РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ З ГЕОГРАФІЇ. Дидактичний збірник

Про матеріал
Збірник дидактичних матеріалів з географії складений відповідно до програми «Географія 10-11 клас. Рівень стандарту» (Затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 р. № 1407).
Перегляд файлу

Державний навчальний заклад

«Харківський регіональний центр професійно-технічної освіти

поліграфічних медіатехнологій та машинобудування»

C:\Users\Светлана\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\111.jpg 

 

 

 

 

РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ З ГЕОГРАФІЇ.

Дидактичний збірник

Збірник складено відповідно з програмою - «Географія. Рівень стандарту»

(Затверджена наказом  МОН України від 23.10.2017 № 1407);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Викладач :

Оджиковська Світлана Дмитрівна

 

 

Харків 2020 рік

 

 

ПЕРЕДМОВА

Збірник дидактичних матеріалів з географії складений відповідно до програми «Географія 10-11 клас. Рівень стандарту» (Затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 р. № 1407).

Зміст програми з географії базується на принципах науковості, неперервності й наступ­ності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішніх предметних і міжпредметних зв’язків, гуманізації, гуманітаризації, диференціації навчального матеріалу відповідно до вікових особливостей учнів.

Загальною метою географії в 10-11 класі є формування у учнів:

* географічної картини світу на прикладі вивчення систем розселення та просторової організації економічної  діяльності в окремих регіонах і країнах з урахуванням сучасних геополітичних, соціальних, економічних та екологічних аспектів;

*розкриття сутності географічної науки в цілому;

* інтегрування знань про природу, людину і господарську діяльність;

* формування в учнів чітких уявлення про основні закономірності будови і розвитку географічної оболонки та загальні суспільно-географічні закономірності світу  з метою забезпечення сталого розвитку.

До дидактичного  збірника  увійшли матеріали, які допомагають учням узагальнити й систематизувати знання з географії.

Збірник містить орієнтовні теми досліджень, передбачених програмою, а також посилання до додаткових інтернет-ресурсів.

Збірник орієнтований не лише на учнів професійних навчальних закладів, а є корисним і для учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

 

Сторінка

Держави світу та їх столиці

3

Форми організації держави.

5

Типологія країн світу.

7

Характеристика секторів економіки.

8

Населення світу.

9

Ринок праці.

11

Глобалізація

12

Міжнародні організації

14

Схеми - характеристики країн світу.

15

Алгоритми аналізу географічних матеріалів

17

Орієнтовні теми досліджень

18

Географічні інтернет ресурси.

20

Інтернет-ігри з географії

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Светлана\Desktop\index.jpgДЕРЖАВИ СВІТУ ТА  ЇХ СТОЛИЦІ.

Держава

Столиця

Держава

Столиця

ЄВРОПА

Австрія

Відень

Молдова

Кишинів

Албанія

Тірана

Монако

Монако

Андорра

Андорра – Ла – Велья

Нідерланди

Амстердам

Бельгія

Брюссель

Німеччина

Берлін

Білорусь

Мінськ

Норвегія

Осло

Болгарія

Софія

Польща

Варшава

Боснія і Герцеговина

Сараєво

Португалія

Ліссабон

Ватикан

-

Росія

Москва

Великобританія

Лондон

Румунія

Бухарест

Данія

Копенгаген

Сан-Маріно

Сан-Маріно

Греція

Афіни

Словаччина

Братислава

Естонія

Таллін

Словенія

Любляна

Ірландія

Дублін

Угорщина

Будапешт

Ісландія

Рек`явік

Україна

Київ

Іспанія

Мадрид

Югославія

Белград

Італія

Рим

Фінляндія

Гельсінкі

Латвія

Рига

Франція

Париж

Литва

Вільнюс

Хорватія

Загреб

Ліхтенштейн

Вадуц

Чехія

Прага

Люксембург

Люксембург

Швейцарія

Берн

Македонія

Скоп`є

Швеція

Стокгольм

Мальта

Валетта

 

 

АЗІЯ

Азербайджан

Баку

Кувейт

Ель-Кувейт

Аоминь (Макао)

Аоминь

Лаос

В`єнтьян

Афганістан

Кабул

Ліван

Бейрут

Бангладеш

Дакка

Малайзія

Куала – Лумпур

Бахрейн

Манама

Мальдіви

Мане

Бруней

Бандар-Сері-Бегаван

Монголія

Улан-Батор

Бутан

Тхімпху

М`янма

Янгон

Вірменія

Єреван

Непал

Катманду

В`єтнам

Ханой

Об`єднані Арабські Емірати

Абу-Дабі

Грузія

Тбілісі

Оман

Маскат

Ємен

Сана

Пакистан

Ісламабад

Ізраїль

Тель-Авів

Республіка Корея

Сеул

Індія

Делі

Саудівська Аравія

Ер-Ріяд

Індонезія

Джакарта

Сінгапур

Сінгапур

Ірак

Багдад

Сирія

Дамаск

Іран

Тегеран

Сянган (Гонконг)

Сянган (Гонконг)

Йорданія

Амман

Таджикистан

Душанбе

Казахстан

Алмати

Таїланд

Бангкок

Камбоджа

Пномпень

Туреччина

Анкара

Катар

Доха

Туркменістан

Ашгабад

Кіпр

Нікосія

Узбекистан

Ташкент

Киргизька Республіка

Бішкек

Філіппіни

Маніла

Китай

Пекін

Шрі-Ланка

Коломбо

Корейська Народна Демократична Республіка

Пхеньян

Японія

Токіо

АФРИКА

Алжир

Алжир

Ліберія

Монровія

Ангола

Луанда

Лівія

Тріполі

Бенін

Порто-Ново

Маврикій

Порт-Луї

Ботсвана

Габороне

Мавританія

Нуакшот

Буркіна-Фасо

Уагадуга

Мадагаскар

Антананаріву

Бурунді

Бужумбура

Малаві

Лілонгве

Габон

Лібревіль

Малі

Бамако

Гамбія

Банжул

Марокко

Рабат

Гана

Аккра

Мозамбік

Мапуту

Гвінея

Конакрі

Намібія

Відгук

Гвінея-Бісау

Бісау

Нігер

Ніамей

Джібуті

Джібуті

Нігерія

Абуджа

Екваторіальна Гвінея

Малабо

Південно-Африканська Республіка

Преторія

Ерітрея

Асмера

Руанда

Кагалі

Ефіопія

Аддіс-Абеба

Сан-Томе і Прінсіпі

Сан-Томе

Єгипет

Каїр

Свазіленд

Мбабане

Заїр

Кіншаса

Сейшельські острови

Вікторія

Замбія

Лусака

Сенегал

Дакар

Зімбабве

Хараре

Сомалі

Могадішо

Кабо-Верде

Прая

Судан

Хартум

Камерун

Яунде

Сьєрра-Лєоне

Фрітаун

Кенія

Найробі

Танзанія

Додома

Коморські острови

Мороні

Того

Ломе

Конго

Браззавіль

Туніс

Туніс

Кот-д`Івуар

Ямусукро

Уганда

Кампала

Лесото

Масеру

Центральноафриканська Республіка

Бангі

 

 

Чад

Нджамена

ПІВНІЧНА АМЕРИКА

Антигуа і Бар буда

Сент- Джонс

Куба

Гавана

Багамські Острови

Нассау

Мексика

Мехіко

Барбодос

Бриджтаун

Нікарагуа

Манагуа

Беліз

Бельмопан

Панама

Панама

Гаїті

Порт-о-Пренс

Сальвадор

Сан-Сальвадор

Гватемала

Гватемала

Сент-Вісент і Гренадіни

Кінгстаун

Гондурас

Тегусігальпа

Сент-Кітс і Невіс

Бастер

Гренада

Сент-Джоржес

Сент-Люсія

Кастрі

Домініка

Розо

Сполучені Штати Америки

Вашингтон

Домініканська Республіка

Санто-Домінго

Трінідад і Тобаго

Порт-оф-Спейн

Канада

Оттава

Ямайка

Кінгстон

Коста-Ріка

Сан-Хосе

 

 

ПІВДЕННА А МЕРИКА

Аргентина

Буенос-Айрес

Колумбія

Санта-Фе-де-Богота

Болівія

Сук ре

Ла-Па (фактично)

Парагвай

Асунсьйон

Бразилія

Бразиліа

Перу

Ліма

Венесуела

Каракас

Супінам

Парамарібо

Гайона

Джорджтаун

Уругвай

Монтевідео

Еквадор

Кіта

Чілі

Сант-Яго

АВСТРАЛІЯ І ОКЕАНІЯ

Австралія

Канберра

Науру

Ярен

Гавайські острови (США)

Гонолулу

Нова Зеландія

Веллінгтон

Вануату

Порт-Віла

Палау

Корор

Західне Самоа

Апіа

Папуа-Нова Гвінея

Порт-Морсбі

Кірібаті

Баїрікі

Соломонові Острови

Хрніара

Маршалові острови

Далапулігадарріт

Тонга

Нукуалофа

Мікронезія

Палі кір

Тувалв

Ваяку

 

 

Фіджі

Сува

C:\Users\Светлана\Desktop\7.jpgФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВИ

Форма територіального устрою держави — це спосіб її територіальної організації, який проявляється в особливостях її адміністративного устрою та поділу владних повноважень між центральними і місцевими органами влади.

 

Форма правління — це спосіб організації верховної влади, який визначає систему її вищих органів, порядок їх формування й особливості розподілу повноважень між ними.

 

Унітарна держава — форма державного устрою, за якої територія не має у своєму складі утворень, що самостійно управляються. У ній діють єдина конституція і єдина система органів державної влади.

 

Федеративна держава — форма державного устрою, за якої територія має у своєму складі кілька утворень, що юридично мають певну самостійність. Федеративні одиниці (республіки, штати, землі, провінції), як правило, мають власні конституції та органи влади.

 

Конфедерація — союз незалежних держав, тимчасове державно-територіальне утворення. Центральна влада конфедерації координує діяльність держав, які входять до її складу, у сфері зовнішньої політики, оборони, економічної політики тощо (Швейцарський Союз у 1291—1798 рр. і 1815—1848 рр., США у 1776—1787 рр.).

 

Імперія — держава, що складається з головної держави — метрополії та колоній, які були нею завойовані. Верховні органи влади є лише у метрополії. З історії відомі Візантійська, Римська, Російська, Британська та інші імперії.

 

 

 

Республіка.

Республіка — форма правління, за якої всі вищі органи влади або обираються, або формуються загальнонародним представницьким органом — парламентом. Усього у світі 143 республіки.

 

 

Монархія.

Монархія — форма правління, за якої верховна державна влада формально (повністю або частково) зосереджена в руках одноосібного керівника держави — монарха. Усього у світі 30 монархій.

 

 

 

 

C:\Users\Светлана\Desktop\5.jpgТИПОЛОГІЯ КРАЇН СВІТУ.

Типологія країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку відображає підсумки їхнього соціально-економічного поступу, який зумовлений різними темпами розвитку суспільства. В українській соціально-економічній географії типології різних авторів дещо відрізняються одна від одної. Але всі вони побудовані на основі аналізу низки показників, серед яких обсяг і структура ВВП, структура зайнятості населення, рівень урбанізації та освіти тощо.

 

 

Типологія країн світу

(за Б.П. Яценком.)

Типи країн

Підтипи країн

Країни

1.Економічно розви-нені країни

1. Головні країни

 

 

2.Малі промислово розвинені країни.

 

 

3.Промислово розвинені країни Південної півкулі

США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Канада.

 

Нідерланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія, Фінляндія, Норвегія, Данія, Австрія та ін..

 

Австралія, Нова Зеландія, Республіка Південна Африка.

2.Середньо розвинені країни перехідної еко-номіки

1.Країни, які з запізненням стали на шлях капіталістичного розвит-ку.

2.Країни нової індустріалізації.

Іспанія, Португалія, Греція, Турція та ін..

 

Сінгапур, Мексика, Аргентина, Уругвай, Бразилія, Чилі, Південна Корея.

3.Постсоціалістичні країни перехідної еко-номіки

1.Постсоціалістичні країни Євра-зії.

 

 

 

 

2.Молоді незалежні держави

Угорщина, Румунія, Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Югославія (Сербія, Чорногорія), Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Албанія, Монголія.

 

Росія, Україна, Білорусь, Литва, Лат-вія, Естонія, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Киргистан, Таджикистан, Туркменістан.

4.Країни, що розвива-ються

1.Країни з порівняно зрілою структурою господарства.

 

 

2.Країни, що видобувають нафту.

 

 

3.Малі розвинені країни.

Індія, Пакистан, Таїланд, Філіппіни, Індонезія, Венесуела, Перу, Колумбія, Еквадор, Марокко, Туніс, Єгипет та ін.

Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Ірак, Іран та ін.

 

Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Малаві, Бангладеш, Ємен, Афганістан та ін.

Країни централізо-вано керованої еконо-міки

 

Китай, КНДР, В`єнам, Лаос, Куба

 

C:\Users\Светлана\Desktop\2.jpg

Характеристика секторів економіки.

 

Сектор еконо́міки — сукупність кількох елементів національної економіки, яким притаманні деякі спільні галузеві, технологічні, організаційно-правові та інші характеристики.              

 

Сектор економіки

Характеристика

Первинний сектор економіки

Галузі економіки, продукти яких здебільшого є сировиною  для інших галузей.

До первинного сектора належать: сільське господарство, рибальство, лісова промисловість та гірництво. (Наприклад, шахтарі та рибалки це робітники первинного сектору.)

До первинного сектора також часто зараховують діяльність, пов'язану зі збором, пакуванням, очисткою і переробкою сировини на місці.

Вторинний сектор економіки

Галузі економіки, що перетворюють сировину на закінчений, готовий до споживання, продукт, наприклад виробництво автомобілів зі сталі або виробництво одягу із тканин.

До вторинного сектора належать будівництво і виробництво.

Вторинний сектор використовує матеріали первинного сектора і виробляє на основі цієї сировини продукт, призначений для споживання, продажу або використання в інших галузях. Підприємства вторинного сектору зазвичай споживають багато енергії й потребують складних машин.

Третинний сектор економіки або 

сфера послуг

Включає економічну діяльність, пов'язану з послугами. Поняття послуг охоплює всі види діяльності, що не завершуються виробництвом продукту, але сприяють процесу виробництва, покращуючи продуктивність.

До послуг належить фінансова і банкова діяльність, транспорт, оптова і роздрібна торгівля, страхування, інформаційна галузь, медицина, освіта та індустрія розваг, то що.

 Інформаційні технології часто виокремлюють і включають у четвертинний сектор економіки.

У розвинутих країнах третинний сектор економіки найбільший за кількістю працівників і зростає найшвидшими темпами.

 

C:\Users\Светлана\Desktop\9.jpg НАСЕЛЕННЯ СВІТУ.

Населення — сукупність людей, які живуть на Землі або у межах певної території (регіону, країни).

Відтворення населення — процес безперервного відновлення поколінь людей внаслідок взаємодії народжуваності і смертності.

 

Міграції населення

Міграція населення — переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на досить тривалий період.

 

Причини міграцій.

 

Тривалість життя у деяких країнах світу.

 

 

КРАЇНИ

СЕРЕДНЯ ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ, РОКІВ.

 

КРАЇНИ

СЕРЕДНЯ ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ

Ефіопія

48

Португалія

75

Непал

52

Греція

77

Сьєра-Леоне

42

Сауд. Аравія

64

Індія

59

Ізраїль

76

Китай

70

Сінгапур

74

Індонезія

62

Нова Зеландія

75

Єгипет

60

Франція

77

Філіппіни

64

ОАЕ

72

Марокко

62

США

76

Сирія

66

ФРН

76

Перу

63

Швеція

78

Туреччина

67

Японія

79,5

Румунія

70

Швейцарія

78

Чилі

72

Кувейт

74

Аргентина

71

Таїланд

66

Мексика

70

ПАР

62

Бразилія

66

Україна

68

Угорщина

71

В середньому по світу

66

 

Статево - вікова структура населення.

 

Вікова структура населення — співвідношення кількості різних вікових груп населення.

Статева структура населення — співвідношення кількості чоловіків і жінок у складі населення.

 

Порівняльна характеристика статево - вікових пірамід різних типів відтворення населення

C:\Users\Светлана\Desktop\depositphotos_10963082-stock-photo-labor-law.jpg        

 

РИНОК ПРАЦІ.

Ринок праці (англ. Labour market, Job market)— це система суспільних відносин, пов'язаних з купівлею і продажем трудових послуг працівників (послуг праці).

У класичному розумінні ринок праці  — це сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу за допомогою ціни на працю (заробітної плати). Іншими словами, ринок праці — ринок одного з факторів виробництва, де домогосподарства в ролі найманих працівників пропонують свою працю (трудові послуги), а роботодавці (власники) — виробники товарів та послуг — потребують її.

Елементами ринку праці є: попит, пропонування, трудові послуги (послуги праці), ціна, конкуренція, резервування праці, трудова мобільність.

       

 Деякі моделі ринків праці.

ТИПОЛОГІЯ І.

Модель

Характеристика

 

 

ЯПОНСЬКА

Базується на тривалому наймі; гарантує зайнятість до пенсійного віку; передбачає підвищення розмірів матеріальних благ із збільшенням віку; прищеплює робітникам творче ставлення до праці; забезпечує високу якість роботи; працівник “довічного” найму не підлягає звільненню.

 

 

АМЕРИКАНСЬКА

Передбачає децентралізацію робочої сили; кожний штат має свої закони про зайнятість і допомогу безробітним; щорічне підписання колективних договорів з адміністрацією; рівень зарплати пов`язаний з рівнем продуктивності праці; за контрактною системою зарплата залежить від складності роботи.

 

ШВЕДСЬКА

Активна політика держави і фірм у вирішенні проблем зайнятості населення; забезпечення рівної зарплати за однакову працю незалежно від фінансового становища підприємства; державна підтримка секторів з низькими економічними показниками; оптимальне розосередження працівників за виробництвами і підприємствами.

КОМАНДНО-АДМІНІСТРАТИВНА

Відсутність механізму стимулювання ефективного використання робочої сили; централізоване встановлення зарплати; дефіцит робочої сили; недооцінка послуг, спрямованих на управління капіталом.

 

ТИПОЛОГІЯ ІІ.

Модель

Характеристика

Класична

Згідно класичної школи економіки, на ринку праці, як й на будь-якому ринку, регулятором попиту і пропозиції виступає ринкова ціна - ціна праці - величина (ставка) заробітної плати. Вона є гнучкою ринковою ціною, тобто швидко реагує на зміну у попиті і пропозиції на ринку. Саме за її допомогою відбувається балансування між попитом і пропозицією праці. Тривале безробіття (невідповідність між попитом і пропозиції на ринку праці) є неможливим, оскільки ринок праці швидко знаходить рівновагу між попитом і пропозицією праці завдяки гнучкості заробітної плати.

Кейнсіанська

На відміну від класичної традиції, яка говорить про саморегулювання ринку праці на основі гнучкості цін (price flexibility), кейнсіанський підхід (і, особливо, неокейнсіанський підхід) говорить про жорсткість (ригідність) ринкових цін (price rigidity). Кейнсіанці вважають, що ринки не здатні врівноважуватися у короткостроковому періоді (short run), оскільки ціни не здатні знижуватися до рівноважного рівня при падінні попиту, т.з. ефект храповика (ratchet effect). Жорсткість номінальної заробітної плати (nominal wage rigidity) - ціни на працю на ринку праці, призводить до виникненя безробіття - неврівноваженості попиту і пропозиції на ринку праці.

Монетаристська

Монетаристи виходять з жорсткості заробітної плати і її однонаправленого збільшуючого руху (ефект храповика). Монетаристи вводять поняття "природного рівня безробіття" (natural rate of unemployment), який складається з фрикційного і структурного безробіття.

Інституціоналістська

Основна увага у інституціоналістській традиції для ринку праці приділяється аналізу професійних і галузевих відмінностией у структурі робочої сили і відповідних рівнів заробітної плати. Інституціоналісти відходять від макроекономічного аналізу і пояснюють динаміку ринку праці особливостями функціонування окремих галузей, професійних і демографічних груп.

 

D:\света 2\ГЕОГРАФИЯ\Глоболізація\картинки глобализация\globalization.jpg

 

                    ГЛОБАЛІЗАЦІЯ.

Глобаліза́ція (англ. globalization) — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У ширшому розумінні — перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі. Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, зумовлений розвитком транспорту та засобів зв'язку, він носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів.

Таким чином, глобалізація – це сучасна форма міжнародних відносин, яка характеризується поширенням взаємозалежності між країнами в економічній, політичній і культурній сферах практично на всю земну кулю. Основним чинником розвитку глобалізації стала науково-технічна революція, особливо розвиток світової системи інформації, поширення Інтернету, який зробив можливим миттєвий зв'язок між людьми в різних кінцях світу і усунув перешкоди на шляху розповсюдження будь-якої інформації.

 

C:\Users\Светлана\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\Screenshot_2020-03-09 Навчальний контент pdf.png

 

Наслідки глобалізації.

C:\Users\Светлана\Downloads\risunok.png

 

Моделі глобалізації.

Однополярний світ

 

 

* посилення диспропорції між країнами на користь країн “золотого мільярда”

*затримка модернізаційних процесів в країнах з перехідним типом економіки, до яких належить Україна

*консервація низькотехнологічного сировинного вектору розвитку економіки

Багатополярний світ

 

*суверенна рівність членів світової спільноти;

*поєднання національних і міжнародних зусиль з метою подолання соціально-економічної нерівності;

*посилення конкурентоспроможності національних економік шляхом створення макрорегіональних економічних систем.

 

 

C:\Users\Светлана\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\images.jpgC:\Users\Светлана\Downloads\tablitsa.png

 

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ.

Міжнародна організація — неурядове об’єднання держав або національних товариств, які діють для досягнення певних спільних цілей (політичних, економічних, науково-технічних тощо).

Перші постійні міжнародні об’єднання з’явилися у Стародавній Греції в VI ст. до н. е. у вигляді союзів міст та громад. Подібні об’єднання були прообразами майбутніх міжнародних організацій. Сьогодні у світі налічується близько 500 міжнародних організацій.

 

РОЗПОДІЛ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ

РОЗПОДІЛ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗА ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ МАСШТАБАМИ

 

 

C:\Users\Светлана\Desktop\12.jpg

 

СХЕМИ-ХАРАКТЕРСТИКИ КРАЇН СВІТУ.

 

Паспортні дані країни

 

№ п/п

Паспортні дані

Назва країни

1

Столиця

 

2

Площа, тис.км2

 

3

Кількість населення

 

4

Державна(ні) мова (мови)

 

5

Основна (ні) національність (ті)

 

6

Форма правління

 

7

Зовнішньоекономічні зв`язки

 

8

Форма державного устрою

 

 

 

Складові категорії “економіко-географічне положення.”

 

№ п\п

Складові категорії ЕГП

Елементи характеристики

  1.                 

Геодезичне положення

Розташування на материку чи в частині світу, вихід до океанів, морів.

  1.                 

Політико-географічне положення.

Держави-сусіди, їх участь у військово-політичних блоках та інше.

  1.                 

Транспортно-географічне положення

Близькість чи віддаленість від міжнародних сухопутних, морських та ін. шляхів, наявність портів.

  1.                 

“Сусідське” положення

Оцінка положення країни по відношенню до сировинних баз та ринків збуту за її межами, рівень розвитку сусідів.

  1.                 

Еколого-географічне положення

Положення країни в системі екологічно активно діючих на неї компонентів довкілля (як природних так і антропогенних).

  1.                 

Загальний висновок

Наскільки позитивно чи негативно ЕГП впливає на розвиток окремих галузей та господарського комплексу в цілому.

 

 

Економіко-географічна характеристика країни.

 

№ п/п

Категорії

Характеристика

1

Особливості географічного положення

У якій частині світу країна розташована, сухопутні та морські кордони, з якими державами межує.

2

Природні умови

Характеристика рельєфу, кліматичні умови.

3

Природні ресурси

Мінеральні, водні, земельні, лісові, рекреаційнй ресурси.

4

Характеристика господарства:

А) первинний сектор;

 

 

 

 

Б)вторинний сектор;

 

 

 

 

 

 

В)третинний сектор;

 

 

 

 

 

 

Г)екологічне становище

 

Галузі економіки, продукти яких здебільшого є сировиною  для інших галузей.

До первинного сектора належать: сільське господарство, рибальство, лісова промисловість та гірництво.

 

Галузі економіки, що перетворюють сировину на закінчений, готовий до споживання, продукт, наприклад виробництво автомобілів зі сталі або виробництво одягу із тканин. До вторинного сектора належать будівництво і виробництво.

 

Включає економічну діяльність, пов'язану з послугами.

До послуг належить фінансова і банкова діяльність, транспорт, оптова і роздрібна торгівля, страхування, інформаційна галузь, медицина, освіта та індустрія розваг, то що.

 

Рівень забрудненості території, причини забрудненості, заходи, які застосовує держав для поліпшення ситуації.

5

Характеристика населення

Кількість населення, густота населення, тип відновлення населення, релігія та віросповідання, зайнятість населення та рівень безробіття.

6

Міжнародні зв`язки

Зовнішня торгівля, спеціалізація у світовому господарстві, членство у міжнародних організаціях.

7

Висновки

До якого типу країн відноситься держава, перспективи розвитку.

 

 

Порівняльна характеристика країн.

 

Категорія порівняння

Назва країни

Назва країни

 

Спільні риси

 

 

Відмінні риси

 

 

Висновок

 

 

 

 

План характеристики господарства країни.

 

№ п/п

Категорії

Характеристика

1

Назва держави, форма правління

 

2

ВВП на душу населення

 

3

Структура господарства країни

Загальна характеристика секторів економіки.

4

Промисловість

Найбільш розвинені галузі виробництва, види продукції, основні центри і особливості їхнього розміщення

5

Сільське господарство

Найважливіші сільськогосподарські культури і галузі тваринництва, при наявності інформації – врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність худоби, валовий збір найважливіших культур.

6

Транспортний комплекс

Найбільш розвинені види транспорту, особливості транспортної мережі, при наявності інформації – вантажо- і пасажирообіг.

7

Зовнішньоекономічні зв`язки

Об`єм і структура експорту та імпорту, найважливіші торгові партнери, при наявності інформації – інші види зовнішньоекономічних зв`язків.

8

Висновок

Рівень розвитку господарства  країни та його типологічна відносність  .

C:\Users\Светлана\Desktop\678.jpg

 

АЛГОРИТМИ АНАЛІЗУ  ГЕОГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ.

 

Алгоритм аналізу карти.

 

  1. Уважно прочитайте назву, визначте зміст.
  2. Уважно ознайомтеся з легендою та умовними знаками.
  3. Чітко визначиться з категоріями за якими ви будете робити аналіз.
  4. Визначте умовні знаки і позначення які будуть відповідати категоріям вашого аналізу.
  5. Уважно розгляньте карту та визначте особливості територіального розташування об`єктів.
  6. Визначте території (країни) для яких характерні найвищі та найнижчі показники.
  7. Наведіть приклади 2-3 територій (країн), які будуть характеризувати кожну позицію легенди (умовних позначень) карти.
  8. Зробіть висновки, щодо закономірностей територіального розташування показників, та поясніть їх.

 

Алгоритм аналізу таблиці, схеми.

 

1.Уважно прочитайте назву, визначте зміст.

2.Уважно ознайомтеся з легендою та умовними знаками.

3.Чітко визначиться з категоріями за якими ви будете робити аналіз.

4.Визначте умовні знаки і позначення які будуть відповідати категоріям вашого аналізу.

5.Уважно розгляньте таблицю, схему та визначте території (країни) для яких характерні найвищі та найнижчі показники..

6.Наведіть приклади 2-3 територій (країн), які будуть характеризувати кожну позицію легенди (умовних позначень) таблиці, схеми (якщо такі є).

6.Зробіть висновки, щодо закономірностей, які витікають з наявних показників, та поясніть їх.

C:\Users\Светлана\Desktop\images2.jpgОрієнтовні теми досліджень.

(за вибором учня/учениці)

Проект: створення буклету, постеру,  презентації, бук-трейлеру, скрайбу тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Регіони та країни

 

Розділ I. ЄВРОПА

1. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси у Європі.

2. Відновна електроенергетика в країнах Європи: регіональні особливості та відмінності

3. Структура й просторова організація виробництва чорних металів у країнах Європи.

4. «Нове обличчя» Руру – постіндустріальний розвиток: «зелені» міста замість похмурих ландшафтів.

5. Лондон, Берлін, Париж, Київ: схожість і відмінність сучасного розвитку міст.

6. Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг.

Розділ IІ. АЗІЯ

1. Екологічні виміри економічного зростання в країнах Азії.

2. Географічне положення країни як чинник її економічного розвитку (на прикладі  Туреччини і Сінгапуру).

3. Країни Перської затоки – новий осередок індустріалізації.

4. Острови Кюсю і Хоккайдо: контрасти Японії.

5. Унікальність економічної системи Китаю.

6. «Коридори зростання»  в Індії.

Розділ IІІ. ОКЕАНІЯ

1. Національні парки Австралії як об’єкти міжнародного туризму.

2. Розвиток Західної Австралії у контексті зростання глобального попиту на природні ресурси.

3. Канберра – політико-адміністративний центр країни.

4. Нова Зеландія –  високорозвинена країна зі сприятливими умовами для ведення бізнесу.

5.  Країни Океанії – регіон екзотичного туризму.

Розділ IV. АМЕРИКА

1. «Бананові республіки»: типові ознаки та сучасний розвиток.

2. Панамериканське шосе – дорога через три Америки.

3. Туризм як чинник розвитку країн Карибського басейну.

4. Форми територіальної організації новітніх видів промислового виробництва у США.

5. Економічна взаємодія вздовж державного кордону між Мексикою і США.

6. Складники підприємницького успіху української діаспори в Канаді та США.  

Розділ V. АФРИКА

1. Кордони на політичній карті Африки: особливості делімітації та демаркації.

2. Ангола: успішний розвиток після війни.

3. Вплив колоніального минулого на сучасну міжнародну спеціалізацію та просторову структуру господарства  країн Тропічної Африки.

4. «Три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм.

5. ПАР серед країн Африки.

6. ПАР: одна держава – три столиці.

 

Географічний простір Землі.

Розділ І. Топографія та картографія

1.  Визначення оптимального маршруту руху між визначними об’єктами свого району за допомогою навігаційної карти своєї області.

2. Сфери використання даних дистанційного зондування Землі

Розділ ІІ. Загальні закономірності географічної оболонки Землі

1. Моделювання природних явищ на Землі у дні рівнодень та сонцестоянь.

2. Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості

3. Причини заселення схилів вулканів.

4. Сучасні вимоги до будівництва у районах з високою сейсмічністю .

5. Ресурсний потенціал атмосфери своєї місцевості та приклади його використання. 

6. Система протидії засухам у своїй місцевості  

7. Система протидії паводкам, повеням, селям і лавинам в окремих районах України. 

8. Карстовий рельєф як приклад взаємодії геосфер.

9. Прозорість води у річці (озері, ставку): від чого залежить і чому змінюється?

10.  Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання.

11. Чинники порушення широтної зональності на материках та території України

Розділ ІІІ. Загальні суспільно-географічні закономірності світу

1.  Уплив старіння населення на місце країни в міжнародному поділі праці. 

2.  Працемісткі виробництва густозаселених регіонів світу.

3. Екологічні та соціальні проблеми густозаселених регіонів світу

4. Світовий ринок патентів: лідери й аутсайдери.

5.  Роль транснаціональних компаній у розвитку машинобудівних та хімічних виробництв в Україні 

Розділ ІV. Суспільна географія України

1.  Гельсінські угоди (Заключний акт наради з безпеки і співробітництва в Європі) – програма дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної Європи .

2. Сучасна географія трудової еміграції  з України.

3. Соціальні проблеми монофункціональних міст   

4. Давальницька сировина у швейній індустрії України: позитивні й негативні аспекти для виробників і споживачів.

5. Офшорна розробка програмного забезпечення в Україні: основні центри,  компанії.

6. Реалізація планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах: успіхи і прорахунки.

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Светлана\Desktop\images.jpgГеографічні Інтернет-ресурси. 

 

  1. http://geografica.net.ua
  2. http://geosite.com.ua
  3. http://www.geograf.com.ua
  4. http://www.ukrmap.com.ua
  5. http://www.digitalglobe.com
  6. http://compas.ucoz.com
  7. http://planetolog.ru
  8. http://www.mirgeografii.ru
  9. http://www.ggf-dnu.org.ua
  10. http://www.dnu.dp.ua/view/ggf
  11. http://pgf.udpu.org.ua
  12. http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/faculty-geograph
  13. http://pgf.rv.ua/
  14. http://geo.pnpu.edu.ua
  15. http://geopom.at.ua
  16. http://rozumniki.net/catalog/products/geografiya
  17. http://www.zippo.net.ua/index.php?page_id=315http://geoknigi.com
  18. http://geo-klass.at.ua
  19. http://www.geo.univ.kiev.ua/uk
  20. ​​http://geografica.net.ua - Географіка. (географічний портал)
  21. http://geopom.at.ua - швидка допомога з географії для учнів, студентів, вчителів
  22. http://geo-bav.at.ua - сайт "Географія для всіх»
  23. http://www.geo-asset.com -  GEO-ASSET.COM - містить тести на різні географічні теми, включає географічні задачі та завдання відкритого типу всіх рівнів складності з готовими відповідями. Ви зможете помандрувати віртуальним світом природи ознайомившись із цікавинками кожного континенту планети, а також дізнатися походження географічних назв.
  24. http://www.geograf.com.ua/  - сайт "Географ"
  25. http://www.geograf.com.ua/ - новини та матеріали з географії.

 

C:\Users\Светлана\Desktop\index.jpg

 

Інтернет-ігри з географії.

 

  1. Seterra - Online: онлайн-гра, що є лідером за популярністю у світі https://online.seterra.com/en
  2. World Map Quiz - мобільний додаток для опанування географічної номенклатури https://online.seterra.com/en/vgp/3069
  3. Redigo -  мобільний додаток з комплексною інформацією про країни та міста https://play.google.com/store/apps/details?id=ru.sup.redigo&hl=ru
  4. «Сім чудес України» -  добірка відеоматеріалів про визначні місця України https://7chudes.in.ua/nomination/7-chudes/
  5. Mapillary - побачити на власні очі, здійснивши віртуальну подорож
  6.  http://www.game-game.com.ua/uk/132597/ - Ігра Географія: Європа онлайн

7.      .https://www.obozrevatel.com/ukr/games/country-capital.htm - столиці Світу.

8.      https://geo.koltyrin.ru/test_kartamira_easy.php - «GEO - грай зі знаннями»

9.      https://map.meta.ua/ua/#zoom=6&lat=48.5&lon=31.2&base=B00 – «МЕТА» карти України

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Супрунович Юлія Вікторівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
17 липня 2022
Переглядів
967
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку