Психолого - педагогічні особливості використання мультимедійних засобів навчання

Психолого-педагогічні особливості використання мультимедійних засобів навчання.

                 У зв’язку з активним розвитком за останні роки комп’ютерних технологій та інтернету сьогодні є модним використання різноманітних мультимедійних засобів навчання. Тепер уже нікого не здивує вчитель, який заходить на урок з ноутбуком, звичними стали в класах екрани, на які проектують зображення. Навіть дошки намагаються ставити подвійні: з одного боку звичайні, а з другого - можна використовувати як екран.Учителеві, який використовує мультимедійні засоби навчання, бажано пам’ятати про деякі особливості.

1.Мультимедійні засоби дають можливість покращити наочність навчання, зробити доступним для сприйняття учнями матеріал, який за звичайних способів пояснення залишається недоступним; дати дітям інформацію про досліджуване явище чи об’єкт; підвищити в доступних межах темп навчання; створити умови для використання дослідницького методу навчання.

2. Регулярне застосування мультимедійних засобів змінює методику викладання навчального матеріалу вчителем, часову відповідність між поясненням матеріалу й самостійною роботою учнів.

3. Більшість знань учні здобувають самостійно, використовуючи при цьому різноманітні мультимедійні засоби.

4. Мультимедійні засоби впливають на відбір і композицію матеріалу в підручниках, дозволяють скоротити в деяких із них описовий матеріал.

          Оскільки за останні роки мультимедійні засоби стали невід’ємною частиною навчального процесу в школі, то перед педагогами й психологами виникла низка  проблем:

- визначення принципів створення нових мультимедійних засобів;

-  визначення їх ефективності і сфери застосування;

- розробка методики використання їх у різноманітних формах навчальних занять, розв’язання питань організаційного характеру ( попередня інформація вчителя, форма використання тощо).

       Для учнів початкових класів і молодших підлітків властива дрібна диференційованість. Тільки до дев’яти років процес сприйняття ускладнюється, й більшою мірою в ньому починає переважати аналіз. Тому пропоновані малюнки повинні бути досить простими для сприйняття. Також слід мати на увазі й те , що дитина схоплює лише загальний вигляд зображення, але не бачить його елементів. Тому вчителеві потрібен час й акцентування уваги на ті елементи, які насправді заслуговують на увагу з боку учнів. Сприйняття молодшого школяра визначається найперше особливостями самого предмета. Тому діти помічають у предметі не головне, найважливіше, суттєве, а те, що яскраво виділяється – зафарбовування, розмір, форму тощо. Тому кількість і яскравість образів, що використовує вчитель, повинні бути строго регламентовані й достатньо обґрунтовані. Особливості сприйняття сюжетних малюнків такі: молодші школярі використовують малюнки як засіб, що полегшує запам’ятовування. Під час запам’ятовування словесного матеріалу діти молодшого шкільного віку краще запам’ятовують слова, що призначають назви предметів, ніж ті слова, що позначають абстрактні поняття. Молодші  школярі й молодші підлітки зазвичай ще не вміють достатньою мірою керувати своїм сприйняттям, не можуть самостійно аналізувати той чи інший предмет, повноцінно, самостійно працювати з наочними посібниками. До середнього й старшого шкільного віку проблеми щодо сприйняття зникають. Розвинене сприйняття дозволяє на середньому й високому рівнях сприймати всі напрямки мультимедійних засобів.

 Зважаючи на такі особливості сприйняття школярів, можна рекомендувати:1. малюнки, схеми, таблиці повинні бути компактними, без інформації; 2. психологи вважають, що краще, коле візуальна інформація подається на білому чи синьому тлі, а сама інформація чітко виділена; крім того, якщо до малюнка пропонують запис, то бажано його розміщувати під малюнком; 3. учителеві необхідно  подавати коментарі, акцентуючи увагу на найбільш важливих моментах навчального матеріалу; 4. якщо використовують аудіо матеріали, то слід звернути увагу на темп, зрозумілість, гучність, оскільки інформація, що подається швидко чи нерозбірливо, викликає труднощі для слухового сприйняття.

  У роботі з молодшими школярами вчитель повинен використовувати такі прийоми для розвитку запам’ятовування змісту матеріалу, що подається через використання мультимедійних засобів наавчання6

• Подавати дитині способи запам’ятовування й відтворення того, що потрібно вивчити;
• Обговорювати зміст і обсяг матеріалу;
• Розподіляти матеріал на частини (за змістом, складністю запам’ятовування і т.ін.);
• Вчити контролювати процес запам’ятовування;
• Зосереджувати увагу дитини на необхідності розуміння;
• Вчити дитину розуміти те,що вона повинна запам’ятати;
• Давати мотивацію.

Пам’ять учнів готова до  запам’ятовування значного обсягу інформації. Також учні в такому віці вже сформували навички керування своєю

пам’яттю, прийомами мнемотехніки, що полегшує запам’ятовування пропонованого матеріалу. Більше того, дослідження показують, що через використання мультимедійних засобів навчання у 23% школярів процес запам’ятовування протікає легко, не вимагає значних зусиль.

У цілому, враховуючи особливості розвитку пам’яті, під час використання мультимедійних засобів слід дотримуватись таких вимог:

• оскільки у школярів переважає зорова пам’ять над слуховою, то слід більше використовувати візуальних засобів ;
• варто звернути увагу на те, що якщо учень слідкує за рукою вчителя, коли той записує на дошці будь - яку інформацію, то ефективність запам’ятовування зазвичай більша, ніж ситуації, коли весь необхідний матеріал відразу постає перед очима учня;
• використовуючи мультимедійні засоби навчання, слід продумати логічний порядок викладання матеріалу, оскільки це сприяє розвитку логічної пам’яті в учнів.

Важливою особливістю мислення учня початкової школи, яка формується під час навчання є  виникнення системи понять, у якій чітко розділені й співвіднесені один з одним більш загальні і більш конкретні поняття. Мислення в поняттях потребує допомоги уявлень і на них будується. Чим більш точне й широке коло уявлень, тим повніше й глибше побудоване на їх основі розуміння. Формуються елементи понятійного мислення і розумові операції – аналіз, синтез, порівняння, групування, класифікації, абстрагування, що необхідні для відповідного перероблення теоретичного змісту.

    В учнів розвивається абстрактне мислення, що дає можливість вивчати такі предмети, як алгебра, хімія, фізика. Недостатній рівень розвитку цього мислення зазвичай пояснює труднощі, що виникають під час вивчення цих наук.

    Враховуючи зазначені особливості мислення школярів можна сформулювати такі рекомендації щодо використання мультимедійних засобів навчання6

• мультимедійні засоби повинні містити інформацію, що передбачає розвиток таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо;
• доцільно використовувати мультимедійні засоби для перевірки здобутих знань учнів у процесі закріплення навчального матеріалу;
• інформація повинна надходити так, щоб учень засвоював навчальний матеріал від загального до конкретного.

Молодшим школярам складно розподіляти увагу між різними символами, об’єктами сприйняття. Вони не вміють швидко переключати увагу з одного об’єкта на інший. Увага досить тісно пов’язана  з емоціями й почуттями дітей. Усе, що спричиняє в учнів сильні переживання, привертає їхню увагу. Тому дуже образна, емоційна мова художнього оформлення навчальних посібників дезорієнтує дитину в навчальних діях.

    Загалом ніхто не заперечує переваги мультимедійних засобів навчання, але під час їх використання необхідно дотримувати дидактичних вимог:

• ретельний відбір матеріалу;
• вибір найбільш доцільних видів показу, їх кількості й послідовності;
•  суворе науково обґрунтоване дозування засобів наочності;
• уміле поєднання слова й показу.

Мультимедійні засоби навчання можна використовувати в роботі з дітьми будь – якого віку, вони передбачають підготовку учнів до сприйняття зображуваного, формуванню в школярів установки на цілеспрямоване сприйняття навчального матеріалу, оскільки візуальні й аудіальні засоби часто містять значний обсяг.