Психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя

Психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя. Виконала студентка групи ФВб-2-18-4од. Бондаренко Анастасія

Загальна характеристика педагогічної діяльності, її структура та етапи. Педагогічна діяльність – це цілеспрямований виховуючий та навчаючий вплив вчителя на учнів з метою його особистісного, інтелектуального та діяльнісного розвитку, а також основа його саморозвитку та самовдосконалення. Характеристики педагогічної діяльності (як і інших видів людської діяльності):•цілеспрямованість;•вмотивованість;•предметність.31.05.2020

Види педагогічної діяльності:1. Професійна. Потребує спеціальної освіти та здійснюється у спеціальних навчально-виховних і освітніх установах. Фахівець свідомо враховує систему принципів, правил, методів і прийомів педагогічної діяльності.2. Не професіна. Займаються всі люди у повсякденному житті, не маючи спеціальної педагогічної освіти і педагогічної кваліфікації. У педагогічній ситуації вони діють інтуїтивно, не вміючи пояснити вчинених дій і їх мети. Це стосується сімейного виховання, впливу старших у трудових колективах тощо.5/31/2020

Психологічний зміст педагогічної діяльності включає мотиви, мету, предмет, засоби, продукт та результат:31.05.2020 Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяльності учнів, яка спрямована на засвоєння предметного соціокультурного досвіду. Засобами педагогічної діяльності є наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою яких формується тезаурус учнів. Носіями знань можуть бути тексти підручників, а також відповідні уявлення, які виникають у учнів під час цілеспрямованого спостереження (на лабораторних, практичних) заняттях. Допоміжними є технічні, комп'ютерні, графічні та ін. засоби. Засобами передачі є пояснення, показ (ілюстрація), спільна робота з учнями під час вирішення учбових задач, безпосередня практика (лабораторна, польова) тренінги. Продуктом педагогічної діяльності є індивідуально сформований досвід учня (він перевіряється та оцінюється на екзаменах, заліках, під час вирішення учбових задач, контрольних робіт). Результатом педагогічної діяльності повинен бути особистісний індивідуальний розвиток учня, його вдосконалення. Мотивація педагогічної діяльності : зовнішні мотиви (наприклад мотив досягнення, престижу роботи у відповідних навчальних закладах) та внутрішні мотиви (орієнтація на процес і результат своєї діяльності, особистісно-професійного росту, самоактуалізації).

Особливості мотивації педагогічної діяльності вчителя визначають його ПРОФЕСІЙНУ СПРЯМОВАНІСТЬ, яку утворює зосередженість педагога на:•егоїстичному (інтереси свого Я),•бюрократичному (інтереси адміністрації, керівників),•конфліктному (інтереси колег),•авторитетному (інтереси, запити батьків учнів),•пізнавальному (вимоги засобів навчання і виховання),•альтруїстичному (інтереси, потреби учнів),•гуманістичному (інтереси,прояви своєї сутності і сутності інших людей) спрямуваннях.31.05.2020

31.05.2020 Педагогічна діяльність пов’язана з реалізацією педагогічних дій у певних педагогічних ситуаціях: перцептивних, мнемічних, комунікативних, предметно-перетворювальних, дослідницьких, контрольних (самоконтролювання), оцінювальних (самооцінювання) тощо. Ці дії підпорядковані певним цілям і спрямовані на розв’язання педагогічних завдань. Завдяки їм учитель реалізує психолого-педагогічні функції. Психологічні функції педагогічної діяльності:•Перетворення продуктів суспільного пізнання на акт індивідуального пізнання учнів.•Перетворення школяра з об’єкта навчання і виховання на суб’єкт самонавчання, самовиховання, саморозвитку.•Організаторська функція реалізується через організацію різних видів діяльності учнів, а також власної діяльності і поведінки в процесі безпосередньої взаємодії з учнями.•Комунікативна функція передбачає становлення правильних стосунків з учнями, іншими вчителями, адміністрацією школи, практичним психологом, батьками.•Дослідницька функція має за мету розвивати уміння аналізувати, систематизувати, узагальнювати, класифікувати, оцінювати, структурувати явища, які досліджуються.

Структурні компоненти педагогічної діяльності (Н. В. Кузьміна):5/31/20201. Гностичний – дослідницький, який передбачає постійне збільшення знань, умінь, навичок. Це здатність досліджувати процес і результат власної праці. Ця сторона діяльності вчителя найбільше цінується старшокласниками.2. Конструктивний – планування педагогічної діяльності та прогнозування результатів. Ця сторона діяльності вчителя найбільше цінується підлітками.3. Проектувальний – проектування віддалених, перспективних цілей навчання та виховання, а також стратегій та способів їх досягнення.4. Організаторський – організація учбово-виховного процесу.5. Комунікативний – встановлення взаємовідносин вчителя з іншими. Ця сторона діяльності вчителя найбільше цінується молодшими школярами.

Етапи педагогічної діяльності:1. Постановка мети і попереднє планування дій (мета (уявлення про кінцевий результат) має бути посильною, адекватною умовам та соціальним завданням. Рівень та ефективність її реалізації залежить від професіоналізму вчителя).2. Складання плану дій (саме план дій є основою активності вчителя, рівень якої повинен відповідати складності і характеру дій. Важливим є добір, формулювання завдань і вправ, впорядкування фактів).3. Реалізація конкретизованого плану на уроці, виховній годині, позакласному заході (полягає у реалізації плану уроку, виховної години, визначення рівня навченості, вихованості, розвитку школярів тощо).4. Підсумовування результатів педагогічної діяльності (підведення підсумків з урахуванням досягнення визначеної мети та плану).31.05.2020

Продуктивність педагогічної діяльностіРівні продуктивності діяльності вчителя:1) репродуктивний (мінімальний) рівень: учитель може і вміє розповісти іншим те, що знає сам;2) адаптивний рівень (низький, малопродуктивний): учитель вміє пристосувати своє повідомлення до особливостей аудиторії;3) локально-моделюючий рівень (середній, середньо продуктивний): учитель володіє стратегіями научіння знанням, умінням, навичкам з окремих розділів курсу; вміє формулювати педагогічну ціль, передбачати результат і створювати систему включення учня в учбово-пізнавальну діяльність;4) системно-моделюючий знання учнів рівень (високий, продук­ тивний): учитель володіє стратегіями формування потрібної системи знань, умінь і навичок учнів зі свого предмету в цілому;5) системно-моделюючий діяльність і поведінку рівень (найвищий, високопродуктивний): учитель володіє стратегіями перетворення свого предмету в засіб формування особистості учнів, їх потреб у самовихованні, самоосвіті та саморозвитку.31.05.2020

Стилі педагогічної діяльності:31.05.20201. Авторитарний стиль. Учень розглядається як об'єкт педагогічного впливу, а не рівноправний партнер. Вчитель особисто вирішує, приймає рішення, встановлює жорсткий контроль за виконанням своїх вимог, використовує свої права без врахування ситуації та думок учнів, не пояснює свої дії учням. Внаслідок чого учні втрачають активність чи здійснюють її тільки під керівництвом вчителя, характеризуються низькою самооцінкою та агресивністю. При авторитарному стилі сили учнів спрямовані на психологічний самозахист, а не на засвоєння знань та особистісний розвиток. Головними методами впливу такого вчителя є наказ та повчання. Для вчителя характерна низька задоволеність професією та професійна нестійкість. Вчителі з цим стилем керівництва головну увагу звертають на методичну культуру, в педагогічному колективі займають позицію лідера.2. Демократичний стиль. Учень розглядається як рівноправний партнер по спілкуванню, колега у спільному пошуку знань. Вчитель приймає рішення разом з учнями, враховує їх думку, підтримує самостійність суджень, враховує не тільки успішність, але і особистісні якості учнів. Методами впливу є спонукання до дій, порада, прохання. У вчителів з демократичним стилем керівництва школярі частіше відчувають стан спокійного задоволення, високої самооцінки. Вчителі цього стилю більше уваги звертають на свої психологічні уміння, для них характерна велика професійна стійкість, задоволення своєю професією.3. Ліберальний стиль. Вчитель відходить від прийняття рішення, передає ініціативу учням, колегам. Організацію та контроль діяльності учнів здійснює без системи, проявляє нерішучість, коливання, В класі нестійкий мікроклімат, замасковані конфлікти. По відношенню до партнера взаємодії можна визначити характер стилю: від підкорення до партнерства та відсутності спрямованого впливу. При цьому можна побачити, що домінує монологічна чи діалогічна форма спілкування.

Типи індивідуальних стилів, які характеризують сучасного вчителя (А. К. Маркова та А. Я. Ніконова)Емоційно-імпровізаційннй стиль (ЕІС). Орієнтація на процес навчання. Емоційно-методичний стиль (ЕМС). Орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально-виховного процесу, висока оперативність, деяка перевага інтуїтивності над рефлективністю. Розмірковуюче-імпровізаційний стиль (РІС). Орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально-виховного процесу. Розмірковуюче-методичний стиль (РМС). Орієнтуючись переважно на результати навчання і адекватно плануючи навчально-виховний процес, вчитель з РМС проявляє консерватизм у використанні засобів педагогічної діяльності. 5/31/2020

Психологічні вимоги до особистості педагога.1. Соціальна спрямованість, система провідних ставлень і потреб.•Вимоги до вчителя як до представника суспільства і виконавця важливого соціального замовлення: вчитель формує особистість. Це морально-педагогічні якості вчителя, його інтереси, потреби, переконання, ідеали, мотиви поведінки, світогляд, характер.•Інтегральним показником професійної підготовленості майбутнього вчителя є педагогічна спрямованість його особистості: позитивне ставлення до педагогічної діяльності, любов до дітей, психолого-педагогічна культура.2. Підструктура досвіду.•Вимоги до індивідуального досвіду вчителя: професійна підготовленість і загальний розвиток (розвиток емоційно-вольової сфери, процесів педагогічного творчого мислення, сформованості вольових звичок тощо).•Компетентність учителя передбачає і практичну підготовленість: оволодіння основними педагогічними знаннями, навичками, вміннями (з фахового предмету, педагогіки, психології).5/31/2020

31.05.20203. Підструктура форм відображення. Вимоги до особливостей розвитку психічних процесів вчителя. Змістом інтелектуального самовиховання є:•розвиток здібностей до педагогічного аналізу і синтезу;•розвиток таких якостей мислення, як критичність, самостійність, широта, гнучкість, активність, швидкість;•розвиток спостережливості, педагогічної пам’яті та творчої уяви;•розвиток культури мовлення вчителя, його словникового запасу.4. Спадкові індивідуальні особливості особистості.об’єкт професійного самовиховання вчителя – стан його здоров’я, природні дані, зокрема, самовиховання культури темпераменту, сенсорної організації, емоційно-вольових якостей особистості, здатності свідомо керувати своїми емоціями.

Критерії та рівні професіоналізму вчителя.31.05.2020•об'єктивні критерії: ефективність педагогічної діяльності (основних її видів - навчальної, розвиваючої, виховної, а також допоміжних у праці педагога - діагностичної, корекційної, консультаційної, організаторсько-управлінської, самоосвітньої та ін);•суб'єктивні критерії: стійка педагогічна спрямованість (бажання залишатися в професії), розуміння ціннісних орієнтації професії педагога, позитивне ставлення до себе як професіоналу, задоволеність працею;•процесуальні критерії: використання педагогом соціально прийнятних, гуманістично спрямованих способів, технологій у своїй праці;•результативні критерії: досягнення в педагогічній праці результатів, затребуваних суспільством (формування якостей особистості учнів, забезпечують їх підготовленість до життя в мінливому суспільстві).

Рівні професіоналізму педагога:31.05.2020•рівень оволодіння професією, адаптації до неї, первинне засвоєння вчителем норм, менталітетів, необхідних прийомів, технологій;•рівень педагогічної майстерності як виконання на хорошому рівні кращих зразків передового педагогічного досвіду, накопичених у професії; володіння наявними в професії прийомами індивідуального підходу до учнів, методами передачі знань; здійснення особистісно- орієнтованого навчання та ін.•рівень самоактуалізації педагога в професії, усвідомлення можливостей педагогічної професії для розвитку своєї особистості, саморозвиток себе засобами професії, свідоме посилення своїх позитивних якостей, згладжування негативних, зміцнення індивідуального стилю;•рівень педагогічної творчості як збагачення педагогом досвіду своєї професії за рахунок особистого творчого вкладу, внесення авторських пропозицій, які стосуються окремих завдань, прийомів, засобів, методів, форм організації навчального процесу, так і створюють нові педагогічні системи навчання і виховання.

Поняття про педагогічне спілкування, його функції, етапи, стилі та види.31.05.2020 Педагогічне спілкування – це професійне спілкування викладача з учнями на уроці і поза ним, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату та досягнення спільної цілі. Це система взаємодії вчителя і класу, змістом якого є обмін інформацією, здійснення навчально-виховного впливу, організація стосунків. Функції педагогічного спілкування:1. Пізнання особистості та її формування.2. Обмін інформацією.3. Організація діяльності.4. Організація міжособистісної взаємодії.5. Співпереживання.6. Самоутвердження. Етапи педагогічного спілкування:1. Моделювання вчителем майбутнього процесу спілкування з учнями.2. Організація безпосереднього спілкування з учнями.3. Управління спілкуванням у педагогічному процесі.4. Аналіз реалізованої системи спілкування, виділення досягнення, недоліків, моделювання майбутньої діяльності.

Соціально-психологічні аспекти педагогічного спілкування.31.05.2020 Основні сторони спілкування: перцептивний аспект спілкування (взаємне сприймання і розуміння людьми один одного); комунікативний аспект спілкування (обмін інформацією); інтерактивний аспект (здійснення спільної діяльності). Стилі педагогічного спілкування В. О. Кан-Калік трактує стиль педагогічного спілкування, як індивідуально-типологічні особливості соціально-психологічної взаємодії вчителя з учнями. В. С. Мерлін під індивідуальним стилем педагогічного спілкування розуміє цілісну систему операцій педагогічного спілкування, що забезпечує ефективну взаємодію вчителя з учнями, опосередковану цілями, завданнями педагогічної діяльності та властивостями різних рівнів індивідуальності педагога.

31.05.2020 У стилі педагогічного спілкування виявляються:•особливості комунікативних можливостей учителя;•характер стосунків, що склалися між учителем і учнями;•творча особистість педагога;•особливість учнівського класу. СТИЛІ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ за характером включеності в діяльність педагога (В. А. Кан-Калік):1. Спілкування на основі захоплення загальною спільною творчою діяльністю.2. Спілкування-діалог.3. Спілкування-дистанція.4. Спілкування-залякування.5. Спілкування-загравання.

Дякую за увагу31.05.2020