"Провісник духовної свободи"

Сценарій лінійки пам’яті В.М.Чорновола:

„ Провісник духовної свободи...”

 

   Читець Минають дні, хвилини, місяці і роки,

                  Не рік, не два – а вісімнадцять літ

                  Немає поруч близької людини

                  Без нього меркне український світ.

                  Вісімнадцять  земних, блакитнооких весен

                  Над світом прошуміли, відцвіли –

                  Не чути рідний голос Чорновола,

                  Та він живе в серцях, поміж людьми...

 

  Ведуча.  Минуло вісімнадцять років, коли в ніч з 25 на 26 березня на 55-му кілометрі автодороги Бориспіль-Золотоноша за нез’ясованих обставин трагічно загинув лідер національних сил України, принциповий політик, невтомний борець, правозахисник, ідеолог і натхненник Народного Руху України – В’ячеслав Максимович Чорновіл.

 

  Ведуча. В.Чорновіл – це непересічна, яскрава особистість нашої історії, людина високих моральних чеснот, гідний патріот, у якого Слово і Діло  завжди підпорядковувались високій ідеї – ідеї  відродження Української державності і служіння українському народові.

 

   Ведуча.  Ще замолоду поставив він собі за мету створення української самостійної держави. І крок за кроком, тюрма за тюрмою, стаття за статтею, книга за книгою – йшов до цієї мети...

 

  Ведуча.  Сьогодні хотілося б вшанувати світлу пам’ять Величної Людини, якій 24 грудня виповнилося б лише 80 років, життєвий шлях якої був злочинно обірваний, перерваний у русі, у невпинному русі на шляху до справжньої, справедливої України.

 

Читець.         Страждання, радість –

                         Все, що пережито.

                         Із  вічності вертатиме до нас

                         Любові  злотим метеоритом.

 

                         Хто зупинить шалений КАМАЗ,

                         Чий автограф запікся на крові,

                          Чорновіл нагадає не раз:

                         „Україну любіть не на слові”

 

Ведуча. На жаль, не всі знають про життя і діяльність цієї людини. Варто наголосити, що  В’ячеслав Максимович – це ціла епоха, яскрава сторінка в історії руху опору радянській тоталітарній системі, що увійшла в історії України під назвою дисидентського руху.

       Ведуча.  Роль і значення постаті В.М.Чорновола неможливо переоцінити. Відомий правозахисник, дисидент, борець... Завдячуючи діяльності В.Чорновола та групи національно свідомих українців, що створили Народний Рух України, Україна прийняла Акт про державну незалежність.

 

   Ведуча. Є люди, як зорі. Вони погаснуть, а світло від них ще довго-довго блукає всесвітами наших душ, нагадуючи кожному, хто ми, що ми, чому ми, куди ми...

Таким був В’ячеслав Чорновіл. Він жив усупереч багатьом істинам і таки став пророком у своїй Вітчизні.

 

Читець

Хмільно пахне в саду матіола,

Зеленіє духмяна трава.

Патріота Славка Чорновола

Вісімнадцять  літ вже на світі нема.

 

Будуть весни рожево буяти,

І без зайвих "чому?" і "чого?"

Збереже Українонька-мати

Світлу пам'ять про сина свого.

 

Ведуча. Чорновіл, Чорний Віл – чорний від поту, від туги безпросвітної. Перший помічник у тяжкій роботі, перша надія в далекій дорозі – мудрий хтось побачив у роду Чорноволів такі риси і нарік його цим прізвиськом, що пізніше стало прізвищем, а ще пізніше – символом українства.

 

Ведуча. В’ячеслав Максимович народився у с. Єрки Звенигородського району на Черкащині 24 грудня 1937 року в родині сільських учителів.

 

Ведуча. Золотий медаліст після школи, 1960 р. Чорновіл з відзнакою захистив диплом за творчістю напівзабороненого письменника Бориса Грінченка. Наступні три роки працював у Львові на телебаченні. А повернувшись до Києва, 1963р. активно включився у національно-демократичний рух шістдесятників.

 

Ведуча. 1967р. — перший арешт; півтора роки в таборі для карних злочинців у Вінницькій області. 1969р. — другий арешт за видання нелегального журналу «Український вісник». Засланий до Якутії: 6 років таборів.

 

Ведуча. А як же ненавиділи Чорновола ті, хто був тоді при владі?! Не лише по тюрмах тримали і не давали працювати, але й тероризували, ганьбили сім'ю.

 

Ведуча.  Рік 1980 — черговий арешт і засудження за сфабрикованим звинуваченням на п'ять років... Цього разу — «за спробу зґвалтування»! Це вже була не просто ненависть до нескореного політв'язня, а тваринний страх перед людиною-борцем. Дізнавшись про своє звинувачення, заарештований оголосив 120-денне голодування.

Ведуча. Завжди і скрізь він без упину

душею в Україну линув:

її життя — його життя,

і він не бачив вороття.

 

Ведуча. 1985р. Чорновіл повертається до Львова. Два роки талановитий журналіст працює кочегаром. І лише 1987 р., коли почали звільняти політв'язнів, В'ячеслав Максимович став одним зі перших, хто розпочав новий етап національно-визвольного руху в Україні.

 

Ведуча. Дев'яності роки... Пора надій і сподівань. Стрімкий злет політичної кар'єри В. М. Чорновола. Голова Львівської обласної ради народних депутатів. У 1991 р. він посідає друге місце на виборах Президента країни. До 1999 р. був незмінним лідером Народного Руху України.

 

Ведуча. У березні 1999 року, напередодні президентських виборів, у час, коли В.Чорновіл був єдиним сильним кандидатом у Президенти України від національних сил, життя В’ячеслава Максимовича обірвалось унаслідок трагічної катастрофи за нез’ясованих, загадкових обставин.

Ніколи він не бив себе у груди,

"Я - патріот!" - на весь світ не кричав.

Усе життя присвячував лиш людям,

Хоч завжди це не кожен помічав.

 

Ішов і не звертав із пів-дороги,

І була перед ним одна мета -

Вкраїна рідна із єдиним Богом,

Мов батько й мати навікИ - свята !

 

Ніяк не міг змиритись із свавіллям,

Права людини завжди захищав.

Не будував до піднебесся вілли,

Не раз харчів ГУЛАГських скуштував.

 

За правду йшов, за правду і загинув,

Не побоявсь систем і перешкод.

Він був і є Вкраїни вірним сином,

Не все сказав про нього ще народ.

 

А смерть прийшла підступно і невчасно,

У тихий вечір, в розквіті весни.

Зоря його і по житті не згасне,

У русі був й лишився назавжди!

 

   Ведуча. Скільки болю, скільки розпачу, муки, страждань охопило серця сотень тисяч українців. Вони не відразу зрозуміли, кого втратили...

 

Ведуча. Важко сьогодні уявити, як склалася б доля України, якби В.Чорновіл не полишив політики. Шкода, що Чорновіл не побачив щасливої України, України демократичної, української... Але, мабуть, він був щасливою Людиною. Бо все життя, у найтяжчі хвилини випробувань долі, поряд залишалася кохана Жінка – Дружина, Щирий Друг і Порадник, Натхненниця, Берегиня – Атена Пашко – українська поетеса, громадська діячка, тендітна і мужня Жінка.

 

Ведуча. Пані Атена завжди була поруч з чоловіком, долучалася до співпраці. Впродовж свого життя вона очолювала Благодійний фонд В’ячеслава Чорновола, сприяла поширенню спадщини В’ячеслава Максимовича...

 

Ведуча. Сьогодні, коли В’ячеслав Максимович Чорновіл далеко, у невидимому потойбічному світі, коли Його підступно знищено фізично, Він – ще актуальніший і відчутніший, як ніколи, бо живі Його думки, Його слова, Його ідеї...

 

Учні по черзі виходять на сцену, цитуючи напам’ять думки В. Чорновола.

 

1: „Немає страшнішої кари за муки нечистого сумління, бо немає вищого судді за правду...”

 

2: „Однак шани заслуговує тільки той, хто шанує самого себе... Бо Україна починається з тебе...”

 

3. Немає в нас бандерівців та москалів, східних і західних. Всі ми — народ України.

 

4. Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні — маючи, щоб не довелося потім гірко любити — втративши.

 

5. Допустити дві державні мови, або одну державну, а одну офіційну - значить, зруйнувати державу. Я завжди наводжу в приклад євреїв, які відродили вже мертву мову і об'єдналися навколо неї.

 

6.Якби мене запитали, шкодую я про те, як би склалося моє життя, про 15 років, які відсидів, я б відповів: анітрохи. І якби довелося починати все спочатку та обирати, я б обрав життя, яке прожив.

 

7.Я політик всієї України. Може, це трохи голосно і про себе так не говорять... Але в мене східний менталітет і при цьому я в чомусь галичанин.

 

Ведуча. Він не став Президентом України. Але став її національним Героєм – посмертно. Його вбили в русі – у дорозі, по шляху до тієї, іншої України, за яку він заплатив здоров’ям і життям.

Він перший промовив.

І перший поклявся

За рідную мову,

За рідну Вітчизну,

За тризуб і прапор

Він перший почав

=Ще не вмерла= співати.

Він перший устав

І підняв в небо синє

Твій прапор,

Гордися, моя Україно!

Він перший пішов

І в могилу героєм

Нової держави

І рідную мову

Вже чує без утисків

З світу другого

ХВАЛА УКРАЇНІ!

І СЛАВА ГЕРОЮ!

 

Ведуча: На Чорновола полювали все життя. Затуляли рота, виривали з рук перо, арештовували, морили голодом, паплюжили плітками, погрожували...

 

Ведуча: Україна для нього була найдорожча. А він для України ? Ми ще не скоро осягнемо, кого втратили. Однак один урок з його смерті мусимо винести вже. Ми щораз нарікаємо на недолугість своїх провідників. Нерідко справедливо. Але вміння управляти передбачає вміння підпорядковуватися. Маємо навчитися поважати й берегти своїх лідерів...

 

Учень 1:     Не стало доброї людини

                     Шкода, та пам’ятаєм ми її.

                     Підступна смерть відгризла білі крила,

                     За Україну кров тече...

 

 

Учень 2 :      Сповідуймо ідеї Чорновола

                        Несімо в світ – порядність і мораль,

                        Щоб не забули Люди про Вкраїну,

                        Щоб майбуттям розвіяти печаль.