Психологія розвитку педагогічної творчості

Про матеріал

У пропонованому посібнику розкрито психологічні особливості розвитку творчості особистості та основні концептуальні підходи до розуміння розвитку педагогічної творчості. Розкрито авторські програми розвитку творчої компетентності майбутніх учителів та вчителів-початківців. На нашу думку, вони відіграють важливу роль у реалізації процесу формування та розвитку теоретичної і практичної готовності майбутнього вчителя і вчителя-початківця до педагогічної діяльності на високому фаховому рівні.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

С.П. Яланська, Т.С. Пільгук

ПСИХОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Полтава

2015

УДК 159.923.2:37.015.31(075)

ББК 88.45я73

Я 51

Я51

Яланська С. П.

Психологія розвитку педагогічної творчості : навч. посіб. / С. П. Яланська, Т. С. Пільгук. – Полтава : ПП Шевченко, 2015. – 114 с.

Нові вимоги до якості освіти обумовлюють потребу у вчителях, які здатні об'єктивно осмислювати педагогічні явища та творчо перетворювати їх у педагогічній дійсності. Розвиток творчості особистості педагога належить до найактуальніших проблем суспільного життя і потребує глибокого наукового обґрунтування психологічної сутності чинників цього процесу.

Навчальний посібник стане в нагоді студентам, магістрантам, аспірантам, учителям, викладачам, слухачам системи післядипломної освіти, вихователям, психологам закладів освіти, читачам, що цікавляться проблемою педагогічної творчості.

УДК 159.923.2:37.015.31(075)

ББК 88.45я73

ISBN

Рецензенти:

Л.М. Рибалко – доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України.

М.О. Антонець – кандидат психологічних наук, доцент кафедри філософії, історії та педагогіки Полтавської державної аграрної академії.

Н.М. Атаманчук – кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної, вікової та практичної психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Рекомендовано до друку Вченою радою

Полтавського національного педагогічного університету

імені В.Г. Короленка (протокол № 3, від 29 жовтня 2015 р.)

ISBN © С.П. Яланська, Т.С. Пільгук, 2015

ПЕРЕДМОВА

Педагогічна творчість є важливою умовою створення креативного середовища в освітніх закладах. У таких умовах формуються та розвиваються цілеспрямовані та конкурентоспроможні особистості, що здатні до нестандартних рішень, оригінального розв’язання завдань. Саме такі особистості готові до інтерналізації цінностей, норм, правил поведінки, що сповідуються у цивілізованому європейському суспільстві. Тож проблемі розвитку педагогічної творчості належить особливе місце в педагогічній психології, психології творчості.

У наш час педагогічна творчість є не унікальним явищем, а необхідністю для забезпечення оптимальної життєтворчої атмосфери. У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті наголошено на важливості якісної підготовки висококваліфікованих, творчо розвинених фахівців, здатних навчатися впродовж життя, створювати й розвивати матеріальні та духовні цінності громадянського суспільства.

Посібник складається із двох розділів: розділ І. «Підходи до вивчення творчості», розділ ІІ. «Психолого-педагогічні програми розвитку педагогічної творчості». Окремою частиною посібника є добірка афоризмів та поетичних творів про педагогічну діяльність, які спонукають кожного з нас замислитися над власними можливостями, досягненнями в навчальній чи науковій практиці, над умовами педагогічного процесу. У додатках представлено різнорівневі тестові завдання з психології творчості, зміст тренінгових вправ розвитку творчої компетентності особистості в освітньому середовищі.

Розділ І

ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ

На основі аналізу й узагальнення психолого-педагогічних, філософських джерел обґрунтовано підходи до розвитку творчості Розкрито зміст понять «творчість», «педагогічна творчість», «творча особистість». Здійснено аналіз розвитку творчості особистості, з’ясовано теоретико-психологічні особливості розвитку педагогічної творчості.

Проблема творчості останніми роками стала предметом досліджень багатьох фахівців у різних галузях знань. Це пов’язано, насамперед, з розвитком суспільства, з освітньо-культурним рівнем громадян, з увагою до розвитку творчого потенціалу особистості, здатної виявляти свої творчі здібності, що забезпечить успіх професійної діяльності й особистісного становлення.

1.1. Розвиток психологічних знань про творчу особистість

Одним із важливих моментів розкриття сутності розвитку творчості людини є розуміння тих законів, за якими відбувається розвиток, розуміння рушійних сил розвитку, джерел, закономірностей та його етапів, можливостей прискорення процесу розвитку тощо.

Проблема розкриття механізмів творчості, психології розвитку творчості вченими розглядається по-різному. У різні історичні часи визнавались: мімезис (Платон), інтуїція (А. Бергсон, Б. Спіноза та інші), інсайт (М. Вертгеймер та інші), потреба творчої самореалізації (А. Маслоу).

Зарубіжними та вітчизняними науковцями сформульовані різні підходи до розуміння природи творчості:

психогенетичний підхід (В.М. Бехтєрєв, В.О. Енгельгард, В.М. Вільчек та ін.). Кожна людина має певний рівень природної обдарованості творчими здібностями. Творча здібність людини виступає як природжена потреба та реалізується за допомогою механізму наслідування;
соціальний підхід (В.Н. Дружинін, О.М. Лук, В.О. Моляко, Б.П. Нікітін, В.Є. Чудновський, та ін.). Оскільки людина народжується в світі соціальному, то процес її розвитку завжди супроводжується впливом соціокультурного середовища. Соціальне обумовлює творчі можливості людини, сприяє їх реалізації або гальмує їх прояв;
чуттєво-емоційний підхід (О.Л. Галін, В.Н. Дружинін, Г.В. Піхманець та ін.). Творчість передбачає внутрішню (ментальну) активність особистості, тому що супроводжується емоційно-чуттєвими реакціями особистості. Емоційні переживання можуть або спонукати особистість до творчості, або бути продуктом творчо-діяльнісної активності;
аксіологічний (ціннісний) підхід (С.О. Грузенберг, В.А. Роменець та ін.). Цінності визначають зміст творчості. Творчість є цінною лише тоді, коли виражається в позитивній продуктивності;
діяльнісний підхід (Л.С. Виготський, Н.С. Лейтес, О.О. Леонтьєв, О.Н. Лук, В.О. Моляко та ін.). Внутрішня активність особистості, як правило, має прояв у її зовнішній (діяльнісній) активності, мета якої – перетворення світу через власну діяльність;
мотиваційний підхід (А. Адлер, Г.В. Оллпорт, К. Роджерс, З. Фрейд, К. Юнг та ін.). До творчості особистість спонукає певний тип мотивації, тому творчість породжується специфічними внутрішніми прагненнями людини [20; 21; 32; 36; 37].

Платон, наприклад, відносив до творчості все, створене людиною: «...Усе, що викликає перехід з небуття у буття – творчість...».

В інтерпретації І. Канта творчість є чимось рідкісним і вражаючим – це таємниця: «Новизна стає тут джерелом і засобом пожвавлення уваги. Творчість усе більше суб’єктивується і з універсальної перетворюється на окрему здібність людини» [23, с. 29].

Визначенням і осмисленням сутності творчості займалися також філософи Ф.Г. Шеллінг, Г.Ф. Гегель, Л. Фейєрбах та інші. З. Фрейд вважає творчу активність результатом сублімації статевого потягу на іншу сферу діяльності А. Адлер уявляє творчість результатом компенсації комплексу недостатності. К. Юнг представляє творчість як прояв архетипів колективного без свідомого [64].

На думку Е. Фрома, творчість – здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення у нестандартних ситуаціях, спрямованість на відкриття нового та здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду [64].

Заперечуючи матеріалістичне визначення творчості як процесу (часто колективного), християнська філософія стверджує, що творчість має не колективний (загальний), а індивідуально-особистісний характер. Так, М.О. Бердяєв наголошував, що творчість людини є не її вимогою, а дарунком Бога, її (людини) правом і обов’язком. Із цього випливає, що до творчості здатна кожна людина, життя якої наповнене елементарними формами праці [7].

Визначаючи виняткову значущість творчого розвитку особистості, Л.С. Виготський писав, що творчість – це діяльність людини, спрямована на створення нового: чи то речей зовнішнього світу, чи умовиводів або почуттів, властивих самій людині [10, 11].

«Творчість, – писав Б.Г. Ананьєв, – це специфічно людська діяльність, принципово нова, що перетворює дійсність». Сьогодення вимагає, щоб кожен вчитель став активним перетворювачем дійсності [3, с. 18].

Дослідники М.В. Гамезо, І.А. Домашенко творчість розглядають як певну діяльність людини або колективу людей, що спрямована на створення нових, оригінальних суспільнозначущих цінностей. Така творча діяльність відбиває найвищий ступінь людської активності щодо створення продукту цієї діяльності. Л.І. Даниленко творчість розглядає як сукупність особистісних якостей, які визначають і зумовлюють ставлення людини до світу і самої себе. Саме ці якості дозволяють їй самоактуалізовуватись, самореалізовуватись і самоутверджуватись. Показником такого виду творчості є становлення і розвиток особистості. Тому ці дослідники вважають, що мотиваційна сфера є найсуттєвішим стимулом дій механізму творчості [13].

Так, О.О. Бодальов, А. Маслоу творчість розуміють як необхідну для повноцінного життя людини форму її існування. Вони вважають, що пошук сенсу життя невід’ємно пов’язаний із творчим ставленням людини до дійсності, необхідністю повної реалізації її творчого потенціалу [9].

М.М. Поташник зазначає, що творчість не в усіх випадках обов’язково є створенням чогось нового, вона може мати форми рекомбінації певних існуючих і відомих елементів або бути руйнівною по відношенню до цих елементів [54].

С.О. Сисоєва вважає, що творчість окремої людини може бути розглянута у двох аспектах: як сутність якості особистості, в якій відбивається ставлення суб’єкта до самого себе і світу, а також спосіб її самоствердження; як діяльність певного характеру, яка відбиває вищий ступінь активності людини, спрямованої на подолання певного протиріччя у відповідності з поставленою метою [64].

В.І. Андрєєв розглядає творчість як розвивальну взаємодію її суб’єкта і об’єкта, спрямовану на розв’язання діалектичних протиріч [4].

Г.О. Балл притримується тенденції щодо об’єднання когнітивного й особистісного аспектів психології творчості (операційного, мотиваційного, інтелектуального, особистісного тощо) [5, 6].

Великий інтерес викликає підхід до проблеми творчості Я.А Пономарьова. Визначаючи творчість як «механізм продуктивного розвитку», як одну «із конкретних форм вияву механізмів продуктивного розвитку», він не схильний вважати новизну – суспільну значущість продукту творчості – вирішальним критерієм, що визначає таку діяльність, посилаючись при цьому на творчість дітей. Дослідник зазначає, що у творчому процесі принцип діяльності поступово витісняється принципом взаємодії та системним підходом. Разом з тим, діяльнісний підхід застосовується в тих випадках, коли його розглядають як частковий випадок системного підходу, в основу якого покладена не дія (діяльність), а взаємодія.

Вчений розглядає різні напрями теорії творчості: філософські, психологічні, інтуїтивні – і, аналізуючи різні її визначення, доходить висновку, що, незважаючи на різноманітність уявлень про творчість, багато дослідників вважають цю проблему комплексною. Він установив зв’язки творчості з психічними якостями особистості, проаналізував структуру її психологічного механізму та визначив цей феномен як «механізм розвитку», «взаємодію, що веде до розвитку». Із цього випливає, що в процесі творчості реалізуються творчі можливості особистості й здійснюється їх розвиток; що перебіг процесу творчості впливає на його результат, який виражається не тільки предметно, а й у зміні самого її об’єкта. Крім того, творчі можливості особистості реалізуються в процесі життя людини, у результаті її самоутвердження – через самовираження й саморозвиток (Л.В. Сохань, В.І. Шинкарук). При цьому під творчим самовираженням розуміють здатність людини будувати свій внутрішній світ, своє світовідчуття, саму себе в цьому світі. Предметом життєтворчості виступає сам суб’єкт діяльності, який ставить перед собою мету й добивається її здійснення. С.Л. Рубінштейн, підкреслюючи суспільну значущість процесу творчості, відзначав її як діяльність у створенні нового, оригінального, що входить не тільки в історію розвитку творця, а й в історію розвитку науки, мистецтва тощо [53; 62].

Таким чином, розбіжність у визначенні предмета і об’єкта творчості спричинила різноманітність підходів до розуміння специфіки її розвитку. Проте узагальнення ідей щодо вивчення проблеми творчості дає підстави розглянути доцільність реалізації її основних положень у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя в умовах вищого навчального закладу.

Учені по-різному аналізують творчий процес. Наприклад, Г.А. Давидова вважає генетичною «клітиною» розвитку творчих здібностей людей працю. Б.М. Кедров зазначає, що творчість – це «відкриття чогось нового в звичайному житті» [19].

Переконані, що заслуговують на увагу дослідження радянського психолога Л.С. Виготського. Зовсім не ідеалізуючи роль інтелекту для творчості, в своїй монографії він пише: «…обидва фактори – інтелектуальний та емоційний – є в рівній мірі необхідними для акту творчості. Почуття, як і думки, спрямовують творчість людини». В своїх дослідженнях процесу творчості Л.С. Виготський використовував не інтелектуальний, а системний підхід, пов’язуючи творчість з інтелектуальними здібностями людини (здатність до уяви) та з афективним компонентом особистості (емоційний настрій, почуття) [12].

Погоджуємося з думкою іншого радянського психолога, дослідника проблем педагогічної психології В.В. Давидова, який пише, що «теоретичне мислення лежить в основі творчого ставлення людини до дійсності. Тобто, творче ставлення до дійсності передбачає задіяння мислення. Поняття творчості тут інтелектуалізовано, оскільки за основу береться мислення (інтелектуальний компонент), що надає можливість визначення особливого – творчого мислення [17].

Розв’язання проблеми розвитку творчості особистості є неможливим без урахування фундаментальної концепції – теорії планомірно-поетапного формування розумових дій та понять П.Я. Гальперіна. Автор притримується думки, що процес вирішення творчих задач виглядає наступним чином: поверхове ознайомлення з умовами; безпорадні спроби; багатократне повернення до відхилених способів; рішення як інсайт, просвітління. Таким чином, вирішального значення набуває інтуїція, яка є «підсвідомим процесом та має почуттєву природу» [13].

О.О. Леонтьєв погоджується з трактуванням творчості як діяльності, але уявляє її не як процес створення нового, а як здатність людини «діяти в невизначених ситуаціях». Умовою такої здатності є самореалізація (самовизначення) особистості. Під цим розуміється самостійне «будівництво» системи відносин між окремою особистістю та предметним і соціальним світом, що має на меті перетворення світу через власну діяльність [32].

Так, В. А. Цапок, досліджуючи філософські аспекти творчості, стверджує, що творчість сприяє розвитку особистості, її самореалізації в процесі створення матеріальних і духовних цінностей [68]. А. Г. Спіркін зазначає, що цей феномен можна визначити як мислення й практичну діяльність, результатом яких є створення оригінальних, неповторних цінностей, встановлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження та перетворення матеріального світу або духовної культури [66]. Болгарський філософ Г. Гиргинов розглядає творчість двох рівнів: перший її рівень притаманний людському мисленню і людській практиці, а другий – пов’язаний із винахідництвом, науковою творчістю тощо [16].

На сьогодні відсутній єдиний підхід до розуміння творчої особистості, існують акцентування дослідників, які працюють у межах різних психологічних підходів, на різних її аспектах: 1) особистісність природи психіки людини пов’язана з такими ключовими ознаками, як цілісність, унікальність, активність, здатність до вираження, відкритість, саморегуляція. Необхідність розгляду у будь-якому конкретно-психологічному дослідженні існування особистості здатної до саморозвитку вихідної біосоціальної єдності (С.Д. Максименко) [34,35]; 2) діагностичність мислення, що являє собою педагогічну уважність, спостережливість, урахування психічного стану учня займає важливе місце в психолого-педагогічній творчій діяльності вчителя (А.Ф. Ануфрієв) [8]; педагогічна творчість як цілісний процес професійної реалізації та самореалізації педагога, центральною ланкою якого є особистісно-орієнтована розвивальна взаємодія в системі «вчитель-учень», спрямована на особистісний розвиток суб’єктів і сприяє їх внутрішньому руху та саморуху (С.О. Сисоєва) [64]; здатність людини «діяти в невизначених ситуаціях» через самовизначення (самореалізацію) особистості пов’язана з її творчою діяльністю (О.О. Леонтьєв) [32]; творча особистість – це людина, яка володіє активністю, освоює і цілеспрямовано перетворює природу, суспільство і свою суть, що володіє унікальним динамічним співвідношенням просторово-часових орієнтацій, потребо-вольових переживань, змісту, рівнів і форм власної діяльності, яке забезпечує свободу вибору вчинків і міру відповідальності за їх наслідки перед природою, суспільством і своєю совістю (В.Ф. Моргун) [43].

1.2. Концепції розвитку творчості особистості

Проблему розвитку творчості особистості розкриває концепція креативності як універсальної пізнавальної творчої здібності, автором якої є американський психолог Дж. Гілфорд.

Розробляючи зазначену проблему, вчений указав на принципове розходження між двома типами розумових операцій: конвергенцією і дивергенцією. Конвергентне мислення актуалізується в тому випадку, коли людині, яка розв’язує задачу, потрібно на основі множини умов знайти єдине правильне рішення. Конкретних рішень може бути і декілька, але ця множина завжди обмежена.

Дивергентне мислення визначається як «тип мислення, який рухається в різноманітних напрямках». Такий тип мислення припускає варіювання шляхів вирішення проблеми, призводить до несподіваних висновків і результатів. Дж. Гілфорд вважав операцію дивергенції основою креативності як загальної творчої здібності.

Чотири основних параметри креативності, за Дж. Гілфордом:

1) оригінальність – спроможність продукувати віддалені асоціації, незвичні відповіді;

2) семантична гнучкість – здатність виявити основну властивість об’єкта і запропонувати новий спосіб його використання;

3) образно-адаптивна гнучкість – спроможність змінити форму стимулу таким чином, щоб побачити в ньому нові ознаки і можливості для використання;

4) семантична спонтанна гнучкість – продукування різноманітних ідей у нерегламентованій ситуації.

Автор виділяє параметри креативності: 1) здатність до виявлення і постановки проблем; 2) спроможність до генерування великого числа ідей; 3) гнучкість – продукування різноманітних ідей; 4) оригінальність – спроможність відповідати на подразники нестандартно; 5) здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі; 6) вміння вирішувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу [15].

Глибокий науковий інтерес у контексті проблеми розвитку творчості майбутнього вчителя становить запропонована американськими вченими Р. Стернбергом і Д. Лавертом концепція креативності – так звана «теорія інвестування». Ці автори вважають креативними таких людей, які здатні «купувати ідеї за низькою ціною і продавати за високою». «Купувати за низькою ціною» – означає займатися невідомими, невизнаними або малопопулярними ідеями. Завдання полягає в тому, щоб правильно оцінити потенціал їхнього розвитку і можливий попит. Творча людина, всупереч опору середовища, нерозумінню і неприйняттю, наполягає на визначених ідеях і «продає їх за високою ціною». Після досягнення ринкового успіху вона переходить до іншої непопулярної або нової ідеї.

Р. Стернберг вважає, що людина може не реалізувати свій творчий потенціал у двох випадках: 1) якщо вона висловлює ідеї передчасно, 2) якщо вона не виносить їх на обговорення занадто довго, після чого ідеї стають очевидними, «застарівають». Цілком зрозуміло, що психологічні аспекти творчості у Стернберга розглядаються через призму її соціального прийняття і оцінки.

За Р. Стернбергом, творчі прояви детермінуються шістьма основними чинниками: 1) інтелектом як здібністю; 2) знаннями; 3) стилем мислення; 4) індивідуальними рисами; 5) мотивацією; 6) зовнішнім середовищем.

Для творчості особливо важливі такі складові інтелекту: 1) синтетична здібність – нове бачення проблеми, подолання меж повсякденної свідомості; 2) аналітична здібність – виявлення ідей, гідних подальшої розробки; 3) практичні здібності – уміння переконувати інших у цінності ідеї («продаж»). Якщо в індивіда занадто розвинута аналітична здібність на шкоду двом іншим, то він є блискучим критиком, але не творцем. Синтетична спроможність, не підкріплена аналітичною практикою, породжує масу нових ідей, але не обґрунтованих дослідженнями і марних. Практична здібність без двох інших може призвести до продажу «недоброякісних», але яскраво поданих публіці ідей. Вийти за межі поля можливостей і проявити креативність не можна, якщо не знаєш меж цього поля. Водночас, знання, що занадто вкорінилися, можуть обмежувати кругозір дослідника, позбавляти його можливості по-новому глянути на проблему.

На думку Р. Стернберга, розвиток творчості пов’язаний із спроможністю йти на розумний ризик, передбачає готовність переборювати перешкоди, внутрішню мотивацію, толерантність щодо непевності, готовність протистояти думці навколишніх. Проявити креативність неможливо, якщо відсутнє творче середовище. Окремі компоненти, відповідальні за творчий процес, взаємодіють. І сукупний ефект від їхньої взаємодії не можна звести до впливу якогось одного з них. Мотивація дещо може компенсувати відсутність творчого середовища, а інтелект, взаємодіючи з мотивацією, значно підвищує рівень креативності [29].

Важливим для розуміння розвитку творчості є уявлення про структуру особистості за генетико-психологічною теорією С.Д. Максименка.

Структура особистості, як наслідок онтогенезу, визнається вченим «об’єктивною реальністю, що втілює внутрішні особистісні процеси. Крім того, вона відображає логіку цих процесів і є підпорядкованою їм. Водночас, з погляду генетичної психології, вона є результатом діяльності цих процесів. Структура виникає як втілення функції, як орган цієї функції. Звісно, її виникнення, в свою чергу, призводить і до зміни самих функцій. Таким чином, структура особистості тісно пов’язана з процесом її становлення і вона є одночасно результатом становлення, його умовою і фактором подальшого розвитку особистості» [34].

Підкреслюючи роль онтогенезу в психічному розвитку особистості, дослідник стверджує, що «у людини ускладнення досягає такого рівня, що в її психіці може концентруватися (миттєво і «нематеріально») весь світ, або ж, іншими словами, людина здатна, завдяки цьому, охопити весь світ. Це й є особистість, адже вона уособлює в собі все буття» [35].

С.Д. Максименко розкриває структуру особистості як «цілісність, що включає в себе всі психічні і непсихічні складові особистості. Але вона – не є їх проста сума, а становить нову особливу якість, форму існування психіки людини. Це – особлива упорядкованість, новий синтез». Поняття структури особистості логічно випливає з поняття цілісності, адже остання «являє собою, перш за все, узгоджену й гармонізовану систему окремих частин, які, власне, і утворюють її. Тобто, цілісність передбачає структуру».

Отже, за С.Д. Максименком, особистість – це форма існування психіки людини, яка являє собою цілісність, здатну до саморозвитку, самовизначення, свідомої предметної діяльності і саморегуляції, та має свій унікальний і неповторний внутрішній світ.

У цьому визначенні автор звертає увагу на особистістну природу людської психіки як вищого рівня розвитку буття, наділеного рефлексією і тому здатного відображати все інше буття і самого себе, що втілюється і стає дійсним способом існування конкретної людини в світі. «Особистісність природи психіки людини означає, що будь-який окремий психічний процес набуває дуже складного устрою. Він має власні закономірності і якості, але поряд з цим у ньому відображається вся цілісність особистості. Тому, коли вивчають окремо психічне явище (мислення, емоції, пам’ять тощо), лише спеціальне й штучне абстрагування дозволяє досліднику робити висновки щодо нього в «чистому», так би мовити, вигляді. Насправді ж це завжди – мислення даної конкретної людини, її емоції або будь-які інші явища. Цей вплив цілісності (її проектування) на конкретне явище не є чимось «дріб’язковим», «стороннім»... Воно «визначає функціонування будь-якої психічної функції. Особливо важливим виявляється врахування даного положення в галузі практичної психології». Виходячи з означеного розуміння природи особистості, вчений виділяє в ній такі змістовні, ключові ознаки, як цілісність, унікальність, активність, здатність до вираження, відкритість, саморегуляція [34; 35].

Одним із принципів побудови генетико-моделюючого методу С.Д. Максименка є принцип креативності. «Зустрічі» нужди з численними і різноманітними об’єктами і явищами не просто породжують потреби, вони зумовлюють цілепокладання і розвиток власних і унікальних засобів досягнення цілей. Це є, фактично, творчість. Саме в цьому сенсі автор застосовує термін «креативність». Отже, йдеться про творчу унікальність особистості, яка переймає весь її життєвий шлях. Уже сам початок нової людини є нічим іншим, як результатом творчого акту опредмечення своєї нужди двома люблячими істотами. Отже, й сама по собі особистість є результатом і продуктом творчості. І нужда, втілена у ній, має величезний креативний потенціал, який виявляється в унікальності, гетерогенності, самоусвідомленні, самодостатності в цілому.

Дійсна таємничість і загадкова унікальність людської свідомості полягає в її здатності до моделювання і самомоделювання. Саме це призводить, зокрема, до абсолютно своєрідного співвіднесення у свідомості минулого, сучасного і майбутнього. Свідомість самомоделюється, привласнюючи здібність, і моделює подальше існування людини.

Креативність, за С. Д. Максименком, є глибинною, відпочатковою й абсолютно «природною» ознакою особистості – це є вища форма активності. Активність, яка створює і залишає слід, втілюється. З іншого боку, креативність означає прагнення виразити свій внутрішній світ. Коли О. Ф. Лосєв називає вираження однією з атрибутивних ознак особистості, він чітко визначає, що це вираження насправді є в той же час і актом створення цього світу.

«Дотриматися принципу креативності в аналізі (і в дослідженні) особистості означає «взяти» її існування в цілому, в її унікальній спрямованій єдності, в якій вона лише й існує. І це означає реально врахувати багатозначність, неочікуваність і непередбачуваність особистості. З іншого боку, це означає віддати собі звіт у тому, що все однозначне і прогнозоване, що ми намагаємося отримати в сучасних експериментах, є насправді навіть не конкретним випадком, а справжнім артефактом. І в цьому – головний недолік досліджень у галузі психології особистості», – стверджує дослідник [34; 35].

Науковою цінністю для розв’язання проблеми розвитку творчості особистості є концепція В.О. Моляко, за якою творчість розглядається як діяльність, котра сприяє створенню, відкриттю чогось раніше невідомого певній особистості (суб’єктові).

За В.О. Моляко, головним у творчості є, перш за все, оригінальність, новизна в діяльності, відмінність від створеного раніше, вже відомого. Важливою рисою творчої особистості є високий рівень знань, умінь аналізувати явища, порівнювати їх. Недостатньо самого лише сприйняття, яким би тривалим воно не було, як і самого бажання нового, оригінального, якщо немає відповідного підґрунтя, загальної і професійної підготовки, а також великої наполегливості в роботі.

Автор визначає п’ять стратегій творчої діяльності, екстраполяція змісту яких на життєвий шлях особистості дозволяє охарактеризувати їх таким чином:

стратегія аналогізації пов’язана з використанням уже відомої моделі життєвого шляху чи його частини, що не зводиться до копіювання раніше створеного, припускає внесення нового до аналогу або використання відомої моделі життєвого шляху в інших умовах і по-новому;
стратегія комбінування полягає в різних перестановках, зміні життєвих ситуацій, власне комбінуванні окремих компонентів відомих життєвих шляхів;
стратегія реконструювання проявляється в побудові життєвого шляху, протилежного раніше відомому; вона пов’язана з пошуком справді іншого, нового – стосується це окремої життєвої ситуації чи життя в цілому. Вона припускає побудову життєвого шляху за «протестним» чи «діалектичним» типом, причому в першому випадку життєвий шлях будується, виходячи із заперечення минулого, відомого, а в другому – реалізується діалектичний принцип подвійного заперечення;
універсальна стратегія припускає відносно рівномірне застосування аналогізації, комбінування і реконструювання, причому кожна стратегія стосовно побудови життєвого шляху є паритетною щодо інших;
стратегія спонтанних дій, випадкових підстановок здійснюється тоді, коли немає домінуючої стратегії, а пошук здійснюється ніби без плану, без певної логіки, за випадковим орієнтиром чи методом спроб і помилок. Уявляється, що стосовно життя ця стратегія найбільш схожа з підлітковим «експериментуванням», коли чіткі життєві орієнтири ще не вироблені [38].

Дослідник зазначає, що основними методами вивчення творчості є: спостереження; анкетування; бесіда; вивчення продуктів діяльності; біографічний метод; експеримент.

Наприклад, автор переконаний, що побудову біографічного аналізу процесу становлення та розвитку творчої особистості слід орієнтувати в першу чергу на такі положення:

1) вихідною підставою для вивчення видатної особистості (генія, таланту, як синонімів цього поняття) має бути наявність констатації явної обдарованості і значних досягнень у тій чи іншій галузі діяльності, що закріплено достовірним способом;

2) необхідно виявлення принципово важливих і значимих періодів у житті такої особистості і встановлення конкретних зв'язків між цими періодами і творчими досягненнями;

3) необхідно вивчення макро- і мікросередовища буття творчої особистості та їхнього впливу на творчу діяльність;

4) слід вивчити творче «кредо» (творчі плани, стратегії) конкретного працівника як суму його розумових пошуків, етичної та естетичної оцінки світу, моральних ідеалів і т.д. – того, що ми називаємо стратегією творчості в цілому, незалежно від того, наскільки усвідомлював її сам творець і наскільки вона була очевидною для інших;

5) особливої уваги потребує вивчення індивідуального стилю творчої діяльності – його витоків, розвитку, форм і особливостей прояву, реагування на різні складні умови, бар'єри, перешкоди по ходу реалізації творчих задумів;

6) по можливості встановлювати вплив творчості досліджуваної особистості на оточення (на дану область творчості, на культуру, на сучасників і нащадків і т.д.) [41].

В.О. Моляко до внутрішніх бар’єрів розвитку творчості відносить:

незібраність, лінощі;

незацікавленість у роботі;
хвороби;
незадовільний психічний стан;
погані звички;
робота без режиму;
невміння організувати свій час;
негативні якості характеру та мислення [39].

Науковий інтерес для розуміння розвитку творчості особистості становить концепція механізму творчості, яку розробив В.В. Клименко.

Основна проблема, що її досліджує автор концепції механізму творчості людини (креативної психічної системи), формулюється так: «Здібності людини виявляються не в тому, що вона має знання у формі знакових систем, відчуває у формі почувань, а в тому, що вона доцільно діє, спираючись на логіку предмета» [24, с. 27]. Механізм творчості людини створюється синтезом психе (душі) – мислення, почуттів, уяви та соми (тіла) – психомоторики та енергопотенціалу. Він призначений здійснювати обмін інформації та енергії під час розв’язання задач і проблем, в результаті яких людина виробляє творчі продукти. «Механізм творчості людини не має віку. Він на 6-му році життя переходить із потенційного стану в активний та поступово, за сприятливих умов, набирає потужності протягом усього життя. Механізм творчості існує у кожній практично здоровій людині. Він перебуває у потенційному стані. Стани механізму творчості спонтанно змінюють один одного: «сплячий» стан змінюється на дійовий, працюючий. Механізм творчості «вимикають» із розвитку непомірні навантаження, втома, перевтома та хвороби. Коли вони долаються, тоді механізм творчості знову відновлює свої функції. Механізм творчості – це механізм перетворення дискомфорту (задач і проблем) і створення (відкриттів, винаходів і художніх образів) гармоній. Він є в кожному з нас, але для того, щоб він почав працювати, ми повинні свій механізм творчості привести до стану гармонії. Причому, повинні бути пропорційно розвинені мислення, почуття, уява та психомоторика (здатність до діяльності) і енергопотенціал (забезпеченість належною енергією). Механізм творчості описується формулою: Я (психе, свідомість) і не-Я (таємниця, невідоме). Механізм творчості – це не орган тіла, а орган людини. Залежно від стану механізму творчості умовно можна виділити три типи людей: творці, споживачі і виконавці. Творці (мудреці, генії і таланти) здатні вирішувати найскладніші задачі і проблеми в найпростіший спосіб. Вони створюють нове – те, чого ще в природі й соціумі не існувало. Споживачі (ерудити і дилетанти) збирають і оцінюють інформацію та звертають увагу інших на її дисгармонію у довкіллі. Вони мають установку на накопичення знань, умінь та навичок в ущерб розвитку творчих здібностей. Виконавці (посередності) виконують, поставлені кимось, репродуктивні завдання за готовим зразком та задовольняються самозахистом і самозбереженням. Вищу насолоду натхнення людина переживає не від результатів роботи, а від процесів відкриттів, винаходів та створення образів, якими створюються знакові системи (наукові думки), матеріальні предмети та художні образи тощо. Щоб механізм творчості людини почав працювати, ми маємо гармонійно розвивати всі його складові. В оптимальному стані мають перебувати і душа (мислення, почуття і уява), і тіло (енергопотенціал і психомоторика) людини. Причому ніяких компенсацій у цій неповторній цілісності не буває. Мислення, почуття і уява знаходять у дискомфорті нові задачі, психомоторика їх розв’язує, а енергопотенціал живить пізнавальні, моральні та естетичні дії і творчість людини [28, с. 54].

Автор концепції креативної психічної системи людини стверджує: «Механізм творчості проявляється тільки в дії. Його не варто відшукувати ані в особливостях будови мозку, ані в конституції тіла, ані в точності й гостроті ока, ані в тонкощах слуху, ані в здібностях, ані в можливостях пам’яті. Тому ми відкидаємо думку про елітарність механізму творчості (додаток А). Цим обґрунтовується проста для кожної людини думка: кожний носить у собі креативну психічну систему (механізм творчості)» [27, с. 53].

В.В. Клименко визначає вершини творчості людини в онтогенезі. У віці 6-ти років (вік початківця) в дітей пробуджується механізм творчості для виконання творчих завдань. У віці 13-ти років (вік революціонера) в підлітків працює механізм творчості. Але це не означає, що він працює на повну потужність. Тут працює який-небудь один з елементів механізму, а всі інші сприяють його роботі. Якщо і на цій сходинці вікового розвитку зберігається гармонія, що майже весь час змінює свою структуру, то підліток безболісно здолає наступну вікову трансформацію механізму творчості і досягне віку майстерності. У віці 21-го року (вік майстерності) механізм творчості людини здатний виконувати творчу роботу. У цьому віці спостерігається перша вершина творчості. Почуття переважають над мисленням і уявою. Здатність до творчості поступово набирає потужності. У віці 34-х років (вік творця) спостерігається друга вершина творчості людини, проявляється продуктивна дієвість механізму творчості. В цьому віці настає гармонія мислення, почуттів та уяви. Психомоторика живиться оптимальним енергопотенціалом і виникає здатність до геніальної роботи. У віці 55-ти років (вік мудреця) настає третя гармонійна вершина творчості. В цьому віці мислення підпорядковує собі почуття, що є необхідною умовою створення нового світу, відкриття того, що люди почували, але не були спроможні означити. В цьому віці людина стає мудрим творцем [25, 26].

Заслуговує на увагу концепція С. Медника, який вважає, що у творчому процесі присутні як конвергентна, так і дивергентна складові. На його думку, чим із більш віддалених областей узяті елементи проблеми, тим більш креативним є процес її вирішення. Тим самим дивергенція замінюється актуалізацією віддалених зон значеннєвого простору. Але водночас синтез елементів може бути нетворчим і стереотипним, наприклад: з’єднання рис коня і людини актуалізує в уяві кентавра, а не людини з головою коня.

Дослідник вважає, що суть творчості – в спроможності переборювати стереотипи на кінцевому етапі розумового синтезу, у широті поля асоціацій. Процес дивергентного мислення уявно відбувається так: є проблема, і розумовий пошук відбувається ніби в різних напрямках семантичного простору, причому відштовхується від даної проблеми.

Дивергентне мислення – це ніби периферичне мислення, мислення біля «проблеми». Конвергентне мислення погоджує всі елементи семантичного простору, що стосуються проблеми, воєдино, знаходить єдино правильну композицію цих елементів [29].

Едвард де Боно ввів поняття «латеральне мислення». Це процес обробки інформації для розвитку творчих здібностей та інтуїції. Латеральне, як і логічне, мислення, – це конкретний спосіб використання власного розумового апарату. За умови мислення людина використовує нову інформацію не заради неї самої, а задля результату, який вона може принести [10].

Один із прийомів нешаблонного мислення полягає в умисному використанні раціоналізаторської здатності розуму. Замість того, щоб просуватися крок за кроком звичайним, шаблонним шляхом, ви займаєте нову, абсолютно довільну позицію. Можливість такого шляху слід перевірити в кінцевому рахунку з усією логічною строгістю. Якщо ваш шлях виявився цілком логічним – ви на правильній позиції, яку ніколи б не зайняли, використовуючи шаблонне мислення. Якщо ж ця довільно обрана позиція виявилася логічно неправильною – ви так чи інакше придбали ряд корисних нових ідей, намагаючись встановити її правильність. Деякі люди до такої міри захоплюються ідеєю нешаблонного мислення, що починають постійно його використовувати замість шаблонного. Більшість же взагалі відкидають нешаблонне мислення, вважаючи, що для них цілком достатньо самого тільки шаблонного, логічного.

Фактично, обидва типи мислення не виключають, а доповнюють один одного; вони, як кажуть, комплементарні. У тому випадку, коли немає можливості вирішити проблему шаблонним мисленням або коли виникає потреба в новій ідеї, слід застосувати нешаблонне мислення. Нові ідеї залежать від нешаблонного мислення, бо самій природі шаблонного мислення властиві обмеження, які роблять його неефективним для подібних цілей. У той же час обмеження шаблонного мислення мають і свої позитивні сторони. Функціональна організація мозку, будучи оптимізуючою системою, змушує його інтерпретувати будь-яку ситуацію найбільш імовірним чином. Ступінь імовірності визначається досвідом і вимогами відповідної ситуації. Шаблонне мислення оперує високими ймовірностями; без цього повсякденне життя було б неможливим. Будь-яке відчуття або дію довелося б аналізувати якнайретельніше, оскільки воно завжди потребувало б доказів. Подібно до того, як сороконіжка, володіючи самосвідомістю, не знала б, із якої ноги почати рух, так і людина, в силу складності і заплутаності навколишнього її оточення, не могла б почати діяти. Завдання мислення якраз і зводиться до того, щоб дати можливість приступити до дії на основі усвідомленої ситуації. Це стає можливим тільки тоді, коли найбільш імовірна інтерпретація ситуації спонукає до найбільш ефективної дії.

Подібно до того, як вода, стікаючи вниз по схилу гори, прориває собі все більш глибоке русло, так і шаблонне мислення, слідуючи по шляху найвищої ймовірності, поступово збільшує ступінь ймовірності цього шляху. Якщо шаблонне мислення є найбільш високоймовірним, то нешаблонне мислення оперує малими ймовірностями. Щоб змінити напрямок потоку води, потрібно навмисне прорити нове русло або перегородити дамбами старе в надії на те, що вода відшукає нові і значно більш зручні способи протікання. Іноді навіть воду річки доводиться гнати вгору за допомогою насосів. Коли малоймовірний напрям думки призводить до нової, більш дієвої ідеї, настає евристичний момент, у результаті якого малоймовірний підхід до вирішення завдання миттєво набуває найвищої ймовірності. Це якраз той момент, коли вода, насилу піднята насосом нагору, переливається через край і негайно ж починає текти вільно. Досягнення цього моменту і є метою нешаблонного мислення [10].

Оскільки нешаблонне мислення націлене на нові ідеї, його, слід віднести до творчого мислення. Творче мислення є особливим різновидом нешаблонного мислення, що охоплює більш широку область. В одних випадках результати нешаблонного мислення являють собою геніальні творіння, в інших вони є не чим іншим, як просто новим поглядом на речі, і, отже, чимось менш значним, ніж справжня творчість. У більшості випадків творче мислення для свого прояву потребує таланту, тоді як нешаблонне мислення доступне кожному, хто зацікавлений в отриманні нових ідей.

Використання латерального мислення можливе для:

– створення нових ідей;

– вирішення проблемних ситуацій, що потребують не лише великого обсягу інформації, а й певної інтуїтивної роботи;

– переоцінки даних мислення: будь-яка особиста точка зору на що-небудь – це лише один із багатьох можливих поглядів [10].

1.3. Психологічні особливості розвитку педагогічної творчості

Проблема розвитку педагогічної творчості є досить актуальною в сучасній науковій думці, завдячуючи дослідженням таких відомих педагогів і дослідників, як К.Д. Ушинський, C.T. Шацький, A.C. Макаренко, В.О. Сухомлинський, В.І. Загвязинський, Г.С. Костюк, I.A. Зязюн, С.О. Сисоєва, Н.В. Кичук, О.М. Матюшкін, В.О. Моляко, М.Д. Нікандров, Я.О. Пономарьов, М.М. Поташник, В.В. Рибалка, О.Я. Савченко, В.А. Семиченко, П.І. Шевченко, Л.І. Рувинський та ін.

Серед психологів і педагогів є різні погляди на підготовку вчителів до професійної творчої діяльності. Її розглядають як розвиток педагогічного мислення і педагогічної активності (В.О. Сластьонін, В.В. Сагарда, Г.І. Щукіна); педагогічної креативності (В.О. Лісовська, В.А. Крутецький, М.М. Поташник); здібностей до прогнозування, імпровізації, інноваційності (I.A. Зязюн, В.А. Кан-Калик, З.С. Левчук); як формування творчого потенціалу особистості майбутнього вчителя (B.І. Андреєв, Н.В. Кичук, В.В. Рибалка); формування і розвиток творчих здібностей, вивчення обдарованості (В.О. Моляко, П.С. Перепелиця, М.О. Холодна). Професійну підготовку вчителя до творчої діяльності розкрито у працях С.Д. Максименка, М.В. Гриньової, Л.М. Мітіної, Ю.Л. Львової та ін.

Педагогічна творчість – особистісна якість педагога, яка є невичерпним джерелом його ініціативи, активності, інновацій, постійного натхнення для вдосконалення всього педагогічного процесу. Вважаємо за необхідне, розкрити поняття педагогічної творчості за С.О. Сисоєвою. Дослідниця розглядає педагогічну творчість як цілісний процес професійної реалізації та самореалізації педагога, центральною ланкою якого є особистісно-орієнтована розвивальна взаємодія в системі «вчитель-учень», спрямована на особистісний розвиток суб’єктів і сприяє їх внутрішньому руху та саморуху [64]. Дослідження С.О. Сисоєвої спрямоване на розгляд підготовки вчителя до педагогічної творчості як невід'ємної складової загально-педагогічної підготовки, якій інваріантно властиві такі специфічні функції: когнітивна, діагностична і процесуальна.

Так В.Г. Кремень зазначає, що педагогічна творчість є ширшим поняттям, ніж творча педагогічна діяльність. Педагогічна творчість вчителя включає творчу педагогічну діяльність вчителя і творчу навчальну діяльність учня в їх взаємодії та взаємозв’язку, а також результати їх творчої діяльності, котрі сприяють їх (вчителя і учня) творчому розвитку й саморозвитку. Специфіка педагогічної творчості полягає в тому, що об’єктом і результатом її є створення людини, а не образу, як у мистецтві, не механізму чи конструкції, як у техніці. Оскільки розвиток особистості відбувається під впливом не тільки зовнішніх стимулів, а й внутрішнього саморуху, результативність педагогічної творчості значною мірою зумовлена вміннями вчителя спричинювати внутрішній саморух суб’єктів педагогічної взаємодії [30].

За С.У. Гончаренком, творчість педагогічна – оригінальний і високоефективний підхід учителя до навчально-виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання і навчання. Досягнення творчого результату забезпечується систематичними цілеспрямованими спостереженнями, застосуванням педагогічного експерименту, критичним використанням передового педагогічного досвіду. Творчість педагогічна стосується різних сторін діяльності вчителя – проведення навчальних занять, роботи над організацією колективу учнів відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей, проектування особистості учня, вироблення стратегії і тактики педагогічної діяльності з метою оптимального виконання завдань всебічного розвитку особистості [17].

На наш погляд, у психолого-педагогічних дослідженнях сутність поняття «педагогічна творчість» найбільш широко і обґрунтовано розкрив М.А. Данилов, який виділив два джерела педагогічної творчості. Перше з них – практична діяльність навчально-виховного характеру; її успіх знаходиться в прямій залежності від педагогічних знахідок, відкриттів. Це сфера первинних педагогічних винаходів і відкриттів, новаторства вчителів. Друге джерело – дослідження педагогічного процесу, його змісту і методів. Тут на перший план виступають теоретичні методи і експерименти, що забезпечують більш точні і широкі наукові висновки [20].

Погоджуємось із думкою Н.В. Шаповалової, що важливим у розвитку творчої діяльності педагога є використання методу проблемного викладання. На її погляд, проблемне навчання передбачає активне набуття знань, умінь і навичок, їх творче використання, а також розвиток пізнавальної діяльності і розумових здібностей студентів. Під час розв’язування проблеми студент учиться висувати гіпотезу, доводити її справедливість або хибність, реалізовувати при розв’язанні конкретних розумових задач. У процесі цього розвивається мислення і пам’ять студентів, їх винахідливість, пошукові здібності. Проблемне навчання студентів сприяє подоланню суперечностей між ростом інформації і обмеженим строком навчання, підвищенню якості підготовки спеціалістів як творчих особистостей.

На думку Н.В. Шаповалової, впровадження проблемного навчання доцільно поєднувати з інформаційно-пояснювальним методом. У такому разі будуть набувати розвитку як репродуктивне, так і творче мислення, в якому виробляється новий підхід, нова ідея, нова стратегія, проблема розв’язується неординарно, по-новому, одержуються нові неочікувані результати. Лише в цьому випадку можна отримати високу ефективність навчального процесу [107, с. 95].

Обов’язковою умовою педагогічної творчості є активна сприйнятливість до рекомендацій науки та досвіду новаторів. Така сприйнятливість, що усвідомлюється і переживається як внутрішня потреба вчителя, забезпечує формування у нього своєрідного інноваційного мислення.

Вважаємо, що науковою цінністю щодо проблеми розвитку педагогічної творчості учителів є концепція багатовимірного розвитку особистості як основи типології вчителів В.Ф. Моргуна. Одним із шляхів подолання методологічних труднощів плідного обміну передовим науковим і практичним педагогічним досвідом він вважає типологічний підхід до професіографії праці вчителя. Науковець виходить із наступних гіпотез: 1) у основу розробки професіограми праці вчителя може бути покладена моністична концепція багатовимірного розвитку особистості; 2) за допомогою даної концепції можлива побудова типології особистостей вчителів; 3) типологія повинна спиратися не тільки на професійно важливі властивості, якості особи, але й на певне їх поєднання.

Переконані, що досить ефективним є розуміння особистості в концепції багатовимірного розвитку особистості В.Ф. Моргуна. Особистість – це людина, що активно опановує і свідомо перетворює природу, суспільство і власну індивідуальність, яка має унікальне динамічне співвідношення просторово-часових орієнтацій, потребо-вольових переживань, змістовних спрямувань, рівнів опанування й форм реалізації діяльності. Цим співвідношенням визначається свобода суб’єктного самовизначення особистості в її вчинках і міра відповідальності за їхні (включаючи й підсвідомо-непередбачувані) наслідки перед природою, суспільством і своїм сумлінням [45, с. 30].

Визначення особистості, вчений представляє у вигляді символічної формули як функція (f) вищезазначених п’яти інваріантів її структури.

Особистість = f (О∙П∙З∙Р∙Ф), де: О – просторово-часові орієнтації особистості; П – потребо-вольові емоційні переживання; З – змістовні спрямованості; Р – рівні опанування діяльністю; Ф – форми реалізації діяльності. Запропоноване розуміння природи структури особистості може бути співвіднесене із психологічними поняттями, якими традиційно описується особистість. Так, темперамент визначається динамічними особливостями просторово-часових орієнтацій і характеристик особистості. Здібності пов’язуються автором з інваріантами рівнів і форм реалізації діяльності особистості:

інваріант (1.1. – минуле; 1.2. – сучасне; 1.3. – майбутнє);
потребо-вольові, естетичні, емоційні переживання особистості (2.1. – негативні; 2.2. – амбівалентні; 2.3. – позитивні);
змістових спрямувань особистості (3.1 – на працю; 3.2. – на спілкування; 3.3. – на гру; 3.4 – на самодіяльність);
рівні опанування досвідом (4.1. – навчання; 4.2. – відтворення; 4.3. – учіння; 4.4. – творчості);
форми реалізації діяльності (5.1. – моторно-рухова; 5.2. – наочно-перцептивна; 5.3. – мовленнєва; 5.4. – розумова) [44].

Ціннісні орієнтації, спрямованість особистості задаються потребо-вольовими переживаннями людиною змістів діяльності. Конкретним психологічним аналізом вони описуються як потреби, мотиви, сенси, цілі, настанови.

Творчий рівень опанування досвіду представлений в концепції розвитку творчої компетентності майбутніх учителів уключає запропонований В.Ф. Моргуном інваріант рівнів опанування досвіду, що розкриває педагогічне спілкування (навчання), репродуктивне спілкування (відтворення), пізнавальне спілкування (учіння, пізнання), креативне спілкування (творчість) [44].

Поняття «педагогічна творчість» ми розуміємо як найвищий рівень професійної компетентності, вміння створювати оптимальні психолого-педагогічні умови для розкриття потенційних можливостей учня, нестандартність мислення та постійне самовдосконалення.

Переконані, що розвиток педагогічної творчості буде успішнішим і якіснішим, якщо більш свідомо відбуватиметься процес навчання на актуалізацію творчого потенціалу молодого вчителя, на формування в нього рис, що забезпечують його повноцінну реалізацію в подальшій професійній діяльності.

Нами було проведено анкетування вчителів Полтавської загальноосвітньої гімназії «Здоров’я» № 14, Полтавської загальноосвітньої школи № 34, Василівської загальноосвітньої школи Чутівського району Полтавської області, Таверівської загальноосвітньої школи Чутівського району Полтавської області, Миргородської загальноосвітньої школи № 1 імені Панаса Мирного Миргородського району Полтавської області, Диканської гімназії № 1 імені М.В. Гоголя Диканського району Полтавської області (112 осіб) щодо питання «Які риси треба розвивати вчителю, для реалізації педагогічної творчості?» на основі чого отримали результати, представлені на рис. 1.

Рис. 1. Результати анкетування вчителів м. Полтави та Полтавської області

21,4 % опитаних вважають, що вчителю треба розвивати прагнення до самовдосконалення, щоб набути педагогічної творчості; 19,6 % – самостійність; 3,6 % вважають, що вчитель повинен володіти вмінням застосовувати знання у практичній діяльності; 30,4 % – здатність до самореалізації; 14,3 % – професіоналізм, 10,7 % – педагог повинен бути толерантним. Саме ці риси вчителя можуть свідчити про спроможність або неспроможність до педагогічної творчої діяльності.

Вважаємо за необхідне розглянути опитувальник для визначення професійно важливих якостей особистості (В.Ф. Моргун, В.В. Колінько, О.П. Коломієць), теоретичною базою якого є багатовимірна концепція особистості, яку розробив В.Ф. Моргун. Ця методика дозволяє визначити ступінь вираженості й конфігурацію професійно важливих якостей, притаманних респонденту реально, і бажаних, за п’ятьма інваріантами особистості:

просторово-часові орієнтації (на минуле, сучасне, майбутнє);
потребнісно-вольові естетичні переживання (пристрасність);
змістовна спрямованість діяльності (предмет – засіб – продукт; інша людина; процес; сам суб’єкт).
рівні опанування досвідом (навчання, відтворення, творчість);
форми реалізації діяльності (моторна, перцептивна, мовленнєво-розумова) (додаток З).

Цей опитувальник може бути використаний для діагностики професійно важливих якостей з метою підбору кандидатів на посаду керівника, планування внутрішнього переміщення персоналу, формування кадрового резервуару, атестації діючих керівників, включаючи вчителів.

Методика має вигляд опитувальника, який включає 126 професійно важливих якостей особистості, необхідних для певного виду діяльності. Він містить перелік професійних та особистісних індикаторів, що спричиняють позитивний і негативний вплив на успішне функціонування спеціаліста. В основу опитувальника покладено 5 інваріантів та 18 параметрів багатовимірної структури особистості. Кожен параметр складається з 7 якостей (разом – 126), які розташовані у випадковому порядку, мають навскрізну нумерацію і таблицю для декодування. Методика складається з двох завдань, кожне з яких містить свою інструкцію. У першому завданні представлені якості особистості оцінюються респондентом за ступенем важливості для його професії, що аналізується. Оскільки значний інтерес представляють психологічні особливості самих респондентів, у другому завданні, професійно важливі якості потрібно оцінити на основі власного самоаналізу: наскільки ця якість притаманна йому сьогодні (реально) й повинна бути притаманна в майбутньому (бажано). Таким чином, ми отримуємо як оцінку рівня розвитку професійних уявлень респондента, тобто наскільки він добре знає специфіку своєї професії та її професійно важливі якості, так і самооцінку реальних та ідеальних якостей самого респондента, тобто оцінку особистісно-професійної відповідності.

Стимульний матеріал методики виконаний на чотирьох сторінках формату А4, який одночасно є і бланком для відповідей.

Окрім того, до опитувального листа входять питання, які дають можливість отримати інформацію про професійно-демографічні характеристики респондента.

Професійні характеристики: а) стаж роботи на певній посаді; б) спеціальність; в) освіта.
Демографічні характеристики: а) вік; б) стать.

Наявність такої інформації допомагає виявити можливий взаємозв'язок між професійно-демографічними характеристиками респондентів та особливостями їх професійної діяльності.

Об'єктивні дані про досліджуваного можуть бути розширені за бажанням замовника або самого дослідника [42, с. 14–27].

Висновки до першого розділу

На основі дослідження підходів до вивчення розвитку творчості, сформульовано такі підходи: психогенетичний, соціальний, чуттєво-емоційний, аксіологічний, діяльнісний та мотиваційний.

Виявлено, що існує необхідність вивчення психології розвитку творчості. Розвиток творчості особистості належить до найактуальніших проблем суспільного життя і потребує глибокого наукового обґрунтування психологічної сутності чинників цього процесу.

З’ясовано зміст понять «творчість», «педагогічна творчість», «творча особистість».

Вважаємо, що розвиток педагогічної творчості буде успішнішим, якщо буде свідомо зорієнтований процес навчання на актуалізацію творчого потенціалу особистості, на формування рис, що забезпечують повноцінну реалізацію в подальшій професійній діяльності.

Проаналізувавши низку філософських та психолого-педагогічних праць, ми дійшли висновку: творчість особистості – це діяльність, яка породжує щось нове, раніше не відоме на основі осмислення вже нагромадженого досвіду та формування нових комбінацій умінь, продуктів пізнання.

Розділ ІІ

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

У розділі розкрито зміст авторських програм розвитку творчої компетентності майбутніх учителів та вчителів-початківців. Визначено основні психологічні та педагогічні засоби розвитку творчої компетентності у підготовці вчителя. Обґрунтовано програми розвитку творчої компетентності майбутнього учителя та вчителя-початківця. Визначено, що для ефективного впровадження програм необхідна інтеграція психолого-педагогічних засобів у навчально-виховному процесі.

Аналіз праць зарубіжних філософів та психологів (А. Бергсон, Г. Воллес, К. Ізард, А. Маслоу, А. Пуанкаре, Б. Спіноза) показав значну увагу дослідників до проблеми розвитку творчості особистості.

У дослідженнях педагогів Г.Г. Ващенка, І.А. Зязюна, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, О.В. Тутолміна, А.К. Маркової, працях психологів Г.О. Балла, М.Ф. Бабій, М.Д. Бойправ, М.Й. Боришевського, О.Ф. Волобуєвої, Л.М. Карамушки, Г.С. Костюка, Л.М. Кудояра, С.Д. Максименка, В.О. Моляко, В.Ф. Моргуна, С.О. Сисоєвої, В.А. Семиченко, М.Л. Смульсон, Н.В. Чепелєвої, Т.С. Яценко розкрито особливості творчої самореалізації особистості у професійній діяльності.

Вивченню проблеми розвитку творчої особистості майбутніх учителів сприяли: генетико-моделюючий метод вивчення цілісної особистості, яка саморозвивається (С.Д. Максименко); теоретична модель творчої особистості (В.О. Моляко); дослідження творчості вчителя у багатовимірній концепції особистості (В.Ф. Моргун); аналіз соціально-психологічних чинників розуміння та інтерпретації особистого досвіду (Н.В. Чепелєва); розгляд психологічних аспектів гуманізації освіти (Г.О. Балл); розкриття психологічних механізмів розвитку особистості (М.Й. Боришевський); дослідження соціально-психологічних основ особистісного розвитку (О.І. Бондарчук); з’ясування особливостей психології праці (О.Р. Малхазов); інтерпретація рефлексивного підходу в теорії і практиці вищої школи (В.А. Семиченко); концепція розвитку інтелекту (М.Л. Смульсон); практика активної соціально-психологічної підготовки вчителя до спілкування з учнями (Т.С. Яценко); використання теоретичної моделі та завдань підготовки творчого вчителя (С.О. Сисоєва); аналіз проблеми професійного становлення гуманістично орієнтованого педагога (В.Л. Зливков) та ін.

Серед сучасних українських та російських досліджень, що присвячені проблемам розвитку творчості учителів, слід відзначити наступні роботи: Г.С. Полякова – педагогічна творчість учителя; Т.В. Нікішина – індивідуальний імідж сучасного педагога як аспект його творчого самовираження; Л.І. Шкурат – особливості творчої діяльності вчителя в закладі нового типу; С.О. Сисоєвої – педагогічна творчість учителя: визначення, теоретична модель, функції підготовки; О.В. Тутолміна – становлення і розвиток творчої компетентності майбутнього вчителя; Т.Ф. Волобуєвої – особливості розвитку творчої компетентності викладача вищого навчального закладу.

Незважаючи на значну кількість досліджень із розвитку творчості особистості, проблема творчої компетентності майбутнього вчителя та вчителя-початківця залишається недостатньо розробленою і потребує створення цілісної концепції, яка б визначала зміст діяльності з розвитку професійної компетентності для досягнення її творчого рівня.

2.1. Програма розвитку творчої компетентності

майбутніх учителів

Авторська програма базується на науковому підході С. Д. Максименка.

Програма розвитку творчої компетентності майбутніх учителів, за С. П. Яланською, відіграє важливу роль у реалізації процесу формування та розвитку теоретичної і практичної готовності студента до педагогічної діяльності на високому фаховому рівні.

Метою даної програми є розвиток визначених показників розвитку творчої компетентності майбутніх учителів.

Завдання програми – це розвиток показників компонентів професійної компетентності: особистісно-розвивального; діяльнісно-розвивального; комунікативного; фахового; компоненту опанування досвіду.

Дана програма передбачає створення спеціального навчально-виховного середовища у процесі підготовки вчителів у ВНЗ з наступними характеристиками: а) установка на особистісно-розвивальний компонент (ціннісно-педагогічна, мотиваційна компетенції); б) установка на діяльнісно-розвивальний компонент творчої компетентності (психолого-педагогічна, організаційна, методична компетенції); в) формування та розвиток педагогічного спілкування як творчого процесу на основі вербально-комунікативної, вербально-когнітивної компетенцій; д) установка на фахове зростання на основі дидактичної, інформаційної компетенції, понятійного мислення; д) поглиблення опанування педагогічного досвіду (розвиток творчого мислення, компетенції самовдосконалення).

Важливою для ефективного впровадження програми є інтеграція психолого-педагогічних засобів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.

Організаційно-методичними умовами сприяння розвитку творчої компетентності майбутніх учителів, які забезпечує програма, є:

організація навчальної діяльності, у ході якої студенти реалізують себе як творчі особистості;
забезпечення конструктивного постійного зворотного зв’язку;
встановлення партнерського педагогічного спілкування;
забезпечення мотивації до дослідницької діяльності, активності та креативності під час занять.

Основні психологічні умови розвитку творчої компетентності майбутніх учителів, передбачені програмою, включають: особливості структури педагогічної діяльності; саморегуляцію; педагогічну активність; готовність до професійної творчості.

Структурно програму розвитку творчої компетентності майбутніх учителів поділено на блоки (табл. 1).

Таблиця 1

Програма розвитку творчої компетентності майбутніх учителів

№ блоку

Назва блоку

Основні психолого-педагогічні та тренінгові засоби

Розвиток професійних цінностей і мотивів творчої діяльності

1. Вступне слово ведучого.

2. Вироблення та прийняття правил роботи.

3. Вправа «Мотивація самостійного творчого пошуку».

4. Ділова гра «Я та мої професійні цінності».

5. Дидактичне завдання «Креативний репортер».

6. Підведення підсумків.

Продовження табл. 1

2.	Оволодіння організаційно-методичною базою	1. Вступне слово ведучого. 2. Вироблення та прийняття правил роботи. 3. Вправа «Вольові зусилля та творча діяльність особистості». 4. Вправа «Банк ідей – я володію творчими здібностями». 5. Дидактичне завдання «Творчі припущення». 6. Підведення підсумків.
3.	Оволодіння педагогічним спілкуванням	1. Вступне слово ведучого. 2. Вироблення та прийняття правил роботи. 3. Вправа «Діалогічне спілкування майбутнього вчителя». 4. Вправа «Банк ідей – я хороший співрозмовник». 5. Дидактичне завдання «Креативний репортер». 6. Підведення підсумків.
4.	Оволодіння змістовими поняттями	1. Вступне слово ведучого. 2. Вироблення та прийняття правил роботи. 3. Вправа «Розвиток фахової підготовки». 4. Вправа «Поясни поняття». 5. Рубрика «Чи знаєте, Ви, що…?». 6. Підведення підсумків.
5.	Набуття досвіду педагогічної діяльності	1. Вступне слово ведучого. 2. Вироблення та прийняття правил роботи. 3. Ділова гра «Розвиток творчого мислення». 4. Вправа «Банк ідей – я самовдосконалююся». 5. Дидактичне завдання «Текст для творчого аналізу». 6. Підведення підсумків.

З таблиці 1 зрозуміло, що програма складається із сукупності блоків, які представлені психолого-педагогічними та тренінговими засобами, спрямованими на розвиток готовності до адекватного і повного пізнання власних творчих можливостей та педагогічної творчості. Програма передбачає забезпечення психологічних умов та чинників, що активізують творчу, пізнавальну діяльність студентів. Майбутні вчителі осмислюють уявлення, що склалися про себе та інших. Учасники програми отримують інформацію про те, як вони виглядають в очах інших людей; як їх дії та вчинки сприймаються іншими. Доцільним є проведення блоків програми під час кураторських занять зі студентами, під час навчальних занять з фаху
та вивчення окремих спецкурсів «Психологія», «Психологія творчості», «Педагогічна психологія», «Методика викладання психології» та ін.

Розглянемо особливості складових блоків авторської програми.

Блок № 1. «Розвиток професійних цінностей і мотивів творчої діяльності» розрахований на розвиток показників особистісно-розвивального компоненту професійної компетентності майбутніх учителів. Його зміст передбачає мотивацію студентів до творчої педагогічної діяльності та розвиток професійних цінностей. Обов’язковим є проведення всіх складових блоку програми, що інтегрують в собі психолого-педагогічні засоби (додаток А, Д).

Блок № 2. «Оволодіння організаційно-методичною базою». Забезпечує розвиток показників діяльнісно-розвивального компоненту професійної компетентності. Формує вміння висловлювати нові, нестандартні ідеї, прагнення використовувати інноваційні засоби, вдало поєднувати логіку з інтуїцією (додаток Е).

Блок № 3. «Оволодіння педагогічним спілкуванням» розрахований на розвиток показників комунікативного компоненту професійної компетентності майбутніх учителів. Його зміст спонукає майбутніх учителів до активного педагогічного спілкування, ефективної діалогічної взаємодії (додаток Г).

Блок № 4. «Оволодіння змістовими поняттями» Забезпечує розвиток показників фахового компоненту професійної компетентності майбутніх учителів. Його зміст передбачає формування вміння надавати завершеного вигляду своїм ідеям, відстоювати власну думку, наводячи конкретні приклади, систематизувати, узагальнювати матеріал, робити змістовні висновки (додаток В).

Блок № 5. «Набуття досвіду педагогічної діяльності» розрахований на розвиток показників компоненту професійної компетентності опанування досвіду майбутніх учителів. Його зміст спонукає майбутніх учителів чітко формулювати визначення наукових понять, наводити максимальну кількість їх значень, творчо аналізувати зміст предмету, постійно самовдосконалюватися (додаток Б).

Розглянемо комплекс тренінгових вправ авторської програми розвитку творчої компетентності майбутніх учителів.

Тренінгова вправа

«Мотивація самостійного творчого пошуку»

Мета: створити психологічні умови для розвитку мотиваційної компетенції – показника розвитку творчої компетентності майбутніх учителів.

Необхідний час: в залежності від педагогічної ситуації.

Матеріали: папір, олівець чи ручка, дошка, крейда.

Вироблення та прийняття правил роботи.

Орієнтовні правила: кожен із учасників висловлює власну думку, наводить приклади із власного досвіду.

Очікування учасників: на папері учасники пишуть свої очікування від тренінгу, зачитують і прикріпляють на плакаті або очікування пишуть на дошці.

Принципи успішної організації тренінгової вправи: активності учасників тренінгу; мотивації до творчої діяльності; креативності; постійного зворотного зв’язку; активізації дослідницької позиції учасників; оптимізації пізнавальних процесів; партнерського спілкування.

Дайте відповіді на питання:

Назвіть найголовніші фактори, що мотивують вас до творчості у навчально-виховному процесі.
Які чинники блокують Вашу творчість у навчальному процесі? Чому?
Чи існує необхідність майбутньому вчителю постійно перебувати у творчому пошуку?
У Вас особисто сформована позитивна стійка мотивація до процесу навчання?
Чи знаєте Ви приклади негативної мотивації до майбутньої творчої діяльності серед Ваших однокурсників? Чим вона обумовлена?
Мотивація теперішнього. Яку роль вона відіграє у Вашій підготовці як майбутнього фахівця?
Мотивація майбутнього. Яку роль відіграє вона у Вашій підготовці як майбутнього фахівця?
Існують змістові якості мотивів, пов’язані з характером навчальної діяльності (усвідомленість, самостійність, узагальненість, дієвість, домінування в загальній структурі мотивацій, ступінь поширення на декілька навчальних предметів); які з них домінують у Вас?
Існують динамічні якості мотивів, пов’язані з психофізіологічними особливостями людини (стійкість мотиву, його сила й вираженість, здатність переключитися з одного мотиву на інший, емоційне забарвлення мотивів). А які особливості Ваших якостей?

Підведення підсумків. Кожен із учасників висловлює думку про результативність тренінгу щодо особистих очікувань.

Тренінгова вправа

«Вольові зусилля та творча діяльність майбутнього вчителя»

Мета: створити психологічні умови для розвитку показників діяльнісно-розвивального компоненту творчої компетентності майбутніх учителів.

Необхідний час: в залежності від педагогічної ситуації.

Матеріали: картки з педагогічною ситуацією, папір, олівець чи ручка, дошка, крейда.

Вироблення та прийняття правил роботи.

Орієнтовні правила: кожен із учасників висловлює власну думку, наводить приклади із власного досвіду.

Дайте відповіді на питання:

Яких вольових зусиль Вам потрібно докласти, щоб досягти максимального результату у навчально-виховному процесі?
Воля і творчість. На Вашу думку, це взаємодоповнюючі поняття чи протилежні?
Які вольові зусилля (якщо такі необхідні) допомагають Вам творчо розвиватись?
Чи кожен вольовий студент творчий? І навпаки.
Які вольові якості потрібні майбутньому вчителю, щоб він міг творчо розвиватись?
Робота волі є специфічною надбудовою над предметно-перетворювальною діяльністю, визначає її спрямованість і підтримує психічну активність суб’єкта з метою її успішного творчого завершення. Чи згодні Ви з цим твердженням?

Підведення підсумків. Кожен із учасників висловлює думку про результативність тренінгової вправи щодо особистих очікувань.

Тренінгова вправа

«Банк ідей – я хороший співрозмовник»

Мета: створити психологічні умови для розвитку педагогічного спілкування майбутніх учителів.

Необхідний час: в залежності від педагогічної ситуації.

Матеріали: картки з педагогічною ситуацією, папір, олівець чи ручка, дошка, крейда.

Вироблення та прийняття правил роботи.

Орієнтовні правила: кожен із учасників висловлює власну думку, наводить приклади із власного досвіду.

Дайте відповіді на питання:

Яка роль спілкування в розвитку творчої компетентності майбутнього вчителя?
Наведіть приклад, коли Ваша комунікабельність допомогла в творчій діяльності.
Чи були випадки, коли Ваші комунікативні здібності завадили творчому вирішенню завдання?
Відкритість і замкнутість. Чи повинен учитель володіти такими рисами?
Чи можна говорити, що творчий вчитель – комунікабельна особистість?
Чи можна стверджувати, що комунікабельний вчитель – творча особистість?

Тренінгова вправа

«Розвиток фахової підготовки»

Мета: створити психологічні умови для розвитку спрямованості майбутніх учителів на предметну (фахову) працю на творчому рівні. Необхідний час: в залежності від педагогічної ситуації.

Матеріали: папір, олівець чи ручка, дошка, крейда.

Вироблення та прийняття правил роботи.

Орієнтовні правила: кожен із учасників висловлює власну думку, наводить приклади із власного досвіду.

Поясніть зміст умови:

Система засобів активізації навчання студентів забезпечує організацію навчання мотивуючого, цілеспрямованого процесу, якщо вона:

збуджує і розвиває внутрішні мотиви навчання студентів на всіх його етапах;
стимулює механізм орієнтування студентів, що забезпечує цілеспрямованість та планування попередньої діяльності з фаху;
забезпечує формування навчальних та інтелектуальних умінь майбутніх учителів;
стимулює до володіння основними фаховими поняттями;
забезпечує самооцінку навчально-пізнавальної діяльності на основі самоконтролю.

Чи забезпечуються всі ці умови для Вас у навчально-виховному процесі?

Тренінгова вправа

«Банк ідей – я самовдосконалююся»

Мета: створити психологічні умови для опанування педагогічного досвіду на творчому рівні.

Необхідний час: в залежності від педагогічної ситуації.

Матеріали: папір, олівець чи ручка, дошка, крейда.

Вироблення та прийняття правил роботи.

Орієнтовні правила: кожен із учасників висловлює власну думку, наводить приклади із власного досвіду.

Дайте відповіді на питання:

Чи вважаєте Ви себе творчо компетентним майбутнім учителем?
Як Ви оцінюєте можливості самовдосконалення за компонентами професійної компетентності? Наведіть приклади щодо кожного компоненту:

особистісно-розвивального;
діяльнісно-розвивального;
комунікативного;
фахового;
опанування досвіду.

Варто враховувати вимоги до діяльності учасників тренінгових вправ: давати можливість повністю висловлюватися іншим; уважно слухати учасників; уникати бурхливих реакцій; бути спокійними і впевненими в собі; зберігати відкритість для будь-якої інформації; творчо осмислювати відповіді учасників; давати можливість захищати особисту думку інших.

Алгоритм упровадження тренінг-комплексу: 1) базовими методами є групова дискусія та рольова гра в різних модифікаціях та сполученнях; 2) чисельність групи – від 7 до 15 чоловік; тривалість циклу занять – декілька днів із повтором через півроку, рік чи декілька років; 3) зустрічі учасників можуть бути щоденними або раз на тиждень; тривалість однієї зустрічі від півтори і більше годин.

Важливим є врахування основних етапів:

чітке визначення проблеми або теми для обговорення;
вибір того, хто вестиме обговорення і заохочуватиме появу нових ідей;
для збільшення появи нових ідей, можливо оголосити паузу після декількох хвилин і потім розпочинати знову;
правилами проведення є:

жодної критики;
запозичення інших ідей не є поганим;
значна кількість ідей;

щоби покращити якість ідей, можливо на початку дати час учасникам, щоб вони записали свої ідеї індивідуально;
представлення ідей циклічно, коли окремі учасники або групи розповідають про одну ідею по черзі й ідеї не повторюються;
обговорення може бути проведене у двох групах – тоді кожна група розширює список, який базується на ідеях попередньої групи. Зміна оточення може певною мірою збільшити появу нових ідей.

2.2. Програма розвитку творчої компетентності

вчителів-початківців

Авторська програма базується на науковому підході С. Д. Максименка та С. П. Яланської.

Програма розвитку творчої компетентності вчителя-початківця, за Т. С. Пільгук, зорієнтована на процес професійного становлення педагога, його саморозвиток, самореалізацію та адаптацію до творчої педагогічної діяльності.

Метою даної програми є розвиток визначених показників розвитку творчої компетентності вчителів-початківців.

Завдання програми – розвиток показників компонентів професійної компетентності.

Розвиток творчої компетентності вчителів у процесі професійного становлення має базуватися на основі трьох блоків: підготовчого, практичного та прогностично-рефлексивного, а також здійснюватися за допомогою діагностичного, мотиваційного, творчо-пошукового, діяльнісного, корекційного та впроваджувального етапів.

Діагностичний етап повинен забезпечуватися психолого-педагогічними засобами. Даний етап виникає на ґрунті аналізу, осмислення ходу і результатів роботи окремого вчителя-початківця – діагностування педагогічної дійсності. Основними об'єктами педагогічної діагностики є: майстерність вчителів, вихователів, керівників; особистість школяра (інтереси, здібності, рівень знань, умінь і навичок, рівень вихованості та ін.); зміст, методи, організаційні форми і засоби навчання; окремі напрями виховного процесу: ідейно-політичне, моральне, трудове, естетичне, фізичне; передовий педагогічний досвід.

Показниками діагностичного етапу є ціннісно-педагогічна та ціннісно-смислова компетенції. Ціннісно-педагогічна компетенція – це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності [38].

Ціннісно-смислова компетенція передбачає такі вміння: формулювати власні ціннісні орієнтири щодо майбутньої професії і сфери діяльності; володіти способами самовизначення в ситуаціях вибору на основі власних позицій; приймати рішення, брати на себе відповідальність за їх наслідки, здійснювати дії і вчинки на основі вибраних цільових та смислових установок. Формування ціннісно-смислової компетенції є доволі складним і неоднозначним процесом, стосовно бачення якого склалися різні погляди та підходи [29]. Від сформованості цієї світоглядної компетенції залежить освітня траєкторія учня та програма його життєдіяльності в цілому.

Мотиваційний етап полягає в усвідомленні та в освоєнні завдань педагогічної професії. Показниками даного етапу є індивідуальна компетенція.

Індивідуальна компетенція – володіння прийомами самореалізації й розвитку індивідуальності в рамках професії, готовність до професійного зростання, здатність до індивідуального самозбереження.

Одним з головних є третій етап, на якому здійснюється пошук найбільш раціональних, а нерідко і оригінальних шляхів вирішення творчої проблеми. Пошук починається з аналізу наявної інформації, зокрема тієї, що закладена у пам'яті і завершується висуванням якихось гіпотез, що вказують на можливі шляхи вирішення творчої проблеми. На даному етапі показником є методична та інформаційна компетенції.

Методична компетенція – це знання в галузі дидактики, методики навчання дисципліни, уміння логічно обґрунтовано конструювати навчальний процес для конкретної дидактичної ситуації із врахуванням психологічних механізмів засвоєння [38].

Інформаційна компетенція – це інтегративне утворення особистості, яке інтегрує: знання (про основні методи інформатики та інформаційних технологій), уміння (використовувати наявні знання для розв’язання прикладних задач), навички (використання комп’ютера і технологій зв’язку), здатності (представляти повідомлення і дані у зрозумілій для всіх формі).

Діяльнісний етап. На даному етапі важливе емоційне забарвлення навчальної діяльності. Вчителю необхідно підтримувати та розвивати творчі вміння та навички. Психолого-педагогічна компетенція вчителя – сукупність певних якостей (властивостей) особистості з високим рівнем професійної підготовленості до педагогічної діяльності та ефективної взаємодії з учнями в освітньому процесі.

Корекційний етап – рефлексивна оцінка процесу і результатів, вихід на нову проблему. На цьому етапі відбувається активне спрямування на формування цілісної творчо спрямованої особистості. Показником корекційного етапу виступає аутопсихологічна компетенція.

Аутопсихологічна компетенція, як готовність і здатність особистості до самопізнання, саморозвитку і самореалізації передбачає усвідомлення людиною власних індивідуальних і особистісних властивостей, а також розуміння того, як треба діяти на основі знання самого себе в різних життєвих ситуаціях, в тому числі і в контексті професійної діяльності.

Впроваджувальний етап є заключним, коли враховуються результати підсумкового блоку. Відбувається упровадження нової технології в педагогічну практику навчальних закладів. Показником впроваджувального етапу є компетенція особистісного самовдосконалення.

Компетенція особистісного самовдосконалення спрямована на освоєння способів фізичного, духовного й інтелектуального саморозвитку та емоційної саморегуляції. Реальним об'єктом у сфері даної компетенції виступає учитель. Він опановує способами діяльності у власних інтересах і можливостях, що виражається в його безперервному самопізнанні, розвитку необхідних сучасній людині особистісних якостей, формуванні психологічної грамотності, культури мислення й поведінки.

Розглянемо авторську модель розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення (рис. 2).

Рис. 2. Модель розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення.

Розглянемо структуру розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення (табл. 2).

Таблиця 2

Структура розвитку творчої компетентності педагога

у процесі професійного становлення

Блоки	Етапи	Компетенції	Компоненти
Підготовчий	Діагностичний	Ціннісно-педагогічна компетенція	Мотиваційний
	Діагностичний	Ціннісно-смислова компетенція
	Мотиваційний	Індивідуальна компетенція

Продовження табл. 2

Практичний	Творчо-пошуковий	Методична компетенція	Змістовний
		Інформаційна компетенція
	Діяльнісний	Психолого-педагогічна компетенція
Підсумковий	Корекційний	Аутопсихологічна компетенція	Прогностично-рефлексивний
	Впроваджувальний	Компетенція особистісного самовдосконалення

Розглянемо авторську програму розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення (табл. 3).

Дана програма передбачає створення спеціального навчально-виховного середовища у процесі професійного становлення вчителів у навчальних закладах з наступними компонентами: а) мотиваційний – ставлення до професії (ціннісно-педагогічна, ціннісно-смислова та індивідуальна компетенції); б) установка на змістовний компонент творчої компетентності (методична, інформаційна та психолого-педагогічна компетенції); в) прогностично-рефлексивний компонент як аналіз, накопичення і оцінка результатів опанування педагогічного досвіду (аутопсихологічна компетенції та компетенція особистісного самовдосконалення).

Таблиця 3

Програма розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення

№ блоку	Назва блоку	Змістові складові програми	Компоненти
1.	Підготовчий	Опитувальник «Творчий потенціал вчителя у процесі професійного становлення».	Мотиваційний

Продовження табл. 3

		Експрес-бесіда «Психологічний портрет творчого педагога». Підведення підсумків.
2.	Практичний	Психолого-педагогічний тренінг «Розвиток творчості вчителя-початківця». Учительський проект «Творчий вчитель – запорука успіху» Воркшоп «Педагогічна творчість як цілісний процес професійної реалізації педагога» Підведення підсумків.	Змістовний
3.	Підсумковий	Психологічний квест «Креативний бій». Ділова гра «Депозит творчості». Евристична бесіда «Діалогічне спілкування вчителя-початківця». Підведення підсумків.	Прогностично-рефлексивний

Розглянемо опитувальник творчого потенціалу вчителя-початківця.

Опитувальник

«Творчий потенціал учителя у процесі професійного становлення»

1. Чи вважаєте ви, що деякі з ваших ідей сприяли б прогресу в освітній сфері діяльності, у якій ви працюєте (збираєтесь працювати):

а) так;

б) так, за сприятливих обставин;

в) лише деякою мірою.

2. Чи вважаєте ви, що в майбутньому матимете настільки важливу роль в педагогічній діяльності, що зможете щось принципово змінити:

а)так, напевно;

б) це малоймовірно;

в) можливо.

3. Коли ви хочете розпочати якусь нову дію, чи думаєте ви, що виконаєте це:

а) так;

б) часто думаєте, що не зумієте;

в) так, часто.

4. Коли ви обстоюєте якусь ідею:

а) можете відмовитися від неї, якщо вислухаєте переконливі аргументи опонентів;

б) наполягатимете на своєму, які аргументи не вислухали б;

в) зміните свою думку, якщо опір виявиться надто сильним.

5. Чи хочете ви використовувати методи роботи, яких абсолютно не знаєте:

а) так, невідоме вас приваблює;

б) невідоме вас не цікавить;

в) усе залежить від характеру цього методу роботи.

6. Коли ви зазнаєте невдачі, то:

а) якийсь час виявляєте впертість, усупереч здоровому глузду;

б) махаєте рукою на витівку, тому що розумієте, що вона нереальна;

в) продовжуєте робити свою справу, навіть коли стає очевидним, що перешкоди нездоланні.

7. Якщо незнайома справа вам подобається, чи хочете ви знати про неї все:

а) так;

б) ні, ви хочете навчатися тільки основного;

в) ні, ви хочете тільки задовольнити свою цікавість.

8. Одразу ж після якоїсь педагогічної ради чи зможете ви згадати все, про що йшлося:

а) так, легко;

б) всього згадати не зможете;

в) запам’ятовуєте тільки те, що вас цікавить.

9. У вільний час ви полюбляєте:

а) залишатися наодинці;

б) бути в компанії;

в) вам байдуже.

10. Коли ви самі:

а) любите мріяти про абстрактне;

б) за будь-яку ціну намагаєтеся знайти собі конкретне заняття;

в) іноді любите помріяти, але про речі, що пов’язані з вашою педагогічною діяльністю.

Обробка результатів:

– за кожну відповідь «а» нараховують 3 бали;

– за вiдповiдь «б» – 1 бал;

– за вiдповiдь «в» – 2 бали.

Підрахувати загальну суму.

Інтерпретація. Запитання 1, 2, 3, 5 – впевненість у собі; запитання 4 — ступінь зосередженості; запитання 6 – амбіційність; запитання 7 визначає межу допитливості; запитання 8 – «слухову» пам’ять; запитання 9 – прагнення бути незалежним; запитання 10 – здатність до абстрагування. Ці компоненти дають уявлення про основні риси творчого потенціалу вчителя-початківця. Загальна сума набраних балів дає змогу визначити рівень творчого потенціалу.

0–13 балів – низький рівень;

14–24 балів – середній рівень;

25 i більше – високий рівень.

Високий рівень – значний творчий потенціал, який надає багатий вибір творчих можливостей. Якщо є умови для застосування здібностей, то дитині доступні найрізноманітніші види творчості.

Середній рівень – людина має риси, які дозволяють займатися творчістю, але в неї є проблеми, що гальмують творчий процес.

Низький рівень – творчий потенціал невеликий. Але можна спробувати його збільшити за допомогою спеціальних вправ та підвищення впевненості у своїх силах.

Експрес-бесіда

«Психологічний портрет творчого педагога»

Мета: створити психологічні умови для розвитку творчої компетентності вчителів-початківців, а саме, забезпечити відповідний рівень показників мотиваційного компоненту.

Необхідний час: 30 хв.

Матеріали: папір, олівець чи ручка, дошка, крейда.

Вироблення та прийняття правил роботи.

Орієнтовні правила: кожен із учасників висловлює власну думку, наводить приклади із власного досвіду.

Очікування учасників: на папері учасники пишуть свої очікування від тренінгу, зачитують і прикріпляють на плакаті або пишуть на дошці.

Принципи успішної організації: активності учасників; мотивації до творчої діяльності; креативності; постійного зворотного зв’язку; активізації дослідницької позиції учасників; оптимізації пізнавальних процесів; партнерського спілкування.

У ході роботи дається коротке повідомлення, після якого учителям задаються короткі запитання для обговорення і аналізу.

Слово ведучого:

Вважаємо, що спрямованість на педагогічну професію починає складатися ще задовго до вступу до вищого навчального закладу. Очевидно на це впливає успішність навчання і взаємин школяра з оточуючими, наявність поряд учителя, з якого хотілося б брати приклад, позитивний досвід, індивідуально-психологічні особливості індивіда. Варто згадати слова з книги «Сто порад учителеві» В.О. Сухомлинського: «У вас зародилася мрія стати вчителем… Перевірте, випробуйте себе… Якщо цей світ відкриється перед вами, якщо в кожній дитині ви відчуєте її індивідуальність, якщо у ваше серце постукають радощі й прикрощі кожної дитини й відізвуться вашими думками, турботами, тривогами – сміливо вибирайте своєю професією вчительську працю, ви знайдете в ній радість творчості» [49, с. 512].

Чому у професійному становленні вчителя відіграє навчання у ВНЗ?

Велике значення у професійному становленні вчителя відіграє навчання у ВНЗ. Саме викладачі можуть викликати бажання наслідувати дану професію, або навпаки – назавжди позбавити бажання бути вчителем [49, с. 512].

Як ви вважаєте, які риси повинні бути у ідеального педагога?

Нами було проведено анкетування студентів І–V курсів Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (130 осіб) щодо питання «Яким Ви бачите психологічний портрет ідеального педагога?» на основі чого отримали результати.

70 % опитаних вважають, що ідеальний вчитель повинен володіти професіоналізмом, 60 % – педагог повинен вміти забезпечити сприятливі психологічні умови для пізнавальної активності школярів, 50 % – володіти творчістю та оптимізмом, 40 % – бути активним, 30 % – вважають, що педагог повинен володіти емпатією, бути толерантним, любити дітей, 20 % – бути вимогливим до себе та інших, володіти рефлексією, 10 % – відповідальним.

Чому велика кількість респондентів вважає, що ідеальний педагог повинен володіти професіоналізмом?

Обговорення результатів: аналіз колективної роботи.

Психолого-педагогічний тренінг

«Розвиток творчості вчителя-початківця»

Мета: визначення рис творчої особистості молодого вчителя; розвиток креативних і комунікативних здібностей учасників заняття; сприяння розвитку творчої уяви, допитливості та гнучкості мислення.

Обладнання: плакат, ручка, папір, олівці.

Завдання:

активізувати знання вчителів із проблеми формування творчої компетентності;
виробити практичні стратегії партнерської взаємодії учителів.

Очікувані результати.

Під час тренінгу учителі зможуть:

узяти участь у створенні учительського проекту «Творчий вчитель – запорука успіху»;
проаналізувати елементи творчої компетентності педагога у професійному становленні;
визначити головні риси творчої особистості;
усвідомити роль особистості вчителя у формуванні творчого учнівського колективу (табл. 4).

Таблиця 4

Структура тренінгу

№	Зміст діяльності	Час	Ресурсне забезпечення
1	Відкриття заняття: привітання учасників, презентація теми, мети. Ознайомлення із регламентом роботи.	2 хв.	Плакат з назвою, гаслом тренінгу
2	Вправа на активізацію «Оплески»	5 хв.
3	Вправа «Моє уявлення творчої компетентності вчителя»	10 хв.	Аркуші паперу та ручки
4	Вправа «Асоціації»	10 хв.	Аркуші паперу та ручки, олівці.
5	Підсумок семінару-тренінгу. Вправа на завершення «Емоційний ланцюжок»	3 хв.

Хід тренінгу

Відкриття (2 хв.)

Тренінг – це дуже цікавий процес. Він допомагає пізнавати себе й навколишній світ, змінювати своє «Я» через спілкування, перебуваючи в неформальних і довірливих умовах. Одночасно з отриманням нової інформації на тренінгу можна обговорити незрозумілі моменти, задавати питання, формувати навички поведінки, тобто накопичувати власний досвід.

Тема нашого тренінгу: «Розвиток творчості вчителя-початківця». Гаслом нашої роботи будуть слова: «Творчість – запорука успіху!». Тільки навчившись працювати творчо, ми зможемо цього навчити дітей.

Вправа на активізацію «Оплески» (5 хв.)

Мета: сприяти створенню атмосфери доброзичливості та довіри для конструктивної роботи.

Хід вправи: учасники сідають у коло. Пропонується підвестися тим, хто пропрацював у школі один рік. Якщо такі учасники є, то вони встають, а інші «нагороджують» їх оплесками. Після оплесків ті, хто встав, сідають на свої місця, а потім продовжується тренінг: «Прошу встати тих, хто…»:

любить дітей;
вміє малювати;
уміє танцювати;
уміє співати;
творчий.

Вправа «Моє уявлення творчої компетентності вчителя» (10 хв.)

Проблему творчості розглядали багато психологів-науковців і педагогів. Вони давали різні визначення цьому поняттю, називали ознаки, за якими можна визначити творчі здібності. Кожен науковець прагнув розширити трактування понять «творчість» і «творча особистість». Проте немає тільки одного правильного визначення поняття «творчість».

За С.П. Яланською, творча компетентність – найвищий рівень розвитку професійної компетентності, коли особистість здійснює професійну діяльність на творчій основі стабільно і неперервно [110, с. 60].

Так, в психології знаходимо визначення творчої компетентності, за О.Ф. Волобуєвою, творча компетентність викладача ВНЗ – це інтегрована професійно-особистісна характеристика особистості педагога, яка забезпечує ефективність його діяльності в різноманітних ситуаціях педагогічного спілкування в умовах ВНЗ. Творча компетентність є системотвірним компонентом у структурі професійної компетентності викладача, визначальним чинником його професіоналізму [110, с. 8].

Мета: визначити якості, що характеризують креативного вчителя сучасного навчального закладу.

Протягом 10 хвилин до кожної літери слів «творча компетентність» дібрати якості, які, на вашу думку, характеризують творчого вчителя.

Для ефективної роботи пропоную поділитися на групи.

(Після виконання творчого завдання один представник групи зачитує версію розшифровки слів «творча компетентність»).

Т – толерантний, турботливий, ...

В – винахідливий, відкритий, впевнений, вольовий, відвертий...

О – оригінальний, оптимістичний, ...

Р – рішучий, розкутий, реактивний, романтичний, різний ...

Ч – чутливий, чесний, чуйний, чарівний ...

А – активний, артистичний …

К – комунікабельний, культурний …

О – організований, органічний …

М – мобільний, милосердний …

П – працелюбний, професіонал …

Е – енергійний, емпатія …

Т – трудолюбивий, темпераментний …

Е – ерудованість, емоційний …

Н – неподібний (відмінний, несхожий), неповторний …

Т – товариський, творчий …

Н – непохитний, незалежний …

І – ініціативний, інтелектуальний, інтелігентний ...

С – самостійний, свідомий, самодостатній, сумлінний ...

Т – тактовний.

Вправа «Асоціації» (10 хв.)

Мета: з’ясувати асоціації до поняття «творча особистість»; назвати риси характеру, притаманні творчим людям.

За В. Моргуном, творча особистість – це людина, яка володіє активністю, освоює і цілеспрямовано перетворює природу, суспільство і свою суть, що володіє унікальним динамічним співвідношенням просторово-часових орієнтацій, потребо-вольових переживань, змісту, рівнів і форм власної діяльності, яке забезпечує свободу вибору вчинків і міру відповідальності за їх наслідки перед природою, суспільством і своєю совістю [107, с. 12].

Протягом 10 хвилин подумайте і намалюйте те, із чим ви асоціюєте творчу особистість. Це може бути об'єкт живої чи неживої природи, навіть природне явище. Ви не обмежені ніякими правилами.

Єдине, що варто зауважити: вам необхідно буде пояснити свій малюнок і визначити за асоціаціями риси творчої особистості. (Робота учасників)

Підсумки тренінгу. Вправа на завершення «Емоційний ланцюжок» (3 хв.)

Мета: систематизувати інформацію, отриману на семінарі, закріпити позитивні результати тренінгу.

Учасникам пропонується осмислити спільну роботу та прокоментувати, чи збулися їхні очікування, визначені на початку семінару.

Покладіть ліву руку на плече сусіда і по черзі один за одним подякуйте сусідові ліворуч за хорошу роботу, позитивні емоції, висловіть побажання.

Висновок: На сьогоднішньому тренінгу ви краще усвідомили роль творчого вчителя, узагальнили поняття творчої компетентності, визначились з головними рисами творчої особистості у повсякденній педагогічній практиці. Бажаємо вам самоствердитися на обраному шляху.

Учительський проект

«Творчий вчитель – запорука успіху»

Мета проекту:

створення оптимального середовища, що включає всі аспекти навчання та виховання, необхідного для адаптації учителя в умовах освітнього простору;
поповнення інформаційно-навчального середовища матеріалами для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, обміну педагогічним досвідом, методичними розробками, програмами, електронними навчальними матеріалами;
активізація участі молодих учителів в творчих проектах.

Завдання проекту:

Підкреслити роль творчого вчителя у сучасному освітньому просторі.
Сприяти творчому педагогічному пошуку, вдосконалити фахову майстерність вчителя у процесі професійного становлення.
Розробити та апробувати програму розвитку творчої компетентності вчителів-початківців.
Розробити критерії та рівні розвитку творчої компетентності вчителів у процесі професійного становлення.

Пріоритети проекту:

Розробка програми розвитку творчої компетентності педагога у процесі професійного становлення.
Впровадження проекту в навчальних закладах.
Розробити методичні матеріали для додаткової підготовки і методичної підтримки молодих педагогів.

Очікувані результати:

Створення необхідних психологічних умов для формування творчої, успішної особистості.
Підвищення компетентності учителів школи шляхом самоосвіти через творчість.

Таблиця 5

Шляхи реалізації проекту

№	Зміст заходу
1.	Розробити модель творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення.
2.	Забезпечувати умови для підвищення творчого потенціалу вчителів-початківців шляхом участі у психолого-педагогічному тренінгу «Розвиток творчості вчителя-початківця».
3.	Створення програми розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення. Провести анкетування молодих учителів (додаток И).
4.	Організація та проведення поетапної діагностики творчої компетентності молодих вчителів шляхом впровадження опитувальника «Творчий потенціал вчителя у процесі професійного становлення»

Пам’ятка молодому учителеві.

1. Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця. Без знання стану здоров’я дітей неможливе правильне навчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

2. Вступаючи у контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взаємини з ними. Пам’ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці. Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

3. Частіше всміхайся. Пам’ятай: твоя усмішка дітям свідчить про те, що зустріч з ними тобі приємна, усмішка створює в людей загальний позитивний настрій.

4. Плануючи свої перші уроки, подумай: як учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки слід спеціально виховувати і які, з уже наявних, треба закріпити. Пам’ятай: якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички; які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна. Пам’ятай: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаються в процесі цієї діяльності.

5. Важливе завдання вчителя – передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам’ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

Воркшоп

«Педагогічна творчість як цілісний процес професійної реалізації педагога»

Мета: створити психологічні умови для розвитку творчої компетентності вчителів-початківців, а саме: забезпечити відповідний рівень показників змістовного компоненту.

Необхідний час: в залежності від педагогічної ситуації.

Матеріали: картки з педагогічними ситуаціями, папір, олівець чи ручка, дошка, крейда.

Вироблення та прийняття правил роботи.

Орієнтовні правила: кожен із учасників висловлює власну думку, наводить приклади із власного досвіду.

Очікування учасників: на папері учасники пишуть свої очікування від тренінгу, зачитують і прикріплюють на плакаті або пишуть на дошці.

Принципи успішної організації воркшопу: Перед вами низка скрутних педагогічних ситуацій. Ознайомившись із змістом кожної з них необхідно вказати свій творчий, оригінальний варіант відповіді.

Ситуація №1.

Учень розчарований своїми навчальними успіхами, сумнівається у своїх здібностях. Він говорить учителеві: «Як ви думаєте, чи вдасться мені коли-небудь вчитися на відмінно?». Що повинен відповісти йому на це вчитель?

Ситуація №2.

Учень, побачивши вчителя, коли той увійшов у клас, говорить йому: «Я відчуваю, що заняття, які ви ведете, не роблять мене творчим». Як на це повинен відреагувати вчитель?

Ситуація №3.

У відповідь на відповідне зауваження вчителя учень говорить, що для того, щоб засвоїти навчальний матеріал, йому не потрібно багато працювати: «Мене вважають досить здібною особистістю». Що повинен відповісти йому на це вчитель?

Підведення підсумків. Кожен із учасників висловлює думку про результативність воркшопу щодо особистих очікувань. Учасники заходу використовують особистий досвід і професійні знання та уміння, якими діляться з іншими вчителями, присутніми на заході.

Психологічний квест «Креативний бій»

Мета: створити психологічні умови для розвитку творчої компетентності вчителів-початківців, а саме: забезпечити відповідний рівень показників прогностичного компоненту.

Необхідний час: 30 хв.

Матеріали: папір, олівець чи ручка, дошка, крейда.

Вироблення та прийняття правил роботи.

Орієнтовні правила: кожен із учасників висловлює власну думку, наводить приклади із власного досвіду.

Учасники діляться на дві команди. Кожній команді задаються запитання, які вони колективно обговорюють і дають відповіді. Члени іншої команди можуть задавати додаткові запитання.

Дайте відповіді на питання:

Як особисто Ви, як вчитель-початківець, розумієте зміст поняття «творча компетентність»?
Як Ви вважаєте, чи достатньо часто вирішуєте творчі завдання у навчально-виховному процесі? Наведіть приклад.
Пригадайте педагогічну ситуацію, в якій Ви найбільш вдало творчо розв’язали завдання? Чому так сталося?
Пригадайте педагогічну ситуацію, в якій була найбільш невдала спроба творчо вирішити завдання?
Що розвиває Вашу креативність?
Що заважає Вам творчо мислити?
Чи можете Ви творчо мислити під примусом?
Ви творчо компетентна особистість? Якщо так, то чому?
Ви часто використовуєте елементи творчості на уроках?
Які якості притаманні творчому вчителю?

Підведення підсумків. Кожен із учасників висловлює думку про результативність щодо особистих очікувань.

Ділова гра «Депозит творчості»

Мета: створити психологічні умови для розвитку творчого опанування педагогічного досвіду.

Необхідний час: 1 год. 20 хв.

Матеріали: папір, олівець чи ручка, дошка, крейда.

Вироблення та прийняття правил роботи.

Орієнтовні правила: кожен із учасників висловлює власну думку, наводить приклади із власного досвіду.

Принципи успішної організації ділової гри: активності учасників тренінгу; мотивації до творчої діяльності; креативності; постійного зворотного зв’язку; активізації дослідницької позиції учасників; оптимізації пізнавальних процесів; партнерського спілкування.

Дайте відповіді на питання:

Чи властива Вам творча уява, що передбачає самостійний добір матеріалу, його спеціальний аналіз, самостійне створення нових образів, їх удосконалення в процесі діяльності? Продукти творчої уяви формуються з елементів досвіду, який людина набула або запозичила в інших людей. Новизна їх полягає не в елементах, а у видозміні цих елементів та їх сполучень.
Як часто Ви фантазуєте у навчальному процесі? Чи бувають випадки спонтанного творчого знаходження нових точок зору на вже відомі факти?
Яке значення відіграє інтуїція у Вашій творчій діяльності? Наведіть приклад найбільш вдалого інтуїтивного творчого вирішення (за допомогою цілісного схоплювання проблемної ситуації без дискурсивного його виведення й доведення) педагогічної ситуації.
Наведіть приклад найбільш невдалого інтуїтивного вирішення педагогічної ситуації.

Підведення підсумків. Кожен із учасників висловлює думку про результативність ділової гри щодо особистих очікувань.

Евристична бесіда

«Діалогічне спілкування вчителя-початківця».

Мета: створити психологічні умови для розвитку показників комунікативного компоненту творчої компетентності майбутніх учителів.

Необхідний час: 30 хв.

Матеріали: картки з педагогічною ситуацією, папір, олівець чи ручка, дошка, крейда.

Вироблення та прийняття правил роботи.

Орієнтовні правила: кожен із учасників висловлює власну думку, наводить приклади із власного досвіду.

Принципи успішної організації: мотивація до творчої діяльності; креативність; постійний зворотній зв’язок; активізація дослідницької позиції учасників; оптимізація пізнавальних процесів; партнерського спілкування.

Проаналізуйте розповідь жителя смт Чутово Ш. (хворий на дизартрію). Який прояв вольових зусиль вчителя та учня необхідний у даному випадку для досягнення позитивного результату?

«Під час навчання мене цікавили різноманітні винаходи людства, новітні технології. Знаходив багато інформації з наукової літератури. Але з дитинства маю вроджені вади розвитку мовлення. На кожне запитання вчителя знаю відповіді, але боюся висловлювати свої думки…».

Підведення підсумків. Кожен із учасників висловлює думку про результативність щодо особистих очікувань.

Висновки до другого розділу

У розділі розкрито зміст авторських програм розвитку творчої компетентності учителів.

Обґрунтовано можливості розвитку творчої компетентності. Вони полягають у створенні навчально-виховного середовища, що забезпечує специфічні психологічні та педагогічні засоби, які сприяють інтеграції компетенцій у творчу компетентність. Найбільший потенціал для створення такого середовища має система «навчально-виховний процес у ВНЗ – психологічна та педагогічна практика у ЗНЗ», в межах якої здійснюється підготовка майбутніх педагогів.

На основі визначених показників та психологічних умов створено програму розвитку творчої компетентності учителів. Метою даної програми є розвиток визначених показників творчої компетентності майбутніх учителів.

Дана програма передбачає створення спеціального навчально-виховного середовища у процесі підготовки вчителів у ВНЗ з наступними характеристиками: а) формування спілкування майбутнього вчителя з учнем як творчого процесу; б) установка на фахове зростання, поглиблення теоретичного й практичного психолого-педагогічного базису майбутнього вчителя з фаху; г) розвиток педагогічного творчого мислення, самовдосконалення, саморозвиток, урахування педагогічного досвіду; д) особистісний розвиток.

Обґрунтовано, що програма передбачає створення спеціального навчально-виховного середовища у процесі професійного становлення вчителів у навчальних закладах з наступними компонентами: а) мотиваційний – ставлення до професії (ціннісно-педагогічна, ціннісно-смислова та індивідуальна компетенції); б) установка на змістовний компонент творчої компетентності (методична, інформаційна та психолого-педагогічна компетенції); в) прогностично-рефлексивний компонент як аналіз, накопичення і оцінка результатів опанування педагогічного досвіду (аутопсихологічна компетенції та компетенція особистісного самовдосконалення).

ПІСЛЯМОВА

На основі теоретико-методологічного аналізу проблеми розвитку творчості представлені концепції розвитку творчих особистостей. Розкрито психологічні особливості розвитку творчості особистості та різні концептуальні підходи до розуміння розвитку творчості, зокрема:

1. Створено програму розвитку творчої компетентності майбутніх учителів. Метою даної програми є розвиток визначених показників досягнення творчої компетентності майбутніх учителів. Дана програма забезпечує створення спеціального навчально-виховного середовища у процесі підготовки вчителів у ВНЗ з наступними характеристиками: а) формування спілкування вчителя з учнем як творчого процесу; б) установка на фахове зростання, поглиблення теоретичного й практичного психолого-педагогічного базису майбутнього вчителя з фаху; г) розвиток педагогічного творчого мислення, самовдосконалення, саморозвиток, урахування педагогічного досвіду; д) особистісний розвиток.

Вона включає комплекс психолого-педагогічних та тренінгових засобів. Важливою для ефективного впровадження програми є інтеграція психолого-педагогічних засобів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Програма передбачає забезпечення психологічних умов та чинників, що активізують творчу, пізнавальну діяльність студентів. Вона складається із сукупності тренінгових блоків, що спрямовані на розвиток готовності до адекватного і повного пізнання власних творчих можливостей та педагогічної творчості.

Основні складові авторської програми. Блок №1. «Розвиток професійних цінностей і мотивів творчої діяльності» розрахований на розвиток показників особистісно-розвивального компоненту професійної компетентності майбутніх учителів. Його зміст передбачає мотивацію студентів до творчої педагогічної діяльності та розвиток професійних цінностей. Обов’язковим є проведення всіх складових блоку програми, що інтегрують в собі психолого-педагогічні та тренінгові засоби. Блок №2. «Оволодіння організаційно-методичною базою». Забезпечує розвиток показників діяльнісно-розвивального компоненту професійної компетентності. Формує вміння висловлювати нові, нестандартні ідеї, прагнення використовувати інноваційні засоби, вдало поєднувати логіку з інтуїцією. Блок №3. «Оволодіння педагогічним спілкуванням» розрахований на розвиток показників комунікативного компоненту професійної компетентності майбутніх учителів. Його зміст спонукає майбутніх учителів до активного педагогічного спілкування, ефективної діалогічної взаємодії. Блок №4. «Оволодіння змістовими поняттями» Забезпечує розвиток показників фахового компоненту професійної компетентності майбутніх учителів. Його зміст передбачає формування вміння надавати завершеного вигляду своїм ідеям, відстоювати власну думку, наводячи конкретні приклади, систематизувати, узагальнювати матеріал, робити змістовні висновки. Блок № 5. «Набуття досвіду педагогічної діяльності» розрахований на розвиток показників компоненту професійної компетентності опанування досвідом майбутніх учителів. Його зміст спонукає майбутніх учителів чітко формулювати визначення наукових понять, наводити максимальну кількість їх значень, творчо аналізувати зміст предмету, постійно самовдосконалюватися.

2. Науково обґрунтовано зміст та етапи розвитку творчої компетентності вчителів-початківців, що передбачають: підготовчий блок (включає два етапи діагностичний та мотиваційний); практичний блок (творчо-пошуковий та діяльнісний); підсумковий блок (корекційний та впроваджувальний).

Сучасні вимоги до вчителя зумовлюють перегляд традиційних уявлень про зміст його підготовки, використання інноваційних технологій його професійного становлення. Не менш важливе значення при цьому приділяється складовим професійної підготовки, що мають забезпечити входження молодого вчителя в освітній простір. Метою даної програми є розвиток визначених показників розвитку творчої компетентності вчителів-початківців. Завдання програми – розвиток показників компонентів професійної компетентності.

Розвиток творчої компетентності вчителів у процесі професійного становлення має базуватися на основі трьох блоків: підготовчого, практичного та підсумкового, а також здійснюватися за допомогою діагностичного, мотиваційного, творчо-пошукового, планово-прогностичного, діяльнісного, корекційно-прогностичного та впроваджувального етапів.

Програма розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення передбачає створення спеціального навчально-виховного середовища у процесі професійного становлення вчителів у навчальних закладах з наступними компонентами: а) мотиваційний – ставлення до професії (ціннісно-педагогічна, ціннісно-смислова та індивідуальна компетенції); б) установка на змістовний компонент творчої компетентності (методична, інформаційна та психолого-педагогічна компетенції); в) прогностично-рефлексивний компонент як аналіз, накопичення і оцінка результатів опанування педагогічного досвіду (прогнозувально-рефлексивна, аутопсихологічна компетенції та компетенція особистісного самовдосконалення).

Навчальний посібник не вичерпує всіх аспектів розвитку творчої компетентності учителів. Дослідження можуть бути продовжені у напрямку пошуку, розробки та вдосконалення шляхів, методів оптимізації розвитку творчої компетентності майбутніх учителів та вчителів-початківців з урахуванням порівняльного аналізу особливостей творчої компетентності учителів різних спеціальностей, спеціалістів інших галузей, впливу гендерних відмінностей на особливості розвитку творчої компетентності, розгляду розвитку творчої компетентності в акмеологічному аспекті.

АФОРИЗМИ ТА ПОЕТИЧНІ ТВОРИ ПРО ПЕДАГОГІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

***

Основним завданням вихователя, як і вчителя, є прилучення будь-якої дитини до загального розвитку людства. Але виховати в ньому людину він повинен перш, ніж дитина зіткнеться з цивільними відносинами.

А. Дістервег

***

Учительське слово повинно будити думку в головах своїх вихованців, але ніяк не присипляти свою.

В. Ключевський

***

Якщо викладач навчив своїх вихованців працювати із задоволенням, він гідний високих нагород.

Е. Хаббард

***

Та вершина ідеалу, втіленням якої є вчителі, надто неприваблива, щоб бажати її досягти.

К. Фреліх

***

Владі шкільних вчителів заздрять навіть прем'єр-міністри.

У. Черчилль

***

Топ цитата: І викладач і простий шкільний вчитель без праці вміє перетворювати складні речі в прості.

Емерсон

***

Орел жодного разу не витрачав даремно стільки часу, як тоді, коли почав брати уроки у ворони.

У. Блейк

***

Навіть сто вчителів не зможуть допомогти тобі, якщо ти сам не навчишся проявляти завзятість і пред'являти до себе вимоги.

В. Сухомлинський

***

Я наполягаю, що викладач повинен бути добрим, як і будь-який інший громадянин.

Д. Дідро

***

Хорошим учителем можна назвати тільки того, хто любить свій предмет і своїх вихованців.

В. Ключевський

***

Праця викладача велика, але низько оплачувана. І дійсно, опускати до самого нуля ступінь здібностей людини – дуже складне і стомлююче заняття.

Дж. Леонард

***

Гарний лише той учитель, у якому ще не вмер учень.

Т. Бауржан

***

Гарний учитель може навчити інших навіть тому, чого сам не вміє.

Т. Котарбинський

***

Є вчителі, яких нічому не можна навчити.

Б. Кауфман

***

З уроків деяких педагогів ми витягаємо лише вміння сидіти прямо.

В. Катажинський

***

Кого боги хочуть покарати, того вони роблять педагогом.

Сенека

***

На думку вчителів, яйця курку не вчать, на думку учнів, курка не птах.

О. Ботвінніков

***

На питання, як учням досягти успіхів, Аристотель відповів: «Доганяти тих, хто спереду, і не чекати тих, хто позаду».

Арістотель

***

Наставникові легше командувати, ніж учити.

Дж. Локк

***

Не той учитель, хто одержав виховання й освіту вчителя, а той, у кого є внутрішня впевненість у тому, хто він є, ким повинен бути й не може бути іншим.

Л. Толстой

***

Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог, але всяка людина – твій учитель.

Східна мудрість

***

Педагоги не можуть успішно когось учити, якщо в цей же час ретельно не вчаться самі.

А. Апшероні

***

Про достоїнства вчителя не можна судити по розмірах юрби, що слідує за ним.

Р. Бах

***

Професія вчителя дає довічну гарантію від викрадення з метою викупу.

С. Моцарський

***

Спробуйте переконати вчителя в тому, що людині властиво помилятися!

С. Лузан

***

Ті, у яких ми вчимося, правильно називаються нашими вчителями, але не всякий, хто вчить нас, заслуговує це ім'я.

Й. Гете

***

Ті, хто старше за нас, – наші кращі вчителі. Вони багато можуть запропонувати нам.

Л. Корнет

***

У гарному вчителі ми цінуємо кращі якості дресирувальника, клоуна й циркового коня, що рік за роком ганяє по колу.

М. Звонарьов

***

У чому різниця між гарним і великим учителем? Гарний учитель розвиває здатності учня до межі, великий учитель відразу бачить цю межу.

М. Каллас

***

Учителі занадто багато трудяться й занадто мало отримують. Справді, це непросте й стомлююче заняття – знижувати до самого дна рівень людських здатностей.

Дж. Леонард

***

Учителі поділяються на викладачів, наставників і вчителів.

Р. Алєєв

***

Учителі, яким діти зобов'язані вихованням, поважніші, ніж батьки, яким діти зобов'язані лише народженням: одні дарують нам тільки життя, а інші добре життя.

Арістотель

***

Учитель – людина, яка може робити важкі речі легкими

Р. Емерсон

***

Учитель показує шлях, наставник учить ходити.

Р. Алєєв

***

Учитель потрібен дурню, учню потрібен Майстер.

Б. Орлі

***

Учитель те подарує вам, що знає й уміє сам.

Г. Александров

***

Учитель, якщо він чесний, завжди повинен бути уважним учнем.

М. Горький

***

Учорашній день – учитель при сьогоднішньому.

П. Сір

***

Хто осягає нове, плекаючи старе, той може бути вчителем.

Конфуцій

***

Чим легше вчителеві вчити, тим сутужніше учням учитися.

Л. Толстой

***

Якби всі вчилися тільки на помилках, то нікуди було б подіти педагогів.

С. Лузан

***

Якби небо почуло молитви дітей, на світі не залишилося б жодного живого вчителя.

Перська мудрість

***

Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде гарним учителем.

Л. Толстой

***

Всьому, що необхідно знати, навчити не можна, вчитель може зробити тільки одне – вказати дорогу.

Р. Олдінгтон

***

Вся гордість учителя в учнях, в зростанні посіяних ним зерен.

Д. Менделєєв

***

Вчителі відкривають двері. Входиш ти сам.

Китайська приказка

***

Вчителі помирають, але їх книги продовжують жити.

Голландська приказка

***

Вчителі, яким діти зобов’язані вихованням, поважніші, ніж батьки: одні дарують нам тільки життя, а інші – добре життя.

Арістотель

***

Вчити – значить вселяти надію.

Л. Арагон

***

Давай настанови тільки тому, хто шукає знань, виявивши своє невігластво. Роби допомогу тільки тому, хто не вміє виразно висловити свої заповітні думи. Навчай тільки того, хто здатен, дізнавшись про один кут квадрата, уявити собі решту три.

Конфуцій

***

Дев’ять десятих тих людей, з якими ми зустрічаємося, є тим, що вони є, – добрими чи злими, корисними або марними – завдяки вихованню.

Дж. Локк

***

Дивно: чому ми так само, як і перед батьками, відчуваємо провину перед вчителями? І не за те зовсім, що було в школі – ні, а за те, що сталося з нами після.

В. Распутін

***

Для того щоб навчити іншого, потрібно більше розуму, ніж для того щоб навчитися самому.

М. Монтень

***

Добре вчить говорити той, хто вчить добре робити.

Сенека

***

Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших. У всіх науках і художествах плодом є правильна практика.

Г. Сковорода

***

Знання – як і небеса – належать усім. Жоден учитель не має права приховувати їх від будь-кого, хто про них просить. Викладання – мистецтво віддавати.

А. Гешель

***

Кого боги хочуть покарати, того вони роблять педагогом.

Сенека

***

Кожен, хто думає одне, а учнів наставляє в іншому, здається мені, також далекий навчання, як і поняттю про чесну людину.

Ф. Юліан

***

Кожна людина мене в чомусь перевершує; і в цьому сенсі мені є чому в нього повчитися.

Р. Емерсон

***

Люди вчаться тому, чого ви їх вчите, а не тому, чому ви хочете їх навчити.

Б. Скіннер

***

Людина завжди навчається лише у тих, кого любить. Ті, у яких ми вчимося, правильно називаються вчителями, але не всякий, хто вчить нас, заслуговує це ім’я.

Й. Гете

***

Людьми не народжуються, а виховуються.

Е. Роттердамський

***

Мета виховання – навчити наших дітей обходитися без нас.

Е. Легуве

***

Ми повинні самі вірити в те, чому навчаємо наших дітей.

В. Вільсон

***

Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог! Але кожна людина тобі – Великий Учитель!

К. Антарова

***

Навчати – означає подвійно вчитися. Дітям потрібні не повчання, а приклади.

Ж. Жубер

***

Навчати народ – значить робити його краще; просвіщати народ – значить підвищувати його моральність; робити його грамотним – значить цивілізувати його.

В. Гюго

***

Навчити людину бути щасливою – не можна, але виховати її так, щоб він був щасливим, можна.

А. Макаренко

***

Найбільша радість для вчителя, коли похвалять його учня.

Ш. Бронте

***

Найголовніше – це прищеплювати смак і любов до науки, інакше ми виховаємо просто ослів, навантажених книжковою премудрістю.

М. Монтень

***

Нам здається недостатнім залишити тіло і душу дітей в такому стані, в якому вони дані природою, – ми піклуємося про їхнє виховання і о6ученіі, щоб хороше стало багато кращим, а погане змінилося і стало хорошим.

Лукіан

***

Педагог – людина, яка краще знає, як виховувати чужих дітей, ніж своїх.

Ж. Фалкенаре

***

Педагог – це та людина, яка має передати новому поколінню всі цінні накопичення століть і не передати забобонів, вад і хвороб.

А. Луначарський

***

Переваги і недоліки сягають корінням в школу, і ключі від благополуччя знаходяться у вчителів.

Р. Хомейні

***

Поганий той учень, який не перевершує вчителя.

Л. Вінчі

***

Поки учень не досягне рівня знань вчителя, він не знає по-справжньому свого вчителя.

Абу Хамід Аль-Газалі

***

Пороку вчаться не у шкільних вчителів.

Датська приказка

***

Посередній учитель викладає. Хороший вчитель пояснює. Видатний вчитель показує. Великий учитель надихає.

В. Уорд

***

Роль педагога полягає в тому, щоб відкривати двері, а не в тому, щоб проштовхувати в них учня.

А. Шнабель

***

Слід більше довіряти тим, хто вчить, а не тим, хто карає.

А. Августин

***

Справжній учитель – не той, хто тебе постійно виховує, а той, хто допомагає тобі стати самим собою.

М. Свєтлов

***

Ставлення держави до вчителя – це державна політика, яка свідчить або про силу держави, або про його слабкості.

О. Бісмарк

***

Строгість вчителя краще ласки батька.

Перськe прислів’я

***

Строгому вчителю учнів не видно.

Бенгальська приказка

***

Твій сусід – твій учитель.

Єгипетська приказка

***

Той вчитель хороший, чиї слова не розходяться з ділом.

К. Старший

***

Той, хто не пам’ятає абсолютно власного дитинства, – поганий вихователь.

М. Ебнер-Ешенбах

***

У вихованні вся справа в тому, хто вихователь.

Д. Писарєв

***

У моїх знаннях є прогалини, бо я соромився запитувати людям, що стояли нижче мене. Тому я хочу, щоб мої учні не вважали для себе негожим звертатися з усіх питань і до тих, хто стоїть нижче за них. Тоді їх знання будуть більш повними і досконалими.

Абу-ль-Фарадж

***

У чому різниця між хорошим і великим учителем? Хороший учитель розвиває здатності учня до межі, великий учитель відразу бачить цю межу.

М. Каллас

***

Учитель – людина, яка може робити важкі речі легкими.

Р. Емерсон

***

Учитель не той, хто вчить, а той, у кого вчаться.

А. Кашпіровський

***

Учитель німий, а учень глухий.

Бенгальська приказка

***

Учитель повинен бути артистом, художником, гаряче закоханим у свою справу.

А. Чехов

***

Учитель повинен мати максимум авторитету і мінімум влади.

Т. Шаш

***

Учитель працює над самою відповідальним завданням – він формує людину. Педагог – це інженер людських душ.

М. Калінін

***

Учитель торкається до вічності: ніхто не може сказати, де закінчується його вплив.

Г. Адамс

***

Учитель сказав: «Моя справа, здається, безнадійною Я ще не зустрів людину, яка, знаючи про свої помилки, визнала б свою вину перед самим собою».

Конфуцій

***

Учительство – невтрачене мистецтво, але повага до вчительства – втрачена традиція.

Ж. Барзен

***

Хороший учитель може навчити інших навіть тому, чого сам не вміє.

Т. Котарбіньський

***

Хто в учнях не бував, той вчителем не буде.

Боецій дакійський

***

Хто осягає нове, плекаючи старе, той може бути вчителем.

Конфуцій

***

Шкільні вчителі володіють владою, про яку прем’єр-міністри можуть тільки мріяти.

У. Черчілль

***

Що може бути чесніше і благороднішим, як навчити інших тому, що сам найкращим чином знаєш?

М. Квінтіліан

***

Що переварили вчителя, тим харчуються учні.

К. Краус

***

Щоб бути хорошим викладачем, необхідно любити те, що викладаєш, і любити тих, кому викладаєш.

В. Ключевський

***

Щоб виховувати іншого, ми повинні виховати насамперед себе.

М. Гоголь

***

Я торкаюся до майбутнього. Я вчу.

К. Маколіфф

***

Як важливий, великий і священний сан вихователя: в його руках доля цілого життя людини.

В. Белінський

***

Якби молитви дітей здійснювалися – жодного вчителя не залишилося б в живих.

Перське прислів’я

***

Якщо ви володієте знанням, дайте іншим запалити від нього свої світильники.

Т. Фуллер

***

Якщо ти знаєш засіб зміцнити тіло, загартувати волю, облагородити серце, витончити і врівноважити розум – значить ти вихователь.

Ш. Летурно

***

Якщо щось незрозуміло, запитай учителя арифметики.

А. Беннетт

***

Якщо ваш план – на рік, садіть рис. Якщо ваш план – на десятиліття, садіть дерева. Якщо ваш план – на все життя, вчіть дітей.

Конфуцій

***

Учитель – людина, яка може робити важкі речі легкими.

Р. Емерсон

***

Навчати – означає подвійно вчитися.

Ж. Жубер

***

Викладачам слово дане не для того, щоб присипляти свою думку, а щоб пробуджувати чужу.

В. Ключевський

***

Вихователь сам повинен бути тим, чим він хоче зробити вихованця.

В. Даль

***

Для того, щоб навчити іншого, потрібно більше розуму, ніж для того, щоб навчитися самому.

М. Монтень

***

Завдання вчителя не в тому, щоб дати учням максимум знань, а в тому, щоб прищепити їм інтерес до самостійного пошуку знань, навчити здобувати знання та користуватися ними.

К. Кушнер

***

Педагогічне навантаження можна порівняти тільки з космічними перевантаженнями.

К. Кушнер

***

Хороші вчителі створюють хороших учнів.

М. Остроградський

***

Вчитель, який може наділити своїх вихованців здатністю знаходити радість у праці, повинен бути увінчаний лаврами.

Е. Хаббард

***

Вчитель, образ його думок – ось що найголовніше у всякому навчанні і вихованні.

А. Дістервег

***

Поганий учитель підносить істину, хороший вчить її знаходити.

А. Дістервег

***

Не той учитель, хто отримує виховання й освіту вчителя, а той, у кого є внутрішня впевненість у тому, що він є, повинен бути й не може бути іншим. Ця впевненість зустрічається рідко і може бути доведена тільки жертвами, які людина приносить своєму покликанню.

Л. Толстой

***

Вихователем і вчителем треба народитися; ним керує природжений такт.

А. Дістервег

***

Найважливішим явищем у школі, самим повчальним предметом, найживішим прикладом для учня є сам учитель.

А. Дістервег

***

Вихователь сам повинен бути вихований.

К. Маркс

***

Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде хороший вчитель. Якщо вчитель має тільки любов до учня, як батько, мати, він буде краще того вчителя, який прочитав всі книги, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель.

Л. Толстой

***

Ті, у яких ми вчимося, правильно називаються нашими вчителями, але не всякий, хто вчить нас, заслуговує це ім'я.

В. Гете

***

Ми повинні самі вірити в те, чого вчимо наших дітей.

В. Вільсон

***

Щоб бути хорошим викладачем, потрібно любити те, що викладаєш, і любити тих, кому викладаєш.

В. Ключевський

***

Шкільні вчителі володіють владою, про яку прем'єр-міністри можуть тільки мріяти.

У. Черчіль

***

Вчитель повинен мати максимум авторитету і мінімум влади.

Т. Шаш

***

Щоб навчити іншого, потрібно більше розуму, ніж щоб навчитися самому.

М. Монтень

***

Той вчитель хороший, чиї слова не розходяться з ділом.

Катон

***

Хто осягає нове, плекаючи старе, той може бути вчителем.

Конфуцій

***

«Учитель – це більше, ніж викладач» – сказав мій учитель англійської мови. І я з ним погоджуюся, бо лиш викладаючись по максимуму, можна навчити, і лиш безперервно навчаючись у наших учнів, можна черпати сили для викладання. Раз увійшовши в це коло, не позбудешся його магії до кінця життя.

З. Карпенко

***

Болять майбутнім, школо, твої груди –
Нехай святиться твій простий поріг!
Це вчителі, найкращі наші люди,
Готують старт для всіх крутих доріг.
Так, Вчителю, вже істина ця сива,
Хай все в книжках – хіба ж в книжках усе?!
Бо неповторність людська, як росина,
Всеможне сонце в крихточці несе.
Плекає педагог майбутність долі –
Яких за десять, за п'ятнадцять літ
Несе в собі всі долі ясночолі,
Які лиш потім світом йдуть у світ.
Їм світ несе з майбутніми законами,
Він, педагог, їм еталонить все
І пальцями своїми ніжнотонними
Плекає неповторний їх осінь.
Світ клекотить. Земля йде по орбіті.
А ти зімпровізуй їм свій секрет.
А в цьому, у яснім дитячім світі,
Годинник на п'ятнадцять літ вперед.
Неси, як пташку, мрію їм безсонну,
Щодня їм поклювати дай зерна
І в корінці впізнай шумливу крону,
Щоб в небі вкорінилася вона.
Це вчителі, найкращі наші люди,
Плекають нас для всіх крутих доріг.
Болять майбутнім, школо, твої груди –
Нехай святиться твій простий поріг!

І. Драч

***

Квіти вчителям

В синьому тумані
В сині димовій
Яблука рум'яні,
Груші медові.
Линуть птичі зграї,
Шелестять гаї...
Школа відчиняє
Двері нам свої.
Вийдуть нас зустріти
Друзі-вчителі,
Принесім їм квіти
З рідної землі.

М. Рильський

***

Вчитель – три склади...
Вчитель – три склади.
Не так вже й багато,
А скільки умінь вміщає воно!
Вміння мріяти!
Вміння ризикувати!
Вміння віддавати себе роботі!
Вміння вчити!
Вміння творити!
Вміння дітей беззавітно любити!
Вчитель – три склади.
Але як це багато!
І це покликання вам Богом дано!

Н. Веденяпина

***

Учитель, яке прекрасне слово
Вчитель! Яке прекрасне слово.
Воно нашого життя і світло і основа.
Сяє для нас провідною зіркою
І в світ нових знань веде за собою.
Вчитель! Яке високе слово!
Його повторюємо ми знову і знову.
Наш старший товариш, наш щирий друг.
Він – ключ, що відкриває джерело наук!
Можна в житті всього навчитися,
Втілити багато нових ідей,
Але вчителем треба народитися,
Щоб жити на землі для дітей.

Н. Веденяпина

***

З Днем Учителя!

Є професія у світі –
Серце віддавати дітям!
Серце вчителя безкрає,
Як би він його не краяв.
Тому гідний вчитель шани.
Так, любові і пошани
За роботу непросту
І за те, що я росту!
Хай же вистачить терпіння
Передати нам уміння.
А за працю вашу діти
Щиро вам дарують квіти!

С. Гордієнко

***

Моїй першій вчительці

Ми проводили маневри –
Випробовували нерви.
Тест учителька пройшла –
Ключ до кожного знайшла.
Треба визнати всім прямо,
Що вона, як рідна мама:
І підтрима, й насварить,
Розбере проблеми вмить.
Ми ставали усе більші,
З кожним роком розумніші,
А учителька із нас
Згуртувала дружний клас!
Хай же сонце їй сміється
Та усе в житті вдається.
Ми засвоїмо у строк
Найважливіший урок!
Краще вчительки немає –
Кожен з нас це добре знає.
Тож вітаємо її
В ці святкові ясні дні!

С. Гордієнко

***

Першій вчительці

Палахкотить калина стиглим гроном
І зеленню висвічують листки.
Мене стрічає радо рідна школа
І ви назустріч йдете крізь роки.
Учителько найперша! Друга мамо!
Ви щирість в душах сіяли, добро.
Навчали працювати нас старанно
І дому отчого не забувать тепло.
За рученьки маленьких нас узявши,
Завели в клас на перший наш урок,
Допомогли упевнено зробити
В житті не перший, та значущий крок.
А час летить, його не зупинити,
На ваші скроні сипле сивину.
І на урок до мене йдуть вже діти
І я у них, як ви в мені, живу.

К. Дишкант

***

Учитель – це наша совість,
Взірець у житті єдиний.
Без нього життєва повість
Не пишеться у людини.
Не має свого він часу,
Життя його – тільки школа.
Учитель – це дружні класи
Із радощами і болем.
Від перших навчальних кроків
До випуску й атестату
Одинадцять довгих років
Для нас ви – як мами й тата.
Душевні ви, справедливі,
І цим нас завоювали;
До наших проблем чутливі,
Хоч є в вас своїх немало.
Тож буде хай день безхмарним
У ваше прекрасне свято.
Працюєте ви не марно,
І можете святкувати.
А ми, вихованці ваші,
Щоб усмішка в вас не згасла,
Учитися будемо краще,
Без двійок – таке в нас гасло.
Сьогодні вітання щирі
Ми вам принесли з любов'ю.
Живіть у добрі і мирі!
Хай буде міцним здоров'я!
Всі дні в вас хай будуть світлі!
Не знайте біди ніколи!
Хай буде найкраща в світі
Улюблена наша школа!

В. Дворецький

***

Перша вчителька

Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики
Пишуть палички.
Добре нам читається –
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна –
Хмуриться вона.
Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Стороною рідною
Дниною погідною
Йшли через покіс
У багряний ліс.
Наша перша вчителька
Інших науча.
Букварі і читанки їм вона вруча.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Інших перший раз
Повела у клас.

Т. Коломієць

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Амонашвили Ш. А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса / Ш. А. Амонашвили. – Минск : Университет, 1990. – 560 с.
Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества : кн. для учителя / Ш. А. Амонашвили. – К. : Освіта, 1991. – 111 с.
Ананьев Б. Г. Экспериментальная и прикладная психология : сб. ст. / Б. Г. Ананьєв ; Ленинград. гос. ун-т – Л. : Изд-во ЛГУ, 1971. – 158 с. (15)
Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / В. И. Андреев. – Казань : Изд-во Казанс. ун-та, 1988. – 228 с.
Балл Г. О. Про психологічні засади формування готовності до професійної праці / О. Г. Балл // Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти : наук.-метод. зб. / за ред. І. А. Зязюна та ін. – К., 1994. – С.98–100.
Балл Г. О. Психологічні аспекти гуманізації освіти : кн. для вчителя / Г. О. Балл. – К. ; Рівне, 1996. – 128 с.
Бердяев Н. А. Самопознание: Опыт философской автобиографии / Н. А. Бердяев. – М. : Книга, 1990. – 445 с.
Бобиенко О. М. Ключевые компетенции личности как образовательный результат системы профессионального образования : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / О. М. Бобиенко. – Казань, 2005. – 186 с.
Бодалев А. А. О субъективных факторах творческой деятельности человека / А. А. Бодалев, Л. А. Рудкевич // Педагогика. – 1995. – № 3. – С.19–23.
Боно Э. Латеральное мышление / Э. Боно. – СПб. : Питер Паблишинг, 1997. – 320 с. – (Мастера психологии).
Выготский Л. С. История развития высших психических функций / Л. С. Выготский // Собрание соч.: в 6 т. Т. 3 : Проблемы развития психики / Л. С. Выготский. – М., 1983. –
С.5–328.
Выготский Л. С. Проблемы возрастной периодизации детского развития / Л. С. Выготский // Вопросы психологии. – 1972. – № 2. – С.114–123.
Гальперин П. Я. Введение в психологию / П. Я. Гальперин. – М. : МГУ, 1976. – 150 с.
Гамезо М. В. Атлас по психологии : учеб. пособ. для студ. пед. ин-тов / М. В. Гамезо, И. А. Домашенко. – М. : Просвещение, 1986. – 272 с.
Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта / Дж. Гилфорд // Психология мышления / ред. А. М. Матюшкин. – М., 1965. – С.433–456.
Гиргинов Г. Наука и творчество / Г. Гирнинов. – М. : Прогресс, 1979. – 364 с.
Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 373 с. – (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).
Давыдов В. В. Новый подход к пониманию структуры и содержания деятельности / В. В. Давыдов // Вопросы психологии. – 2003. – № 2. – С.42–50.
Давидова Г. А. Творчество и диалектика / Г. А. Давидова. – М. : Наука, 1976. – 175 с.
Данилов М. А. Разработка методологических проблем педагогики / М. А. Данилов. – М., 1971. – 63 c.
Дружинин В. Деятельность, подражание, творчество / В. Дружинин // Школьный психолог. – 2001. – № 14. – С.6–7.
Дружинин В. Н. Психология творчества / В. Н. Дружинин // Психологический журнал. – 2005. – № 5. – С.101–109.
Кант І. Критика практичного розуму / І. Кант. – К. : Юніверс, 2004. – 240 с.
Каплунович И. Я. О психологических различиях мышления двумерными и трехмерными образами / И. Я. Каплунович // Вопросы психологии. – 2003. – № 3. – С.66–77.
Клименко В. В. Етапи розвитку творчості / В. В. Клименко // Психологічна газета. – 2007. – № 2. – С.24–29.
Клименко В. В. Механізми розвитку творчості / В. В. Клименко // Обдарована дитина. – 2003. – № 1. – С.2–11.
Клименко В. В. Механізм творчості : чим його розвивати / В. В. Клименко // Шкільний світ. – 2001. – № 25–28. – С.3–94.
Коваль Л. В. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи: технологічна складова : монографія / Л. В. Коваль. – Донецьк : Юго-Восток, 2009. – 375 с.
Козаченко С. М. Формування ціннісно-смислової компетентності майбутніх учителів як науково-педагогічна проблема [Електронний ресурс] / С. М. Козаченко // Педагогіка і психологія. – 2013. – № 11. – С.36–42 – Режим доступу до журн.: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2013-11/13ksnspp.pdf. – Заголовок з екрану.
Кремень В. Г. Нові вимоги до якісної освіти / В. Г. Кремень // Освіта України. – 2006. – № 45–46. – С.6–7.
Ларин А. Е. Обучение, воспитание, творчество / А. Е. Ларин. – М. : Высш. шк., 1977. – 256 с. – (Профтехобразование. Профпедагогика).
Леонтьев А. Н. О системном анализе в психологии / А. Н. Леонтьев // Психологический журнал. – 1991. – № 4. – С.117–120.
Лук А. Н. Психология творчества / А. Н. Лук. – М. : Наука, 1978. – 126 с.
Максименко С. Д. Проблема метода в возрастной и педагогической психологии / С. Д. Максименко // Вопросы психологии. – 1989. – № 4. – С.31–39.
Максименко С. Д. Психологія особистості / С. Д. Максименко. – К. : Вид-во ТОВ «КММ», 2007. – 296 с.
Максименко С. Д. Теоретичні основи психології особистості / С. Д. Максименко // Актуальні проблеми психології. Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / за ред. С. Д. Максименка. – К., 2007. – Т. Х, вип. 2 – С.7–23.
Максименко С. Д. Психологія учіння людини : генетико-моделюючий підхід : монографія / С. Д. Максименко. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2013. – 592 с.
Мартинюк Л. А. Формування професійної компетентності викладача як ефективний засіб забезпечення якості освіти [Електронний ресурс] / Л. А. Мартинюк // Доповідь. – 2011. –
С.2–10 – Режим доступу: http://mlanvpet.at.ua/Statti/dopovid_pedagogichna_kompetentnist_uchitelja.doc. – Заголовок з екрану.
Моляко В. О. Психологічна теорія творчості / В. О. Моляко // Обдарована дитина. – 2004. – № 6. – С.2–9.
Моляко В. О. Психология решения школьниками творческих задач / В. О. Моляко. – К. : Рад. шк., 1983. – 95 с.
Моляко В. О. Творчий потенціал людини як психологічна проблема / В. О. Моляко // Обдарована дитина. – 2005. – № 6. – С.2–9.
Моргун В. Ф. Багатовимірний опитувальник професійно важливих якостей особистості / В. Ф. Моргун, В. В. Колінько, О. П. Коломієць // Методична розробка з психодіагностики для психологів та спеціалістів у галузі управління персоналом. – Полтава, 2006. – 32 с.
Моргун В. Ф. Інтедифія освіти : Психолого-педагогічні основи інтеграції та диференціації (інтедифії) навчання на прикладі шкільного циклу природничих дисциплін / В. Ф. Моргун. – Полтава : Наук. зміна, 1996. – 78 с.
Моргун В. Ф. Использование многомерной концепции развития личности в дидактических целях / В. Ф. Моргун // Методические рекомендации по составлению познавательных заданий для формирования общеучебных умений школьников / авторы-сост. : Л. И. Гоженко, В. Ф. Моргун. – Полтава, 1984. – С.3–10.
Моргун В. Ф. Багатовимірна теорія особистості про світогляд людини в контексті інваріанту просторово-часових орієнтацій / В. Ф. Моргун // Психологія і Особистість. – 2015. – №2 (8) Ч. 1. – С.23–44.
Пільгук Т. С. Психологічний аналіз творчої компетентності особистості у вищій школі / Т. С. Пільгук // Міжнародна науково-практична конференція «Теоретичні та прикладні аспекти розвитку природничих дисциплін». – Полтава: Друкарська майстерня, 2014. – С.201–202.
Пільгук Т. С. Психологічний аналіз проблеми розвитку творчої компетентності вчителя-початківця / Т. С. Пільгук // Збірник наукових праць викладачів, аспірантів, магістрів і студентів фізико-математичного факультету. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2015. – С.306–307.
Пільгук Т. С. Психологія творчої компетентності вчителя-початківця в умовах сучасного освітнього середовища / Т. С. Пільгук // Всеукраїнська науково-практична конференція «Становлення і розвиток особистості в умовах освітнього простору: теорія і практика». – Полтава: Друкарська майстерня, 2015. – С.306–307.
Пільгук Т. С. Логіко-психологічний аналіз проблеми розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення / Т. С. Пільгук // Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології» Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України і Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка за наук. ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. – Вип. 29. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2015. – №29. – С.509–519.
Пільгук Т. С. Психологічні особливості професійно компетентного вчителя-початківця / Т. С. Пільгук // ІІІ Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми психологічної теорії і практики». – Вінниця: Scientific Publlisher – ПП «ТД «Едельвейс і К», 2015. – С.106–109.
Пільгук Т. С. Творча компетентність вчителя-початківця як умова ефективної професійної діяльності / Т. С. Пільгук // Наука і Освіта. – 2015. –№3. – С.84–88.
Пільгук Т. С. Психолого-педагогічний тренінг: «Розвиток творчості вчителя-початківця» / Т. С. Пільгук // XVІI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії». – Переяслав-Хмельницький. – 2015. – С.65–67.
Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика / Я. А. Пономарев. – М. : Педагогика, 1976. – 280 с.
Поташник М. М. Педагогическое творчество : проблемы развития и опыт : пособ. для учителя / М. М. Поташник. – К. : Рад. шк., 1988. – 187 с.
Про особистостей та події / http://uk.wikipedia.org/wiki. – Заголовок з екрану.
Психологічні основи підготовки творчого вчителя : наук.-метод. посіб. / ред. Л. М. Король. – Житомир : ЖДШ, 1996. – 83 с.
Психологічний словник / за ред. В. І. Войтка. – К. : Вища шк., 1982. – 215 с.
Психологический словарь / под ред. В. В. Давыдова, А. В. Запорожца, Б. Ф. Ломова и др. – М. : Педагогика, 1983. – 448 с.
Психологический словарь / под ред. В. П. Заиченко, Б Г. Мещерякова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Педагогика-Пресс, 1999. – 440 с.
Психологический словарь / авт.-сост. В. Н. Копорулина, М. Н. Смирнова, Н. О. Гордеева, Л. М. Балабанов ; под общей ред. Ю. Л. Неймера. – Ростов н/Д. : Фенікс, 2003. – 640 с.
Психологічна енциклопедія / автор-упоряд. О. М. Степанов. – К. : Академвидав, 2006. – 424 с.
Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб. : Питер, 1999. – 720 с. – (Мастера психологии).
Сидоренко В. В. Модель професійної компетентності вчителя української мови і літератури в контексті впровадження компетентісно-зорієнтованого підходу [Електронний ресурс] / В.В. Сидоренко // Наукова скарбниця освіти Донеччини. – 2011. – № 1 (11). – С. 72-77. – Режим доступу: http://ippo.dn.ua/assets/Uploads/NSOD/NSD1_2011/sid.pdf. – Заголовок з екрану.
Сисоєва С. О. Педагогічна творчість : монографія / С. О. Сисоєва. – К. : Каравела, 1998. – 150 с.
Спиноза Б. Избранные произведения : в 2 т. Т. 1 / Б. Спиноза. – М. : Госполитиздат, 1957. – 1366 с.
Технологія диференційованого навчання // Рідні джерела. – 2001. – № 3. – С.41–43.
Фром Е. Психоанализ и этика / Е. Фром. – М. : АСТ, 1998. – 568 с.
Цапок В. А. Творчество (Философский аспект проблемы) / В. А. Цапок. – Кишинев : Штиинца, 1989. – 148 с.
Чудновский В. Э. Нравственная устойчивость личности: Психологическое исследование / В. Э. Чудновский. – М. : Педагогика, 1981. – 208 с.
Шрагина Л. И. Оригинальность и творчество / Л. И. Шрагина // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 3. – С.38–40.
Яланська С. П. Банк розвитку творчості студента-біолога як складова сучасного освітнього середовища / С. П. Яланська // Науковий вісник Південноукраїнського нац. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. пр. – Одеса, 2010. – № 7–8. –
С.151–160.
Яланська С. П. Взаємозв’язок розвитку творчості вчителя та учнів при вивченні курсу біології / С. П. Яланська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна : зб. наук. пр. – Х., 2010. –№ 902, вип. 43. – С.337–342. – (Серія «Психологія»).
Яланська С. П. Виховні аспекти розвитку творчості студентів природничого факультету / С. П. Яланська, Ю. Болавацька // Навколишнє середовище і здоров'я людини : матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару (Полтава, 24–25 верес. 2008 р.) / Полтав. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2008. – С.148–151.
Яланська С. П. Динаміка розвитку творчої компетентності вчителів та учнів у навчальному процесі / С. П. Яланська, Л. С. Павліченко, О. В. Зуб / Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Полтава, 21–22 квіт. 2011р.) / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2011. – С.302–303.
Яланська С. П. Енергомікс розвитку творчості майбутнього вчителя біології / С. П. Яланська // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. / Кам’янець-Подільський нац. ун-т імені І. Огієнка. – Кам’янець-Подільськ, 2009. – Вип. 6, ч. 2. – С.413–421.
Яланська С. П. Ерудованість майбутніх учителів у галузі біології / С. П. Яланська // Наукові записки Нац. ун-т «Острозька академія». – Острог, 2010. – Вип. 14 16.– С.328–339. – (Серія «Психологія і педагогіка»).
Яланська С. П. Компетенція у розв’язуванні задач як складова розвитку творчості студентів-біологів / С. П. Яланська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. / Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка ; за ред. С. Д. Максименка, Р. О. Семенової. – Житомир, 2010. – Т. 6, вип. 5. – С.349–357.
Яланська С. П. Логіко-психологічний аналіз проблеми розвитку творчості майбутніх учителів біологічних дисциплін / С. П. Яланська // Актуальні проблеми психології. Проблеми психології творчості : зб. наук. праць / ред. В. О. Моляко. – Житомир, 2009. – Т. 12, вип. 6. – С.341–348.
Яланська С. П. Методика забезпечення дидактичних умов творчого розвитку старшокласників при вивченні курсу біології / С. П. Яланська // Імідж сучасного педагога. – 2007. – № 9–10. – С.124–127.
Яланська С. П. Методика розвитку творчості майбутніх учителів біологічних дисциплін / С. П. Яланська // Актуальні проблеми психології. Генетична та медична психологія : зб. наук. пр. / ред. С. Д. Максименка. – К., 2009. – Т. 10, вип. 12. – С.599–610.
Яланська С. П. Опанування майбутніми вчителями біології методикою розвитку творчості старшокласників / С. П. Яланська // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія : зб. наук. праць / за ред. С. Д. Максименка. – К., 2010. – Т. Х, вип. 16. – С.645–654.
Яланська С. П. Організація самостійної та індивідуальної роботи майбутніх учителів біології. Ідеї В. О. Сухомлинського / С. П. Яланська, В. В. Оніпко // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. праць / Полтав. держ. пед. ун-т
імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2009. – Вип. 6. – С.72–75.
Яланська С. П. Особливості організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах України / С. П. Яланська // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі. XVIIІ Каришинські читання : зб. наук. пр. міжнар. наук.-практ. конф. за участю науковців, шкільних педагогів, аспірантів, магістрантів, студ., (Полтава, 26–27 трав. 2011 р.) / за заг. ред. М. В. Гриньової ; Полтав. нац . пед. ун-т імені В. Г. Короленка, Ін-т педагогіки НАПН України, Полтавська міська рада та ін. – Полтава, 2011. – С.204–206.
Яланська С. П. Особливості розвитку творчості майбутніх учителів природничих дисциплін / С. П. Яланська, В. В. Оніпко // Вища освіта та Болонський процес : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Полтава, 27–28 лист. 2008 р.) / Полтав. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2008. – С.85–88.
Яланська С. П. Педагогічна творчість в галузі опанування біології / С. П. Яланська // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. / Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України. – К., 2010. – Т. 12, ч. 4. – С.471–480.
Яланська С. П. Проектування самостійної діяльності майбутніх учителів біології на створення корисних раціоналізаторських пропозицій / С. П. Яланська // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі (присвячується 120-річчю від дня народження М. І. Вавілова) : матеріали наук.-практ. конф. / Полтав. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка, Полтав. обл. ін-т післядипломної пед. освіти імені М. В. Остроградського. – Полтава, 2008. – С.322–324.
Яланська С. П. Психологічна готовність майбутніх учителів біології до розв’язання творчих завдань / С. П. Яланська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. : у 12 т. / Житомир. держ. ун-т імені Івана Франка, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; за ред. В. О. Моляко. – Т. 12, вип. 9. – Житомир, 2010. – С.336–343.
Яланська С. П. Психологічний аналіз ролі інтуїції в розвитку педагогічної творчості біологів / С. П. Яланська // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. / Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. – К., 2009. – Т. 11, ч. 7. – С.557–567.
Яланська С. П. Психологічні засади розвитку творчості майбутніх учителів біологічних дисциплін: теорія і практика : монографія / С. П. Яланська ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка – Полтава, 2010. – 332 с.
Яланська С. П. Психолого-дидактосервіс розвитку творчості майбутнього вчителя біології / С. П. Яланська // Педагогічний процес: Теорія і практика : зб. наук. праць. – К., 2009. – № 4 – С.58–70.
Яланська С. П. Психолого-педагогічна модель «Банк розвитку творчості майбутнього вчителя біології» / С. П. Яланська // Науковий вісник Миколаїв. держ. ун-ту імені В. О. Сухомлинського : зб. наук. пр. / за ред. С. Д. Максименка, Н. О. Євдокимової – Миколаїв, 2010. – Т. 2, вип. 4. – С.295–301. – (Серія Психологічні науки).
Яланська С. П. Психолого-педагогічні засади розвитку творчості майбутнього вчителя біології / С. П. Яланська // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць / Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України. – К., 2009. – Т. 11, ч. 6. – С.481–490.
Яланська С. П. Розвиток лідерських якостей майбутнього вчителя / С. П. Яланська, Л. С. Павліченко, С. А. Величко / Технології управління освітніми закладами : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. присвяченої пам’яті А. С. Макаренка. Управління проектами: проблеми та перспективи розвитку : регіон. наук.-практ. семінар, (Полтава, 11–12 берез. 2011 р.) / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2011. – С.104–106.
Яланська С. П. Розвиток творчого потенціалу та лідерських якостей майбутнього вчителя біології / С. П. Яланська // Актуальні проблеми психології. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. / за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, – К., 2010. – Т. 1, ч. 25. – С.191–199.
Яланська С. П. Розвиток творчості та формування наукової картини світу в майбутніх учителів біології / С. П. Яланська // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. / Кам’янець-Подільський нац. ун-т імені Івана Огієнка, Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України. – Кам’янець-Подільськ, 2010. – Вип. 9. – С.797–807.
Яланська С. П. Розвиток творчості учасників навчально-виховного процесу при вивченні шкільного курсу біології / С. П. Яланська, О. О. Діденко, О. В. Зуб // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі. ХVІІ Каришинські читання : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. : зб. наук. пр., (Полтава, 27–28 трав. 2010 р.) / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / за заг. ред. проф. М. В. Гриньової. – Полтава, 2010. – С.265–266.
Яланська С. П. Самостійність та розвиток творчості майбутніх учителів біологічних дисциплін / С. П. Яланська // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. / Кам’янець-Подільський нац. ун-т імені Івана Огієнка, Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України. – Кам’янець-Подільськ, 2010. – Вип. 7. –
С.791–802.
Яланська С. П. Система «Психолого-дидактосервіс» як умова зростання рівня розвитку творчості майбутніх учителів біології / С. П. Яланська // Збірник наукових праць Східноукраїнського нац. ун-ту імені Володимира Даля. – Луганськ, 2010. – № 1 (24). – С.240–248.
Яланська С. П. Структура розвитку творчості майбутніх учителів біології в майбутній діяльності / С. П. Яланська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. / Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України ; за ред. В. О. Моляко. – Житомир, 2010. – Т. 12, вип. 10, ч. ІІ. –
С.428–436.
Яланська С. П. Узагальнення логіко-психологічного дослідження проблеми розвитку творчості майбутніх учителів біології / С. П. Яланська // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. / Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України. – Т. 12, ч. 6. – К., 2010. – С.482–490.
Яланська С. П. Формування екологічної психології майбутнього вчителя біології / С. П. Яланська // Навколишнє середовище і здоров'я людини : матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару, (Полтава, 18–19 верес. 2008 р.) / Полтав. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2008. – С.193–195.
Яланська С. П. Формування творчості майбутніх учителів природничих дисциплін / С. П. Яланська // Розвиток наукової творчості майбутнії вчителів природничих дисциплін : зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. конф. за участю науковців, шк. педагогів, аспірантів, магістрантів, студ., (Полтава, 24–25 трав. 2007 р.) / Полтав. держ. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2007. – С.150–152.
Яланська С. П. Психолого-педагогічні засоби розвитку творчої компетентності майбутніх учителів / С. П. Яланська // Збірник «Актуальні проблеми психології» – том 6 серія – «Психологія обдарованості», випуск 7. – К., 2012. – С.257–268.
Яланська С. П. Аналіз особливостей організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах / С. П. Яланська, Т. В. Панасенко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. За матеріалами VI Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційні процеси в освітньому просторі: доступність, ефективність, якість», присвячені 10-річчю Українського відділення МАНПО – частина ІІ – №22(257) – ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. – С.304–309.
Яланська С. П. Розвиток творчості студента в умовах особистісно-орієнтованого навчання / С. П. Яланська // Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – Том 11. – Соціальна психологія, – Вип. 6. – Книга ІІ, – С.516–524.
Яланська С. П. Творча компетентність менеджера та соціально-психологічний клімат у колективі / С. П. Яланська // «Науковий вісник ВНЗ УКООПСПІЛКИ «Полтавський університет економіки і торгівлі» (Серія: «Економічні науки»). – Полтава : ПУЕТ, 2013.
Яланська С. П. Психологічні засади розвитку творчості майбутніх учителів біологічних дисциплін: теорія і практика : монографія / С. П. Яланська ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2010. – 332 с.
Яланська С. П. Психолого-дидактосервіс розвитку творчості майбутнього вчителя біології / С. П. Яланська // Педагогічний процес: Теорія і практика : зб. наук. праць. – К., 2009. – № 4 – С.58–70.
Яланська С. П. Психолого-педагогічна допомога школярам в умовах навчальних перенавантажень / С. П. Яланська, Т. С. Пільгук // Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція студентів і молодих учених «Фізична реабілітація та здоров’язбережувальні технології: реалії і перспективи». – Полтава: ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка, 2014. – С.146–148.
Яланська С. П. Психологія творчості : навчальний посібник / С. П. Яланська. – Полтава : ПНПУ ім. В.Г. Короленка, 2014. – 180 с.
Яланська С. П. Психолого-педагогічні аспекти розвитку творчості майбутніх вчителів біології / С. П. Яланська, Т. С. Пільгук // Міжнародна науково-практична конференція «Науково-методичне забезпечення навчання природознавства в старшій школі». – Полтава: Друкарська майстерня, 2015. – С.298–301.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Всебічний розвиток особистості – гармонійне поєднання інтелектуальної, духовної і громадської зрілості людини з фізичною досконалістю. Всебічний розвиток особистості здійснюється через пізнання, фізичне загартування, розвиток емоційної і чуттєвої сфери, залучення до духовних цінностей і духовного досвіду як української нації, так і усього людства. Важливою умовою всебічного розвитку особистості є трудова діяльність дитини, її соціальна роль. В сучасних умовах в сім'ях і в дошкільних закладах діти залучаються до вивчення іноземних мов, музики, комп'ютерних технологій.

Вундеркінд («диво-дитина») – дитина, що випереджають своїх однолітків у прояві який-небудь здібності; ранній прояв таланту.

Гармонійний розвиток – внутрішня і зовнішня узгодженість, цілісність і сумісність змісту й форми. Характеризує результативність освіти й виховання людини в поєднанні її духовного і фізичного стану, у звертанні уваги на її розумовий і емоційно-почуттєвий світ, на єдність слова і діла.

Геніальність – найвищий ступінь обдарованості людини, вияв її творчих сил, що має для життя суспільства історичне значення. Геній створює нову епоху у своїй царині знань. Для генія характерні творча продуктивність, оволодівання культурною спадщиною минулого і водночас рішуче долання старих норм і традицій. Геніальна особистість своєю творчою діяльністю сприяє прогресивному розвитку суспільства.

Дивергентне мислення – породження безлічі рішень на основі однозначних даних.

Діяльність – це активність людини, спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей, пов'язаних із задоволенням його потреб і інтересів, на виконання вимог до нього з боку суспільства.

Ерудиція – глибока обізнаність, начитаність, знання літератури і проблематики в певній галузі науки. Розрізняють широту ерудиції, коли людина виявляє вченість, компетентність у ряді наук або галузей культури. Ерудиція. є свідченням високого інтелектуального розвитку людини, розвиненості її духовних сил, пам’яті.

Задатки – природжені анатомо-фізіологічні особливості мозку, нервової системи, аналізаторів, які спричинюють природні індивідуальні відмінності між людьми і є передумовою їх розвитку. Від задатків до здібностей – таким є шлях розвитку особистості. Задатки багатозначні, вони можуть розвиватися в різних напрямах, перетворюючись на різні здібності.

Здібності – синтез індивідуально-типологічних особливостей особистості, що є умовами успішного здійснення певної діяльності.

Зміст освіти – система знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує розвиток розумових і фізичних здібностей людини, формування у неї світогляду, розвитку духовності, формування відповідних компетентностей.

Інсайт – раптове, інтуїтивне усвідомлення вирішення проблеми.

Інтелект – система вищих психічних функцій, яка забезпечує адаптацію людини до мінливих умов середовища і успішне рішення виникаючих перед ним проблем і завдань; загальна здатність до пізнання і вирішення проблем.

Інтуїтивізм – знання в людини виникає без усвідомлення шляхів і умов його появи, і тому творчість розглядається як «осяяння», «бачення істини» – інсайт.

Інтуїція – процес мислення, при якому ухвалення рішення відбувається без тривалих міркувань і логічного аналізу; наявні у нас знання, джерело і спосіб отримання яких ми не можемо пояснити.

Конвергентне мислення – знаходження єдино правильного розв'язання задачі при наявності багатьох умов.

Креативність – творчий потенціал людини, який виявляється у мисленні, почуттях, спілкуванні, діяльності і характеризує життєствердний процес та його продукти на рівні особистості, групи, нації, соціуму; є відносно незалежним чинником обдарованості, котрий переважно не знаходить відображення у тестах інтелекту й академічних досягненнях; вимірюється за допомогою тестів креативності, що оцінюють творчі можливості особи за показниками рухливості, гнучкості, оригінальності, проблематичності та обґрунтованості ідей.

Метафоричність – один з показників креативності: готовність працювати у фантастичному, «неможливому» контексті, схильність використовувати символічні, асоціацією для вираження своїх думок, а також вміння у простому бачити складне і, навпаки, у складному – просте.

Мрія – предмет бажань, створений шляхом подання або уяви.

Натхнення – особливий стан людини, який характеризується піднесенням її творчих сил, активізацією всіх психічних процесів. Натхнення є однією з головних передумов процесу творчості.

Наукова творчість – такий різновид людської діяльності, яка спрямована на відкриття нових законів, вироблення оригінальних ідей, проведення складних експериментів. Щоб відкрити щось нове, вчений повинен досконало вивчити все, що було зроблено у тій чи іншій галузі раніше.

Обдарованість – талановитість (С.В. Ожегов); що забезпечують високу успішність (рівень і своєрідність) виконання будь-якої діяльності.

Обдарована дитина – дитина, що виділяється своїми досягненнями у тому чи іншому виді діяльності.

Педагогічна компетентність учителя – це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.

Професійна компетентність педагога – особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу.

Психологія творчості – досліджує закономірності творчої діяльності, фактори стимуляції творчого пошуку, умови розвитку творчої особистості та розробляє методи активізації творчості працівників науки, техніки, мистецтва, культури.

Самоактуалізація – прагнення людини до найповнішого виявлення і розвитку особистісних можливостей. У межах гуманістичної теорії самоактуалізацію визнають головним мотивом особистості на противагу біологічному та ситуативному детермінізму фрейдизму та біхевіоризму.

Самовдоволення – упевненість у своїх чеснотах, успіх і самодостатність.

Самовідданість – готовність жертвувати собою заради інших, заради спільної справи і блага, забування себе, своїх негараздів.

Соціально-психологічний тренінг – напрям практичної психології, що дозволяє за допомогою застосування спеціально розроблених методик здійснити процес самонавчання, самовиховання, оволодіння навичками ефективного міжособистісного спілкування тощо.

Талант – (від гр. talanton – першопочатково вага, міра, пізніше у переносному значенні – рівень здібностей) – природний хист, високий рівень обдарованості людини до певного виду діяльності. Про наявність таланту можна судити за результатами діяльності людини, котрі повинні відрізнятися принциповою новизною, оригінальністю підходу.

Творча діяльність – це свідома діяльність людини, у процесі або внаслідок якої виникає щось нове: нові думки, нові програми діяльності, нові предмети тощо. Різновидами творчої діяльності є: історична творчість, технічна, наукова та художня творчість.

Творча компетентність особистості – найвищий рівень розвитку професійної компетентності, коли людина здійснює професійну діяльність на творчій основі стабільно і неперервно.

Теорія неусвідомлюваної творчості – акти і стани людини, які є відображенням дійсності, але вона не усвідомлює цього і не може відтворити шляху творчості; надсвідоме, неусвідомлені установки і мотиви – неусвідомлювані регулятори способів дій. Дій автоматизованих, зумовлених неусвідомленими образами, субсенсорним сприйманням, які спрямовують людину до доцільних дій.

Ціннісна свідомість особистості – сукупність уявлень, у яких відображено особистісні цінності людини, що можуть мати різні рівні вираженості, актуалізованості, стійкості і регуляційного потенціалу.

Ціннісний обмін – це інтеракційний механізм розвитку ціннісної свідомості особистості, який оснований на ситуаційній рефлексії особистісних якостей і вмінь, взаємному визнанні досягнень і ціннісній ампліфікації, що забезпечують всім учасникам міжособистісної взаємодії ціннісно-мотиваційне взаємопідкріплення активності, спрямованої на підтримання дефіцитних компонентів здібностей безпосередньо в процесі діяльності.

Ціннісна підтримка – це різновид спеціально організованої психологічної допомоги, спрямованої на гармонізацію суб’єктних цінностей людини, їхню актуалізацію чи видозміну з метою розвитку здібностей і саморозвитку особистості в процесі вирішення ситуаційних чи життєвих завдань.

«Я» – в психоаналізі визначається як свідомість, розумна, раціональна частина психіки. «Я» формується під впливом суспільства, яке висуває свої вимоги до людини.

Якість знань – характеристика результатів засвоєння знань, що має різні ознаки: повноту, глибину, усвідомленість, системність, гнучкість, конкретність, узагальненість, які виявляються через багатоаспектний аналіз результатів засвоєння та застосування знань.

ДОДАТКИ

Додаток А

Анкета для майбутніх учителів

Вельмишановний майбутній учитель, дайте будь ласка відповіді на запитання!

Назва вищого навчального закладу:

Факультет:

Курс:

Група:

Відділення: стац., з.в.

Вік:

Досвід роботи у ЗНЗ:

Як Ви вважаєте, чи всі предмети забезпечують розвиток творчої компетентності майбутнього вчителя?

а) так, тому що___________________________________________

б) ні, тому що_____________________________________________

в) не всі, а такі як __________________________________________

Перелічіть основні засоби розвитку творчої компетентності майбутнього вчителя (на Вашу думку).
Перелічіть основні психологічні особливості розвитку Вашої особистої творчої компетентності у навчально-виховному процесі.
Які, на Вашу думку, основні джерела активності для майбутнього вчителя?

Дякуємо за співпрацю!

Анкета для вчителів

Вельмишановний учителе, дайте будь-ласка відповіді на запитання!

Назва навчального закладу:

Вік:

Досвід роботи у ЗНЗ:

У чому специфіка структури розвитку творчої компетентності особистості у навчально-виховному процесі?
Перелічіть основні засоби та умови розвитку творчої компетентності вчителя (на Вашу думку).
Перелічіть основні психологічні особливості розвитку Вашої творчої компетентності у педагогічному процесі.
Які, на Вашу думку, основні чинники розвитку творчої компетентності?
У чому заключається вплив розвитку творчої компетентності вчителя на творчу компетентність учня?

Анкета для учнів старших класів

Вельмишановний учень, дайте будь-ласка відповіді на запитання!

Назва навчального закладу:

Клас:

Вік:

Які психологічні риси мають бути притаманними, на Вашу думку, для вчителя, що володіє творчою компетентністю?
Який учитель, на Вашу думку, може формувати творчу компетентність учнів?
Назвіть свої побажання з приводу проведення уроків вчителями.

Дякуємо за співпрацю!

Додаток Б

МЕТОДИКА «ЗНАЧЕННЯ СЛІВ»

(О.І. Беседіна, І.І. Ліпатова, О.В. Тимченка, В.Б. Шапаря)

Методичні вказівки: методика призначена для оцінювання творчого мислення. Піддослідним пропонується 25 слів, з різними значеннями. За 15 хвилин вони повинні записати максимальну кількість значень для кожного слова. Завдання виконується на чистих листах паперу.

Бали	2	3	4	5
Кількість підібраних слів	51	52-61	63-71	72

Інструкція. Перед вами список із 25 слів. Ваше завдання за 15 хв. написати якомога більше значень для кожного слова (враховуються лише різні слова).

Варіант

корінь господарство зворот

тінь язик культура

шлях лінія суспільство

голова обличчя зв’язок

одиниця номер петля

квиток рух життя

полоса клас роль

світло основа

слово картина

Книга практического психолога : Часть 1. / А.Н. Беседин, И.И. Липатов, А.В. Тимченко, В.Б. Шапарь. – Х. : РИП «Оригинал», фирма «Фортуна-пресс». – 1996. – 424 с.

Додаток В

АВТОРСЬКА МЕТОДИКА «ПОНЯТІЙНЕ МИСЛЕННЯ»

Методичні вказівки: піддослідним пропонується 25 слів з багатьма значеннями. За 15-30 хвилин вони повинні записати максимальну кількість полісемічних варіантів для кожного слова. Завдання виконується на чистих листах паперу. Кількість підібраних біологічних понять дає можливість оцінити особливості змістової спрямованості майбутніх учителів на предметну працю, що на нашу думку, є складовою творчої компетентності майбутнього вчителя, відповідно до розроблених нами критеріїв та рівнів.

Рівні понятійного мислення майбутніх учителів

Рівень понятійного мислення	І несформований (низький)	II частково сформований (середній)	III сформований (високий)
Кількість підібраних слів	1 – 49	50 – 99	>100

Інструкція. Перед вами список із 25 слів. Ваше завдання – за 15-30 хв. написати якомога більше полісемічних варіантів для кожного слова (враховуються лише різні слова).

Варіант

Біосфера насіння мейоз

корінь нерв гемоглобін

андроцей фагоцитоз мембрана

плід екосистема цитоплазма

онтогенез хромосома ядро

ліс око

лелека живлення

судина фотосинтез

листопад ярусність

Методика «Карта особистості» (по К.К. Платонову)

Спосіб заповнення: самооцінка; оцінка; МУНХ « »______201_р.

ПІБ_____________________Група ____________ Вік ___________

Освіта _______________ Спеціальність _______________

1. Стан здоров’я.

2. Відношення до свого здоров’я.

Ж. Життєві обставини:

Робота.
Сім’я.

3. Матеріальні умови

Д. Додаткові дані:

С. Проявлені здібності:

Психомоторні.
Музичні.
Вокальні.
Артистичні.
Художні.
Технічні.
Математичні.
Літературні.
Педагогічні.
Організаторські.
Моральні.
Правові.

Інші найбільш виражені здібності

X. Риси характеру:

Принциповість.
Колективізм.
Оптимізм.

Структура особистості

I. Соціально-обумовлена підструктура

1. Загальна спрямованість:

рівень;
широта;
інтенсивність;
стійкість;
дієвість.

2. Професійна спрямованість

3. Атеїстична спрямованість

4. Відношення:

до праці;
до людей;
до себе.

II. Підструктура досвіду

1. Професійна підготовленість

2. Культура:

психомоторна;
музична;
театральна;
художня;
літературна;
щоденна.

III. Біологічно обумовлена підструктура

1. Темперамент:

сила;
рухливість;
урівноваженість.

2. Патологічні зміни особистості.

IV. Підструктура індивідуальних особливостей психічних процесів

1. Емоційна збудливість.

2. Емоційно-моторна стійкість.

3. Стенічність емоцій.

4. Уважність.

5. Критичність мислення.

6. Продуктивність пам’яті.

7. Кмітливість.

8. Творча уява.

9. Воля:

самоконтроль;
цілеспрямованість;
ініціативність;
настирливість;
рішучість.

10. Дисциплінованість.

Заповнення карти особистості обумовлюється інструкцією. Бажано щоб її складали особи, які добре знають досліджуваного, щоб експерти знаходилися з ним в різних неформальних стосунках. Є також можливість заповнення карти методом самооцінки.

Кожна риса особистості, що враховується в карті, оцінюється по п’ятибальній шкалі:

5 – названа в карті риса особистості розвинута дуже добре, чітко виражена, проявляється в різних видах діяльності, є рисою характера;
4 – помітно виражена, але проявляється не постійно, хоча протилежна їй риса проявляється дуже рідко;
3 – вона і протилежна їй риса виражені не різко і в проявах урівноважують одна одну, хоча обидві проявляються не часто;
2 – помітно більш виражена і частіше проявляється протилежна названій риса особистості;
1 – протилежна названій риса особистості проявляється часто и в різних видах діяльності, так як стала рисою характеру;
0 – якщо заповнюючий карту не має відомостей для оцінки даної риси.
По динаміці кожна риса особистості визначається однією із трьох ознак:
раніше була менш характерна, тепер розвивається й все більш покращується;
залишається без змін;
раніше була більш властива, погіршується.

Динаміка оцінюється за останні три роки.

Бал 3 і знак «=» повинні зустрічатися частіше за інших.

Карта особистості заповнюється як на основі самооцінки, так і на основі оцінок однієї або декількох осіб., що знають досліджуваного. В останньому випадку при використанні методу узагальнення незалежних характеристик (МУНХ), в підсумковій карті виставляється узагальнений бал. Спосіб заповнення карти – підкреслювання.

Додаток Г

ОПИТУВАЛЬНИК

для діагностики мотивації майбутнього вчителя

на педагогічне спілкування

Зміст опитувальника включає такі аспекти:

І. Діагностика знань майбутніх учителів про розвиток творчої компетентності у процесі навчання.

Що являє собою розвиток творчої компетентності майбутнього вчителя у навчанні?
Що таке творча навчальна діяльність?
Що являє собою творча учбова ситуація?
Що розуміється під творчою задачею у навчальному процесі?
Розкрийте поняття «творче навчальне досягнення».

ІІ. Діагностика знання змісту дидактичного забезпечення навчання, що обумовлює змістове спрямування майбутнього вчителя на педагогічне спілкування (учитель-учень).

Які складові дидактичного матеріалу забезпечують комунікативність?
Які дидактичні умови забезпечують спрямування майбутнього вчителя на педагогічне спілкування (учитель-учень)?
Прокоментуйте поняття «спрямування майбутнього вчителя на педагогічне спілкування (учитель-учень)».

ІІІ. Діагностика знань методичних форм навчального матеріалу, що обумовлюють у студентів спрямування на педагогічне спілкування (учитель-учень).

Які наочні методи навчання забезпечують розвиток комунікативності майбутнього вчителя?
Які словесні методи навчання забезпечують розвиток комунікативності майбутнього вчителя?
Які практичні методи навчання забезпечують розвиток комунікативності майбутнього вчителя?

Додаток Д

ПЛАН

самоспостереження за поведінкою та проявом творчої компетентності майбутніх учителів під час занять

Базується на методиці самоспостереження за О. Кюльпе. Поєднання інтроспекції з ретроспекцією – відтворенням (реконструкцією) того, що відчував індивід під час розв’язання задач.

Спостереження за проявом показників творчої компетентності студентів, а саме: особистісно-розвивального компоненту; діяльнісно-розвивального компоненту; комунікативного компоненту; фахового компоненту; опанування досвіду.

Моргун В.Ф. Основи психологічної діагностики / В.Ф. Моргун, І.Г. Тітов/ Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Слово», 2009. – 464 с.

Програма спостереження за поведінкою та проявом творчої компетентності майбутніх учителів під час занять

Базується на методиці поєднання інтроспекції з експериментом за В. Вундтом, що передбачає:

а) регламентованість умов самоспостереження;

б) формування у досліджуваних особливої аналітичної установки спрямованої на сприймання простих структурних елементів психіки;

в) вироблення у досліджуваних навичок самозвіту.

Даний метод активно повинен використовуватись під час констатувального та контрольного етапів дослідження. Потрібно здійнювати безперервне спостереження за діяльністю студентів під час формувального дослідження (на навчальних заняттях).

Додаток Е

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ЗАГАЛЬНИХ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ

Мета: оцінити рівень сформованості загальних творчих здібностей.

Необхідний матеріал: набір тверджень

Как правило, я легко приспосабливаюсь к людям, идеям, условиям.
Мне нравится решать типичные стандартные задачи.

Мне кажется, я охотнее создавал бы и конструировал новое, а не усовершенствовал старое.
В большинстве случаев я действую самостоятельно, без подсказок друзей и старших.
Никогда не пробовал изменить отношения между собой и моими друзьями.
нередко я сдерживаюсь от высказывания идей, предложений, хотя имею их.
Мне часто удается найти нестандартные, оригинальные пути решения задач.
Мне нравится, когда происходит быстрая смена разных видов деятельности.
Для меня характерно стремление реализовать несколько идей одновременно, решить несколько проблем.
Нередко я один вступаю в спор с одногодками или старшими.
Как правило, я легко соглашаюсь и подчиняюсь коллективному мнению.
У меня часто возникают оригинальные идеи.
Мне нравится работать по разработанному плану, схеме, инструкции.
Я всегда охотно распространяю и пропагандирую новые идеи.
Мне нравится делать работу по новому, хоть это связано с риском быть непонятым товарищами, старшими.
Я чаще работаю без существенных изменений, отклонений от тех рекомендаций, которые дают мне родители.
Мне изредка приходилось оправдывать свои действия инструкциями, рекомендациями, авторитетами.
Мне нравится делать задачи исследовательского характера.
Я всегда до конца отстаиваю свою точку зрения.

Хід виконання: обстежуваним пропонується інструкція: «Внимательно прочитайте нижеприведенные пункты анкеты и напротив каждого поставьте «ДА», если утверждение совпадает с вашим мнением и «НЕТ», если не совпадает».

Обробка результатів: відповіді «ТАК» №1, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 15, 18, 19; «НІ» №2, 5, 6, 11, 13, 16, 17, за кожне спів падання нараховується 2 бала.

Результати сумуються. І – 28-38 б. – дуже високий рівень сформованості загальних творчих здібностей. ІІ – 24-30 б. – високий. ІІІ – 11-23 б – середній. ІУ – 4-10 б. – низький. У. – 0-3 б. – дуже низький рівень сформованості загальних творчих здібностей.

Додаток Ж

СОЦІОКУЛЬТУРНА МОДЕЛЬ ВЧИТЕЛЯ-ПОЧАТКІВЦЯ (модифікація моделі Роберта Кейза, Т.С. Пільгук)

Додаток З

СХЕМАТИЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ

БАГАТОВИМІРНОЇ СТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ

(за В.Ф. Моргуном)

Додаток И

АНКЕТА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

Чому Ви обрали професію вчителя (підкреслити, дописати):

а) подобається робота з дітьми;

б) підходить режим і характер роботи вчителя;

в) вирішальний вплив мала любов до цієї спеціальності;

г) під впливом бажання мати вищу освіту;

д) під впливом інших чинників (яких?)____________________

_______________________________________________________________

Чи використовуєте Ви елементи творчості у своїй педагогічній діяльності?

а) так;

б) ні;

в) ваш варіант___________________________________________

Що викликає найбільше труднощів у Вашій роботі (підкреслити):

а) підготовка до уроків;

б) організація навчального процесу;

в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією;

г) підготовка до виховної роботи;

д) проведення виховних заходів;

е) організація свого часу і праці;

є) ведення шкільної документації;

ж) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив;

з) інше (що саме?).

_______________________________________________________________

Що подобається Вам найбільше у роботі?

а) подобається проводити уроки;

б) позакласна робота;

в) методична робота;

г) ваш варіант.

_______________________________________________________________

Що таке творча компетентність вчителя? ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Як Ви ставитеся до обраної професії (підкреслити):

а) задоволений цілком;

б) більше не подобається, ніж подобається;

в) байдуже;

г) більше подобається, ніж не подобається;

д) зовсім не подобається;

ж) не можу визначитися.

Які риси треба розвивати вчителю, щоб набути педагогічної творчості?____________________________________________________________________________________________________________________
Які, на Вашу думку, основні джерела активності для молодого вчителя?_____________________________________________

_______________________________________________________________

Які основні чинники розвитку творчої компетентності вчителя?_______________________________________________________

_______________________________________________________________

Які, на Вашу думку, основні чинники творчої активності для вчителя?______________________________________________________________________________________________________________________

Дякуємо за співпрацю!

АНКЕТА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Що таке творчий потенціал вчителя?_____________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які, на Вашу думку, існують перешкоди творчого потенціалу?_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Які, на Вашу думку, основні джерела творчого потенціалу молодого вчителя?_____________________________________________

_______________________________________________________________

Чи може висока самокритичність заважати творчому потенціалу вчителя?

а) так;

б) ні;

в) ваш варіант ____________________________________________

______________________________________________________________

Як Ви вважаєте, на скільки процентів у Вас розвинений творчий потенціал?____________________________________________

Додаток К

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА......................................

Розділ І.

ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ.................

1.1. Розвиток психологічних знань про творчу особистість

1.2. Концепції розвитку творчості особистості......

1.3. Психологічні особливості розвитку педагогічної творчості

Висновки до першого розділу..................

Розділ ІІ.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

2.1. Програма розвитку творчої компетентності майбутніх учителів

2.2. Програма розвитку творчої компетентності вчителів-початківців

Висновки до другого розділу...................

ПІСЛЯМОВА......................................

АФОРИЗМИ ТА ПОЕТИЧНІ ТВОРИ ПРО ПЕДАГОГІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ...............................

ДОДАТКИ........................................

Навчальне видання

Яланська Світлана Павлівна

Пільгук Тетяна Сергіївна

ПСИХОЛОГІЯ РОЗВИТКУ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

Навчальний посібник

Редактор – Яланська С. П.

Літературний редактор –Омеляненко Ю. В.

Комп’ютерна верстка – Хілінська Т. В.

Мова українська

Підписано до друку 11.11.2015. Формат 60х84/16

Папір офсетний. Ум. друк. арк. 6,6

Тираж 300 прим. Зам. № 185

Видавець Шевченко Р. В.

36000, Полтава, вул. Остроградського, 2

тел. (0532) 502-708

050 346 23 75

Свідоцтво серія ДК №1139 від 04.12.2002 р.

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Чемісова Тетяна Сергіївна

Пов’язані теми

Психологія, Інші матеріали

Додано

22 грудня 2018

Переглядів

10011

Оцінка розробки

Відгуки відсутні