Рей Дуглас Бредбері "451 градус за Фаренгейтом"

Рей Дуглас Бредбері«451 ° за Фаренгейтом»Коваленко Тетяна Володимирівнаучитель зарубіжної літератури. Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ст №2 Чернігівської області

451° за Фаренгейтом роман-антиутопія американського письменника Рея Бредбері в жанрі наукової фантастики. Уперше побачив світ книжним виданням у 1953 році, у видавництві «Ballantine Books». Книга була присвячена автором «Донові Конгдону із вдячністю». Коваленко Т. В.

Літературо-знавчі терміни Уто́пія (грец. ού + τόπος — «місце, якого немає») — художнє (іноді алегоричне) зображення ідеального чи наближеного до нього суспільного устрою. Антиутопія (грец. αντί-, грец. ου )— зображення у художній літературі чи кінематографії небезпечних наслідків, пов'язаних із експериментами над людством задля його «поліпшення», певних, часто принадливих, соціальних ідеалів, антитеза утопії. Коваленко Т. В.

«451° за Фаренгейтом» Історія написання. За визнанням самого письменника, задум роману «451° за Фаренгейтом» виник, коли він дізнався про спалення бібліотеки в Олександрії. Ця подія має як мінімум чотири передбачуваних датування, а сам Бредбері говорив про неї як про те, що трапилося «3000 років тому». Чому саме «451° за Фаренгейтом»? Тому, що саме за цієї температури починає горіти папір. Цей роман Рей Бредбері писав на взятій напрокат друкарській машинці в публічній бібліотеці Лос-Анджелеса. В основі тексту невидана розповідь «Пожежний» (1949), а також оповідання «Пішохід». Коваленко Т. В.

Роман був написаний 1953 року, і в ньому описано уявне майбутнє Америки. Утім, коли читаєш, виникає враження, ніби це майбутнє уже настало. Найжахливіше й надивовижніше те, що великий фантаст і вигадник Бредбері нічого не вигадав. Усе описане вже було або є зараз. Коваленко Т. В.

У романі зображено нове, майбутнє споживацьке суспільство (антиінтелектуальна Америка), де панує тоталітаризм і майже повний контроль над суспільством. Керівництво держави намагається підпорядкувати собі навіть думки людей: книги заборонено, незаконним вважають читання і переховування будь-якої літератури, за дотриманням порядку мають слідкувати пожежники. Після того, як будинки почали будувати вогнетривкими, завданням пожежників стало: На сигнал тривоги виїжджати негайно. Швидко розпалювати вогонь. Спалювати усе дотла. Негайно повертатися до пожежної станції. Бути напоготові до нових сигналів тривоги. Коваленко Т. В.

Композиція. Експозиція – знайомство читача з версією сучасного світу, в якому немає місця книгам. Будь-які друковані видання знаходяться під забороною і підлягають спалення. Цим займаються спеціально навчені люди – пожежники, до яких належить головний герой роману Гай Монтег. Зав’язка – сигнал пожежної тривоги закликає пожежників якомога швидше висуватися до місця виявлення забороненої літератури. Розвиток подій – знайомство Монтега з Кларисою, яка відкриває йому очі на справжній стан речей. Поступове переосмислення головним героєм світу, в якому він звик жити, ні про що не замислюючись і ні в що не вникаючи. Кульмінація – добровільне самоспалення жінки, яка не бажала розлучатися зі своїми улюбленими книгами, які служили їй джерелом справжньої радості, приємних переживань, безцінних спогадів. Розв’язка – переживши зраду дружини, зацикленої на перегляді телепередач, Монтег примикає до опозиції – людям, які вирішили будь-що-будь зберегти нащадкам багату літературну спадщину. Коваленко Т. В.

Тема – Побудова суспільства в майбутньому. Тяжке прозріння людини в тоталітарному суспільстві Ідея – Читання книг, освіта врятують світ від загибелі Проблематика – Знецінення культури, тотального контролю, інакомислення, натовп і влада Символіка – механічний пес — символ тоталітаризму, репресії, він нагадує про покарання за незгоду з суспільством, за намагання вибитися із «загального кола. Коваленко Т. В.

Гай Монтег голоний герой, який працює пожежником. Це звичайний громадянин, про таких кажуть, що “на них вся країна тримається”. Монтег в міру розумний, в міру чесний, в міру порядний, в міру добрий. Він працьовитий, старанний і, головне, щиро вірить у всі догмати офіційної ідеології. Гай – держслужбовець, він працює на державу. Як держслужбовець він бере участь в проведенні в країні офіційного ідеологічного курсу. Робить це він сумлінно і щиро. Коваленко Т. В.

Мілдреддружина Монтега, звичайна мешканка мегаполісу, яка не має власної думки і підкоряється сучасним законам і правилам соціуму. Найбільшою її пристрастю є Телесте – модернізована версія телевізора і тривимірного проектора. Коваленко Т. В.

Кларисса молода і простодушна дівчина, вихована в сім’ї «старого типу». Має незалежну від суспільства думку, любить природу і книги. Саме цей персонаж змушує Гая переосмислити свої діяння і стати іншим. Коваленко Т. В.

Біттібрандмейстер (капітан) пожежної станції і прямий начальник Монтега. Хитрий, сильний і начитаний, однак повністю підтримує принципи суспільства споживання. Безуспішно намагається наставити Гая на шлях істинний і в кінцевому підсумку гине під струменем полум’я з вогнемета, випущеним Монтегом в нападі люті. Коваленко Т. В.

Фаберлітня людина, колишній професор філології, живе в місті, проте таємно підтримує людей, які хочуть зберегти хоч частину книг від тотального знищення. Намагається допомагати Монтегу в пошуку правильного шляху, однак при цьому відчайдушно боїться за своє життя. Коваленко Т. В.

Механічний Пес Епізодичний персонаж роману. Поліцейська собака-робот, що виконує функції пошуку і нейтралізації розшукуваних індивідуумів. Орієнтується по запаху. Оснащений механізмом висувної голки з прокаїном, «дурманом, від якого немає пробудження». Ін'єкція смертельна. Головний герой, який зумів втекти від Механічного Пса, стає свідком власного «упіймання», показаного по телебаченню. На догоду громадській думці і для підтримки статусу непогрішності Механічний Пес вбиває ні в чому не винного перехожого. Коваленко Т. В.

Коваленко Т. В.

Не намагайтеся скласти собі враження про книжки за їхніми обкладинками. Вислови « 451 ° за Фаренгейтом» А ще я думав про книжки. І вперше зрозумів, що за кожною з них стоїть людина. Людина думала, виношувала у собі думки. Витрачала безліч часу, щоб записати їх на папері. А мені це раніше і в голову не приходило. У людини є одна чудова властивість: якщо доводиться все починати спочатку, вона не впадає у відчай і не втрачає мужності, бо вона знає, що це дуже важливо, що це варте зусиль.Є злочини гірші, ніж спалювати книжки. Наприклад — не читати їх. Врешті-решт, ми живемо у вік, коли люди вже не представляють цінності. Людина в наш час - наче паперова серветка: її виривають, викидають, беруть нову, виривають, кидають... Люди не мають свого обличчя. Це було б смішно, якби не було так серйозно. Коваленко Т. В.

Запишіть свої думки з питання: Доля книги у ХХІ століттіКоваленко Т. В.