Психолого-педагогічний семінар «Інтерактивні методи роботи з учнями в умовах впровадження компетентнісного підходу»

Психолого-педагогічний семінар «Інтерактивні методи роботи з учнями в умовах впровадження компетентнісного підходу»

Мета: Сприяти усвідомленню учасниками важливості застосування інтерактивних технологій; ознайомити вчителів із сучасними методами та прийомами інтерактивного навчання.

Завдання:

- поширити обізнаність учасників семінару з питань технології використання інтерактивних методів на уроках;

- ознайомити вчителів з особливостями планування та проведення інтерактивного уроку;

- розвивати творче мислення, рефлексію

План проведення

1. Визначення теми,  мети та завдань семінару

2 Активізація опорних знань учасників семінару щодо визначення терміну „Інтерактивне навчання ”

3. Інформаційне повідомлення «Інтерактивне навчання»

4. Ознайомлення з типологією інтерактивних методів та технологією їх проведення („Мозкова атака ”, робота в групі „Карусель, „Валіза” ).

5. Обговорення. Побажання. Підсумки роботи

 

 

 

 

 

 

Робочі матеріали до семінару.

     Якщо проаналізувати зміст традиційних занять, то побачимо, що більшу частину займає опитування, виклад або  закріплення матеріалу, тобто діяльність викладача. Ця одноманітність зменшує пізнавальну активність учнів та їх інтерес до предмету. Нині урок має бути тим майданчиком, де не тільки викладають знання,  а й розкриваються, формуються, реалізуються особистісні компетентності учнів. Цього можна досягти тільки перетворюючі традиційний урок на інноваційний, використовуючи інтерактивні методи навчання. Дозвольте мені розповісти Вам притчу про лікаря. В одному селі жив лікар. Якось його викликали до чоботаря, який був дуже хворим. Коли прийшов лікар, він побачив, що чоботар помирає. Але його родичи сказали, що вони чули, як у сусідньому селі одній людині допоміг дуже простий засіб: молоко, яке треба пити з часником декілька разів на день. Вони запитали лікаря, чи не буде це шкідливо. Лікар, упевнений, що чоботар усе одно помре, дозволив це спробувати.  Він повернувся додому й описав випадок у своєму щоденнику. Він був дуже здивований, коли через декілька місяців його повідомили, що чоботар одужав. Через певний час лікаря викликали в сусіднє село, де скотар захворів на ту саму хворобу. Лікар порадив йому рецепт, який урятував чоботаря. Але через тиждень скотар помер. Будучи дуже педантичною людиною, лікар зробив з цього приводу ще один запис в своєму щоденнику. Як Ви гадаєте, що він записав?(Відповідь: Що допомогло одному, те не допоможе іншому.)

     Для чого  ця розповідь? До інтерактивного навчання не можна ставитися як до універсального засобу викладання й прагнути переведення всього процесу навчання на інтерактив. Доцільно говорити про застосування інтерактивних методів навчання.

  Активізація опорних знань учасників семінару щодо визначення терміну „Інтерактивне навчання ” („Внутрішній діалог”, „2-4-разом”, „Коло ідей”)

„Внутрішній діалог”: учасникам пропонують протягом 2 хв. індивідуально записати три слова, з якими у них асоціюється  поняття інтерактивне навчання.

„2-4-разом”: учасники об’єднуються в пари і протягом 3 хв. обмінюються думками, розширюють список до 5 тверджень. Потім пари об’єднуються в четвірки і теж протягом 3 хв. узагальнюються спільні ознаки до 8-10 тверджень.

„Коло ідей”: в кожній з груп обирається доповідач,  який за раз  висловлює одне твердження. Робота йде по черзі. Коли ідеї учасників вичерпано, модератор пропонує переглянути список і назвати основні признаки інтерактивного навчання. 

Інформаційне повідомлення «Інтерактивне навчання»

Призначення інтерактивного навчання полягає у тому, щоб передати знання, усвідомити цінність інших людей. Має воно і свої завдання: розв’язання навчальних поведінкових завдань; надання підтримки членам групи. Вчителю необхідно створити такі умови  взаємодії, які б психологічно мотивували в учнів потребу висловлюватися щиро і безпосередньо. Таким чином вони демонструють вміння мислити, спробувати поглянути на себе з іншого боку, - все це дає змогу формувати в учнів самостійне критичне мислення.

 

 

 

 

 

 

                          

Навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують власні ідеї та думки.  Дитина віку початкових класів задає багато запитань, які починаються запитальними займенниками: “як?” та “чому?”. Питання дитини віку початкових класів стосуються, майже без винятку, світу, який її оточує.

В молодших початкових класах, діти щойно починають розвивати розуміння потреб слухача. Через таку природню неспроможність враховувати потреби співрозмовника, діти на п’ятому, шостому та сьомому році життя часто не розуміють, чому їхні запитання чи пояснення незрозумілі однокласникам та дорослим. Учителям пропонується заохочувати дітей ставити запитання, які починаються займенниками “як?” і “чому?”. Відповіді дітям необхідно шукати не в книжках чи підручниках, а за допомогою спілкування, використовуючи інтерактивні технології навчання.

У других класах початкової школи діти починають прагнути взаєморозуміння. Коли дитина-слухач не погоджується, бо не розуміє того, що дитина-мовець старається пояснити, виринає суперечка. Співрозмовник, який має навики культурного спілкування, не розуміючи почуте, ставить запитання. Дитина - спірозмовник, не розуміючи почуте, починає перечити. В такий спосіб виринає сутичка – суперечка. Таку суперечку учителям необхідно заохочувати під час уроків. Додатково учителям треба спеціально планувати так, щоб суперечка між дітьми відбувалася. Нажаль, часто буває навпаки, коли на перервах у школах можна почути від учителів “Діти, не сваріться!”. Учителі не свідомі, що якраз через суперечку, неузгодженість думок, діти природньо розвивають та поглиблюють свої знання.

У п’ятих  класах учні використовують усне мовлення для вдосконалення власних знань. Якщо вони мали можливість у молодших початкових класах на уроках сперечатися, вони усвідомлюють потреби слухача. Такі учні здатні висловлюватися, враховуючи потреби співрозмовника. Пояснюючи свою точку зору чи своє розуміння проблеми, учні вдосконалюють та поглиблюють свої власні знання. Навчаючи інших, вони самі навчаються.

Найкращий спосіб в учнів розвивати та поглиблювати знання зі всіх предметів – це діяльність у парах, мікрогрупах та малих групах. Важливо, щоб діяльність давала можливість учням обговорювати різні точки зору, висловлюючи своє особисте трактування події, задачі чи проблеми.

Ознайомлення з типологією інтерактивних методів та технологією їх проведення („Мозкова атака ”, робота в групах, «Карусель» ).    Інтерактивні методи, хоча й не є чимось новим, однак недостатньо широко застосовуються, а часом і взагалі випадають з арсеналу педагогів. Але ці методи мають виняткову важливість, тому що саме інтерактивні методи,  маючі комунікативну направленість, допомагають всім учням взаємодіяти один з одним, обмінюватися думками, спільно вирішувати проблеми, моделювати ситуацію спілкування та оцінювати власну позицію і дії товаришів.

1. Метод „Мозкова атака”

Завдання: Учасникам пропонують висловити власні міркування щодо методів інтерактивного навчання.

Обговорення результатів. Оберіть три, на Ваш погляд, найпродуктивніших метода, які Ви застосовуєте або бажаєте використовувати під час навчальних занять, проранжуйте їх. Висловитесь, чому саме цей метод Ви ставите на перше місце, а чому інший залишаєте.  На якому етапі уроку ми можемо використовувати метод „Мозкова атака ”? До чого він спонукає учнів

«Робота в парах» - технологія  особливого ефективна на початкових етапах навчання учнів  роботи у малих групах . Робота  в парах дає час  подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок  спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу: Обговорити короткий текст, завдання;

• узяти інтерв`ю і визначити ставлення партнера до тої чи іншої навчальної діяльності;
• зробити  редагування письмової роботи  один одного;
• сформулювати підсумок уроку;
• протестувати та оцінити один одного;
• дати відповіді на запитання вчителя;
• порівняти записи, зроблені в класі.

« Карусель»

      Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний  для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

• для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій ;
• для збирання інформації з якої-небудь теми;
• для інтенсивної перевірки  обсягу й глибини наявних знань (напрямку, термінів);
• для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

 

 

 « Акваріум»

Ще один варіант кооперативного навчання , що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку.

 

  „ Мікрофон”

          Різновидом загально групового обговорення є технологія  „ Мікрофон” , яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

 „ Незакінчене речення”

         Цей прийом часто поєднується з „ Мікрофоном” і дає можливість працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

„ Мозковий штурм”

         Інтерактивна  технологія  колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Спонукає учнів проявити  уяву та творчість , дає  можливість їм вільно висловлювати свої  думки.

   Мета  „ Мозкового штурму „ чи „ Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

 „ Навчаючи – навчаю”

    Метод  використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань  однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає  певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Обговорення. Побажання. Підсумки роботи