Психолого-педагогічний семінар на тему «Формування навичок рефлексії та розвитку оцінної складової самосвідомості учнів»

Психолого-педагогічний семінар на тему

«Формування навичок рефлексії

та розвитку оцінної складової самосвідомості учнів»

Мета: сприяти знайомству учасників, підвести учасників до розуміння терміну «рефлексія»;

проаналізувати свої особистісні особливості;

формувати позитивне ставлення до себе, прийняття себе;

сприяти розвитку і підтримці толерантних відносин з оточуючими;

сприяти усвідомленню учасниками того, що їхнє життя у майбутньому залежить від усвідомлення образу Я та власної поведінки.

Хід семінару

У кожної людини три характера:

той, який їй приписуют;

той, який вона сама собі приписує;

и, той, який є насправді

Виктор Гюго

1. Привітання, самопізнання, знайомство

Вправа «Літачки»

Мета: самопізнання  учасників, створення доброзичливої атмосфери в групі.

Інструкція: тренер повідомляє учасникам про випробування на креативність і спритність, для чого кожному гравцеві треба зробити літак з паперу. На літаку кожен повідомляє про себе особисту інформацію:

• ім'я;
• моє хоббі;
• назва улюбленого фільму.

Питання повинні бути не дуже складними, що не дуже особистими - головне, щоб відповіді на них супроводжувалися позитивними емоціями.

Після заповнення анкети всі шикуються в ряд і запускають свої літаки. Той, у кого літачок полетів далі всіх, отримує невеликий приз. Потім все біжать вперед, піднімають будь літачок і знову запускають його. Потім учасник піднімає літачок, який виявився до нього ближче всіх і вголос озвучує записку.

2. Визначення очікувань учасників групи

Вправа-очікування «Відкрита книга»

Мета: визначити очікування учасників групи.

Обладнання: ватман із зображенням макету книги, стікери, ручки.

Інструкція: психолог роздає учасникам стікери і пропонує записати та по черзі висловитися щодо власних очікувань від тренінгу та своїх цілей у ньому, в чому вони хочуть себе зрозуміти, що змінити, чого навчитися, а потім наклеїти їх на першу сторінку відкритої книги.

3. Актуалізація знань про власну самооцінку та образ Я

Вправа «Чотири квадрати»

Мета: проаналізувати свої особистісні особливості; формувати позитивне ставлення до себе, прийняття себе; сприяти розвитку і підтримці толерантних відносин з оточуючими.

Обладнання: аркуші паперу, ручки.

Інструкція: Візьміть аркуш паперу і розділіть його на чотири квадрати. У кутку кожного квадрата поставте цифри 1, 2, 3, 4.

В  квадраті 1 напишіть п'ять ваших якостей, які вам подобаються і які ви вважаєте позитивними.

В квадраті 3 напишіть п'ять ваших якостей, які вам не подобаються, які ви вважаєте негативними.

Тепер уважно подивіться на якості в квадраті 3 і переформулюйте їх так, щоб вони стали виглядати як позитивні. Для цього ви можете уявити, як ці якості назвала б людина, яка вас дуже любить і якій в вас подобається все. Запишіть переформульовані якості в квадраті 2.

Тепер уявіть, що вас хтось дуже не любить і ваші позитивні якості сприймає як негативні. Подивіться на якості в квадраті 1 і переформулюйте їх в негативні (з точки зору вашого недруга), запишіть їх у квадраті 4.

А тепер прикрийте долонею квадрати 3 і 4, подивіться на квадрати 1 і 2. Бачите, яка чудова людина вийшла!

Тепер, навпаки, закрийте долонею квадрати 1 і 2, і подивіться на квадрати 3 і 4. Страшна картина! З такою людиною ніхто не захоче спілкуватися.

А тепер подивіться в цілому на свій лист. Адже насправді ви описали одні і ті ж якості. Це все ви. Тільки з двох точок зору: з точки зору друга і з точки зору недруга.

Намалюйте на перетині квадратів коло і напишіть в ньому велику букву «Я».

Обговорення.

Учасникам пропонується відповісти на питання:

• Які почуття викликала у вас вправа?
• Які якості було складно аналізувати і переформульовувати, позитивні чи негативні?

4. Розвиток рефлективних навичок 

Вправа «Шкала емоцій»

Мета: виміряти за допомогою шкали емоційного стану повсякденних дій.

Інструкція: уявіть собі вертикальну чи горизонтальну шкалу від 1 до 10. Тепер подумки занурюйте себе у різні повсякденні дії і вимірюйте свій рівень вдоволеності. Запитуйте себе приблизно так: « Наскільки я вдоволений (-а) від 0 до 10 тим, як це відбувається в моєму житті?»

Повсякденні дії:

• Засинаю,
• Прокидаюся,
• Їм, одягаюся, розмовляю з близькими,
• Спілкуюся з друзями,
• Спілкуюся з коханою людиною,
• Навчаюся чомусь новому,
• Займаюся простими хатніми справами,
• Починаю нові справи.
• Завершую справи,
• Презентую себе,
• Приймаю подарунки,
• Жартую,
• Перебуваю із собою наодинці.

Використовуйте цей список буденних справ для щоденного оцінювання власних станів. Можна застосовувати шкалу зранку та ввечері. Вже на 2-3-й день ви відчуєте, як контролювати власні відчуття, потік емоцій та внутрішій мисленнєвий діалог стає простішим. Це не так звично, як здається спочатку – ви помітите, що оцінки кожного дня у різний момент можуть відрізнятися. А фокус вашої уваги природно, нібито сам собою, тримається в тонусі.

5. Розвиток креативності

Вправа «Прогулянка в чужих туфлях»

Мета: згуртування учасників групи, розвиток вміння протистояти внутрішнім стереотипам та соціальним стандартам, розвиток креативності за допомогою методу «вживання», розвиток роботи в команді, формування інноваційного рішення через спостереження за роботою іншої команди, через спроби та помилки, стимулювання мислення через дію.

Інструкція: учасники об'єднуються  в дві групи. Тренер просить всіх роззутися. Потім кілька хвилин пропонує поговорити про те, що відчувають учасники, сидячи за столом без взуття. Обговоріть той факт, що ходити без взуття цілком природно вдома і у відпустці, але зазвичай це не роблять в суспільстві. Потім тренер просить учасників спробувати виконати кілька різних дій

1. Обмінятися взуттям – насправді надіти чиїсь туфлі. Тренер просить, щоб вони спробували домогтися значної зміни; наприклад, нехай хлопці надінуть дівчачі туфлі.

Обговорення: що ви при цьому відчуваєте? Як себе почуваєте, злегка порушуючи соціальні норми.

2. Покладіть туфлі на стіл перед собою. Нехай кожен трохи посидить і подивиться на все це взуття. Тренер спостерігає за ознаками нервозності. Зазвичай учасники переживають це як щось неприродне, незручне і антисоціальне.

Обговорення: що ви відчуваєте, коли перед вами на столі лежать чиїсь туфлі? Як ви справляєтеся з відчуттям незручності, зазвичай, намагаючись послабити його? (Тренер вказує, що вдосконалення має на увазі зміну, а зміна майже завжди приносить дискомфорт. Інноваційний зміна має насправді виходити за загальноприйняті рамки, що викликає ще більший дискомфорт, і т.д.)

3. Тренер оголошує змагання, в якому команда, що побудує найвищу споруду з туфель, отримає приз. Переможець визначається шляхом вимірювання відстані від поверхні столу до вищої точки будь туфлі. Тренер ее обговорює змагання докладно; просто повідомляє, що повинні зробити учасники за 4 хвилини. (Одне з вирішенні могло б полягати в тому, щоб найвища людина в групі встає на стіл і кладе одну туфлю собі на голову. Або можнна придумати правило, згідно з яким всі туфлі повинні розташовуватися ланцюжком, торкаючись один одного, на зразок електричного кола.

Тренер спостерігає за тим, що роблять учасники під час виконання цієї вправи, щоб потім детально обговорити це: відзначити, наскільки швидко або повільно була вирішена задача в різних группах; відзначити появу неформальних лідерів; визначити цикли будівництва, руйнування і реконструкції і т.д.

Коментар: виконання завдання з туфлями зміцнює команду. Учасники не знали, що їх попросять побудувати споруду з туфель, але їх поступово готували до цієї ідеї. Це може бути хорошою стратегією при здійсненні інноваційних ідей. Найбільшу незручність заподіює то, про що люди думаєють забагато; просто почніть діяти, і відчуття дискомфорту значно ослабне.

Це не крадіжка, коли ви берете ідею зі спостережень за іншою командою. Це навчання на основі чужого досвіду при вдосконаленні бізнесу. При пошуку рішення часто корисно використовувати найнесподіваніші предмети. (Наприклад, група спорудила щось схоже на димар з картону, і потім заповнила цей димохід, поставивши зверху туфлі. Завжди хтось знімає ремінь, щоб щось до чогось прив'язати, і т. д.)

Інновації часто відбуваються через цикли проб і помилок, коли побудоване розбирають, пробують зробити інакше, і т.д. Рідко буває, коли люди просто сидять, думають про проблему виробляють рішення в розумі. Дія стимулює мислення. Розумові процеси, задіяні в найбільш креативних підходів, часто поєднують в собі кілька ідей і понять.

6. Розвиток емоційно-оціночної діяльності

Педагогічне лото «Умілець – Вчитель – Батько – Мудрець»

Мета: ознайомлення із класифікацією значущого дорослого за В.І.Слободчиковим, самовизначення власної позиції в емоційно-оцінній діяльності.

Обладнання: роздруковані таблиці із пазлами.

Інструкція: для роботи об'єднайтеся у пари-трійки, як вам зручно. Вам запропонована таблиця із класифікацією значущого дорослого за В.І.Слободчиковим, але вона має лише заголовки стовбців і окремі пазли. Вам потрібно до кожної базової педагогічної позиції дібрати її характеристику та розвиваючі можливості.

Технологии эмоционально-оценочной деятельности

Хасідська притча

Одного разу Учитель сказав учням:

- А чи знаєте ви, друзі мої, що все навколо - навіть звичайнісінькі речі - здатні розкрити нам великі істини.

Учні здивувалися.

- Чому ж може навчити нас поїзд? - запитав один.

- Запізнився хоч на секунду, і залишишся ні з чим, - сказав Учитель.

- А телеграф? - запитав інший.

- Кожне слово має свою ціну.

- Ну а телефон ?! - не вгамовувався третій.

- Сказане тут, - відповів Учитель, - буде почуте там!

Обговорення

7. Підведення підсумків заняття, рефлексія

Вправа «Семінар в малюнках»

Мета:  отримання зворотного зв’язку від групи, розвиток художніх навичок навичок.

Обладнання: папір, кольорові олівці.

Інструкція: учасникам пропонують кольорові олівці і папір. Тренер просить їх протягом п'яти хвилин намалювати свої враження від семінару (від сьогоднішнього дня). Малюнок можна робити в будь-який манері, головне, щоб він відображав реальні переживання і відчуття.

Учасники повинні постаратися малювати так, щоб ніхто не бачив їхньої роботи. Після закінчення п'яти хвилин тренер збирає малюнки, перемішує їх і роздає учасникам так, щоб нікому не потрапило його власне творіння. Завдання всіх – подивитися на малюнок і здогадатися, хто його автор. Коли учасники впоралися із завданням, ведучий пропонує кожному назвати автора свого малюнка і пояснити, чому він так вирішив.

В процесі виконання цієї вправи учасники не тільки отримують зворотний зв'язок, коли слухають пояснення партнерів про авторство малюнків, а й дають подібний звіт про те, що відбувалося на тренінгу, про свій емоційний стан. Також обговорення може стосуватися того, чиї малюнки були упізнані відразу, а чиє авторство викликало найбільшу кількість сумнівів і як це може бути пов'язано з особистістю людини і зі специфікою взаємодії в групі.

Коментар ведучого. Дорослі часто не бачать, що діти різні і їх навчальні результати теж будуть відрізнятися. Тому давайте під навчальною успішністю дитини будемо розуміти той особистий максимальний результат з того чи іншого навчального предмету, якого він зможе досягти без шкоди для свого здоров'я.

Удачи вам, сельские и городские,
Уважаемые учителя!
Добрые, злые и никакие
Капитаны на мостике корабля.
Удачи вам, дебютанты и асы,
Удачи! Особенно по утрам,
Когда вы входите
в школьные классы,
Одни — как в клетку,
другие — как в храм.

(Р. Рождественский)

У багатьох школярів щоденник асоціюється з оцінками і з негативними емоціями. Педагоги часто використовують слово «щоденник» як загрозу. Часом він є джерелом сімейних конфліктів. Однак ми забуваємо справжнє призначення щоденника.

Адже що таке щоденник? Це - усвідомлення, рефлексія поточних подій ... Це - матеріалізація ідеального ... Це - організація себе в просторі і в часі ...

У наших силах змінити ставлення до щоденника, навчити школяра сприймати його більш конструктивно, раціонально. Для цього можна використовувати типовий щоденник школяра, але не в навчальних цілях. Запропонуємо учневі зробити з нього «емоційний щоденник» або «щоденник успіхів».