РОБОТА З ДІТЬМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
І. Форми корекційної роботи з дітьми девіантної поведінки:
1. Індивідуальні: ігротерапія, робота з малюнками, корекція через творчість дитини, індивідуальні бесіди з дитиною;
2. Групові: тренінги в межах програм «Рівний-рівному», «Діалог»; рольові ігри та вправи на зменшення агресивності, тривожності, гіперактивності; проведення виховних годин в формі тренінгу за сценаріями, які пропонуються програмою «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учня»; організація спільних позаурочних заходів з батьками (турпоходи, відвідування музеїв, залучення до проведення позакласних заходів, свят, спортивні змагання, КВК тощо)
РОБОТА З ДІТЬМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
І. Форми корекційної роботи з дітьми девіантної поведінки:
1. Індивідуальні: ігротерапія, робота з малюнками, корекція через творчість дитини, індивідуальні бесіди з дитиною;
2. Групові: тренінги в межах програм «Рівний-рівному», «Діалог»; рольові ігри та вправи на зменшення агресивності, тривожності, гіперактивності; проведення виховних годин в формі тренінгу за сценаріями, які пропонуються програмою «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учня»; організація спільних позаурочних заходів з батьками (турпоходи, відвідування музеїв, залучення до проведення позакласних заходів, свят, спортивні змагання, КВК тощо)
ІІ. Прийоми педагогічного впливу на важких школярів можна поділити на дві основні групи:
1. Утворюючі — прийоми, які сприяють розвиткові позитивних якостей особистості:
організація успіхів у навчанні;
організація успіхів у суспільно корисній трудовій діяльності;
залучення до цікавої діяльності;
моральна підтримка й закріплення віри у свої сили;
переконання;
довіра;
моральні вправи;
пробудження гуманних почуттів;
очікування кращих результатів.
констатація провини;
засудження;
покарання;
наказ;
пробудження в учня тривоги щодо можливості покарання;
прояв обурення;
викриття або виявлення винного.
2. Гальмівні — прийоми, які сприяють подоланню негативних якостей і розвитку позитивних:
організація зовнішньої опори правильної поведінки (школяр змушений правильно поводитись в результаті допомоги, дотримання відповідного розпорядку, дії певних правил, контролю за ним); відмова від фіксування окремих провин (педагог не звертає на деякі провини особливої уваги тому, що за цим не криється нічого серйозного).
ІІІ. Індивідуальна програма на зміну поведінки учня:
1. Якісні засоби виховного впливу: залучення учня до активної діяльності за інтересами (спортивні, трудові, пізнавальні, естетичні).
2. Організація допомоги у навчанні з боку консультантів - однокласників
3. Індивідуальна робота вчителя в позаурочний час .
4. Рейди членів батьківського комітету класу з метою ознайомлення з організацією самопідготовки, дозвілля, становища сім'ї (повідомлення в органи влади, якщо сім'ї потрібна допомога).
5. Психологічні засоби впливу на емоційно - вольову сферу особистості: створення ситуації успіху на уроках з найважчих для учнів предметів.
6. Покращення умов сімейного виховання, застосування засобів адміністративного впливу на батьків, які згубно впливають на виховання дітей.
7. Щомісячне підведення підсумків – проведення групових зборів.