак релігійні догми стали поступово втрачати свою беззаперечність під тиском нових відкриттів (створення ньютонівської механіки). У сфері духовного життя утворився своєрідний вакуум. Система відносин, на якій ґрунтувався «старий порядок», втрачала одну з найважливіших опор.

3.6  Виступ учнів з основними відомостями про життєвий і творчий шлях митців епохи Просвітництва

Один з учнів класу зачитує уривок з твору Ж. Мельє «Заповіт».

«...Ніяка ненависть, ніяка відраза не будуть надмірні щодо людей, які є винуватцями стількох лих і повсюдно експлуатують інших. У вас немає більш сильних і злих противників і ворогів, ніж ці сильні та знатні світу цього та багатії, тому що саме вони неволять, катують вас і роблять такими нещасними.

Зло, прийняте та законодавчо оформлене майже в усьому світі полягає в тому, що люди привласнюють собі у приватну власність багатства землі, тоді як всі повинні були б володіти ними на рівних правах і користуватись ними всі разом.

Ви дивуєтесь, бідняки, що у вашому житті так багато лиха і гніту? Це від того, що ви самі несете весь тягар полуденної спеки, як виноградарі з євангельської притчі... Бо лише плодами вашої важкої праці живуть всі ці люди зі своїми слугами...»

Учитель. Скажіть, будь ласка, як називається переворот у житті людей, що призводить до зміни одного ладу іншим? (Революція)

 

Відкривається перша буква «Р» зашифрованого на дошці слова.

 

Учитель. Скажіть, будь ласка, як називається сукупність знань, отриманих в результаті навчання. (Освіта)

 

Відкривається друга буква «О» зашифрованого на дошці слова.

Один з учнів класу зачитує уривок з широко відомої літературно-художньої повісті Вольтера «Кандід, або Оптимізм».

«...Кандід попросив показати йому, де в них засідає суд; йому відповіли, що такої установи в них немає, що в Ельдорадо нікого не судять. Він запитав, чи є в них в’язниці, і йому відповіли, що і в’язниць у них немає. Більш за все здивував і порадував Кандіда Палац Науки з галереєю у дві тисячі кроків, заставлену математичними та фізичними інструментами. ...Тиранія невластива ні нашим звичаям, ні нашим законам, всі люди вільні...»

Учитель. Перекладіть з латини слово «компроміс». (Згода)

Відкривається третя буква «З» зашифрованого на дошці слова.

Один з учнів класу зачитує уривок з твору Ж. Ж. Руссо.

«...Перший, хто відгородив ділянку землі, придумав заявити: «Це моє — і знайшов людей достатньо простодушних, щоб цьому повірити, був справжнім засновником громадянського суспільства. Від скількох нещасть, війн, вбивств, злочинів та жахів уберіг би себе рід людський той, хто вийняв би кілки чи засипав рів, крикнув би собі подібним: “Не слухайте цього брехуна; ви загинули, якщо забули, що плоди землі — для всіх, а сама вона — нічия”».

Учитель. Скажіть, будь ласка, як називається форма правління, за якої верховна влада в державі зосереджена в руках одноосібної глави держави? (Монархія)

Відкривається п’ята буква «М» зашифрованого на дошці слова.

Один з учнів класу зачитує уривок з твору Д. Дідро «Додатки до «Мандрівки Бугенвілля».

 

«...На Таїті суспільна думка і закон поганим визнавали лише те, що погане за своєю природою. Роботи і жнива виконувалися разом. Слово «власність» мало там дуже обмежений зміст. Увесь острів являв собою ніби одну численну родину, а житла — ніби різні кімнати одного з наших великих будинків. Я вважаю, що, за винятком цього забутого куточка нашої земної кулі, ніде і ніколи не було справжньої моральності і що, можливо, її ніколи ніде і не буде...»

Учитель. Скажіть, будь ласка, як називається знак, що ставиться наприкінці окличних і спонукальних речень? (Знак оклику «!»)

Відкривається остання клітинка зашифрованого на дошці слова.

– Отже, що замінило для суспільства релігію, віру в Бога? Учні звертають увагу на дошку і дають відповідь: РОЗУМ!

  1. Узагальнення і систематизація набутих знань учнів

4.1 Експрес опитування

1)  Що таке Просвітництво? У чому полягає його головна ідея?

2)  Назвіть імена представників епохи Просвітництва, з ідеями яких ви щойно познайомились на уроці, і покажіть їх на портретах.

3)  Кому належать наведені вислови?

   «Людина народжена вільною, та, між іншим, вона усюди в кайданах». (Ж. Ж. Руссо)

   «Якби Бога не існувало, то його варто було б вигадати, щоб тримати чернь у покорі». (Вольтер)

   «Ви утримуєте не тільки ваших королів і принців, а й всіх нікчемних людей, які тільки існують у світі». (Ж. Мельє)

   «Перше джерело зла — нерівність; з нерівністю виникли багатства, вони породили розкіш і неробство... люди були добрими і не мали вад до того часу, поки не були винайдені ці страшні слова — «твоє» і «моє». (Ж. Ж. Руссо)

4.2  Розгадування кросворду

По горизонталі:

1 - Французький філософ-енциклопедист — Дені...

2.  Закінчіть відомий вислів англійського філософа Френсіса Бекона "Знання — це ..,,"

3. Просвітителі вважали, що людина — це доскона­ле ...

4. Як просвітителі прагнули вплинути на розвиток людини?

5.  Просвітництво стало справжнім віком ... ,

По вертикалі:

1. Французький просвітитель, правник та письменник.

2.  Французький письменник-просвітитель. автор філософської повісті "Простак".

3.    Невеликий   за   обсягом   літературний   твір публіцистичного жанру на злободенну тему.

4. Поняття, яке виражає здатність мислити.

5.  Просвітництво.........доба розвитку .,.

6.  Одна з країн Західної Європи, де зародилось Просвітництво.

7.  У ньому просвітителі бачили справжню причину важкого життя людей.

Відповіді, По горизонталі:   І. Дідро, 2, Сила.

3, Створіння. 4. Вдосконалити. 5. Книги.

По вертикалі; 1, Монтеск'є. 2. Вольтер. 3. Памфлет.

4. Розум, 5, Науки. 6. Англія. 7, Устрій,

4.3  Складання сенкану «Просвітництво»

Перший рядок – задане слово

Другий рядок – два прикметники

Третій рядок – три дієслова

Четвертий рядок – фраза підсумок з чотирьох слів

П’ятий рядок – синонім до заданого слова.

Наприклад:

Просвітництво

Розумне, дидактичне

Навчає, впливає, моралізує

Культ досконалої природної людини

Енциклопедія

4.4  Тестування «Доба Просвітництва»

Ідейний рух XVIII століття, що увійшов в історію європейської культури під назвою ...

а) Просвітництво;

б) Класицизм;

в) Романтизм.

2. Просвітителі називали світ:

а) прекрасним та досконалим;

б) негарним та недовершеним.

3. Людину у добу Просвітництва вважали:

а) гріховним створінням;

б) досконалою істотою;

в) прирівнювали до Бога.

4.   Що  найбільше   цінували   а  людині у добу Просвітництва ?

а) вчинки;

б) зовнішній вигляд;

в) розум.

5. Найвищим законом життя просвітителі вважали:

а) закон розуму;

6) закон честі;

в) закон вчинків.

6.  Що спільного у людини доби Просвітництва з людиною доби Відродження?

а) оптимізм та цілеспрямованість;

б) мораль;

в) суспільний устрій.

7.  Роль церкви у добу Просвітництва:

а) церква зміцнила свої позиції;

6) не відіграла ніякої ролі;

в) втратила свою силу і вплив.

8.  У яких галузях науки доби Просвітництва було зроблено найбільше відкриттів?

а) фізика і хімія;

б) біологія та географія;

в) історія.

9.  XVIII століття вважають віком:

 а) книги;

б) мистецтва;

в) релігії.

10. За доби Прсвітництва найбільшого розквіту досягли:

а) журналістика;

б) господарство;

в)книгодрукування.

11. Французька Енциклопедія довершила перево­роту:

а) науці;

б) релігії;

в) духовному житті.

12. Хто переслідував енциклопедистів?

а) королівська цензура і церква;

6) народ;

в) Папа Римський.

Відповіді: 1 — а; 2 — а; 3 — б; 4 — в; 5 — а; 6 — а;

7 — в; 8 — а; 9 — а; 10 — а; 11 — в; 12 — а.

4.4 Узагальнююче слово вчителя 8096785754

V. Підведення підсумків уроку

VI. Оцінювання і осмислення домашнього завдання

Опрацювати матеріал в підручнику на стор. 40-52. Підготувати відомості про Вольтера. Прочитати «Простак» р. 1 – 7.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

  1. Балмутский В.Я., Бажар Ю.И. История зарубежной литературы      XVIII вв. – М.,1983
  2. Зарубіжна література. 9 клас: Хрестоматія / Авт.-упоряд. І. Л. Столій. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009. — 416 с.
  3. Зарубіжна література. 9 клас. Матеріали до уроків. Укладач Р.Б.Шутько. – Харків: Торсінг, 2000. – 192 с.
  4. Зарубіжна література. 9 клас: Посібник – хрестоматія / Упорядник Щавурський Б.Б. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 528 с.
  5. Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури ХVII – XVIIIст.-К.,2007
  6. Киченко О.С. Новий підхід до порівняльного вивчення історії європейського Просвітництва // Всесвіт. – 2006. – № 3 – 4. –                  С. 172 – 174;
  7. Куцевол О.М. Зарубіжна література. Розгорнуте календарне планування уроків за програмою 2001 року. 9 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок». – 2003. – 144 с.
  8. Куцінко О. Г. Зарубіжна література. 9 клас. -  ВГ «Основа». – 2007. – 256 с.
  9. Лімборський І. Рококо в європейських літературах епохи Просвітництва // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. - № 3. – С. 44 – 46.
  10. Лімборський І. Просвітництво поза канонами і стереотипами: основні тенденції в світлі сучасних інтерпретацій // Зарубіжна література в навчальних закла Лімборський І. Просвітництво у дзеркалі постмодерного світу // Зарубіжна література в школах України. – 2005. – № 5. – С. 35 – 37.дах. – 2003. – № 5. – С. 52 – 57
  11. Рогозинський В. Нова літературознавча розвідка // Зарубіжна література в школах України. – 2006. – № 4. – С. 63 – 64.
  12. Середа О.А. Зарубіжна література: Плани – конспекти. 9 клас. – Харків:                 Торсінг, 2003. – 304 с.
  13. Щавурський Б.Б. Уроки зарубіжної літератури. 9 клас. За програмою 2001 року. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 128 с.

 

1

 

doc
До підручника
Зарубіжна література 8 клас (Паращич В.В., Фефілова Г.Є.)
Додано
24 лютого 2020
Переглядів
1521
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку