Реферативне повідомлення на тему : "Історія формування державних символів України, їх значення"

Інформаційне повідомлення на тему: "Історія формування державних символів України, їх значення і використання в Україні у різні історичні періоди."

                  Зміст

        І. Вступ

       ІІ. Історія державних символів.

       ІІІ. Методи популяризації державних символів

       IV. Висновок

        Список використаної літератури

        Додатки

            І. Вступ

 На сході України, на сьогоднішній  день, проходить ООС, тому тема популяризації державних символів в наші часи є досить актуальною. Державні символи завжди відображають певну ідеологію, оскільки вона об'єктивована у знакових символах держави. Символ містить інформації більше, ніж еквівалентна за обсягом будь-яка інша інформаційна одиниця . Суспільно-комунікативна значимість державних символів вбачається в їх можливості в лаконічній формі передавати ту інформацію про державу, яка є зрозумілою для суспільства. Важливим чинником, який має беззаперечний вплив на формування і зміст системи державних символів, є спосіб утворення самої держави. Кожна держава, набуваючи статус суверенної і незалежної, має власну історію державотворення.

Процес національного відродження, зміцнення Української держави, її розбудова потребують нових підходів до патріотичного виховання особистості. Як свідчить історичний досвід, без національно-патріотичного виховання підростаючого покоління неможливо зберегти державу і націю. Патріотичне виховання є основою сталого розвитку суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства закону і соціальної справедливості. Перелік  державних  символів  України  визначено  у  частині  першій  статті  20 Конституції України. Ними є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих  горизонтальних  смуг  синього  і  жовтого  кольорів.  Великий  Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького. Головним елементом великого Державного Герба  України  є  Знак  Княжої  Держави  Володимира  Великого  (малий  Державний Герб України). Державний Гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького зі словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Забезпечення належної охорони та правового захисту державних символів України зміцнює основи конституційного ладу і сприяє його стабільності.

Тож законодавець має вичерпно врегулювати правовідносини, пов’язані з державними символами.      

ІІ Історія державних символів

Герб – це образковий знак, нарисований або намальований образок із різних фігур: звірят, оружжа і т.п.
     Як свідчать історичні джерела, східні слов’яни використовували символічні знаки ще в період родоплемінного ладу на території України. Ними могли бути хрест, квадрат, ромб, коло, дещо пізніше – півмісяць, зірки, квіти, зброя, геральдичні звірі та птахи, зокрема однороги, олені, орли…

Перша літописна згадка про тризуб як про великокнязівський знак стосується ХХ ст. Його зображення відоме із печатки Святослава Ігоревича. Згодом цей знак карбується на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича де з одного боку портрет володаря, а з іншого – тризуб.  Додаток 1

 Вперше про тризуб як про офіційний державний герб України заговорили в 1918 році. Українська Центральна Рада пояснила його прийняття тим, що це є знак князівської влади і спадкоємності української державної традиції.(

  У лютому 1918 року Голова Центральної Ради Михайло Грушевський виступив із пропозицією визнати в якості державного гербу Української Народної Республіки знак Святого Володимира – зображення тризуба. А 12 лютого 1918 року Мала Рада (президія) Центральної Ради у місті Коростені своїм законом затвердила тризуб, як герб Української Народної Республіки. Тризуб залишався також гербом Української Держави в часи Скоропадського і Директорії.

Державний герб України включає два символи: Малий та Великий герби. Малим державним гербом України є золотий тризуб на блакитному фоні, затверджений Верховною Радою 19 лютого 1992 року. Центральною геральдичною фігурою герба є тризуб князя Володимира Великого. Крім цього, згідно з Конституцією, елементом Великого герба мусить бути герб Війська Запорожського. 

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків. Листівка, випущена в м. Броди у 1902 р. Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдино національне на початку XX ст. Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української  Народної  Республіки.

28 січня 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову про державний прапор України. Він являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року.

Український етнограф, фольклорист, поет Павло Чубинський написав вірш “ Ще не вмерла Україна ”, який у майбутньому став національним, а згодом і державним гімном України, пише “ Рідна країна ”.

6 березня 2003 року Рада ухвалила закон «Про державний гімн України», запропонований тодішнім президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити державним національним гімном на музику Михайла Вербицького зі словами лише першого куплета й приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Водночас перший рядок гімну, згідно з пропозицією президента, мав звучатиме як: «Ще не вмерла України і слава, і воля». Цей закон підтримали 334 народних депутати з 433, проти висловилися 46. З ухваленням цього закону стаття 20 Конституції набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Вербицького отримав слова, що відтоді затверджені законом.

       ІІІ. Методи популяризації державних символів.

            Уряд затвердив план заходів з популяризації державних символів України, виховання поваги до них у суспільстві. Документ, зокрема, передбачає висвітлення державними засобами масової інформації  теле- і радіопередач, соціальної реклами, публікацій, спрямованих на виховання у громадян шанобливого ставлення до державних символів України, а також створення документальних фільмів і анімаційних фільмів пізнавального змісту про їх походження та історичний розвиток. Також планується проведення серед учнівської та студентської молоді конкурсу творчих робіт, присвячених державним символам України. В дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах буде обладнано куточки державних символів України. Планується започаткування обов'язкового виконання учнями, вихованцями, педагогічними працівниками Державного Гімну України під час підняття Державного Прапора України на початку та наприкінці кожного навчального року та під час проведення інших урочистих заходів.  Додаток 3.

З метою забезпечення системної взаємодії державних органів з громадськістю у питаннях, пов'язаних із національно-патріотичним вихованням дітей та молоді на прикладах героїчної боротьби Українського народу за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, відстоювання демократичного вибору України, консолідації дій державних органів, громадських об'єднань патріотичного спрямування щодо проведення відповідної роботи у дитячому та молодіжному середовищі, відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України постановляю: утворити Робочу групу з розроблення Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки .

Державні символи є важливим і незаперечним атрибутом сучасної держави. Вони тісно пов’язані з історією національного державотворення, соціально-політичним становищем у суспільстві та державі, ментальністю українського на роду, його етнічно-національною ідентифікацією тощо. Символи нації, створені нею у процесі власного державотворення, стають державними в результаті їх нормативного закріплення. Державні символи, уособлюючи державний суверенітет, єдність нації та повагу народу до своєї держави, потребують системного дослідження з метою належного правового регулювання відносин, пов’язаних із порядком їх використання, охороною тощо.

 Актуальність вивчення інституту державних символів зумовлена й тим, що на доктринальному рівні й донині комплексно не досліджено їхньої правової природи, не встановлено опису усіх державних символів України, а порядок їх офіційного використання та охорони потребує законодавчого удосконалення тощо. Аналіз джерельної бази свідчить, що в незалежній Україні з часу прийняття Конституції України 1996 року питання конституційно-правового регулювання державних символів України не було предметом активного дослідження учених конституціоналістів. Крім того, в навчальній літературі з конституційного права зазвичай відсутні спеціальні розділи, в яких системно висвітлювалися б питання правової сутності державних символів, специфіки їхнього конституційно-правового регулювання, юридичного захисту символів держави тощо. Саме висвітлення зазначених питань становить мету цієї публікації.

 Поняття «державні символи» науковці розуміють як закріплені в конституційному праві офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, що в лаконічній формі відображають національно-державні та історико-культурні ідеї Українського народу, символізують суверенітет його держави ; як спеціальні позначення, що є засобом офіційного представництва держави у внутрішніх і зовнішніх відносинах, у зв’язку з чим перебувають під особливою охороною держави ; встановлені конституцією чи законом особливі, як правило, історично складені розпізнавальні знаки держави, що виражають її самобутність тощо. Державні символи є знаковим відображенням державного суверенітету та ідеології держави. Державний суверенітет, згідно з положеннями Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, становить верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади держави в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. Відтак, на доктринальному рівні суверенітет держави визначається як незалежність і самостійність держави у здійсненні нею внутрішньої і зовнішньополітичної діяльності, що не є необмеженою. Водночас і суверенітет держави не є абсолютним. Так, суверенітет держави може бути обмежений міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких відповідно до положень статті 9 Конституції України надано Верховною Радою України. Практика сучасного державотворення свідчить, що відповідну цілісну систему державних символів має кожна суверенна країна, незалежно від її розміру, сталості демократії, форм державного правління, устрою чи режиму, кількості населення, рівня соціально-економічного розвитку, етнічної множинності її населення тощо. Державні символи завжди відображають певну ідеологію. Ідеологія — це система політичних, правових, філософських, релігійних та інших поглядів, ідей та цінностей, що виражають певні інтереси різних соціальних груп і організацій, в основі яких можуть бути програмні цілі соціальної діяльності, спрямованої на утвердження, розвиток чи зміну існуючих державно-суспільних відносин.

Ідеологія відображається  у  знакових  символах  держави.  Символ,  як стверджують  вчені,  містить інформації більше, ніж еквівалентна за обсягом будь-яка інша інформаційна одиниця  . Відтак,суспільно-комунікативна значимість державних символів полягає у їх можливості в лаконічній формі передавати інформацію про державу, яка є зрозумілою в межах її національних кордонів і на міждержавному рівні. Внести законопроект на розгляд Верховної Ради України, який передбачає зміни і доповнення до статті 20 розділу І Конституції України, уповноважені тільки два суб’єкти — Президент України або дві третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Проте такий законопроект розглядається парламентом за наявності висновку Конституційного Суду України щодо його відповідності вимогам статей 157, 158 Конституції України (стаття 159 Конституції України). Законопроект про внесення змін і доповнень до статті 20 розділу І Основного Закону України приймається не менш як двома третинами від  конституційного  складу  Верховної  Ради  України  і  затверджується  всеукраїнським  референдумом,  який  призначається  Президентом  України  (частина перша статті 156 Конституції України). Отже, зазначене дає підстави для висновку, що на конституційному рівні державні символи України мають мінімальне нормативне закріплення. Проте цього недостатньо, оскільки низка важливих питань правового регулювання державних символів України залишилася невирішеною. На виконання обов'язку громадянами України щодо шанування державних символів України, встановленого приписами ч. 1 ст. 65 Конституції України, спрямовані положення ч. 1 ст. 338 Кримінального кодексу України: "Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років" . Водночас залишається ряд нез'ясованих питань, наприклад, немає законодавчого визначення поняття "наруга над державними символами", що ускладнює кваліфікацію тих чи інших дій при визначенні наявності чи відсутності складу відповідного правопорушення, оскільки незрозуміло, які дії можна вчиняти з державними символами, а які - заборонено. Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що неповагу до державних символів України можна розцінювати як неповагу до власної держави, Українського народу та національних традицій. Тож назріла негайна необхідність упорядкування відповідно до вимог Основного Закону України нормативної бази в частині правової  регламентації  опису,  порядку  використання  та  охорони  державних  символів  України  —  Державного  Прапора  України,  Державного  Герба  України , Державного Гімну України.

              IV.Висновок

                 На мою думку значення держаних символів дуже важливе. Його потрібно виховувати з малечку , вчити поважати символи держави , а в першу чергу треба виховувати патріотизм та любов до своєї країни тому , що якщо не навчити кохати свою державу ще з малку , то коли дитина виросте вона й в дорослому віці не кохатиме свою Батьківщину . Наприклад мене виховували так , щоб я дбав про свій край та відносився до нього шанобливо , тому я і в більш дорослому віці про це не забуваю .

І з гордістю можу сказати , що я українець і дуже кохаю Україну . Навіть уряд про це подбав затвердив план заходів з популяризації державних символів України, виховання поваги до них у суспільстві . Моя власна статистика показала дуже не погані результати , які мене  задовольнили тим , що молодь знає наші державні символи і відноситься до них с повагою .Додаток 4 Пізнавальні запити старших підлітків 12–13 років стають більш усвідомленими, вибірковими, переростають в особисті інтереси. Їх особливо хвилюють суспільні й моральні питання: доля людства та своєї країни . Уроки мужності теж відіграють значну роль у військово-патріотичному вихованні учнівської молоді . Таким чином, формування української державної та військової символіки має глибокі історичні корені. Історію не можна повернути назад. А тому ніяка ідеологія не зможе ніколи викинути з минулого народу жодної сторінки, особливо тих, які пов'язуються з боротьбою за свободу і незалежність.

Джерела інформації :

http://dspu.edu.ua/biblioteka/archives/9337

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Vksu_2012_2_20.pdf

 https://www.kmu.gov.ua/npas/249596502

https://library.khai.edu/pages/simvolika/Index_2.html

https://np.pl.ua/2018/02/istoriya-vynyknennya-ta-zatverdzhennya-derzhavnoho-herba/

https://osvita.ua/vnz/reports/culture/11394/

https://www.slovoidilo.ua/2016/08/18/stattja/polityka/25-vyrishalnyx-zakoniv-nezalezhnoyi-ukrayiny.-chastyna-i

http://www.solor.gov.ua/info/19/8030

 https://uamodna.com/articles/tryzub-zakodovane-povidomlennya-vid-nashyh-predkiv/

 https://www.unian.ua/lite/holidays/10660023-den-prapora-ukrajini-shcho-svyatkuyemo-istoriya-ta-mifi-pro-sino-zhovtiy-styag.html

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 7 грудня 2016 р. № 954-р

Київ

Про затвердження плану заходів щодо
популяризації державних символів України,
виховання поваги до них у суспільстві

1. Затвердити план заходів щодо популяризації державних символів України, виховання поваги до них у суспільстві, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям забезпечити виконання затвердженого цим розпорядженням плану заходів за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок інших не заборонених законодавством джерел фінансування.

Прем’єр-міністр України                                                          В. ГРОЙСМАН