№1
Психогімнастика «Сніжок» Фіз. керівник. Падає ніжний, пухнастий сніжок. Ми – сніжинки, що летять і кружляють у повітрі. Нам легко, радісно, весело. Подуває вітерець, немов грає ніжна, загадкова музика. Ми танцюємо. Вдих на повні груди, нас переповнює радість – видих. Хочеться літати, радіти життю! Будьте завжди щасливими, ніжними і добрими! |
№2
Психогімнастика «Я – сонечко!» Фіз.. керівник. діти мають покласти хустинки на долоньки, простягнути руки вперед і промовляти: «Я – маленьке сонечко. Я прокидаюсь, умиваюсь, розчісую свої промінчики і піднімаюсь над обрієм. Я – маленька кулька. У мене багато тепла і світла. Я дарю своє тепло всій землі: лісам, рікам, лукам. Я дихаю теплом. Я лечу над землею й освітлюю зелене листя, жовту квітку». Вони утворюють коло, узявшись за руки, передають одне одному тепло, світло, колір. |
№3
Психогімнастика «Квіточка» Фіз.. керівник. А тепер давайте знову утворимо коло та уявимо, що в його середині виросла квіточка:
|
№4 Психоформули Я – дитина хороша, ласкава, Я привітна, гарна, славна, Я здорова, не хворію, зимі білосніжній радію. 2 Доброго ранку, життєдайна земля! Доброго ранку, джерельна водице! Доброго ранку, чисте повітря! Доброго ранку, сонечко! Доброго ранку, звірі! Доброго ранку, люди! 3 Усміхнуся сонечку: «здраствуй золоте!» Усміхнуся квіточці – «хай вона цвіте!» Усміхнуся дощику: «лийся мов з відра!» Друзям усміхнуся: «бажаю вам добра!» 4 Я – здорова, гарна людина. Всім дітям групи я бажаю здоров’я. Нехай вони будуть веселі Здорові, красиві, щасливі! |
№5
Психогімнастика «Я – квітка» Фіз.. керівник. Давайте уявимо, що кожен із нас – маленька насінина, яка потрапила в ямку (діти присідають). Вас зігріває сонечко, поливає дощик і ви починаєте проростати (діти повільно підводяться). З маленької насінини виросла квітка і розквітла (діти піднімають руки вгору, показуючи, як розпустився бутон). Її зігріває сонечко, гойдає вітерець (діти похитують руками). До квітки прилітають метелики, бджілки. Яка корисна квітка! Відчуйте в серці радість від її користі (діти кладуть руки біля серця). Аж раптом, прибігли діти і хочуть зірвати квітку. Відчуйте страх! Квітка не може втекти і сказати: «Я жити хочу!» Проте, ви її не зірвали, відчули страх квітки. Зраділа вона: «Я – жива!» Посміхніться квіткі! |
№6
Психогімнастика «Усміхнись!» Мета: заспокоїти дітей після заняття, зменшити збудженість.
Діти утворюють коло:
|
№7
Психогімнастика «Подорож» Фіз.. керівник. Ми заходимо у вагон великого потягу, обираємо собі поличку, зручно лягаємо, заплющуємо очі. Потяг рушає і ми чуємо спочатку повільний, потім прискорений стукіт коліс – стук-стук, стук – стук… повз нас пролітають ліси, поля, ріки… Легкий вітерець подуває на нас, а промінчики сонечка пестять своїм теплом… нам приємно під стукіт коліс дивиться на пейзажі за вікном. Але потяг уповільнює свій хід, поступово зупиняємося – і ми знову опиняємося вдома. Розплющуємо очі, встаємо! |
№8
Психогімнастика «Біля моря!» Фіз..керівник. Ми з вами опинилися на березі моря. Тихо набігають хвилі. Пригріває тепле, лагідне сонечко. Від легкого вітерцю – набігають хвилі (згинаємо повільно ноги). Вода відійшла (ноги випрямляємо). Сонечко припікає, набирається в руки пісок, глибоко вдихаємо морське повітря. Пісочок прохолодний, сипучий, випускаємо його з рук (розтискаємо пальці – видих). Нам не хочеться рухатись. Ми слухаємо море, дихаємо морським повітрям. |
№9
Психогімнастика «Політ на кленовому листочку» Звучить музика. Діти лягають на килимки, заплющують очі. Фіз.. керівник. Діти, уявіть, що ви маленькі-маленькі гномики. Йдете лісом і кожен із вас знайшов кленовий листочок: хто – жовтий, хто – червоний. Від нього розливається тепло по всьому тілу. Раптом вітерець підняв листочок у повітря, і ви полетіли на ньому. Летите високо, все, що знаходиться внизу, здається вам маленьким – маленьким. А ось і наше озерце. Листочок опустився на воду і перетворився на човника. Ви погойдайтесь на хвилях… Підставили щічки до сонечка, нехай воно їх трошки попестить своїми промінчиками. Налетів вітерець, і ви знову піднялися вгору… Ось наш будинок, і вам час повертатись додому. Подякували листочку, попрощались! |
№10
Психогімнастика «Люба матуся» Фіз..керівник. У кожного з вас є мама. Яке хороше, приємне слово, правда, діти? Заключіть всі очі, лягайте на килимки зручніше і уявіть, що ваша матуся поруч із вами! Вам тепло і приємно біля неї. Мама ніжно гладить вас по голівці, пригортає до себе і телень шепоче вам на вушко, що вона вас любить. А тепер ви розкажіть, як ви її любите. Міцно – міцно пригорніться до неї, обійміть її, адже – це ваша ненька. Але мама прощається з вами, бо їй потрібно поспішати, бо вона має безліч справ. Не засмучуйтесь, вона повернеться до вас. Ви їй допомагайте в усьому і частіше будьте біля своєї неньки. Розплющуйте очі. Приємна у вас була зустріч? А тепер і нам час займатися справами! |
№11
Психогімнастика «Краплинка дощу» Фіз.. керівник. Уявіть, що ви – краплинка дощу. Краплинки живуть на білій хмаринці. Раптом хмаринці набридло плавати в небі. Вона вирішила розсипати краплинки дощу на землю. Вони полетіли до землі: одна краплинка впала на травичку, інші – на квіточки, решта впала на землю… Краплинки напоїли землю, вмили квіти і травичку. Духм’яний аромат квітів і трави наповнював повітря. Ми вдихаємо аромат, насолоджуємося красою.
|
№12
Психогімнастика «Живильний дощик» Фіз.. керівник. Діти, ляжте зручніше, заплющте очі та уявіть, що ми з вами знаходимося на дворі. Визирнуло сонечко і м’яко закуталось хмаринкою. Пішов теплий і живильний для рослин дощик. Це дощик, крапельки якого, падають на смоляні бруньки рослин, що оживають. Вода обмиває та пестить корені високого дерева і ледь помітну невеличку траву. Раптом, одна крапелька впала нам на ніс – яка живильна, прохолодна, яка сила в цьому маленькому, але вкрай потрібному дощику, що дає життя всьому живому. |
№13
Психогімнастика «У зимовому лісі» Фіз.. керівник. Діти, уявіть, що ми з вами перебуваємо у густому зимовому лісі. Визирнуло сонечко. «Доброго ранку, сонечко!» І відразу ж заблищали, заіскрились сніжинки на гілках, на соснах, засріблився гладкий стовбур старої берези. Ми ступаємо по снігу м’якенькими, нечутними кроками. Навколо тиша… Усі звірі сплять… І лише зрідка чутно, як зацвірінькає синичка, прошмигне якийсь птах-одинак. Тихо і спокійно навколо… |
№14
Психогімнастика «Обличчя згоряє» Фіз.. керівник. Діти, сядьте, будь ласка, на килимки. Уявіть, що спочатку загорятиме на сонечку ваше обличчя. Загорятиме першим наше підборіддя. Підставте його, злегка розтуливши губи і показуючи зуби – вдихніть. Ось сидить жучок, хоче сісти на язичок. Шви день закривайте міцно-міцно ротик, затримайте повітря. Жук полетів далі, відкрийте ротик, затримайте повітря. Знову летить жук, давайте його проженемо – енергійно подихаємо, ворушачи губками. Полетів жук. Тепер підставимо до сонця носик, щоб він теж загорів. Очі заплющуйте, сонце їх засліпило, ротик напіввідкритий. Летить метелик, обирає на чий носик сісти. Зморщимо носика, піднімемо верхню губу, ротик напіввідкритий, і затримаємо повітря. Метелик полетів. Розслабимо м’язи губ і носика, вільно зробимо видих. Знову летить метелик. Він хоче сісти на чиїсь брови. Наші брови схожі на гойдалку. Нехай метелик погойдається на гойдалках. Поворушимо брівками вгору-вниз. розвеселився метелик і полетів додому. Тепер, діти, розслабте м’язи обличчя, і воно стане таким лагідним, добрим, усміхненим. Так приємно загоряти. Давайте тепер ляжемо на спинку, розслабимося, нехай усе тіло загоряє, а ми тим часом, трішки поспимо. Під час сну казковий килим – літачок повернув усіх діток з чарівного дна морського, до знайомої зали цієї. Ось заняттю і кінець, хто гарно працював той молодець. Кому сподобалось – похваліться, а не сподобалось – пожаліться. Хто ж гарно працював, а хто помірно – оцініть себе мудро і правильно. До побачення! Будьте здорові!
|
№15
Психогімнастика «Я – чарівна квітка» У дітей на долонях лежить чарівна червона квіточка. Діти промовляють: «Я червона, чарівна квітка. Я освітлена сонцем на лісовій галявині. Я дуже чудова запашна квітка, навколо мене пурхають метелики, дзижчать лісові бджоли» |
№16
Психогімнастика «Я – листочок» Діти тримають в руках зелені листочки і промовляють: «Я – маленький, зелений листочок. Мене весело хитає вітерець і наче кличе за собою, я відриваюся від гілочки, злітаю. Як хороше над землею. А коли втомлюся, опощуся на неї відпочити» |
№17
Психогімнастика «Сонечко» Дітям необхідно заплющити очі простягти руки, уявити, що на долоньках лежить маленьке сонечко. Через пальці йде тепло по всій руці, руки відпочивають. Сонячні промінчики зігрівають стопи, пальці рук та ніг відпочивають. Уявіть, що живіт немов кулька. На вдиху кулька злегка піднімається, на видиху – опускається. Дихання заспокоюється, стає повільним, рівномірним. Слід усміхнутися та говорити добрі слова одне одному. |
№18
Психогімнастика «Лікарі природи» Фіз.. керівник. Піднімаємо руки догори, привітаємося із сонечком: «Добрий день, сонечко!» Опустимо руки долонями вниз, привітаємося із землею: «Добрий день, земелько!» Протягнемо руки вперед, привітаємося з водичкою: «Добрий день, водичко!» Поставимо руки до плечей, привітаємося з вітерцем: «Добрий день, вітерець!» |
№19
|
№20 |
№21 |
№22 |
№23 |
№24 |
№25 |
№26 |
№27 |
«28 |
№29 |
№30 |
№31 |
№32 |