ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТА НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Про матеріал
Концепція Нової української школи передбачає, що її випускники будуть патріотами з активною життєвою позицією, які діють згідно з морально-етичними принципами і здатні приймати відповідальні рішення, поважати гідність і права людини. [2] Але, страшні реалії повномасштабної війни впливають на кожного з нас, а особливо – на дітей: виснажують внутрішні ресурси, руйнують психіку. Саме тому першочерговим завданням освітянської спільноти на сьогоднішній день є надання психологічної підтримки дітям, що дозволить їм впоратися зі стресом від війни, а також попередить виникнення більш складних проблем. Тому, на мою думку, є доцільним учителям переглянути методи роботи на уроках, спрямувати свої дії на досягнення мети : «Емоційно здорова дитина = щаслива дитина = готова до взаємодії, співпраці та навчання = патріотично налаштований громадянин».
Перегляд файлу

Лаптінова О.О.

Часовоярський опорний ЗЗСО №17

 

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТА НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛВТЕРАТУРИ

 

Кращий спосіб зробити дітей

хорошими - це зробити їх щасливими.

Оскар Уайльд

 

Війна, яку розв’язала Російська Федерація проти України, неминуче  призвела  до  пошуку  нових  підходів  щодо  організації  освітнього  процесу  та виховання  молодого  покоління.  При  цьому надзвичайної  уваги  потребує  розвиток національно-патріотичного виховання, оскільки воно є важливим чинником національної безпеки і зміцнення держави.  Національно-патріотичне виховання покликане сформувати в особистості високу патріотичну свідомість, відповідальну громадянську позицію, почуття любові  до  Батьківщини  та  готовність  захищати  національні  інтереси,  незалежність  і територіальну цілісність України. [1]

Закон  України закріплює  поняття  національно-патріотичного  виховання  як  наскрізного виховного  процесу,  спрямованого  на  утвердження  української  національної  та громадянської  ідентичності,  формування  оборонної  свідомості  на  основі  суспільно-державних  (національних)  цінностей  України,  соціальної  активності  й  відповідальності, готовності до дієвого виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, державної незалежності й територіальної цілісності України [4]. Відповідно  до  зазначеного  закону  основними  складниками  національно-патріотичного  виховання,  що  взаємодіють  між  собою  й  доповнюють  один  одного,  є: громадянсько-патріотичне,  духовно-моральне  виховання в родині та школі.[1] Але, на мою думку, тут треба звернути особливу увагу на виховання підростаючого покоління не тільки в родині, під час виховних заходів, а й під час навчальної діяльності. Саме під час уроків відбувається соціалізація дитини, адаптація учня до соціальної дійсності. І саме мова та література, як навчальні предмети, подають моделі поведінки та норми, орієнтують на загальнолюдські цінності через поведінку героїв, негативні та позитивні вчинки, через думки автора.  В умовах потреби у відродженні духовності роль уроків української мови та літератури у вихованні справжньої особистості повинна зростати.

Так на уроках мови, працюючи з текстами патріотичної тематики, учні вчаться любити свою країну, бути гідними її громадянами. Також кожен урок літератури – це урок виховання громадянськості, почуттів добра і краси, утвердження високих моральних ідеалів, формування гармонійно розвиненої особистості, активної життєвої позиції учня. Завдання учителя-словесника полягає саме в тому, щоб засобами художнього слова зуміти знання перетворити в переконання, зробити ці ідеї осмисленими, усвідомленими, глибоко продуманими. Вони повинні стати органічною потребою, невід’ємною частиною життя, нормою поведінки кожного учня. Творчі зусилля кожного вчителя завжди спрямовані на те, щоб підвищити виховний рівень сучасного уроку та його творчий потенціал, створити оптимальні можливості на уроці для розвитку самостійного творчого мислення школярів, активізації їх пізнавальної діяльності,

Концепція Нової української школи передбачає, що її випускники будуть патріотами з активною життєвою позицією, які діють згідно з морально-етичними принципами і здатні приймати відповідальні рішення, поважати гідність і права людини. [2] Але, страшні реалії повномасштабної війни впливають на кожного з нас, а особливо – на дітей: виснажують внутрішні ресурси, руйнують психіку. Саме тому першочерговим завданням освітянської спільноти на сьогоднішній день є надання психологічної підтримки дітям, що дозволить їм впоратися зі стресом від війни, а також попередить виникнення більш складних проблем. Тому, на мою думку, є доцільним учителям  переглянути методи роботи на уроках, спрямувати свої дії на досягнення мети : «Емоційно здорова дитина = щаслива дитина = готова до взаємодії, співпраці та навчання = патріотично налаштований громадянин». Емоційні впливи, якими скористуються педагоги на уроках, покликані викликати і підтримувати в учня певні емоційні стани, що полегшують сприйняття ним інших психологічних впливів: позитивні емоції роблять учнів відкритими стосовно суб’єктів виховних впливів (формування шанобливого ставлення до історії і культури своєї країни, своєї належності до національно-етнічної спільноти тощо); [3]

Тому, наприклад,  на даний час для своїх уроків я обрала такі дієві методи як біоадекватна технологія, метод Fotovoice та storytelling.

 

Біоадекватна технологія – одна з моделей інновацій, автором якої є Наталія Маслова, доктор психологічних наук, кандидат історичних наук, член-кореспондент РАПН. Упроваджують біоадекватну технологію навчання в уроки української мови та літератури словесники Донецької, Харківської, Одеської областей тощо. Що ж означає саме слово «біоадекватна»? Біоадекватна технологія, тобто біологічно адекватна (відповідна) універсальним природним законам розвитку людини У дидактиці принцип природовідповідності (за Я. А.Каменським) – це аксіома, що не потребує доказів. Отже, навчання має відбуватися відповідно до фізіологічних, психічних та вікових особливостей учнів. Образон, який використовується під час даної технології, –  це опорний образ, наповнений вичерпною інформацією в алгоритмічному порядку. Створення двомірного образону є візуальною допомогою думці учнів. Учитель демонструє власний образон, просить школярів порівняти зі своїм, пропоніє вдома вдосконалити графічний образ. [5]

Так на уроці української мови у 5 класі НУШ був використаний образон, фонові звуки та релаксаційний текст до теми «Правила написання префіксів ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-». Як результат – високий рівень знання учнів з теми, розвиваються логічне мислення, пам’ять, уява, вміння аналізувати,  виховується любов до рідного слова, бажання створювати подібне, шукати додаткову інформацію, і головне – задоволення від уроку.

 

Fotovoice – foto (фотографія); voice (голос), дослівно метод перекладається: «голос та фотографія», «голос із фотографії». Метод дозволяє створювати міні-ролики, колажі на соціально значиму тему з використанням фотографій та міркувань самих учасників. Метод фотовойс адаптований у США у рамках роботи з жінками, які постраждали від насильства. Зараз цей метод широко використовується на практиці з підлітками та молоддю в Італії. [5]

Учням пропонується відповісти на такі питання, створюючи свої фото-образи або використовуючи вже створений образ учителем:

-Як я бачу цю проблему?

-Як я можу змінити ситуацію?

Усіх учнів прошу створити текст-опис свого фотообразу, а потім разом з іншими ми думаємо, як коротко висловити ключову думку фотообразу. Це дуже дієвий метод на уроках розвитку мовлення.

STORYTELLING - розповідання історій. Метод був винайдений і успішно випробуваний на особистому досвіді Девідом Армстронгом, головою міжнародної компанії Armstrong International. Це один із видів інноваційних педагогічних технологій, який допомагає учням засвоїти матеріал, поданий у вигляді цікавої захоплюючої історії, сприяє розвитку його особистісних якостей, демонструє унікальність уяви кожної дитини, дозволяє проявити активність та творчість

Сценарій сторітелінгу може бути різний:

  •                  Машина часу (Головний герой переміщується в іншу епоху. Наприклад, Тарас Бульба з 17 ст вирушає у подорож у 1941р. , в епоху класицизму чи у наш час).
  •                  Плутанина (Наприклад, Тарас Шевченко отримав мобільний телефон).
  •                  Розповідь очевидців (Тобто очима головного героя).
  •                  Картина ожила (Що було до та після того, як була намальована картина).
  •                  Світ очима предмету (Наприклад, опис класної кімнати очима дошки).

Виховання любові до Батьківщини на основі активного прояву душі, серця, розуму і праці дитини – це діяльність у патріотизмі. Саме через практичні дії учнів, з виконання відповідних завдань, задіюється чуттєва сфера дитини у виховному процесі, перетворюються зовнішні атрибути патріотизму (знання державної символіки, традицій і звичаїв) на внутрішні якості, присвоєння дитиною собі отриманого досвіду. [2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Журнал «Наукові інновації та передові технології»                                      No 5(19) 2023(Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право»,Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка». [Електронний ресурс]: Режим доступу до ресурсу: http://perspectives.pp.ua/index.php/nauka/article/view/4660/4684
  2. МостоваТ. Уроки Сухомлинського / Т. Мостова // Демократ. Україна. – 2004. – 20 квіт. – С. 5. ЧеркашенкоВ. Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід" За матеріалами: Освіта.ua. [Електронний ресурс]: Режим доступу до ресурсу:  https://www.schoollife.org.ua/patriotychne-vyhovannya-shkolyariv-nush/
  3. Бех І. Д. Психологічні джерела виховної майстерності: навчальний посібник / І. Д. Бех. — К. :Академвидав, 2009. — 248 с. [Електронний ресурс]: Режим доступу до ресурсу: https://gomeloblast-antitrafficking-redcross.blogspot.com/2012/12/blog-post.html
  4. Закон України  «Про  основні  засади  державної  політики  у  сфері  утвердження  української національної та громадянської ідентичності», 2022. [Електронний ресурс]: Режим доступу до ресурсу:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#Text
  5. Матеріали очно-дистанційних курсів з проблеми «Культура професійного саморозвитку вчителя-словесника: навчальні й методичні аспекти її формування» для вчителів української мови та літератури (шифр 3.7.4) ДоноблІППО.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
19 лютого
Переглядів
105
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку