Раїса Іванченко «Ярославни». Розповідь про письменницю та її історичну прозу. Історична основа оповідання.

РАЇСА ІВАНЧЕНКО «ЯРОСЛАВНИ». Розповідь про письменницю та її історичну прозу. Історична основа оповідання. Взаємини Київської Русі в часи князя Ярослава з європейськими державами

Раї́са Петрі́вна Іва́нченко 30.11.1934 Українська письменниця (прозаїк, поетеса), публіцист та історик. Кандидат історичних наук, професор, відмінник освіти України, Член Національної спілки письменників України. Заслужений діяч мистецтв України та Лауреат Шевченківської премії за тетралогію про Київську Русь.

Раїса Іванченко народилася 30 листопада 1934 року в містечк Гуляйполе Запорізької області в родині учителя Петра Силовича Картеля та медсестри Ганни Іванченко. Дитинство і юність Раїси Іванченко минули в Гуляйполі, де вона успішно навчалася. Згодом перед нею постав вибір життєвого шляху, й вона рішила продовжити батькову стезю (який був викладачем української мови та літератури) тільки з корективою - вступивши до історичного факультету Київського університету. А 1957 року вона закінчила історичний факультет Київського університету. Спробувала себе на журналістській ниві: у червні — жовтні 1957 року — завідувач відділу інформації редакції газети «Молодь України», у 1957—1965 роках працювала в редакції іномовлення Українського радіо. А вже 1967 року вона закінчила аспірантуру Київського університету. Того ж року захистила кандидатську дисертацію «Місце Михайла Драгоманова у суспільно-політичному русі Росії та України в другій половині 19 століття».

Відчувши в собі науково-педагогічні схильності, Раїса Іванченко полишає журналістські спроби й повністю присвячує себе педагогіці (викладання історії) та творчій стезі (літературі). Уже від 1967 року вона викладала в Київському університеті: у 1967—1987 роках — асистент, старший викладач, доцент кафедри історії України, у 1987—1993 роках — доцент кафедри історії.  І з 1994 року — доцент, потім ще й професор кафедри теорії та історії культури України - Київського інституту культури (нині — Київський національний університет культури і мистецтв). Від 1996 року Раїса Петрівна професор і завідувач кафедри суспільних наук Київського міжнародного університету. З часів здобуття Незалежності України - Раїса Іванченко полинула у вир громадсько-суспільних процесів. Так у 1994—1996 роках була головою Київської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Від 1998 року головує у благодійному братстві святої княгині Ольги при Українській православній церкві Київського патріархату.

За свою невтомну та плідну працю на творчій ниві Раїса Іванченко отримувала державні нагороди та відзнаки: - 1996 — Шевченківська премія за тетралогію про Київську Русь: «Зрада, або Як стати володарем», «Гнів Перуна», «Золоті стремена», «Отрута для княгині»;- 2004 — орден «За заслуги» III ступеня;- 2004 — орден святої Великомучениці Варвари;- 2007 — орден «За заслуги» II ступеня.

Авторка створює художнє осмислення життя Анни, Анастасії та Єлизавети — князівен, які стали королевами європейських держав. Вони поєднали у своїх постатях силу духу, красу, мудрість і глибоку внутрішню культуру, яку винесли з рідної землі. Р. Іванченко акцентує, що "Ярославни" — не лише доньки князя, а символи духовної сили українського народу. Оповідання Раїси Іванченко «Ярославни» присвячене донькам князя Ярослава Мудрого — видатним жінкам Київської Русі, які відіграли важливу роль у світовій історії. Фреска в Софійському Соборі м. Києва, що представляє дочок Ярослава Мудрого.

Оповідання «Ярославни» Раїси Іванченко ґрунтується на реальних історичних фактах про дочок київського князя Ярослава Мудрого — Анну, Анастасію та Єлизавету. Вони стали дружинами європейських монархів: французького короля Генріха І, угорського короля Андраша І та норвезького короля Гаральда Сміливого. Через шлюбні союзи князівна Анна Київська принесла до Франції культуру Русі, заснувала школи й підтримувала розвиток грамотності. Її сестри також активно впливали на державне й духовне життя своїх країн. Через образи цих князівен Раїса Іванченко підкреслює вагомий внесок Київської Русі у європейську цивілізацію.

ТЕМА: життєвий шлях дочок Ярослава Мудрого — Анни, Анастасії та Єлизавети, їхня культурна та політична роль у Європі як представниць Київської Русі.ІДЕЯ: утвердження духовної величі Київської Русі, показ її значного внеску в європейську цивілізацію через постаті князівен — освічених, мудрих, сильних жінок, які несли у світ українську культуру, християнські цінності та мир. ГОЛОВНА ДУМКА: дочки Ярослава Мудрого — символи не лише державної мудрості, а й культурної місії Київської Русі в Європі; жінки з високими моральними якостями можуть впливати на хід історії.https://youtu.be/Rd. Yns. MU16x. I?si=ls. Un. CBr. K_sv. Scze. F

ПРОБЛЕМАТИКА:роль жінки в історії та політиці;значення освіти, культури, духовності в суспільному розвитку;взаємозв’язки Київської Русі з Європою;патріотизм і збереження національної ідентичності за межами Батьківщини;гідність, внутрішня сила й відповідальність особистості перед народом і родом. У творі Раїси Іванченко "Ярославни" подано низку історичних і художньо змодельованих персонажів. Серед них головні герої (три сестри –Ярославни: Єлизавета, Анастасія та Анна) і другорядні, які допомагають розкрити тему, характер епохи, внутрішній світ героїнь: Ярослав Мудрий, Інгвар, Гаральд Сміливий, придворні, священники, посли.

Оповідання «Ярославни» Раїси Іванченко розповідає про трьох дочок князя Ярослава Мудрого — Анну, Анастасію та Єлизавету, доля яких згодом стане легендою — ці жінки залишаться в історії як мудрі й впливові королеви, що прославили Київську Русь у світі.

ДЖЕРЕЛАhttps://shkola.in.ua/372-ukrainska-literatura-8-klas-avramenko.htmlhttps://sites.google.com/site/hatachitalnazaporizza/%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8 C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BA%D0%Bhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=26520&page=2https://youtu.be/Rd. Yns. MU16x. I?si=n. PLMTM59 Zpz. A6 Cg0 ДЯКУЮ ЗА УВАГУ