Реферат на тему: ”Україна очима зарубіжних письменників і поетів”.

                                                                               Виконала учениця 11 класу

Петрина Анастасія

Вступ

Оноре де Бальзак, видатний французький письменник XIX століття, відомий своїми романами і повістями, які детально описують соціальне життя та характери свого часу. В рамках цього проекту ми дослідимо взаємодію між Оноре де

Бальзаком та Україною, розглядаючи його погляди та враження про цю країну.

Життя та творчість Оноре де Бальзака

Оноре де Бальзак (1799 -1850) — французький письменник і драматург. Серію романів «Людська комедія», яка зображає панораму Франції (після наполеонівських війн), вважається його головним твором.Завдяки його завзятим спостереженням за деталями та за невикривлене висвітлення суспільства, Бальзака вважають одним із засновників реалізму в європейській літературі Він відомий за створення багатогранних персонажів, найменші з яких усе одно є складними, морально неоднозначними та цілковито людяними. Неживі об'єкти в його творах теж наділені характером, наприклад, часто описуваний ним Париж набуває людських властивостей. Його творами надихалися багато відомих письменників як-от Еміль Золя, Чарльз Дікенс, Гюстав Флобер, Джек Керуак, Куросава Акіра та Генрі Джеймс, так і філософів як-от Фрідріх Енгельс. Багато творів Бальзака екранізували, і вони продовжують надихати нових письменників.

Оноре де Бальзак народився в місті Тур 20 травня 1799 року. Змалку мати не цікавилася дитиною і влаштувала його в інтернат. Вона молодша за чоловіка на тридцять років. Уся її любов дісталася молодшому синові, народженому від аристократа, власника сусіднього замку. Можливо, саме в цій дитячій трагедії закорінені честолюбні задуми Бальзака та його творчий інтерес до проблем сім'ї. У сім років Оноре почав навчання у Вандомському училищі. Йому там не дуже подобалось: предмети викладали абияк, а дисципліна була сувора. Бальзак не був першим у навчанні, хоча багато читав і захоплювався писанням. Після того як хлопчик захворів (1814 рік), батьки забрали його додому. У 1814 році родина Бальзаків оселилася в Парижі. Оноре продовжив навчання у приватних школах, відвідував лекції в Сорбонні, всесвітньо відомому університеті, відвідував практику в адвокатській конторі. Вже за тих років Бальзак відчув на собі французьку дійсність. Професія адвоката його не приваблювала. Він мріяв про письменницьку діяльність. Родина не ставала йому на заваді, навіть посильно йому допомагала: на сімейній нараді ухвалено встановити Оноре випробний термін тривалістю два роки та фінансувати його. За той час він мав довести, що в нього є справжнє покликання до письменництва і що він здатний створити значний твір. Бальзак спробував догодити умовам угоди, написавши віршовану драму «Кромвель». І жанр, і естетика твору не відповідали хисту Бальзака. До того ж він робив тільки перші кроки на літературній ниві і не мав досвіду. Отже, твір, попри докази талановитості його автора, виявився невдалим. З 1821 року Бальзак жив у мансарді, спілкувався з журналістами і створив низку модних тоді «готичних романів», спочатку в співавторстві, а потім самостійно. У них можна побачити набір прийомів і тем, властивих такому типу літератури: руїни замків, таємниці, кістяки та небесно чисте кохання. 1820-ті роки багато в чому ускладнили життя Бальзака. Боротьба з кредиторами — одна з найпопулярніших тем анекдотів, пов'язаних з його ім'ям. Аби позбутися боргів, Бальзак писав безупинно, створюючи роман за романом, працюючи по 16 годин на добу та одержуючи аванси від видавців за ненаписані твори.  Бальзак усе життя був боржником, і це його гнітило. Можливо, тому він часто описував фінансові інтриги й спекуляції, а одна з перших його зрілих повістей «Гобсек» (1830) розповідає про лихваря та безмежну владу грошей над людьми. Водночас поява «Гобсека» знаменувала народження нової прози, яка над усе прагла до переконливості деталей. Від початку 1830-х років Бальзак пише великі прозові твори — романи і повісті («Шагренева шкіра», «Полковник Шабер», «Євгенія Гранде», «Історія величі і падіння Цезаря Біротто» тощо). Ще на ранніх етапах творчості Бальзак виявив схильність писати твори циклами, внаслідок чого виник задум об'єднати всі романи в епопею.

У 1840 році з'явилась і назва — «Людська комедія», а у 1842-му — «Передмова». До епопеї увійшло майже все створене Бальзаком у 1830-х роках та написане після 1842-го: романи «Втрачені ілюзії», «Кузина Бетта», «Кузен Понс», «Розкоші і злидні куртизанок» тощо. Останній роман Бальзака «Селяни» залишився незавершеним.

Бальзак і Україна

У 1832 р. письменник отримав листа, який надійшов з Одеси за підписом «Іноземка» з приводу його роману «Тридцятирічна жінка». Авторка послання була багата поміщиця Евеліна Ганська, власниця маєтку поблизу Бердичева.Письменник почав листування з жінкою, а згодом зустрівся з нею у Швейцарії. Ганська була вродливою вельможною жінкою. Між письменником і нею зав'язались дружні стосунки, які невдовзі переросли в справжнє кохання. Вони не могли одружитись, адже

 Евеліна мала чоловіка. Ганська була багатою, а Бальзак мав величезні борги, тому важко судити напевне, чому письменник так домагався руки і серця заміжньої жінки. Венцеслав Ганський помер у 1841 р., але закоханим через різні обставини довелось чекати на вінчання ще дев'ять років. Вони зустрічались у різних містах і країнах Європи: у Швейцарії, Відні, Дрездені.

Коли Бальзак звернувся за дозволом приїхати до Російської імперії, в Петербурзі це сприйняли з ентузіазмом. Урядовці сподівалися домовитися з письменником про написання книжки, яка розповість європейській публіці про привабливі сторони російської дійсності і тим самим спростує твір Астольфа де Кюстіна. Але громадська думка у Франції поставилися до візиту негативно, запідозривши Бальзака у змові з росіянами^[12].Зрештою, письменник таки приїхав до Росії. З Ганською вони зустрічалися в Петербурзі, а зрештою одружились у Бердичеві.

Бальзак двічі відвідував Україну: у вересні 1847 — січні 1848 р. і протягом останніх місяців 1849-го до квітня 1850 року. Окрім Верхівні, маєтку Ганської, він кілька разів був у Бердичеві. Україна вразила його своїми полями і родючою землею.«…Це пустеля, царство хлібів, ці мовчазні прерії Купера, — захоплено зазначав він. — Тут починається український чорнозем, шар чорного і тучного ґрунту завтовшки футів п'ятдесяти, а іноді навіть і більше. Його ніколи не угниють…».Разом з Ганською Бальзак відвідав Київ і так описав його красу і велич у листі до Лори де Сюрвіль: «…Ось я і побачив цей Північний Рим, це татарське місто з трьомастами церквами, з багатствами Лаври і Святої Софії українських степів. Добре поглянути на це ще разок…».

У 1847, 1848 і 1850 роках відвідав Київ (загалом було 6 візитів письменника до Києва). Зупинявся у будинку польських магнатів Ганських на Печерську (неподалік теперішньої вулиці Липської), почав писати нарис «Лист про Київ». Бував у Контрактовому будинку на Подолі під час контрактових ярмарків.

Тривалий час жив у селі Верхівня (нині Житомирської області), в маєтку Ганських (з осені 1847 по лютий 1848 року та з осені 1848 року по квітень 1850 року).

Наприкінці вересня 1848 року, їдучи до Е. Ганської у Верхівню, чекаючи вирішення прикордонних формальностей, на 4 дні зупинився у містечку Вишнівець (нині смт Збаразького району Тернопільської області) в палаці князів Вишневецьких, де жила дочка Ганської Анна, заміжня за графом Ж. Мнішеком. Враження про Вишнівець виклав у листах до Е.

Ганської в Париж, назвавши, зокрема, палац і парк на березі Горині «польським Версалем» і запропонувавши проекти вивезення з Вишнівеччини деревини для будівництва залізниці та спорудження тут ставків, суконної фабрики.

У 1850 році одружився з Евеліною Ганською. Вінчання відбулося 2 березня в костел Святої Варвари міста Бердичів. На вінчанні були присутні дочка Евеліни — Анна, Густав Олізар та граф Жорж Мнішек. Вінчав житомирський прелат Віктор Ожаровський та канонік Йосип

Білобоцький.Листувався, зокрема, з начальником митниці міста Радивилів.

Помер 18 серпня 1850 року в Парижі.У 2011 році в Бердичеві, навпроти костелу Варвари, було відкрито пам'ятник славетному письменнику. Автором погруддя став житомирський скульптор Василь Фещенко.

Висновок 

У результаті вивчення творчості Оноре де Бальзака та його впливу на українську літературу можна зробити висновок, що цей французький письменник відіграв значущу роль у розвитку світової літератури та вніс свій внесок у формування літературних традицій в Україні.

Оноре де Бальзак, будучи представником реалістичного напряму, створив широкий світовий образ життя, який знайшов відгук і в серцях українських читачів. Його твори стали джерелом натхнення для багатьох українських письменників, які прагнули відтворити реалії свого часу та висвітлити соціальні проблеми через призму характерів та подій.

Українська література позичила від Бальзака не лише тематику, але й прийоми художнього вираження, розвиваючи їх у відповідності до власних літературних традицій. Зафіксовано взаємодію реалістичних засад Бальзака з елементами національного колориту та національної ідентичності в творчості українських письменників.

Таким чином, робота Оноре де Бальзака залишає свій несумнівний слід в українській літературі, допомагаючи вдосконалювати та розширювати літературний канон і сприяючи розвитку національної культури.