Рей Бредбері ” 451 за Фаренгейтом”

Вам не потрібно спалювати книги для того, щоб знищити культуру. Достатньо просто змусити людей перестати читати.

«Займи позицію»Книга для мене – це …… джерело інформації… друг і порадник… засіб досягнення мети… нудний обов'язок

Книжки викликають страх у людей в романі Бредбері. Вони прагнуть їх знищити. Які властивості книжок роблять їх небезпечними для людей неосвічених, байдужих, інфантильних?Поміркуй «НЕБЕЗПЕКА КНИЖОК»1.2.3.4.5.6.7. Проти чого застерігає читача Рей Бредбері?

У 1954 роман «451 за Фаренгейтом» отримав премію Американської академії мистецтв та літератури та Золоту медаль Каліфорнійського клубу співдружності. Пізніше, у 1984 році, книга отримала премію «Прометей» та одну з лише семи будь- коли присвоєних премій «Гюго» за найкращий роман.25 000 слів, що стали основою книги, були написані впродовж 9 днів ще у 1951 році і коштували 9 доларів 80 центів

Жанр – соціальний роман-антиутопія. Тема – побудова суспільства в майбутньому. Тяжке прозріння людини в тоталітарному суспільствіІдея – читання книг, освіта врятує світ від загибеліПровідні мотиви – книги та читання, пожежі, тоталітарний контроль, інакомислення. Назва твору ” 451 за Фаренгейтом” означає температуру, при якій загорається папір

Проблематика – Знецінення культури, тотального контролю, інакомислення, натовп і влада. Символіка – механічний пес — символ тоталітаризму, репресії, він нагадує про покарання за незгоду з суспільством, за намагання вибитися із «загального» кола

Проблеми роману. Конфлікт суспільства і особистостіГай Монтаг вступає в конфлікт з суспільством, починаючи читати книги, замість їх знищення. Будучи пожежним, покликаним для їх знищення, він стає подвійним агентом – на завданнях, замість знищення літератури, він забирає деякі книги до себе додому. Герой виділяється серед інших людей зі свого оточення. Як біла ворона, він стає злочинцем через бажання дізнатися нове і мислити, тоді як суспільство розучилося думати. Пропаганда і маніпулювання суспільством за допомогою ЗМІ. Телебачення заповнює всі проблеми, які утворилися після заборони літератури. Засоби масової інформації стають прекрасним способом маніпулювання, вони «зомбували» населення, залишаючись єдиним каналом для отримання будь-якої інформації. Однак, все, що показують в екранних кімнатах, підноситься під вигідним ракурсом, а шанси помітити «щось недобре» в інформації, що подається зводяться до нуля через невміння мислити.

Проблема бездуховності так само народжується через відсутність книг і достатку «інформаційного фастфуду» телевізійних екранів, які на правах монополії беруть участь у вихованні населення. Моральні цінності, в результаті, замінюються споживчими. Проблема історичної пам’яті. Література, яка зібрала всі відкриття та винаходи, все свідоме і обдумане століттями, є пам’яттю поколінь. Це збірка архівів усього створеного людиною з моменту появи писемності. У суспільстві, де книги заборонені, можливість збереження всього цього втрачається, що стає запорукою повного регресу для суспільства.

Герої роману. Гай Монтеґ, пожежник. Мілдред Монтеґ, дружина Гая, здатна зробити донос владі на чоловіка. Кларіса, молода дівчина, подруга Гая. Фабер, професор, друг Гая. Брандмейстер Бітті, капітан пожежників

Мілдред не читає, постійно дивиться телевізор, забула навіть, де і коли вперше зустрілася зі своїм чоловіком, не має про що з ним говорити, не хоче мати дітей, вимагає грошей;Місіс Фелпс не читає, поміняла трьох чоловіків, байдужа до кожного,»у мене немає дітей, та й хто, будучи при своєму розумі, захоче їх мати?»Місіс Бауеллс не читає, “це не так страшно: дев’ять днів з десяти діти в школі, а коли вони приходять додому, я заганяю їх в вітальню і вмикаю телевізор, це як закинути брудний одяг у пральну машину” Фабер читає, “мені аж болить від того, що відбувається”, допомагає Гаєві Монтегу врятуватися «радіопередавач, читає Біблію»;Кларіс Маклелен читає, як і вся її сім’я. з нею цікаво поговорити навіть про найменші дрібниці “як вам не соромно, ви ні в кого не закохані”(про кульбабу, про дощ), вміє дружити брандмейстер Бітті читає, вважає себе невинним, бо люди самі перестали читати, продовжує цитату про Рідлі “з божою поміччю, Рідлі, ми сьогодні запалимо таку свічку, якої їм не загасити довіку”, “світ спокійно обходиться без книг”, цинізм переходить у відчай, прагне смерті. Гай Монтег спочатку з одними, потім з іншими «я не хочу робити тільки те, що мені скажуть, я не хочу переходити на чиїсь бік»Всіх героїв роману можна розділити на дві групи: тих, які читають книжку і тих, які не читають