Різноманітність життя. Поняття про віруси

Різноманітність життя. Поняття про віруси

Мета: розширити знання учнів про різноманітність живої природи, характерні ознаки представників різних груп організмів; розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; уміння використовувати знання з інших предметів; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Очікувані результати: учні називають основні групи організмів (рослини, тварини, гриби, бактерії).

Обладнання та матеріали:.....................................

Тип уроку: комбінований.

1. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

 

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. «Розумний куб».

(«Розумний куб» — це метод, для застосування якого виготовляється куб для індивідуального чи фронтального опитування. На кожній із граней написане одне із запитань, за яким можна дати характеристику чого-небудь, провести аналіз тощо. Учень кидає куб і відповідає на запитання, яке йому випало на верхній грані. Така робота дає можливість створювати на уроках ігрові моменти і дуже позитивно сприймається учнями.)

Запитання на гранях куба:

1. Що вивчає біологія?

2. Чи здатні рослини до руху? Наведіть приклади.

3. Чому обмін речовин вважають необхідною умовою існування живих організмів?

4. Що таке подразливість? Наведіть приклади подразливості у рослин і тварин.

5. Що таке розмноження? Яке значення має розмноження організмів для існування життя на планеті Земля?

6. Як людина застосовує біологічні знання у своїй діяльності?

 

 

 

 

 

2.2. Складання діаграми Вена «Природа».

У лівому колі учні записують ознаки, притаманні живій природі, а в правому — неживій. У середній частині, яка утворена перекриванням двох кіл, учні записують спільні ознаки живої і неживої природи.

Очікувані відповіді учнів:

Спільні ознаки: живі організми та неживі тіла складаються з однакових хімічних елементів;

 ознаки живих організмів: складаються з клітин, дихають, живляться, ростуть, розмножуються, реагують на подразнення;

 ознаки неживих тіл — не рухаються, не ростуть, не розмножуються, не мають клітинної будови тощо.

 

2.3. «Творча лабораторія» (робота учнів у творчих групах).

— Запропонуйте модель досліду, за допомогою якого можна довести, що гілка сухого дерева — неживий об’єкт, а гілка дерева, яке скинуло листки на зиму,— живий.

 

3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Для кожної людини, яка щиро любить рідну землю, її природа — найчарівніша у світі. Та мені здається, що немає нічого прекраснішого за українські краєвиди.

Золотом котяться пшеничні хвилі на степових просторах української землі. Чистим блиском вони сліплять очі під блакитно-бездонним небом, сонячним віддзеркаленням зігрівають кожну твою клітиночку. Душа народжує пісню, і ти раптом розумієш, що мелодію до неї творять дзвінкі потоки великих і малих річок. Вони розкинули свої срібні стрічки серед зелених дібров, серед квітучих степів, у сивих горах.

Квіти… Як їх багато на моїй землі! Вони скрізь: і біля охайних осель, і на нивах, і на білих рушниках.

З ранньої весни лунають над цим квітучим багатством пташині пісні. Прорізують повітря стрижі та ластівки, поважно пливуть лелеки, неначе граються з морськими хвилями чайки… А соловей є символом співочої української мови…

Світ живої природи дивує й захоплює нас. Століттями людина спостерігала, вивчала та описувала різні організми, а з часом поділила їх на великі групи — царства.

Запитання до учнів:

— Представників яких царств ви розглядали у 5 класі на уроках природознавства?

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

4. Вивчення нового матеріалу

План

1. Різноманітність життя: тварини, рослини, гриби, бактерії. (Розповідь учителя, складання опорних схем, робота в групах, бесіда.)

2. Поняття про віруси. (Повідомлення учнів, розповідь учителя, бесіда.)

 

1. Різноманітність життя: тварини, рослини, гриби, бактерії

Розповідь учителя

Учені вважають, що на Землі існує близько 5 млн різних видів живих організмів. З давніх часів люди спостерігали за ними, вивчали, описували. Коли накопичилося багато відомостей про рослинний і тваринний світ, виникла необхідність систематизувати знання, розподілити організми за групами, тобто класифікувати їх. Живі організми почали об’єднувати в групи за подібними ознаками.

 

Складання опорної схеми (або проектування її на екран) з поясненням

(Учитель, у залежності від рівня підготовки класу, може дати спрощений варіант схеми — розглянути тільки царства.)

Класифікація живого

 

Розповідь учителя

Усі живі організми на Землі поділяють на дві великі групи — імперії: Клітинні та Неклітинні.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, що було взято за основу під час поділу живих організмів на дві імперії? (Обговорення відповідей учнів.)

Імперія Неклітинні включає лише одне царство — Віра. Однак основну масу живих істот становлять організми, які мають клітинну будову. Клітинні організми утворюють два надцарства: Прокаріоти, або Доядерні, та Еукаріоти (Ядерні). До надцарства Прокаріоти входить одне царство — Дроб’янки, до якого належать бактерії і ціанобактерії. Еукаріоти об’єднують три царства: Тварини, Рослини і Гриби.

У 6-му класі ми будемо вивчати представників царств Дроб’янки, Гриби, Рослини та одноклітинних представників царства Тварини.

Самостійна робота учнів у групах

Завдання для груп:

— Спираючись на знання, отримані у 5-му класі, та використовуючи матеріал підручника, розгляньте питання:

I група — Які ознаки характерні для представників царства Рослини?

II група — Які ознаки характерні для представників царства Тварини?

III група — Які ознаки характерні для представників царства Гриби?

IV група — Які ознаки характерні для представників царства Дроб’янки?

(Після самостійної роботи учнів у групах необхідно провести обговорення питань.)

 

Розповідь учителя

Тварини, рослини, гриби та бактерії заселили всі куточки нашої планети. Вони живуть у різних середовищах: у воді та ґрунті, на суходолі та в повітрі і навіть в інших організмах! Для того щоб жити в різних середовищах, живі організми мають спеціальні пристосування.

 

Запитання до учнів:

— Які пристосування до різних середовищ життя мають організми?

Очікувана відповідь учнів:

Тварини, які живуть у воді, мають обтічну форму тіла, а у тварин, які живуть на суходолі, є спеціальні покриви, що захищають організм від висихання. Якщо тварини освоюють повітряне середовище, то в них утворюються крила. Так само пристосовані до різних середовищ і рослини. Наприклад у посушливих місцях у них для збереження вологи листя може перетворюватися на колючки. Тварини та рослини пристосувалися також і до сезонних змін середовища їхнього життя. Наприклад, деякі дерева пристосувалися до переживання сезонних змін (холод, посуха), скидаючи листя. Деякі тварини переживають несприятливі умови, впадаючи у сплячку. Заєць змінює забарвлення хутра зі зміною пори року: узимку він білий, щоб бути непомітним на снігу, а влітку — сірий.

 

2. Поняття про віруси

Повідомлення учня на тему «Відкриття вірусів»

До кінця ХІХ ст. ніхто вже не сумнівався, що кожну заразну хворобу викликає певний мікроорганізм, з яким можна успішно боротися. «Дайте тільки час,— говорили вчені-бактеріологи,— і скоро не залишиться жодної хвороби». Але минали роки, а обіцянки не виконувалися. Люди заражалися кором, ящуром, поліомієлітом, віспою, грипом. Від страшних хвороб помирали мільйони людей, а бактерій-збудників знайти не вдавалося.

Нарешті в 1892 р. російський учений Д. І. Івановський натрапив на правильний слід. Вивчаючи тютюнову мозаїку — хворобу листя тютюну, він дійшов висновку, що її спричиняє не бактерія, а щось дрібніше. Це «щось» проникає через найтонші фільтри, здатні затримувати бактерії, гине при нагріванні, і його не можна було побачити у світловий мікроскоп. Фільтрівна отрута! Таким був висновок ученого. Але отрута — це речовина, а збудник хвороби тютюну був схожий на організм. Він чудово розмножувався в листі рослин. Нідерландський мікробіолог і ботанік М. В. Беєрінк назвав це нове вірусом, додавши, що вірус являє собою «рідке, живе, заразне». У перекладі з латинської «вірус» означає «отрута».

 

Розповідь учителя

Особливістю вірусів є те, що вони не мають клітинної будови та розвиваються тільки всередині клітин живих організмів, оселяючись у них. Поза клітинами віруси переходять у кристалічний стан, що сприяє їх збереженню. Найдрібніші віруси, наприклад збудник ящуру, за розмірами є ненабагато більшими, ніж молекули яєчного білка, проте трапляються й такі віруси (наприклад збудник віспи), які можна побачити у світловий мікроскоп.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, якими шляхами вірус може потрапити до організму тварини, людини чи рослини?

Очікувані відповіді учнів:

Основні шляхи потрапляння вірусу до організму людини чи тварини:

• з їжею;

• через кров;

• через дихальні шляхи;

• через шкіру.

Основні шляхи потрапляння вірусу до організму рослини:

• через пошкоджені покриви;

• через переносника (наприклад комаху).

 

5. Узагальнення та систематизація знань

5.1. «Ти — мені, я — тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

5.2. «Коло ідей».

— Запропонуйте дослід, який доводить, що гриби й рослини належать до різних царств.

 

6. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник...........................

Зошит..............................

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Підібрати або скласти загадки про тварин, рослини, гриби.

2. Скласти сенкан на тему «Віруси».