Реферат на тему "Припутень - птах року 2018"

Припутень (Columba palumbus)

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Metazoa)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)

Родина: Голубові (Columbidae)

Рід: Голуб (Columba)

Вид: Припутень

Середовище існування

Припутень – найбільший голуб Європи, населяє лісові місцевості материка на північ до 65° північної широти у Скандинавії, до південного берега Білого моря, до 61° північної широти на Уралі; Західний Сибір до Омська і Тюмені, Середню і Західну Азію, Гімалаї та Північну Африка. Зимують припутні у Західній і Південній Європі, південно-західній Азії та в Закавказзі; окремі особини зрідка трапляються взимку в Україні. На території нашої країни поширений скрізь крім високогір’я Карпат. Гніздяться в листяних лісах різного віку, в парках, іноді і в хвойних ділянках (наприклад, у Карпатах — у молодому ялиновому лісі), трапляється у всіх більш-менш значних лісах степової зони. На Поліссі припутень поширений спорадично, в лісостеповій зоні місцями гніздиться у чималій кількості.

Опис

Довжина тіла – 40 – 42 см
Розмах крил – 75 – 80 см
Вага – 360 – 660 г

Голова, горло і передня сторона шиї, поперек, надхвістя і боки тіла сірі. Мантія сіро-бурого кольору, темніша за голову і поперек. Пір'я на боках і зверху шиї із зеленим і пурпуровим металічним блиском; крім того, по боках шиї є великі білі плями. На крилах теж є по великій білій плямі, утвореній білими зовнішніми опахалами верхніх покривних пер. Воло і груди рожево-винні. Черево світло-сіре з легким рожевим нальотом. Нижні покривні пера хвоста світло-сірі. Махові пера бурі, на зовнішніх краях першорядних махових пер вузькі білі облямівки. Стернові пера темно-бурі з світло-сірою передвершинною смугою, чіткою на нижній стороні пер і малопомітною зверху. Дзьоб червоний з жовтим кінцем, ноги червоні. Молодий птах від дорослого відрізняється буруватим загальним тоном оперення. На шиї нема ні металічного блиску, ні білих плям.

Спосіб життя

Для гніздування обирає змішані, широколистяні та хвойні ліси, трапляється в лісосмугах, парках, садах та алеях. Припутні об'єднуються в зграї, поводяться обережно, тримаються подалі від населених пунктів. Політ швидкий, з характерним шумом. Голос трубний, гучний, гудкий та монотонний. Живляться припутні переважно насінням ялини, сосни, горохом, пшеницею, ячменем, жолудями та насінням бур'янів, а також зеленими листочками різних рослин, зокрема конюшини; іноді в їх шлунках трапляються молюски. Весняний приліт припутнів на місця гніздування триває починаючи з середини березня до початку-середини квітня. У вересні (не раніше його середини), після закінчення сезону розмноження, припутні збираються у великі зграї і починають відліт на південь. Закінчується осінній переліт тільки в листопаді.

Розмноження

Незабаром після весняного прильоту пари припутнів селяться на місцях гніздування. Зайнявши гніздові ділянки, самці починають інтенсивно воркувати, але гнізда ці голуби будують, видимо, тільки тоді, коли дерева вкриються листям. Нескладні гнізда, кожне з яких являє собою невеличку купку тонких гілочок, крізь які просвічують яйця, майже без лотка і без гніздової вистилки, припутні будують на деревах у розгалуженні гілок або на товстій горизонтальній гілці, звичайно досить високо. Іноді припутні використовують старі гнізда ворон або хижих птахів. Повні кладки з двох яєць зустрічаються в гніздах припутнів не раніше кінця квітня. Насиджують і самець і самка, причому вони сідають на гніздо вже після відкладання першого яйця. Насиджування триває 17—18 днів. Пташенята вилуплюються сліпими і вкритими тільки волосоподібним пухом, але розвиваються вони досить швидко і через три тижні вже залишають гніздо. Батьки вигодовують пташенят спочатку виділенням із вол, потім насінням. Коли підростуть пташенята першого виводка, що буває в кінці червня, частіше на початку липня, деякі пари відкладають другу кладку яєць. Молодь другого виводка починає літати, видимо, тільки в кінці серпня або навіть у вересні. Незабаром після вильоту молоді з гнізд, вони починають линяти з гніздового оперення у доросле. У старих птахів линяння починається в серпні.

Як відрізнити припутня, голуба-синяка та сизого голуба?

  Розрізнити наших голубів, представників роду Columba - задача не проста. Особливо, коли йдеться про молодих птахів. В Україні в даний час можна зустріти три види птахів цього роду: голуба сизого, припутня та голуба-синяка. Доречі, й досі не існує одностайної думки чи сизий голуб та "міські" здичавілі голуби становлять один вид. 

Припутень (Columba palumbus)

             Мешканець листяних, а подекуди молодих хвойних лісів, хоч оселяється також в парках, кладовищах та садах. Помітна дедалі більша синантропізація цього голуба, тобто він став частіше гніздитись ближче до людських осель.

Дорослий птах: в основному сірий зверху, з ясною різницю між спиною і задньою частиною тіла. Груди з рожевуватим відтінком, решта низу тіла бліда з металевим відтінком. Дорослих птахів легко вирізнити за білою плямою на боці шиї. Ознака не властива двом іншим видам голубів. 
          Молодий птах: загалом виглядає як "знебарвлений", дещо темніший дорослий припутень. Нижня частина тіла більш корічневішо-сіра аніж в дорослих, на краях мер спини та крил може бути виразна блідо-рожевувати облямівка. Рогівка ока бліда, але може виглядати як цілком темна на відстані. Білий комірець відсутній. 

Голуб-синяк (Columba oenas)

 
               Найменший з трьох наших голубів, значно витонченіший за припутня, на якого загалом дуже схожий. Рідкісний вид, занесений до Червоної книги. Любить старі, глухі ліси, де оселяється в дуплах. Однак, останнім часом почав з'являтись і в міських парках, зокрема у Львові. Спостерігається також поширення його гніздування в агроландшафті в порожнинах бетонних опор ліній електромереж. Це загальна тенденція в лісостеповій зоні. 

Дорослий птах: зменшена, темніша версія припутня, з великою виразною зеленувато-винною плямою на шиї. Темніший верх спини контрастує з блідішим низом спини та задом. Око темне. 

         Молодий птах: подібний до дорослого за винятком зеленуватої плями на шиї. Смуги на крилах відсутні, хоч ця ознака і не впадає в око. 

Голуб сизий (Columba livia)

                Справжні дикі сизі мешкають тільки в Гірському Криму, та можливо подекуди в Приазов'ї. Наші "міські" голуби вважаються нащадками домашніх, які колись в давнину втекли з голуб'ятень. 

               Здичавілі голуби можуть бути найрізноманітнішого забарвлення від чисто білого до чорного. На фото представлено особину майже ідентичну дикому сизому голубу, однак якщо ви його побачили не в горах Криму, а не на глиняних урвищах біля Бердянська, радше за все ви бачите таки нащадка здичавілих птахів. 

             Характерна ознака дикого сизого голуба, або особин близьких до дикого вигляду це чорні смуги на кінцях крил. В прикладі на фото зверніть увагу на темну голову та шию, а також зеленувати пляму на шиї (схожу на таку ж в голуба-синяка), блідо-сірі крила та широкі темні смуги на крилах. 
            Як припутні, так і голуби-синяки останнім часом стають менш відлюдькуватими, і оселяються в садах та парках в межах населених пунктів. 

Охорона

У Червоному списку МСОП припутень значиться як вид з найменшим ризиком. Наразі в Україні є об’єктом полювання, а тому слід вжити освітні х та пропагандивних заходів, щоб підвид припутня, що населяє територію країни не повторив долі припутня острова Мадейра (Columba palumbus maderensis) знищеного на початку ХХ ст. Слід зазначити, що припутень перебуває під охороною Бернської конвенції (додаток 3) та Директиви Європейського союзу про захист диких птахів.