Різноманітність життя. Поняття про віруси
Мета: розширити знання учнів про різноманітність живої природи, характерні ознаки представників різних груп організмів; розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; уміння використовувати знання з інших предметів; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.
Очікувані результати: учні називають основні групи організмів (рослини, тварини, гриби, бактерії).
Обладнання та матеріали:.....................................
Тип уроку: комбінований.
1. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. «Розумний куб».
(«Розумний куб» — це метод, для застосування якого виготовляється куб для індивідуального чи фронтального опитування. На кожній із граней написане одне із запитань, за яким можна дати характеристику чого-небудь, провести аналіз тощо. Учень кидає куб і відповідає на запитання, яке йому випало на верхній грані. Така робота дає можливість створювати на уроках ігрові моменти і дуже позитивно сприймається учнями.)
Запитання на гранях куба:
1. Що вивчає біологія?
2. Чи здатні рослини до руху? Наведіть приклади.
3. Чому обмін речовин вважають необхідною умовою існування живих організмів?
4. Що таке подразливість? Наведіть приклади подразливості у рослин і тварин.
5. Що таке розмноження? Яке значення має розмноження організмів для існування життя на планеті Земля?
6. Як людина застосовує біологічні знання у своїй діяльності?
2.2. Складання діаграми Вена «Природа».
У лівому колі учні записують ознаки, притаманні живій природі, а в правому — неживій. У середній частині, яка утворена перекриванням двох кіл, учні записують спільні ознаки живої і неживої природи.
Очікувані відповіді учнів:
Спільні ознаки: живі організми та неживі тіла складаються з однакових хімічних елементів;
ознаки живих організмів: складаються з клітин, дихають, живляться, ростуть, розмножуються, реагують на подразнення;
ознаки неживих тіл — не рухаються, не ростуть, не розмножуються, не мають клітинної будови тощо.
2.3. «Творча лабораторія» (робота учнів у творчих групах).
— Запропонуйте модель досліду, за допомогою якого можна довести, що гілка сухого дерева — неживий об’єкт, а гілка дерева, яке скинуло листки на зиму,— живий.
3. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Для кожної людини, яка щиро любить рідну землю, її природа — найчарівніша у світі. Та мені здається, що немає нічого прекраснішого за українські краєвиди.
Золотом котяться пшеничні хвилі на степових просторах української землі. Чистим блиском вони сліплять очі під блакитно-бездонним небом, сонячним віддзеркаленням зігрівають кожну твою клітиночку. Душа народжує пісню, і ти раптом розумієш, що мелодію до неї творять дзвінкі потоки великих і малих річок. Вони розкинули свої срібні стрічки серед зелених дібров, серед квітучих степів, у сивих горах.
Квіти… Як їх багато на моїй землі! Вони скрізь: і біля охайних осель, і на нивах, і на білих рушниках.
З ранньої весни лунають над цим квітучим багатством пташині пісні. Прорізують повітря стрижі та ластівки, поважно пливуть лелеки, неначе граються з морськими хвилями чайки… А соловей є символом співочої української мови…
Світ живої природи дивує й захоплює нас. Століттями людина спостерігала, вивчала та описувала різні організми, а з часом поділила їх на великі групи — царства.
Запитання до учнів:
— Представників яких царств ви розглядали у 5 класі на уроках природознавства?
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
4. Вивчення нового матеріалу
План
1. Різноманітність життя: тварини, рослини, гриби, бактерії. (Розповідь учителя, складання опорних схем, робота в групах, бесіда.)
2. Поняття про віруси. (Повідомлення учнів, розповідь учителя, бесіда.)
1. Різноманітність життя: тварини, рослини, гриби, бактерії
Розповідь учителя
Учені вважають, що на Землі існує близько 5 млн різних видів живих організмів. З давніх часів люди спостерігали за ними, вивчали, описували. Коли накопичилося багато відомостей про рослинний і тваринний світ, виникла необхідність систематизувати знання, розподілити організми за групами, тобто класифікувати їх. Живі організми почали об’єднувати в групи за подібними ознаками.
Складання опорної схеми (або проектування її на екран) з поясненням
(Учитель, у залежності від рівня підготовки класу, може дати спрощений варіант схеми — розглянути тільки царства.)
Класифікація живого
Розповідь учителя
Усі живі організми на Землі поділяють на дві великі групи — імперії: Клітинні та Неклітинні.
Запитання до учнів:
— Як ви вважаєте, що було взято за основу під час поділу живих організмів на дві імперії? (Обговорення відповідей учнів.)
Імперія Неклітинні включає лише одне царство — Віра. Однак основну масу живих істот становлять організми, які мають клітинну будову. Клітинні організми утворюють два надцарства: Прокаріоти, або Доядерні, та Еукаріоти (Ядерні). До надцарства Прокаріоти входить одне царство — Дроб’янки, до якого належать бактерії і ціанобактерії. Еукаріоти об’єднують три царства: Тварини, Рослини і Гриби.
У 6-му класі ми будемо вивчати представників царств Дроб’янки, Гриби, Рослини та одноклітинних представників царства Тварини.
Самостійна робота учнів у групах
Завдання для груп:
— Спираючись на знання, отримані у 5-му класі, та використовуючи матеріал підручника, розгляньте питання:
I група — Які ознаки характерні для представників царства Рослини?
II група — Які ознаки характерні для представників царства Тварини?
III група — Які ознаки характерні для представників царства Гриби?
IV група — Які ознаки характерні для представників царства Дроб’янки?
(Після самостійної роботи учнів у групах необхідно провести обговорення питань.)
Розповідь учителя
Тварини, рослини, гриби та бактерії заселили всі куточки нашої планети. Вони живуть у різних середовищах: у воді та ґрунті, на суходолі та в повітрі і навіть в інших організмах! Для того щоб жити в різних середовищах, живі організми мають спеціальні пристосування.
Запитання до учнів:
— Які пристосування до різних середовищ життя мають організми?
Очікувана відповідь учнів:
Тварини, які живуть у воді, мають обтічну форму тіла, а у тварин, які живуть на суходолі, є спеціальні покриви, що захищають організм від висихання. Якщо тварини освоюють повітряне середовище, то в них утворюються крила. Так само пристосовані до різних середовищ і рослини. Наприклад у посушливих місцях у них для збереження вологи листя може перетворюватися на колючки. Тварини та рослини пристосувалися також і до сезонних змін середовища їхнього життя. Наприклад, деякі дерева пристосувалися до переживання сезонних змін (холод, посуха), скидаючи листя. Деякі тварини переживають несприятливі умови, впадаючи у сплячку. Заєць змінює забарвлення хутра зі зміною пори року: узимку він білий, щоб бути непомітним на снігу, а влітку — сірий.
2. Поняття про віруси
Повідомлення учня на тему «Відкриття вірусів»
До кінця ХІХ ст. ніхто вже не сумнівався, що кожну заразну хворобу викликає певний мікроорганізм, з яким можна успішно боротися. «Дайте тільки час,— говорили вчені-бактеріологи,— і скоро не залишиться жодної хвороби». Але минали роки, а обіцянки не виконувалися. Люди заражалися кором, ящуром, поліомієлітом, віспою, грипом. Від страшних хвороб помирали мільйони людей, а бактерій-збудників знайти не вдавалося.
Нарешті в 1892 р. російський учений Д. І. Івановський натрапив на правильний слід. Вивчаючи тютюнову мозаїку — хворобу листя тютюну, він дійшов висновку, що її спричиняє не бактерія, а щось дрібніше. Це «щось» проникає через найтонші фільтри, здатні затримувати бактерії, гине при нагріванні, і його не можна було побачити у світловий мікроскоп. Фільтрівна отрута! Таким був висновок ученого. Але отрута — це речовина, а збудник хвороби тютюну був схожий на організм. Він чудово розмножувався в листі рослин. Нідерландський мікробіолог і ботанік М. В. Беєрінк назвав це нове вірусом, додавши, що вірус являє собою «рідке, живе, заразне». У перекладі з латинської «вірус» означає «отрута».
Розповідь учителя
Особливістю вірусів є те, що вони не мають клітинної будови та розвиваються тільки всередині клітин живих організмів, оселяючись у них. Поза клітинами віруси переходять у кристалічний стан, що сприяє їх збереженню. Найдрібніші віруси, наприклад збудник ящуру, за розмірами є ненабагато більшими, ніж молекули яєчного білка, проте трапляються й такі віруси (наприклад збудник віспи), які можна побачити у світловий мікроскоп.
Запитання до учнів:
— Як ви вважаєте, якими шляхами вірус може потрапити до організму тварини, людини чи рослини?
Очікувані відповіді учнів:
Основні шляхи потрапляння вірусу до організму людини чи тварини:
• з їжею;
• через кров;
• через дихальні шляхи;
• через шкіру.
Основні шляхи потрапляння вірусу до організму рослини:
• через пошкоджені покриви;
• через переносника (наприклад комаху).
5. Узагальнення та систематизація знань
5.1. «Ти — мені, я — тобі».
Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.
5.2. «Коло ідей».
— Запропонуйте дослід, який доводить, що гриби й рослини належать до різних царств.
6. Підбиття підсумків уроку
Технологія «Незакінчені речення»
Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:
— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
— Урок важливий, тому що…
— Мені сподобалося…
— Мені не сподобалося…
— Від наступного уроку я чекаю…
7. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Підручник...........................
Зошит..............................
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
1. Підібрати або скласти загадки про тварин, рослини, гриби.
2. Скласти сенкан на тему «Віруси».