Робота класного керівника в малокомплектній школі

Ірина Василівна  Кокош

загальноосвітня школа І-ІІ ст. с.Звози

 

Моя мета  як класного керівника  - подарувати дитині цей чудовий світ, здивувати прекрасним, допомогти їй зрозуміти, що життя - це великий благословенний дар і кожна людина здатна в ньому знайти своє місце, стаючи справжнім громадянином, навчитися вірити в свої сили й жити в гармонії з собою.

 

 

РОЛЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА У ФОРМУВАННІ ЖИТТЄВО КОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Ми живемо у неспокійний час — час великих роз­думів, сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працю­вати поновому, поновому будувати процес освіти та виховання. Кожна історична епоха висуває вимоги до виховання та навчання молоді, створює певний пози­тивний педагогічний досвід.

Державотворення, що відбувається в сучасній Ук­раїні, потребує нової педагогіки. Це актуальна пробле­ма, бо від того, які виховні системи будуть запровад­жуватись у навчально-виховній системі, які орієнтири в формуванні та становленні особистості будуть прий­няті, залежатиме майбутнє України.Свою роботу, як класного керівника я намагаюся будувати на рівні сучасної педагогіки, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї, методики.

Особливе місце серед сучасних навчальних закладів України посідає малокомплектна школа, яка має свої специфічні умови організації виховного процесу та життєдіяльності в цілому. Вона є культурним центром у селі, осередком збереження українського фольклору, народних традицій, свят, обрядів, звичаїв, народних ремесел, організатором інтелектуально-культурного життя села, виховної роботи серед дітей та дорослого населення.

Виховний процес у школах тісно пов'язаний із життям сільської громади. Класний керівник у такій школі є активним громадським діячем, носієм духовності, інтелігентності.

Мистецтво виховання полягає в значній мірі у тому, щоб своєчасно побачити, запобігти й відповідно зменшити ефект негативного у формуванні особистості.

Класні керівники — педагоги, які постійно спілкуються з учнями, закріпленими за ними, різнобічно впливають на них і водночас працюють за предметною системою. Тобто, крім викладання певного предмета, він дбає про об'єднання зусиль учителів, які працюють у певному класі, координацію їхніх вимог для поліпшення результатів виховної та навчальної роботи з учнями класу.

Класний керівник планує і координує всю виховну роботу з класом з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх нахилів і інтересів, рівня сформованості учнівського колективу, сприяє розвитку самоврядування в класі, створює умови для організації змістовного дозвілля, проводить відповідні заходи щодо профілактики правопорушень.

Сучасна педагогіка характеризується переосмисленням і зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів. Адже сучасне суспільство висуває нові вимоги не тільки до завдань, змісту , забезпечення освіти, але й до особистості педагога.

Сьогодення потребує від нас, педагогів, високого рівня професіоналізму володіння сучасними технологіями навчання і виховання. А особливу увагу необхідно приділити вмінню постійно вчитися й самоудосконалюватися, творчому підходу під час виховання і навчання учнів.

Хорошим класним керівником стати нелегко. Проте ним може стати кожний учитель, який при наявності високих моральних якостей наполегливо працює над собою, сумлінно ставиться до дорученої справи. Школярі часто згадують трудові справи, захоплюючі екскурсії та походи, шкільні вечори та веселі новорічні ялинки, яскраві доповіді й гарячі диспути.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Не забуваються й задушевні бесіди з класним керівником, його дружня підтримка у важку хвилину. Багато учнів після закінчення школи не поривають зв'язку зі мною. Вони дзвонять, просять у мене поради, діляться своїми радощами і прикрощами, досягненнями та успіхами у навчанні, праці, в особистому житті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основними формами моєї виховної роботи  є:

1. Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, інтелектуальні ігри, ринги, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії, держави і права, "жива газета", створення малюнків).

2. Діяльнісно-практичні групові (творчі групи, осередки, екскурсії, свята,  ігри-драматизації, ярмарки, народні ігри, огляди-конкурси, олімпіади).

3. Інтегративні (шкільні клуби, КВК, фестивалі, гуртки).

4. Діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування).

5. Індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо).

6. Наочні ( музеї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, стінгазети, тематичні стенди тощо).

 Для активізації вихованого процесу, з метою вивчення учнів застосовую форму спілкування за допомогою  листів - побажань. Учням пропонують­ся питання, наприклад:

• які права ви хочете мати?
• які обов'язки?

• що б ви змінили в спілкуванні учнів і вчителів?

• чим би ви хотіли займатися у вільний час?

• чому виникають конфліктні ситуації в класі? Ваші пропозиції щодо їх вирішення?

Свої відповіді-побажання учні пишуть на листках. На прикладі такого роду питань, анкет, тестів класний керівник має можливість діагно­стувати і міжособистісні стосунки в колективі, і рівень вихованості, загальний розвиток учнів, і сам виховний процес.
Щоб стати справжнім класним керівником, на мою думку,треба знати золоті правила класного керівника:

* учитель має бути особистістю привабливою для дітей. 

* учитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе, якщо він сам любить, поважає кожну дитину та піклується про неї, у стосунках із нею чесний та відвертий.

*учитель має бути відвертим у стосунках з усіма учнями.

* учитель має бути веселим , жартівливим. 

*учитель має раціонально використовувати свій час. 

*учитель має бути доброзичливим.

*учитель має постійно вдосконалюватися, розширювати свій кругозір.

*учитель повинен реалізовуватиіндивідуальний підхід до дитини, вміти її вислухати.

*класний керівник має створити учнівський колектив,  у якому панують доброзичливі стосунки.

*учителеві слід любити й захищати дитину, поважати її почуття. 

Моя виховна діяльність як класного керівника складна й багатогранна. Я проводжу різноманітну виховну роботу з колективом учнів, з учителями свого класу, з батьками та громадськістю. Мої завдання виховної діяльності визначаються загальними завданнями  виховання та конкретними умовами життя класу. Дбаю про всебічний розвиток учнів, про виховання у них  переконань, працьовитості, колективізму, про підвищення успішності та зміцнення дисципліни, про підготовку до праці.

На різних етапах розвитку колективу я висуваю конкретні завдання виховання і, спираючись на учнівський колектив, впроваджую різноманітну виховну роботу з класом. При цьому я враховую вікові особливості учнів, рівень їхніх знань та стан успішності, дисципліни в класі, наявність таких якостей: працьовитість, колективізм, усвідомлення громадського обов'язку.Усю роботу намагаюся організувати так, щоб виховати національно свідомих громадян, патріотів, які б щиро любили свою вітчизну, шанобливо ставились до історії та духовної спадщини свого народу. Формуванню ціннісного ставлення учнів до суспільства і держави сприяють “круглі” столи (“Закон – дороговказ у твоєму житті”, “Україна – держава європейська”), саміти (“Не стань жертвою торгівлі людьми”, “Тероризм. Як зберегти життя в сучасному світі”), уявні подорожі (“Подорож країнами Закону, Права та Моралі”), уроки-реквієми (“Розгойдані дзвони пам’яті”, “Голодомор: почути голос крізь мовчання”), усні журнали (“Державна символіка України, її історичне походження”, “Україна – це наша доля”) [1,54].

 

Взаємозв'язок з сім'єю, робота з батьками учнів дозволяє зробити процес виховання цілісним, єдиним, а отже, більш ефективним. Найважливішими елементами роботи класного керівника з батьками є: ознайомлення батьків з метою, завданнями, змістом і методикою навчально-виховного процесу у класі; організація психолого-педагогічного всеобучу батьків, вироблення єдиного педагогічного підходу до розв'язання завдань виховання; залучення батьків до спільної з дітьми діяльності, що дозволяє, як показує практика, збагатити зміст позаурочної діяльності дітей і підвищити професіоналізм здійснюваних справ, а також налагодити взаємовідносини дітей і батьків завдяки плідному спілкуванні в процесі вирішення класних справ. Крім того, важливі ще два елементи взаємодії з батьками: це робота з батьківським активом і коригування виховання в окремих сім'ях - допомога у вирішенні ряду серйозних проблем виховання, вирішення конфліктних ситуацій, надання правової і моральної допомоги дітям з неблагополучних сімей, вирішення проблеми всеобучу та ін.

Батьки – авторитети, вони і спонсори, вони і найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Вони, на жаль, інколи і “не бажане ” з точки зору педагога за впливом “зовнішнє середовище ”[2, 21].

Зрозуміло, спілкування з батьками на зборах, засіданнях батьківського комітету відбувається регулярно, але, відверто, це малодійове. Я намагаюсь встановити індивідуальний контакт з кожною родиною. А далі – постійний телефонний контакт, зустрічі, бесіди поза школою, спілкування через учнівський щоденник. Так, ми, вчителі, – зрозуміліші батькам, а батьки -вчителям. Налагоджується взаємодія, взаєморозуміння.

Педагогічний досвід допоміг зробити однозначний висновок: основний рушійний фактор у вихованні дитини – сім’я. І як би школа ефективно не будувала свою роботу, необхідних результатів вона не отримає, коли не буде справжнього виховання в родині, сім’ї. Твердо переконана, що народна педагогіка – оптимальний варіант співдружності школи і сім’ї.

Моральною серцевиною називав В. Сухомлинський любов до людей. Я мрію, щоб дороговказом моїм уч­ням на їх життєвому шляху були слова великого учи­теля, звернені до них: «Живи так, щоб твоя серцевина була здоровою, чистою і сильною. Бути справжньою людиною — це значить віддавати сили своєї душі в ім'я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від те­бе, від твоєї душі».

 Діяльність класного керівника  - це велика багатобарвна мозаїчна картина. В її створенні задіяно багато людей: це вихованці класного керівника, їхні батьки й всі ті, з ким зустрічаються на життєвому шляху. Тож нехай картина ця неоднозначно буде яскравою, барвистою. Звісно, на ній можуть проступати й темні барви - прикрості, розчарування, проте все ж таки нехай більше буде радісних фарб, які символізують осяяння, радість відкриття, успіхів учнів.

 

Література

 

1.Павлютенков Є. М. Орієнтуватися на життєву компетентність людини. Школа життєтворчості особистості: Науково-методичний збірник / Ред. кол.

2.Яремчук І. П., Кукса Т. І. Формування національно-свідомої, життєво-компетентної особистості гімназиста в системі роботи класних керівників / Заг. Ред. Дем’янюк Т. Д. – Рівне, 2011 – 208 с.