Реалізація міжпредметних зв’язків на заняттях практикуму в навчальних майстернях учнями старших класів

Реалізація міжпредметних зв’язків на заняттях практикуму в навчальних майстернях учнями старших класів

Проблема міжпредметних зв’язків вже давно притягує погляди відомих педагогів, оскільки вони займають вагоме місце у навчально-виховному процесі. Міжпредметні зв’язки, колись досліджувані лише на рівні встановлення “містків” між навчальними предметами, у сучасній дидактиці і методиці розуміються як більш широка проблема побудови цілісної системи шкільного навчання на основі спільності змісту знань (загальнонаукових, світоглядних ідей, понять) і методів наукового пізнання. У сучасних умовах проблема міжпредметних зв’язків трансформується в проблему оптимального поєднання аналітичного і синтетичного підходів у навчальному пізнанні. Оптимальне поєднання даних підходів може бути досягнуте завдяки комплексному розгляданні проблеми міжпредметних зв’язків як складової частини не тільки теорії змісту загальної освіти, але і теорії навчання в цілому, у єдності її змісту, методів і форм організації.

Міжпредметні зв’язки в навчанні відображають комплексний підхід до виховання і навчання, дозволяють вичленувати як головні елементи змісту освіти. Вони формують конкретні знання учнів, розкривають гносеологічні проблеми, без яких неможливе системне засвоєння основ наук. Міжпредметні зв’язки включають учнів в оперування пізнавальними методами, що мають загальнонауковий характер (абстрагування, моделювання, узагальнення, аналогія та інші).

Організація навчально-виховного процесу на основі міжпредметних зв’язків може торкатися окремих занять (частіше узагальнюючих), теми, що підлягає вирішенню міжпредметної проблеми, декількох тем різних дисциплін, цілого циклу навчальних дисциплін або встановлювати взаємозв’язок між циклами.

Для підвищення якості освіти та оптимізації процесу навчання через здійснення змістовної і діяльнісної інтеграції навчальних дисциплін необхідне рішення наступних задач:

1. узгодження з викладачами різних дисциплін можливих тем або питань для їх сумісного вивчення;
2. визначення переліку міжпредметних зв’язків між навчальними дисциплінами;
3. внесення змін в тематичне і поурочне планування;
4. вивчення інтересів учнів до предмету, підвищення їх активності в пізнавальній діяльності;
5. поповнення педагогічного досвіду різними технологіями, методиками, формами і методами організації пізнавальної діяльності на заняттях.

Використовування інтеграційних тем і міжпредметних зв’язків відображається в тематичному плануванні і вбудовується в процесі заняття.

Важливо розуміти, що інтеграційні теми і міжпредметні зв’язки можна використовувати на різних етапах сучасного заняття: актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, перевірки і закріплення вивченого матеріалу, домашнього завдання і навіть при контролі знань.

При розробці і організації навчальних занять необхідно дотримуватись принципів:

• свободи вибору: в будь-якій повчальній або управляючій дії, де тільки можливо, надати учню право вибору. З однією тільки важливою умовою – право вибору завжди врівноважується усвідомленою відповідальністю за свій вибір;

• відвертості: не тільки давати знання – але ще і показувати їх межі. Ставити перед учнями проблеми, рішення, яких лежать за межах курсу, що вивчається. Використовувати в навчанні проблемні питання і задачі, що не мають однозначної відповіді;

• діяльності: освоєння учнями знань, умінь, навиків переважно в діяльнісній формі. “Напханий знаннями, але не уміючий їх використовувати учень нагадує фаршировану рибу, яка не може плавати”, – говорив академік А.Л. Мінц. А Бернард Шоу затверджував: “Єдиний шлях, що веде до знання, – це діяльність”;

• зворотного зв’язку: забезпечити моніторинг процесу навчання за допомогою розвинутої системи прийомів зворотного зв’язку;

• ідеальності: максимально використовувати можливості, знання, інтереси учнів з метою підвищення результативності навчання і зменшення викладачем витрат часу в процесі освіти.

Шляхи здійснення даних напрямів можуть бути найрізноманітнішими. А вибрані форми і методи організації навчального процесу сприяють різносторонньому використанню міжпредметних зв’язків. Останні спонукають до пошуку нових методик, що вимагають взаємодії викладачів різних предметів. Викладач не повинен діяти поодинці, а працювати в співдружності з своїми колегами.

Таким чином, використання міжпредметних зв’язків на заняттях дозволяє:

• підвищити мотивацію учнів до вивчення предмету;

• краще засвоїти матеріал, підвищити якість знань;

• активізувати пізнавальну діяльність учнів на заняттях;

• полегшити розуміння студентами явищ і процесів, що вивчаються;

• аналізувати, зіставляти факти з різних областей знань;

• здійснювати цілісне наукове сприйняття навколишнього світу;

• якнайповніше реалізувати професіонально-освітні можливості кожного учня.

Для того щоб почати вивчати курс практикум у навчальних майстернях потрібно своєчасно з’ясувати засвоєння знань учнів з природничих наук; насамперед з фізики, математики тощо. Ці знання мають бути тісно пов’язані, аби дати змогу з’ясувати як походять математичні розрахунки і враховують фізичні процеси під час проектування та зведення інженерних споруд, мостів чи навіть будинків. Взаємозв’язок загальноосвітніх знань, які учні здобули у школі і загальнотехнічні знання, які учні здобудуть в подальшому – це все і складає наукову основу загальнотехнічних дисциплін, що буде в подальшому використовуватися у галузях виробництва, промисловості, будівництві тощо. Тому на основі цих знань формуються трудові вміння, що включає не лише практичні дії, а й уміння розв’язання розумових задач. Важливо зауважити, що проблему класифікації предметів загальнотехнічних дисциплін з іншими навчальними предметами можна розв’язати лише на основі їх багатофункціональності і значимості. Вчитель технології повинен розуміти, що навчальний предмет – це є систематично складена і дидактично обґрунтована система наукових знань та досліджень, що паралельно може включати деякі відомості з суміжних предметів. Кожен елемент, який входить у структуру навчального предмета, служить основою міжпредметних контактів у процесі навчання. В змісті кожного предмета передбачено елементи певних методологічних знань. Міжпредметні зв’язки розширюють розумову роботу учнів, дають змогу одночасно формувати навчально-пізнавальні уміння у ході вивчення двох і більше навчальних дисциплін.

У процесі навчання загальнотехнічна дисципліна існує на рівні викладацької діяльності вчителя технології і навчальної діяльності учнів, у якій взаємодіють його знання й уміння, а міжпредметні зв’язки з’являються в операційно-діяльному аспекті. Види міжпредметних зв’язків операційно-діяльного типу розрізняються за способами учбово-пізнавальної діяльності, спрямованої на “добування” нових синтезованих знань. Серед них:

- “пізнавальний” вид зв’язків, що формує загальнопредметні, узагальнені уміння – навчальні, розумові, творчі й інше;

- у практичній діяльності по застосуванню синтезованих знань – “практичний” вид зв’язків, що сприяє виробленню в учнів узагальнених трудових, конструктивно-технічних, розрахунково-вимірювальних, обчислювальних, експериментальних, образотворчих, мовних умінь;

- при засвоєнні ціннісних аспектів загальнонаукових знань – “ціннісно-оріснтаційний” вид зв’язків, необхідний для вироблення умінь доказу за допомогою предметних знань об’єктивності загальнопредметних ідей, світоглядних положень, уміння оцінити місце того або іншого явища, процесу в єдиній науковій картині світу, що має велике значення у формуванні цілісного світогляду учня.

Міжпредметні зв’язки функціонують у процесі навчання і здійснюються за допомогою тих або інших методів і організаційних форм. Це дозволяє виділити вторинний, підлеглий першим двом тип організаційно-методичних зв’язків, що має самостійне значення. Міжпредметні зв’язки цього типу збагачують методи, прийоми і форми організації навчання. Вони забезпечують ефективні шляхи засвоєння учнями загальнопредметних знань і умінь. Види зв’язків організаційно-методичного типу розрізняються:

- за способами засвоєння зв’язків у різних видах знань (репродуктивні, пошукові, творчі);

- за широтою здійснення (міжкурсові, внутрішньоциклові, міжциклові);

- за часом здійснення (спадкові, супутні, перспективні);

- за способом взаємозв’язку предметів (односторонні, двосторонні, багатосторонні);

- за сталістю реалізації (епізодичні, постійні, систематичні);

- за рівнем організації навчально-виховного процесу (поурочні, тематичні й ін.);

- за формами організації роботи учнів і вчителів (індивідуальні, групові, колективні).

Під міжпредметними зв’язками в їхньому конкретному значенні мається на увазі величезна кількість різнорідних фактів і явищ. Кожна нова група міжпредметних зв’язків буде відрізнятися від попередньої тією або іншою ознаками. У самому підході до цього питання позначаються різні точки зору. У ході систематизації міжпредметних зв’язків увага вчителів і дослідників спочатку була сконцентрована на тематично-часовому принципі. Відповідно до нього з кожного навчального предмета вибирався матеріал, що дозволяв встановлювати односторонні, двосторонні або багатосторонні зв’язки з різними навчальними предметами, визначаючи час установлення зв’язку в інтересах основного предмета, іноді в інтересах співпричетних до даного виду зв’язку предметів.

Всі ці класифікації наведені вище є умовними, але не рідко виконуються у комплексі. Тепер потрібно розглянути взаємозв’язок практикуму в навчальних майстернях з іншими предметами природничого циклу. В нашому випадку важливо домагатися, щоб зв’язки виникали не штучно, а природно. Наприклад, на парах з опору матеріалів викладач пропонує дослідити діаграму розтягу заліза наживо. Береться залізний стержень потрібного діаметру і за допомогою спеціального стенду розтягують його до повного руйнування знімаючи дані навантаження, яке діє на цей зразок в деяких точках. Після чого учням пропонується зробити діаграму розтягу і порівняти її з науково доведеною. Таким чином ілюструється фізична закономірність. Проте подібні прийоми недопустимі, бо заняття перетворюється на додаток до предметів з основ наук. Штучність цього зв’язку очевидна для учнів, тому вони не виявляють особливого інтересу до виконання цього завдання.

Інакше ставлення викає в учнів до завдань, які потребують знань з основ наук та їх застосування в трудовому процесі, тому що використання знань з основ наук стає одним з етапів технологічного процесу. Так при вивченні теми типи зварних швів, учні використовують знання з фізики, креслення, математики – при підборі електроду чи типу зварки, знання з анатомії та фізіології людини – при вивченні правил надання першої медичної допомоги ураженого електричним струмом.

Зовсім інша ситуація на уроках трудового навчання, де процеси виробництва вивчають з різни поглядів та аспектів і зв’язок кожного з них з основами наук здійснюється в цілому, тобто водночас с кількома науками природничого циклу. Іншими словами, потрібно розглянути не зв’язок усього виробничого процесу з фізикою, а потім з хімією та іншими предметами, а зв’язок кожного елемента виробничого процесу одночасно з основами різних наук.

Як було сказано вище, під час вивчення практикуму в навчальних майстернях можна використовувати зв’язки з фізикою, хімією, кресленням, біологією. Наприклад, при вивченні курсу різання матеріалів з фізики торкаються поняття: обертовий рух, прискорення: сили тертя та їх вплив на роботу верстатів: призначення та принцип заземлення верстата: дія електричного струму.

Зв’язок практикуму в навчальних майстернях з біологією може розглядатися з погляду шкідливого впливу на організм людини СО₂, шуму, що перевищує норму, вібрації, сонячної радіації, вологості повітря та захисту від всього цього. У трудовому навчанні викладач технології повинен суворо дотримуватися та спостерігати як учні дотримуються спеціальних вимог з охорони праці та безпеки життєдіяльності. Цей зв’язок змушує учнів аналізувати власні трудові дії та влаштовує основу для їх повного чи часткового удосконалення.

У розділах практикуму в навчальних майстернях ми можемо побачити багаторівневий зв’язок з кресленням, тому що учні повинні не тільки правильно зобразити та прочитати деталь на кресленні і складати документацію, а і робити креслення схем згідно із затвердженим стандартом. Отже, повинні мати міцні знання та оволодіти креслярським інструментами, знати стандарти ліній, шрифтів, вимоги до складання технічної документації тощо.

Зв’язок практикуму в навчальних майстернях з хімією найчіткіше проявляється при визначенні експлуатаційних властивостей матеріалу, тобто коли мова іде про його хімічні властивості. Ця закономірність використовується при доборі матеріалів для виготовлення деталей машин, металоконструкцій та ін.

Широкі зв’язки практикуму в навчальних майстернях з математикою виявляються при виконанні учнями розрахунку задач з опору матеріалів, теорії машин і механізмів, деталей машин. Тут можна зустріти розрахунки опору, максимальної та номінальної потужності двигуна, розрахунок похибок, коефіцієнтів корисної дії та інших величин.

Засоби реалізації міжпредметних зв’язків у процесі навчання може бути різними: запитання, завдання, наочні посібники, тести, проблемні ситуації, пізнавальні задачі тощо. Отже, міжпредметні зв’язки – важливий фактор оптимізації процесу навчання, підвищення його результативності, усунення перевантаження учнів та викладачів.

Особливе значення має координація діяльності викладачів по формуванню всебічно розвиненої особистості юнаків. Загальність цієї цілі для вчителів різних предметів приводить до постановки схожих пізнавальних задач розвиваючого та виховного характеру. Оволодіння методикою встановлення міжпредметних зв’язків вимагає часу та зусиль вчителів та учнів.

Застосування інформаційних технологій для розвитку учнів є могутнім засобом для реалізації міжпредметних зв’язків, коли в зміст уроку включаються знання з інших наочних областей. При навчанні практикуму в навчальних майстернях можливе використання педагогом різноманітних програмних засобів, які дозволили б візуалізувати інформацію, зробити заняття наочними і цікавими.

Останніми роками неухильно росте об’єм інформації, яку повинен засвоїти учень. Інформаційні технології дозволяють педагогові значно розширити можливості пред’явлення учню учбового матеріалу. Міждисциплінарні знання, що реалізовуються за допомогою інформаційних технологій, здатні формувати широкий погляд на сучасний світ і місце людини у світі, дозволяють подолати предметну роз’єднаність. При цьому вивчення практикуму в навчальних майстернях може йти паралельно з іншими навчальними предметами, або в зміст заняття включаються знання з інших предметних областей.

Для повноцінного застосування сучасних комп’ютерних технологій на занятті учні і викладач повинні бути компетентні в даній області. Мається на увазі уміння працювати на ПК, знання операційної системи Windows і додатків MS Office на рівні користувача.

Не завжди у викладача є можливість використання проекційного устаткування і комп’ютерної техніки під час учбового заняття. Тут на допомогу приходять текстові і ілюстративні матеріали, підготовлені за допомогою текстового процесора Word. У учбовий матеріал легко включаються знання з інших областей, що робить даний додаток незамінним засобом інтеграції предметів.

У інформатизації процесу навчання практикуму в навчальних майстернях важливу роль грає табличний процесор Excel. Його засобами можна виконати табулювання функцій, організувати обчислення за допомогою функцій і формул, створити діаграми, побудувати графіки, розглянути їх властивості. При роботі з Excel широко використовуються знання учнів в області інформатики, що дає можливість упевнено говорити про реалізацію міжпредметних зв’язків на занятті.

Інтерес до вивчення предмету багато в чому залежить від того, як проходять заняття. Застосування комп’ютерної техніки на заняттях дозволяє зробити заняття нетрадиційним, яскравим, насиченим, наповнюючи його зміст знаннями з інших наочних областей, що перетворюють математику з об’єкту вивчення в засіб отримання нових знань.

В процесі своєї роботи відмічено зростання пізнавального інтересу учнів до предметів під впливом міжпредметних зв’язків. Міжпредметні зв’язки стимулюють потяг до знань, укріплюють інтерес до предмету, розширюють зацікавленість, заглиблюють знання, сприяють становленню інтересів професійного плану.