Психологічне діагностування особистості школяра

Первинне психологічне обстеження

Максим 8р.

Психологічна діагностика особистості Максима була проведена за допомогою ознайомлення із ситуацією на момент дослідження, спостереженням за школярем  та застосуванням ряду психологічних методик,  а також висновками, взятими із індивідуальної бесіди з матір’ю дитини.

Під час діагностування переважав привітний тон,  проте спостерігалося  почуття страху та незахищеності. Виявлена реакція – хвилювання, яке відчуває більшість дітей в незвичних умовах. Зовнішні прояви: «бігаючий погляд», неспокій. Максим поводився дещо насторожено, напружено. Всі вказівки  виконував, увага тривала протягом всього часу діагностування, що свідчить про високу здатність слухати, проте не всі завдання виконував охоче та іноді ухилявся від відповідей.  Мисленнєві функції хлопця функціонують задовільно, розуміє матеріал після пояснення. Увага стійка, пам'ять відповідна. Здатен запам’ятовувати та відтворювати інформацію.

За результатами проективної методики «Дерево» (Джона і Дайани Лампен) на даному етапі свого шкільного життя Максим  стомився від постійного стресу, в досліджуваного проявлена загальна психологічна слабкість до ряду ситуацій, соромиться визнавати інші вирішення конфліктів. В майбутньому прагне нормально адаптуватися до виникаючих кризових ситуацій, які провокують спалахи агресії та жаги до покарання агресора. Дитина визнає власні помилки (мова йде про часті шкільні  конфлікти, бійки). Із бесіди стало відомо про бажання Максима перебувати в комфортному стані під час шкільного перебування, оскільки останні пів року дитина живе в постійному стресі. Спостерігаються негативні емоційні переживання ситуацій, пов’язаних  із потребою  саморозкриття, демонстрації своїх можливостей. Максимально виражений страх невідповідності очікуванням оточення та наявна середня фізіологічна опірність стресові, яка стимулює здатність дитини пристосуватися до ситуації стресового характеру, що підвищує ймовірність адекватного, продуктивного реагування на тривожний чинник середовища        

 ( мається на увазі агресивні прояви як захисна  реакція на збудника).

Поведінка досліджуваного з розпоідей самого досліджуваного підвищено активна, а дії імпульсивні. У дитини спостерігається холеричний тип темпераменту, що говорить про неврівноваженість та рухливість психічних процесів. Дитина енергійна, нестримана та нетерпляча. У діяльності циклічний та непослідовний. Процес збудження помітно переважає над процесом гальмування. Досліджуваному характерна збудженість та неврівноваженість поведінки, запальність та дратівливість. Терпіння слабке, не виносить одноманітної діяльності.

Методика  “Автопортрет”  інтерпретує наступне:

• наявність пониженої самооцінки;
• інтелектуальна і соціальна неадекватність;
• відсутність контролю (некерованість з боку оточення);
• інтерпретовано тривогу страх та  агресивність;
• проявляються депресивні прояви.

     Висновки тесту «Тривожність»: Добрий рівень тривожності (вище середнього, кількісний аналіз ІТ=50%, 6б.

               Згідно “Малюнку сім’ї ” стає відомо про власну малозначимість в родинному колі ( зображає себе останнім, після молодшої сестрички). Манера відтворення самого малюку твердить про страх невідповідності бажаним очікуванням.

             Позитивним є те, що незважаючи на негативні результати опитування  щодо теми друзів (яких, як виявилося немає), хлопчик за допомогою  “Сімейної соціометрії”  відтворює реальну  картину емоційної прихильності до близьких людей ( матір, батько, бабуся, тітка, Владислав постає найбільш бажаною для спілкування особою для дитини. Також вагомим позитивним фактором є те, що залишено місце для «друга», на появу якого очікує Максим.

       Незважаючи на особисте  відтворення досить негативної картини про власну  особу, хлопчик не є настільки неприємним у спілкуванні, як сам про це розповідає. Агресивні спалахи, звичайно, є досить негативною поведінкою проте відчувається, що вони носять захисний характер. Власне від чого саме захищається дитина треба дослідити, оскільки дані випадки є досить частими і супроводжуються жорстокістю та нестримністю у проявах (згідно опитування досліджуваного та  його матері).

Рекомендації:

• Залучення Максима до арт-терапевтичних технік на усунення замкнутості тривожних дітей, до корекційних занять з психологом (відпрацювання конструктивних засобів поведінки у складних ситуаціях, засвоєння прийомів подолання хвилювання, тривоги; зміцнення впевненості у собі, розвиток самооцінки і мотивації).
• Періодичне спілкування з психологом задля покращення різнобічного розвитку дитини.
• Проведення діагностичних ігор на комфортність у дитячому колективі.
• Закріплення у хлопчика поняття «орієнтації на досягнення успіху», самоконтроль. Формування вольових якостей, емоційної стійкості, здорове відношення щодо себе і положення у класі.

Практичний психолог                                                                         Ірина Коржик