РІЗДВО КРОКУЄ  ПО  ЄВРОПІ

Новий рік, безперечно, веселе свято для всіх. Його завжди чекають, зустрічають, святкують… Але «матір’ю всіх свят» здавна визначають Різдво. Адже за старим календарем саме воно відкривало ланцюжок дзвінких і веселих зимових свят. Різдво – найбільше та найулюбленіше з них. У кожної людини воно викликає особливі почуття та спогади. Для більшості дорослих згадуються дні неповторного дитинства, коли з приходом святок чекали казкового, надзвичайного.

Різдво – це винятково багате, веселе, радісне й велике свято, що виділяється від подібних свят інших народів своєю особливою обрядовістю, багатством фольклору, взагалі оригінальністю етнографії.

Різдво – найдивовижніше і найулюбленіше свято в усьому світі. Це  свято   стоїть    осторонь   політики, економіки, часу. Його    любили    за  всі  часи,  за  всіх  урядів. Розбіжності   є  лише  у  датах   його  святкування -  залежно  від  країни  та  часу.

Ми, українці, найбільше очікуємо його приходу. Це свято приносить нам тепло і радість у кожну родину. Радість, яка триває вже понад два тисячоліття і пригадує нам воплочення Господнє – Його Різдво.

Сімейний затишок, аромат мандарин та мерехтіння ліхтариків на новорічній ялинці є невід’ємними елементами новорічних та різдвяних свят. Саме такий святковий настрій хочуть подарувати учні 8-а  Вам  шановні  гості сьогодні 24-го грудня  на виховній годині  «Різдво в Європі». В дружній атмосфері вони розкажуть  про традиції та звичаї святкування Різдва у різних країнах Європи.

Коли  починається   Різдво?

 Коли слабкий пробачає сильному його слабкості. Коли сильний цінує сили слабкого.

Коли багатство ділиться з бідністю.

Коли шум схилиться над тишею допоки не зрозуміє те, що вона хоче сказати. Коли тиша починає звучати, а звук втишується.

Коли змістовне втрачає зміст, а на перший погляд неважливе стає найважливішим і найбільшим.

Коли посеред темряви малесеньке світло обіцяє захист і світле життя...

і ти не зволікаєш,

не можеш зволікати,

ти йдеш, наближаєшся до Нього,

такий, який ти є,

і тоді...

так, тоді починається Різдво.

Вчитель

Різдво  як  ніяке  інше  свято  пов’язане   з   багатьма   віковічними  традиціями. У кожного  народу  вони   були  свої. Однак   з  часом   ці   традиції    стали   переходити   з  країни  в  країну, з  однієї   конфесії   в іншу. Та  є  речі , без  котрих  Різдво  немислиме. І  вони  настільки  вросли  в  традицію, що  ми уже й не  задаємося  питанням, звідки ці ж  речі  взялися, що  повязує  їх зі  святом  і що ж  вони  таки  означають?

Різдвяний вінок

Різдвяний вінок має Лютеранське походження. Це вічнозелений вінок з чотирма свічками. Першу свічку запалюють в неділю за чотири тижні до Різдва як символ світла, яке прийде в світ з народженням Христа. Кожної наступної неділі запалюють ще одну свічку. У останню неділю перед Різдвом запалюють всі чотири свічки, щоб освітити місце, де знаходиться вінок (це може бути вівтар церкви або обідній стіл).

Дзвіночки

Дзвін дзвіночків на Свята дійшов нас із зимових язичницьких свят. Коли Земля була холодна, вважалося, що сонце померло, а злий дух дуже сильний. Щоб вигнати злого духа, потрібно було сильно шуміти. До наших днів збереглася різдвяна традиція дзвеніти дзвіночками, одночасно співати і кричати. На Свята в церквах всього світу лунає дзвоновий дзвін. Але не для вигнання злих духів. Таким чином люди вітають пришестя Христа. У Скандинавії дзвоновий дзвін означає кінець роботи і початок свята, в Англії - похоронний дзвін на похоронах диявола і вітання Христа.

Виконання різдвяних гімнів на духових інструментах

Виконання різдвяних гімнів на духових інструментах - одна з чудово галасливих традицій Різдва. Ймовірно, вона прийшла з язичества, оскільки для вигнання злих духів потрібно було шуміти. В даний час її дотримуються в Німеччині і країнах Скандинавії. Музичний квартет виконує чотири різдвяні гімни біля дзвіниці або церкви. Різдвяні гімни закінчуються радісним передзвоном, який означає початок Різдва.

Різдвяні свічки

Світло було важливою складовою зимових язичницьких свят. За допомогою свічок і багать виганяли сили тьми і холоду. Воскові свічки лунали римлянам в свято Сатурналії. У християнстві свічки вважаються додатковим символом значущості Ісуса як Світла миру.
У вікторіанської Англії торговці щороку дарували своїм постійним покупцям свічки.
В багатьох країнах різдвяні свічки означають перемогу світла над тьмою. Свічки на райському дереві породили всіма нами улюблену різдвяну ялинку.

Димар

В Скандинавських країнах і Німеччині 24-го грудня Санта Клаус стукає в двері, в Англії ж і Америці його відвідини таємно. Санта Клаус нібито потрапляє в дім через димар.

Різдвяні листівки

В 1843 році англієць Хорслей намалював першу різдвяну листівку. 1000 екземплярів листівки були продані в той рік в Лондоні. Видавець Луї Пранг популяризував різдвяні листівки в 1875 році. Він провів в Америці загальнонаціональний конкурс на кращий дизайн різдвяної листівки. Удосконалення поштової системи і здешевлення поштових відправлень дозволили розсилати різдвяні листівки безлічі друзів в усіх точках планети.

Різдвяні колядки

Передбачається, що перша різдвяна пісня з'явилася в 4 столітті н.е., але вона була трохи похмура. У Італії часів Відродження з'явилися легші і радісніші різд'яні гімни. Вони вже починали виправдовувати свою назву (Різд'яні гімни - carols (англ.) - від французького "caroler" - танець під дзвін).

Різдвяні подарунки

Святий Микола традиційно вважається дарувальником подарунків. У Римі була традиція дарувати подарунки дітям на свято Сатурналії. Як дарувальник подарунків може виступати сам Ісус, Санта Клаус, Бефана (італійський Санта Клаус жіночої статі), різдвяні гноми, різний святі. Згідно старої фінської традиції, подарунки розкидає по хатах людина-невидимка.

Перший гість

Перший гість - це перша людина, яка заходить в дім і "впускає" Різдво (у деяких країнах ця традиція відноситься не до Різдва, а до Нового року). Іноді таку людину навіть спеціально наймають, щоб все було зроблено належним чином, оскільки є марновірство, пов'язане з першим гостем. Перший гість повинен тримати в руці ялинову гілочку. Він входить в парадні двері, проходить через дім і виходить через задні двері. Йому підносять хліб-сіль або якийсь невеликий подарунок як символ гостинності. Перший гість обов'язково повинен бути темноволосим чоловіком. Якщо першою гостею стала жінка - це погана прикмета.

Вогні

Раніше під час святкування Різдва однією з головних небезпек були різдвяні свічки. Тому у вітальнях тримали відра води на випадок пожежі. Ідея використовувати електричні гірлянди замість воскових свічок належить англійському телефоністу Ральфу Моррісу. На той час нитки електричних лампочок вже використовувалися в телефонних розподільних щитах, Морісу лише прийшло в голову розвісити їх на ялинці.

Омела

Древні друїди вважали омелу священною рослиною, символом вічного життя. Римляни цінували її як символ миру. Поцілунки під омелою - також римська традиція.

Сливовий пудинг

Перші сливові пудинги були приготовані в 17 столітті. Пудинг готували у великих мідних казанах за декілька тижнів до Різдва всім сімейством. При приготуванні кожен член сімейства загадував бажання. У пудинг клали 4 предмети: монету, наперсток, гудзик і кільце. Пізніше, коли пудинг ялини, кожен знайдений в пудингу предмет мав своє значення. Монета означала багатство в новому році, гудзик - холостяцьке життя, наперсток для дівчини означала незаміжнє життя, кільце - заміжжя (одруження).

Вчитель

А чому ж у різних країнах Різдво відзначається в різні дні? Наприклад, в Росії - 7 січня? Справа в тому, що ще в кінці 16-го століття в Європі був введений новий, так званий, "григоріанської" календар, покликаний скорегувати різницю між фактичною тривалістю земного року і, що випливає з "юліанського" календаря, за яким жили багато країн, включаючи Росію. Тривалість року в юліанському календарі перевищує фактичну всього на 11 з чвертю хвилин. Це, звичайно, мізерно мало в порівнянні з істинною величиною, але за багато століть накопичилася досить пристойна сумарна похибка, для виправлення якої римський папа Григорій і ввів новий календар.

У 1918 році григоріанський календар був прийнятий і в Росії , але церква продовжує жити по старому, юліанським календарем. Саме тому в Європі святкують Різдво 25 грудня, а у нас - 7 січня.

Наш народ за час свого існування збагатився багатьма різними обрядовими дійствами: колядки, вертепи та й самі ж приготування до свята, про яке ми так багато знаємо. Поряд з українськими традиціями є ще й інші, які по-різному святкуються і мають свій певний колорит. Кожна країна Європи має свої унікальні традиції святкування Різдва, кожна з яких передає національний колорит, дух народу, його звичаї: колядки, традиційні страви, святкова атрибутика. Але серед всіх країн є одна особливість, яка їх поєднує, – свято збирає разом родини, народжує в серці кожного світло та віру, надихаючи на добрі справи.                                                                                

 

 

 

 

 

Як зустрічають Різдво у Фінляндії

Вчитель

Зимова Фінляндія – це країна Різдва. Навряд чи в якомусь іншому місці нашої планети знайдеться стільки екзотичних різдвяних розваг, створених як руками людини, так і самою природою. До Фінляндії , до і після Нового року з’їжджаються з усіх кінців земної кулі тисячі дітей і дорослих, які мріють зустрітися з Санта Клаусом і подивитися чудовийріздвяний феєрверк – Північне сяйво.

Лапландія. Країна мрій.

Усі ми в дитинстві писали листи Дідові Морозу. Хтось притискав малюнок до шибки, уявляючи, як він пролітатиме вночі на оленях повз вікно і зрозуміє, що саме ти хочеш отримати в подарунок у новорічну ніч. А хтось просто кидав у поштову скриньку конверт із адресою: Діду Морозу, Лапландія. І в жодному разі не сумнівався, що лист потрапить у потрібні руки. Адже Дід Мороз, або фінською Йоулупуккі, справді отримує листи від дітей з усього світу й, щоб упоратися з нескінченним потоком кореспонденції та нікого не оминути увагою, має цілий загін помічників-ельфів і власний поштамт. Робота кипить цілий рік. І ви, якщо хочете, можете надіслати листа Дідові Морозу. Joulupukin kamman. 96930 Napapuri. Rovaniemi, Finland.

 

Лапландія – це не місто, а ціла історико-культурна область. Лапландія – це найекзотичніше, що є у Фінляндії. Звідси, в м’яких синюватих сутінках полярної ночі, до Європи вступає Різдво. Саме тут буває таємничий час Камоса, коли сонце не піднімається вище лінії горизонту – час розкішних барв і спокою. Найголовніше в Лапландії – особлива аура первозданної природи й древній саамський дух, який відчує кожен, хто мандрує цим дивовижним малонаселеним краєм. Мешкають тут 200 тисяч людей і стільки ж оленів. Останні – невід'ємна складова природи й улюблені казкові тварини. Адже саме олені – транспорт Діда Мороза. Незабутня пригода для всієї сім'ї – відвідини парку собак-лайок і північних оленей, Снігового селища, села Санта-Клауса, Снігової фортеці, перебування в сніговому іглу або ж на криголамі .Як відомо, Санта-Клаус мешкає за Полярним колом у фінській Лапландії на горі Корватунтурі. "Прописала" його там телерадіомовна компанія в 1927 році, й відтоді ані адресат, ім'я якого фінською звучить Йоулупуккі, тобто Різдвяний Цап (схоже, відлуння колядок), ані хто інший цього не заперечує. А дітлашня мало не з усього світу пише листи Санті саме в Лапландію. Саме звідтіля він мандрує світом на оленях, хоча дедалі більше людей приїздять у край саамів (лопарів, лапландців), щоб познайомитися з володіннями Дідa Мороза та з ним особисто.

Будинок Санта-Клауса в Лапландії

 

Різдво для фінів - мабуть, найважливіше свято року.Дух Різдва починає відчуватись тут ще з середини жовтня.

У цей час в магазинах у величезних кількостях з'являються традиційні імбирні пряники (piparkakku). Взагалі то, імбирне печиво можна придбати в будь-який час року, однак фіни вважають, що ці ласощі не на Різдво можуть купувати тільки туристи. Також у жовтні з'являється у продажу глегі (glogi) - фінський варіант різдвяного глінтвейну. Безалкогольний глегі готують з ягід, і продається він в таких же упаковках, як і звичайний сік. Напій подають гарячим, додавши у нього мигдаль, родзинки і різнь спеції (корицю, кардамон, гвоздику).

Дороге задоволення

Атмосфера стає ще більш святковою, коли в середині листопада випадає перший сніг і з'являється лід. У Гельсінкі на вокзальній площі Rautatientori заливають каток, де із задоволенням проводять час дорослі і діти. Наприкінці листопада головні вулиці Гельсінкі прикрашають барвистими гірляндами.

На площах міста, наприклад на Kauppatori, відкриваються різдвяні базари. Тут можна придбати вироби ручної роботи - фінські сувеніри, різдвяні прикраси, в'язаний і шкіряний одяг. Але пам'ятайте: Фінляндія - країна дорога, а ціни на сувеніри кусаються особливо. Найдешевший магнітик на холодильник коштує 3-4 євро, а оригінальні в'язані рукавиці - близько 50 євро. Традиційний теплий светр може обійтися в 100 євро. Якщо ви не схильні до марнотратства, все одно загляньте на ярмарок: торгівля зазвичай супроводжується невеликими концертами з традиційною різдвяною музикою і танцями

Мале свято

6 грудня, коли Європа святкує день Святого Миколая, Фінляндія відзначає не менш важливу дату - День незалежності. Фіни відносяться до державного свята з великою пошаною. У цей день в президентському палаці влаштовують бал для високопоставлених персон, що транслюється по телебаченню. Це свято є головною темою для розмов у наступні кілька днів - фіни активно обговорюють вбрання, зачіски і поведінку гостей балу.

Очікування свята завжди нестерпно, тому фіни вирішили скоротити час до Різдва: вже на початку грудня вони святкують так зване "мале різдво" (Pikku joulu). Зазвичай його відзначають разом з колегами, на підприємствах і в офісах влаштовують невеликі вечірки, розпивають глегі, а імбирне печиво поглинають цілими коробками.

Все й одразу

Підготовка до Різдва - справа неабияка, треба і будинок прибрати, і подарунки купити, і харчами запастися. У передріздвяні дні магазини забиті покупцями до відмови. Закупівлі робляться серйозно і надовго - складається враження, що жителі Фінляндії готуються до тривалої блокади. Хоча така поведінка не дивна: магазини перестають працювати вже 24 грудня після обіду і знову відкриваються тільки 26-го.

Оскільки Різдво - родинне свято, то подарунки - невід'ємний його елемент. До вибору подарунків фіни ставляться дуже серйозно і починають їх підшукувати в жовтні-листопаді, коли більшість магазинів робить знижки. Улюблені місця для пошуку подарунків - великі універмаги Stockmann і Sokos, а також торговельні центри Kamppi і Forum.
У таких магазинах і центрах можна знайти практично все що завгодно, починаючи з різдвяних листівок і закінчуючи побутовою технікою.

Оселедець з бруквою

Різдво для фінів - мабуть, найважливіше свято року. Жителі північної країни дуже люблять вишивати, тому багато прикрас майструють своїми руками: Віфлеємську зірку, янголят, маленьких Санта-Клаусів та різдвяні віночки. У Фінляндії чимало магазинів, де можна знайти матеріали для рукоділля на будь-який смак. Втім, особливо ледачі можуть купити вже готові прикраси.

 Перед Святвечором у помешкання вносять ялинки. Фіни полюбляють вішати серед прикрас прапорці різних країн. Популярні також "хімелі" – геометричні прикраси з соломи на кшталт українських оберегів. Часто на вулицю виставляють один-два снопи вівса для птахів. Свічки на ялинці запалюють уперше напередодні Святвечора. Тоді ж обов'язково паряться в сауні. Кульмінація року – Святвечір 24 грудня. Рівно опівдні в місті Турку, колишній столиці, оголошується "різдвяний спокій".Різдво – найтрадиційніше з фінських свят. Це час для сім'ї, близьких родичів, безсімейних друзів, однак передовсім – для дітей.

Святвечір  (24 грудня), відзначають за сімейним столом. Традиційне меню не відрізняється особливою вишуканістю і включає різдвяний окіст (joulukinkku), маринованого лосося, оселедець, блюда з картоплі (perunalaatikko) і брукви (lanttulaatikko). На десерт випікають маленькі тістечка у формі зірки з начинкою з сливового джему (tаhtitorttu).

Печенье piparkakku

 

День Різдва у Фінляндії - це пасивний відпочинок і поїдання залишків з учорашнього столу. А ще - очікування 26 грудня, Дня Cвятого Стефана, у який прийнято ходити в гості до друзів і родичів. Якщо дозволяє погода, в цей день люди відвідують святкові заходи на відкритому повітрі.

Де б вам ні довелося відзначати Різдво - в родинному колі у Гельсінкі або ж в котеджі в далекій Лапландії - невід'ємним елементом свята буде фінська сауна. Розігрівшись, треба обов'язково скупатися в ополонці або ж вивалятися в снігу, щоб замерзнути до задубіння, і тільки потім бігти назад в сауну - тоді все буде по-фінськи.
Щоб долучитися до гарячої фінської традиції, необов'язково їхати до Лапландії. У
І снігу в столиці взимку більш ніж достатньо, так що повалятися буде де.

 

 

 

 

 

 

Вчитель

 

Скільки солодких спогадів лишається  нам з дитинства? І напевно більшість з них припадає на Різдвяні свята. Різдво – це найважливіше свято в році для будь-якої французької сім'ї, тому готуються до нього ґрунтовно, за цілий місяць. Різдвяні свята у Франції Святкування Різдва в сучасній Франції розтягується на цілий місяць. Починаючи з 6 грудня, в день святого Миколая, воно підходить до кінця тільки 6 січня – в день Короля (або день Епіфанії). Цей період є найбільш радісним і приємним як для дорослих, так і для дітей. Торгові вулиці яскраво ілюміновані, святкові ялинки у величезних кількостях стоять не тільки в квартирах і на вулицях, але і в під'їздах будинків. Натовп гарячково хапає все, що згодиться в подарунок, особливо дітям, які чекають на прихід Père Noёl.    Saint Nicolas Святий Миколай, покровитель дітей. Його день святкують 6 січня. Згідно легенди він став прообразом Père Noël (Батько Різдва). Діти очікують його приходу щоб отримати подарунки. Напередодні, діти виставляють своє взуття перед коминами, а поряд з ними моркву та цукор для мула. Не забувають у про Святого Миколая. Його очіккелих вина. Розповідають, що напередодні свята Святий Миколай проходить від будинку до будинку у пошуках слухняних дітей, які й отримають від нього подарунки, переважно солодощі, ті ж які не були дуже слухняними, отримають різку (une trique) від супутника Миколая Père Fouettard (Батько з різками). Але ця традиція зберіглася лише на півночі Франції. А в інших регіонах, подарунки проиносить Père Noël. Noël (Різдво) За кілька днів до Різдва у всіх соборах починаються вечірні концертні програми. Відбуваються численні різдвяні ярмарки. Прикрашають ялинку, яка вже стала символом Різдва у Франції. Традиція наряджати її прийшла з Німеччини, спочатку поширившись в Ельзасі, ймовірно в 16 столітті, а потім у Лотарингії. В інші французькі регіони різдвяна ялинка прийшла разом з жителями вищезгаданих регіонів, які втекли після німецької анексії 1871 року. З тих пір це захоплення не згасає. Невід'ємна традиція святкування Різдва - це «різдвяні ясла», які зображують сцену народження Христа. Встановлюють їх у церквах і в приватних будинках. Традиція ця – загальноєвропейська. Згідно з легендою, засновником її був святий Франциск Ассізький (Saint Francois d'Assise). Ясла, створені в Празі в 1562 році, відомі як перші в світі. Що стосується Франції, то перші ясла, оточені двадцятьма дерев'яними позолоченими статуями, до сих пір можна побачити в церкві Шаурса (Chaource), в департаменті Про (Aube). З сьомої години вечора вулиці починають пустіти. Адже всі сім’ї збираються на традиційну Різдвяну вечерю Різдвяна вечеря має назву «ревейлон» і складається з семи страв: суп з шалфеєм та часником, шпинат та тріска, зелені та чорні маслини, жарена риба, цвітна капуста, сельдерей в анчоусном соусІ, равлики, гусяча печінка. Особлива традиція французів – це різдвяне поліно(Буш де Ноель). Вважалося, що воно має магічні сили і впливає на врожай. В різдвяне поліно клали подарунки для дітей. Зараз французи випікають святкові торти та  рулети у формі Буш де Ноеля Найпочесніше місце належить найстаршому члену сім’ї. У його обов’язки входило запалити Різдвяне поліно, яке має горіти усю ніч. Це робилося для того, щоб підвищити і поліпшити якість врожаю. Для поліна обиралося те дерево, плоди якого були найбільш бажаними. У деяких провінціях прийнято ховати в різдвяне поліно подарунки для дітей, особливо солодощі та фрукти. А ще це поліно присутнє у вигляді торта, який так і називається bûche de Noël Різдвяна вечеря переважно складається лише з пісних блюд (риба, фрукти, каштани, горішки), але подаються вони у такій кількості, що цю вечерю недарма називають gros soupé (величезна вечеря). Опівночі, згідно традиції, усі відправляються на святкову месу. Головна різдвяна служба проходить в Notre Dame de Paris. Вночі на Єлисейських полях відбувається масове гуляння. Там світло як вдень від безлічі різнокольорових лампочок, розвішаних на деревах.

У Франції є декілька новорічних героїв.

Пети Ноель, який приходить з подарунками в дома, де є діти.

Три біблейські волхви – Мельхиор, Каспар, Бальтазар, які приходять

до маленьких французів у різдвяну ніч.

Пер Фуєтар, який наказує дітей, що були неслухняними.

Та Пер Ноель, який приїзджає на віслюку в деревяних черевиках з

корзиною подарунків, залазить в дім через димохід та розкладає подарунки

слухняним дітям у чобітки.

 

 

 

 

 

 

 

 

Різдво в Італії - традиційне родинне свято

Вчитель

Різдво в країні-музеї, як ще називають Італію, одне з найулюбленіших і очікуваних. Прослухавши  інформацію  про  святкування  Різдва  ми повною мірою насолодимося  національним колоритом гостинної країни.

 

Як зустрічають Різдво в Італії

 

 

 

 

 

Buon Natale! Саме так різдвяне привітання звучить по-італійськи.

Груднева Італія - ​​правильне місце для змучених вогкою українською зимою любителів прекрасного.

До Італії за різдвяною казкою не їздять. Не тому, що тут не люблять Різдво, - ще як люблять, країна-то католицька! Просто в середземноморському кліматі і серед розкішної ренесансної архітектури загубиться будь який  різдвяний базар. Вони, розбиті на міських вулицях ще наприкінці листопада, і губляться.

Ну і нехай. За ялинкою, снігом, глінтвейном, імбирними пряниками та іншою смакотою можна поїхати і в Нюрнберг, і до Відня. Але в різдвяній Італії стільки прекрасного! Чим більше ви любите прекрасне - тим більше вам сподобається в Італії.

Ялинки в дефіциті

Ну а ялинки ... Буває що у грудні на всю Венецію вдається виявити одну-єдину ялинку, та й та може бути зроблена зі ... свіжої полуниці. Венеція взагалі здається найбільш антиріздвяним містом світу: трохи ліхтариків, трохи новорічних сувенірів в лавках - от і всі нагадування про свято. Ось у лютому - так, тоді Венеція спалахне карнавалом, і мало не буде.

Втім, різдвяний базар у Венеції все ж є: з 4 по 24 грудня на площі Святого Стефана у двох десятках дерев'яних будиночків продається приємний святковий скарб, а для дітей влаштовуються вистави. Ще одна місцева фішка - надягати новорічні ковпачки на голови мармуровим левам у Палаццо Дожа, а заодно - приклеювати скульптурам бороди.Прихильникам ялинок можна порадити Мілан або майже сусідню з Венецією Верону. А найкрасивіші італійські різдвяні ярмарки з костюмованими виставами проходять в Генуї і Больцано. Якщо ви збираєтеся туди, ми вам вже заздримо.

Ялинка біля Колизею у Римі

Святі на поживу

Справжній старт італійських зимових свят - 8 грудня, коли дістаються і розкладаються вертепи (presepio). Майже в кожному місті проходять виставки вертепів, часто вони платні, але надзвичайно цікаві. Багатьом презепіо вже не одна сотня років, і зроблені вони дуже майстерно. Наприклад, в джульєттівській Вероні презепіо демонструються в давньоримській Арені (Арена ді Верона, близько 30 р. н.е.) На Пьяцца Бар. Побудована для гладіаторських боїв, вона нагадує римський Колізей, тільки трохи поступається йому в розмірах.

Взимку над цим об'єктом зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО спалахує срібна комета (Stella Cometa). Оригінальна скульптура Рінальдо Олівьері на тему Різдва прикрашає Верону в дні зимових свят з 1984 року. Особливо гігантська зірка ефектна у вечірній час: підсвічування просто приголомшливе. Виставка вертепів з усього світу, від європейських до африканських країн, в Арені триває до кінця січня, і Стелла комета - один з елементів експозиції.

У Римі найкрасивіші презепіо знаходяться, ясна річ, у ватиканському соборі Святого Петра. До речі, презепіо - настільки необхідний елемент італійського Різдва, що зустрічаються вони навіть на святковому столі. Шоколадні та борошняні фігурки святих і тварин сусідять тут з не менш смачними сучасними італійськими знаменитостями.

Вертеп-прозепіо в Орвьєто

Джаз з цукром

Про свята нагадують дзампоньяри - альпійські пастухи, які виспівують різдвяні гімни. Їх можна зустріти на вулиці. А от народних гулянь в Італії не чекайте: як і скрізь у Європі, Різдво тут - тихе сімейне свято. Відмінність тільки в тому, що подарунки дітям приносить не Санта-Клаус, а його двійник бородатий Баббо Натале.

Щоб отримати від старого в оленячої упряжці презент, бажано попередньо написати йому листа і опустити його в червону поштову скриньку. Такі скриньки в передріздвяні дні розставлені по всій Італії. А можна обмежитися посланням батькам з вдячністю і шаною. Скриньки для цього не потрібно: за традицією діти кладуть такі послання матусі під подушку, а вона у Святвечір після обіду зачитує листа вголос.

Ну і звісно, яке ж католицьке Різдво без традиційної промови Папи Римського. І для більшості римлян вона звучить не по телевізору, а вживу - адже до площі святого Петра - рукою подати.

Якщо вам  схочеться побувати на різдвяній месі у Ватикані і побачити Папу Римського, варто спробувати потрапити в собор Святого Петра в ніч з 24 на 25 січня або опівдні 25 січня. Літургії також проводяться увечері 31 грудня, а ще - 1 і 6 січня.

У кожного регіону Італії є своя специфіка святкування Різдва. Наприклад, в храмах Умбрії проходять різдвяні концерти, де звучить не тільки духовна, але й, скажімо, джазова музика. У тосканських селах в зимові свята палять великі багаття, навколо яких і киплять всіляки веселощі. А в місті Оратіно зберігся чудовий звичай: спочатку ліпити, а потім спалювати величезний факел з цукру.

Різдвяна вистава у Неаполі

Спадок римлян

Багаття і смолоскипи з'являються на Різдво невипадково. Свято 25 грудня в Італії має язичницьке коріння: за часів Римської імперії в цей день відзначалися Сатурналії, зимове сонцестояння. Пам'ять про Сатурналії проявляється у звичаї підпалювати на Різдво велике поліно, яке в ідеалі має догоріти до Нового року. Це ж поліно з'являється на різдвяному столі у вигляді шоколадного десерту Серра.

Як відомо, населення аппенінського півострова - народ гарячий.
Саме тому чимало людей вважають, що святкування Різдва у них відбувається зі справжнім південним темпераментом. Але ні! Ревні католики, італійці понад усе шанують свою родину, тому Різдво в Італії проходить тихо і мирно, за великими святковими столами.

За ними збирається уся родина. Традиційна страва - риба. Подекуди на святковому столі її - до 20-ти видів. Серед цього всього рибного різноманіття виділяється смажений або ж запечений вугор. На столі обов’язково повинні бути чечевиця, біла квасоля, макарони з сардінцями в соусі з волоських горіхів Найважливіший елемент застілля - апетитний та ароматний міланський пиріг "Панеттоне". Кожна італійська господиня пече його по своєму, але в результаті практично завжди пиріг виходить неперевершеним. Ще б пак - рецепту "Панеттоне" - понад 500 років.

Взагалі, добре поїсти за святковим столом італійці люблять, причому роблять це тричі: у Святвечір, а також 25 і 26 грудня. Туристи теж не залишаться за бортом кулінарної розкоші: в численних кулінаріях в ці дні різдвяної їжі - завались. Все не просто смачно, а неймовірно смачно. Солодощів можна набрати з собою і з'їсти в готелі - за ціною вийде не набагато дешевше звичайного кафе, зате час заощадить.

Ялинка і презепіо біля Собору Святого Петра у Ватикані

Як стілець на голову

Якщо ви приїхали в Італію після Різдва, у вас все одно є шанс долучитися до святкової атмосфери. Вертепи-презепіо, зазвичай, стоять майже місяць - до Водохреща (Бефана, 6 січня). І лише тоді ясла знову ховають до наступних свят, а разом з ними з вулиць і храмів зникає і мішура з ліхтариками: свята закінчилися.

За новорічними феєрверками варто вирушити до Колізею і на набережну Тибру. Втім, найкрасивіші італійські феєрверки проходять все-таки не в столиці, а в Неаполі. Радіючи настанню Нового року на італійських площах, будьте готові до відсутності звичного шампанського: тут цей напій з Новим роком не асоціюється. Просто замість шампанського італійці віддають перевагу місцевому вину.

Традиційне святкове привітання країні читає ... ні, не президент - Папа Римський.Так, і ще. На Новий рік в Італію можна їхати сміливо, не боячись бути задавленим старим стільцем, кинутим з вікна. Завчена ще з дитинства інформація щодо італійського звичаю викидати під бій курантів старі меблі через вікна не зовсім достовірна. У сучасній Італії нарватися на феєрверк зі сміття в новорічну ніч досить складно. Воно й зрозуміло: ну от ви б стали кидатися стільцями у святковий день? Воно й зрозуміло: ну от ви б стали кидатися стільцями у святковий день?

 

Святкування   Різдва  у Великій Британії

Вчитель

У всіх радісний настрій, всі готуються до приходу чогось нового і гарного. Я думаю, що не помилюся, якщо скажу, що для більшості українців Новий рік та Різдво - це найулюбленіші свята. Цікаво, а як йдуть справи з подібними торжествами на Туманному Альбіоні? У Сполученому Королівстві традицій, ритуалів, прикмет і іншого, пов'язаного із зимовими святами, напевно, більше, ніж у всій Європі. Причому є традиції старовинні, і відносно юні, але такі, що вже встигли міцно укорінитися в надрах британського менталітету. Різдво для Англії - саме велике торжество. Святкують Різдво в Англії за різдвяним обідом, на якому звучить мова самої королеви. Перед святковим обідом, всі англійці відвідують церкву. Напередодні Різдва на центральній Трафальгарській площі в Лондоні встановлюють головну ялинку Великобританії. На другий різдвяний день в Англії святкують день Святого Стефана. У цей день прийнято відкривати спеціальні ящики з пожертвами і роздавати всі гроші нужденним англійцям. До Різдва вся Англія перетворюється до невпізнання. Лондон, безумовно, центр всієї Різдвяної метушні, веселощів. У магазинах, різдвяні розпродажі, на вулицях міста виступають артисти, співаки, клоуни. Напередодні Різдва англійці збираються біля головної ялинки на Трафальгарській площі, де благодійні організації проводять вистави для дітей та дорослих з співом гімнів.  На деревах починає блищати різнобарвна мішура, виблискувати гірлянди, кольоровий папір в традиційному англійському стилі в клітинку. Будинки перетворюються у всілякі відтінки веселки, віщуючи різдвяні свята. Лужки і газони радують різними статуетками Отця Різдва, на дверях з'являються красиві різдвяні вінки, а вікна виблискують скандинавськими вогнями. У вікнах будинків виблискують привітальні Скандинавські вогні, а над дверима вже важать вінки з омели і гостролиста. Гостролист символізує достаток, омела - гостинність і родючість. Кожна пара, пройшовши під цими гілками, повинна поцілуватися. Справедливості ради відзначимо, що головним святом в Британії вважається саме Різдво, а не як прийнято у нас Новий рік. На Різдво всі обмінюються дарунками і надсилають один одному вітальні листівки. У Англії з XIX ст. увійшло до звичаю обмінюватися вітальними листівками - замість обов'язкових колись особистих привітань зі святом. Зберігається ще старий звичай прикрашати будинок до Різдва гілками вічної зелені - плющем, гостролистом і ін. Як і раніше, укріплюють гілочку омели білої над дверима. По звичаю раз на рік, напередодні Різдва, у чоловіків є право поцілувати будь-яку дівчину, що зупинилася під прикрасою з цієї рослини. Звичай прикрашати ялинку з'явився в Англії порівняно недавно, в середині XIX ст., і був завезений сюди з Німеччини. Королева Вікторія і принц Альберт вперше влаштували ялинку для своїх дітей у Віндзорі, і ця мода швидко поширилася. Зараз майже в кожному англійському будинку до Різдва прикрашають різнокольоровими блискучими іграшками і солодощами ялинку, на верхівці її зазвичай укріплюють Різдвяну фею або велику срібну зірку. Давайте поговоримо ще про одну традицію… традицію дарувати подарунки. І хто ж не любить їх отримувати? Більш всього таланить дітям, хоча і дорослі не залишаються без уваги. У Святвечір діти лягають спати після того, як їм прочитують молитви і різдвяні історії. До цього вони обов'язково залишають пиріг з фаршем і молоко для Father Christmas'а і морквину для Рудольфа (олень) - інакше дарунків не чекай! Подарунки розносить Father Christmas - майже близнюк нашого Діда Мороза. Правда, його англійському побратимові повезло менше: адже у нього немає помічниці – снігуроньки! Маленькі англійці пишуть йому листи і спалюють їх в каміні, аби Father Christmas міг прочитати по диму з труби про їх бажання. Звичай дарувати подарунки на Різдво остаточно затвердився в Британії лише у вікторіанські часи (королева Вікторія правила в 1837-1901 рр.) Звичай складати дарунки в панчоху або шкарпетку теж пов'язаний з вікторіанською Англією. Для нього існує таке пояснення: «Різдвяний дід» подорожував по повітрю і потрапляв у будинки через димар. Спускаючись в один з будинків, він упустив декілька золотих монет в шкарпетку, яку повісили сушитися над вогнищем. З тих пір у Різдвяний Святвечір на камін стали вивішувати шкарпетки і панчохи в надії, що туди що-небудь впаде. Різдво в Англії - це сімейне свято. Ніч під Різдво носить назву «ніч свічок», так як в святвечір запалюють Різдвяну товсту свічку. Ранок Різдва – 25 грудня – починається зазвичай рано, тому що в цей ранок вся сім'я розкриває свої подарунки. Особливо цього чекають діти. Який вже тут сон! Швидше у вітальню, де під нарядною ялинкою розкладені і давно вже чекають дарунки в яскравих обгортках! Та що гріха таїти, всі ми стаємо трішечки дітьми в ці святкові зимові дні! Наймолодший член сім'ї вручає всім подарунки, у тому числі і дорослим. Англійці  обов'язково ходять в гості на Різдво - вважається, що це сімейне свято, його не можна відзначати на самоті. У Різдво за святковим столом в батьківському будинку збираються всі діти, з'їжджаються родичі та друзі і, після взаємних привітань, починається різдвяний обід. Як аперитив до столу прийнято подавати «коктейльні» закуски з креветок, потім, на головне – індичку в смородиновому соусі, а на десерт – Різдвяний Пудинг або Різдвяний Пиріг. Генріх VIII привніс в різдвяну традицію щось нове: замість гусака на різдвяному столі з'явилася індичка. Англійці люблять "зимові овочі", тому ви не побачите на столі олів'є та заливну рибу. Замість цього, на вашій тарілці дивитимуться на вас відварена брюссельська капуста (англ. brussel sprouts), запечений пастернак з хрусткою скориночкою (англ. roasted parsnips), запечена картопля, шматочки індички з журавлинним соусом (англ. cranberry sauce). Після цього, зазвичай подається різдвяний пудинг (англ. Christmas pudding), який поливається підігрітим бренді і підпалюється. Тоді як він горить, його вносять до кімнати з гостями, які заворожено дивляться на полум'я. Традиційний пудинг роблять зі всіляких сухофруктів, таких як родзинки і чорнослив. Подається пудинг зі шматочком масла, розтертого з бренді і апельсиновою цедрою (англ. brandy butter). Прикрашається верхівка пудингу гілочкою гостролиста. У нього також кладуть декілька монет – пенси (до 1969 року використовувалися срібні сикспенси). Вважається, що вони принесуть успіх тому, хто їх знайде в своєму шматочку пудингу. На пудингу солодощі не закінчуються. Жодна сім'я не обійдеться без різдвяного торта. Торти прикрашаються пластмасовими дідами морозами в санях або фігурками з марципана. У три години після полудня вся Англія збирається у телевізорів, аби поглянути святкове звернення королеви до підданих, після чого настає період різдвяних родинних ігор і розваг. До різдвяного розпродажу всі магазини готуються заздалегідь. До речі, врахуйте, що дарувати на Різдво в Англії можна все на світі, залежно від ваших смаків і можливостей. Офіційно розпродажі оголошуються в двадцятих числах грудня. Найбільші знижки надають універмаги - department store. Флагманом лондонських, та і взагалі британських супермаркетів, вважається Harrod's - говорять, є люди, які лише на розглядання його вітрин витратили декілька днів. Ось де дійсно продається все, чого душа бажає! І все за надхмарними цінами. Але що тут справді радує, це те, що "персонал працює до тих пір, поки не буде задоволена остання примха останнього клієнта"... Знижки в цьому магазині теж "надзвичайні" і в безумному марнотратстві доходять аж до 75%!  Для англійців Різдво важливіше святкування Нового року. В цей день правильні і манірні англійці, не соромлячись, висловлюють свої почуття.

 

 

 

 

 

Різдвяні свята у Німеччині

 

Різдво є одним з найбільш значущих і старовинних свят в людській історії. Німеччина, як і більшість інших країн, святкує Різдво 24 грудня, у Святу ніч. Сім'ї збираються у багато накритих столів у очікуванні Санти ( "Weihnachtsmann"), який приносить подарунки цієї ночі. У цей день більшість сімей обмінюється подарунками - цей звичай називається "Bescherung". За Святвечором йдуть ще два різдвяні дні - 25-е і 26-е грудня - офіційні вихідні дні, які проводяться з сім'єю та друзями. Різдво, або як його називають німці, "Weihnachten", є тихим часом в Німеччині. Люди перебувають у задумливому настрої. Міські вулиці та офіси прикрашені різдвяними вогнями і гілками ялини і сосни. Будинки зазвичай ледь прикрашаються - звичайно, ви побачите і вогні у вікні, і намальовані на вікнах фігури і сніжинки, але все дуже в міру. Кольори "Weihnachten" у Німеччині - червоний і темно-зелений. Період з 1-го по 24-е грудня у Німеччині має назву "Adventszeit" ( "Час Адвента") - це час перед Святвечором. Латинське слово "adventus" означає "пришестя". Мається на увазі очікування пришестя Ісуса Христа у світ у перший день Різдва. У перший день Адвента батьки дають своїм дітям календарі Адвента ( "Adventskalender"), які відраховують дні у зворотньому порядку. Сто років тому такий календар з'явився вперше. Діти мали вирізати надруковані картинки і власноруч вклеювати їх у підготовлені 24 віконця. У віконцях можна було прочитати невеличкі римовані рядки, придумані самим видавцем. Різдвяний календар виявився на стільки популярним, що впродовж наступних тридцяти років його регулярно перевидавали, з'являлися нові моделі. І вже в 20-х роках доводилося вибирати між великою кількістю найрізноманітніших різдвяних календарів. Так з Мюнхена різдвяні календарі поширилися по всьому світу. Кожного дня грудня діти можуть відкрити одні з дверцят календаря і отримати подарунок - маленьку шоколадку у формі зірки або дерева, або невелику іграшку. Ці календарі покликані скрашувати очікування Святвечора. Купуючи сьогодні різдвяний календар, очі просто розбігаються – такий величезний вибір: це і шоколадні календарі – щодня по новій шоколадці з якимось казковим мотивом; і календарі-іграшки – щодня нова маленька іграшка; календарі-рецепти; календарі-конструктори. Також зображення Ніколауса, або, як кажуть в Україні, Святого Миколая, з мішком з подарунками за плечима пішло гуляти по планеті саме з Баварії. Всі чотири тижні Адвенту - щасливий час для тих, хто вірить в красиву історію Різдва та бажає зробити цю пору року ще більш чарівною. У першу неділю Адвенту, в ознаменування його початку, безліч сімей в Німеччині роблять "Adventskranz" ( "вінок Адвента"). Зазвичай "Adventskranz" робиться з гілок вічнозелених дерев і прикрашається червоно-зеленими стрічками, сосновими шишками і чотирма свічками - по одній на кожного тижня Адвенту. Сім'ї, що дотримуються релігійних традицій, збираються щонеділі навколо вінка, щоб освятити наступну свічку і співати різдвяні гімни. У минулому це мало ще більше значення, оскільки різдвяна ялинка виставлялася на загальний огляд лише на Святвечір. До цього часу святкову обстановку і аромат хвої забезпечував "Adventskranz". Першу згадку про різдвяну ялинку ( "Tannenbaum") було записано в 1605 в Страсбурзі. Ялинкові прикраси того часу являли собою "троянди, зроблені з кольорового паперу, яблук, вафель, фольги, цукру". Однак різдвяна ялинка як традиція з'явилася тільки до середини 16-го століття, коли перша балада про "Tannenbaum" з'явилася у пресі. До 19-го століття традиція поширилася по всій Німеччині, перетнула німецькі кордони і досягла Сполучених Штатів. Для прикрашання різдвяних ялинок німці використовують різні ялинкові прикраси: горіхи, льодяники і свічки. Широко поширене переконання, що першим, хто поставив свічки на різдвяну ялинку, був Мартін Лютер. Ідучи одного разу додому зимовим вечором і складаючи проповідь, він відчував побожний трепет перед видом діамантових зірок, мерехтливих крізь крони дерев. Щоб показати красу цієї картини своїй сім'ї, він поставив в головній кімнаті ялинку і заставив її гілки запаленими свічками. Зараз свічки практично повсюдно замінені електричними лампочками. У деяких частинах Німеччини існує інша різдвяна традиція: 26-го грудня відвідувати сім'ї друзів і хвалити їх різдвяні ялинки. Німці називають це "Christbaumloben" ( "Хвала різдвяної ялинки"). Зазвичай ви дзвоните у двері, і коли вам відкривають і впускають всередину, ви дивитеся на ялинку і говорите: "Гарне дерево!" ( "Ein schöner Baum !"). Чому люди роблять такі дивні речі? Все дуже просто: той, хто хвалить ялинку, за традицією отримує стакан алкогольного напою. В цій країні також вірують, що різдвяна їжа – чудодійна. У Німеччині готують салати з 7-9 компонентів, надаючи перевагу пророслим квасолі та сочевиці, що символізують благополуччя. Оселедець з ікрою і пиріг з маком повинні принести стільки грошей, скільки в них ікринок та мачинок. Типова різдвяна страва у Німеччині – різдвяний гусак, приготування якого прийшло до них з Англії. У передріздвяний час немає нічого, що так вселяє благоговіння, як відвідування , різдвяного базару. У кожному місті є свій власний різдвяний базар, де люди збираються для святкувань Святок. Там вам запропонують випічку, цукерки та іграшки, а також місцеві фірмові страви. Базари відкриваються перед першою неділею Адвента і зазвичай продовжують працювати до полудня 24-го грудня. "Різдвяним містом Німеччини № 1" часто називають Нюрнберг. Різдвяний базар Нюрнберга є найбільшим та найстарішим в країні. Різдво в Німеччині плавно перетікає в Новий рік. Новий рік ("Silvester") у Німеччині святкують з 31 грудня на 1 січня. Новий рік з родиною, як правило, не зустрічають. Вечірки, концерти, дискотеки, ресторани відкриті до ранку. А коли годинник б'є північ, німці підіймаються на стільці, столи, крісла та з дванадцятим ударом «встрибують» у Новий рік. А після цього виходять на вулицю і вітають усіх сусідів і просто знайомих, п'ють шампанське, запускають у небо феєрверки, петарди, салюти. У ці свята прийнято класти під ялинку подарунки членам своєї сім'ї. Якщо турист потрапляє в Німеччину не перший раз, то вражений змінами, що відбулися. Вся країна світиться, кожен окремо взятий будиночок. Казково

 

Вчитель

 

«Різдво- це  свято, що  приносило, приносить і  приноситиме  добро». Давайте ж  напередодні   новорічно – різдвяних  свят   перетнемо  кордони  ще інших  європейських  країн  і  дізнаємося  , як  святкують  ці  свята .

В Чехії з особливою ретельністю наряджають ялинки, звичайно увечері 24 грудня. Цей час доби називають щедрим. Спочатку для гарного настрою дарують один одному подарунки і тільки потім сідають вечеряти всією сім'єю.У центрі столу - запечений з тмином короп. Його купують живим, дають якийсь час поплавати у ванні, а потім... він появляється на святковому столі.

Після вечері ворожать. Найулюбленіший спосіб - на яблуках. Їх розрізають упоперек, і якщо всередині виявляється правильна зірочка з кісточок, прийдешній рік буде щасливим. Деякі люблять пускати по воді засвічені свічки в шкаралупах від волоських горіхів. Якщо свічка не потоне, щастя на весь рік забезпечене.

В Угорщині різдвяне меню угорців-католиків значно відрізняється від меню угорців-протестантів. На відміну від протестантів католики дотримують строгу послідовність як в подачі блюд, так і в їх асортименті.

В деяких селах їх певне число: 7 або 13. Вечерю починають з того, що з'їдають по часточці часнику з шматком хліба або калача, потім - по горіху і по часточці яблука, потім слідує локшина або галушки з маком, квасоля з маслом, сирні коржики, солодкі борошняні вироби, і закінчується вечеря звичайно капустяним, рідше - квасоляним супом.

Головна страва столу - порося, яке, по повір’ях, повинно принести щастя в сім'ю.

В Данії підготовка до Різдва починається за два місяці. На вулицях і площах з'являються гірлянди, червоні серця з паперу і шовку і солом'яні козли. На головній міській площі біля ратуші ставлять центральну ялинку, а під нею - великий скляний ящик, куди кидають гроші для бідних дітей з інших країн.

У святі Різдва збереглися прикмети стародавнього землеробського свята. Так, шведи і данці на Різдво випікають коровай у формі кабана, якого називають "святковий вепр". На випічку цього "вепра" нерідко йде зерно з останнього снопа. Коровай стоїть на столі протягом всього Різдва, нерідко його зберігають до початку весняної сівби.

На початку різдвяного тижня прийнято запалювати товсту свічку. Щодня її спалюють до певного віділення. Увечері 24 грудня сідають за стіл, де стоїть традиційна качка з яблуками.

В Іспанії Різдво дуже веселе. Велика частина населення виходить на вулиці, вбравшись в національні костюми, всі співають і танцюють. Перед початком різдвяної меси прийнято збиратися перед входом в храм і танцювати, узявшись за руки. Всю ніч відкриті кондитерські лавки, щоб свято було не тільки веселим, але і солодким. Іспанські провінції дуже поважають свої місцеві традиції. Наприклад, у Валенсії в різдвяних процесіях разом з людьми йдуть ляльки-гіганти, які потім розігрують спектаклі. Жителі міста Алкоя задовольняються виставами старовинного театру маріонеток "Тіріситі". У місто Агост під Різдво урочисто входить Король маврів, і дівчата танцюють з ним мавританські танці.

Готують обов'язково мигдалевий суп, медово-горіхову халву, рисову кашу, свинину, шинку, варені каштани.

29 грудня, в день простаків, вся Іспанія жартує, цього дня не можна вірити навіть теленовинам.

В Шотландії на Різдво випікають стародавню кельтську страву - вівсяні коржики, тонкі і круглі. Їх роздають всім членам сім'ї рано вранці, але з'їсти її можна тільки за вечерею. Весь день треба носити їх з собою. Якщо поламав або обгриз - наступного року будеш покараний, якщо зберіг - чекай хороших новин. І, звичайно ж, на столі - смажений гусак.

У Швейцарії починають готуватися до Різдва за цілий місяць. На спеціальний столик кладуть вінок з віток і кольорів і кожну неділю ставлять в нього по свічці. Поява четвертої свічки означає настання Різдва. На кожному святковому столі - традиційний лосось і особлива печеня.

У Швеції напередодні Різдва йде серйозна робота. Все, що можна, заготовлюють про запас, щоб все свято можна було нічого не робити. Чоловіки рубають дрова, жінки чистять посуд, прибирають кімнати, над столами вішають корони з соломи, прикрашені різноколірними латочками, підлогу вистилають свіжими ялиновими і ялівцевими гілками.

На святковому різдвяному столі знаходяться окіст, каша, риба і особливий хліб з маслом. Прикраса столу – варений шпигований язик і смажена свиняча голова, пиво. На вечерю - смажений гусак з яблуками і сливами, смажена свинина, тушкована картопля, кабачки, пироги з фруктами.

Начало формыКонец формыВчитель

 

Цікаво було   дізнатися, як  же  святкують  це   величне    свято  в  різних   країнах ,але  слід   згадати   як  це  роблять  і  в  нашій    Україні  та рідному  Закарпатті

Різдво у Закарпатті

Новорічні та різдвяні свята на Закарпатті - це, мабуть, найчарівніший час в році, коли люди поринають в атмосферу дива і дарують собі та своїм близьким незабутню казку, адже  Закарпаття – це казка і навіть більше. Закарпаття без жодних вагань можна назвати екзотичним куточком України. Воно відрізняється від усіх регіонів, колоритною  місцевою  мовою, кухнею, традиціями  та ментальністю  мешканців.

Святий вечір Різдво Христове на Закарпатті святкують з традиціями, яких, швидше за все, Ви більше не зустрінете в жодному куточку України. Перш за все, потрібно зазначити, що Різдво на території  області починають святкувати 24-25 грудня. Пояснюється це тим, що Закарпаття, незважаючи на найменшу кількість населення серед усіх інших областей України багатонаціональне, і громадяни багатьох національностей проживають у нас.  Відповідно і багато релігійних конфесій,а Закарпаття межує з чотирма європейськими державами, що входять до складу Європейського Союзу. Переважна більшість європейців (християн) живе за Григоріанським календарем, тому Святий вечір та Різдво Христове вони святкують 24 та 25 грудня відповідно.

В християн, що святкують Різдво 7 січня, за Юліанським календарем до свят вечора готуються ретельно, за кілька днів до нього. Взагалі Різдво та Великдень два найбільші та найсвітліші свята для закарпатців. Газдині (господині) прибирають в будинках, а газди (господарі) на подвір’ях біля власного будинку. Багато людей дотримуються строгого посту, що розпочинається ще після дня Святого Михайла, наприкінці листопада.

 На Святвечір   за традицією кожен член родини  повинен бути вдома, причому не можна спізнюватись до святкового столу, бо будеш весь рік блукати. Починається трапеза, зі сходом першої зіроньки на небі, і тоді кожна сім’я збирається в дружньому колі, молиться, і газда промовляє: «Христос народився», а вся сім’я відповідає «Славімо його». Тоді всі сідають за стіл і починають вечеряти. Під час цієї вечері не бажано виходити з-за столу та голосно розмовляти. Святковий стіл має вражати своїм різноманіттям, але не треба забувати, що ше триває піст. На столі обов’язково повинні бути 12 пісних страв. В кожному районі, в кожному селі свої певні рецепти виготовляють, але на столі майже в кожній родині знайдуться страви з риби, квасолі, варять суп з сушених грибочків, пісні деруни (без яйця), готують "галамбець" – ковбаски з кукурудзяної каші з засмаженою на олії цибулею, варена картопля, змащена товченим часником з олією,голубці.
Кутю, на святкових столах закарпатців ще кілька десятків років тому, побачити було майже неможливо. В останні роки, вона стає все популярнішою і закарпатські господині кладуть її на святковий стіл. В давнину, на Закарпатті замість куті просто відварювали пшеницю і подавали до Святої вечері. Якщо на столі є кутя, або просто відварена пшениця, то в першу чергу обов’язково кожен з присутніх повинен скуштувати ложечку цієї страви, а потім хоча б по трішечки, але спробувати з кожної з 12 страв. Під час або після вечері в родині дружньо починають співати колядки. Окрім наїдків на кутики стола ставлять по зубку часнику. Колись також до хати заносили стіг сіна. Тепер ця традиція збереглася, в основному в селах, так як в містах невелика кількість людей займається тваринним господарством.

 Після закінчення вечері діти несли обід до своїх хрещених,  а  чоловіки збираються і йдуть веселити (колядувати) по домівках своїх родичів та близьких. Жінкам в цей день колядувати заборонено. Вони мають чекати на колядників і приймати в гості. Дітлахам за колядки, в Закарпатті прийнято віддячувати. Раніше подарунками для маленьких колядників були різні ласощі. Яблука, горіхи,цукерки, тістечка. В наші дні   популярним стало «дарувати» гроші. Дорослих же зазвичай запрошують до святкового столу.   

Лише дівчатам, які завжди хочуть дізнатися про свою долю, не було спокою. Серед способів існує такий, дещо дивовижний зараз: треба помити посуд, а потім взявши чисту тарілку вибігти на вулицю і почати стукати по ній ложкою - з якої сторони озветься собака, з тої і буде наречений. Поступово закінчується вечір і наступає чарівна різдвяна ніч, під час якої не можна спати, бо все щастя проспиш. Проте навіть при великому бажанні заснути просто неможливо - церковні дзвони, ватаги колядників створюють урочисто-святкову гаму звуків. Обряд колядування досить давній - він походить іще з дохристиянських часів, коли наші пращури вшановували Сонце святом Коляди.

 7 січня, в день Різдва Христового, зранку зазвичай віряни йдуть до церкви на святкову службу Божу. А опісля чоловіки продовжують ходити до родичів і знайомих і колядувати. В Закарпатті не прийнято йти колядувати до будинків, господарів яких колядник не знає. Таке практикується, особливо в великих містах, багатьох областей України, але не в Закарпатті. 7 січня, піст закінчується, і на столах вже стоять багато м’ясних страв.

Наступний, після Різдва, день - це день Богородиці. Треба вшановувати матерів і жінок, категорично забороняється працювати вагітним жінкам. До речі, жінкам у цей день, аби не нудьгувати, також дозволяється колядувати. Якщо на Різдво іній, або сніг - то літо мокрим буде.

Невідємним   атрибутом   Різдва  на Закарпатті є  Бетлегем – українською означає вертеп. В Закарпатті, особливо в селах, ще збереглися традиції, коли дітлахи або й навіть старші мужчини збиралися в вертеп і ходили колядувати на все село. Серед дійових осіб бетлегему - ангели, царі, чорти, дід, баба та інші. Зазвичай готується спеціальний сценарій, який починають підготовлювати за кілька тижнів до Різдва. Вертепники заходять до хати, спочатку повідомляють, що на світ зійшла весела новина, що діва Марія, на світ Божий сина Божого породила. Потім колядують багато колядок. Зароблені гроші, віддають в церкву. Ось такі вони традиції святкування Святого Вечора та Різдва Христового в Закарпатті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні

Нехай Різдво у Вашу хату

Принесе Радості багато,

Розбудить приспані Надії,

Зерном і Щастям Вас засіє,

Зігріє сонцем та любов'ю

І подарує Вам Здоров'я!

З Різдвом Христовим!

 

У день святий Різдва Христова

Бажаю щастя Вам земного,

Бажаю в душах відродити уміння вірити,любити,

А Бог Вам щедрою рукою за Вашу віру, за терпіння

Своє надасть благословіння.

 

З Різдвом Христовим, друзі милі!

Нехай омріяне здійсниться,

Щоб Новий рік зустріти в мирі,

З любов'ю й радістю у серці.

Щоб негаразди оминали,

Натхненням повнилися мрії,

Щоб в душах ваших не згасали

Кохання, Віра та Надія

 

 

 

Нехай вам засяють Різдвяні вогні!

Здоров'я й добробуту в вашій сім'ї!

Бажаю, щоб завжди робота була,

І щоб раділа вся ваша сім'я.

Щоб рік що наступить,

Був кращим за всіх,

Вам злагоди в домі і в справах усіх!

 

Хай здоров'я з Вами буде

Хай Вас гумор не забуде,

Хай смачна кутя удасться,

Хай завжди панує щастя,

Щоб весело і багато провели

Різдвяні свята!

Вчитель

У дні  Різдва   кожна  людина  чекає   на  диво ,бо  душа  її потребує  цього, бо адже   людина   живе  мрією, надією, бо  прагне  прекрасного. Наша  година  добігає кінця. Дозвольте  Вас  дорогі учні, колеги  з Новим  роком   та Різдвом  Христовим  привітати. Хай  Ангел   торкне  вашу   сім ю  ніжним  крилом , зігріє   серце  різдвяним   теплом , хай  радість, кохання   наповнить  Ваш  дім,  поселиться    радість  і  спокій   у  нім! Веселих Вам свят!