Реалізація проекту « Мій рідний край, моя земля, Червоноплугатарська мила»

Реалізація проекту

« Мій рідний край, моя земля, Червоноплугатарська  мила»

Метою нашого проекту  є відродження пам'яті  про історію виникнення села, заснування школи, парку, місцевого оберегу – криниці, щоб популяризувати минувшину і сьогодення рідного краю, активізувати виховну та патріотичну роботу серед учнівської молоді, збереження і розвиток історії Талалаївщини.

• У рамках свого проекту  протягом двох років ми збирали необхідну  інформацію та старі фотознімки.
• Крім жителів села Червоний Плугатар ми налагодили зв’язок із  старожилами сіл Петьково, Рябухи, Новопетрівське, Обухове.
• Наш класний проект ще триває.            
•    А для учнів класу цей проект має важливе значення ще й тому, що вчить чуйності, толерантності,любові до місця, де народилися. А ще, працюючи над проектом, вони вчаться бути активними громадянами, брати участь у суспільному житті, цікавитись і допомагати тим, хто живе поруч з нами і потребує підтримки.

Завдання наше в тому, щоб поповнити знання учнівської молоді географічними  відомостями про Талалаївщину  (село Червоний Плугатар); її природні умови і ресурси населення, сучасний стан господарства та екологічну ситуацію. Також ознайомити із  історичними пам’ятками,  земляками, які прославляли і прославляють свою землю.

Методика проведення дослідження: застосовуємо методи: вивчення літературних джерел, опитування місцевих жителів, бесіди.

Об’єкт дослідження – створення пошуково - дослідницького маршруту «Рідними стежками ».

Предмет дослідження – виявлення, огляд екскурсійних об’єктів та місць, пов’язаних із історичними подіями, життям та діяльністю людей, що заснували село Червоний Плугатар.

Матеріали дослідження можуть бути використані як учителями шкіл, так і учнями, тими дослідниками історія нашої рідної землі, кому небайдужа пам’ять про минувшину України. 

Довідкові дані

1. Тематика маршруту: історико-географічна. Знайомство з архітектурними пам’ятками села Червоний Плугатар Талалаївського  району.
2. Тривалість – довготривалий
3. Перелік екскурсійних об’єктів у населеному пункті:
   • Виникнення перших поселенців
   • Панський маєток в парку
   • Історичні ставки.
   • Червоноплугатарський парк.
   • Першотравнева початкова школа.
   • Цукрокомбінат  та заготзерно .
   • Червоноплугатарська ЗОШ І –ІІІ ступенів.
   • Криниця доба і любові.

Керівник проекту: Болотіна О.Л.

Проектний девіз:

Любіть свій двір і сад, і дім,

Криницю, звідки воду п’єте,

Своє довкілля — ви ж у нім

Щодня вчитеся і живете.

З малих місцин, із міст і сіл

Складається твоя країна.

Усе, що бачите довкіл,

Усе це — наша Україна!

Очікувані результати:

-         Формування активної життєвої позиції;

-         Прагнення творити добро;

-        Знати та любити свій рідний край;

-         Поважати пам'ять про обереги нашої духовності;

-         Вдосконалювати навички  працювати самостійно з додатковою  

           літературою;

-         Бути дослідниками, вміти робити  захист свого проекту.

-         Виховувати в молоді почуття любові до Батьківщини, відданості справі

           зміцнення державності;

Формувати активну громадянську позицію учнів та підготувати їх до розв’язання сучасних проблем;

Утверджувати гуманістичні правові ідеї, загальнолюдські та національні правові цінності, високі моральні засади в суспільному житті;

Підвищувати правову культуру та знання неповнолітніх.

«Для того, щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі»

       Актуальність проекту

    Національне виховання в школі має системний характер і займає значне місце. Школа навчає дітей українській мові та літературі, тому традиції українського народу, його звичаї, культура в нашій школі не лише теоретично вивчаються, а й практично втілюються.

Так, у 8 - му класі є обов’язковими виховні години, на яких вивчаються символи, обереги України, основні закони нашої держави. Ось їхня тематика: «Звичаї та традиції українців», «Національна кухня українців», «Наші обереги», «Національні та рослинні символи українців», «Заочна мандрівка історичними місцями рідного краю», «Батьківська криниця», «Поклонись калині», «Ой, хустино, хустиночко, мережена, шита», «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», «І ми народ тоді народ, коли у нього рідна мова», «Україна – мій рідний дім», «Що таке національна свідомість?», «І на тім рушничкові, оживе все знайоме до болю» .

    Особливо систематизованою є робота по вивченню національних обрядів та історії національних свят. Робота проводиться у вигляді бесід, диспутів, усних журналів, виховних годин за такою тематикою: «Світле свято Великодня», «З історії святкування Різдва Христового», «Стрітення Господнє», «Писанкові кольори», «Іде Святий Миколай», «Святе Водохреща», «Трійця», свято «Всі на Купала».

   Для формування національно-свідомої особистості організовую учнів до участі  тижні національного виховання, народознавства, рідної мови, шевченківських днів. До дня пам’яті Т.Г.Шевченка було проведено свято «Низький уклін тобі, Кобзарю», конкурс малюнків за творами Шевченка та конкурс читання творів Тараса Григоровича.

  Особливу увагу хочу звернути  на дослідження та реалізацію проекту «Мій рідний край, моя земля, Червоноплугатарська мила»(за напрямком «Обереги нашої духовності»).

   У кожної людини в житті є щось таке сокровенне, найрідніше, без чого вона не може навіть уявити свого життя. Це рідний батьківський край, де вперше дитиною побачила світ, ясне сонечко, дрібні сльозинки дощу на віконному склі, ріжок молодого місяця між міріадами зір, чисту зелену траву і тисячі різних квіт, які радували серце своїм розмаїттям. Тут кликали в дорогу перші в’юнкі стежинки, які бігли від батьківського порогу у широкий світ. Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча за все на світі. Вона єдина, де ми почуваємо себе вдома, затишно і привітно. І, де б людина не жила потім, а зі своїм краєм вона пов’язана невидимою пуповиною, яка не відпускає від себе, живить душу рідним теплом і дає наснагу. Іноді люди, постійно живучи на одному місці, не задумуються над цим, вони у своїй стихії, вдома. Але варто покинути рідну місцину на деякий час, як затужить серце, болем озоветься душа і все те, чого й не помічав раніше, стане ріднішим, ближчим і дорожчим. Це і є та ностальгія, яка не дає щасливо жити у чужому краю. Недаремно ж люди кажуть, що в рідному домі і стіни допомагають, так воно і є. Тільки в рідному краю людина почуває себе захищеною, стійкою, впевненою, бо вона вдома. Тому і присвячено цій темі так багато людської творчості: віршів, пісень, картин, оповідань і т.д. І ця криниця ніколи не висохне, доки й існуватиме людство, адже людська душа не знає спокою, вона діяльна, жива, сповнена любов’ю і відданістю до рідної землі. Це велике і дуже сильне почуття, яке живить людину, не дає їй збайдужіти, робить активною і сильною.

  І своїх вихованців я привчаю все це любити та поважати. Адже, це є святиня в житті кожної людини. Та цінити свої найдорожчі обереги ми починаємо лише з віком. Виховуючи дітей, проймаюся цим почуттям занадто глибоко, намагаюся донести любов до рідного краю та своєї родини  через рядки, що інколи,навіть, виникають на уроках.

Люблю цю землю рідну і чудову.
Жили ми тут, як вміли, як могли.
В дитячу пору, пору світанкову 

Хіба ми тут щасливі не були?
Хіба не слухали ми пісню соловейка,
Чи не лічила нам зозуленька літа?
Життєва ноша в нас була легенька,
Дорога в світ здавалася проста.
Нам раз всього родитись довелося

На грішній цій і на святій землі.
Про що ми мріяли, що буде, що збулося
Життя розставить крапочки над «і».

  Приготувала доля різні всім дороги,
А нам здавалось — долю творим ми.
  І перед кожним з нас — свої пороги,
  Життя і зводить, й розлуча з людьми.

Земля моя і праведна, і грішна,
Люблю тебе таку, яка ти є.
Життя буває й радісне, й невтішне…
Спасибі долі, що воно в нас є.
Як вишиванка стелеться дорога.
Червона нитка чорну потягла.
І біль розлук, і радість, і тривоги —
Усе нам доля і сповна дала.
І линуть дні. Чим далі, тим частіше
Душа летить до тих єдиних місць,
Де ти був рідний, просто найрідніший,
А вже сьогодні ти тут тільки гість…
Таке природа диво сотворила
На цій землі серед лісів і квіт.
Що в батьківських місцях якась незламна сила,
Що рве нам душу, тягне, як магніт…

Реалізація проекту

Проблема:

1.Як ви розумієте слова: оберіг, Батьківщина, патріот?

  Відповідь обґрунтувати.

2.Хто отримує більше задоволення: той, хто  проживає на рідній землі   чи той, кому  доля випала жити на чужині?

3.Як пояснити   вислів: «Обереги нашої духовності».

4.Що перемагає пам'ять  чи  забуття?

5.Чи є у вас бажання досконало вивчити свій рідний край?

6.Чи завжди ви  прислухаєтеся до розповідей  стареньких людей про минуле?

7.Чи все ви знаєте про свій родовід на сьогодні?

8.Чи потрібно знати історію свого рідного краю?

    Відповідь обґрунтувати.

9.Чи важко бути патріотами  своєї землі, де ви народилися?

(Аналіз результатів підводиться на годині спілкування)

 Підведення підсумків опитування

Шляхи допомоги:

Зібрати необхідну  інформацію та старі фотознімки.

Налагодили зв’язок із  старожилами сіл Петьково, Рябухи, Новопетровське, Обухове, Червоний Плугатар.           

Приймати  активну  участь у суспільному житті, цікавитись і допомагати тим, хто живе поруч з нами і потребує підтримки.

Завдання наше в тому, щоб поповнити знання учнівської молоді географічними  відомостями про Талалаївщину  (село Червоний Плугатар); її природні умови і ресурси населення, сучасний стан господарства та екологічну ситуацію. Також ознайомити із  історичними пам’ятками,  земляками, які прославляли і прославляють свою землю

Старт проекту

Операція «Допоможи ближньому»,«Пам´ятники та обеліски», «Затишок», «Подаруй людям радість».

Акції: «Ветерани живуть поруч», «Школа -  моя красуня», «Подаруй життя книзі», « Найкраща клумба», «Турбота», «Подаруй  селу деревце», «Живи, книго»

Проведення свят, уроків народознавства, виховних заходів, годин спілкування: «Людей нецікавих у світі немає», «Життя людини – найвища цінність»,«Люби і знай свій рідний край», «Моя Уркаїна – земля моїх батьків», «Батьківська хата», «Українська вишивка», «Шануймо прадавню криницю».

Проведення конкурсів  учнівських творів на теми: «Українські обереги, традиції, сучасність», «Закони життя»,  «Обереги моєї оселі», «Про село, де я народився», «Краса промовляє добрими ділами», «Добро плекатиму, то й красиву душу матиму».

Конкурс малюнків «Краю мій лелечий»

·       Живімо за законами добра і краси

·       Вчимося шанувати працю, бачити внутрішню красу

·       Будьмо завжди толерантними, совісними, порядними, культурними,  

        турботливими, справедливими

·       Поспішаймо робити добро

·       Вчимося бути патріотами  своєї Батьківщини

·       Залишимо  після  себе світлий  слід на землі

Прислів´я  та приказки про любов до Батьківщини, відвагу, хоробрість.

Не журись, козаче, нехай твій ворог плаче.

    Нема в світі, як своя країна.

Перед відважним усі двері відчинені.

Рідна земля і в жмені мила.

Рідна сторона — мати, чужа — мачуха.

Розлука навчить рідний край любить.

Свій край — як рай, а чужа країна — як домовина.

Своя земля — мати, чужина — мачуха.

Слава не поляже, а про себе розкаже.

Сміливому належить увесь світ,боягузу — запічок.

То не козак, що отаманом не думає бути.

У ріднім краю навіть дим солодкий.

Хто сміливий, той щасливий.

Чия відвага, того й перемога.

Що край — то звичай, що сторона — то новина.

Як будеш рідної землі триматися,то будеш від неї сили набиратися.

Результатами роботи над проектом є матеріали , зібрані учнями з історії села, школи , Червоноплугатарського парку та  криниці. Ми продовжуємо працювати над проектом : плануємо дослідити вплив цілющих властивостей води та розвиток ужиткового  мистецтва на селі .