Завдання до самоперевірки з теми:
«Повторення вивченого у 5 класі. Складне речення. Речення з прямою мовою. Діалог.»
_____________ __________ і ____________ _____________
а
що
а) Я піду в широке поле лугом, яром і ріллею разом з піснею
своєю (М. Стельмах).
б) У вільний час Улянка блукала лісом, ходила від дерева до дерева, обіймала чорні дуби, блакитні осики, білі берези (О.Донченко).
в) Дайте води, бо так їсти хочеться, що ніде переночувати (Народна творчість).
г) Від дешевої рибки не побіжиш стрибки (Народна творчість).
а) Мені здається, що жила я завжди... (Леся Українка).
б) З правого боку, мов з під землі, виринули козаки.
в) Один тримав на аркані змиленого Білаша.
г) Михайлик так і припав до свого улюбленця (З тв. М. Пригари).
Старе дерево бачило, як народ навколо по-рабськи схилявся і плазував перед сильними світу цього,як чужоземні убивці-головорізи втоптували люд у багнюку (В. Єрошенко).
а) два; б) три; в) чотири; г) п’ять.
а) Над ставом росли дві верби.
б) Усе, було, дивляться у воду.
в) Тихого ранку їхнє листячко ні ворухнеться, ні зашепотить.
г) А коли на гілку сідала пташка, воно тремтіло
(За В. Сухомлинським).
- Ні, чорна.
- Чому ж вона біла?
- Тому, що зелена.
7. Поставити розділові знаки у схемі діалогу.
А
Р
Р а
Р а р
Р а Р
А. А: Б. А: В. А:
- Р. - Р. - Р?
А: - Р? - а. - Р? - а.
- Р? - Р. - Р?
А: - Р.
- Р.
А:
- Р?
А:
- Р.
1. Загальний зошит
Першокласниця Олеся старанно виводила в зошиті кривульки. Брат побачив і кинувся до неї:
- Ой, що ж ти наробила в моєму зошиті?
- А хіба це твій? – здивувалась Олеся.
- Ну, а чий же?
- А я думала... я думала... там написано, що то «Загальний зошит» – то це і твій, і мій.
2. Не вміє
Першокласник Юрко, повернувшись зі школи, заявив:
- Я в школу більше не піду.
- Чому? – запитала бабуся.
- Бо там примушують писати, рахувати, а я не вмію, а розмовляти я вмію, так на уроках не дозволяють.
3. Відповів
Першокласник:
- Тату, а сьогодні вчитель дав запитання всьому класу, і ніхто, крім мене, не відповів.
Батько:
- А що вчитель питав?
Першокласник:
- Та вчитель питав, хто розбив вікно.
Батько:
- Ну, а ти що сказав?
Першокласник:
- Ну... сказав, що вікно розбив я.
1 |
2 |
3 |
|
|
|
9. Поставити розділові знаки у схемах речень з прямою мовою.
1) А П
2) П а
3) П а п
4) П а П
10. Вкажіть речення з прямою мовою.
а) Ой діброво, темний гаю! Тебе одягає тричі на рік (Т.Шевченко).
б) Бачить лисичка хатку, заходить туди, вклонилась звичайненько
та й каже: «Добривечір, люди добрі!»
в) А лисичка в ночі нишком устала, курочку з’їла й пір’ячко загребла.
г) Украла собі лисичка-сестричка курочку, та й біжить (З народної казки).
11. Визначте речення, в якому слова автора стоять перед прямою мовою.
а) Баба Груня любила поговорити з лелеками. Стане серед двору й питає: «Як воно, Бусько, не обіцяєш на завтра дощ?»
б) «Кла-кла», – стукає дзьобом лелека.
в) «Та воно й видно, – каже баба. – Зорі чисті, трава суха, буде спека».
г) «Кла-кла», – каже Бусько (За В.Близнецем).
12. Вкажіть, у якому реченні з прямою мовою неправильно розставлені розділові знаки.
а) – Грицю, Грицю,
до роботи!
– В мене порвані
чоботи! (Нар. пісня)
б) «Що мені робити
з горобцем? спитав Юрко.
в) Хлопці написали на бортах своєї дошки: «Їдальня для птахів»
(О.Копиленко).
г) Казав пан – кожух дам, та слово його тепле (Народна творчість).
13. Вкажіть, у якому реченні при перебудові речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою допущена помилка.
а) «Ніно, в тебе човен протікає», – озвався я.
Я зауважив Ніні, що в неї протікає човен.
б) «Протікає», – кивнула вона.
Вона погодилася, що протікає.
в) «Слухай, Ніно, він уже нікуди не годиться, твій човен», –
продовжував я.
Я наполягав, що твій човен нікуди не годиться.
г) «Так і буде, обійдуся без човна», – відповіла Ніна.
Ніна відповіла, що вона обійдеться і без човна.
Втомився, друже?
Ти добре працював!
Дякую за старанність!
Розв’язання завдань до самоперевірки з теми:
«Повторення вивченого у 5 класі. Складне речення. Речення з прямою мовою. Діалог»
_____________ __________ , і ____________ _____________
, а
, що
а) Я піду в широке поле лугом, яром і ріллею разом з піснею
своєю (М. Стельмах).
б) У вільний час Улянка блукала лісом, ходила від дерева до дерева, обіймала чорні дуби, блакитні осики, білі берези (О.Донченко).
в) Дайте води, бо так їсти хочеться, що ніде переночувати (Нар. творчість).
г) Від дешевої рибки не побіжиш стрибки (Нар. творчість).
Правильна відповідь – в) Дайте води, бо так їсти хочеться, що ніде переночувати (Народна творчість).
а) Мені здається, що жила я завжди... (Леся Українка).
б) З правого боку, мов з під землі, виринули козаки.
в) Один тримав на аркані змиленого Білаша.
г) Михайлик так і припав до свого улюбленця (З твору М. Пригари).
Правильна відповідь – а) Мені здається, що жила я завжди... (Леся Українка).
Старе дерево бачило, як народ навколо по-рабськи схилявся і плазував перед сильними світу цього, як чужоземні убивці-головорізи втоптували люд у багнюку (В. Єрошенко).
а) два; б) три; в) чотири; г) п’ять.
Правильна відповідь – б) три.
а) Над ставом росли дві верби.
б) Усе, було, дивляться у воду.
в) Тихого ранку їхнє листячко ні ворухнеться, ні зашепотить.
г) А коли на гілку сідала пташка воно тремтіло. (За В. Сухо-млинським).
Правильна відповідь – г) А коли на гілку сідала пташка, воно тремтіло. (За В. Сухомлинським).
- Чому ж вона біла?
- Тому, що зелена. (Смородина)
А:
- Р.
- Р, - а.
- Р, - а, - р.
- Р, - а. – Р.
А. А: Б. А: В. А:
- Р. - Р. - Р?
А: - Р? - а. - Р? - а.
- Р? - Р. - Р?
А: - Р.
- Р.
А:
- Р?
А:
- Р.
Загальний зошит
Першокласниця Олеся старанно виводила в зошиті кривульки. Брат побачив і кинувся до неї:
- Ой, що ж ти наробила в моєму зошиті?
- А хіба це твій? – здивувалась Олеся.
- Ну, а чий же?
- А я думала... я думала... там написано, що то «Загальний зошит» – то це і твій, і мій.
Не вміє
Першокласник Юрко, повернувшись зі школи, заявив:
- Я в школу більше не піду.
- Чому? – запитала бабуся.
- Бо там примушують писати, рахувати, а я не вмію, а розмовляти я вмію, так на уроках не дозволяють.
Відповів
Першокласник:
- Тату, а сьогодні вчитель дав запитання всьому класу, і ніхто, крім мене, не відповів.
- Батько:
- А що вчитель питав?
- Першокласник:
- Та вчитель питав, хто розбив вікно.
Батько:
- Ну, а ти що сказав?
Першокласник:
- Ну... сказав, що вікно розбив я.
1 |
2 |
3 |
В |
Б |
А |
9. Поставити розділові знаки у схемах речень з прямою мовою.
1) А: «П?!». 3) «П, - а, - п».
2) «П?!», - а. 4) «П, - а. – П».
10. Вкажіть речення з прямою мовою.
а) Ой діброво, темний гаю! Тебе одягає тричі на рік (Т.Шевченко).
б) Бачить лисичка хатку, заходить туди, вклонилась звичайненько
та й каже: «Добривечір, люди добрі!»
в) А лисичка в ночі нишком устала, курочку з’їла й пір’ячко загребла.
г) Украла собі лисичка-сестричка курочку, та й біжить (З народної казки).
Правильна відповідь – б) Бачить лисичка хатку, заходить туди, вклонилась звичайненько та й каже: «Добривечір, люди добрі!»
11. Визначте речення, в якому слова автора стоять перед прямою мовою.
а) Баба Груня любила поговорити з лелеками. Стане серед двору й питає: «Як воно, Бусько, не обіцяєш на завтра дощ?»
б) «Кла-кла», – стукає дзьобом лелека.
в) «Та воно й видно, – каже баба. – Зорі чисті, трава суха, буде спека».
г) «Кла-кла», – каже Бусько (За В.Близнецем).
Правильна відповідь – а) Баба Груня любила поговорити з лелеками. Стане серед двору й питає: «Як воно, Бусько, не обіщаєш на завтра дощу?»
12. Вкажіть, у якому реченні з прямою мовою неправильно розставлені розділові знаки.
а) – Грицю, Грицю,
до роботи!
– В мене порвані
чоботи! (Нар. пісня)
б) «Що мені робити з горобцем? спитав Юрко.
в) Хлопці написали на бортах своєї дошки: «Їдальня для птахів»
(О.Копиленко).
г) Казав пан – кожух дам, та слово його тепле (Нар. творчість).
Правильна відповідь – б) «Що мені робити з горобцем? спитав Юрко. (правильно: «Що мені робити з горобцем?» – спитав Юрко.)
13. Вкажіть, у якому реченні при перебудові речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою допущена помилка.
а) «Ніно, в тебе човен протікає», – озвався я.
Я зауважив Ніні, що в неї протікає човен.
б) «Протікає», – кивнула вона.
Вона погодилася, що протікає.
в) «Слухай, Ніно, він уже нікуди не годиться, твій човен», –
продовжував я.
Я наполягав, що твій човен нікуди не годиться.
г) «Так і буде, обійдуся без човна», – відповіла Ніна.
Ніна відповіла, що вона обійдеться і без човна.
Правильна відповідь –
в) «Слухай, Ніно, він уже нікуди не годиться, твій човен», – продовжував я.
Я наполягав, що твій човен нікуди не годиться.
(Правильно: Я наполягав, що її човен нікуди не годиться.)