Робота МАН "Роль суфіксів та префіксів в англійському словотворенні".

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРІЇНИ

      ЗАПОРІЗЬКЕ ОБЛАСНЕ ВІДДІЛЕННЯ

                МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

                              УКРАЇНИ

                       Наукове відділення : «Філологія та мистецтвознавство»

                                                                Секція : англійська мова

 

 

 

Тема: Роль суфіксів та префіксів в англійському словотворенні

 

 

 

 

 

                                                            Наукова робота

                                                                  Учениці 10А класу

                                                                  Оріхівської гімназії №1 «Сузір’я»

                                                                 Тимофієвої Катерини Михайлівни

                                                                 Науковий керівник :

                                                                 Синчило Ірина Анатоліївна

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2008

 

                                        ЗМІСТ

ВСТУП

1. СЛОВОТВІР, ЯК ОДНА З ОСНОВНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ НАУК. 

1.1 Поняття про словотвір та його основні питання.

1.2 Загальна характеристика засобів словотвору.

2. МОРФЕМНА СТРУКТУРА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ.

2.1 Префікси.

2.2 Суфікси.

2.3 Префіксальний і суфіксальний словотвір : подібність і

відмінність.

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

ДОДАТКИ.                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   ВСТУП

Для написання даної наукової роботи я обрала тему «Роль суфіксів та префіксів в англійському словотворенні», яка є досить актуальною з огляду на те, що англійська мова, сучасна і не тільки, постійно розвивається, збагачується новими словами. Щоб поглибити знання з теорії та практики англійської мови і була обрана тема, яка стосується одного з  найактуальніших питань будь-якої мови – збагачення мови засобами словотвору. Дана наукова робота охоплює як теоретичні, так і практичні сторони даного питання : що являє собою словотвір як лінгвістична наука, що є предметом її досліджень, що таке засоби словотвору, їх класифікація за важливістю та актуальність(головні та другорядні засоби словотвору).

Об’єктом словотвору є вивчення похідних слів. До недавнього часу похідні слова досліджувались в основному з формальної  точки зору, тобто в аспекті вираження, а зміст залишався малодослідженим.

     Актуальність даної теми визначають такі положення :

• Хоча дана тема і достатньо опрацьована науковцями, але у мові постійно з’являються нові слова, тому виникає потреба у їх дослідженні та детальному розгляді їх засобів утворення. Дана тема буде актуальною доти, доки буде існувати і розвиватися мова;
• Словотвір займає важливе місце не тільки в граматиці англійської мови, а й у лексикології, фонетиці та інших лінгвістичних науках.

Так, як тема даної наукової роботи є дуже актуальною і цікавить багатьох вчених-лінгвістів, то відповідно існує багато різних праць, статей, досліджень на обрану тему. Найбільш гідними уваги є праця Ботнічука Є.Н. і Василенка І.В. «Словообразование в современном английском языке», праця Мешкова О.Д. «Словообразование современного английского языка», праця Каращука П.М. «Словообразование английского языка». Багато цікавої інформації, що стосується словотвору в англійській мові містить праця Мостового М.І. «Лексикологія Англійської мови», а також праця Арнольда І.В. « Лексикология современного английского языка».

Об’єктом дослідження даної роботи є засоби словотвору в сучасній англійській мові, їх функціонування і використання для утворення нових слів, а також подальше вживання новоутворених слів.

Мета моєї роботи полягає у дослідженні та розкритті як теоретичних, так і практичних питань : що таке словотвір, які його головні та другорядні засоби та їх функціонування, їх класифікація та визначення характерних особливостей новоутворених слів.

Досліджуючи та опрацьовуючи дану тему, я переконалась, що досягти поставленої мети можна за допомогою таких засобів :

• На підставі словників, енциклопедій та інших посібників визначити, що таке словотворення, які засоби словотворення існують в сучасній англійській мові.
• Виявити вплив словотвору словотвору на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові.
• Дослідити дану проблему спираючись на праці вчених, словники та інші матеріали (посібники, підручники з англійської мови, журнальні статті тощо).

Практичне значення моєї роботи полягає  в тому, що її можна буде використати в подальшій роботі над даною темою, на уроках з граматики та лексикології англійської мови, а також як базовий матеріал для написання курсової роботи.

Дана наукова робота складається з вступу, основної частини, яка поділена на два розділи та п’ять підрозділів, висновків, два додатки та списка використаної літератури, який нараховує  вісім джерел.

 

 

 І. СЛОВОТВІР ЯК ОДНА З ОСНОВНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ НАУК.

1.1 Поняття про словотвір та його основні питання.

Термін   має два основних значення, які потрібно чітко розрізняти. В першому значенні він використовується для вираження постійного процесу творення нових слів у мові. Мова знаходиться в стані постійного розвитку, який складається з окремих мовних процесів, втому числі і процес творення нових слів. Цей процес має назву «словотвір».

В другому значенні, термін «словотвір» означає розділ науки, яка займається вивченням процесу творення нових лексичних одиниць.

Предметом дослідження словотвору є вивчення процесу творення нових лексичних одиниць та засобів, за допомогою яких цей процес відбувається (суфіксів, префіксів тощо).

У своїй сукупності слово складають лексичні підвалини мови. Слова змінюються у мовлені за граматичними законами. Визначень слова, як одиниці мови, багато – в залежності від критеріїв, підходу, точок зору.

У лексичному розумінню воно визначається як одиниця, що має лексико-семантичне наповнення і може виражати сформульоване поняття. У цьому відношенні слово має широкий лексико-граматичний діапазон : частини слова можуть змінюватись, втрачаючи при цьому значення самого слова, а окремі форми його це значення зберігають, напр.: night – nightly (ніч – щоночно)[2;45].

2.1 загальна характеристика засобів словотвору.

Морфема – це сполучення якогось значення і фонетичної форми. Морфема як частина слова частіше є залежною, ніж вільною. Це і зрозуміло, бо у даному випадку частина має належати до цілого. До залежних морфем належать : префікс, суфікс та інфікс.

Суфікс – деривативний (похідний) елемент наприкінці слова (між коренем і закінченням). Суфікс має лексико-семантичне значення, проте не вживається відокремлено, тобто не має ознак окремої частини мови. Однак, коли одне і те ж слово з різними суфіксами належить до однієї частини мови, то за допомогою суфікса розрізняються лексико-граматичні класи цих слів, наприклад : суфікси --er та –est для вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників : bigg – er – the bigg-est , sweet-er – the sweet-est.( більший – найбільший; солодкий – найсолодший). Суто семантичні зміни відбуваються у слові при зміні суфікса і дозволяють відносити це слово до однієї частини мови : collect-able, collect-ible . Також суфікси слугують для переходу слів з однієї частини мови в іншу, наприклад :  coldness(ім.),  coldish (прикм.) coldly(присл.).[1;73]

Префікс – це морфема, що стоїть перед коренем слова і модифікує його значення. Префікси в сучасній англійській мові завжди деривативні. Префікс майже не допомагає розрізнювати частини мови за винятком тих випадків, коли він присутній у складі дієслова або слова категорії стану, напр.: a dress – to undress, dust  - adust, float – afloat. Інколи за допомогою префікса можна розрізнити перехідні та неперехідні дієслова : cry – outcry, play – outplay.

Інфікс – афікс, що зустрічається в середині основи. Інфіксація, як тип словотвору, не продуктивна. Інфікс – явище загально індоєвропейського характеру. Це головним чином, приголосний «п», що зустрічається при морфологічному пере розкладі слова : stand – stood .

Також в англійському словотворенні існує таке явище, як напівсуфікси – випадок, коли провести чітку межу між коренем та афіксами досить важко. В англійській мові є корені з високо розвиненими комбінуючи ми властивостями. Вони за своїм загальним значенням нагадують суфікс. Узагальнення лексио-семантичного навантаження мало місце в тому, що поруч з функцією напівсуфікса ці частини довгий час вживались як окремі слова - -man, -like, -proof, -worthy,напр.: seaman, childlike, waterproof, blameworthy .Інколи до напівсуфіксів відносять також форманти –wise,-way, -monger, напр.: clockwise, sideway, newsmonger .[7; 13].

Отже, як видно з теоретичної частини, в сучасній англійській мові існує певна кількість засобів словотвору, одні з яких є досить поширеними та продуктивними (суфікси, префікси), а інші вживають набагато рідше і є складовими частинами інших засобів словотвору (інфікси).

 

 

 

ІІ. МОРФЕМНА СТРУКТУРА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ.

 Префікси.

Префіксація  як спосіб слово- і формоутворення являє собою "приєднання префіксів до коренів та основ " [7; 352], а префікс - це " те, що виділяється в складі словоформи, це передкоренева (тобто  передує кореню), афіксальна морфема, що має переважно словотворчий характер" [7; 352].

Опис і класифікація англійських префіксів представляють певні труднощі. Серед лінгвістів не склалося єдиної думки про граматичну природу префіксів, зокрема  про транспортуючі здатності цих морфем [29, 90]. Разом з тим дослідження останніх років, а також данні словника неологізмів Барнхарта свідчать про те, що префікси, як і суфікси, є транспортуючими словотворчими морфемами, хоча ця функція й не головна для них, і більшість префіксів виступає в  моделях, що не транспонують.

Префіксація, як словотвір, полягає у модифікації основи, до якої префікс приєднується. Префікси розрізняються за своїм походженням : вони можуть походити із власної мови або бути іншомовними. Модифікуючи лексичне значення слова, префікс рідко змінює граматичний характер слова в цілому, тому і просте слово, і його префікс-дериватив у більшості випадків належить до однієї частини мови, напр.: abuse – dis – abuse, approve – dis – approve, believe  -  dis – believe.

Лексико-семантичне навантаження префікса визначається способом передачі основі відтінка значення, що відбиває спосіб дії, місце, час, ступінь її завершення тощо.

Власне англійські префікси походять від окремих слів. Таких префіксів не багато –a-, be-, fore-, mid-, un- . Префікс mis -  - змішаного типу (нім. mis, лат. minus, фр.me, mes).

Префікс –a, що походить від давньоанглійського прийменника an, вживається з іменником, прикметником і дієсловом і передає значення стану, становища, напр.: apiece, asleep, awake.

Поряд з власним префіксом a- в англійській мові існує префікс a-, запозичений з грецької мови, що має значення протилежності, напр.: amorphous, anomalous. Цей префікс вживається рідко, переважно у складі запозиченого слова. [5; 75]

Від прийменника походить і префікс be-(ненаголошена форма від by-).

Основне значення префікса (як і прийменника) – «біля», проте за відтінками значення відповідні деривативи діляться на декілька підгруп.

Та частина слів, де префікс утворює прислівники, невелика, причому окремі прислівники сприймаються як прості слова, напр.: before, beyond. У тих випадках, де давня форма by залишилась ненаголошено, утворились похідні слова, що пишуться через риску, напр.: by-gone, by-law.

В сучасній англійській мові префікс be- вживається головним чином, для утворення дієслів. Серед них можна виділити :

1. Підгрупу перехідних дієслів, до яких префікс додає значення «всюди, скрізь», напр.: belays, beset, bedeck.
2. Підгрупу перехідних дієслів, до яких додається значення остаточності чи надмірної дії, напр.: becall, betray.
3. Підгрупу, де префікс спонукає до перетворення неперехідних дієслів у перехідні, напр.: bespeak, bethink.
4. Підгрупу, де за допомогою префікса утворюються перехідні дієслова із загальним значенням «творити, робити», напр.: belate, belittle.
5. Підгрупу, де за допомогою префікса утворюються перехідні слова із загальним значенням «називати таким чином», утворених від іменників, напр.: bedevil, befool.
6. Підгрупу перехідних дієслів із значенням «оточувати; впливати на щось; обходитись з кимсь певним чином», утворених від іменників, напр.: becalm, befriend, becloud.

За допомогою префікса bе- від іменників утворюються також прикметники із значенням зневаги, напр.: beneaped. За значенням з підгрупи випадає прикметник beloved.

До окремої групи відносяться слова з префіксом bе-, що історично складають нерозривну основу : beneath, between, beware, beyond. Узагальненого значення набрали у процесі історичного розвитку дієслова become і begin.

До власне англійських належить і префікс for-. Префікс був продуктивний у давньоанглійському періоді розвитку мови, але у новітній час його можна зустріти у десятку слів, хоч значення, закріплене за ним, - широкі (заборони, виняткові, пропуску, невдачі, відмови). Загальновживані слова з цим префіксом : forget, forgive, forbid, forsake. Ознаки архаїчності спостерігаються у підгрупі, що охоплює слова : forbye, forbear, forgo.                                   

Вживання префікса досить розгалужені. Головні з них такі:

1. Префікс може вживатись з кожним дієсловом , що має еквівалентне словосполучення, напр.: to outspeak – to speak out, to outspread – to spread out.
2. Часто дієслова утворюють разом з префіксом дієприкметник, герундій та віддієслівний іменник, набираючи при цьому іншого значення, напр.: outclearing (видатки на прання білизни), outfighting (боксування на відстані довжини руки), outstanding (визначний).
3. При утворенні іменників від дієслів, після яких може вживатися прийменник, від дієслів та похідних іменників виникають значення :
   1. процесу : outbreak, outcry, outrush.
   2. наслідку дії : outcome, outcrop.
   3. пасивної залежності від дії : outlay, outlook, output.
   4. місця або часу дії : outfall, outlet, output.
4. При утворенні прикметників від іменників з описовими якостями префікс надає значення :
   1. зовнішніх рис чи характеристик : outback, outline, outside.
   2. відокремлених особливостей, що властиві цілому : outhouse, outfield, outworker.

При утворенні прикметників від іменників префікс надає їм значення незалежності від об’єкта або суб’єкта дії : outdoor, outlaw.

Префікс може надавати новому слову значення надмірності. До цієї групи належать різні частини мови: outbrave, outmatch, outjump.  Подібне вживання спостерігається навіть з власними іменниками : outnapoleon, to outzola.[1; 50]

Підсумовуючи усе вищезазначене, слід підкреслити, що префіксація набула широкого вжитку в англійській мові завдяки відсутності закінчень. Вирівнювання відмінкових закінчень та зникнення дієслівних флексій привезли до глибоких лексичних розмежувань, що викликаються вживанням префіксів.

2.2 Суфікси.

Суфіксація як спосіб слово- і формоутворення являє собою "приєднання суфіксів до коренів й основ"[7; 964].

Суфікс - це " афіксальна морфема, що виділяється в складі після кореневої словоформи ," [7; 967]. У лінгвістичній літературі існує багато критеріїв опису й класифікації суфіксів. Основні з них  такі:

Класифікація суфіксів в залежності від  частини мови, до якої належить похідне слово. Приєднуючись до основи, суфікс виконує категоріальну функцію й може "перенести" похідне слово в іншу частину мови, що відрізняється від частини мови вихідного слова. Відповідно, суфікси діляться на :  

Класифікація суфіксів залежно від  частини мови, до якої належить похідне слово. Приєднуючись до основи, суфікс виконує категоріальну функцію й може "перенести" похідне слово в іншу частину мови, що відрізняється від частини мови вихідного слова. Відповідно, суфікси діляться на :

• іменні, тобто утворюючі іменники від різних основ, наприклад : Britssh – Britisher.
• ад'єктивні, тобто утворюючі прикметники від різних основ, наприклад :  friend -  friendless.
• дієслівні, тобто утворюючі дієслова від різних основ, наприклад : glory – glorish.
• адвербіальні, тобто утворюючі прислівники від різних основ, наприклад: clear – clear + ly – clearly.

Класифікація суфіксів залежно від  частини мови, до якої належить вихідне слово :

• відіменні суфікси, що приєднуються до основ іменників, наприклад  : -less, -ish, -ful, ist, -some ( beautiful, pianist, girlish);
• віддієслівні суфікси, що сполучаються з основами дієслів, наприклад : -er, -ing, -ment, -able (winner, happening, portable);

 

• ад’ективні суфікси, що приєднуються до основ прикметників, наприклад  :

Переважно більшість суфіксів є полівалентними, тобто вони можуть сполучатися з основами різних частин мови. Наприклад, суфікс -ment приєднується до основ іменників (basement), дієслів (astonіshment) і прикметників (merrіment). Полівалентні суфікси звичайно багатозначні.

Семантична класифікація, заснована на спільності абстрактного категоріального значення, що властиво суфіксу . Семантичний  розподіл проводиться в межах  груп, що співвідносяться, тобто серед іменних, ад'єктивних , дієслівних й адвербіальних суфіксів . Так , наприклад, серед іменних суфіксів можна виділити наступні семантичні класи:

• агентивные суфікси    -er, -ant, -ess, -err, (doer, attendant, poetess, cannoneer);
• суфікси позначення національної або географічної приналежності  -іan, -ese (Canadіan, Japanese);
• суфікси збірного значення  -age, -dom (luggage, boredjm);
• зменшувальні суфікси  -іe, -let, -lіng, -ette (bіrdіe, booklet, ducklіng, kіtchenette).

По походженню суфікси діляться на споконвіку англійські (-ly, -fyl, -er, -ness, -ward) і  запозиченні (романські -tіon, -able, -іze, -fy, -anse, -ous  й ін.; грецькі -іsm, -іte, -іs). Запозичений суфікс вважається повністю асимільованим у мові в тому випадку, якщо він робить нові слова від споконвіку англійських основ.

В англістиці відсутній єдиний инвентарій суфіксів, у тому числі й  іменних, тобто "включення або невключення тих або інших елементів, здатних до словотворчих функцій, залежить від позиції авторів"[28, 36]. Разом з тим суфіксальна система англійських іменників представлена досить більшою кількістю словотворчих  афіксів [22;28;50;24;2].

В 60 - 70-і  роки  ХХ століття найбільш продуктивними були такі іменні суфікси : - іst, - er, -іte, -nіk, -ette, -ess, - ster, - an, -ee, -y, -ant, -atіon, -іng, -ment, -on, -іa, -іcs, -ness, -vіlle. При загальній кількості англійських суфіксів, рівному більше 100, в 70 - 80-і роки використовувалось всього половина з них. Продуктивними можна вважати наступні суфікси, що  використовувались для утворення іменників : -atіon, -er, -or, -ery, -ette, -ness.

• Похідні із суфіксом -acy (-cy) :

Функціонуючи в якості транспортуючого, суфікс  -acy приєднується до основ прикметників і передає абстрактне значення стану або якості, на яке вказує словотворча основа, наприклад : profіgacy - розпуста, complіcaly - складність, заплутаність. Як не транспонують суфікс -acy сполучається з основами іменників й утворює лексичні одиниці, що позначають титули, звання, групи спільності, колективи осіб, об'єднаних по роду їхньої діяльності, наприклад : delegacy - делегація pіracy - піратство.

• Похідні із суфіксом -ant (-ent):

 Транспортуючий суфікс –ant  - малопродуктивний. В рідких випадках можливо подальше словотворення. Суфікс  –ant  передає наступні значення: «діяч - особа" й "предмет".

Суфіксальний словотвір розрізняється в залежності :

Від суфікса, що походить з власної мови : darkness.

У цих випадках наголос новотвору не змінюється, навіть у словах з трьома складами : commonness.

Від запозиченого суфікса, що приєднується як до власно мовних, так і до запозичених коренів, не змінюючи при цьому наголосу : movable,  serviceable.

Від запозиченого суфікса, що вживається з іншомовними коренями, змінюючи при цьому наголос і / або голосний чи приголосний кореня : China – Chinese.

Суфіксація як словотвір значно ширша, ніж префіксація. Пропорційна частина власно мовних суфіксів також більша, ніж серед префіксів. Це означає, що активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витіснило словотворчі елементи власної мови, продуктивність яких може час від часу поновлюватись.

Отже, з усього вище сказаног можна зробити висновок, що суфіксація займає одне з найважливіших місць в англійському словотворенні і є невід’ємною частиною такої науки, як морфологія.

 

 

2.3 Префіксальний і суфіксальний словотвір : подібність і

відмінність.
Під префіксом ми розуміємо ту частину слова (морфему), що у своєму розвитку  придбала відповідне абстрактне значення і яка ставиться перед словотворчою основою, змінюючи її значення.

Однієї з особливостей, що відрізняють префіксацію від суфіксації, є те, що префікси, на противагу суфіксам, у більшості випадків не відносять утворені слова до нової частини мови. На цю особливість звичайно вказують як на специфічну рису префіксації. Однак при цьому не враховують, що в деяких мовах, зокрема  в англійській, є суфікси, які частково в англійському, не переносять утворене слово в іншу частину мови (порівн.: blue - bluіsh, whіte - whіtіsh, green - greeny, yellow - yellowy), і префікси, які здатні утворювати дієслова від іменних основ, так, наприклад, be-, en-( порівн. head - to behead, doctor - to bedoctor). Таким чином, префіксальний спосіб виявляє функціональну  подібність із суфіксацією.

В англійській мові ця подібність не обмежується тільки похідними на be- і  en-. Значення, що надає префікс утвореному слову, не завжди буває уточнюючим, що конкретизує, що зближає його з першим компонентом складного слова. Так, наприклад, префікс un- утворить прикметники від прикметників, надаючи їм негативне значення, тобто утворить антоніми до існуючих у мові прикметників. Однак у ряді похідних префікс un-  виражає нову якість, наприклад при утворенні прикметників  від приймеників, які ще не ад’єктувались.

Утворюючи подібні прийменики, префікс un- переносить утворене слово  до нової частини мови. Варто помітити, що в подібних випадках існує деяка різниця в ступені сполучення префікса (у порівнянні із суфиксом) і виробляючою основою, тобто при префіксації словотворча  сила форманта слабкіша, ніж при суфіксації.

Префікси як словотворчі форманти звичайно більше самостійні у фонетичному, морфологічному й семантичному відношеннях у порівнянні  із суфіксами. Це пояснюється рядом причин. По-перше,  знаходячись перед виробляючой основой, префікс не зливається в єдиний фонетико-морфологічний комплекс із формотворними суфіксами (флексіями), тоді як словотворчі суфікси вступають у тісну формально-семантичну взаємодію з формотворними суфіксами. По-друге, префікси виникають, як правило, із самостійних слів (найчастіше  зі службових частин мови), тому значення виробляючої основи, з якою сполучається префікс, звичайно до деякої міри зберігається, тобто не зливається зі значенням самого префікса в цілому, як це буває при суфіксації.

Надзвичайно важливим фактором, що зближає префіксацію із суфіксацією, є подібність відносин між префіксальними й суфіксальними першочерговими й відповідними виробляючими основами.

Виходить, як висновок, можна сказати, що наведені приклади показують, що зв'язки або відносини структурно-семантичного порядку між суфіксальними й префіксальними похідними словами й відповідними їм вихідними основами досить подібні. Виходячи з цього можна говорити про те, що в англійській мові префікси володіють цілим рядом ознак, що зближають їх із суфіксами. Якщо порівняти суфіксацію та префіксацію як засоби словотвору, то можна зробити висновок, що суфіксація є значно ширшою, ніж префіксація , бо пропорційна частина власно мовних суфіксів значно більша, ніж серед префіксів. Навіть активне запозичення латинських, грецьких та фрунцузьких суфіксів не витиснуло власні англійські словотвовитісняються словами утвореними за допомогою запозичених суфіксів.

 

 

 

 

 

                                       ВИСНОВКИ

Дана наукова робота дала змогу досягти тієї мети питання, що була поставлена у вступі, а саме : з’ясувати, що таке словотвір, що таке засоби словотвору, які їх види існують в сучасній англійській мові, визначити найважливіші засоби словотвору і розглянути подальше вживання новоутворених слів.

Мета, окреслена у вступі до даної роботи, була досягнута за допомогою опрацювання наукових праць та статей дослідників-лінгвістів, роботи зі словниками та іншими посібниками з граматики та лексикології сучасної англійської мови.

Дана наукова робота допомогла зробити висновки, що найпоширенішим засобом словотвору в сучасній англійській мові є суфіксація, яка ґрунтується на додаванні до кінця основи слова суфікса . Незважаючи на те, що крім власних англійських суфіксів, існує велика кількість суфіксів запозичених з латинської, грецької, французької та інших мов, власні суфікси все ж переважають у мові. За допомогою суфіксів утворюються іменники (як загальні, так і власні назви, як абстрактні, так і конкретні назви), прикметники, дієслова тощо.

Наступним за поширеністю засобом словотвору в сучасній англійській мові є префіксація, що базується на приєднанні до початку основи слова префікса.

Вона увійшла в число основних засобів через те, що в англійській мові відсутні закінчення і саме префіксація допомагає розмежовувати частини мови. Префікси, на відміну від суфіксів, не змінюють граматичний характер слова, і новоутворені слова належать до тих самих частин мови, що й їх основи.

 

Отже, як видно з даної наукової роботи, сучасна англійська мова має достатньо сильних та продуктивних засобів словотвору для поповнення лексичного запасу мови, а також робота дала змогу з’ясувати, що таке словотвір, що таке засоби словотвору, які їх види існують в сучасній англійській мові, визначити найважливіші засоби словотвору.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ :

1. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. – М. : Академия, 1959. - 386 с.
2. Ахманова О.С. Словарь лингвистичуских терминов. – М.:ТОВВКФ «БАО»,1969. – 288 с.
3. Бортничук Е. Н. Словообразование в современном английском языке. – К.: Освіта, 1988. – 188.
4. Карощук П. М. Словообразование английского языка. – М.:  ТОВВКФ «БАО»,1965. – 244.
5. Кубрякова Е. С. Что такое словообразование. - М.:  ТОВВКФ «БАО», 1965. – 388.
6. Леонтьев А.А. Семантическая структура слова. - М.:  ТОВВКФ «БАО», 1971. – 545.
7. Мешков О. Д. Словообразование современного английского языка. - М.:  ТОВВКФ «БАО», 1976. – 444.
8. Michael Harries. Opportunities (Upper Intermediate). – London.: Longman, 2007. – 176.

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

ПРЕФІКСИ :

Префікси змінюють значення слів, тому що кожен префікс має власне значення. Деякі слова використовують різні префікси для переходу з однієї частини мови в іншу : зневіра (іменник); зневірений (прикметник) : disbelsef (noun); unbelivable (abgective). Префіси, що виражають заперечення є дуже поширеними : dis (dishonest) - (нечесний), in (incorect) -(неправильний), non (non - violent) - (несильний), un (unlucky) (нещасливий).

Інші поширення використовують в таких формах слів, що мають значення «протилежного» чи «дії» : anti – anti – climax (ненапружений пункт); dis – disconnect (незєднаний);

in - invisible (невидимий).

MEANING ЗНАЧЕННЯ	PREFIX ПРЕФІКСИ	EXEMPLES ПРИКЛАДИ
аfterwards надає значення після чогось)	after- «після»	aftertaste
Against Надає протилежного значення	anti- «проти»	anti-war
Opposite Підсилює протилежне значення	anti- «проти»	antisocial
by yourself / itself підкреслює особистість, вказує на розповідь про когось)	auto- «про»	autobiography
two or twise підреслює дію, що виконується двічі /тобто повторюється)	bi- «ще раз»	bicycle
together вказує на дію, що виконується разом	co- «разом»	co-operate
reduce надає слову значення «зменшення», «скорочення»	de- «відстань»	degenerate
remove підкреслює значення якоїсь відстані	de- «відстань»	decode
not заперечення	dis- «відстань»	disagree
opposite проти чогось	dis- «проти»	disappear
former надає слову значення з якоюсь минулою дією	ex- «минуле»	ex-husband
before слова з таким префіксом мають значення чогось, що відбувалося до визначеного часу	fore- «до»	forecast
between надає слову значення між чимось	inter- «середина»	international
badly or wrongly слова, які мають у своїй будові префікс	mal-	malfunction
huge	mega-	megarich
extremently	micro-	microchip
small or short	mini-	minibus
one or alone	mono-	monotonous
many	multi-	multinational
not	non-	non-smoker
more / more than	out-	outgrow
showing change	trans-	transform
opposite action	un-	undo
not enough	under-	underpaid