Реферат "Історія розвитку креслення. Роль креслення у житті людини та на виробництві"
Історія розвитку креслення сягає далекого минулого. Ще на початку зародження писемності думки виражали малюнками предметів. З'явившись на світанку людської культури у вигляді первісного рисунка, картинне письмо розвинулося в письмо літерне. У процесі творчої діяльності людини воно стало фігурувати у вигляді зображального письма, яке використовується і тепер у технічних кресленнях.
Відомості про оточуючи нас предмети і предметах проектованих люди передавали різними засобами: описом, фотографією, малюнком і т. п. Однак найбільш точно і наочно передати особливості конструкції, форму і розміри предметів можна тільки за допомогою креслення.
На даному малюнку показаний сучасний реактивний винищувач
Такий літак збирають з декількох тисяч деталей і складальних одиниць, а для цього необхідно виконати більше 30 000 креслень різної складності.
Роль креслень у житті і в сучасному виробництві неможливо переоцінити. Все або майже все, що створено людством: будівлі, в яких ми живемо, працюємо і проводимо дозвілля; засоби транспорту, на яких ми їздимо; одяг та взуття, які ми носимо; телевізори і радіо, які доставляють нам інформацію, і багато іншого - створювалося за заздалегідь розробленим кресленнями.
Креслення є основними конструкторськими документами. В окремо, або в поєднанні з іншими графічними і текстовими документами вони визначають устрій виробу і містять, як правило, всі дані, необхідні для розробки і виготовлення виробів, а також для їх контролю, приймання, експлуатації і ремонту.
Креслення є найважливішим засобом, що сприяє технічному прогресу. Тому знання основних правил креслення, вміння читати креслення і виконувати нескладні графічні роботи необхідні кожній освіченій людині і є неодмінною умовою високої загальної і технічної культури.
Виконують креслення за допомогою спеціальних креслярських інструментів за певними правилами. Для разового використання креслення можна виконувати від руки і «на око». Такі креслення називають ескізними, або ескізами.
Без застосування креслярських інструментів виконують і наочні зображення (аксонометрію), їх називають технічними малюнками.
Залежно від змісту, креслення підрозділяють на наступні: креслення деталей, складальні креслення, креслення загального вигляду, монтажні та ін. За кресленнями деталей виготовляють елементарні частини виробів - деталі; за складальними кресленнями збирають з них вироби, а керуючись монтажними кресленнями, встановлюють (монтують ) вироби на робочих місцях.
У практиці застосовують також схеми - графічні документи, на яких складові виробів та зв'язки між ними показують за допомогою умовних зображень, або позначень.
Щоб креслення і схеми були зрозумілі всім, прийняті єдині правила їх виконання та оформлення. Ці правила встановлені державними стандартами "Єдина система конструкторської документації" (ЄСКД). Правила обов'язкові для всіх підприємств, організацій та осіб. Порушення їх може призвести до браку і аварій на виробництві (див. ст. 15).
Історія креслень та інших графічних зображень йде в глибоку старовину. Перші відомості про кресленнях, що нагадують сучасні, відносяться до XV ст. Так, Леонардо да Вінчі (1452-1519 рр..) - Великий італійський вчений і художник - у технічних малюнках і ескізах розкривав свої ідеї в галузі техніки і будівництва.
Однак дійшли до нас видатні пам'ятки матеріальної культури, які свідчать про більш раннє застосування креслень як будівельних документів. Такі споруди, як давньоєгипетський храм Луксор (XV-XIII ст. до н.е.), Давньогрецький храм Парфенон в Афінах (447-438 рр. до н.е.), Амфітеатр Колізей у Римі (75-80 рр.. н. е..) не могли бути побудовані без заздалегідь підготовлених проектів.
Давньоєгипетський храм Луксор (XV-XIII ст. до н.е.)
Давньогрецький храм Парфенон в Афінах (447-438 рр.. До н.е.)
Амфітеатр Колізей у Римі (75-80 рр.. Н. е..)
Значний розвиток будівельні креслення отримали в XVI в. Відомий італійський архітектор Андреа Палладіо у 1570 р. опублікував розроблений їм трактат "Чотири книги про архітектуру".
Теоретичні основи методу прямокутного проекціювання були розроблені в кінці XVIII в. французьким ученим Гаспаром Монжем (метод Монжа). Однак практично прямокутними проекціями користувалися задовго до цього.
Метод Монжа
Пам'ятки київського будівництва, кам'яні монументальні споруди Києва мали велике значення у розвитку всієї стародавньої архітектури на Русі.
Чудовими пам'ятками архітектури X ст. є Десятинна церква та залишки кам'яних воріт, відомі під назвою софійських. За часів правління князя Ярослава Мудрого були споруджені кам'яні кріпосні ворота, що дістали назву "Золоті ворота".
Десятинна церква
У наші часи створено значну кількість унікальних будівель і споруд у Києві: Палац піонерів і школярів (1965), Палац культури "Україна" (1970), будівля Верховної Ради України (1933), металургійні заводи "Запоріжсталь" (1930), "Криворіжсталь" (1934), Харківський тракторний завод (1931) та ін.
Палац піонерів і школярів (1965)
Палац культури "Україна" (1970)
Будівля Верховної Ради України (1933)
Металургійний завод "Запоріжсталь" (1930)
Металургійний завод "Криворіжсталь" (1934)
Харківський тракторний завод (1931)
Застосування креслень в Росії почалося дещо пізніше. Креслення, які містять фасади, плани і розрізи будинків, виконані видатними російськими архітекторами В. І. Баженова, М. Ф. Козаковим, А.І. Вороніхіним та ін. відносяться до XVIII ст. Нерідко на додаток до креслень виконувалися ретельно оформлені перспективи будівель, наприклад, будинок Пашкова, побудованого за проектом В. І. Баженова
В цей же час з'являються перші російські машинобудівні креслення: універсального парового двигуна І. І. Ползунова (1753 р.); першого в Росії паровоза батька і сина Черепанових (1835-1839 рр..); першого в світі літака, побудованого А. Ф. Можайським (1881 р.), та ін.
Креслення першого в Росії паровоза винахідників батька і сина Черепанових
У XX в, продовжують розвиватися всі види креслень і виникають нові - схематичні або, коротше, схеми: електричні, гідравлічні, пневматичні, кінематичні та комбіновані.
Велика трудомісткість і незначна швидкість ручного виконання креслень змушували шукати засоби механізації їх виконання. Удосконалюються різні креслярські прилади (кульмани)
Кульман
Розробляються різноманітні трафарети для креслення кіл, еліпсів, написів і умовних знаків для схем: створюються прилади для нанесення штрихування, побудови аксонометричних проекцій, портативні друкарські машинки для нанесення на креслення цифр, знаків і букв. Механізація креслярських робіт дещо підвищує продуктивність праці конструктора, але не забезпечує відчутного виграшу в часі.
Значно прискорити виконання проектно-конструкторських робіт дозволяє застосування сучасної техніки на основі ЕОМ та персональних комп'ютерів. Створюється автоматизоване робоче місце конструктора (АРМ).
АРМ оснащується ЕОМ або персональним комп'ютером, до якого підключені пристрої введення та виведення графічної інформації: графічний дисплей з клавіатурою і електромеханічний креслярсько-графічний автомат (Графобудівник) або друкуючий пристрій (принтер).
Введення графічної інформації в ЕОМ здійснюється за допомогою графічного дисплея з клавіатурою 2. За допомогою світлового пера графічна інформація переводиться в цифрову-єдино зрозумілу комп'ютерам.
Виведення інформації з ЕОМ і перетворення її в графічну, тобто в креслення, зрозумілі людині, здійснюється швидкодіючим графічним пристроєм або друкованим пристроєм - принтером.
Автоматизоване робоче місце конструктора (АРМ)
Портативна друкарська машинка - засіб механізації процесу нанесення розмірів, знаків і написів на кресленнях
На основі АРМ створюються системи автоматичного проектування (САПР). Складовою частиною САПР є також машинна графіка (МГ), що включає різні технічні, мовні, програмні, математичні, інформаційні та організаційні засоби. САПР дозволяє вирішувати складні розрахунково-конструкторські й графічні задачі і значно прискорювати розробку технічної документації в найскладніших областях сучасної науки, техніки і виробництва: космічної, електронної, авіаційної та ін.
Під час виконання та оформлення креслень й інших конструкторських документів слід керуватися правилами, встановленими міждержавними стандартами (державними стандартами колишнього СРСР).
Перший збірник стандартів "Чертежи в машиностроении" було видано в 1929 р. Стандарти систематично переглядалися, вдосконалювалися та доповнювалися. У 1965-1968 рр. чинні стандарти було переглянуто з метою створення єдиних правил виконання конструкторської документації всіх галузей промисловості. Назву "Чертежи в машиностроении" було замінено на "Єдину систему конструкторської документації" (ЄСКД). У 1980-1981 рр. було введено в дію нові стандарти на умовні графічні позначення в електричних схемах з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації зі стандартизації (ІSО), Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС) та ін. ЄСКД – це комплекс стандартів, що встановлюють для всіх галузей промисловості, наукових установ та інших організацій єдині правила і положення щодо розроблення, оформлення та обігу конструкторської документації.
Креслярські приладдя. Якість виконання креслень залежить від креслярського приладдя та від того, як користуватися ним.
Для виконання графічних робіт як креслярське приладдя застосовуються:
а) креслярські дошки, виготовлені з м'яких порід деревини або із спеціальних пластмас розмірами 500х700, 700х1000, 1000х1300 мм та ін.;
б) лінійки і косинці , призначені для проведення коротких ліній та побудови кутів;
в) рейсшина – довга лінійка з короткою планкою, що прикріплюється під прямим кутом до одного кінця лінійки;
г) лекало – фігурна пластина з криволінійними окресленнями для креслення кривих ліній;
д) транспортир – півкруг, поділений на 180°, нижню частину якого з'єднано з лінійкою, на якій центр позначено рискою. Транспортир призначений для побудови та вимірювання кутів;
е) готовальня – набір креслярських інструментів, розміщених у спеціальному футлярі зі спеціальними гніздами.
є) креслярський прилад – пристрій, що складається зі стола з дошкою, на якому закріплено механічний пристрій для проведення паралельних ліній. За конструкцією останній може бути пантографної системи, стрічковим або координатної системи.
Креслярські матеріали. Креслярський папір – цупкий білий папір, який виготовляють з біленої деревної целюлози. На папері з гладкою поверхнею виконують креслення тушшю, а на папері з шорсткою поверхнею – олівцем. Кращим креслярським папером є ватман.
Міліметровий папір – це папір з нанесеною сіткою взаємно перпендикулярних ліній, що відстоять одна від одної на 1 мм. Такий папір застосовують для виконання діаграм, графіків, ескізів.
Калька – це прозорий водонепроникний аркуш паперу або іншого матеріалу з гладкою поверхнею, її використовують для зняття копій тушшю з креслень. Зняття копій олівцем виконують на прозорому креслярському папері з матовою поверхнею (олівцевій кальці).
Олівці бувають тверді (їх позначають літерою Т), м'які (їх позначають літерою М) і середньої твердості (їх позначають літерами ТМ та СТ). Тверді олівці – це олівці, наприклад, з позначенням Т, 2Т, ЗТ, м'які – М, 2М, ЗМ. У зарубіжних країнах тверді олівці позначають літерою Н, а м'які – літерою В. Тверді олівці застосовують під час виконання точних креслень, м'які – начерків, рисунків, ескізів; обведення креслення провадиться олівцем середньої твердості.
Туш – це чорна або кольорова рідина, яка на відміну від чорнила після висихання не розчиняється водою. Як правило, туш використовують для обведення та копіювання креслень.
Креслення, призначені для разового використання у виробництві, допускається виконувати у вигляді ескізних конструкторських документів.
Лінії креслення. Основні відомості щодо ліній креслення наведено в табл. 1. Товщину ліній вибирають залежно від розмірів, складності зображення та призначення креслення, причому вибрані товщини мають бути однаковими для всіх зображень на цьому кресленні. Товщини ліній на кресленні залежать від вибраної товщини s суцільної основної лінії. Практично значення s вибирають у межах 0,6 .1,5 мм залежно від розмірів і складності зображення, а також розмірів формату креслення. Найменша товщина ліній, що виконуються олівцем, має бути 0,3 мм, а найменша відстань між лініями – 0,8 .1,0 мм.
Основні написи. Вони мають бути розташовані в правому нижньому куті. На аркушах формату А4 ці написи роблять вздовж короткої сторони аркуша, а на аркушах інших форматів вони можуть бути орієнтовані як уздовж короткої, так і вздовж довгої сторони аркуша. Текстові написи завжди наносяться паралельно основним.
Стандартами встановлено форму, розміри, зміст, розташування граф основного напису, а також розміри рамок на кресленнях і схемах.
Термінологія і визначення в конструкторській документації мають бути єдиними відповідно до чинних стандартів, а в разі їх відсутності – загальноприйнятими в науково-технічній літературі.
Список використаної літератури:
1. Анисимов М.В., Анисимова Л.М. Креслення: Підручник.– К.: Вища шк., 1998.– 239 с.
2. Антонович Є. А., Василишин Я. В., Шпільчак В. А. Російсько-український словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 240 с.
3. Боголюбов С.К. Черчение.– М.: Машиностроение, 1985.– 336 с.
4. Боголюбов С.К. Индивидуальные задания по курсу черчения: Практ. пособие для учащихся техникумов.– М.: Высш. шк., 1989.– 368 с.
5. Верхола А.П. Словник з креслення.– К.: Вища шк., 1994.– 203 с.
6. Воротников И.А. Занимательное черчение. Кн. для учащихся сред.шк.– М.: Просвещение, 1990.– 223 с.
7. Годик Е.И., Лысянский В.М., Михайленко В.Е и др. Техническое черчение.– К.: Вища шк., Головное изд-во, 1983.– 440 с.
8. ГОСТ 2.301-68 и др. Единая система конструкторской документации. Общие правила выполнения чертежей. Издательство стандартов.– М., 1991.– 236 с.
9. http://istoriya-iskusstva.ru/arhitektura-egipta-novogo-tsarstva/
10. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BD
14
про публікацію авторської розробки
Додати розробку