Реалізація педагогічних ідей Софії Русової в роботі "Школи майбутнього першокласника"

Реалізація педагогічних ідей Софії Русової в роботі   «Школи майбутнього першокласника»

Актуальність. Головною умовою забезпечення наступності у вихованні й навчанні є спрямованість освітнього процесу закладів дошкільної освіти і початкової школи на всебічний розвиток особистості дитини. З огляду на це необхідний зв’язок програм, методів і форм навчання в закладі дошкільної освіти та початкової школи. Елементи освітньої діяльності, що формуються в процесі навчання на заняттях, забезпечують успішність навчання в школі. А шкільне навчання має забезпечити взаємозв’язок, розширення, поглиблення й удосконалення отриманих у закладі дошкільної освіти знань, умінь і навичок. Тільки зацікавленість обох сторін, зробить перехід із закладу дошкільної освіти до початкової школи безболісним і успішним для дитини.

В Ріпкинському ліцеї імені Софії Русової вирішуються проблеми наступності  через роботу  «Школи майбутніх першокласників» на основі педагогічних ідей С.Ф.Русової, метою якої є збереження цінностей дошкільного дитинства, гуманізація  навчання, особистісний підхід, розвиток здібностей дітей, створення освітнього середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей, формуванню дослідницького ставлення до навколишнього світу.

У даній статті розкрито сутність наступності у дошільній та початковій освіті, виділено основні принципи впровадження наступності в освітній процес.

Метою статті є проаналізувати ідеї та погляди Софії Русової щодо засад організації морального виховання дітей дошкільного віку.

Ключові слова: наступність, принцип наступності, початкова школа, дошкільна освіта.

Виклад основного матеріалу. Тенденції розвитку дошкільної та початкової освіти в умовах реформування загальної середньої освіти на засадах Концепції Нової української школи мають багато спільного.

Наступність між дошкільною та початковою освітою – це забезпечення неперервності здобуття дитиною освіти. Наступність в освіті необхідна для створення єдиного освітнього процесу, що логічно продовжується від дитячого садка до школи. Цей процес допомагає досягти цілісного розвитку особистості. Це дидактичний принцип забезпечення передумов до шкільного навчання. Інакше кажучи, наступність виступає загальнопедагогічним методом забезпечення готовності дитини до навчання в початковій ланці без будь-яких негативних наслідків для її психіки. Як  свідчать слова С.Ф.Русової, що  «…ніколи праця не повинна бути понад силу дитини» [2.41]. 

 Наступність між дошкільною та початковою освітою простежується через призму формування наскрізних умінь. Спільними для ключових компетентностей дошкільної та початкової освіти є вміння дитини:

•    проявляти творчість та ініціативність;
•    керувати емоціями висловлювати та обґрунтовувати власну думку;
•    критично мислити;
•    приймати рішення;
•    розв’язувати проблеми;
•    співпрацювати в колективі

    Наступність дошкільної та початкової освіти це:

• узгодженість та цільова єдність в розвитку дитини на етапах дошкільної та початкової освіти;
• спільність для дошкільної та початкової освіти принципів, підходів, намірів, провідних видів діяльності, що забезпечують розвиток дитини;
• використання форм та методів педагогічної роботи, які відповідають віковим закономірностям розвитку дитини;
• послідовне збагачення та формування компетентностей дитини дошкільного та молодшого шкільного віку як результатів освіти.

З метою забезпечення безперервності освіти, успішної адаптації дітей до навчання в початкових класах кафедра підготовчого відділення Ріпкинської гімназії імені Софії Русової вирішує проблеми наступності дошкільної і початкової освіти через  створення  «Школи майбутніх першокласників» на основі педагогічних ідей С.Ф.Русової.

Наступність є закономірністю розвитку.  Без опори на минуле, без дотримання наступності неможливо створити нове. Тільки «…коли дитина ловить усе, що може їй  допомогти зрозуміти проблему, тоді її цікавість стає позитивною, інтелектуальною силою, а якщо ця сила не буде розвинена і використана, вона може ослабнути або завмерти» [2.208], - так стверджувала С.Ф.Русова понад століття тому і  в цьому переконані наші педагоги.

  Часто до школи приходять діти котрі вміють читати, писати, рахувати, але не вміють спостерігати, порівнювати, аналізувати. Причина цього - недостатньо розвинена увага дитини, образне мислення, вміння виконувати елементарні мовні творчі завдання.

 Щоб цього не виникало, педагоги гімназії разом із вихователями старших груп закладів дошкільної освіти змінюють цільові орієнтири навчальної діяльності у процесі дошкільної підготовки:  не змістовні, а розвиваючі компоненти повинні домінувати при формуванні мислення дітей. При цьому опираючись на думку С.Ф.Русової: «Вільний розвиток дитини, скоріше її саморозвиток, індивідуальний і диференційований підхід до кожної дитини, формування у грі, забавах, фізичному вправлянню, у дії, але дії осмисленій, спрямованій на працю розуму» [3.61].

Мета роботи «Школи майбутнього першокласника» реалізується через систему пріоритетних завдань сучасної освіти, в основу яких покладено педагогічні ідеї С.Ф.Русової.

Принципи організації занять у «Школі майбутнього першокласника»:

1.Системність. Розвиток дитини – процес, у якому взаємопов’язані усі компоненти. Не можна розвивати лише одну функцію. Необхідна системна робота розвитку дитини.

2.Комплексність «взаємодоповнення». Розвиток дитини – комплексний процес, у якому розвиток однієї пізнавальної функції визначає та доповнює розвиток інших функцій.

3.Відповідність віковим,  індивідуальним та психофізіологічним  можливостям. Всі заняття проводяться  тільки в ігровій формі, із застосуванням здоров’язберігаючих технологій, врахуванням вікових особливостей дітей.

4.Адекватність вимог та навантажень, які плануються під час проведення занять, направлені на оптимізацію навчання і підвищенню його ефективності.

5.Поступовість і систематичність у засвоєнні та формуванні ключових компетентностей, проходження від простих і доступних завдань до більш складних, комплексних.

6.Індивідуалізація темпу роботи – перехід до нового етапу навчання тільки після засвоєння матеріалу попереднього етапу.

7.Повторність матеріалу, що дозволяє формувати та закріплювати механізм реалізації функцій.

Для цього ми визначили етапи неперервності дошкільної та початкової освіти.

 Перший етап - це узгодження мети на дошкільному і початковому шкільному рівнях.

Метою Базового компоненту дошкільної освіти, що є Державним стандартом дошкільної освіти в Україні, затвердженим 12 січня 2021 року, є збереження самоцінності дошкільного дитинства визначення особливостей та вимог до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою.

Метою початкової освіти визначеною в  Державному стандарті початкової освіти,  затвердженому  21 лютого 2018 року, є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

 Другий етап – збагачення освітнього змісту:

• введення в педагогічний процес різних видів дитячої діяльності творчого характеру (самодіяльних ігор, драматизацій, технічного і художнього моделювання, експериментування, словесної творчості, музичних, танцювальних імпровізацій);
• насичення змісту навчання такими знаннями історико-географічного і краєзнавчого характеру, які б максимально активізували пізнавальні інтереси дітей;
• збагачення змісту занять естетичного циклу, художньої діяльності як одного із засобів самовираження дитини, заснованих на її індивідуальному емоційно-образному баченні.

Третій етап - удосконалення форм організації і методів навчання як у дошкільному закладі, так і в початковій ланці. Це відмова від регламентованого навчання (статичних поз на заняттях, розташування столів у ряд, відповідей по піднятій руці, тощо), забезпечення рухової активності дітей, застосування  різноманітних форм навчання, що включають специфічні види діяльності на інтегрованій основі, використовування методів, що активізують у дітей мислення, уяву, пошукову діяльність, тобто елементи проблемності у навчанні.

Проблеми наступності і перспективності мають декілька аспектів, які педагоги гімназії намагаються успішно реалізовувати в роботі над проблемою наступності дошкільної і початкової освіти. 

Інформаційно-просвітницький аспект передбачає:

• визначення напрямків розвитку, освіченості та виховання дітей на кожній наступній сходинці освіти;
• ознайомлення з новітніми технологіями, програмами навчання та виховання обох ланок освіти (старша група дошкільного закладу та перший клас початкової школи);
• встановлення доцільного співвідношення між загальною та спеціальною підготовкою до школи, знаннями, вміннями і навичками.

 З метою реалізації даного аспекту наступності використовуються такі форми взаємодії педагогічних колективів: семінари-практикуми щодо обговорення програм, взаємний обмін лекціями, конспектами, робота творчих груп вихователів та вчителів початкових класів.

 Психологічний аспект забезпечує:

• вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;
• визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності.

 Цей аспект реалізується через різні форми взаємодії педагогічних колективів: семінари, семінари-практикуми, тренінги (педагогічного спілкування, комунікативних умінь).

 Методичний аспект окреслює роботу над питаннями:

• взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;
• забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.

 Цей аспект реалізується через взаємовідвідування вихователями та вчителями занять (уроків) з наступним спільним обговоренням, семінари-практикуми з певних методик, проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій, взаємоконсультування, обмін педагогічним досвідом роботи, тощо.

 Практичний аспект забезпечує:

• попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;
• кураторство вихователями своїх колишніх вихованців.

 Конкретними формами реалізації змісту цього аспекту є: проведення днів відкритих дверей в гімназії та дошкільному закладі, відвідування свят у гімназії, спостереження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними, бесіди з дітьми та їх вихователями, організація спільних концертів, спортивних змагань.

Підсумком співпраці педагогічних колективів є спільна педагогічна рада вчителів та вихователів, де аналізуються результати підготовки до навчання в початковій ланці, помилки та упущення, прогнозується подальша співпраця гімназії та закладу дошкільної освіти.

 Щоб забезпечити реальну перспективність і наступність у роботі закладів дошкільної освіти та гімназії, важливо дотримуватись певних умов: співробітництво має бути довготривалим і нерозривним; робота - системною і плановою; завдання - комплексними та інтегрованими.

Наступність  педагоги підготовчого відділення  розглядають як закономірність психічно-фізичного розвитку,  як умову реалізації безперервної освіти, як принцип навчання і виховання. Тому що,  за переконанням С.Ф.Русової: «Вчитель не може задовольнятися тим, що викликав в учнів легкий поверхневий інтерес, а повинен домагатися глибокого та активнішого, з яким і за допомогою якого учень природно, радісно працюватиме для досягнення мети» [2.222].

Результати роботи «Школи майбутнього першокласника» свідчать про те, що даний проєкт є актуальним і  спрямований  на збереження здоров’я, емоційного добробуту та розвитку індивідуальності особистості; допомагає забезпечити ефективний  поступовий розвиток дитини, його успішний перехід на наступну ступінь навчання; формує інтерес до школи, творчу уяву дітей, їх естетичні почуття, вміння бачити і емоційно сприймати прекрасне в природі, у вчинках людей. 

Список використаних джерел:

1. Коваленко Є.І., Пінчук І. М. Освітня діяльність і педагогічні погляди С.Русової / За ред.. Є.І. Коваленко – Ніжин, НДПІ, 1998, 214 с.
2. Русова С. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996, 304 с.
3. Русова С. Вибрані педагогічні твори: У 4 кн. Кн.3/ За загальною редакцією Є.І. Коваленко; Упоряди., прим. Є.І. Коваленко, О.М.Таран.- Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2008, 240 с.
4. Русова С.Вибрані педагогічні твори: У 4 кн. Кн.4/ За загальною редакцією Є.І. Коваленко; Упоряди., прим. Є.І. Коваленко, О.М.Таран.- Чернігів: КП «Видавництво «Чернігівські обереги», 2009, 328 с.