2 грудня о 18:00Вебінар: Предмет «Захист України» у школі: теоретичні засади, цікаві ідеї, поради для дистанційного навчання

Реалізація інтегрованої змістової лінії «Громадянська відповідальність» базові навчальні дисципліни

Про матеріал

Одним із головних завдань освіти є створення умов для виховання свідомих громадян-патріотів, які зможуть збудувати заможну, духовну і матеріально багату державу. Патріотизм покликаний дати новий поштовх для розвитку духовності нації. Це є загальною потребою і держави, і суспільства, і особистості.

Перегляд файлу

Реалізація інтегрованої змістової лінії 

«Громадянська відповідальність»

базові навчальні дисципліни

 

     

 Одним із головних завдань освіти є створення умов для виховання свідомих громадян-патріотів, які зможуть збудувати заможну, духовну і матеріально багату державу. Патріотизм покликаний дати новий поштовх для розвитку духовності нації. Це є загальною потребою і держави, і суспільства, і особистості. Складовими патріотизму є:

- любов до Батьківщини, родини, рідної мови;

- віра у світле майбутнє;

- повага та доброзичливе ставлення до народу, його історії і культури;

- готовність до праці на користь рідної землі;

- дотримання та пропаганда здорового способу життя;

 - турбота про збереження природи.

  Поняття патріотизму виражає найвищу і найсильнішу духовну силу, що зумовлює активну життєву позицію людини. Завдяки почуттю патріотизму людина стає сильною, здатною творити і розбудовувати свою національну державу, що виступає гарантом стабільності й могутності народу, його безсмертя. Тому головною ідеєю моєї діяльності, як учителя фізики стало створення інноваційної моделі виховної системи з формування та розвитку патріотичних почуттів учнів на уроках фізики засобами національно- патріотичного виховання.

  Головною метою моєї діяльності як вчителя фізики є передача молодому поколінню соціального досвіду. Головною метою навчання фізики - всебічний розвиток дитини. Основними завданнями навчання фізики я вважаю:

 - виховання інтересу до вивчення фізики, потяг до наукової творчості;

- виховання розуміння ролі фізики в житті, розуміння важливості природничих знань;

- виховання позитивних рис характеру: чесності і правдивості, наполегливості і сили волі, культури думки і поведінки, відповідальності за доручену справу, ініціативу;

- виховання патріотичної свідомості шляхом ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних українських фізиків;

- формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї і методи фізики та їх роль у пізнанні навколишнього світу;

- розвиток позитивних рис особистості і загальнолюдських духовних цінностей.

  Для формування національної свідомості, патріотизму  учнів на уроках фізики, я приділяю велику увагу особистісному підходу. В.О. Сухомлинський говорив: «До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному потрібно дати тільки для нього призначене завдання». Тому я прагну, щоб кожен урок був продуманим, підготовленим і несхожим на попередній. На уроках використовую дидактичний матеріал, опорні таблиці, тестові завдання, відеоматеріали, презентації тощо. Вважаю, що одержати задоволення від занять фізикою учень може при умові, що навчання буде таке, щоб він не боявся іти до дошки, а був впевнений, що завдання вибране ним бути розв’язане. Я враховую можливості учня, його інтереси, здібності, щоб процес навчання фізики не перетворився у непосильну працю. Тому в своїй роботі я використовую принципи диференціації навчання. На уроках я організовую навчання так, щоб учні усвідомлювали, що треба осмислити, що треба виконати у тих завданнях, що їм пропоную. Школярі повинні зрозуміти, на що саме спрямовувати свої дії. На кожному уроці формулюю мету уроку, мотивацію навчальної діяльності, складаю план уроку на окремій дошці і кожен учень бачить, що має вивчити на уроці. Розуміючи, що формування національної свідомості, патріотизму та громадянськості на уроках фізики значною мірою залежить від спрямованості навчально-виховного процесу, форм та методів його організації, у своїй діяльності надаю перевагу активним методам патріотичного виховання, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості. Це такі форми та методи, як: ділові ігри, захисти проектів, творчі естафети, прес-конференції, ігри- тренінги, інтелектуальні ринги, конкурси, подорожі, КВК, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», створення проблемних ситуацій, ситуацій успіху, засобів народної педагогіки. Крім названих, застосовую також традиційні методи: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, самостійне рецензування тощо. Фізика має великі виховні можливості українознавчого аспекту. На уроках та в позакласній роботі я використовую різні форми й методи для реалізації національно-патріотичного виховання. Найперше, – це на уроці, використовую цікаві розповіді про окремі епізоди з життя та діяльності видатних українських учених і винахідників, історичні довідки про відкриття фізичних законів, досягнення вітчизняної науки в різних галузях народного господарства; демонструю досліди, макети фізичних приладів та установок, які відтворюють видатні фізичні відкриття та винаходи в Україні; демонструю фото- та відео фрагменти з історії фізики в Україні; використовую уривки з творів , казок, прислів’їв, загадок, поезій та пояснюю їх з фізичної точки зору; демонструю старовинну техніку, побутові пристрої ; складаю та розв’ язую задачі з українознавчим змістом. Одним із дієвих способів формування ціннісного ставлення учнів до фізичного знання є розкриття здобутків вітчизняної фізичної науки та висвітлення внеску українських учених у розвиток природничих наук, оскільки конкретні приклади досягнень українських учених, особливо світового рівня, мають вирішальне значення в національному вихованні учнів, формуванні в них почуття гордості за свою Батьківщину й український народ. У процесі навчання фізики в основній школі варто на прикладі історико- біографічного матеріалу, тобто на прикладі життя й діяльності вчених- фізиків показати, що і як вони робили, щоб досягнути успіху в певній науковій галузі знання. На уроках фізики необхідно розповісти про діяльність Національної академії наук, першого президента Української академії наук В.І. Вернадського, президента Національної академії наук України академіка Б.Є. Патона, лауреатів Нобелівської премії в галузі фізики, які народилися або жили й працювали в Україні (Г. Шарпак, Л.Д. Ландау), відомих учених (О.І. Ахієзер, А.К. Вальтер, Г.А. Гамов А.Ф. Йоффе, Г.Д. Латишев, О.І. Лейпунський, Л.І. Мандельштам, В.І. Обреїмов, І. Пулюй, К.Д. Синельников, О.Т. Смакула, І.Є. Тамм, С.П. Тимошенко, З.В. Храпливий, Л.В. Шубніков та ін.). Необхідно згадати також про відомих авіаконструкторів І.І. Сікорського, Ф.Ф. Андерса, О.В. Антонова, зупинитися на досягненнях українських учених в освоєнні космічного простору (М.І. Кибальчич, Ю.В. Кондратюк, С.П. Корольов, В.Н. Челомей, М.К. Янгель та ін.). Для ознайомлення учнів з історією розвитку фізики і вивчення маловідомих сторінок життя та діяльності українських фізиків, чий внесок у світову і європейську науку важко переоцінити, також можна використовувати тематичну таблицю, узгоджуючи тематику уроку чи позакласного заходу зі сферою наукової діяльності вченого . Дбаючи про те, аби виховання молоді мало конкретний, самобутній, національний характер поєдную навчання та виховання підростаючого покоління із систематичним використанням найбагатшої спадщини українського народу, впроваджую національну систему виховання на уроках. Адже фізика як навчальний предмет дає великі можливості для формування наукового світогляду учнів. Успіх у формуванні наукового світогляду, як це відмічає В.О. Сухомлинський, визначається зовсім не об’ємом відомостей, які зафіксувались у пам’яті учнів. Якщо учні будуть знати основні факти, будуть володіти основними фізичними поняттями, законами, принципами, теоріями, то цього досить, щоб створити в свідомості учнів стійку, мотиваційну фізичну картину світу

 Двадцять перше століття диктує нові підходи до освіти, на перший план виходять особистісно-орієнтовані технології. У центрі такої освіти - особистість дитини з її саморозвитком, самопізнанням, самореалізацією, самовихованням. І тут на допомогу вчителю фізики приходить література, музика, мистецтво. Вивчення природи людиною, розуміння її законів, пояснення таємниць – все це завжди хвилювало не тільки вчених, а й митців. Наукове пізнання природи та її поетичне сприйняття йдуть поруч, взаємно збагачуючи одне одного. Знання фізики, природних явищ, дозволяє ще сильніше відчути їх внутрішню гармонію та красу; в свою чергу відчуття цієї краси – це величезний стимул для подальших досліджень. Це є природно, бо людська душа не відчуває межі між раціональним і емоційним. У багатьох своїх творах В. Сухомлинський радив учителям, батькам брати в користування усе цінне, створене народною педагогікою і створювати умови правильного виховання дітей, які століттями діяли в українських родинах. Педагог широко використовував казки, оповіді, приказки і прислів'я, пісні, народні традиції і обряди у повсякденній вчительській роботі, у своїх творах показував їх доцільність у духовному зростанні учнівської молоді. Беручи до уваги поради В. Сухомлинського учителям щодо використання на уроках усе цінне, що створила народна педагогіка, я використовую на своїх уроках казки, оповіді, приказки і прислів'я, пісні, народні традиції і обряди, пов’язані з фізикою.

Наприклад.

 Тема. Тиск. Сила тиску (8 клас).

Мета: показати практичне значення знань про тиск.

Актуалізація опорних знань. Пригадайте, які сили ви вивчили?

Для цього потрібно пояснити фізичну суть перелічених прислів’їв .

Гуртом і слона можна подолати.

І гуси вола з ніг звалять, як їх багато.

(Рівнодійна сила дорівнює геометричній сумі всіх прикладених сил).

Рад би рибу впіймати, та слизька.

Лижі сковзають по погоді. (Змащення зменшує силу тертя).

З навощеної нитки мереживо не сплетеш. (Віск збільшує силу тертя).

Що кругле – легко котиться. (Сила тертя кочення дуже мала).

Камінь зрушиш – легше стане. (Сила тертя спокою більша силу тертя кочення).

Під лежачий камінь вода не тече. (Сила тяжіння велика, тому вода не може підняти камінь, щоб затекти під нього).

Виховання національної самосвідомості, патріотизму, громадянськості  - процес складний і тривалий. На його результат впливають різні процесу: соціальні, політичні, економічні, сімейні, власне виховання.

Нелегкий процес державного будівництва незалежної України зримо показав, що найпрогресивніші ідеї можуть повиснути в повітрі, якщо свідомість людей не готова до кардинальних змін, якщо не розбуджена національна самосвідомість, низький рівень громадянської культури. Процес виховання юного громадянина має бути спрямований на розвиток особистості, таланту розумових, фізичних і духовних здібностей дитини в їх найповнішому обсязі. Пріоритетним напрямом цього процесу є розвиток національної самосвідомості, яка вбирає в себе:

- любов до Батьківщини, до історичного і самобутнього образу свого народу;

- віру в його духовну силу і покликання;

- волю до того, щоб народ посів почесне місце в цивілізованому світі;

- вміння осмислювати історії, культуру, мистецтво, цінності, мораль, звичаї, обряди, символіку свого народу, нації, рідного краю, оволодіння рідною мовою, систему вчинків, які випливають із любові, віри, волі й осмислення, готовність свідомо служити інтересам Вітчизни.

Особлива роль у вихованні національної самосвідомості належить школі, яка має готувати школярів до суспільного життя, формувати в них національний світогляд, патріотичні почуття, активну громадянську позицію.

 

                                            Література:

1.Концепція національно-патріотичного  виховання дітей.  МОН       № 601 від 16.06.2015.

2.В.О.Сухомлинський  « Духовний  шлях  школяра»,  « Серце  віддаю  дітям»

3.М.С. Гриценко « Історія  педагогіки» -К. 1993р

4. Чорна К.І. Патріотизм – духовна цінність молодих громадян України // Цінності освіти і виховання. Науково- методичний збірник / За заг. ред. О.В. Сухомлинської. – К., 1997.

 5. Коркішко О.Г. Виховання патріотизму молодших школярів у позаурочній виховній роботі: Дис. … канд. пед. наук:  – Луганськ, 2004.

6. Коркішко О.Г. Патріотичне виховання молодших школярів: Методичний посіб

 

 

docx
До підручника
Фізика 7 клас (Бар’яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я., Горобець Ю.І., Ненашев І.Ю., Кірюхіна О.О.; за редакцією Бар’яхтара В.Г., Довгого С.О.)
До уроку
§ 25.Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску
Додано
24 травня 2018
Переглядів
762
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку