Рекомендації щодо організації та написання науково-дослідницьких робіт

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Міський методичний центр

Міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Чернівецької міської ради

                             РОЗГЛЯНУТО

                                                                   радою міського методичного центру

                                                                   закладів освіти управління освіти

                                                  Чернівецької міської ради

                                                      № __ «___»_________2015р.

Рекомендації щодо організації та написання науково-дослідницьких робіт

                                                    Катан Н.В.

керівник гуртків

МЦЕНТУМ

м. Чернівці

2015 рік

Підготувала:

Н.В. Катан, керівник гуртка «Юні квітникарі» Міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Чернівецької міської ради

В даному посібнику представлені матеріали, практичні та теоретичні рекомендації щодо написання науково-дослідницьких робіт: правила написання, компонування, оформлення роботи. Метою створення посібника є надання методичної допомоги вчителям загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, керівникам гуртків шкіл та позашкільних навчальних закладів.

Зміст

Вступ

У сучасній освіті України домінує ідея формування людини-дослідника, здатної до творчого мислення, самостійного пошуку шляхів вирішення актуальних проблем. В основних положеннях Національної доктрини розвитку освіти в Україні головним є розкриття інтелектуального потенціалу нації, що формується в системі безперервної освіти. Пріоритетним напрямом діяльності закладів освіти є створення цілісної скоординованої системи з виявлення, розвитку, підтримки і стимулювання талановитої молоді.

На сьогоднішній день найпопулярнішим та дієвим методом виявлення підтримки та розвитку обдарованих дітей є залучення їх до науково-дослідницької роботи. Дослідницька діяльність відкриває широкі можливості створення оптимальних умов для виявлення індивідуальних здібностей, знань, умінь, навиків, розвитку вольових, комунікативних якостей особистості, допомагає дітям активізувати інтелектуальні якості, дати поштовх в навчальному процесі, досягненні творчої самореалізації та нестандартності наукового та науково-творчого мислення.

Науково-дослідницькі проекти – надійний шлях пізнання кожним юним дослідником своїх творчих можливостей, а часто - й професійного самовизначення.

1. Етапи науково-дослідницької роботи

Наукове дослідження – це цілеспрямоване вивчення явища, в якому використовуються методи науки і яке, розкриваючи закономірності розвитку предмета вивчення, формує нове знання про нього, пояснює закони його функціонування та вказує чи передбачає шляхи й форми використання одержаного знання в інтересах суспільства.

Науково-дослідницька робота допомагає вихованцеві систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість цих знань; оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень. Уже на цій першій творчій спробі можна навчити вихованця самостійно осмислювати проблему, творчо, критично її досліджувати; вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції та рекомендації з предмета дослідження. Все це в майбутньому допоможе дитині в навчанні у вищих навчальних закладах.

Етапи науково-дослідницької роботи:

1. Підготовка.
2. Експеримент.
3. Оформлення.
4. Захист.

2. Підготовчий етап

На етапі підготовки до написання наукового дослідження перед учнем постає низка завдань:

• вибір напряму дослідження, яке планується провести;
• попереднє вивчення питання, що досліджується, в науці та практиці;
• виявлення суперечностей, формулювання проблем;
• обгрунтування актуальності дослідження;
• формулювання теми дослідження;
• визначення об’єкта та предмета дослідження;
• визначення мети дослідження;
• формулювання гіпотези дослідження;
• постановка завдань дослідження.

Попереднє вивчення стану питання, що досліджується дозволяє:

•                 провести якісний та кількісний аналіз проблематики;
•                 обґрунтувати актуальність дослідження;
•                 виявити суперечності між теоретичним обґрунтуванням і практичною реалізацією предмета дослідження;
•                 сформулювати проблему;
•                 сформулювати тему дослідження.

Обгрунтування актуальності дослідження – це визначення потреби в опрацюванні проблеми, яку ви збираєтесь дослідити. Основною умовою для наукової роботи є її практичне значення.

Тема дослідження – це конкретизація і вичерпне визначення досліджуваного явища, сфери, межі досліджень

При формулюванні теми слід дотримуватись таких вимог:

• тема має відтворювати та узгоджувати об’єкт, предмет і мету дослідження;

• повинна вказувати на зміст проведеного дослідження;
• формулювання теми має бути досить конкретним.

Об’єкт дослідження - це процес або явище, що викликає (породжує) проблемну ситуацію та обирається для вивчення. Визначаючи об'єкт, необхідно знайти відповідь на запитання: що розглядається?

Предмет дослідження – частина об’єкта, яка включає в себе ті сторони та властивості об’єкта, які в максимальній мірі відтворюють проблему і підлягають вивченню.

Саме йому - предмету - приділяє основну увагу науковець, саме предмет визначає тему роботи, її назву. Отже, предмет - це теоретичне відтворення дійсності, тих суттєвих зв'язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі.

Для кращої візуалізації можна схематично уявити, що об’єкт – куб, в якому лише якась його частина (куб меншого розміру) – це предмет дослідження (див. Рис. 1)

Рис. 1. Візуалізація об’єкта та предмета дослідження.

При з'ясуванні об'єкта, предмета та мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою роботи є логічні зв'язки.

Мета дослідження – це передбачуваний результат дослідження, головний напрям вирішення поставленої проблеми, тобто узагальнена назва того, що плануємо досягти в процесі роботи. Із формулювання мети має бути зрозуміло:

• що досліджується;
• для чого досліджується;
• яким шляхом досягається результат.

Завдання дослідження мають дати уявлення про те, які послідовні кроки слід зробити для розв’язання поставленої проблеми та досягнення мети. Завдання дослідження можуть бути: опис, виявлення, розроблення, обґрунтування, уточнення, доповнення, систематизація, удосконалення, розвиток, конкретизація, аналіз (концепції, підходу, методу, змісту тощо).

Оптимальна кількість завдань дослідження – 4-5.

Перше завдання може стосуватися характеристики предмета дослідження, виявлення сутності проблем теоретичного обґрунтування шляхів їх розв’язання. Наприклад: провести аналіз наукових джерел з питань…

Друге завдання може спрямовуватись на розкриття загальних способів вирішення проблеми, на аналіз умов їх вирішення. Наприклад: дослідити умови…;вивчити особливості…

Третє завдання може мати прикладний характер, спрямовуватись на підтвердження гіпотези дослідження.

Наприклад: виявити особливості…;встановити взаємозв’язок між…та…; розробити модель…

Четверте завдання може мати рекомендаційний характер, вказувати на конкретні способи реалізації теоретичної моделі дослідження на практиці. Наприклад: розробити рекомендації (інструкцію, програму) щодо…  

3. Експериментальний етап

На цьому етапі вирішуються наступні завдання:

1. Детальне вивчення інформаційних джерел;
2. Вибір методів дослідження;
3. Розроблення програми дослідження;
4. Проведення експерименту, накопичення даних;
5. Аналіз та узагальнення результатів експерименту;
6. Оцінювання ефективності дослідження:
   1.       Визначення наукової новизни;
   2.       Визначення практичного значення.
7. Розроблення рекомендацій, інструкцій щодо використання результатів дослідження;
8. Формулювання загальних висновків.

Підбір літератури. У процесі підбору літератури учень за допомогою наукового керівника складає попередній список джерел із обраної теми. Згодом веде самостійний пошук літературних джерел у довідково-бібліографічних відділах бібліотек та, за необхідності, в мережі INTERNET.

Важливо виявити якомога більше джерел, що дозволить комплексно дослідити тему. На основі проведеного пошуку складається список джерел, який у процесі роботи над темою може змінюватися та доповнюватися.

Складання плану роботи. Після вивчення літературних джерел складається робочий план науково-дослідницької роботи. Його, як і перелік питань, що розкривають зміст теми, рекомендується робити розгорнутим. План передбачає, як правило, три розділи, назви і послідовність яких повинні відображувати логіку дослідження теми. У плані, крім розділів, мають бути вступ, висновки та список використаних джерел. У процесі написання роботи план може бути уточнений, доповнений, чи навіть змінений.

Вивчення матеріалу. Після складання робочого плану слід детально вивчити матеріал, підібрати чи розробити необхідні методики. Вивчення джерел наукової літератури полягає в їх опрацюванні та систематизації. Це можуть бути виписки, цитати, короткий зміст наукового джерела чи характеристика фактичного матеріалу.

Виконання експерименту та обробка отриманих результатів. Отримання та обробка фактичного матеріалу є одним з найбільш відповідальних і важких етапів роботи. Він виконується учнем відповідно до завдань наукового керівника та відображує специфіку обраної теми роботи.

4. Оформлення результатів дослідження

Після, напевне, найважчого етапу, можна переходити до написання окремих розділів роботи. Рекомендується починати її не зі вступу, а з одного із розділів. Не обов’язково із першого. Головне при цьому – осмислити факти. Виклад матеріалу має бути логічним та послідовним.

Після закінчення роботи над усіма розділами їх слід перечитати для того, щоб виявити повтори, протиріччя, порушення логіки. На цьому етапі в текст вносяться необхідні доповнення та зміни, здійснюється редагування, перевіряються посилання та ін.

Після написання розділів роботи слід перейти до підготовки вступу.

Заключним етапом є підготовка висновків, які витікають із змісту роботи.

Загалом результати наукової роботи оформляємо за такою структурою:

• Титульна сторінка;
• Зміст;
• Вступ;
• Основна частина;
• Висновки;
• Список використаних джерел;
• Додатки.

Орієнтовний зміст  та об’єм основних складових роботи:

• Вступ – 5 % від загального об’єму роботи (2-3 ст.);
• Розділ 1 – Огляд літератури – розгляд стану теоретичного розроблення питання – 20%;
• Розділ 2 – Матеріали та методи – опис розробленого та експериментального дослідження, методів дослідження – 50%
• Розділ 3 – Результати та їх обговорення – аналіз експерименту, рекомендації – 20%;
• Висновки – 5%.

Зміст – на початку роботи – найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів. Оптимально оформляти у таблиці з прихованою розміткою.

Вступ – 2-3 ст., в які вміщують – актуальність теми, сутність проблеми, мета роботи та зміст завдань, об’єкт і предмет дослідження, перелік методів дослідження, наукова новизна, прикладне значення, рекомендації щодо використання тощо.

Основна частина науково-дослідницької роботи – розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Кожний розділ починається з нової сторінки.

В основній частині роботи наводяться: характеристика джерел і короткий огляд літератури з даної тематики, основні етапи розвитку наукової думки із визначеної проблеми, питання, які залишилися невирішеними; обґрунтування напряму дослідження, методика і техніка дослідження; відомості про обсяг дослідження.

У розділі матеріали та методи подається детальний опис всіх методик, якими ви користувалися та посилання на джерела, у яких вони наводяться. Не варто вказувати, що використано загальновідомі методи.

Висновки мають бути самостійними і логічно випливати з проведеного дослідження, не повторювати вихідні теоретичні положення, які подаються на початку роботи.

Список використаних джерел укладають за алфавітним порядком або по мірі використання у роботі.

Відомості про джерела складаються відповідно до вимог, зазначених у стандартах: ДСТУ ГОСТ 7.1 - 84 «СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582 - 97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ДСТУ 3008 - 95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Наприклад,

•     книга трьох авторів оформлюється так: Дудюк Д. Л., Максимов В. М., Оріховський Р. Я. Електричні вимірювання: Навч. посіб. - Л.: Афіша, 2003. - 260 с.
•     збірник: Цеков Ю. І. Підтекст художнього твору і світовідчування письменника // Проблеми сучасного літературознавства. - Одеса, 1998. -С. 149-180.
•     стаття із журналу: Дзюба І. М. Україна перед сфінксом майбутнього // Науковий світ. - 2004. - № 2. - С. 2-6.

Електронні джерела оформлюються відповідно до загальних правил опису літературних джерел, при цьому в квадратних дужках після назви зазначається: [Електронний ресурс]. В кінці - Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua.

Наприклад: Королько Л. М. «Голодомор 1932-1933 на Сватівщині». -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://svatovo.ws/famine/index.html.

Посилання на сайти, портали, Інтернет-ресурси розміщуються окремо в кінці списку використаних джерел без нумерації під заголовком: «ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ». Наприклад: http://www.botany.kiev.ua.

Додатки – допоміжні матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи (таблиці, графіки, анкети, формули, ілюстрації тощо). Оформляються додатки як продовження наукової роботи.

Додаток повинен мати заголовок – у правому куті малими літерами (перша - велика) із зазначенням його номера без значка №, наприклад: Додаток 3.

5. Загальні вимоги до оформлення роботи

Науково-дослідницька робота друкується шрифтом Times New Roman текстового редактору Word (або Open Office) розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5 (до 30 рядків на сторінці).

Поля: ліве, верхнє і нижнє — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм.

Обсяг науково-дослідницької роботи складає 15-20 (див. положення конкурсів: іноді в положеннях конкурсів вказується об’єм роботи) друкованих сторінок. До загального обсягу науково-дослідницької роботи не входять: тези, додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Текст роботи має бути написаний грамотно, без орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок.

Науково-дослідницькі роботи виконуються державною мовою; до роботи з іноземної мови додається анотація іноземною мовою.

Кожна структурна частина науково-дослідницької роботи починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до набору: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ». Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам.

Правила нумерації в роботі. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Всі сторінки роботи, враховуючи титульну сторінку, тези і додатки, підлягають суцільній нумерації, номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Нумеруються тільки розділи основної частини. Зміст, вступ, висновки не нумеруються, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «РОЗДІЛ 6. ВИСНОВКИ».

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.

Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу за правилом: (номер розділу).(номер підрозділу). В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться у тому ж рядку.

Пункти нумеруються у межах кожного підрозділу таким чином: (номер розділу).(номер підрозділу).(номер пункту), наприклад: «2.3.4.». Заголовок пункту наводиться у тому ж рядку, але пункт може й не мати заголовка.

У кінці назв розділів, підрозділів, пунктів крапка не ставиться.

Рисунки нумеруються в межах розділу арабськими цифрами (аналогічно до формул та підрозділів) і позначаються словом «Рис.», наприклад «Рис. 1.2».

Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.3».

Додатки оформлюються як безпосереднє продовження роботи на наступних сторінках. Вони розміщуються в порядку посилань у тексті роботи. Кожен із додатків має розміщуватись на окремій сторінці. Додаток має мати заголовок, який друкується угорі симетрично відносно тексту. Додатки нумеруються великими українськими літерами і позначаються словом «Додаток», наприклад: «Додаток Б».

6. Захист роботи

До захисту науково-дослідницької роботи доцільно готуватися за таким алгоритмом:

• Підготовка тексту виступу (тез);
• Підготовка презентації;
• Репетиція виступу.

Одним з оптимальних варіантів захисту роботи може бути такий:

1. Привітання з членами журі та присутніми;
2. Повідомлення теми дослідження;
3. Обгрунтування актуальності (2-3 речення) обраної теми, коротке повідомлення про суперечність, проблему, мету, об’єкт, предмет і гіпотезу дослідження;
4. Повідомлення про завдання дослідження з коротким викладом основних етапів їх вирішення.
5. Висновки (найважливіше).
6. Можливі напрями подальшого розвитку дослідження (бажано).

Готуючи доповідь, слід також мати на увазі, що за 10 хвилин, що надається під час захисту, в нормальному темпі можна проголосити 3-4 сторінки друкованого тексту (через 1,5 інтервали). Тому варто попіклуватися, щоб вкластися у відведений час.

7. Критерії оцінювання наукової роботи

Що саме оцінюють члени журі у наукових роботах:

Актуальність теми

Чи вирішує дослідження актуальну проблему в одному із розділів біології? Кому саме потрібні такі дослідження? Наскільки дана проблема актуальна у глобальному плані?

Складність, проблемність та науковість проекту

Наскільки чітко поставлена мета проекту? Наскільки повно охоплена проблема? Чи базуються висновки на окремому експерименті або на серії експериментів? Наскільки повними є отримані дані і наскільки  адекватні методи досліджень? Наскільки чіткими є наукові показники, математична та статистична обробка даних. Наскільки обізнаними є дослідники у інших підходах щодо вирішення даної проблеми.

Чи володіє він науковою літературою у заданій галузі.  Наскільки добре представлений проект і наукові матеріали у презентації? Чи достатньо даних на підтримку зробленого висновку?

Новизна отриманих результатів 

У чому саме полягає новизна проекту: у аналізі даних, інтерпретації даних, у застосуванні нового експериментального методу або обчислень?  В чому полягає новизна у вирішенні проблеми; чи у використанні обладнання або стратегічно новій обробці баз даних; можливо, у створенні нового методу, принципу або комбінації відомих методичних підходів? Наскільки рішення проблеми є оригінальним?  

Складність, проблемність та науковість проекту

Наскільки чітко поставлена мета проекту? Наскільки повно охоплена проблема? Чи базуються висновки на окремому експерименті?

Системність і повнота у розкритті 

Чіткість і зрозумілість презентації проекту. Логіка викладання проекту у друкованому вигляді. Вміння пояснити мету, хід експерименту та висновки. Глибина розуміння проблеми. Повнота розкриття проекту, доцільність наукового підходу. Ефективність використання отриманих результатів у презентації та захисті роботи.

Можливість впровадження  результатів досліджень

Реальність практичного втілення проекту та його значення. Можливість впровадження проекту у життя, доцільність та користь від проекту. Публікації даних проекту у фахових виданнях, заявки на патенти або отриманні патенти щодо винаходів, представлених у роботі.

Ступінь самостійності виконання

Де було виконано проект (вдома, у школі, у лабораторії тощо). Чи отримував дослідник допомогу від батьків, вчених, викладачів чи техніків? Наскільки виконання роботи є самостійним? Яка технічна база використовувалася у роботі? Ким був розроблений поетапний план вирішення проблеми, чи є доцільний та адекватний контроль? Чи усвідомлює дослідник обмеження роботи? Які подальші дослідження необхідні для продовження проекту?

Наукова література та інші джерела інформації

Володіння науковою літературою у галузі. Наскільки добре пояснюють проект наукові матеріали ? Чи достатньо даних на підтримку зробленого висновку. Кількість і доцільність використання літературних джерел у огляді. Наявність плагіату (особливо з Інтернету), дотримання правил копірайту (застосування не власноруч зроблених фотографій, малюнків, схем без зазначення авторів цих матеріалів, тощо).

Аргументованість висновків та вміння вести наукову бесіду

Чи вміє дослідник відстоювати та аргументовано доводити доцільність проекту, ефективність застосованих підходів, свою точку зору? Вміння вислухати та зрозуміти питання. Вміння задавати та відповідати на поставлені запитання. Наскільки науково зроблені висновки, чи відповідають висновки поставленим задачам дослідження.

Бібліографія

1. Лихота С.О., Корнієнко В.Г., Дмитренко Н.П. Рекомендації щодо підготовки та оформлення методичних розробок. – К.: УДЦПО. – 2005.
2. Литвин М.Ю. Шлях до великої науки. Методичні рекомендації щодо написання та оформлення учнівських науково-дослідницьких робіт слухачам НТУ «Дивосвіт» (хіміко-біологоічне відділення) – Кіровоград, 2012. – 44 с.
3. Мала академія наук України. //http://man.gov.ua/ua