Радіаційна, хімічна, Біологічна, ядерна - Загрози: від А до Я.

ПТУ ВП РАЕС ДП НАЕК «Енергоатом»Година спілкування. Радіаційна, хімічна, Біологічна, ядерна -Загрози: від А до Я. Підготовила:майстер в/н Матвійчук О. С. Вараш – 2023р.

2 Радіаційна безпека, зокрема дії у разі аварії на ядерному об’єкті. Адже в нашій країні – чотири діючі атомні станції, є дослідницькі реактори, а також сховища ядерних відходів, які теж можуть стати ціллю ворожих атак. А ще, позаяк ми пострадянська країна, на нашій території просто купа всякого не врахованого радіоактивного хламу, який теж за певних умов може стати джерелом радіаційного зараження. Яких небезпек очікувати? В Україні – 15 працюючих енергоблоків, у кожному з яких є ядерний реактор. Щоб ви розуміли, реактор ВВЕР-1000 містить 66 тонн урану. Сам по собі уран слабко радіоактивний, але в процесі роботиреактора атоми ізотопу урану 235 діляться і утворюють два ізотопи інших елементів – так звані уламки. Саме ці уламки є дуже радіоактивними і саме вони становлять загрозу. Бо якщо реактор пошкодять і відбудеться витік, то з повітрям, у вигляді пилу, ці уламки можуть поширюватися на величезні відстані і заражати чималі території, роблячи їх непридатними для використання або навіть життя.

3 Викликати променеву хворобу – аж до летальних впадків. Потрапляти в організм із повітрям, водою чи їжею і накопичуватися, що в перспективі може призвести до утворення злоякісних пухлин. На жаль, ми вже з цим ознайомилися у 1986-му – внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Але я відразу заспокою: порівняно з реактором РБМК, що стояв на ЧАЕС, нові реактори типу ВВЕР – надійні, безпечні і добре захищені. Небезпечних експериментів на атомних станціях у нас не проводять. А сам реактор закритий метрами надміцної сталі і бетону. Пробити це навіть ракетою не вдасться. Саме тому чорнобильський сценарій катастрофи з викиданням тонн радіоактивного палива – малоймовірний. Але не треба забувати, що ядерний реактор постійно потребує охолодження. Цілком зупинити його миттєво – неможливо. Бо якщо реактор пошкодять і відбудеться витік, то з повітрям, у вигляді пилу, ці уламки можуть поширюватися на величезні відстані і заражати чималі території, роблячи їх непридатними для використання або навіть життя.

4 Бо ті високорадіоактивні ізотопи, уламки, що накопичилися всередині, продовжать виділяти тепло. І якщо будуть пошкоджені лінії електромереж, які живлять станцію, та виведені з ладу резервні генератори на самій станції, система охолодження не працюватиме – і це призведе до його розплавлення. Власне подібне сталося на АЕС у Фукусімі, тоді відбувся викид радіоактивних речовин, хоча і незрівнянно менший, ніж у Чорнобилі. Ми, звісно, сподіваємося на краще, здоровий глузд людей і нашу ППО. Та все ж обговоримо, що робити, якщо витік радіоактивних речовин таки відбувся. Насамперед – до таких ситуацій необхідно підготуватися заздалегідь. Особливо тим, хто живе неподалік станції, в радіусі до 100 кілометрів. Зберіть тривожну валізку. Адже якщо оголосять евакуацію – часу на збори може не бути. Що покласти у стандартну тривожну валізку на всі випадки життя – ви бачите у себе на екрані. Зробіть просто зараз знімок екрана та збережіть його.● документи та їхні копії; ● кредитні картки та готівка;● аптечка; ● дублікати ключів; ● запас питної води і їжі;● карта місцевості; ● одяг та білизна (1-2 комплекти);● металева миска, ложка; ● ліхтарик і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;● засоби гігієни; ● багатофункціональний інструмент, що містить: лезо, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;● блокнот і ручка; ● засоби захисту органів дихання, зокрема респіратор.● записані контакти близьких (на випадок, якщо ваш смартфон вийде з ладу);

5 Усі речі мають бути герметично запаковані. Наголошу, що, на випадок евакуації, вам треба мати заздалегідь підготовлений комплект щільного одягу, що цілком закриває шкіру і волосся. Дуже добре для цього годиться малярний костюм, який можна вбрати поверх одягу, а потім, при виході в чисту зону, – зняти його. Ще вам потрібен змінний одяг, в який ви зможете перевдягтися. І обов’язково засоби захисту органів дихання – ідеально мати протигаз, респіратор, або ж купіть маску класу ffp3 – вона збереже вам багато здоров’я, бо захистить від вдихання радіоактивного пилу. До того ж у вашій оселі має бути запас води і продуктів тривалого зберігання на кілька днів, а краще – на тиждень. Все це в герметичних упакуваннях – на випадок, якщо доведеться перечекати певний час. Бо після радіаційного зараження на вулицю виходити небезпечно. І ще вам потрібен калію йодид 125 мг, приміром, від Дарниці. Його мали б видавати у разі аварій, але, про всяк випадок, я б мав удома. Одразу скажу, що інші препарати йоду для повсякденного вживання не допоможуть, у них надто низька концентрація. І не скуповуйте весь, бо однієї пластинки вистачить на сім’ю, адже вжити можна лише 1 таблетку – і ту (увага!) тільки після аварії й за розпорядженням влади. Пам’ятайте, що калію йодид не захищає від радіації. Річ у тім, що один із радіоактивних ізотопів, що утворюється, – це йод-131, радіоактивний аналог звичайного йоду. Він дуже леткий і добре поширюється з вітром.

6 Дуже радіоактивний і має погану здатність акумулюватися у щитоподібній залозі. Вживання ж кінської дози звичайного ізотопу йоду у вигляді калію йодиду наситить щитоподібну залозу звичайним йодом – і радіоактивний йод вже не буде накопичуватися. На щастя, цей ізотоп дуже короткоживучий, його період напіврозпаду – всього 8 днів. Тобто через 8 днів половина йоду розпадеться, ще через 8 – і ще половина від того, що залишився, і так далі. І тут ще раз зауважу, що цей препарат актуальний тільки після аварії на діючому атомному реакторі. В перші години після аварії. При інших типах радіаційних катастроф він не матиме жодного сенсу. І ще, заздалегідь проконсультуйтеся з лікарем, чи немає у вас протипоказань до вживання препаратів йоду. Якщо є змога - придбайте дозиметр. Він допоможе зрозуміти, чи певна річ або продукти заражені радіоактивними речовинами. Особливо актуально для тих, хто живе поруч зі станцією. Тепер безпосередньо про дії в разі радіаційної загрози. Про радіаційну загрозу попереджає новий сигнал тривоги – звук дзвону у набат. Не відомо, чи справді цей сигнал використовували б, бо, на щастя, в Україні він ще жодного разу не звучав. Тому, як варіант, може бути старий звичайний звук повітряної тривоги, але в кінці замість слів «повітряна тривога» буде звучати «радіаційна загроза». В такому разі треба увімкнути радіо, телевізор або слідкувати за офіційними інтернет-порталами, щоб мати доступ до офіційної інформації. Слухайте і виконуйте розпорядження влади і ДСНС. Там буде вся інформація про те, що робити далі.

7 А робити потрібно буде ось що:1) Залишайтесь в оселі або укриттях. Заберіть всередину домашніх тварин. Якщо є свійські – закрийте їх у приміщенні, корм для них накрийте поліетиленовою плівкою.2) Обов'язково зробіть запас їжі у щільно закритих контейнерах або, наприклад, у холодильнику. Запас води в закритих ємностях. Що більше – то краще, бажано на тиждень.3) Щільно зачиніть двері і вікна, позатикайте всі щілини, заклейте липкою стрічкою, вентиляційні отвори закрийте вологою тканиною. Пам'ятайте, що радіація поширюється у вигляді радіоактивного пилу. Пил – ваш ворог.4) Тому робіть вологе прибирання кілька разів на добу, не забудьте і самому митися.5) Якщо так сталося, що ви опинилися на вулиці і, можливо, на вас потрапив радіоактивний пил – треба провести дезактивацію. Це особливо стосується тих, хто живе близько від станції. Зняти одяг і взуття, яке контактувало з навколишнім середовищем, і залишити за межами укриття. Ретельно вимитися з милом, особливо відкриті ділянки шкіри і волосся. Якщо немає змоги помитися – використовуємо вологі серветки чи тканину, щоб очистити тіло. Тут дуже у пригоді стане дозиметр, він покаже, наскільки добре ви себе почистили.

86) Не можна нічого приносити в оселю з двору, а особливо їсти будь-що з вулиці.7) На вулицю виходити також не варто до розпорядження влади.8) А ще – за розпорядженням влади – треба пройти йодну профілактику. Рекомендоване дозування для різних категорій населення: Особам віком понад 40 років приймати йодид калію не рекомендовано. Людям після видалення щитоподібної залози теж немає сенсу його вживати. Діти, старші за 12 років, та дорослі до 40 років (зокрема вагітні і матері-годувальниці) – одна таблетка на 125 міліграмів. Діти 3-12 років – 62,5 міліграма, тобто пів таблетки. Діти від 1 місяця до 3 років – 32 міліграми, тобто четвертинка таблетки. Немовлята (від народження до 1 місяця) – 16 міліграмів. Як відміряти 16 міліграмів для немовляти? Дуже просто.1. Помістити таблетку на 125 міліграмів у невелику посудину і потовкти у дрібний порошок;2. Додати 4 чайні ложки (20 мілілітрів) води та розмішати до повного розчинення;3. Додати 4 чайні ложки (20 мілілітрів) молока, фруктового соку або сиропу, щоб це було смачно і малеча з’їла. В 1 чайній ложці отриманої суміші міститься приблизно 16 міліграмів калію йодиду.

9 Тепер про те, як діяти, якщо у вашій місцевості оголосили евакуацію. Виконуємо всі розпорядження влади. А саме: одягаємо комплект щільного одягу, який підготували для евакуації, або захисний костюм, а також засоби захисту органів дихання. І в зазначений час ідемо до пункту збору. Дорогою не можна робити нічого, що підвищить ризик забруднення радіацією вашого одягу і вас самих. Не здіймаємо пилу, за можливості, нічого не торкаємося, на землю не сідаємо, не їмо, не п’ємо. Домашніх улюбленців тримаємо на руках або в переносках. Їх теж треба закрити тканиною, аби не потрапив пил. Після евакуації вас вивезуть в умовно чисту зону, за необхідності проведуть дезактивацію, тобто почистять або просто знімуть забруднений одяг – і все буде добре.

10 Дайте відповідь на питання: ВВЕР — це:а. Водно-водяний енергетичний реактор.б. Водно-відкритий енергетичний реакторв. Водовідштовхувальний відділений енергетичний реактор. Оберіть правдиве твердження:а. Радіаційне зараження, як після Чорнобиля, на жаль, зараз дуже ймовірний сценарійб. Йодид калію варто вживати одразу, коли дізналися про вибухв. Усі речі в тривожній валізці треба герметично запакувати. Як у першу чергу поширюється радіація?а. Через дощб. Через підвищення температурив. Через пил.

11 Хімічна загроза. Ми проаналізуємо все, що пов’язане з хімічною зброєю. Яка вона буває, як діяти в разі її застосування. А окремо розглянемо також техногенні аварії, що супроводжуються викидом хімічних речовин, таких, як хлор чи аміак. Отже, спочатку трохи теорії хімічної зброї. Це зброя масового ураження, дія якої базується на яскраво виражених токсичних властивостях певних речовин. Такі речовини називають ще бойовими отруйними речовинами (БОР). Давайте подивимося, чим узагалі можуть труїти людей. За токсичним впливом, БОР поділяються на 5 типів:1. Задушливі. Це хлор і фосген, тобто гази, що пошкоджують дихальні шляхи, призводять до набряку легень і надзвичайно болісної смерті від задухи.2. Шкірно-наривні – іприт, люїзит. Це рідкі речовини, що при потраплянні на шкіру викликають страшні хімічні опіки, чим виводять людину з ладу на тривалий термін. При серйозному ураженні спричиняють сильне загальне отруєння, що може закінчитися смертю.3. Загальнотоксичні, такі як синильна кислота та хлороціан. Речовини, що блокують засвоєння кисню в організмі людини, від чого настає дуже швидка смерть через зупинку дихання. Але навряд чи нас будуть труїти хлором або фосгеном у сучасній війні. Використання цих речовин малоймовірне, тому що існують:

124. Нервово-паралітичні речовини. Це зарин і його аналоги. Зоман, табун, VX. Також усім відомий Новачок належить до нервово-паралітичних речовин. Це найнебезпечніший тип хімічної зброї, для ураження нею достатньо просто мізерних кількостей. Надзвичайно смертоносна, за рівнем смертельної концентрації значно перевищує всі попередні. Наприклад, для VX достатньо 5 міліграмів, а це маленька краплиночка, що вбиває дорослого чоловіка. Ймовірно новачок може бути ще в 10 разів токсичнішим. Такими речовинами неодноразово отруювали людей: Скрипалів і Навального – новачком, рідного брата Кім Чен Ина вбили VX, зарин відзначився під час ірано-іракської війни та, найвідоміший факт, – в атаці під час війни в Сирії, де спричинив багато жертв серед мирного населення. Можу припустити, що, на жаль, застосування росіянами саме цих речовин є найімовірнішим, і у них такі запаси є, якщо врахувати, що цю зброю використовували в Сирії. Всі перелічені типи речовин, звісно, заборонені Женевською конвенцією про нерозповсюдження хімічної зброї. Проте наступний тип багато з вас мають у своїй кишені.5. Подразнювальні речовини, або іританти. Це сльозогінні гази, що викликають подразнення шкіри, очей і дихальних шляхів, чим виводять людину з ладу на певний час. Для них не характерна смертельна дія, але навіть вони у великих концентраціях можуть спричинити задуху і таки смерть.

13 При чому таку зброю вже неодноразово застосовували російські війська, що є злочином згідно з тією ж Женевською конвенцією, оскільки ця зброя невибіркова. Зараз детальніше розглянемо найнебезпечніші нервово-паралітичні речовини. Що про них загалом треба знати:1. Рідини без кольору і запаху.2. Леткі, дуже легко випаровуються, їхні випари важчі за повітря.3. Уражають як при вдиханні парів, так і при потраплянні на шкіру.4. Надзвичайно токсичні, достатньо однієї краплі на шкірі чи кілька вдихів парів, щоб померти.5. Способи доставки – такі самі, як і у звичайної вибухівки: артилерійські снаряди, мінометні міни, ракети, авіабомби, безпілотники. Також їх можуть виливати зі спеціальних пристроїв із літаків, що низько летять.І ще можливий варіант, коли терорист розпилює таку речовину в повітря зі спеціальних пристроїв у місцях, де багато людей, як-от у метро чи торгових центрах. Ну і при вбивстві окремої людини достатньо, щоб крапля речовини потрапила на шкіру жертви, як це було при отруєнні Скрипалів, коли речовину нанесли на дверну ручку. Як захиститися від такої атаки? Важливий момент. Як показав досвід застосування зарину в Сирії, основна проблема – це розпізнати хімічну атаку.

14 Адже сучасна хімічна атака має не такий вигляд, як у фільмах про Першу світову, де величезні хмари диму, крізь які солдати у протигазах ідуть в атаку. Дим може бути, а може і не бути. Так само і з запахом, може бути відчутний «хімічний запах», а може й ні, бо чисті нервово-паралітичні речовини його не мають. На жаль, досвід Сирії показав, що люди переважно дізнавалися про хімічну атаку тільки тоді, коли починались симптоми ураження. То як розпізнати хімічну атаку?1. Про хімічну атаку попереджає новий сигнал тривоги – звук церковних дзвонів. Але я все ще не знаю, чи справді будуть використовувати саме цей сигнал,бо його, на щастя, ще ні разу в нас не давали. Тому, як варіант, може бути старий звичайний сигнал, як під час повітряної тривоги, але в кінці замість слів «повітряна тривога» буде звучати «хімічна загроза». Але сигнал хімічної тривоги може бути поданий із запізненням. Адже працівникам ДСНС або військовим треба прибути на місце ураження, оцінити обстановку, провест. И аналіз повітря за допомогою газоаналізатора, наприклад, прилада ВПХР. І тільки потім доречно подавати сигнал про хімічну атаку. Тому потрібно також покладатися і на інші ознаки.2. Нехарактерно слабкі, глухі вибухи. На відміну від звичайних бомб і ракет, які створені для того, щоб завдавати максимальних руйнувань, хімічні снаряди містять мінімум вибухівки.

15Їхнє головне завдання – не вбивати силою вибуху, а розбризкати по території хімічну речовину у вигляді аерозолю. Також може з'явитися, хоч і не завжди, туман і характерний хімічний запах.3. ОДНОЧАСНА МАСОВА загибель дрібних птахів і комах. Малі тварини мають малу масу тіла, їм потрібно менше речовини для ураження, тож вони помирають першими. Цікаво, що нервово-паралітичні речовини спершу розробляли як засоби для боротьби зі шкідниками, і тільки потім їх почал. И використовувати проти людей.4. ОДНОЧАСНИЙ МАСОВИЙ прояв ознак отруєння нервово-паралітичними речовинами у людей: Перші симптоми: Міоз (звуження зіниць) – характерний і перший симптом, навіть при ураженні незначною кількістю отруювальної речовини. Посмикування м’язів і пітливість ділянки тіла, куди потрапила навіть мікроскопічна крапля отруювальної речовини. Далі: Сльозотеча, теча з носа, посилене слиновиділення, пітливість. Кашель, відчуття скованості у грудях, пришвидшене дихання. Загальна слабкість, млявість, запаморочення, порушення зору, сплутаність свідомості. Нудота / блювота. При сильному ураженні – непритомність, конвульсії, зупинка дихання, параліч і смерть.

16 Симптоми наростають приблизно в цьому порядку і дуже залежать від способу і ступеня ураження. При вдиханні парів симптоми зазвичай проявляються дуже швидко, за хвилини. При потраплянні ж бризків на шкіру – можуть проявитися і через години. При сильному ураженні, коли людина опиняється в епіцентрі, втрата свідомості може настати вже через кілька хвилин, далі зупинка дихання і смерть за 15хв.. Ви могли бачити кадри масового ураження людей зарином у Сирії. Такими є симптоми в реальному житті. Люди зазнали серйозного ураження. Вони цілком втратили орієнтацію і дієздатність. Добре видно конвульсії, порушення дихання, звужені зіниці. Чи можна вижити під час такого?Звісно. Треба розуміти, що будь-яка зброя масового ураження має свій епіцентр,де її смертельна дія найвища, і що далі від епіцентру – то більші шанси вижити. Тому шанси завжди є. А тепер – як діяти у разі хімічної атаки. Це стосується як нервово-паралітичних речовин, так і будь-яких інших типів хімічної загрози. Головне – забудьте радянські рекомендації на зразок «залиште зону ураження перпендикулярно до напрямку вітру». Бо насправді ви навряд чи будете знати, де епіцентр ураження або який напрям вітру. Найсучасніші поради базуються на тому, щоб ізолюватися у сховищі.

171. Треба підготуватися. Заздалегідь складіть тривожну валізу, як було показано в попередній лекції. Зверну вашу увагу на запас їжі і води в вашій оселі - на кілька днів (у герметичній тарі). Комплект щільного взуття і одягу, що максимально закриває шкіру, малярний комбінезон або плащ-дощовик. Дуже раджу вам мати протигаз, адже тільки він зможе захистити органи дихання. Респіратор допомагає тільки проти пилу. Проти газоподібних речовин і парів – він безсилий.2. Не нехтуйте сигналами тривоги! Якщо хімічна атака застане вас на вулиці і на вас потрапить речовина - шанси вижити невисокі.3. Якщо сигнал хімічної тривоги застав вас у приміщенні, тобто ви почули сигнал і ви вдома, залишаємося в приміщенні. Ідеально, якщо це високий поверх. Наприклад, той ж зарин важчий за повітря, його випари стеляться по землі.4. Треба максимально ізолюватися від навколишнього середовища. Щільно закриваємо вікна і двері, вентиляційні отвори. Щілини затикаємо мокрою тканиною або заклеюємо скотчем, щоб унеможливити обмін повітрям із навколишнім середовищем.5. Обов'язково вмикаємо засоби зв'язку і слухаємо розпорядження влади, ДСНС чи військових про подальші дії і евакуацію, виконуємо їх.6. Не забуваємо попередити близьких і знайомих.

187. Перебуваємо в укритті до подальших розпоряджень (тут нам знадобиться їжа і вода, які ми приготували заздалегідь).8. У разі оголошення евакуації одягаємо щільний одяг, що максимально закриває шкіру (ідеально, якщо закриває цілком). Органи дихання захищаємо протигазом або ватно-марлевою пов’язкою, змоченою 5% розчином питної соди. Беремо з собою тривожну валізку. Залишаємо приміщення, використовуючи сходи. На вулиці не біжимо, не торкаємося ніяких предметів, не стаємо у калюжі. Нічого не їмо і не п’ємо. Якщо хімічна тривога застала вас на вулиці або ви бачите ознаки хімічної атаки, які ми перераховували раніше:1. Одягаємо протигаз (якщо є).2. Швидкими кроками йдемо у сховище/приміщення. Не біжимо, не робимо глибоких вдихів. Не стаємо у калюжі чи видимі для ока краплі отруювальної речовини. Нічого не торкаємося!3. Важливо! Якщо ви бачите уражених людей, що не можуть пересуватися самостійно або непритомні – не торкаємося їх, їм уже не допоможеш. Доторкнетесь – помрете і самі.4. Якщо ви повертаєтесь із вулиці у сховище / приміщення / квартиру, то можете бути заражені найдрібнішими краплинами отруювальної речовини.

19 Проводимо дегазацію – перед входом взуття і одяг знімаємо (не через голову, можна розрізати його, голови і обличчя взагалі не торкаємося) і залишаємо за межами сховища або квартири. Я дуже часто бачу поради «скласти забруднені речі і взуття в пакет», але я категорично цього не раджу. Так ви будете ще більше торкатися потенційно забруднених речей, і особливо взуття, і що довше ви будете з ними вовтузитися – то більше шансів, що в пакет складуть вас. Ретельно миємо водою з милом усі ділянки тіла, що контактували з навколишнім середовищем. Далі діємо за тим самим планом, що й якби ви спочатку були в квартирі. Ізолюємося, вмикаємо засоби зв’язку, слухаємо і виконуємо розпорядження влади, військових чи ДСНС. Запам'ятайте: будь-яке приміщення, навіть без вікон, все одно буде надійнішим, ніж коли ви будете на вулиці. Якщо ви в автомобілі – залишаємо зону ураження з піднятими вікнами і вимкненою вентиляцією. І ще такий момент: якщо навпаки, це терористичний акт, під час якого отруювальну речовину розпилили всередині приміщення (а такий тип атаки теж може статися), треба якомога швидше його покинути. Важливо! Якщо хімічну атаку виявили ви – повідомляємо про це за номером 101 (тільки тоді, коли ви зайшли в укриття). Важливо!! Якщо ви зазнали ураження отруйною речовиною – звертаємося до медиків. Важливо!!! Антидотів (атропіну) самі собі не колемо (від нього також можна дати дуба), бо ви вкололи самі, далі ще медик вколе – і все. І не скуповуємо усього атропіну в аптеках. Про нервово-паралітичні речовини закінчили.

20 Тепер пару слів про іританти, так звані сльозогінні гази.Їх буває дуже багато, але найчастіше це ніякі не гази, а аерозолі, які всі з вас бачили при розгоні демонстрантів – граната вибухає і з неї йде білий дим. Відрізнити ураження таким засобом досить легко. Якщо ви потрапили в аерозольну хмару, без протигаза, ви майже миттєво відчуєте сльозогінний і подразнювальний ефект. Серйозне ураження виглядає так: сльози, шмарклі, людина втрачає дієздатність, оскільки руки рефлекторно тягнуться до обличчя, аби протерти очі. Дихальні шляхи пронизує задишка з кашлем. Перша допомога при ураженні – вийти з зони ураження. Промити очі великою кількістю води або стерильного фізрозчину до послаблення пекучого відчуття до 10 хвилин. Подразнені ділянки шкіри обробляють великою кількістю води із милом. Краще звернутися до лікаря. Загальні дії в разі атаки будь-якими нервово-паралітичними речовинами – ізоляція від навколишнього середовища в укритті. Тепер пару слів про техногенні катастрофи. Найпоширеніші – витік хлору і аміаку амоніаку. Де вони трапляються? Хлор може бути на станціях очищення води, хоча зараз його масово замінюють на безпечніші речовини. Ну і, звісно, – хімічна промисловість, особливо великі заводи, де ці гази зберігають у зрідженому стані у великих резервуарах.

21 Якщо буде уражено такий об’єкт – це може призвести до їхнього витоку, ураження величезних площ і великої кількості жертв, що в історії траплялося неодноразово. Обидві речовини є газами задушливої дії. Рекомендації щодо дій такі самі, але є нюанс. Хлор – жовто-зелений газ, важчий від повітря, тому стелиться по землі. Від нього треба ховатися на верхніх поверхах. Рятує протигаз, і позаяк це кислотний газ, добре допомагає пов’язка або просто тканина, просочена розчином питної соди. Аміак – безбарвний газ, легший за повітря із запахом нашатирного спирту. Від нього навпаки треба рятуватись на нижніх поверхах. Оскільки це лужний газ – добре допомагає пов’язка, просочена розчином оцту чи лимонної кислоти.

22 Дайте відповідь на питання: Ознаки нервово-паралітичних речовин:а. Важчі за повітря, з різким запахом, схожим на аміакб. Уражають, коли потрапляють в легені, легші за повітряв. Без кольору і запаху, важчі за повітря. Оберіть перші симптоми після ураження нервово-паралітичними речовинами:а. Звуження зіниць, пітливість, посмикування м’язів.б. Відсутність апетиту, розширення зіниць, кашельв. Тремор, підвищення температури, кашель. Яка різниця між хлором і аміаком?а. Хлор — легкий, жовтий, аміак — важкий, зеленийб. Хлор — легкий, жовто-зелений, аміак — важкий, жовтийв. Хлор — легкий, жовто-зелений, аміак — важкий, безбарвний.

23 Біологічна зброя Що це таке і що робити у випадку її використання. Отже, біологічна зброя – це зброя масового ураження, в основі дії якої лежать патогенні мікроорганізми – бактерії, гриби та їхні спори, найпростіші мікроорганізми, віруси. Ну а також продукти життєдіяльності – бактеріальні токсини, такі як ботулотоксин та інші. Їх також зараховують до біологічної зброї. При чому, зауважу, бактеріальні токсини викликають швидкий розвиток симптомів і можуть бути дуже смертоносними. Але фактично це та ж сама хімічна зброя, тільки біологічного походження. І засоби захисту від неї ті ж самі, що й від хімічної зброї. Ми ж зараз розглянемо класичний варіант – живі мікроорганізми і віруси. Адже для них – все трохи інакше. У них є дві особливості, які їх сильно відрізняють від хімічної зброї:1. Інкубаційний період. Зазвичай це дні і навіть тижні, протягом яких не помітні жодні симптоми ураження, але в деяких випадках хворий може бути переносником захворювання.2. Заразність. Багато збудників хвороб здатні ефективно передаватися від однієї особи до іншої. Тобто, на відміну від хімічної зброї, яка уражає тільки там, де її застосували, біологічну можуть поширювати живі люди – в інші міста, країни і навіть континенти, спричиняючи епідемії.

24 Цікавий історичний факт: саме біологічна зброя була першою зброєю масового ураження, яку використало людство. В середні віки під час облоги фортець за допомогою катапульт туди закидали шматки тіл людей, які померли від хвороб. Так хан Джанібек після невдалої спроби захопити місто Кафа (зараз це Феодосія) закинув у місто труп людини, що померла від чуми. Існує думка, що купці, тікаючи з міста, принесли чуму в Європу, що викликало масштабну епідемію 1346 року з мільйонами жертв. Але ви можете зауважити: які мікроорганізми? Ти про що? Зараз же рівень розвитку медицини! Все лікується антибіотиками! Частково ваша правда, але є нюанс. Наприклад, та ж сибірська виразка – смертельно небезпечне захворювання, постійно трапляється у природі, і спалахи регулярно виникають в різних країнах. Наприклад, в Україні у 18-му році кілька людей заразилося в Одеській області після того, як розбирали тушу хворої свійської тварини. Вони отримали хворобу в легкій формі, яка непогано лікується антибіотиками. Але це дикий штам сибірської виразки. В біологічній лабораторії можливо створити бойові штами мікроорганізмів, генетично модифікувати їх так, щоб зробити бактерію чи вірус в рази патогеннішим, а хворобу – смертельнішою, заразнішою, надати їй резистентності до відомих антибіотиків тощо. Ну і, по-друге, хвороби можуть викликати власне віруси, а з ними складно. І як показала епідемія КОВІД-19, це може виявитися реальною проблемою.

25 Причому ковід-19, за висновками вчених, усе ж природного походження, а не штучного, але спричинив стільки лиха – від загибелі мільйонів людей до економічної кризи. Особливість вірусів – проти них антибіотики взагалі безсилі, бо вони, власне, не є живими, антивірусні препарати теж здебільшого неефективні, і фактично єдиний варіант захисту – це вакцини і карантин. Наскільки реальна біологічна загроза?У 20 столітті багато країн, зокрема СРСР, проводили роботи з розробки біологічної зброї з використанням збудників більше як 20 смертельно небезпечних хвороб, у тім числі смертельних, як-от сибірська виразка, чума, холера, та ж віспа – вірусне захворювання, від якого у нас, до слова, вже не проводять щеплень, адже її цілком викоренили завдяки вакцинації ще в минулому столітті. А віспа – це надзвичайно заразне захворювання з високим рівнем смертності. В природі цього вірусу вже не існує, але його зразки залишилися в біолабораторіях, зокрема в Росії. Способи доставки біологічної зброї можуть бути такими ж, як і для хімічної зброї. Але, загалом, це дуже залежить від збудника хвороби, який планують розповсюджувати – тобто людина може бути уражена повітряно-крапельним шляхом (а це віспа чи ковід), через заражену воду – холерою, і навіть просто через шкіру – сибірською виразкою.

26 Доставляти збудників на поле бою можуть спеціальні боєприпаси, що містять спори хвороботворих мікроорганізмів, які під час вибуху будуть їх розбризкувати, заражаючи людей і місцевість. Також вони можуть бути розпилені зі спеціальних пристроїв із літаків і безпілотників, що низько летять. Ну і, звісно, можливий варіант біологічного тероризму – диверсії з розпиленням збудників хвороб у повітрі в місцях скупчення людей і навіть зараження їжі і води, розсилання людям заражених предметів. (Почитайте про атаку сибірською виразкою в 2001 році у США). Ну і ще – для розповсюдження біологічної зброї можуть навіть використати живих носіїв. Хворих тварин або комах – наприклад, бліх, кліщів чи щурів. Як бачите, біологічна зброя має величезну варіативність, і алгоритм дій в разі її використання такий: Треба підготуватися. Мати заздалегідь тривожну валізу, як було показано в попередніх лекціях. Зверну вашу увагу на запас їжі і води в вашій оселі – на кілька днів, а краще – на тиждень (в герметичній тарі). А ще – респіратор, бажано класу ffp3 для захисту органів дихання. Будьте пильні, звертайте увагу на можливі ознаки застосування біологічної зброї.

271. Нехарактерно слабкі, глухі вибухи боєприпасів, що супроводжувалися появою диму (туману) або крапель рідини на предметах у місці ураження, поява в повітрі хмари за шляхом пересування літаків, БПЛА. Це може бути ознакою розпилення біологічних агентів. Так само, як і хімічних, до слова.2. Одночана масова загибель тварин, гризунів. Як і в разі хімічної атаки, при використанні деяких збудників, наприклад чуми, вони можуть зазнати ураження першими.3. Поява неприродно великої кількості комах чи гризунів, особливо в нехарактерних місцях, наприклад, бліх чи кліщів на асфальті.4. Ну і, звісно, знахідка підозрілих предметів, наприклад, отримання листів з якимись гранулами чи порошком. Якщо таке сталося, самі ми нічого не чіпаємо, а повідомляємо у поліцію. І обов'язково в такому разі треба ізолювати себе від небезпеки. Якщо небезпека надворі, наприклад, розпилення невідомих речовин ми ізолюємо себе від навколишнього середовища у квартирі або укритті, так як я розповідав на відео про хімічну загрозу. Якщо загрозу виявлено в приміщенні, треба терміново його покинути. Якщо на вас могла потрапити небезпечна речовина – верхні речі скидаємо за межами укриття, а самі ретельно миємося з милом.

28І ще раз скажу, що через особливості дії, а саме через відсутність миттєвої дії, тобто наявність інкубаційного періоду, дуже імовірно, що біологічна атака буде виявлена через дні або навіть тижні працівниками медичних установ, а саме як: ОДНОЧАСНИЙ МАСОВИЙ прояв ознак захворювань у людей: лихоманка, болі у м'язах, висипання, нудота, блювота, рани на шкірі, кашель, утруднене дихання. Тепер розглянемо ситуацію, якщо органи влади повідомляють про застосування біологічної зброї. В цьому разі насамперед вмикаємо засоби зв'язку і уважно слухаємо інформацію від офіційних джерел. Звертаємо увагу на ознаки та симптоми захворювань. Якщо планують екстрену вакцинацію або прийом медичних препаратів – запам’ятовуємо, де і коли їх можна отримати. Слухаємо інформацію стосовно карантинних заходів, яких, звісно, треба ретельно дотримуватися. Про можливе оголошення евакуації із заражених територій. А також куди звертатися, якщо ви виявили у себе або оточення ознаки захворювання. Дотримуємося цих рекомендацій і виконуємо усі розпорядження.

29 Дайте відповідь на питання: Чи є пандемія COVID - 19 приколадом модифікованої біологічнї зброї? а. Так, доведено, що вірус створили у біолабораторіяхб. Ні, це вірус природного походження.в. Вірус природного походження, але потім його штучно модифікували в процесі винайдення вакцини. Оберіть рядок із ознаками застосування біологічної зброї:а. Масова загибель гризунів, переміщення комах, глухі вибухи з димом.б. Пожовтіння всіх рослин, гучні вибухи з димом, загибель комахв. Довготривалий дощ із забарвленої води, загибель комах і гризунів. Які дві особливості відрізняють біологічну зброю від хімічної ?а. Інкубаційний період, висока заразність.б. Спосіб поширення, сила вибухівв. Спосіб поширення, рівень ураження

30 Ядерна загроза,що робити у випадку використання або загрози використання ядерної зброї. Ви можете сказати, що я знову когось лякаю. Насправді ні, ядерної зброї всі бояться, і я також, це нормально. Але от як не впадати в паніку від однієї тільки згадки про неї – ми зараз розберемося. І одразу скажу: якщо вам хтось розказує, що вижити шансів взагалі нема всеодно всі загинуть від радіації, це неправда. Адже насправді шанс вижити, за умови правильної підготовки, досить високий. Наприклад, під час бомбардування Хіросіми, а це якраз потужність тактичного ядерного боєприпасу, японець Ейзо Номура вижив, перебуваючи всього за 170 метрів від епіцентру. Але для того, щоб зрозуміти, як йому це вдалося, треба дізнатися, як ядерна бомба працює і чим убиває. Отже, ядерна бомба (а точніше – сучасна термоядерна) – це зброя масового ураження, в основі принципу дії якої лежать ядерні реакції, в результаті яких вивільняється величезна кількість енергії. Настільки велика, що потужність ядерної зброї вимірюють у кіло- або мегатоннах еквіваленту звичайної вибухівки – тротилу. Ядерна зброя

31 Умовно за потужністю її поділяють на тактичну, малопотужну, від кількох тонн до кількох десятків кілотонн, що створювалася для використання безпосередньо на полі бою, і стратегічну – це сотні кілотонн і мегатонни – для повного знищення цілих міст і навіть країн. Способи доставки – це міжконтинентальні балістичні ракети, крилаті ракети для стратегічної зброї. Тактична – це тактичні ракети типу іскандерів, ті ж крилаті ракети, можуть бути бомби і навіть ядерні снаряди для гармат. Нам більше загрожує саме тактична ядерна зброя. Адже стратегічна – це зброя ядерного стримування, для випадку ядерної війни, націлена на країни НАТО. Для ядерного вибуху виділяють 5 основних уражальних факторів.І перший фактор – це світлове випромінювання. Ядерний вибух яскравіший за тисячі сонць. Спалах триває лише мить із моменту вибуху. Але температура його така, що від нього легко обвуглюються і займаються горючі матеріали, плавиться метал. Люди, що перебували не в укритті, отримують опіки 2-3 ступеня на незахищених ділянках тіла. Якщо в цей момент людина дивилася в напрямку вибуху – вона осліпне назавжди.

32 Радіус дії дуже великий – десятки кілометрів від епіцентру. Можливо ви бачили кадри з мультика Босоногий Ген, про Хіросіму. Сам головний герой цього мультика вижив, тому що в момент спалаху був за непрозорим предметом. Іншим же пощастило менше. Взагалі раджу подивитися цей мультик, тут добре показані уражальні фактори ядерного вибуху, як люди виживали й переживали його наслідки, ну і чому ядерна зброя – це так погано. Другий фактор – це проникна радіація. Щільний потік швидких нейтронів, що також утворюється в момент вибуху. І має дуже високу проникну дію, тому і називається проникною. Наприклад, при використанні тактичної ядерної зброї бронетехніка, що була в радіусі кількох кілометрів від епіцентру, вціліє, але люди, що перебували всередині танків, все одно отримають смертельну дозу радіації. А ще, до слова, коли нейтрони стикаються з атомами звичайних елементів, з яких складаються предмети в епіцентрі вибуху, ті атоми захоплюють нейтрони і перетворюють їх на радіоактивні. Це називається наведена радіація. Уражає воно на невеликих відстанях – це кілька кілометрів від епіцентру. А все тому, що нейтрони легко поглинаються атомами легких елементів, які входять до складу повітря. Саме тому радіус ураження мало залежить від потужності бомби. До речі, саме проникна радіація є основним уражальним фактором надмалих термоядерних бомб, які ще називають нейтронними.

33 Захистити від такого ураження, якщо ви близько до епіцентру, може тільки серйозне підземне укриття. Третій фактор – це ударна хвиля. Основний уражальний фактор більшості ядерних бомб. Принципово не відрізняється від ударної хвилі звичайних бомб, тільки в тисячі, сотні тисяч разів потужніша. Ударна хвиля перемелює на пил всі об’єкти, що потрапили в зону ураження. Залежно від потужності боєприпасу, може уражати в радіусі від кілька сот метрів для надмалих бомб – до кількох десятків кілометрів для потужних бомб. Саме цей фактор відповідає за максимальну кількість жертв і руйнувань. Взагалі поширення ударної хвилі залежить від багатьох додаткових факторів, таких як рельєф місцевості і висота підриву бомби, тому для більшого ефекту атомні бомби підривають у повітрі. Так земля менше поглинає ударну хвилю. Захист від неї такий самий, як і від звичайної ударної хвилі – підземне укриття. Четвертий фактор – це радіоактивне зараження, англійською fallout. Під час ядерного вибуху утворюється велика кількість продуктів ділення урану, що є надзвичайно радіоактивними. Також, пам'ятаєте про наведену радіацію, з речовини, що потрапила під дію нейтронів вибуху?

34 Ядерний вибух випаровує це все в буквальному сенсі, а потім ядерний гриб підіймає ці часточки високо в небо, звідки вони випадають у вигляді радіоактивного пилу, який може переміщуватися за вітром, заражаючи великі території. Інтенсивність радіоактивного зараження також залежить від багатьох факторів. Це тип ядерної бомби, її потужність, а також висота підриву. Що вище у повітрі – то менше зараження, бо буде менше наведеної радіації. Тобто для надмалих бомб зараження може бути мінімальним. А для потужних боєприпасів – дуже сильним. В перші хвилини-години після вибуху рівень радіації на поверхні може доходити до кількох сотень рентгенів на годину. Якщо людина перебуватиме за межами укриття - отримає смертельну дозу за кілька годин. Проте, на щастя, ця радіація дуже недовговічна і швидко спадає. Вважається, що за добу рівень радіації спадає на 80%, за наступну добу – ще на 80, і так далі. Тобто комп'ютерні ігри про постапокаліпсис типу фалаут, а також деякі фільми нам брешуть, що все буде заражено радіацією на сотні років. Це неправда, навіть після потужної ядерної бомби рівень радіації доволі швидко знизиться. Одразу зауважу різницю між аварією на ядерному реакторі і ядерною бомбою. В ядерному реакторі – десятки тонн ядерного палива, радіоактивних ізотопів, які у випадку Чорнобиля впродовж місяців викидались із жерла реактора, заражаючи величезні території на сотні років. В ядерній же бомбі – кілька кілограмів ядерного палива. Тому і радіоактивне зараження незрівнянно менше.

35 Останній п’ятий фактор – це електромагнітний імпульс. Що це таке? В момент вибуху спалах гамма-випромінювання іонізує молекули повітря, вибиває з них електрони. Електрони рухаються, а рух заряджених частинок, електронів, породжує електромагнітні хвилі, які, взаємодіючи з лініями електромереж, електронікою, наводять у них високу напругу, яка і виводить з ладу електричну техніку. Для людини електромагнітний імпульс абсолютно безпечний. Але після вибуху, скоріш за все, мобільний зв’язок і інтернет не будуть працювати взагалі. Проте зауважу, електромагнітний імпульс не завжди буде утворюватися. Усе залежить від потужності бомби і висоти самого підриву. Для надмалих бомб його може взагалі не бути. Як вижити під час ядерного удару. Так-от, знаєте, чому під час бомбардування Хіросіми японець Ейзо Номура вижив, перебуваючи всього за 170 метрів від епіцентру? Тому що у момент вибуху він випадково опинився у підвалі. Підземне укриття захистило його від усіх факторів ядерного вибуху. Він майже не постраждав і дожив до 86 років. А така велика кількість жертв під час цих бомбардувань була зумовлена тим, що над містом був всього-на-всього один літак. Повітряної тривоги не оголосили, люди стояли і дивилися на цей американський літак, а тим часом на них падала атомна бомба.

36 Отож, зберігаємо спокій і слухаємо 5 пунктів, які значно підвищать шанс вашого виживання: По-перше, як я говорю завжди, підготуйтесь. Зберіть тривожну валізку. Нам особливо знадобляться: заздалегідь приготований комплект змінного взуття і одягу, що максимально закриває шкіру і волосся, або малярний костюм, запас їжі, бутильованої води на кілька днів, аптечка. Рукавички і респіратор, ліхтарик, радіо на батарейках і батарейки. А найголовніше – дізнайтеся розміщення найближчого укриття. Не нехтуйте повітряною тривогою, при її оголошенні ідіть в укриття. Бо якщо по нас завдадуть удару – це буде тактична ядерна зброя, яку несуть ті ж іскандери або крилаті ракети. Їм потрібен час, щоб долетіти, тож у вас завжди буде час, щоб сховатися. Ідеально, якщо це буде штатне бомбосховище або метрополітен – там ви будете добре захищені навіть при близькому влучанні. Але навіть укриття в підвалі будинку або погребі захистить вас від світлового випромінювання, проникної радіації, ударної хвилі та радіоактивного зараження, чим просто кардинально збільшить ваші шанси на виживання. Якщо сталася ядерна атака, а це буде надпотужний удар, залишайтесь в укриттях. Бо після вибуху, коли пройде ударна хвиля, через 10-15 хвилин почнуться радіоактивні опади і рівень радіації на місцевості почне стрімко зростати – в силу вступає радіоактивне зараження. В перші години рівень радіації може доходити до кількох сотень рентгенів за годину. Але, як я казав, із часом рівень радіації дуже швидко спадає.

37 За перші 24 години він зменшується на 80%, за наступні – ще на 80, і так далі. Тому треба залишатися в укритті мінімум добу, а краще дві, три, доки рівень радіації знизиться до безпечного для евакуації. Перед тим як вийти з укриття, одягаємо отой щільний одяг, що ми приготували, рукавички і респіратор. Далі будьте на зв'язку. З цим може бути проблема, адже інтернет і мобільний зв’язок працювати не будуть. Для цього нам і знадобиться радіо на батарейках. Слухайте рекомендації від військових та ДСНС про подальші дії та евакуацію. Ну і п’яте – запам'ятайте просту істину виживання. Хто сховався – той виживе, хто не сховався – того підсмажить. І ще скажу. Часто чую коментарі на кшталт – я не буду ховатися, нехай краще одразу помру, аніж буду мучитися від радіації. Моя відповідь – перегляньте мультик Босоногий Ген. Відразу померти вдасться далеко не всім. Після вибуху в Хіросімі по місту ще кілька днів блукали ходячі мерці. Люди з обпеченою шкірою, переламаними кістками, випаленими очима в пошуках хоча б води. І ніхто їм не міг допомогти. Адже після використання зброї масового ураження, через високу кількість жертв, у лікарнях банально не вистачить ні медикаментів, ні місць. За таких умов проводять сортування людей за ступенем ураження: чорні, червоні, жовті, зелені. І допомагати будуть тим, кому буде можливо допомогти в цих умовах. А на інших, не факт, що знеболювального вистачить. Тому при загрозі ядерного удару краще все-таки іти в укриття.

38І ще аргумент номер два. Ой, мій дім десь на околиці міста, далеко від центру, то мене не зачепить. Але звідки ви знаєте, що удар буде саме по центру міста? До того ж ударна хвиля може убити не просто через перепад тиску, а й тими предметами, що вона несе з собою – каміння, скло. Тому в будь-якому разі краще перебувати в укритті. Тепер, що робити, якщо ядерний вибух застав вас на вулиці чи вдома? Відразу скажу, якщо людина не сховалася в підвалі чи бомбосховищі і опинилася в епіцентрі ядерного вибуху – у мене для неї погані новини, її підсмажить. Але все ж, якщо атака застала вас не в укритті і вам пощастило – вибух відбувся доволі далеко – тоді з’являються реальні шанси вижити. То що ж робити?По-перше, треба розпізнати, що відбувся ядерний вибух. Ви побачите надзвичайно яскравий засліплюючий спалах і відчуєте різкий нестерпний жар. Це світлове випромінювання ядерного вибуху. По- друге, далі в інтернеті радять не дивитись на ядерний спалах і бігти кудись, щоб заховатись у найближчому укритті. Але це нісенітниця. Адже це можливо, якщо вибух стався десь далеко, на горизонті. Давайте ще раз переглянемо, як відбувається ядерний вибух. Баамс, спалах, відразу всіх підсмажило, а потім вибухова хвиля рознесла все на друзки. Саме тому треба миттєво падати на землю. І закривати свою голову руками. Так ви захистите себе від жару світлового випромінювання, ударної хвилі і тих предметів, які з нею летять.

39 Крок номер 3. Після того, як пройде ударна хвиля, у вас буде приблизно 15 хв до того, як почнуться радіоактивні опади. Це пил, зазвичай видимий, або дощ із тих матеріалів, що були випарувані вибухом у зоні епіцентру. Дуже радіоактивний. За цей час вам треба знайти укриття від радіаційного зараження. Ідеально – це бомбосховище, підвал багатоквартирного будинку, погріб. Якщо це неможливо – сховатися в глибині вцілілого багатоквартирного будинку, щоб якомога більше стін і стель було між вами і навколишнім середовищем. Якщо радіоактивні опади застали вас на вулиці, коли ви зайдете в укриття, треба провести дезактивацію – зняти заражений радіацією верхній одяг. Не торкаючись рота, носа і очей. Далі – вимити з милом відкриті ділянки шкіри і волосся, що контактували з навколишнім середовищем. Якщо це неможливо, а це буде неможливо, – ретельно витерти їх вологими серветками або вологим шматком чистої тканини. Крок номер 4. Не виходити з укриття мінімум 24 години. Якщо є змога, то довше, доки рівень радіації на поверхні не знизиться до безпечного для життя. П’яте. Їсти і пити можна лише ті продукти і воду, що буди закриті всередині сховища або будинків. Не можна споживати того, що не було герметично закрите і перебувало за межами укриття, бо в них міг потрапити радіоактивний пил. Ну що ж, у мене все, передивіться це відео і запам’ятайте. Основи цивільного захисту треба знати. Хоча я дуже сподіваюсь, що вони вам не знадобляться.

40 Дайте відповідь на питання: Яка різниця між аварією на ядерному реакторі і застосуванням ядерної зброї? а. Ядерна бомба знищує більше територійб. Вибух на ядерному реакторі буде продовжувати заражати радіацією території поруч роками.в. Ядерна бомба шкодить швидше, ніж вибух на ядерному реакторіЩо таке електромагнітний імпулья після ядерного вибуху?а. У людей в радіусі 50 км від вибухівбудуть опіки, як від удару блискавкоюб. Цей імпульс виводить техніку з ладу, і псує зв’язок.в. Цей імпульс, який провокує пожежі довкола місця удару. Оберіть рядок із правильними порадами дій після ядерного удару.а. Не виходити з укриттів не менше доби, їсти лише герметично запаковані продукти, змити з себе радіацію, зняти одяг.б. Не рухатися швидко, не вдихати глибоко, сховатися на високих поверхах і зачинити вікнав. Випити калій йодид і заинити всі вікна, не їсти нічого добу