Речовини. Фізичні властивості речовин.

 Природознавство 5 клас  УРОК 9   Дата проведення

Тема: « Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, рідин і газів.».

 Мета: сформувати в учнів знання про речовину та її агрегатні стани.

 Завдання: закріпити в учнів знання про різноманітність тіл живої та неживої природи;

сформувати знання про найпоширеніші речовини та їх агрегатні стани; розвивати вміння порівнювати й аналізувати навчальний матеріал, робити висновки, формувати пізнавальну самостійність,

Тин урок: комбінований.

Основні поняття і терміни: речовина, хімія, агрегатний стан речовини.

Методи і методичні прийоми: словесний (фронтальне опитування, бесіда (підготовча, пояснювальна, контрольно-перевірна), розповідь, пояснення, робо­та з підручником), наочний (демонстрація обладнання, досліду), практичний (ви­конання завдань у робочому зошиті).

Обладнання: найпоширеніші тіла довкілля, речовини, малюнки із зображен­ням перетворення речовин, вода, пробірка, спиртівка, пробіркотримачі, предмет­не скельце, лід, підручник, робочий зошит.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання (фронтальне опитування).

3.Перевірка раніше засвоєних знань (підготовча бесіда).
 Пригадайте, як називають предмети, що нас оточують? На які групи вони

поділяються? Наведіть приклади тіл живої та неживої природи. За якими основ­ними ознаками тіла живої природи відрізняються від тіл неживої природи?

4. Мотивація навчання школярів. Повідомлення теми, мети та за­вдань уроку (підготовча бесіда).

 Як ви гадаєте, з чого складаються тіла? Які речовини в довкіллі є найпошире­нішими? (Вода, повітря). З чого складаються речовини? В яких станах можуть перебувати речовини у довкіллі? Як називається наука, що вивчає речовини та їх перетворення? Отримати відповіді на ці та інші запитання допоможе матеріал уроку за темою «Речовини. Твердий, рідкий, газоподібний стани речовини».

План (запис на дошці)

1.Речовини.

2.Тіла і речовини.

3.Стани речовини.

5. Сприйняття й осмислення учнями нового навчального матеріалу.
1.  Розповідь з елементами бесіди.

 Тіла можуть відрізнятися одне від одного за розмірами, масою, густиною, кольором тощо. Проте, незважаючи на відмінності, їх єднає те, що всі вони утворені з речовин. Нині відомо понад 10 мільйонів речовин. Речовина — це те, з чого складається тіло. Якщо фізика вивчає фізичні тіла, то інша природнича наука — хімія — вивчає речовини, з яких ці тіла утворені. Хімія — наука про речовини та перетворення одних речовин на інші.

 Де в побуті ми можемо спостерігати застосування знань з хімії? (Виготовлення цегли, скла, фарб, ліків, холодильників, телевізорів тощо.) Скільки тіл може утворюватись у природі чи виготовлятись людиною з однієї речовини?

 2.  Робота на дошці. Заповнення схем з послідовним демонструванням тіл природи.

Який можна зробити висновок? З однієї речовини можуть утворюватись у природі або виготовлятись людиною різні тіла. Чого більше: тіл чи речовин? Тіл існує набагато більше, ніж речовин.

3. Робота з малюнками. Знайдіть на малюнках тіла, виготовлені з гуми, скла, дерева; тіла, утворені з різних речовин.

4. Пояснення. Багато тіл природи водночас складаються з різних речовин. Так, до складу граніту входять кварц, польовий шпат і слюда. Надзвичайно склад­ним є тіло людини, рослини, тварини. Таким чином, з однієї або кількох речовин складаються всі тіла природи — річки, гори, озера, рослини й тварини і всі тіла, виготовлені людиною.

5. Пояснювальна бесіда.

 Отже, тіла можуть складатися з різних речовин. А чим речовини відрізняють­ся одна від одної? (Станом). Пригадайте з початкової школи, в яких станах може перебувати вода в природі? А за яких умов вода переходить з одного стану в ін­ший? (При зміні температури: при нагріванні чи охолодженні).

6. Демонстрування досліду «Зміна агрегатних станів води».

1. Ознайомлення з обладнанням (пробіркою, пробіркотримачем, спиртів­кою, предметним скельцем) та правилами роботи з ними (додатки Б, В).

2. Спостереження за:

а)плавленням льоду та утворенням води;

б)утворенням пари;

в)явищем конденсації.

3. Демонстрування і висновки.

 Шматочки подрібненого льоду насипають у суху пробірку, затиснену в пробіркотримачі, і рівномірно нагрівають над спиртівкою. Дотримуючись правил безпеки, розплавляють лід до утворення води, потім — пари. За допомогою предметного скельця учитель демонструє явище конденсації (утворення води з пари).

7.Пояснювальна бесіда. В ході проведення досліду вчитель ставить навідні запитання: яке явище природи ви зараз спостерігаєте? (Нагрівання, випарову­вання, перетворення пари на воду). При якій температурі починає кипіти вода? Замерзати? Де в природі можна спостерігати явище випаровування? (Виси­хання білизни, калюж, води з акваріума тощо). Від чого залежить стан речови­ни? (Від температури). Таким чином, одна й та сама речовина може перебувати в трьох різних ста­нах — твердому, рідкому та газоподібному. Вони мають назву агрегатних станів речовини. Саме від температури речовини залежить її агрегатний стан.

8.Фізкультхвилинка.

6. Узагальнення і систематизація знань.

А. Виконання завдань у робочому зошиті.

 Розгляньте малюнок льодовика і вкажіть його агрегатний стан та стан середо­вища, в якому він перебуває. Охарактеризуйте ці агрегатні стани.

Поясніть природне явище.

Коли мокрою ганчіркою витерти класну дошку, через деякий час вона стає сухою. Чому це відбувається?

Б. Контрольно-перевірна бесіда.

1. Як слід розуміти поняття «речовина»?
2. Яка наука вивчає речовини та їх перетворення?
3. Які бувають стани речовини?
4. Які чинники впливають на зміну стану речовини?
5. Для чого потрібні знання про агрегатні стани речовини?
6. Чи правильне таке твердження: «Якщо склянку і блюдце наповнити доверху водою, то вода швидше випарується зі склянки». Відповідь обґрунтуйте.

7. Підбиття підсумків уроку, аргументація оцінок.

8. Повідомлення домашнього завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника, дати відповіді на поставлені у кінці тек­сту запитання.

2. Провести дослід «Випаровування води» і дати відповіді на запитання. Налийте води у блюдце і в склянку та поставте їх у тепле місце. Визначте, скільки часу (днів, годин) потрібно для того, щоб вода повністю випарува­лася з блюдця і зі склянки. З якої посудини вода випаровувалася швидше? Чому?