Реалізація художньо-естетичного потенціалу дошкільників під час проведення музичних свят та розваг

Реалізація художньо-естетичного потенціалу дошкільників

під час проведення музичних свят та розваг.

 

Підготувала Скакун М.В.,

музичний керівник 

Красноградського ЗДО №5

 

 «Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї, - зазначав В.О. Сухомлинський. - Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури».

Враження дитинства вкарбовуються і залишаються в пам’яті людини на все життя. Їхні яскравість і багатство зігріватимуть душу людини ще довгі роки, а, можливо, й усе наступне життя.

Свята та розваги – це радість спілкування, радість самовираження, радість творчості й співтворчості, радість взаємодії і взаємозбагачення.

Проблеми розваг у житті дитини торкаються в своїх працях К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, Л. Виготський; сучасні дослідники Д. Генкін, А. Обертинська та інші.

Свята та розваги в дитячому садку - важлива складова частина навчально-виховного процесу, що активно впливає на формування особистості дошкільника, дозволяє  йому проявити свої навички, вміння, творчу ініціативу, підводить певний підсумок педагогічної роботи.

Розваги та музичні  свята в сучасному освітньо-виховному закладі - це не лише розважальний захід, а й велика, кропітка робота з виховання дітей. Організація музичних свят та розваг є дуже складною і відповідальною справою. Не можна забезпечити проведення справжнього свята або розваги на високому професійному рівні, не маючи відповідної кваліфікації, комплексу фахових умінь та навичок, не маючи у власному розпорядженні потрібних для цього спеціальних знань та досвіду.

Розваги в дитячому садку є важливою формою організації дітей поза заняттями, допомагають створити радісну атмосферу, яка сприяє формуванню у дітей позитивних емоцій, розширюють сферу їхніх почуттів, привчають до колективних переживань, розвивають ініціативу, творчу вигадку.

Організація розваг в дитячому садку є важливим педагогічним завданням.

В житті дітей дошкільного віку розваги займають важливе місце. Вони приносять дітям велику радість, створюють у них бадьорий настрій, виховують активність, життєрадісність, почуття гумору.

Розваги проводяться один-два рази на місяць у кожній віковій групі, починаючи з раннього віку (3-й рік життя), переважно у другій половині дня.

Для показу лялькового театру, мультфільму, концертів самодіяльності можна об’єднати 2–3 групи.

Тривалість музичних розваг:

      для дітей раннього віку - до 15 хв.,

      молодшого - 15-20 хв.,

      середнього – 25-30 хв.,

      старшого віку – 35–40 хв.

Форми організації дозвілля дошкільників різноманітні. Це конкурси за участю дітей і дорослих, ігри-драматизації, забави, веселі змагання, лялькові театри, вікторини.

Основна мета розваг – розважити дітей, принести їм радість.

Вдумливе використання розваг розширює сферу педагогічного впливу на всебічний розвиток дітей, сприяє виявленню позитивних якостей особистості.

Особливу роль відіграють години розваг у формуванні художньо-естетичних смаків і здібностей. Діти знайомляться з кращими зразками художнього слова, слухають пісні, музичні твори, дивляться вистави лялькового, тіньового театрів. Вечори розваг сприяють творчій діяльності дітей, дають широкі можливості виявити творчі здібності кожної дитини.

Такі вечори повинні проводитись на високому художньому рівні і відповідати завданням виховання підростаючого покоління.

Майже на всіх видах свят чи розваг використовується театралізована діяльність.

Театралізована діяльність дітей збагачує дитину естетичними враженнями, формує виразну, влучну, повноцінну мову, розвиває відчуття краси рідної мови.

Театралізована діяльність у дошкільному віці існує та усвідомлюється педагогами як один з найефективніших засобів педагогічного впливу на розвиток особистості дитини, що використовується з певною метою і мотивами.  Педагог розвиває у дошкільників уміння «входити в образ» і «утримувати» його впродовж усієї театралізованої діяльності; усвідомлення мовленнєвих та виконавчих дій; уміння передавати характерні особливості будь-якого художнього образу; здатність переносити отримані уявлення в самостійну ігрову діяльність; спроможність виявляти зацікавленість до театру як виду мистецтва; усвідомленість змісту, ідеї, художніх образів, літературних творів.

           Театралізована діяльність є могутнім засобом мовленнєвого розвитку дітей. Під час перегляду вистави, знайомства з літературними творами з допомогою театру вони отримують зразки правильного, красивого, емоційно забарвленого зв’язного мовлення, насиченого влучними образними виразами, прислів’ями, приказками, фразеологізмами.

         Залежно від віку змінюється й керівництво театралізованою діяльністю. Науковці відзначають, що не слід втручатися у гру дітей, що таке втручання перетворює її в навчання, «паралізує» дитячу творчість і самостійну вигадливість. Більш широко використовуються прийоми опосередкованого педагогічного впливу: організація предметно-ігрового середовища, постановка перед дітьми проблемних ігрових завдань, допомога у плануванні діяльності, попередня мовленнєва робота.

         Багато розваг пов’язані з різними видами мистецтва: образотворчим, музикою, літературою. Об’єднує музично-літературний матеріал в єдину цілісну форму сценарій, який є відповідним до змісту того або іншого виду дозвілля.

Твори, включені в сценарій, мають бути цікавими, простими, доступними для сприймання дітьми, не вимагати значних затрат часу на підготовку.

В одних розвагах діти можуть бути виконавцями, в інших – слухачами. Водночас в деяких видах дозвілля об’єднуються спільні дії дітей і дорослих.

Із захопленням діти приймають сюрпризні розваги. Проте, як правило, вони завчасно дізнаються про вечір і беруть посильну участь у його підготовці. Вивчають пісні, танці, тексти інсценівок, готують запрошення, оформляють зал.

         Багато розваг пов’язані з різними видами мистецтва: образотворчим, музикою, літературою. Об’єднує музично-літературний матеріал в єдину цілісну форму сценарій, який є відповідним до змісту того або іншого виду дозвілля.

Організацією і підготовкою розваг керують вихователь і музичний керівник, які планують певний день проведення дозвілля з урахуванням вікових особливостей дітей, умов і змісту всієї виконавсько-освітньої роботи дитячого садка.

За характером участі в розвазі дітей, їх поділяють на три групи:

- вечори розваг підготовлені силами дорослих для дітей;

- вечори підготовлені силами дітей;

- мішані вечори розваг, в яких беруть участь дорослі і діти.

За формою організації вечори розваг поділяють також на кілька типів: -- видовищного характеру,

- концерти і тематичні вечори дитячої самодіяльності,

- вечори-забави і спортивних розваг.

 

Завдяки різноманітності варіантів вечорів розваг, створюваних творчістю самих вихователів, кожен з них створений неповторної своєрідності.

На вечорах видовищного характеру інсценують відомі дітям казки, читають оповідання, розповідають вірші, звучать пісні. Діти старших груп можуть підготувати лялькову виставу.

Під час вечорів-концертів організовується слухання дітьми музики. Проводять їх здебільшого в старших групах.

Концерт складається з чотирьох-п’яти творів, в основному відомих дітям. Зміст тематичних вечорів становлять пісні, вірші, ігри, об’єднанні спільною темою.

На вечорах самодіяльності діти виконують відомі їм пісні, таночки, вірші, ігри. Тематика їх може бути найрізноманітнішою, залежно від інтересів, знань і вмінь дошкільнят.

Виступи дитячої самодіяльності можна приурочити до днів народження дітей. Дошкільнята разом з вихователями і батьками таємно готують, а потім дарують іменинникам подарунки, виконують для них вірші, пісні, танці.

До репертуару вечорів розваг включають загадки, жарти, ігри-атракціони, веселі інсценівки, ігри-драматизації, музичні ігри-казки.

Завдяки такій різноманітності вечорів, їх можна чергувати сповнюючи дитяче життя цікавими і радісними подіями. Намічаючи той чи інший вечір розваг, вихователь разом з музичним керівником продумує і здійснює підготовку до нього.

Однією з форм розваг може стати нова іграшка, зовнішня привабливість якої тішить дитину. Вихователь діє іграшкою, пояснює як з нею гратися, дає характеристику художнього образу. В руках дорослого іграшка оживає, стає улюбленою, бажаною для дитини.

Ігри-забави з відтінком гумору, цікавості найчастіше проводять з найменшими дітьми. Ці ігри допомагають зібрати, переключити увагу дітей, зняти втому і створити піднесений настрій. З цією метою вони проводяться з середніми і старшими дошкільнятами.

Концерти включають різні види діяльності: сольні, ансамблеві, хорове виконання пісень, танців, гра на музичних інструментах. Участь у концертах доступна старшим дошкільнятам, вони виступають, показуючи своє вміння товаришам, дітям інших груп. При цьому проявляються виконавчі навички, ініціатива, творча вигадка.

Ігри-драматизації і спектаклі ляльок – найпоширеніші форми розваг у дитячих садках. Дітям подобається самим розігрувати дії казок, знайомі літературні сюжети. Ляльковий театр перетворюється для них на справжнє свято. Спектаклі ляльок найчастіше готують дорослі. Невеличкі сценки з ляльками можуть показати для малюків діти підготовчої групи.

Музичне свято у дитячому садку є важливим компонентом комплексного цілеспрямованого процесу виховання дитини, завдяки якому відбувається природне залучення дітей до культури та пізнання гуманістичних цінностей.

Тому підготовку до свята, його проведення і закріплення отриманих дітьми вражень можна розглядати як ланки одного єдиного педагогічного процесу.

Добре організовані свята позитивно впливають на розвиток психічних процесів: пам'яті, уваги, створюють прекрасну ситуацію для розвитку мовлення дитини, для закріплення знань, отриманих на різних заняттях, сприяють моральному вихованню.

  У дитячому садку свято  - це не тільки розважальний захід, а  й велика, кропітка підготовча робота.

Свята, як і будь-яка інша подія, мають як позитивні, так і негативні сторони.

По-перше, на малюків лягає велике навантаження, -  і моральне, і фізичне.

По-друге, підготовка займає багато часу і сил, адже  найчастіше діти беруть участь в абсолютно новій для себе ролі. Тому вони  потребують підтримки, як з боку педагогів, так і з боку батьків.

І батьки, і діти з нетерпінням чекають  свят у дитсадку. Малюки радіють тому, що батьки прийдуть на них подивитися, а батькам надається можливість зануритися у власні дитячі спогади.

Але свята в дитячому садку влаштовуються не тільки для того, щоб порадувати батьків і вихованців, зануривши їх в атмосферу свята. Є й інші, більш важливі цілі і причини.

Основна мета свята в дошкільному закладі  - це формування емоцій і почуттів, які є найважливішою умовою розвитку особистості.

Свято інтегрує в собі різні види мистецтва: музику, художнє слово, драматизацию, образотворче мистецтво. Ми пояснюємо один вид мистецтва за допомогою іншого; одне мистецтво взаємодіє з іншим, виступаючи в єдиному ансамблі;  твори різної художньої специфіки доповнюють один одного. Тому свято, перш за все, розвиває у дітей естетичні почуття, естетичне ставлення до навколишньої дійсності; дозволяє кожній дитині відкрити в собі нові здібності і таланти, розвиває вже набуті навички; розвиває такі психічні процеси як активність, впевненість в собі, вміння працювати в колективі, виховує моральні, етичні, патріотичні якості.

Діти об'єднуються загальним хвилюванням, - у них  виховуються основи колективізму.

Твори фольклору, пісні і вірші про Батьківщину, про рідну природу, працю формують патріотичні почуття.

Участь у святах і розвагах формує у дошкільників дисциплінованість, культуру поведінки.

Розучуючи пісні, вірші, танці, діти дізнаються багато нового про свою країну, природу, сім'ю. Це розширює їх кругозір, розвиває пам'ять, мову, уяву, сприяє розумовому розвитку.

Підготовка до свята є відмінним стимулом для дітей на заняттях з розвитку мовлення і музики. Діти розучують пісні, вірші і танцювальні рухи не просто так, а для того, щоб потім продемонструвати всі свої вміння батькам на святі, та ще отримати за це подарунки, які теж займають не останнє місце в мотивації дитини.

Таким чином, педагог завжди може пояснити дитині, для чого проводиться те чи інше заняття і чому потрібно бути старанним.

Види музично-театралізованих свят

Виходячи з положень Базового компоненту дошкільної освіти щодо розширення й поглиблення життєвого досвіду дитини, плекання у дитини зачатків креативності, розвитку творчих здібностей тощо, обов’язковими для всіх груп дитячого садка є:

- календарні свята – Новий рік, Мамине свято (8 Березня);

- тематичні свята – наприклад, Випуск дітей до школи;

- свята календарно-обрядового циклу – Масляна, Івана Купала, Зимові святки, Стрітення, Весняночки;

- християнські свята – Святого Миколая, Різдво, Великдень;

- національно-патріотичні свята – День Незалежності України, День захисників України; Свято української мови тощо.

У перші три місяці навчального року (вересень-листопад) з дошкільниками середньої та старшої груп можна провести Свято Урожаю; а також свята, пов’язані з елементами та явищами осінньої природи тощо.

Проте, перелічені теми свят не повністю задовольняють дитячі запити.

Тому в навчальних закладах бажано проводити свята, пов’язані зі змістом внутрішнього життя конкретної групи.

Під час таких свят діти самі чи під керівництвом дорослих вдовольняють свої соціальні потреби.

Тривалість святкового ранку:

• 20-25 хв. для дітей молодшої групи;

• 30-35 хв. для дітей середньої групи;

• 35-40 хв. для старших.

Разом з тим, важливо ретельно продумати співвідношення дитячої та дорослої участі, а також послідовність номерів в структурі свята, щоб його композиція не перевтомлювала дітей.

Організація та проведення музично-театралізованого свята

На початку навчального року проводяться збори педагогічного колективу, на якому обговорюється план роботи на рік, де окремим пунктом виступає «План проведення масових дійств музично-естетичного циклу» . В ньому  визначається тематика свят, термін виконання та відповідальні особи.

Перспективне планування дозволяє без поспіху підготуватися до свята.

Проведення свята потребує дотримання певного алгоритму організаційних дій:

- написання сценарію.

- вибір музичного репертуару.

- підготовка до дитячого свята.

- використання технічних засобів.

- проведення свята.

- післядія свята.

Підготовка до свят і розваг здійснюється планово і систематично, не порушуючи загального ритму життя дитячого садка.

Тривалість свята залежить від його змісту і вікових особливостей дітей, які беруть у ньому участь.

Написання сценарію є найвідповідальнішим етапом у процесі підготовки свята (або святкового ранку). Слід врахувати, що віршований текст діти запам’ятовують простіше, ніж прозовий. Текст сценарію повинен бути високохудожнім, цікавим для дітей.

У сценарії вказують назву святкового ранку, місце та час його проведення; елементи оформлення зали, декорації, реквізит, дійових осіб, особливості їхніх костюмів. Детально прописують увесь хід подій, музичний супровід, спецефекти і слова дійових осіб.

Після того, як текст сценарію написаний, його потрібно уважно відредагувати, знайти слова-синоніми для більш точного і яскравого вираження авторської думки, прибрати повтори, придумати цікаве звернення до аудиторії.

На святі мають виконуватися не більше, як 3–5 танців (один із них може бути довільного характеру) та така ж кількість пісень.

До сценарію свята для дітей віком від 4-х років уже можна вводити негативний персонаж. Його роль може виконувати запрошений актор чи вихователь з артистичними здібностями.

Доручати виконання ролей негативного спрямування дітям не потрібно. Негативний персонаж під час гри не має права набирати у свою команду гравців. Він повинен грати проти всіх дітей, або боротися з представником світлих сил, якому діти мають допомагати перемогти.

Діти мають чітко ідентифікувати себе з позитивними персонажами і діяти виключно у системі їхніх цінностей. Разом з позитивними героями для забезпечення контрасту і розвитку конфлікту у сценарій завжди потрібно вводити їхніх антиподів. Діти мають чітко усвідомлювати, хто є позитивним, а хто – негативним персонажем, адже дитяче свято – це ще й моральний урок.

На святах для дітей 3–4-х років повинні бути лише позитивні, добрі й знайомі дітям персонажі.  Для молодшого дошкільника віком до 3-х років будь-які ролі, навіть чоловічі, – повинна грати жінка або чоловік з м’яким тембром голосу.

Під час обговорення сценарію необхідно визначити роль кожного вихователя, його обов'язки, призначити відповідальних за перевдягання дітей, за регулювання світлових ефектів, за точний вихід окремих персонажів, допомога у проведенні сюрпризних моментів і т. д.

Вибір музичного матеріалу до дитячого свята

 Музика, яку використовують на дитячому святі, має характеризуватися певними ознаками, а саме:

                  дитячість;

                  живе виконання;

                  невелика тривалість звучання.

                  У дошкільному закладі дітям слід сприймати музику переважно через живі інструменти й лише у сприятливому режимі гучності. Діти мають вчитися слухати музику, прислухатися до музичних творів.

                  Обрані для дитячого свята музичні твори мають тривати:

                  молодший дошкільний вік – до 2 хв.,

                  середній та старший дошкільний вік – 2-3 хв..

Головною причиною саме такої  необхідності тривалості  звучання є нестійкість психічних процесів у дітей – уваги, мислення, уяви.

 

Головними параметрами вибору необхідних музичних номерів до дитячого свята є:

      тематично – програмове наповнення музики;

      зміст і сюжет;

      сезонна відповідність.

Незважаючи на задушевний і ліричний настрій деяких мелодій,

загальний настрій свята все-таки має бути світлим і життєрадісним.

Отже, вибір музики для дитячого свята дуже відповідальний та творчий, адже музика насичує свято, створює небуденну атмосферу, збагачує дітей естетичними переживаннями.

Після цього проводиться процедура обговорення та затвердження сценарію.

Робота з дітьми по підготовці до свята.

Підготовка до свята починається за один – півтора місяці до самого заходу.

Варто пам’ятати, що дитяче свято – не конкурс виконавців або показ майстерності музичного керівника, а особливий інструмент виховання і розвитку. Тому так важливо, щоб участь у святі брали всі діти, зокрема і не яскраво обдаровані у сценічному сенсі, сором’язливі, замкнуті. Звичайно, із ними більше клопотів ніж «зірками» , але результати того варті!

На даному етапі йде також робота над сценарієм, куди вносяться зміни і корективи, що з'явилися під час роботи. Таким чином, остаточний варіант сценарію з'являється вже безпосередньо перед початком свята.

Щоб у дитини не загас інтерес до свята, не варто проводити декілька повномасштабних репетицій, найкраще відшліфувати програму ранку за номерами, і тільки напередодні самого свята провести генеральну (технічну) репетицію - вхід, послідовність номерів, виходів персонажів - дітей без програвання епізодів при всіх. Так у дітей не буде відчуття, що вже все було.

При оформленні приміщення до свята потрібно пам'ятати про деякі основні правила.

Оформлення має:

      відповідати змісту свята, бути художнім і зрозумілим для дітей;

      розвивати художньо-естетичний смак;

      створювати у всіх учасників радісний настрій, викликати інтерес до майбутніх подій.

Важливим є питання виготовлення театральних костюмів для персонажів. Костюм як дорослого, так  і дитини,  повинен бути зручним, не заважати вільно рухатися, відповідати зросту і розміру того, хто його носить. "Дорослий артист" і "артист-дитина" повинні виглядати бездоганно.

Свято повинне проводитися в темпі. Розтягнутість виступів, занадто велика їх кількість, невиправдані паузи - все це стомлює, розхолоджує вихованців, порушує єдину лінію емоційно-фізіологічного навантаження.

Уникнути цього дозволить, перш за все, активна участь дорослих на святі.

Маленькі діти зазвичай насторожено сприймають незнайомих людей. Поява такої людини може викликати скутість, сльози, небажання виходити на сценічний майданчик. Тому на свято до дітей молодшої групи не слід запрошувати акторів, клоунів тощо – нехай ці ролі виконають знайомі вихователі.

Натомість для середньої та старшої груп можна планувати візит професійних акторів, але в костюмах відомих дітям персонажів. Варто враховувати, що сучасні діти не завжди знають «класичних» казкових героїв.

Краще використати персонажів сучасних казок, що буде викликати захват у малюків.

Збираємося на свято

У програму свята включаються індивідуальні та колективні виступи дітей із різних видів музичної діяльності.

На музичних заняттях  діти засвоюють різні види діяльності. Серед них є й ритмічна, тобто рухи під музику, танці.

У звичайному взутті виконувати деякі танцювальні па незручно, а іноді й неможливо, бо підошва у звичайного взуття доволі жорстка, нога часто перетягнута ремінцем. А танець передбачає легкі, граційні рухи. Діти активно пересуваються залою, підстрибують, бігають.

Незручні й доволі важкі сандалії або черевики втомлюють дитячі ніжки.

На святі діти виконують те ж саме, що й на занятті, тільки додатково ї ще «заважає» театралізоване оформлення зали, ошатні костюми. Під час виконання танцю тупіт дитячих ніжок у черевиках заглушує музику, різнокольорове взуття відволікає маленьких артистів. Крім того, зазвичай підошва парадних черевичків дуже ковзає підлогою. Замість того, щоб насолоджуватися танцем, діти переймаються тим, аби не впасти. І це часто трапляється.

Отже, танцювальне взуття  - чешки. Це гарно, зручно та безпечно.

Те ж саме можна сказати і про весь святковий костюм в цілому. Багато батьків захоплюються бажанням виділити свою дитину: купують чудові довгі, пишні сукні дівчаткам, фраки для хлопчиків.

Але в них в такому одязі дітям не завжди зручно рухатися! І «модники» будуть відчувати себе некомфортно. Дуже дорогі, химерні вбрання можуть збентежити інших дітей і їх батьків.

На свято діти вдягаються нарядно і за своїм бажанням, якщо костюми не визначені в сценарії свята.

Зробити висновок про те, наскільки вдалим було свято, музичний керівник може з розмов дітей, їхніх малюнків, із того, як довго дошкільники обмінюються враженнями, згадують персонажів, пісні та танці.

Закріплювати враження дітей від проведеного свята можна на музичних заняттях та заняттях з образотворчого мистецтва, під час обговорення з дітьми різноманітних моментів заходу.

Головне – вести розмову в радісному тоні, щоб у дошкільників найдовше зберіглося відчуття свята.

Обов’язково потрібно сфотографувати дітей у святкових костюмах, зафіксувати їх у переможному вигляді – як таких, що чудово виконали творче завдання і отримали насолоду від гри.

Батькам варто пам’ятати про свою особливу роль під час підготовки до свята, в якому бере участь їхня дитина. Вони мають демонструвати дитині своє позитивне ставлення, упевненість і підтримку.

Свято в дитячому саду - це, перш за все, велика  робота всього колективу, так як в цьому заході задіяні багато співробітників дитячого саду: вихователі, фахівці, кастелянка, кухарі, медичні працівники, адміністрація і т.д.

Тому свято - це спільна справа!

Але у кожного своя роль, свої обов'язки. І буває дуже важко розділити обов'язки музичного керівника і вихователя, тому що успішне проведення свята залежить від спільної організованої роботи педагогів.

Коли приходить той самий довгоочікуваний день, коли перетворений і прикрашений зал сповнений глядачів і діти з завмиранням серця чекають початку дії ... свято починається ... проходить ... і закінчується, але не закінчується робота над святом.

Під час підбиття підсумків свята доцільно використовувати образотворчу діяльність, що сприяє закріпленню отриманих вражень, розвиває образну пам’ять.

Пам'ять дитини, які дорослого, надовго зберігає світлі, радісні, яскраві враження, якими багате свято. І завдання музичного керівника полягає в тому, щоб «прив’язати» до цих спогадів ті вміння, навички і знання, які діти отримали на святі й у процесі його підготовки.

Головним показником успішності свята є його емоційна забарвленість, яку визначають:

      невимушеність, природність поведінки дітей;

      зацікавленість тим, що відбувається;

      радісні емоції, зумовлені діями персонажів свята.

Після проведення дитячого свята педагоги мають проаналізувати його, відзначити вдалі педагогічні знахідки й обов’язково з’ясувати причини негативних моментів, якщо вони були.

Обговорення допомагає запобігти помилкам при підготовці та проведенні наступних свят, підвищує ефективність педагогічної роботи.