Провідна роль інтегрованих уроків в освітньому процесі молодших школярі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Провідна роль інтегрованих уроків

в освітньому процесі молодших школярі

 

 

 

 

 

В інформаційно – методичній роботі представленні матеріали вчителя початкових класів з досвіду практичного застосування інтеграції предметів в освітньому процесі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                         Вчитель початкових  класів

                                     Петруненко С.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                              

                                                                         ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………      4

 

I. Теоретичні підходи до провідного місця інтеграції в початковій школі

 

1.1 Інтеграція навчальних предметів як засіб формування в молодших школярів цілісності сприйняття світу……………………………………………………  8

 

II. Інтегрований урок як одна з нетрадиційних форм організації навчання учнів початкових класів……………………………………………………… 14

 

2.1. Конспекти інтегрованих  уроків…………………………………………… 36

 

 

Висновки ………………………………………………………………………   38

 

 

Список використаних джерел………………………………………………… 39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   ВСТУП

 

 

 

Сучасна система освіти спрямована на формування високо освіченої, інтелектуально розвиненої особистості з цілісним уявленням картини світу, з розумінням глибини зв'язків явищ і процесів.

В початковій школі закладається фундамент для подальших етапів освіти. Саме тому, перед початковою школою стоять гранично точні освітні цілі і завдання: закласти основи всебічного розвитку дітей. Реформування сучасної освіти – це подолання ізольованого викладання навчальних предметів і створення принципово нових навчальних програм, де освітній процес  орієнтований на інтегративний підхід. За умови  успішного методичного впровадження  інтегрованого навчання, реалізується мета якісної освіти.

Окремим випадком проблеми інтеграції виступають інтегровані уроки. Інтегровані уроки сприяють формуванню цілісної картини світу у дітей, розуміння зв'язків між явищами в природі, суспільстві і світі в цілому, сприяють більш міцному засвоєнню знань, спонукають до пошукової та дослідницької діяльності.

Процес інтеграції має високу форму втілення міжпредметних зв'язків на якісно новому щаблі навчання. Знання набувають якості системності, уміння стають узагальненими, комплексними, посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів, ефективніше формується їхня впевненість і досягається всебічний розвиток особистості.

Від методичної правильності побудови і проведення інтегрованих уроків значною мірою залежить результативність процесу навчання, ефективність формування пізнавальних інтересів та переконань учнів, досягається високий рівень знань.

Проведення інтегрованих уроків сприяє підвищенню зростання професійної майстерності вчителя, так як вимагає від нього володіння методикою нових технологій навчально-виховного процесу, здійснення діяльнісного підходу до навчання.

Мета інтегрованих уроків:

- формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їхньої пізнавальної діяльності;

- формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв'язків, опорними схемами;

- підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу;

- виявлення здібностей учнів та їхніх особливостей;

- створення творчої атмосфери в колективі учнів;

- підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається;

- ефективна реалізація розвивальної функції навчання.

Інтеграційне навчання – це не нові технології, це – класика. Методи інтеграційного навчання висвітлювали К. Д. Ушинський, Я. Каменський.

Вчителю початкових класів слід так згенерувати свою  енергію, щоби максимально розширити уявлення маленького учня про світ, орієнтуючись на індивідуальні особливості кожної дитини, розвивати її здібності. Завданням надзвичайної ваги є утримання у дитини позитивного ставлення й інтересу до навчання. Завдання ці, як відомо, реалізовуються сукупністю навчальних предметів, кожен з яких — це важлива складова частина змісту початкової освіти. Навчальні дисципліни дозволяють розширювати і поглиблювати уявлення школярів про навколишній світ, допомагають розвивати образне та логічне мислення, творчі здібності дітей, сприяють формуванню  навичок та закладають основи світогляду.

Інтегроване навчання – це невід’ємна робота вчителя початкових класів.

 

 

 

 

 

 

I. Теоретичні підходи до провідного місця інтеграції в початковій школі..

1.1 Інтеграція навчальних предметів як засіб формування в молодших школярів цілісності сприйняття світу.

 

Аналіз сучасних педагогічних реалій дозволяє стверджувати, що проблема інтеграції як педагогічного явища слід розглядати в контексті сучасних провідних тенденцій світової педагогічної системи і традицій української освіти.

Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одне з найголовніших завдань школи — всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку.

Актуальність ідеї інтегрованого навчання в тому, що вона є оптимальною для сучасного етапу розвитку національної школи, адже на даному етапі є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації та зменшення часу, відведеного для її засвоєння. В Україні принцип інтеграції проголошений основним принципом реформування освіти поряд з принципами гуманізації та демократизації.

Ідеї інтегрованого навчання сьогодні надзвичайно актуальні, оскільки сприяють успішній реалізації нових освітніх завдань: дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, досягнути формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у висвітленні низки питань.

Інтеграція — вимога часу, можливість ознайомлення особистості з досягненнями культури та науки, виведення її на новий інтелектуальний рівень. Основою інтеграції, домінантою дисциплін для дітей стає розуміння цілісності світу та усвідомлення себе в цьому світі. Про важливість інтеграції знань неодноразово наголошувалось у прогресивній педагогіці. Ще в епоху Відродження вчені, виступаючи проти схоластики в навчанні, підкреслювали важливість формування у школярів цілісних уявлень про взаємозв’язок природних явищ. Я. А. Коменський вважав, що для формування системи знань важливо послідовно встановлювати зв’язки між навчальними предметами. Не втратили актуальності думки Д. Локка про доцільність наповнення змісту одного предмета фактами інших. К. Д. Ушинський справедливо вважав, що знання та ідеї, які повідомляються будь-якими науками, повинні органічно об’єднуватися у світлий і, по можливості, широкий погляд на світ та життя взагалі.

Цей вид уроків утвердився в дидактиці і методиці початкової школи в 90-их роках. Проведення таких уроків зумовлене насамперед підготовкою вчителя як багатопредметника, який сприймає початкову школу системно, а тому може організаційно і методично зв’язати близькі теми з різних предметів. Метою такого зв’язку є цікаве, різнобічне вивчення поняття, події, явища які є важливими для молодших школярів.                                                                                     Інтегровані уроки ставлять за мету «спресувати» споріднений матеріал кількох навчальних дисциплін навколо однієї теми; розкрити загальні закономірності предметів, явищ, що відображаються у відповідних навчальних дисциплінах; навчити дітей бачити світ цілісним та вільно орієнтуватися в ньому. Такі уроки грунтуються на міцних міжпредметних зв’язках, що дає можливість продемонструвати цілісність освіти, розвивати на новому якісному рівні творче мислення, інтелект та емоційні образні почуття дітей молодшого шкільного віку.

В результаті інтегративних зв’язків у дитини створюється певний «конгломерат» знань, який збільшує свою вагу не в наслідок надмірного накопичення інформації, а шляхом синтезу поглядів, позицій, навіть почуттів.

Слід зазначити, що суть інтегрованого навчання полягає в тому, що будова навчального курсу містить окремі розділи, які тісно поєднані. Відповідно до цього метою такого навчання є: формування в учнів цілісного уявлення про навколишній світ, системи знань і вмінь; досягнення якісної, конкурентноздатної освіти; створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів в процесі вивчення загальноосвітніх предметів і предметів професійно–теоретичного циклу; активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках; ефективна реалізація розвивально-виховних функцій навчання. Серед переваг інтегрованого навчання є те, що інтеграція пожвавлює навчальний процес; економить навчальний час; позбавляє від перевтоми [7].

При організації інтегрованого навчання з'являється можливість показати світ у всьому його різноманітті з залученням різних знань: літератури, музики, живопису, що сприяє емоційному розвитку особистості дитини та формуванню його творчого мислення. Методика інтегрованого уроку забезпечує діяльність вчителя і учня на рівні суб'єктних відносин, в результаті яких виникають можливості для спільної творчості і саморозвитку учасників освітнього процесу [7,с.31].

Інтеграція та системний підхід до пізнання світу багато в чому схожі. Інтеграція - це процес або дії, які мають своїм результатом цілісність.

Цілісність - це спосіб внутрішньої, органічною взаємозв'язку складових, які функціонують як елементи єдиної системи. Така цілісна взаємозв'язок створює синергетичний ефект (грец. synergeia - співпраця, співдружність).

Однією з фундаментальних завдань школи є формування в учнів цілісного погляду на світ як єдине, взаємозалежне ціле.

У молодшому шкільному віці інтегрують читання і образотворче  мистецтво, позакласне читання і музику. Багато дають такі уроки і для підвищення виразного читання. Однак все це повинно бути ретельно продумано, все робиться ґрунтовно при високій щільності уроку і активної участі самих учнів, які повинні направити свій інтерес, емоції, інтелектуальні сили в потрібному напрямку.

До питання про інтеграцію навчання в початковій школі останнім часом намітився ряд підходів: від проведення уроку двома вчителями різних предметів чи поєднання двох предметів в один урок і проведення його одним учителем до створення інтегрованих курсів і спроб докорінної зміни змісту початкової освіти.

Треба вчити дітей бачити зв'язок між явищами природи і повсякденним життям. Це веління сьогоднішнього часу.

По суті, інтеграція навчання має на меті закласти цілісні уявлення про природу і суспільство і сформувати власне ставлення до законів їх розвитку. Школяреві важливо подивитися на предмет або явище з різних сторін: в логічному й емоційному плані в художньому творі і науково-пізнавальної статті з точки зору біолога, художника слова, живописця, музиканта.

Ефективність інтеграції залежить від багатьох факторів: поєднання навчальних предметів і досліджуваних тим, від підготовки вчителя, що включає відбір змісту, методів, прийомів роботи. Найбільш вдалі для інтеграції такі предмети, як читання – українська мова, читання - природознавство, читання - образотворче мистецтво - музика, природознавство –трудове навчання, математика – трудове навчання [3,с.49].

Інтеграційні зв'язки між предметами - це процес зближення і зв'язку наук. У практиці початкового навчання треба використовувати, розвивати і впроваджувати всередині - і міжпредметні зв'язки як "зону найближчого розвитку для подальшого поступового і обережного використання інтеграції навчальних предметів.

 

 

 

 

 

 

 

II. Інтегрований урок як одна з нетрадиційних форм організації навчання учнів початкових класів.

Структура інтегрованого уроку зумовлюється поставленою метою і завданнями, детермінується змістом навчання, особливостями діяльності вчителів та учнів.

Оскільки інтегрований урок – це здебільшого урок повторення та узагальнення, то його структура має такі етапи.

I. Організація класу.

II. Повідомлення теми, мети та завдання уроку.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

IV. Актуалізація та коригування опорних знань з усіх інтегрованих предметів. Цей етап доцільно провести у формі змістовної, лаконічної, чіткої бесіди (8–10 хв.), підготовка якої потребує особливої уваги вчителя.

Під час розподільного проведення однотемних уроків вступна бесіда займає вдвічі (втричі) більше часу. Саме тому об’єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час і забезпечує емоційність, різносторонність. системність сприймання молодшими школярами предметів чи явищ що є безперечною перевагою інтеграції.

V. Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ.

VI. Творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації.

VII. Узагальнення та систематизація навчальних досягнень дітей.

VIII. Підбиття підсумків інтегрованого уроку.

Учитель разом зі своїми вихованцями співвідносять досягнуті результати з поставленими метою та завданнями уроку, аналізують недоліки у діяльності учнів (якщо такі є) і виявляють резерви підвищення ефективності даного уроку. Учитель також повідомляє про рівень навчальних досягнень молодших школярів.

IX. Домашнє завдання. Дається окремо для кожного із предметів, що інтегровані в даному уроці.

Дана структура є типовою, учитель може внести у неї свої корективи залежно від особливостей навчальних предметів, що інтегруються, та конкретних завдань даного уроку.

Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають втомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому. Так, наприклад, уроки мови і читання дають широку можливість здійснювати міжпредметні зв’язки, оскільки вони ґрунтуються на спільних дидактичних цілях і в їх основі одні й ті ж види мовленнєвої діяльності: слухання, читання, висловлювання (усні й писемні). На уроках читання учні стикаються зі словами, правопис яких треба запам’ятати. Діти повторюють їх, записують на дошці. Коли на уроці мови учні вивчають власні назви, можна записати імена, по батькові і прізвища відомих їм з уроків читання письменників.

В результаті проведення інтегрованих уроків відбувається:

1) підвищення рівня знань учнів;

2) підвищення пізнавального інтересу молодших школярів, їх пізнавальної активності;

3) розвиток емоційної сфери особистості учнів;

4) розвиток творчих здібностей учнів;

5) формування у свідомості учнів цілісної картини світу.

Під час інтеграції з іншими навчальними предметами у 1 класі вивчатиметься такий програмовий матеріал, як розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?; робота над скоромовками, загадками, віршами; зображення ліній і фігур, штрихування і розфарбовування; зображення ліній, схожих на елементи букв; мовні і немовні звуки; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу із звуками/буквами, що є в їхніх назвах; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу зі словами, що їх називають; читання речень, коротких текстів із вивченими буквами; робота над текстами природознавчого змісту; слухання-розуміння текстів; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом; розігрування діалогів за заданою темою; повторення зразка зв’язного висловлювання; переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план; побудова зв’язного висловлювання за поданим початком і малюнком, на основі прослуханого тексту, випадку із життя; усвідомлене читання доступних текстів; робота з дитячою книжкою; добір і записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і записування речень за ілюстраціями, навчальними ситуаціями, подіями з життя тощо.

У 2 класі під час інтеграції української мови з іншими навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал за мовленнєвою змістовою лінією, як слухання-розуміння текстів художнього, розмовного або науково-художнього стилів; усвідомлення елементів фактичного змісту, запам’ятовування послідовності подій; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом; відтворення та розігрування діалогів із прослуханих, прочитаних казок, розповідей; повторення зразка зв’язного висловлювання; переказування прослуханого, прочитаного тексту за поданим планом; самостійне переказування прослуханого, прочитаного, побаченого, виявлення свого ставлення до подій, персонажів; складання розповіді на основі спостереження, власного досвіду, за малюнком, серією малюнків, поданим початком, початком і кінцівкою; добір і записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і записування речень, що передають зміст малюнка, вид із вікна; складання 2-3 речень на задану тему, пов’язування їх між собою.

У 3 класі в процесі інтеграції з іншими навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал:

з української мови, як читання напам’ять віршів і прозових творів; складання діалогу за малюнком, ситуацією; переказування тексту за планом, опорними словами; висловлення своєї думки про явища і події; повторення зразка зв’язного висловлювання з доповненням, змінами; складання усних зв’язних висловлювань (розповідь, опис, міркування) самостійно та за початком, основною частиною та кінцівкою, планом; складання і записування запитань за змістом прочитаного, на задану тему та відповідей на запитання; робота з деформованим текстом; написання переказів (розповідний текст) за планом, з опорою на ключові слова та словосполучення; висловлення власної думки в письмовій формі; удосконалення змісту і форми написаного тексту; добирання слів для якнайточнішого вираження думки під час усного і писемного мовлення; з літературного читання, як визначення теми і основної думки твору; знаходження у тексті опису природи тощо; визначення теми прислів’їв, віршів, прозових творів.; складання простого плану до невеликих текстів; переказ за планом; формулювання запитання і відповіді за змістом прочитаного; складання діалогу (5-6 речень) на основі прочитаного; аналіз тексту з метою знаходження певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення нового, узагальнення, доведення тощо; виділення головного в прочитаному, співвідношення головної думки з заголовком, прислів’ям, ілюстрацією; сенсорно естетичне сприймання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи; визначення настрою, загальної тональності твору; висловлювання про враження від прочитаного; пізнавальна наукова інформація; порівняння художнього і науково-художнього твору; самостійний добір книг за темою; читання дитячої періодики; колективне обговорення прочитаного; колективне та індивідуальне складання варіантів кінцівки літературної казки, творів-мініатюр, загадок, лічилок, заповнення пропусків у творах; інсценування прочитаного.

          У 4 класі має здійснюватися така робота з інтеграції навчального матеріалу: з української мови: усвідомлення фактичного змісту тексту; запам’ятовування послідовності подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, складання діалогу, зв’язного висловлювання (розповідь, опис, міркування) за малюнком, описаною ситуацією – з опорою на допоміжні матеріали (поданий зачин або кінцівку, опорні сполучення слів, план); переказ (докладний або вибірковий) тексту з опорою на поданий або колективно складений план, опорні сполучення слів, а також без опори на допоміжні матеріали; висловлювання власних думок із приводу прочитаного, почутого, обґрунтування їх, доповнення тексту на основі особистого життєвого досвіду (використовуються тексти-розповіді, описи, міркування); складання і записування зв’язних між собою речень, які описують малюнок, частину інтер’єру класу, навчальну ситуацію на уроці; запитань на задану тему та відповідей на запитання; докладного чи вибіркового переказу; розповіді, опису, міркування на добре знайому тему; з літературного читання: свідоме, правильне, виразне читання вголос із дотриманням основних норм літературної вимови; усвідомлене, із дотриманням темпу читання мовчки різних за обсягом і жанровою специфікою текстів; самостійне визначення теми і основної думки твору; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; складання плану і користування ним для переказу тексту; самостійний добір книг; підтримання колективної дискусії за змістом прочитаного.

Інтегровані уроки повинні відповідати наступним вимогам: по-перше, урок повинен дати дитині самі різні знання, по-друге вчитель повинен підвищити пізнавальний інтерес школярів, по-третє, урок повинен активізувати розумову діяльність учнів, і, нарешті діти повинні проявляти творчі здібності, розум. Такі уроки можна проводити часто, тому що вони не втрачають новизну і інтерес. Але не всі теми і розділи навчальної програми можна і потрібно інтегрувати .              Інтегрований урок - це жива творчість вчителя та учнів. Важливо зрозуміти головне: виходячи з мети інтегрованого навчання, об'єднати окремі сторони у вивченні понять в єдине ціле, забезпечуючи оволодіння учнями аналітико-систематичної діяльністю по поглибленню розуміння навчального матеріалу.

Існують різноманітні форми інтегрованих уроків, що застосовуються на практиці при навчанні читання й інших навчальних предметах - це уроки-ранки, уроки - звіти, урок - усний журнал. А вчителеві необхідно оцінити можливості дітей і впевненість у тому, що завдання для них посильне.

Нетрадиційними формами інтегрованих уроків є: "гра в театр", де кожен може стати актором. Так піднімається рівень культури художньої творчості. Існують і інші різноманітні форми роботи на цих уроках. Наприклад, урок-конференція. Підготовка йде в мікрогрупах. Небажано, щоб діти однієї мікрогрупи знали, що говорять в іншій. У підготовці беруть участь всі діти класу. Вчителю необхідно постійно спостерігати за роботою мікрогруп і працювати спільно з дітьми, ненав'язливо виправляти помилки.

Відтак, інтегрований урок передбачає органічне поєднання на одному уроці відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми. Це сприяє інформаційному збагаченню сприйняття, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що, в свою чергу, дає змогу з різних сторін пізнати певне явище, поняття, досягти цілісності знань [7].  Наголосимо, що відмінністю між інтегрованим та традиційним уроком є те, що предметом вивчення (аналізу) на інтегрованому уроці виступають багатопланові об’єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах; своєрідна структура, методи і прийоми, які сприяють його організації і реалізації поставлених цілей. Залежно від дидактичної мети інтегровані уроки поділяють на: уроки вивчення нового матеріалу; уроки систематизації та узагальнення знань; комбіновані уроки. Для ефективного проведення інтегрованих уроків необхідні певні умови, як от:  – правильне визначення об’єкту вивчення, ретельний відбір змісту уроку;  – високі професійні якості викладачів, що забезпечать творчу співпрацю викладачів і учнів при підготовці уроку;  – включення самоосвіти учнів в навчальний процес;  – використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на всіх етапах уроку;  – продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи; обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів [7].  Дотримання цих умов під час проведення інтегрованих уроків в початковій школі дає можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему. Діти мають можливість застосовувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, нехай незначні, але дуже необхідні кожній дитині, умовиводи і пошукові відкриття [12, 49].

 

2.1. Конспекти інтегрованих  уроків.

 

Урок-подорож

(основи здоров’я, фізична культура, мистецтво, читання)

1 клас

          «Про безпеку якщо дбаєш,  то здоров’я міцне маєш»

 Безпека у школі.  Практична робота (безпечні та небезпечні місця на шкільному подвір’ї).

Мета:  ознайомити учнів з правилами безпечної поведінки в школі та

 шкільному подвір’ї;  визначити з учнями безпечні та небезпечні місця на шкільному подвір’ї;  формувати навички безпечної поведінки на перервах, під час навчальної праці, в позаурочний час; спонукати учнів до виконання правил поведінки в школі; виховувати відповідальність, дисциплінованість.

 

                                       Хід уроку

І. Організація класу. Гра "Правила для учнів". (Учитель читає вірш С. Маршака, а діти виконують відповідні рухи.)

Заходить вчитель — треба встати.     (Встають.)

Коли дозволить, тихо сядь.                 (Сідають.)

Спитати хочеш — не гукай,               (Сваряться пальчиком.)

А тільки руку піднімай.                      (Піднімають руку.)

У школі парту бережи.             ("Витирають" кришкупарти.)

І на парті не лежи.                    (Схиляються на парти.)

Щоб урок минув не марно, треба сісти рівно, гарно.

(Випрямляються, кладуть руки на парту.)

Не скрекочи на уроках,       (Зображують «телепання»язиком.)

Як папуга чи сорока.          (Махають руками, ніби птахи.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Стоїть вулик придорожній,

Уночі завжди порожній.

( Школа)

2. Бесіда

- Подобається вам навчатися у школі?

- Між уроками в школі є перерви. Що ви робите під час перерв?

- На перерві слід поводитися так, щоб уникнути травм, обійти небезпечні місця.

 

 

 

 

ІІІ. Оголошення теми та завдань уроку

Тож сьогодні ми з вами будемо вивчати правила безпечної  поведінки в школі.

На дошці демонструє завдання.

Знати: правила безпечної поведінки в школі та на її території.

Вміти: визначати небезпечні місця та ситуації, правильно себе поводити.

 

ІV. Робота на вивченням нового матеріалу.

Учитель. Скажіть, будь ласка, з якими правилами поведінки в школі ви вже знайомі?

- Діти!  Школа — це не тільки приміщення, а й велика КраїнаЗнань. А знання потрібні в житті кожної людини,  зокрема і знання про особисту безпеку. На жаль, учні не завжди дотримуються правил безпечної поведінки в школі.

        -    Отже рушаймо в подорож рідною школою. А куди саме ви дізнаєтесь, коли виконаєте наступне завдання.

Перша  зупинка дїяьалн ( їдальня)

Їдальня.                                                                

Три хлопчика їдять булочки і п’ють чай.

Перший хлопчик:

- Я вчора почув такий цікавий анекдот! Слухайте!

- Прийшов дядька до доктора та каже:

- Докторе, в мене у вухах дзвоники роздаються.

- А ви на них не відповідайте, слухалку не знімайте.

Діти починають сміятися. Другий хлопчик поперхається. Діти починають стурбовано стукати його по спині.

3.  Обговорення.

- Які правила поведінки в їдальні порушили діти?

-  Чим може закінчитися ця історія?

4. Діти читають правила поведінки в їдальні (читання «ланцюжком»).

Правила поведінки в їдальні.

- У їдальню не забігай, а заходь спокійно.

- Сядь за стіл і побажай друзям: "Смачного!".

- За столом сиди прямо, не клади лікті на стіл, ногу на ногу, не штовхайся.

- Не їж поспіхом, пережовуй ретельно їжу, не плямкай.

- Не розмовляй, не смійся.

- Не грайся хлібом, не розкидай його.

- Подякуй кухарям і черговим за смачний обід.

5. Друга зупинка

А щоб дізнатись як вона називається послухайте: там ми полюбляєм грати у ігри, виконувати різні вправи – це …  спортивний  зал.

6. Інсценізація. (Зачитує вчитель)

Спортзал.

Вчителька каже дітям:

- Зараз ми з вами діти пограємо в гру «Струмочок».

Діти шикуються по два. Розпочинається гра. Один із хлопчиків ставить дівчинці підніжку. Вона падає, починає плакати.

Учитель:

- Що сталося, Оленко?

- Мені підставив підніжку Павло. Мені дуже боляче.

- Павло схвильовано:

- Вибач!

7. Обговорення ситуації.

- Яку травму може отримати дівчинка?

-  Які правила безпеки порушив хлопчик?

8. Діти читають правила поведінки в спортивному залі.

Правила поведінки у спортивному залі.

- На уроки фізкультури приходь у спортивній формі.

- Без дозволу вчителя не вилазь на спортивні знаряддя.

- Будь уважним, чітко виконуй вказівки вчителя.

- На уроках фізкультури отримуй задоволення від руху.

9.Третя зупинка. Правила поведінки у вестибюлі та коридорі

Пролунав веселий дзвоник.

Відпочити час настав.

На перерву хлопчик Петрик

Вибігає швидко сам.

 

Не дивіться, що маленький

Невгамовний він у нас.

Зносить Петрик на перерві

І дівчаток, і хлоп’ят.

 

Все встигає він зробити:

І по східцях походити,

І дівчаток подражнити,

Розштовхати всіх навколо.

Він – загроза для всієї школи.

 

Знов лунає шкільний дзвоник,

Кличе всіх нас на урок.

Входять дітлахи похмурі.

Петрик ззаду, як в’юнок.

 

Вчителька здивовано питає:

-  Що сталося, малі?

-  Нас Петрик ображав,

- Бив, дражнив, штовхав.

А хлопчик на це відповідає:

- Такого просто не буває.

Я ж нікого не чіпав,

Спокійнісінько стояв.

10.  Бесіда за змістом вірша.

- Що ви можете сказати про Петрика?

-  Чи безпечна його поведінка?

-  Чим може вона закінчитися?

- Які поради ви дали б хлопчику?

11. Діти читають правила поведінки на перервах у  коридорі і вестибюлі.

Правила поведінки на перервах в коридорі та вестибюлі

- По коридору не бігай, не бешкетуй.

- У коридорах школи рухайся спокійним кроком, без шуму.

- Не штовхай присутніх.

- Не сміти у класі, коридорах.

- Розмовляй спокійним голосом, не кричи.

- Не кидайся сторонніми предметами.

- Не грайся біля вікна чи на підвіконні.

- Акуратно й уважно користуйся дверима, не встромляй руки у дверні отвори, не бешкетуй, не ляскай дверима, не відчиняй  їх раптово.

- Не стрибай, не бігай  по сходах, не штовхай тих, що йдуть попереду, не смикай дітей за портфелі, не став підніжки.

- На сходах не перегинайся через поруччя, не з’їжджай по перилах, дивися собі під ноги, тримайся  правої  сторони.

12. Робота з підручником   «Основи здоров’я».

- Прочитайте  перший абзац  на ст.86-87.

- Отже, які небезпечні місця можуть бути у школі?

- Розгляньте малюнки на с.86. Що роблять діти на перерві?

Складіть речення, давши дітям імена.

Висновок:  неправильна поведінка у школі під час перерви призводить до того, що дитина може впасти, забитися, отримати струс мозку або завдати шкоди оточуючим.

13. Наступна (четверта) зупинка«Правила поведінки на уроках трудового навчання».

Відгадування загадки.

Два кільця, два кінця, а посередині – цвях. 
(Ножиці)

Висновок. Запам’ятай правила поведінки на уроках трудового навчання.

- Роботу розпочинай лише з дозволу вчителя.

- Використовуй  інструменти  лише  за призначенням.

- Користуйся прийомами роботи з інструментами, які показав учитель.

- У процесі роботи не розмовляй, будь уважним.

- Бережи парту.

- Під час роботи тримай своє робоче місце в належному порядку, а після роботи акуратно прибери його.

 

Фізкультхвилинка.

Раз, два!

Всі присіли,

Потім вгору підлетіли.

Три! Чотири!

Нахились,

Із струмочка гарно вмились.

П’ять! Шість! Всі веселі

Летимо на каруселі.

Сім!Вісім! В поїзд сіли,

Ніжками затупотіли.

Дев’ять! Десять! Відпочили

І за парти дружно сіли. 

 

V.  Про правила безпеки на шкільному подвір’ї.

Учитель. Небезпека може підстерігати вас у шкільному дворі, коли йдеш зі школи додому або граєшся у рухливі ігри.

 - Коли йдеш зі школи додому, іди   через ворота. Через огорожу не  виходь.

 - Під час перерви можна відпочити у дворі школи, але на дерева не лазь.

  - Грайся в м’яч тільки в місцях для  гри. Не грайся  біля вікон.

Запам’ятай:

- Розгляньте фотографії.

-  Перелічіть, де можна гратися на шкільному подвір’ї.

- Вкажіть, де небезпечно  гратися і чому.

Висновок.

4. Робота в зошиті з друкованою основою на ст. 34-35.

Самостійна робота. Розглянь малюнки. Хто з дітей поводиться у школі небезпечно? Зафарбуй кружечок цих малюнків червоним кольором. Поясни свій вибір.

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Робота з прислів’ями та приказками.

 

 

2.Складання правил поведінки в школі без травм.

Учитель чіпляє на дошку малюнок – таблицю «Школа без травм»

Школа без травм

1.Доброзичливе ставлення до однолітків.

2. Дотримання правил поведінки під час уроку, на перерві.

3.Обачність.

4.Обережність.

VI. Підсумок уроку

1.     Тест «Так чи ні?»

- На перервах у школі можна:

- Чому треба виконувати правила для учнів?

              - Якщо ви з товаришем посварилися, то ти:

- Діти, скажіть будь ласка, якщо кожна дитина буде дотримуватись записаних правил, чи будуть травми?

Напевне кожна дитина буде з задоволенням приходити до школи. На обличчях будуть лунати посмішки.

Давайте нашу школу перетворимо в «Школу без травм», діти в якій завжди будуть здоровими і щасливими.

Учитель.  Оцініть свою роботу на уроці

1. Ви працювали чудово -  підніміть  руки вгору.

 

Інтегрований урок з математики 2 клас

                       (математика, природознавство)

Тема. Додавання двоцифрових чисел. Задачі на знаходження суми трьох доданків. Знаходження довжини ламаної. Тварини взимку.

 

Мета:  Вдосконалювати обчислювальні навички,  вміння розв` язувати задачі, розвивати мислення, увагу, виховувати наполегливість, старанність у роботі, бережливе ставлення до живої природи.

Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.

Обладнання:  карта подорожі зимовим лісом, картки  з геометричним матеріалом, фішки (горішки),  картки з завданням, презентація до теми (додаток 1) 

                                               ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний   момент

- Діти, до нас на урок завітали гості , привітайтеся, будь ласка.( Діти повертаються до присутніх і вітаються.)

          Станьте рівно, підтягніться,

          Один одному всміхніться.

          На урок старанність не забули взяти?

          Сідайте рівненько, почнемо працювати.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми, мети уроку.

- Сьогодні у нас з вами незвичайний урок математики. Ми вирушаємо у подорож зимовим лісом. Тому, на уроці вам необхідно (слайд №2):

           Міркувати — швидко!

           Відповідати — правильно!

           Рахувати— точно!

           Писати — гарно!

–        Під час подорожі ми будемо знаходити значення виразів,  розв’яжемо задачі, попрацюємо з геометричним матеріалом. На урок до нас завітала пухнаста, спритна гостя, мешканка лісу. Як ви бумаєте, хто це ? (Білочка) слайд 3. А за правильні відповіді, найшвидше виконані завдання, будете отримувати від неї фішки ( горішки), в  кінці уроку вона визначить, хто  найшвидше, подорожуючи зимовим лісом, знайде її домівку, але в неї велике прохання допомагати її друзям, які зустрінуться нам на дорозі.

 

– Ось перед вами карта   зимового лісу. Готові до подорожі? Вирушаймо!

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань  учнів

 

 В лісі засніжило всі галявинки, щоб їх пройти треба добре нам попрацювати, розчистити всі замети на нашому шляху до домівки білочки.

1 галявина «Рахункова» (усний рахунок)

а)Гра «Сплети мереживо» для білочки.

Діти додають двійками до 22, трійками до 33, п’ятірками до 55.

Рахують цілими числами до 100 і в зворотньому порядку.                        

б)Які геометричні фігури ви   бачите? (Круги,трикутники,прямокутники(чотирикутники)).

Слайд 4.

Знайдіть суму чисел у кругах;(26)

Суму чисел у трикутниках;(42)

Сумму чисел у прямокутниках;(52)

На скільки число в зеленій фігурі більше за число в жовтій фігурі(38),

На скільки сумма чисел в кругах більша за 20, порівняй числа в прямокутниках.

Молодці!

2 галявина «Каліграфічна» (хвилинка каліграфії)

Слайд5.

Яка зараз пора року?(Зима).

Які прикмети зими?(Сонце знаходиться низько над землею,стає холодно,йде сніг,річки вкриті льодом…).

Які зимові місяці ви знаєте?(Грудень,січень,лютий).

Якими цифрами позначають зимові місяці за календарем?(12,1,2).Які цифри використовуються для запису цих чисел?

Це буде наша хвилинка каліграфії:1,2.

Обміняйтесь зошитами і найкращі цифри обведіть.

 

IV.Контроль, корекція і закріплення знань.

3 галявина «Пташина» (математичний диктант)

Слайд 6

Слайд 7- самоперевірка

Слайд 8 - інформаційний

 

4 галявина «Рухлива»  

Фізкультхвилинка

5 галявина « Обчислювальна» 

1. Розв’язування  задач

- Увага! Ми наближаємося до галявини наступної галявини. (слайд  9 )

Тут живе Зайчик . Він  не може зрозуміти задачу  і просить нашої допомоги.

Робота за підручником.

 ( Попрацюємо колективно)

–        Задача № 390. Слухаємо, я читаю.

–        Прочитайте самостійно.

Розбір задачі:

–        Про що йде мова у задачі ? Які опорні слова в задачі ?

–        Скільки учнів пили апельсиновий сік ?

–        Скільки – томатний ?             

–        Скільки – яблучний ?

–        Що запитується у задачі?

 Записати скорочений запис до задачі (слайд 10).

 Молодці, впоралися і з завданням Зайчика. Найактивнішим учням – фішки.

Самостійна робота: усно №391 (слайд 11).

- Вирушаємо далі.

 Наступна галявина 6–  Геометрична.  

Робота в парах:

   На кожній парті завдання на картках  (слайд 12).

   Ваше завдання :

1)    Пригадайте, що таке  ламана лінія, як знайти довжину ламаної.

2)    Порівняйте довжини найдовшої та найкоротшої ланки.

–        Яка перша пара виконала це завдання, віднімає руку.( Вчитель перевіряє і вручає фішки.)

 Молодці ! Галявину Геометричну ми пройшли дісталися домівки білочки.

V.Закріплення матеріалу:

Білочка дуже задоволена вашою роботою, ви розумні, чуйні, доброзичливі діти і вона вирішила запросити вас у лісовий магазин (слайд 13), в якому ви можете придбати тільки три речі, на ті кошти, які зазначені у вас у запрошенні.

Дом. Завд.  Ст.69 №394, 395.   

VI. Підсумок уроку.

Продовжіть речення:

Сьогоднішній урок навчив мене…

Найцікавішим завданням на уроці було…

Мені запам*яталось…

Оцінювання учнів:

–        Молодці ті учні, які отримали найбільшу кількість горішків. Вони найкраще працювали на уроці і на згадку про цю подорож залишають горішки  собі(6 горішків і більше – 11 балів, 5 горішків -10 балів, 4 горішка -9 балів, 3 горішка – 8 балів, 2 горішка – 7 балів)

–        Ті, у кого менше горішків, вони теж добре працювали, але надалі треба намагатися працювати краще. Ось наша подорож добігла кінця.

 

Давайте побажаємо нашим гостям успіхів і всіляких гараздів. До побачення! До нових зустрічей!

 

 

 

                                                 Урок  з природознавства

 3 клас

(природознавство, основи здоров’я)

                                               Тема: ТРАВНА СИСТЕМА

Мета: ознайомити учнів з травною системою і з необхідними організму поживними речовинами; розвивати мислення, пам’ять, уміння слухати; виховувати відповідальне ставлення до свого здоров’я.

Презентація (додаток 2)

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

— Як постава впливає на здоров’я людини?

— Що слід робити, щоб мати правильну поставу?

2. Демонстрування учнями правильної постави

3. Презентація учнями вправ для постави

4. Тест «Так чи ні?»

— Відповідайте за допомогою знаків «+» або «–».

• Опорно-рухова система складається зі скелета і м’язів.
• Опорою тіла служать м’язи.
• Рух тіла і його частин забезпечують кістки скелета.
• Під час ходьби тримайся прямо, не сутулься.
• Важкий вантаж носи в одній руці, щоб іншою підтримувати рівновагу.
• Не спи на ліжку, що сильно прогинається. Ліжко має бути рівним.
• Ліжко має бути дуже м’яким, щоб було зручно.
• Щоб не бути сутулим, потрібно правильно харчуватися.

Учитель акцентує увагу на останньому питанні.

— Як ви відповіли на останнє запитання?

— Що ви знаєте про харчування?

— Які органи входять у травну систему?

— Яку «роботу» вони виконують?

— Як перевірити, чи маєте ви рацію?

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про будову та значення травної системи.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 149–150)

— Пригадайте, як живляться рослини і тварини. Чому людина повинна

харчуватися?

— На малюнку 119 розгляньте будову травної системи. Знайдіть на своєму

тілі місця, де розміщені ці органи.

— Розкажіть про шлях їжі в організмі.

— Із чого складається і як працює травна система?

— Що називається травленням?

— Для чого організму потрібні поживні речовини?

— Запам’ятайте! Органи травлення потрібно берегти змалку. Піклуйтеся про стан своїх зубів!

Здорові зуби краще справляються зі своєю роботою — пережовуванням їжі, ніж хворі. До того ж мати здорові зуби — це гарно. Вони — окраса обличчя і знаряддя для правильного мовлення.

Висновки

•       Травлення — це складний процес перетворення їжі на поживні речовини, які засвоюються організмом для отримання енергії побудови тіла.
•       Берегти свої зуби потрібно змалку.

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Практична робота

Мета: навчити доглядати за зубами.

Робота в групах

Виробіть правила догляду за зубами й правила правильного пережовування їжі.

— Відгадайте загадки.

• Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)
• Повен хлівець білих овець. (Зуби)

— Поміркуйте і поясніть!

Чому людині потрібні здорові зуби?

— Запам’ятайте і поясніть приказку.

Здорові зуби — здоров’ю любі.

2. Колективне складання пам’ятки «Бережи зуби!»

Пам’ятка «Бережи зуби!»

• Після прийому їжі завжди полощи рот теплою водою.
• Чисти зуби 2 рази на день (уранці й увечері перед сном) протягом 3 хвилин.
• Користуйся тільки власною щіткою. Стеж, щоб вона була завжди чистою.
• Не колупай у зубах металевими предметами.
• Не бійся лікаря, сміливо звертайся до нього за порадою, допомогою.
• 3. Цікаво знати!

— У дорогу їжа у нашому організмі вирушає у вигляді шматочка хліба з маслом, супу, каші, котлет. А до кінця подорожі перетворюється на маленькі крапельки прозорої рідини.

Увесь шлях харчові маси здійснюють за 1–2 доби. Довжина цього шляху простягається майже на 8 метрів.

— Про що ви дізналися в рубриці «Для допитливих»?

VІ. Підбиття підсумків, рефлексія.

— Прочитайте висновки на с. 150–151.

— Що називається травленням?

— Поміркуйте, як вплине на організм хвороба певного органу травлення.

— Поясніть, для чого потрібно піклуватися про свої зуби.

 

 

Урок-презентація 4 клас

 НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «ЧОМУ ЛІСИ НАЗИВАЮТЬ “ЛЕГЕНЯМИ ПЛАНЕТИ”?»

(природознавство, екологія, основи здоров’я)

Мета: вчити учнів знаходити і систематизувати інформацію про значення лісів для Землі, аналізувати, робити висновки на основі власних спостережень за довкіллям; з’ясувати значення лісу; розвивати спостережливість, допитливість; виховувати бе­режливе ставлення до рослин.

Тип уроку: урок-презентація.

Презентація (додаток 3)

 

                                                    Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Вчитель:Усміхнімось всім навколо

               небу, сонцю, добрим людям

               і тоді обов'язково

               наш урок цікавим буде.

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Бесіда за змістом епітету до уроку.

1. -Як ви розумієте зміст цього гасла? Поясніть.
   - Навіщо нам багато лісу?
   - Чому його необхідно насаджувати, коли й так ростуть дерева, квітнуть квіти, буяють трави? Хіба цього замало?

 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Розповідь вчителя.

Сьогодні на уроці ми будемо говорити про ліс. Ви дізнаєтеся, чому ліси називають «легенями планети». Працювати будемо в групах: дослідники, лісники, природоохоронці, екологи.

 (Демонстрація моделі землі).Якщо подивитися на нашу планету, можна побачити два основні кольори, які ніби поділили земну кулю на два величезні простори — океан води та океан рослинності. Ліс. Як багато увібрали в себе ці три літери!

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.(Під музичний супровід “Звуки лісу”)

 Дивний світ природи...Прислухайтесь до звуків лісу. Він зустрічає нас гоміном пташок, шелестінням листя, морем запахів, загадок і таємниць. Примушує прислухатися, придивитися, а головне - замислитися.

Складання асоціативного куща.

 Вчитель: З чим, на вашу думку, асоціюється слово ліс? (Кисень, зелень, радість, квіти, відпочинок, ягоди).

Ліс — це «кисневий цех», «легені планети», «зелене золото». Чому ж його так називають?

На це питання шукали відповідь наші дослідники. Вам слово.

 Робота в групах.

 а)Звіт про пошукову роботу Дослідників

 Наше життя важко уявити без рослин. Найцінніший їх дарунок - це повітря. Всі живі істоти на землі дихають киснем. Його виділяють рослини. Кожен листочок, що виріс на дереві, кущі, кожна трав'яниста рослинка виділяє в повітря кисень, яким дихають усі: люди, тварини, птахи.

 Тому ліси - це “зелені легені” нашої планети. Чотири дорослих дерева за добу віддають в атмосферу стільки кисню, що його вистачає для дихання однієї людини.

 Вчитель:

 - Дякуємо групі за плідну працю, цікаву інформацію.

 

-Погляньте, яке різноманіття лісів, що ростуть на нашій планеті. Які ж бувають ліси і що вони ще  дають людям, окрім кисню? Про це нам розкажуть наші лісники.  Вони вивчали це питання. Вам слово.

б) Звіт про пошукову роботу 2 групи

Ліси бувають трьох видів: хвойні, листяні і мішані. Ліси, в яких ростуть дуб, бук, каштан, ясен, береза, вільха, тополя, клен, липа, називають листяними.  У хвойних лісах поширені такі породи дерев, як сосна, ялина, ялиця, модрина, ялівець, тис. А в мішаних лісах зустрічаються хвойні і листяні породи дерев.

Ліси нас годують і вдягають, допомагають вчитися і навіть лікують. З лісу, зазвичай, люди повертаються не з порожніми руками, а з ягодами, грибами, горіхами, цілющими травами. Від лісу залежать рівень води в річках та рясний урожай на полях. Ліс оздоровлює довкілля. Зелені насадження потрібні для виготовлення меблів, виробництва паперу, для будівництва. Їх використовують як паливо.  Приміром, для виготовлення комплекту підручників для кожного учня 4 класу потрібна сировина одного дерева. Але головним дарунком рослин є чисте повітря.

Вчитель:

-Дякуємо групі цікаву інформацію, вони провели гарну пошукову роботу.

- Але використовують рослини не лише заради необхідного, а й для розваг. Наприклад, навесні та влітку люди зривають для букетів квіти, серед яких є рідкісні, й навіть зникаючі. Для новорічних свят щороку в Україні вирубують близько 1 мільйона ялинок.

Отже, рослини потребують вашого захисту і піклування.

Дослідженням цього питання займалась група природоохоронців.

в) Звіт про пошукову роботу 3 групи

 Люди нещадно вирубують ліси, знищують рослини, особливо великої шкоди завдають лісам пожежі. Це страшне лихо не тільки для дерев, а й для всіх мешканців лісу. Ми склали правила поведінки в лісі. Запам'ятайте їх!

Не паліть багаття у лісах!

• Не рвіть квіти!
• Не вирубуйте дерева!
• Не знищуйте тварин та комах!
• Збирай ягоди та гриби не знищуючи іх!

 

 Наше життя важко уявити без рослин. Найцінніший їх дарунок - це повітря, яким дихає все живе на Землі. Тому важливо охороняти рослини, збільшувати їх кількість. Це розуміють люди в усьому світі.

Наприклад, у Алжирі посадили 7 мільйонів дерев біля пустелі Сахара. Тепер люди дихають чистим повітрям. А в нашій державі на місці вирубаного лісу насаджують молоді дерева. Завдяки цьому екологічна ситуація значно покращилася. Люди будуть менше хворіти, довше житимуть і всі будуть здоровими.

Фізкультхвилинка

Вчитель:

- Дякуємо за проведену роботу.

 -Колись ліси росли в усіх природних зонах України, проте нині їх залишається дедалі менше. Зменшується  різноманіття рослин, зникають тварини…З цією метою 21 березня було проголошено Міжнародний день лісу..Тут працювали екологи.

 г) Звіт про пошукову роботу екологічної бригади.

21 березня в усьому світі відзначається Міжнародний день лісу або Всесвітній день захисту лісів, який був заснований в 1971 році. Основним завданням Міжнародного дня лісу є привернення уваги жителів планети до проблеми збереження лісів. Святкують це свято у день весняного рівнодення. Цього дня люди всієї планети насаджують дерева, обговорюють і вирішують екологічні питання. Міжнародний день лісу активно відзначається і в нашій країні. У нашій школі теж святкують це свято. Цього року ми садили яблуневий сад на шкільній ділянці. Пропонуємо переглянути відеоролик.

 Для того щоб привернути більше уваги батьків та учнів нашої школи до проблем екології, ми створювали виставку колажів, які виготовляли власноруч.

 Вчитель:

- Дякуємо за проведену роботу.

VІ. Узагальнення знань, умінь, навичок.

-Як люди збільшують чисельність зелених насаджень на планеті?

Робота в парах.

а)Складіть схему з умовами, потрібними для розвитку і життя рослини. (Умовами життя рослин є наявність ґрунту, вологи, світла і тепла.)

б)Доповніть і продовжіть речення.

Ліси називають ….. планети. Бо саме вони очищають повітря від ….. газу і виділяють …..

Самостійна робота.

 Визнач, що тобі відомо про рослини. Відміть знаком (+) твердження, з якимити погоджуєшся. Поясни свій вибір.

1.  Рослини використовують для виготовлення паперу

     2. Кількість рослин на Землі не зменшується

     3. Рослини допомагають зберігати водні ресурси Землі

     4. Рослини роблять повітря придатним для дихання

     5. Рослини — це основа здорового харчування

     6. Щоб зберегти рослини, треба відмовитись від рос-

    линної їжі

     7. Насаджування рослин збагачує ресурси планети

     8. Люди завжди дбайливо ставляться до рослин

VІІ.Підсумок уроку. Бліц-інтерв'ю.

-Чи задоволений ти своєю роботою від участі в проекті?

- Що дають нам ліси?

- Чому ліс є “легенями” планети?

-Який вид роботи найбільше сподобався під час проекту?

 -На яку оцінку, на твою думку, ти працював?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

На мою думку інтегроване навчання дає великі можливості для розвитку потенціалу  творчого сучасного педагога. Вчитель отримав новий виклик – навчитися навчати по-новому, адаптуватися до нової ролі в навчальному середовищі – бути не лише лектором, а й повноцінним членом дослідницької команди, науковим керівником, інколи менеджером навчального процесу.

Вчитель має можливість проявляти неабияку творчість, яка раніше обмежувалася стандартом одного предмету, а учні – отримали цілісну картину світу і навички, необхідні в реальному житті.

У сучасній динамічній глобальній економіці, яка зосереджується на розвитку, обміні знаннями та інформацією, виграють ті, хто за необхідності вміють одночасно і поєднувати, і застосовувати свої знання з декількох дисциплін.

Творчість, адаптивність, критичне мислення та співпраця – дуже цінні навички. Коли мова йде про набуття цих навичок у класі, інтегроване навчання є надзвичайно ефективним підходом, оскільки допомагає учням усвідомити важливу роль взаємодії один з одним у реальному житті.

Змістовні та цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичайну структуру шкільної освіти новизну, оригінальність, сприяють формуванню цілісної картини світу, розгляду предмета з кількох сторін, дозволяють систематизувати знання, створюють сприятливі умови для реалізації особисто орієнтованого, розвивального навчання молодших школярів. Методично правильні побудова і проведення інтегрованих уроків сприяють підвищенню зростання професійної майстерності вчителя, тому що вимагають від нього володіння методикою сучасних технологій навчально-виховного процесу. Отже, вивчаючи можливості інтегрованого навчання, можна зробити висновок, що за цією методикою — майбутнє.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Антонов Н. С. Інтеграційна функція навчання / Н. С. Антонов. – К.: Освіта, 1989. 

2. Іванчук М. Г. Основи технології інтегрованого навчання в початковій школі: навч.-метод. посібник / М. Г. Іванчук. – Чернівці: Рута, 2001.

3. Козловська І. М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи : монографія / За ред. С. У. Гончаренка. – Львів: Світ, 1999. 

4. Коломієць А. М. Міжпредметні зв'язки у контексті проблеми інтеграції / А. М. Коломієць, Д. І. Коломієць // Педагогіка і психологія професійної освіти. – Львів, 1999. – № 2. 

5. Пінчук Г. Г. Інтеграція навчального процесу як чинник розвитку пізнавальної активності учнів: Електронний варіант / Г. Г. Пінчук, О. В. Титар. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/less

6. Рудницька О. Інтегративні зв'язки у викладанні предметів художньо-естетичного циклу / О. Рудницька // Початкова школа. – 2001. – № 5. 

7. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів педагогічних факультетів / О. Я. Савченко. – К.: Абрис, 1997.

  8.  Самойленко П. І. Інтеграційна функція навчання основам наук / П. І. Самойленко, А. В. Сергєєв

9. Данилюк А.Я. Навчальний предмет як інтегрована система// Педагогіка. . -1997. - № 4.

10. Іллєнко Л.П. Досвід інтегрованого навчання в початкових класах.// Поч. школа.-1988. - № 9.

11. Коменський Я.А. Вибрані педагогічні твори: у 2-х томах. Т.1-М. Педагогіка. - 1982.