Реалізація міжпредметних зв'язків на уроках інформатики

Реалізація міжпредметних зв’язків

на уроках трудового навчання як умова розвитку творчих здібностей учнів

Реалізація міжпредметних зв’язків у навчанні сприяє наступності у формуванні понять на уроках різних дисциплін. Запровадження ефективних міжпредметних зв’язків – справа всіх учителів. Кожен має право вносити свій посильний доробок, розвивати світогляд учнів, їх мислення, пам’ять, уяву, здібності. За цих умов ефективніше здійснюються загальнодидактичні принципи – свідомості, систематичності, послідовності, доступності – в оволодінні учнями необхідними знаннями, уміннями, навичками, досвідом творчої діяльності.

Ефективність навчання можна досягти лише тоді, коли вчитель ставить за мету стимулювання внутрішніх сил особистості до саморозвитку, прагне спонукати учнів до творчого пошуку. 
Учитель має спиратися на досвід учнів, їх знання з основ наук, застосовуючи наочні посібники (макети, муляжі), які допомагають розвитку просторової уяви та технічного мислення учнів. Використовуючи міжпредметні зв’язки в навчанні, треба пам’ятати, що вони діють і в зворотньому напрямку. Адже на уроках трудового навчання часто доводиться залучати матеріал, який в інших предметах вивчається значно пізніше.

На уроках трудового навчання в навчальних майстернях, як і на інших уроках, треба привчати учнів до реалізації навчальної діяльності. Міжпреметні зв’язки повинні виключити дублювання матеріалу, якщо навіть він вивчався давно. Учні спроможні за завданням учителя самостійно повторити раніше з іншого предмета, а на уроці трудового навчання має відбуватися не повторення, а поглинання знань.

У процесі здійснення міжпредметних зв’язків учні використовують та вдосконалюють певні узагальнені вміння і навички: вміння застосовувати знання, вміння і навички в умовах, відмінних від тих, в яких їх набували; вміння застосовувати загальні методи дослідження; вміння помічати природні явища, процеси, закономірності й застосовувати чи враховувати їх у практичній діяльності; навички користуватися довідковою літературою; вміння організовувати своє робоче місце; графічні вміння і навички; навички використання безпечної праці; навички самостійної раціональної праці та інше.

Здійснення міжпредметних зв’язків дає педагогічний ефект. Знання та вміння учнів стають усвідомленими; вони використовують їх на уроках суміжних дисциплін, що допомагає поліпшити якість навчання.

У сучасному виробництві невпинно зростає кількість автоматів і автоматичних ліній, складних комплексних установок, енергетичних пристроїв і автоматичних систем керування. З розвитком науки і техніки поступово зникають професії, в яких виконання трудових операцій базується переважно на важкій фізичній праці.

Для того, щоб у таких умовах за короткий час освоїти виробничий процес і працювати з високою продуктивністю, робітник повинен мати широкий технічний кругозір, високу загальну культуру, вміти швидко освоювати нову технологію.

Усе вище сказане висуває можливі вимоги до шкільної освіти. Глибина знань учнів, ширина їх світогляду, уміння та навички завжди були і є тим головним критерієм, який дає право говорити про ефективність навчально – виховного процесу. Основною стає вимога розвиваючого навчання, яке забезпечує активну розумову діяльність учня, виробляє у нього вміння зіставляти, порівнювати, узагальнювати, орієнтуватись у нових обставинах, формує узагальнюючі уміння і навички.

Міжпредметні зв’язки в сучасній дидактиці й методиці викладання розглядаються як одна з найважливіших дидактичних умов підвищення наукового рівня викладання основних наук та підвищення ефективності всього навчального процесу.

Міжпредметні зв’язки, будучи дидактичною умовою удосконалення всього навчального процесу, сприяють здійсненню комплексного підходу до виховання майбутніх фахівців. Навчання формує систему знань про предмети, явища, процеси.

Кожний урок трудового навчання має бути проведений на високому науково – технічному рівні. При формуванні практичних умінь і навичок широко використовуються не тільки технічні знання учнів, а і знання з інших  предметів. На уроках трудового навчання учень отримує відомості із різних областей знань, використовує ці знання, повторює і поглиблює їх, набуває нових знань та умінь, закріплює ті, що отримав раніше.

Трудове навчання має тісний зв’язок з шкільними предметами, які передбачені навчальним планом школи. Так на уроках учні мають можливість застосовувати на практиці знання й уміння, набуті під час вивчення інших предметів. Крім цього, під час трудової діяльності перед учнями виникають проблеми, вирішення яких вимагає ґрунтовних знань з інших предметів. Це спонукає учнів глибше вивчати математику, основи здоров’я, образотворчого мистецтва, трудового навчання: технічна та художня праця, історії.

Щільне переплетіння курсів математики і фізики та трудового навчання обумовлює необхідність становлення міжпредметних зв’язків між цими трьома предметами.

Безумовно, вивчення математики і фізики є теоретичною базою для трудового навчання та загальнотехнічних дисциплін. Вивчення ряду питань математики та фізики безпосередньо пов’язано з технікою, практикою та виробництвом.

Уроки трудового навчання будуть більш ефективні, якщо на них буде показано вплив фізики на сучасну техніку, проведено узагальнення та поглиблення політехнічних знань учнів.

Широкі зв’язки трудового навчання з математикою проявляються у виконанні учнями на заняттях та в процесі виробничої праці різних розрахунків – кінематичних, економічних, електротехнічних і т.д. Розрахунками є:

• визначення припуску на обробку та глибину різання на токарному верстаті;
• підбір за таблицями або аналогічні розрахунки режимів різання;
•  підрахунок передавального числа або частоти обертів шпинделя токарного верстата за даним режимом обробки.

Подібні завдання сприятимуть багатостороннім міжпредметним зв’язкам, коли не просто переносяться знання фізики чи математики у практику, що, безумовно, дуже важливо, а й відбувається практичне повторення та закріплення теоретичних знань, що набуті раніше.

Така співпраця вчителів трудового навчання, фізики та математики сприятиме як поглибленню теоретичних та практичних знань усіх трьох предметів, так і підвищенню інтересу учнів до них.