Реквієм: Толерантність, милосердя, людяність…
учитель історії вищої категорії, Старший вчитель
Червонокам’янського ЗЗСО І-ІІІ ст. - ПЦ
Заболотна Юлія Владиславівна,
Реквієм: Толерантність, милосердя, людяність…
Мета:
Притча про аксакала
Помирає в одному поселенні старий аксакал. Приходять люди попрощатися, та й питають: «Скажи нам, мудрий старець, як вдалося тобі створити такий порядок у сім’ї, що усі сини та невістки, дочки й зяті жили разом в мирі і злагоді?» Не може вже говорити старий – подають йому папір і олівець, і він довго пише. І, коли випадав з рук вмираючого аркуш, дуже здивувалися усі – там 100 раз було написано одне слово.
Чи здогадуєтеся ви, що там було написано?
Там сто раз було написано слово – ТЕРПИМІСТЬ!
Вправа «Чим ми схожі?»
Друзі, спробуйте знайти спільні риси з товаришем (смаки, вподобання, заняття).
Вправа «Біла ворона»
Мета: розвиток здібностей знаходити (помічати) й цінувати індивідуальність інших людей.
Ведучий пропонує одному з учасників на деякий час стати не таким, як всі. Йому пропонують робити все навпаки ніж основна група. Основна група за ведучим повторює сміх, радість, підняти-опустити руки…
Через проміжок часу ведучий питає, чи важко це робити? Чому? Чи не хоче хтось допомогти товаришеві?
Коли у групі «білих ворон» з’являється більшість гра припиняється.
Літописець
Ще давні говорили, що світ складається з добра і зла, білого і чорного, великого й малого. Та людство завжди турбувала проблема миру і злагоди, дружби і братерства. Чому не можна, щоб було лише гарно. І ті ж давні довели, що усе в світі пізнається у порівнянні. Лише боротьба протистоянь допомагає світу існувати. Одним із них є фашизм, як випробування людству. Зле, ненависне, нелюдське, але сильне, неймовірне відчуття влади.
Уривок з роману Романа Іванчука «Яничари»
Звучить пісня «Україночка»
Хан
Що болить тобі, Мальво?
Мальва
Нічого не болить. Ти давно не приходив. Але воля – твоя.
Хан
О Мальво, люба моя ханим. Важливими справами займався твій повелитель.
Мальва
Я чула дивні співи і бачила чужих людей у твоєму дворі. Хто вони? То козаки були?
Хан
Я приніс тобі, люба, намисто з червоними рубінами, хай прикрашає воно тебе, проси в мене чого хочеш – сповню, але про справи державні не випитуй.
Мальва
Я люблю тебе, хане, і Крим теж став моєю батьківщиною. Але ти зрозумій, що не байдуже журавлеві, коли у теплих краях, а в рідному краї вимерзають дерева; квіти, спека винищує зелень і брати, що повернулись додому, гинуть з голоду. Я вірила, що ти не станеш ворогом мого краю. Тепер знаю про все! Тож поклянись, мій мужу і володарю, що не відступиш ти від козацької громади.
Хан
Чиї слова речуть твої уста, ханим?
Мальва
О хане, не запідозрюй мене в підступності. Ти мудрий і сильний. Можеш мене вбити, можеш озолотити – я у твоїй владі. Але послухай щирих слів слабкої жінки. Будь вірним своєму слову, хане.
Хан
Принеси мені свого сина!
Мальва
Він спить…
Хан
Принеси мені свого сина!
Мальва
(Виводе малого Батира, хан простягає до нього руку) Що хочеш робити, хане? (скрикнула)
Хан
Я буду мудрішим від самого Сулеймана. Буду любити розумну козачку і вбивати від неї синів! (витягує ніж з-за пояса)
(Мальва пригортає хлопчика до грудей)
Син
Тату-тату-тату!
Хан
Воля Аллаха. Іди Мальво! Мене чекають справи. І будь спокійна….
Тренінг: «Що таке толерантність?»
Толерантність є синонімом слова терпимість. Це найважливіша умова миру і злагоди в сімї, колективі та суспільстві. У різних людей – різні погляди на життя, кохання, працю. Чи завжди ми поважаємо думки і погляди інших? Чи слід поважати думку іншої людини? Чи слід прагнути, щоб інша людина сприймала ваші погляди? Чи слід бути грубим, зухвалим, непередбачуваним?
Архіваріуси (зачитують вислови великих)
«Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає» (Марк Аврелій)
«Нам потрібні реформи, а не революції. Нам потрібне здорове, досконале, людяне суспільство» (Андрій Сахаров)
«Закликаю відмовитися від політичної нетерпимості. Бо вона схожа на кулю зі зміщеним центром, яка розриває суспільний організм, травмує суспільну свідомість» (Леонід Кучма)
«Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право її висловити я ладен віддати своє життя» (Вольтер)
«Якщо будете жити в любові, Бог буде при вас і дасть вам перемогу над ворогом; а як будете жити ненависно… то й самі загинете, і втратите землю ваших батьків і дідів…» (Ярослав Мудрий)
Висновок
Толерантність – це мистецтво жити у світі несхожих людей та ідей.
Хлопчик
Толерантність – це поступливість. Толерантність вища від цього, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.
Дівчинка
Мир – це перша та необхідна умова для повноцінного дитинства. Немає більш несумісних понять, ніж війна та діти. І немає благороднішої мети у людства, ніж захистити дітей і всіх людей на Землі від воєн і конфліктів.
Хлопчик
Протягом останніх 5 тисяч років на планеті відбулося 14 тис. воєн, у яких загинуло 5 млрд. чоловік. Після Другої світової війни у 70 країнах сталося 130 збройних конфліктів і «малих» воєн, в яких загинуло 20 млн. чол. За всю історію свого існування людство жило в мирі лише 30 років.
Асоціативний кущ
Нацизм
Мозаїка
Фашизм
Перший
Казалось, было холодно цветам,
И от росы они слегка поблекли.
Зарю, что шла по травам и кустам,
Обшарили немецкие бинокли.
Другий
Цветок, в росинках весь, к цветку приник,
И пограничник протянул к ним руки.
А немцы, кончив кофе пить,
Влезали в танки, люки.
Третій
Такою всё дышало тишиной,
Что вся земля ещё спала, казалось.
Кто знал, что между миром и войной
Всего каких-то пять минут осталось.
Васильок
Перший
Хоча й гриміли контратаки І вдаль летів від бою птах,
А все ж цвіли волошки й маки У достигаючих житах.
Цвіли, цвіли в димах і громі… І вже простерлись вдалині
Давно не бачені, знайомі Степи морському старшині,
До них Левчук спішив з боями, аж он вони – нема кінця!..
Другий
Морська піхота йшла житами І пробивалась до Стрільця.
І ось в степах – на ріднім лоні, За мить команда пролунала,
І першим в батальйоні В атаку знову старшина.
Сигнал… ракета… вже стіною Звелися в полі моряки…
Третій
І покотився клекіт боя Аж до далекої ріки.
І засвистіла в полі криця, І автомат приріс до рук…
Та, наче в леті збита птиця, У жито падає Левчук.
Невже та куля прямо в серце? Невже злякався блискавиць?
Четвертий
Та ні…
Волошкове озерце, А в ньому – жінка горілиць.
Узяв за руку – мов крижина, Послухав серце – ні, мовчить.
А поряд з матір’ю дитина В озерці синьому лежить.
У неї видно коси русі І кофту, вишиту хрестом,
Напевно йшла із Білорусі Вона кудись з своїм синком.
П’ятий
Узяв Левчук дитя на руки, Як доню брав свою колись.
А в хлопчика від болю – муки Сльозами очі залились.
То очі сині – мов тумани, Безсилі руки, наче брость…
За що йому чотири рани Прийнять так рано довелось?
І перший раз не по уставу В боях гартований солдат
Пішов не в битву – на заграву, А від вогню пішов назад.
Шостий
І, пригинаючись, житами Матрос подався навпростець
Туди, де вкритий яворами Білів привітний хутірець,
Як біг моряк через діброву, Йому почулось, що струмок
Співа печальну колискову – Ех, Васильок ти, Васильок…
Сьомий
Матроські стрічки безкозирки Над хлопчиком – мов крила ті,
А він на них в тривозі зирка, Не розуміючись в житті.
Левчук всміхається до ноші І вже простує крізь садок…
Ну, ти не плач, хороший, Ех, Васильок ти, Васильок!
Восьмий
Зайшов у сіни… - Люди добрі,
Озвіться! Чуєте – свої! – Мовчала хата
Хоч за обрій вже відкотилися бої. А з-під землі:
І вийшла жінка, вийшла з ночі Така вже біла – наче сніг.
І до матроса: - Слава Богу! Прийшли… Ой леле! Це синок?
Дев’ятий
Стара забігала по хаті, Туди метнулася, сюди –
Прослала ковдрочки строкаті, В цеберці вигріла води.
І на бинти рушник порвала, Зілля напарила для ран…
Вже забинтований і вмитий Притих, сердешний, на рядні…
- Старенька, хлопець має жити, Він ваш онук, син він мені.
Десятий
Кивнув старій і вийшов в сіни
І там тихенько мовив їй: - У мене вдома є дитина,
А Васильок – він фронтовий. Знайшов у житі – сиротину.
Земляк ваш – хлопець-білорус. У вас тут житиме хлопчина
Аж доки я сюди вернусь. Ви ж про сиріцтво – ані слова,
Привчайте – батько у боях, А справа в матері службова,
Вона в путі – далекий шлях.
Одинадцятий
Все зрозуміло?
А запита ж мене онук…
Матрос замисливсь на хвилинку, Скида тільняшку, подає:
Ножем старанно на сосниці Нарізав він – за знаком знак,
Вклонився матері й дитині І за поріг ступив моряк…
А за хвилину житом він Біг за громами навздогін.
Учитель
Друзі, я маю квітку, але у ній відсутні пелюстки. Від вас залежить її суть та краса. Подаруйте свою пелюсточку (добро, дружба, чемність, правда…)
Толерантність врятує світ
Толерантне ставлення людини
Збереже планету від негод,,
Розрубає мотлох павутини,
Переріже нитку перешкод.
Толерантне ставлення до всього
Збереже, врятує і спасе,
Допоможе вгледіть перемогу,
Допоможе витримати все.
Будь завжди нестримним вільнодумцем,
Свої мрії пензлем намалюй.
Освіти життя яскравим сонцем,
Толерантний Всесвіт побудуй!
Учитель
І на згадку про себе давайте наповнимо кошик фруктами зі словами (Я візьму із собою гарний настрій; Я візьму знання про зло війни; Я візьму тепло нових друзів…)
Використана література
Митиков Юрий «Взаимопонимание и толерантность», Днепропетровск- 2010
Пометун О., Демянчук О. «Ми – громадяни України», НВФ «Українські технології» - 2003
Бакка Т.В., Євтушенко Р.І. «Досліджуючи гуманітарне право», К., «Генеза» - 2006
1