Виховний захід "О, слово рідне, хто без тебе я?!"

Свято Рідної мови

 «О, слово рідне, хто без тебе я?»

Для учнів початкової школи

Любов до Батьківщини неможлива

без любові до рідного слова.

Мета. Показати дітям красу і багатство української мови за допомогою народної творчості, творів письменників і поетів. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності.
  Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Обладнання. Вишивані рушники, хліб, калина, асоціативний кущ «Сонечко», плакати дітей в українських костюмах.

 (На сцену виходять ведучі - хлопчики в українських костюмах)      

1. Добрий день вам, милі люди!

Хай вам щастя-доля буде

Не на день і не на рік,

       А на довгий-довгий вік.

2. Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб веселитись і співати,

             І рідну мову прославляти!

3.Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід,

Ласкава, мамина, єдина,

Щебече соловейком на весь світ.

Учитель: Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за своє щастя, свідками чого є високі могили в степу, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня…

Яка мати не співала рідною мовою цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих своїх дітей? Про це говорить й Дмитро Білоус у вірші «Найдорожче»:

• Яку ви любите найбільше мову?

І всі відповідали:

• Ту, що нею співала рідна мати колискову.

Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів. Аж серце завмирає, коли слухаєш пісню, написану рідною мовою, Бо вона наймилозвучніша серед усіх мов світу.

Рідна українська мова все більше і більше входить у наше життя, відроджується історія, культура, література і український фольклор. Знання мови народу серед якого ми живем – ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови – священний обов’язок кожного. Сьогодні, 21 лютого – День рідної мови, а  21 лютого 2000 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі вперше відзначили Міжнародний день рідної мови, аби привернути увагу світової спільноти до того факту, що з 6000 мов, які зараз існують, більшість перебуває під загрозою зникнення у найближчому десятилітті. В Україні свято рідної мови запровадили у 2002 році.

4. О слово, ти як дивная сопілка,

То звеселяєш, то хвилюєш нас.

Тобі вклонялись Леся Українка

Й благословенний батько наш Тарас.                  

1. Мовонько моя ти калинова,

 Звита із любові і тепла.

Ти матусі щира колискова —

 Первоцвітом в серці розцвіла.

До слова запрошуються учні 1класу

1. Українська мова

Як пісня колискова,

Як дзвін води в джерельці

Завжди у мене в серці.

2. Ти лагідна, барвиста,

Яскрава, золотиста.

І тепла, як матуся,

І мудра, як бабуся.

3. Як тато, дуже сильна.

Як пташка в небі, вільна.

Приваблюєш, дивуєш

І всіх завжди чаруєш.

4. Моя рідна мово, ти лагідна, пишна,

Нагадуєш маму мені.

Вона, як і ти, спокійна та ніжна,

Як спів солов’я навесні.

5. Люблю я мову солов’їну,

В пшеничнім золоті поля.

Люблю я рідну Україну.

Це батьківська й моя земля!

Вчитель. А зараз послухайте висловлювання про мову відомих усьому світові людей.(На сцену виходять учні в національних костюмах)

1. «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово», - писала Любов Забашта.

2. «Мова — то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги», - зауважив Василь Сухомлинський.

3. «Буду я навчатись мови золотої

  У трави-веснянки, у гори крутої,

 В потічка веселого, що постане річкою,

 В пагінця зеленого, що зросте смерічкою», - писав Андрій Малишко.

4. «Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її», - говорив Олесь Гончар.

1. «Ти могутня, рідна мово!

Мово – пісня колискова, мово – матері уста». Іван Багряний

2. «Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб». Іван Огієнко

3. «Як парость виноградної лози, плекайте мову…» Максим Рильський

4. «Учитесь, читайте і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

  Тарас Шевченко

До слова запрошуються учні 2 класу

1. Люблю я українську мову,

Що розквітає на вустах,

Бо наймиліше – рідне слово,

Воно із серця пророста.

2. Багата в нас, красива мова.

В народі кажуть – калинова.

В ній райдуги барвистих слів,

Щоб ними передати

Усі відтінки почуттів,

Все гарно описати!

3. Ти — привітна пісня журавлина,

Срібне щебетання солов'я.

Ти — від серця і до серця линеш,

 Мовонько, пораднице моя!

4. Я всім серцем рідну мову

Поважаю і люблю,

Нею я пісні співаю

І бажання щирі шлю.

Пісня «Будем козаками» сл. Анатолія Загрудного

Учитель:

 Українська мова — давня й молода.

Світить рідне слово, як жива вода.

Звідки воно взялось — діло не просте...

В душу засівалось, із душі росте.

Учитель: А зараз проведемо конкурси.

Перший конкурс «Відгадування загадок.»                                            

       Буркотливий, вайлуватий,

        Ходить лісом дід кудлатий.

        Одягнувся в кожушину,

        Мед шукає і ожину.

        Любить літом полювати,

        А зимою в лігві спати. (Ведмідь)

       Сам вусатий, і у нього -

       Довгі вуха, довгі ноги.

       Дім завжди його на волі:

       Під кущем, у лісі, в полі.

       Навіть пень його страхає.

       Хто лякливого вгадає ? (Заєць)

       Сірі, малі, хвостаті,

       Котику не дають спати. (Миші)

       Летить – пищить,

       Сяде – мовчить.

       Хто його вб’є –

       Свою кров проллє. (Комар)

                Червонясту шубку має,

                По гілках вона стрибає.

                Хоч мала сама на зріст,

                Та великий має хвіст,

                Як намисто оченята…

               Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

       Відгадайте, діти, хто

       Має носик – долото?

       Ним комах з кори виймає,

       Про здоров’я лісу дбає. (Дятел)

                З лісу в ліс перелітає,

                Де не сяде, там співає.

                І кладе яєчка

                У чужі гніздечка. (Зозуля)

       Мию, мию без жалю,

       Мию там, де брудно,

       Цю роботу я люблю,

       Та від неї худну. (Мило)

- Молодці, справилися з завданням.

Конкурс «Допиши вірш»

Ходить лісом їжачок,

В нього шубка з … (колючок)

                                        Вночі їй завжди півник сниться.

                                        Вона не курка, а … (лисиця)

У неділю на Хрещатик

Квочка вивела … (курчаток)

                                        По дорозі жук повзе,

                                        На спині листок … (везе)

Свиня навчала діточок:

- Вмивайте вранці … (п’ятачок)

До слова запрошуються учні  3 класу

        1.  Солов'їну, барвінкову, колосисту — на віки —

         Українську рідну мову в дар всім дали нам батьки.

         Берегти її, плекати будем всюди й повсякчас,

         Бо ж єдина — так, як мати — мова в кожного із нас.

2. Наша мова калинова, і ласкава, і медова,

І багата, і не бідна — от що мова наша рідна!

3. Розцвітай же, слово!

      І в родині, і у школі, й на заводі, і у полі

      Пречудесно, пречудово — розцвітай же, слово!

4. І коли ти будеш у краю чужому,

Не забудь ніколи ту щасливу мить,

Коли в ріднім краї, серцю дорогому,

Довелось у школі рідну мову вчить.  

5. Мово рідна! Колискова

Материнська ніжна мово!

Мова сили й простоти, -

Гей, яка ж прекрасна ти!

Учитель: Гарна у нас мова – співає соловейком, стелиться барвінком, сонечком сяє із чистого неба. Зараз ми з вами утворимо ясне щире сонечко із слів, якими ми називаємо рідну мову (роздаю дітям слова – промінчики).

Коли почуєте своє слово – прикріпите свій промінчик до сонечка.

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова,

Всі разом  УКРАЇНСЬКА МОВА

6. Живи, квітуй ти, мово!

Хай твоє кожне слово

Летить, співає, грає,

І серце звеселяє!

Всі разом.

Обіцяєм: Рідну Мову

Будем завжди шанувати!

Що почули - пам’ятати!

Ти - як зірка світанкова,

Українська наша  МОВО!

Учитель. Наше свято завершується. Думаю, до ваших сердець дійшли слова про багатство, красу та мелодійність української мови — нашої гордості. Мови, якою ми розмовляємо, думаємо, без якої не мислимо свого існування. А на закінчення спробуємо всі разом дібрати слова у вірш про чарівну мову.

                     Щоб розумним і мудрим стати, треба рідну мову ... (знати).

                     А щоб вміти говорити, треба рідну мову ... (вчити)!

                     Знає кожен з нас чудово — не прожити нам без ... (мови).

                     Рідна ж мова пелюсткова, мудра, світла, ... (світанкова).

                     І дзвенить щодня і в свята, бо вона така ж ... (багата).

                     І така джерельно чиста наша мова ... (промениста).

То ж вивчаймо рідну мову

Вже тепер, з маленьких літ.

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ!