Зміст

 

Вступ

1. Місце гри в житті школярів початкових класів

2. Особливості організації педагогічного процесу в режимі ГПД

3.  Виховання через ігрову діяльність в умовах ГПД

Висновки

Список використаних  джерел:

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Гра супроводжує людину протягом життя, набуваючи нових форм і значення, проте ґрунтовні дослідження застосування гри в процесі навчання розпочалися порівняно недавно.

Так, П. Щербань зазначає, що гра в історії людства постійно виконувала важливу роль, була складником формування особистості, виховання людини-громадянина. Ігри змінювалися в різні періоди розвитку людського суспільства, але їх сутність залишалася практично незмінною [17, с. 37].

Сучасні першокласники — це діти шестирічного віку, для ігрова діяльність є близькою і зрозумілою. Звичайні й знайомі з дошкільного віку стосунки полегшують залучення до гри, що є важливо передумовою включення молодших школярів до відповідної діяльності. Під час гри діти вільніше, ніж слід будь-якої іншої діяльності, ставлять цілі, реалізовують їх, аналізують результати. Граючись, вони виступають суб'єктами ігрового процесу, його активними творцями, спроможними впливати на буття, постійно самовдосконалюючись.

Найактивніше впровадження ігрової діяльності в умовах ГПД просто необхідне; її використання дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці. Граючи в групі продовженого дня діти стають психологічно розкутими, а це, в свою чергу, сприяє вияву їхніх творчих здібностей, нівелює негативне ставлення до об'єктивно складної навчальної праці. Позитивний досвід хочеться повторити на вищому рівні складності завдань. При цьому непомітно для себе дитина «втягується» у навчальну працю, пізнає її радість.

Над проблемою організації педагогічного процесу в режимі ГПД працювали: В. Сухомлинський, Л. Новікова, С. Макаренко, С. Іванович, О. Кизим та інші [5, с. 29], проте темі організації ігрової діяльності не приділялось достатньої уваги, що й обумовило актуальність обраної теми.

Метою даної роботи є висвітлення гри як методу виховання молодших школярів.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

• здійснити теоретичний аналіз актуальної літератури з проблеми реферату;
• досліди місце гри в житті школярів початкових класів;
• з’ясувати особливості організації педагогічного процесу в режимі ГПД;
• розкрити  особливості виховання через ігрову діяльність в умовах ГПД

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Місце гри в житті школярів початкових класів

 

Головною метою педагога є формування у дітей у доступних видах роботи перших умінь планувати свої дії, передбачати їх результат. Учитель має привчити дитину до здійснення задуманого, навчити самостійно дотримуватись певних правил поведінки в суспільстві, збагачувати уяву дітей про навколишнє середовище.

Гра займає не останнє місце в розвитку дитячих якостей та здібностей. Німецький археолог Шліман організував розкопки у місті Трої, де знайшов дитячі іграшки: маленький глиняний посуд та ляльки. В Єгипті крім мумій дітей було знайдено ляльки та інші іграшки. Психолог Є.А.Аркіндійшов висновку, що гра та іграшка – це те, що об’єднує всі народи [3, с. 3].

Гра є діяльністю, що заповнює вільний час дитини. Гра для дитини – це творча, самостійна діяльність. Недаремно слова«гра» та «розвиток» зустрічаються майже завжди поряд.

Д.Б.Ельконін уважає, що гра за своїм змістом наближається до праці дорослих. Спостерігаючи за тим, як діти граються, дорослі вважають, що вони лише забавляються і що гра не має нічого спільного із серйозними заняттями (наприклад, приготування уроків, праця). Але виконання домашнього завдання – це обов’язок, а праця – тяжка необхідність.

В. О. Сухомлинський закликав: «Навчайте граючись, а граючи навчайте». Ось такий простий вислів, а містить неабияку таємницю, що видатний педагог пропонує розкрити перед дітьми.

К. Д. Ушинський уважав гру найважливішим видом діяльності дитини. На його думку, саме через гру дитина пізнає всі таємниці світу. Отже, двоє досвідчених людей переконані, що гра – це важливий метод навчання, адже вона виховує, навчає, розвиває.

Потреба у грі ніколи не зникне. Для дитини особлива цінність її полягає не тільки в тому, що вона дає можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й готує до різних сфер життя. Гра для дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, що дає змогу моделювати все те, що існує поза її межами. Саме через гру дитина швидше дізнається про правила та норми спілкування – зі світом природи, з людьми; швидше опановує навички культурної поведінки.

Організовуючи гру, педагог має створити таке входження дитини в доросле життя з його, на жаль, жорстокими нормами, щоб не зашкодити їй. У грі дитина безтурботна, психологічно розкута і тому здатна на повне виявлення своєї індивідуальності. Вчителі початкових класів та вихователі ГПД мають дати можливість кожній дитині самовиразитися, самореалізуватися як у процесі навчання, так і в позаурочній діяльності [12, с. 15].

Більшістьвправ, що побудовано в практичній техніці «недописаного діалогу», цілком підтверджують справедливість твердження М.Бахтіна про те, що справжнє життя особистості є доступним лише завдяки діалогічному проникненню в нього.

Основна мета цих сучасних виховних ігор: допомогти дітям побачити, прислухатися, зрозуміти інших людей;навчити їх відгукнутися на різноманітні проблеми.

Застосування таких різноманітних ігрових форм дає змогу поліпшити взаємини у зв’язках «учитель–учень», «учень–учень», «учень–оточуючі»; сприяє реалізації на практиці особистісно-орієнтованого навчання і виховання, налагодженню суб’єктно-суб’єктивних взаємин між педагогом і дітьми.

Сьогодні, у час відродження національної системи виховання, дуже важливо залучати до процесу формування особистості дитини українські традиційні народні дитячі ігри. Національні дитячі ігри дуже мудрі, містять величезний виховний потенціал. Їх добре сприймають наші діти.

Слід зазначити, що гра – це, як правило, переживання, тому найбільш активною стає емоційна сфера. Як під час перегляду захопливого фільму глядачі стають причетними до його подій, так і в процесі цікавої гри її учасники можуть забувати про все. Гра може бути рухливою, коли крім емоційної активізується фізична сфера дитини, і може бути статистичною з точки зору рухливості тіла (логічні ігри, ігри на кмітливість), коли разом з емоційною активізується інтелектуальна сфера.

Слід також зазначити, що в початкових ланках освіти емоційній сфері приділяють більше уваги, ніж у старших класах. З точки зору гармонійності у розвитку дітей також існують певні диспропорції. Ігри чи ігрові елементи, що використовують, розвивають переважно сфери емоційну з фізичною чи емоційну з інтелектуальною.

Поза увагою все ще залишаються ігри та тренінги духовної спрямованості. Саме вони викликають та закріплюють вищі емоційні стани та почуття людини, допомагають формувати у дітей духовні, гуманістичні та екологічні цінності, що зараз так потрібні. Подібні ігри можна використовувати, починаючи з дитячого садка (наприклад: «Урятування річки від забруднення», «Утішдруга», «Поділись радістю» та ін.).

«Що посієш, те й пожнеш»,–каже стародавня мудрість.Які якості матимуть сьогодні діти, такі – матиме і майбутній світ, у якому жити всім нам.

З-поміж найрізноманітніших ігор, спрямованих насамперед на активізацію пізнавальної діяльності та розвиток мислення школярів, домінує гра зі словами.

Практично всі ігри мають тематичну спрямованість. Такі ігри зручні у користуванні, цікаві, нескладні для виготовлення, оригінальні, привабливі.

Цінність гри полягає в тому, що в ігровій діяльності навчальна, розвивальна й виховна функції взаємопов’язані. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їх пізнавальні можливості, виховує особистість.

Особливо важливе місце займає дидактична (навчальна) гра та ігрові прийоми у навчальному процесі першокласників, адже становлення і розвиток їх навчальної діяльності відбувається у період ще слабких довільних процесів: уваги, сприймання, пам’яті та ін. Деякий програмовий матеріал вимагає від дитини значних вольових зусиль та багаторазового виконання різних варіантів вправ для його засвоєння. Саме тоді гра, запобігаючи психічному перевантаженню дитини, допомагає реалізувати навчальну мету значно швидше й міцніше, ніж будь-який інший педагогічний засіб.

Своєрідність дидактичної гри полягає в тому, що вона дає змогу педагогові навчати, розвивати розумові здібності, формує певні риси особистості та взаємини дітей у доступній і привабливій для них ігровій формі.

Отже, гра – це випробуваний і ефективний засіб навчання в початковій школі, але в жодному разі не універсальний [2, с. 4].

Фантазія, казка, гра – це частка духовного життя молодших школярів, що пробуджують у душі кожного з них добрі почуття, роздмухують вогник дитячої думки і творчості. Гра – це цілий світ, на одному полюсі якого – життя, а на другому – дидактика, педагогічний і психологічний інструментарій, цілий арсенал педагогічних технологій. А між ними – країна дитячих ігор, дитячої творчості.

Щоб зорієнтуватися у світі гри, потрібно уявляти, що в ньому буде цікавим й корисним для дитини.

У початкових класах тільки гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди є змога.

Якщо спочатку учень зацікавлюється лише грою, то дуже швидко його починає цікавити навчальний матеріал, пов’язаний з нею. У дитини виникає потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати (тобто вона просто почне готуватися до гри з метою не програти) [4, с. 7].

 Ігрові форми навчання сприяють використанню різних способів мотивації.

1. Мотиви спілкування:

• учні, спільно розв’язуючи завдання, беручи участь у грі, учаться спілкуватися, ураховувати думку товаришів;
• під часрозв’язання колективних завдань використовуються різні можливості учнів;
• спільні емоційні переживання під час гри сприяють зміцненню міжособистісних взаємин.

2. Моральні мотиви:

• у грі кожен учень має виявити себе, свої знання, уміння, характер, вольові якості, своє ставлення до діяльності.

3. Пізнавальні мотиви:

• кожна гра має близький результат (закінчення гри), стимулює учня до досягнення мети (перемоги) й усвідомлення шляху досягнення;
• у грі команди чи окремі учні завжди рівні (немає відмінників, трієчників, є гравці). Результат залежить від самого гравця, рівня його підготовленості, здатностей, витримки;
• ситуація успіху створює сприятливе емоційне тло для розвитку пізнавального інтересу. Невдачу сприймають не як особисту поразку, а як поразку у грі, вона стимулює пізнавальну діяльність;
• змагальність – це невід’ємна складова гри;
• у грі завжди є якесь таїнство – неотримана відповідь, що активізує розумову діяльність учня, штовхає на пошук відповіді.

В. Сухомлинський писав: «…у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ» [14, с. 57].

 

2. Особливості організації педагогічного процесу в режимі ГПД

 

Успішна робота продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота, але й наскільки правильно організований у ній режим. Від раціонального, з точки зору педагогічної і гігієнічної побудови, режиму залежить підвищення успішності, збереження достатньої працездатності і попередження втомлюваності учнів.

Режим дня в групі повинен відповідати психолого-педагогічним, гігієнічним і віковим особливостям учнів і сприяти перетворенню в єдиний гармонійний процес, навчально-виховну роботу, відпочинок і трудову діяльність школярів. Психолого- педагогічне значення режиму полягає в тому, що він забезпечує чітку організацію життя і діяльності педагогів і учнів, виробляє в них відповідний стереотип, сприяє піднесенню якості всієї навчально-виховної роботи.

Діяльність груп продовженого дня відкриває широкі можливості для надання кваліфікованої допомоги учням у виконанні навчальних завдань, усуненні прогалин у знаннях, створює сприятливі умови для задоволення різноманітних інтересів учнів, організації дозвілля вихованців, проведення позакласних заходів.

Педагогічний процес займає в режимі продовженого дня значний час. Для різних вікових груп вона складає від 40 до 60 % часу перебування у школі. Основою її є навчальна праця, направлена на придбання передбачених начальним планом і програмами мінімум загальноосвітніх знань, вмінь та навичок [9, с. 6].

Він включає в себе включає в себе:

-самопідготовку щоденне навчальне заняття учнів у групі продовженого дня, що передбачає виконання завдань вчителів. Успіх самопідготовки в значній мірі залежить від проведеного на уроці закріплення. Самостійна робота учнів під час самопідготовки формує у них вміння використовувати знання, отримані на уроці при виконанні домашнього завдання[16, с. 5];

-ігрову діяльність - яка допомагає зняти емоційне та психічне напруження після виконання навчальних завдань. Унікальність гри полягає у тому, що це і є та діяльність, в процесі якої формується людська уява і без якого неможливо творчий розвиток особистості. Позбавити дитини ігрової практики - значить позбавити його головного джерела розвитку: імпульсів творчості, багатства відносин. Необхідні умови для успішної ігрової діяльності: природність; тепла турбота і прийняття; сенситивні розуміння (повний емоційний контакт). Організація ігрової діяльності планується на весьнавчальнийтиждень;

- клубну годину  захід, що проводиться у виховних цілях. Вихователь готує його заздалегідь, ставить за мету, завдання, визначає прийоми і методи виховного впливу;

-гурткову роботу - вихователь може самостійно організувати гурткову роботу в будь-якому напрямку. Гурткова робота так само повинна бути запланована, носити системний і систематичний характер[6; 9 ];

-роботу з батьками - багаторічний досвід учителів початкових класів дає змогу стверджувати, що успіху у виховній роботі з молодшими школярами можна досягнути тільки систематично творчо співпрацюючи з їх батьками.

Для роботи з батьками учнів групи продовженого дня можна використовувати високоефективні методи і прийоми: анкетування, тестування, експрес-опитування, оформлення вітань, обговорення педагогічних ситуацій, індивідуальні й групові бесіди та консультації з батьками, відвідування сімей учнів, практичні поради і рекомендації з певної проблеми. Роботу з батьками педагог організовує в різноманітніших формах (бесіда за «круглим» столом, лекція, батьківські збори, педагогічна вітальня, прес-конференція, педагогічний тренінг, вечір запитань та відповідей, ділова гра, педагогічний калейдоскоп) [9, с. 7 ].

Отже, виходячи із вище сказаного, при плануванні організації педагогічного процесу групі продовженого дня, необхідно врахувати відповідність режиму віковим особливостям школярів; педагогічне забезпечення чергування режимних моментів; чітку організацію роботи дитячого процесу, єдність вимог до дітей і контроль за їх діяльністю.

 

3.  Виховання через ігрову діяльність в умовах ГПД

 

Виховне значення гри, її різнобічний вплив на розвиток дитини важко переоцінити. Гра органічна для дитячого віку і за вмілого керівництва з боку дорослих здатна творити дива. Лінивого вона може зробити працелюбним, незнайку - знаючим, неумілого – умільцем. Неначе чарівна паличка. Гра може змінити ставлення дітей до того, що здається їм іноді досить звичайним і нецікавим Гра допомагає вихователю ГПД створити дружний дитячий колектив. В іграх виховується дисципліна, діти привчаються до дотримання правил, справедливості, вмінню контролювати свої вчинки, правильно і об’єктивно оцінювати вчинки інших. В іграх вихователь зможе краще розпізнати своїх вихованців, їх характер, звички, організаторські здібності, творчі можливості, що дозволить йому знайти найбільш правильні шляхи впливу на кожного з дітей. І що дуже важливо, ігри зближують вихователя з дітьми, допомагають установити з ними найбільш тісний контакт [15, с. 12].

Ігри бувають різні: сюжетні, рухливі, музичні, дидактичні, пізнавальні, творчі. Всі вони потрібні і по-своєму корисні дітям і повинні бути використані вихователем у своїй роботі.

У вихователів ГПД більше можливості навчити дітей багатьом іграм, прищепити любов до них, досягти того, щоб вони твердо увійшли в дитячий побут. Для цього створюються необхідні умови, режимом дня передбачається спеціальний час. Гра доречна в багатьох випадках. Якщо діти втомилися від уроків, їх треба заспокоїти. Знання ігор необхідно кожному вихователю ГПД.

Дидактична гра – складне педагогічне явище, призначення якого полягає в імітації й моделюванні навчальних ситуацій через гру.

Правильно організовані й удало здійснені дидактичні ігри виконують такі дидактичні завдання:

• забезпечують реалізацію особистісно орієнтованого навчання, насамперед, через можливість стимулювання в учнів різних за природою мотивів;

• розвивають в учнів дослідницькі навички, постійно захоплюючи гравця своєю перспективою, невпинною зміною ролей, персонажів, потайних стимулів;

• дають гарну нагоду учням відволіктися від цілеспрямованого натиску навчально-пізнавальної діяльності, впливів, що домінують, заглибитися у змодельоване грою середовище;

• розвивають їх розумові, психічні, вольові якості та функції;

• змінюють позицію щодо сприйняття навколишнього світу та знаходження свого місця в ньому.

Дитячі ігри, організовані вихователем у процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів під час етапу виконання домашніх завдань, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, розвивають творчі здібності, навички організації сумісної діяльності. Вони виховують волю і характер дитини, наполегливість і посидючість, витримку і винахідливість, уміння володіти собою за різних обставин.

Особливістю дидактичних ігор є те, що їх стосовно змісту , методики та правил розробляє вихователь ГПД із дидактичною метою. Ігри з природним матеріалом організовують під час прогулянок. Вони сприяють закріпленню знань про природу, формуванню і розвитку логічних процесів (аналізу, синтезу, класифікації), вихованню бережливого ставлення до природи. За допомогою дидактичних ігор у дітей в невимушеній обстановці розвиваються мовленнєві вміння; ігри математичного змісту сприяють формуванню вмінь співвідносити елементи різних множин, встановлювати взаємно однозначні співвідношення між ними. 25

У творчих іграх діти самостійно вигадують сюжет, персонажів та їхні дії, розподіляють і виконують намічені ролі. Дидактичні ігри спрямовані на закріплення знань, здобутих дітьми під час навчання, розвиток уваги, пам’яті, мислення.

Запропоновані ігри допоможуть вихователям ГПД організувати самоосвітню діяльність учнів в позаурочний час. Їх використання сприятиме глибшому засвоєнню та закріпленню знань дітей з української мови, підвищить ефективність навчання, виховає зацікавленість до нього.

Щоб вчасно запобігти перевтомі дітей і підтримувати їхню активну увагу, необхідно систематично в ГПД під час самопідготовки вводити елементи гри. Гра захоплює, знімає нервове напруження, розвиває кмітливість, самостійність, почуття колективізму. Ігри потребують від дітей дисциплінованості, бажання та вміння узгоджувати свої дії з діями інших гравців. Вони вчать дітей відповідати за свої дії, потребують від дітей більшої розумової активності, ніж традиційні види роботи (бесіди, відгадування загадок), і даються легше, приносять більше задоволення. Гра – творча діяльність дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Отже, початок шкільного навчання не можливо уявити поза проблемою організаціїдитячої гри. У сучасній педагогіці гра розглядається як провідний вид діяльностідитини, у якій поєднуються риси, характерні для будь-якої соціальної діяльності(цілеспрямованість, усвідомленість, активна участь) та специфічні, притаманні лишегрі (свобода і самостійність, самоорганізація дітей, наявність творчої основи, почуттярадості й задоволення). У контексті гри перехід з одного ступеня розвитку на іншийвідбувається ефективніше. З початком шкільного навчання гра (провідна діяльністьдитини) поступово змінюється навчанням (новим видом діяльності), тобто вона єсвоєрідним адаптаційним механізмом. Саме наявність ігрової діяльності в навчально-виховному процесі є важливою умовою адекватної підготовки дітей до нового видудіяльності. Формується вибіркове, оцінне ставлення дитини до тих видів діяльності, якінайбільшою мірою сприяють досягненню нею успіхів, тобто є суб’єктивно значущим.

Завдяки включенню шестирічок у різні види діяльності відповідно до їхніх схильностейта інтересів досягається не тільки значний виховний ефект, а й створюються позитивніпередумови для розвитку здібностей підростаючої особистості – як загальних, так і спеціальних.

Групи продовженого дня за своєю ідеєю - дуже цінна форма виховання. Саме тут створюються сприятливі умови для того постійного духовного спілкування вихователя і дітей, без якого немислиме виховання емоційної «культури», - говорив В.О. Сухомлинський. Діяльність груп продовженого дня відкриває широкі можливості для надання кваліфікованої допомоги учням у виконанні навчальних завдань, усуненні прогалин у знаннях, створює сприятливі умови для задоволення різноманітних інтересів учнів, організації дозвілля вихованців, проведення позакласних заходів.

Потреба організації ігрової діяльності для молодших школярів в умовах ГПД є обов’язковою. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя. Гра для дитини, особливо в шестирічному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами та нормами спілкування з оточенням - із світом природи, з людьми; швидше опановує навичок і звичок культурної поведінки.

Ігри дуже різняться між собою змістом, ігровими діями, правилами, результатами, роллю матеріальних умов їх проведення тощо. Це викликає необхідність класифікації ігор і розробки диференційованої методики керівництва різними видами ігрової діяльності шестирічних першокласників.

Між грою та іншими видами дитячої діяльності немає чіткої межі. Вона, спонтанно інтегруючись із комунікативною, інтелектуальною, творчою, трудовою, спортивною та іншими видами діяльності, поступово змінюється, і разом із змінами гри змінюється, дорослішає дитина. Це зумовлює необхідність посилення уваги до трансформації гри в організації ігрової діяльності в групі продовженого дня.

На мою думку, вихователям груп продовженого дня слід поглибити свої знання з методики використання гри у режимі роботи ГПД.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних  джерел:

 

1.                   Артеменко В.М. Навчатися граючи. Ігрові форми і методи навчання.Педагогічна майстерня.  2012.  № 5.  С.16-20
2.                   Баришполь С. В. Організація дозвілля дітей у ГПД, або Нове життя - іграм, що виникли у ХХ столітті : добірка ігор.Вихователю ГПД. Усе для роботи.  2015.  № 6. С. 2-6.
3.                   Волинець О.В. Ігри та ігрові тренінги в початковій школі : практичні поради. Вихователю ГПД. Усе для роботи. 2013. № 7. С. 2-9
4.                   Волошина О. Використання дидактичних ігор на уроках математики в початкових класах.Майстерня вчителя: Додаток до газети "Джерела".  2014.  № 4.  С. 8.
5.                   Голенська А. О. Корисна ігроманія. Інтерактивні ігри для вихованців групи продовженого дня.Вихователю ГПД. Усе для роботи.  2018.  № 1.  С. 29-32.
6.                   Гордійчук О. Є Організація навчально-виховного процесу в ГПД / автор - упоряд. О. Є. Гордійчук.  Київ : Шкільний світ, 2010.  120 с.
7.                   Загороднюк Г. О. Рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням.Вихователю ГПД. Усе для роботи.  2017. № 2. С. 7-13.
8.                   Кизим О. П.  Організація роботи групи подовженого дня в 1—4 класах.  Харків: Вид-во «Ранок», 2010.  144 с.
9.                   Максименко О. М.  Клубні години у групі продовженого дня.Вихователю ГПД усе для роботи.  2016.  № 10.  С. 4-44.
10.               Мартиненко І.В. Ігри та вправи для розвитку комунікативних навичок у групі продовженого дня.Вихователю ГПД. Усе для роботи. 2012. № 8. С. 29-33
11.               Пилипенко Л. М. Розвивальна гра - провідний вид діяльності шестирічного школяра.Вихователю ГПД. Усе для роботи.  2014.  № 8.  С. 2-7.
12.               Пристінська М. С. Дозвілля школярів. Ігри кожного дня.Б-ка "Початкова освіта".  2016. № 3. 112 с.
13.               Самук Т. Б. Проведення рухливих ігор у ГПД. Методичні рекомендації.Вихователю ГПД. Усе для роботи.  2016.  № 3.  С. 2-5.
14.               Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям.  Київ : Акта, 2012.  537 с.
15.               Товстюк В. В. Секрети цікавого навчання під час проведення самопідготовки в ГПД.Вихователю ГПД. Усе для роботи.  2016.  № 11. С. 12-20.
16.               Шевельова В. В. Методика організації ігрової діяльності в початкових класах.Початкове навчання та виховання.  2016.  № 4-5. С. 6-9.
17.               Шиліна Н. Організація самопідготовки у групі продовженого дня.Початкова школа.  2013.  №11. С.36 - 40.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1.

Ігри, які сприяють фізичному розвитку

1.                   Ігри на свіжому повітрі.  Наприклад: «Гуси лебеді», «Устигни зайняти», «Фарби», «Піжмурки», «Вище ноги від землі».

«Гуси -лебеді» Умови гри : З числа гравців вибираються вовк і пастух. Інші діти – гуси. На одному боці майданчика проводиться межа, за якою перебувають гуси. Це їх будинок. Збоку майданчика окреслюють місце – лігвище вовка. Пастух виганяє гусейпастися на луки. Гуси ходять, літають по лукам, щипають травичку, при цьому вони нахиляються , витягують шию, а коли , випростовують крила (піднімають руки в боки). Потім пастух говорить :

• Гуси, гуси!

Гуси зупиняються і відповідають хором :

• Га, га, га!
• Їсти хочете?
• Так, так. Так!
• Так летіть!
• Ні-ні, ніяк: сірий вовк під горою, не пускає нас додому!
• Най, летіли б, як хотіли, тільки крила б берегли !

«Устигни зайняти» Умова гри: Кожний із гравців креслить навколо себе коло – це його будинок, і стає в центр. Один із гравців(без кола)стає в середину майданчика і промовляє. : «Раз, два, три – біжи!» коли сказане останнє слово, усі гравці міняються місцями, а ведучий намагається зайняти чиє-небудь місце. Хто не встиг зайняти коло, стає ведучим, і грає триває.

Такі ігри сприяють не лише фізичному розвитку дітей, але й формують колективізм.

 Ігри в приміщенні : «Так -- ні», «Зіпсований телефон», «У настрої», «Угадай-но-хто це», «Фанти», «Відшукай пари», «Проповзи через тунель»

«У настрої» Умова гри: Ведучий пошепки на вухо одному з гравців, який саме вираз обличчя йому треба набути для передачі того або іншого настрою: «Зроби щасливе обличчя» або «Зроби сумне обличчя». Всі інші гравці відгадують настрій.

«Проповзи через тунель» Умова гри: Діти тримають обручі у вертикальному положенні на відстані 30-40 см.. Інша половина має пролізти по утвореному тунелі так щоб обручі залишились і початковому положенні. Потім міняються. Чия команда найменше зачепить обручів, та й буде переможцем.

Такі ігри сприяють не лише фізичному розвитку дітей, але допомагають  створювати гармонійні відносини в колективі, розвивати взаємодопомогу один одному.

Підбираючи ігри до другої групи я орієнтуюсь завжди на той матеріал, який вчитель подавав на уроці, щоб допомогти дітям закріпити знання, вміння та навички, підбираю відповідні ігри.  Бо такі ігри спрямовані на розвиток певних психологічних процесів.

 

Додаток 2.

Ігри, які розвивають психологічні процеси

 

1. Ігри на розвиток мислення;

«Живе-неживе». Умова : ведучий називає упереміж об`єкти живої і неживої природи, а діти відповідають хором «живе», а на «неживе» мовчать. Наприклад : голуб, скло, гора, дуб. Виграють діти, що менше помиляються. Можна провести змагання між командами. Виграє команда, яка дала менше неправильних відповідей.

«Шторм» Умова: Треба допомогти повернути слова на свої місця. Розігралася буря. Хвилі обрушилися на палубу корабля. Усе переплуталося, книги розсипалися. З одного вірша зникли слова : серпень, апетит, айстри, апельсин. Спробуй повернути їх на місця:

…випав, ой, спекотний.

Як задушливо в зоопарку!

…пропав у поні

…в’януть на газоні,

Мавпенятко не страждає –

…уплітає!

2.                   Ігри на розвиток пам`яті;

День народження зайчика

 Умова гри: У зайчика Вухастика сьогодні день народження! До нього прийшли гості! Зайчиком буде ваш малюк, а гостями - його іграшки. Назвіть 5-8 іграшок по іменам і розсадіть за столом - чаювати. А "зайчик" пригощає гостей чаєм, називаючи кожного гостя по імені. Кількість гостей можна збільшувати.

Картинка допомагає слову

 Візьміть 10 картинок і підберіть до них по слову, пов'язаному з картинкою за змістом. Розкладіть їх впереміш. Запросіть дитину уважно подивитись і запам'ятати. Потім попросіть відвернутись і заберіть 4-5 картинок, які стосуються як мінімум трьох різних груп. Нехай дитина подивиться і визначить, яких картинок не вистачає.

 В іншому варіанті можна не лише забрати картинки, але й додати нові, або ж одночасно одні забрати, а інші додати. Можна ускладнити завдання - не попереджувати про свої дії.

3.                   Ігри на розвиток логіки;

Тут можна використати задачі.

Задача  : Через 2 роки хлопець буде вдвоє старший, ніж він був 3 роки тому, а дівчинка через 3 роки буде втроє старша, ніж була 3 роки тому. Хто з них старший?

Гра «Що забув художник?»

 Сприймали.: Подивіться на картинку. Що забув намалювати художник?

 Діти: У дивана немає однієї ніжки, на вазі не домальовані квітка,

 На килимі не розфарбовані деякі смужки ...

 (Прийоми - аналіз картинки, порівняння її з передбачуваним уявним стандартом).

Пазли. Сприяють розвитку логіки. Адже дитина керуючись логікою знаходить потрібні деталі.

4.                   Ігри на розвиток уваги.

 Дидактична гра: “Знайди пару”

Мета: закріпити уміння дітей читати склади, та складати з них слова; Розвивати техніку поскладового читання; виховувати уважність.

Обладнання: картки зі складами.

Хід гри:Вихователь ділить дітей на дві команди. Всім дітям роздає картки зі складами і пропонує знайти кожній дитині пару з другої команди так, щоб у них зі складів утворилося слово.

Ускладнення:

Поступово збільшувати кількість складів у слові.

«Знайди відмінності» Умова: дітям даються дві, на перший погляд однакові зображення картинок. Але це лише на перший погляд. Їм треба віднайти якомога більше відмінностей. (зазвичай кількість відмінностей вказано в умові).