Робін Гуд і Олекса Довбуш в усній народній творчості

Тема: Робін Гуд і Олекса Довбуш в усній народній творчості.

Мета: ознайомити учнів з образами Робіна Гуда та Олекси Довбуша в усній народній творчості, з’ясувати спільні та відмінні риси цих героїв, розкрити їхнє значення як народних захисників та месників; розвивати навички порівняльного аналізу фольклорних образів, уміння працювати з текстами народних пісень і легенд, формувати критичне мислення, зв’язне мислення та вміння аргументовано висловлювати власну думку; виховувати почуття справедливості, повагу до народних героїв і культурної спадщини різних народів, формувати національну самосвідомість і інтерес до усної народної творчості.

Обладнання: карта Англії, України, малюнки дітей до вивчених творів.

Епіграфи:

Він доблесно і чесно жив,

Він кривди серцем не любив.

(англійська балада)

… приклад справді народних героїв, хоч би де

 вони народилися і хоч би в який час діяли,

завжди служитиме інтересам трудящого люду.

( Л.Солонько)

 

Хід уроку

 

1. Підготовчий етап (вступ)

Вчитель. У кожного народу, як і в кожної людини, своя доля. Але, мабуть, не знайти на світі такого народу, чий шлях крізь пітьму віків не був би тернистим. Якщо не зовнішні вороги, то внутрішні протиріччя не давали можливості простій людині відчути себе вільною і щасливою. Тому кожен народ плекав надію на свого захисника. І в години лихоліття месник4и за народні кривди заявляли про себе. Як мовиться у східній мудрості, кого чекають, той приходить. Народна фантазія наділяла їх богатирською силою, швидким і гнучким розумом, безмежною відвагою і любов’ю до рідної землі.

 Образ Робіна Гуда в баладах англійського народу, як і образ Олекси Довбуша в українському фольклорі, - уособлення народної мрії героя – захисника і борця. А що про них думають наші літературознавці?

2. Етап реалізації (основна частина)

1 літературознавець. Робін Гуд – найпопулярніший герой англійських народних балад. На першу згадку про нього натрапляємо у «Бачення Петра Орага»  - поемі англійського письменника Вільяма Ленгленда (XIV ст.).Одні дослідники вважають Робіна Гуда історичною особою, інші мають сумнів, що це постать реальна. Балади про Робіна Гуда складають великий цикл з чотирьох десятків самостійних сюжетних одиниць, крім того, вони існують в кількох записах, зведених до одного сюжетно-тематичного цілого, що почали з’являтися вже на початку XVI ст.

2 літературознавець. Робін Гуд – ворог феодальної держави, месник за народні кривди й поневіряння простого люду. У старовинних народних баладах він оспівується як щирий друг і відважний оборонець скривджених і знедолених, вдів і сиріт.

1 читець.

Хто щастя зичить біднякам

І волелюбний сам,

Сідайте в коло – розповім

Про Робіна Гуда вам.

Він за найкращих друзів мав

Знедолених усіх,

А багачів на смерть лякав

Його мисливський ріг.

 

Тридцять літ Роб славно жив

У лісній гущавині.

Розбійник долею він був

І лицар – у душі.

 

2 читець.

Тож слухай, для тебе співаю я,

Веселий і вільний люд!

Найкращим, хто луки колись носив,

У світі був Робін Гуд.

Відважний і мужній Робін Гуд

Був лицар, не панок,

Він честь свою беріг над все

І шанував жінок.

3 читець

…Кого ж король або шериф

Дурив і зневажав.

Того він у глухім гаю

З пошаною приймав.

Голодним Робін помагав

В неурожайний рік,

Він заступався за вдову,

За сиріт і калік.

До тих, хто сіяв і орав,

Був добрий Робін Гуд.

Хто знає долю злидаря,

Шануй бідний люд.

1 літературознавець. В  «Історії Великобританії» Джона Мейера (1521 р.) говориться, що Робін Гуд очолював сотню вільних стрільців, подолати яких неспроможні були урядові загони, які відряджалися на боротьбу з ними. Жив він у Шервудському лісі, звідси й виходив чинити свої добрі діла.

2 літературознавець. В образі і діях Робіна Гуда втілилася мрія пригноблених верств англійського суспільства про соціальну справедливість. Він переслідує і карає ненажерливих представників вищого духовенства і феодального верхівки, зокрема єпископів, шерифів, від яких найбільше терпіли селяни та ремісники.

1 літературознавець. Робін Гуд – славетний герой англійської народної поезії. Балади  робінгудівського циклу, що  зародилися десь у XIII-XIV ст., набувають дедалі більшого поширення. У другій половині XVI  - на початку XVII ст. популярність цього персонажа зростає, про що свідчить те, що Робіна згадують у своїх творах хроністи тієї епохи, поети, драматурги (серед них Шекспір, Бен Джонсон, Уорнер, Стау та інші).  Робіну Гуду присвячене традиційне англійське народне травневе свято, під час якого виконуються пісні й танці, а також сценки з його багатого на пригоди життя.

2 літературознавець. В «Історії англійської літератури» розповідається про єпископа Латімера, який мав намір виступити з проповіддю в одному невеличкому містечку поблизу Лондона, але, приїхавши туди, з подивом виявив, що церква замкнена, бо народ святкував День Робіна Гуда.

Ім’я Робіна Гуда живе в устах англійського народу вже понад шість століть.

Вчитель. Так, пам'ять про Робіна Гуда – «безстрашного Робіна», «доброго Робіна», як про нього сказано в баладах, - живе й досі. Це улюблений герой не лише на його Батьківщині – Англії, але й у багатьох інших країнах. Особливу увагу читачів привертають такі його риси, як благородство, любов до знедолених і скривджених, ненависть до гнобителів народу. Я певна, що і ви, читаючи про благородних стрільців – лісовиків та їхнього безстрашного ватажка, пройметеся до них щирою любов’ю і шаною, радітимете їхнім перемогам. Звернімо увагу на один з наших епіграфів до уроку, де сказано, що «приклад справді народних героїв, хоч би де вони народилися і хоч би в який час діяли, завжди служитиме інтересам трудящого люду». У цьому ми зможемо переконатися, коли згадаємо ще одного славетного месника за народні кривди, нашого співвітчизника Олексу Довбуша.

1 літературознавець. У XVII ст. на західноукраїнських землях на ґрунті незадоволення народних мас своїм соціально-економічним становищем розгорнуся рух опришків. У гірських ущелинах та лісових хащах Карпат народні месники мали свої стани. Звідси вони невеликими групами нападали на своїх кривдників – польську шляхту, орендарів, лихварів. Опришків підтримував увесь трудовий люд. Селяни допомагали повстанцям продовольством, переховували їх від переслідування, ремісники виготовляли та лагодили їм зброю. Найвищого рівня рух опришків досяг під керівництвом Олекси Довбуша – легендарного ватажка та прославленого героя, ім’я якого залишило глибокий слід у народній поезії.

4 читець.

Ой попід гай зелененький

Ходить Довбуш молоденький,

На ніженьку налягає,

Топірцем і підпирає:

•          Ой ви, хлопці, ой ви мої,

Сходіть же ся  до мені,

Бо ми підем на роботу

То й до Дзвінки на охоту.

Та вставайте всі раненько,

Збирайтеся та живенько,

Та в постоли шкірянії,

Та в волоки шовковії,

Бігом, хлопці, бігом,

Западають стежки снігом.

2 літературознавець. Олекса Довбуш виступив на історичній арені під кінець 30-х років XVIII ст. Батько його був бідним селянином  у Печеніжині, на Коломийщинрі. Олекса приєднався до антифеодального руху селян-опришків у 1738 році. Кілька років очолювані ним загони громили панські маєтки, розправлялися з орендарями, лихварями. Загинув Довбуш 1745 року від руки зрадника за романтичних обставин, що неодноразово згадується в усній народній творчості.

5 читець.

Прийшов Довбуш до Марійки

Та й почав казати:

•          Відчини-но, мила, двері

Та впускай до хати.

•          Та я двері не відчиню,

Хочу ти відповісти,

Ще вечера не готова –

Не буде що їсти.

•          Ой лягав не раз я спати,

Мила, без вечері,

Та відсувай скоріш замки,

Бо розіб’ю двері!

•          В мене двері тисовії,

Залізом оббиті.

Ще такий не народився,

Щоб міг їх розбити.

Як підложив праве плече,

Замки ся погнули,

Як підложив ліве плече,

Замки ся відімкнули.

Лише Довбуш двері відкрив, -

Дзвінко з поду стрілив.

В ліве плече Стефан попав,

В саме серце вцілив.

6 читець.

Ой я, хлопці, є зранений,

Кров із мене цебенить,

Понесіть мене легенько:

Праве плече мня болить.

Важко, хлопці молоденькі,

Мене звідси віднесіть

І під дубом зелененьким

На травицю положіть.

7 читець.

Перед смертю я не каюсь,

Лиш знесіть мене на гору,

Хай із вами попрощаюсь,

По-опришківському вмру.

Ой ви, хлопці, ви, молодці,

Чорногорськії орли,

Там у мене при потоці

Дві сестрички – дві сосни.

Не ходіть опришкувати,

Господарити ідіть.

А мене в стрімкі Карпати

На топірцях понесіть.

Понесіть мя в сині гори,

Понесіть мя у ліси,

Де шумлять ясні діброви,

Де смереки й явори.

8 читець.

Ой надійшла чорна хмара

І дощем упала.

Помер Довбуш молоденький,

Та не вмерла слава.

1 літературознавець. Образ О. Довбуша навіки залишиться в пам’яті людей. У багатьох піснях, легендах, казках народ висловив любов і шану до цього героя. Боротьбу опришків під керівництвом Довбуша змалювали у своїх творах Ю.Федькович, Г.Хоткевич та інші письменники.

3. Узагальнення (підсумковий етап)

Узагальнююча  бесіда:

- Що спільного між Робіном Гудом та Олексою Довбушем?

а) обидва є народними героями та захисниками простих людей. Вони виступали проти несправедливості, боролися з багатими й жорстокими панами;

б) жили поза законом, переховувалися (Робін Гуд — у Шервудському лісі, Довбуш — у Карпатах);

в) були ватажками загонів (розбійників або опришків);

г) відбирали у багатих і допомагали бідним;

ґ) стали легендарними постатями, про яких складено багато пісень, легенд і переказів.

Висновок: і Робін Гуд, і Олекса Довбуш - це символи боротьби за справедливість і народні месники.

-  Чим відрізняються ці герої?

а) вони належать до різних історичних і культурних контекстів:

• Робін Гуд - герой англійських балад (частково легендарний образ, його реальне існування не доведене).
• Олекса Довбуш - реальна історична постать, ватажок опришків у Карпатах.

б) різні умови боротьби:

• Робін Гуд діє переважно як шляхетний розбійник-одинак із товаришами, часто зображується романтизовано.
• Довбуш очолював повстанський рух (опришківство), що мав більш виражений соціальний і визвольний характер.

в) різні  характери народних героїв:

• Робін Гуд у творах часто постає як веселий, дотепний, благородний герой.
• Довбуш зображується як сміливий, суворий, мужній борець, ближчий до реального народного месника.

г) ступінь історичності (реальності) образу героя:

• Робін Гуд — переважно літературно-фольклорний персонаж.
• Довбуш — історичний герой, який став легендою.

Висновок: головна різниця — у ступені історичності, характері боротьби та художньому образі.

 

4. Рефлексія та оцінювання.
5. Домашнє завдання: спільні та відмінні риси літературних героїв оформити у вигляді порівняльної таблиці або діаграми Венна.