Робота в групах. Матеріал для вчителів щодо організації групової роботи.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ В МАЛИХ ГРУПАХ?

1. Об'єднайте учнів у групи по 3-5 чоловік.
2. Запропонуйте їм пересісти по групах.
3. Швидко розподіліть ролі у групі. Визначте, хто буде спікером, доповідачем, секретарем, секундантом.

Спікер:

• зачитує завдання групи;
• організовує порядок виконання;
• пропонує учасникам групи висловитись по черзі;
• заохочує групу до роботи;
• підбиває підсумки роботи

Секретар:

•               веде коротко й розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
• як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.

Секундант:

• стежить за часом;
• заохочує групу до роботи.

Доповідач:

• чітко висловлює думку, якої дійшла група;
• доповідає про результати роботи групи.

4. Нагадайте правила роботи в групі, наприклад:

• Уважно слухай того, хто говорить.
• Не критикуй! Не принижуй!
• Право промовчати.
• Взаємна повага.
• Дотримуйтесь визначеного часу.

5. Дайте кожній групі конкретне завдання, інструкцію щодо організації групової роботи.
6. Стежте за часом. Подумайте, чим зайняти групи, які впораються із за­вданням раніше за інших.
7. Забезпечте об'єктивне оцінювання роботи групи та нагороди за групові зусилля.

8. Будьте готові до підвищеного шуму, характерного для групової роботи.
9. Під час роботи груп обійдіть їх, запропонувавши допомогу.
10.         Запропонуйте групам подати результати роботи.
11.         Запитайте учнів, чи була проведена робота корисною і чого вони на­вчилися.
12.         Запропонуйте учням оцінити власну участь у роботі малої групи, на­приклад:  Прізвище:              _____________________________________

Оцініть себе за кожним напрямком від 0 до 2 балів.

	Ви брали активну участь у роботі групи
	Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група
	Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи
	Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим
	Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед
	Ви доповідали класу про результати групової роботи
	Усього:

13.         Прокоментуйте роботу груп з точки зору її навчальних результатів та пи­тань організації групової діяльності.
14.          Оберіть конкретну стратегію оцінювання, наприклад:

• тестування;
• експрес-опитування;
• розширене опитування;
• контрольна вправа або творче завдання;
• спостереження;
• самооцінка;
• метод «Дельта-плюс» (обговорення позитивних моментів заняття та тих, які можна було б змінити);
• ігрові методи оцінювання (у вигляді гри із заздалегідь встановленою шкалою оцінювання).

Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.

Організація роботи в групах Схема 1

Формула: група отримує одне і те саме завдання.

Залежно від типу завдання результат праці групи можна просто здати на перевірку вчителю, або спікер однієї з груп доповідає, а інші учні його доповнюють чи заперечують.

Схема 2

Формула: групи отримують різні завдання.

Тоді групи або їх спікери виступають перед класом. Або, по черзі міняючись, спікери по колу обходять всі групи і працюють з кожною. Таким чином, на одному уроці повторюються декілька тем різними способами.

Схема З

Формула: групи отримують різні, але такі, що працюють на спільний результат, завдання.

Наприклад: українська мова, тема «Іменник» .

Кожна група отримує своє завдання. Результати записуються в загальну таблицю, на основі якої складається опорна схема з теми.

Злови помилку!

Формула: діти шукають помилку групою, сперечаються, радяться. Група висилає спікера, який передає результати вчителю, або читає завдання і результат його вирішення перед класом. Щоб обговорення не затрималося, обов'язково слід визначити час, відведений для цього.

Прес-конференція і запитання до тексту

Формула: діти складають списки запитань по групах. Групи працюють ад одним текстом або над різними частинами одного тексту. Складають ізні види запитань.

Своя опора

Формула 1: група складає опорний конспект уроку чи теми на аркуші ве-икого формату.

Формула 2: декілька сильних учнів заздалегідь отримують творче домаш-і завдання: скласти опорний конспект з якоїсь вивченої теми. На уроці вони тають тренерами. Клас розподіляється на групи, з кожною групою працює ренер зі своїм опорним конспектом.

ВИМОГИ ДО ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Організовуючи групову навчальну діяльність молодших школярів, учи-ель має створити сприятливі умови для сприймання учнями групового на­чального завдання та забезпечити умови для його успішного розв'язання. Щоб визначити місце групової роботи на уроках, педагогу слід проаналізува­ти зміст навчального матеріалу з кожного предмета, визначити види групової діяльності, підготувати завдання для групової роботи. Визначаючи завдання для групової роботи, необхідно враховувати обсяг завдань, рівень складності За навчальними можливостями учнів, ступінь допомоги з боку вчителя. Вчи­телю треба обов'язково скласти для учнів пам'ятки-інструкції.

Організовуючи групову роботу на уроці, вчитель повинен дотримува­тись таких вимог:

1. чітко формулювати пізнавальні завдання;
2. завдання мають бути проблемними, спонукати учнів до активності, до творчого мислення, до пошуку нових знань і нових способів і дій;

3. уважно спостерігати за ходом навчальної діяльності в малих групах;
4. зосередити увагу на діяльності слабких учнів;
5. заздалегідь інструктувати спікерів, спрямовуючи їх роботу в групі;
6. не влаштовувати жодного змагання на швидкість виконання завдань.

Функція вчителя — забезпечувати учням позицію справжнього суб'єкта навчання. Керівна роль учителя у навчальному процесі жодною мірою є зменшується. Він опосередковано керує і спрямовує роботу груп. Тому розумна вимогливість учителя повинна поєднуватися з гуманністю — важливо не пропустити ту мить, коли дітям особливо потрібна допомога та увага. Отже, вчитель має можливість більше уваги приділяти конкретній групі:

послухати, як проходить опитування, з'ясувати, як спікер керує виконанням групового завдання, допомогти в разі потреби. Якщо якась з груп відчуває певні труднощі під час виконання спільного завдання, вона може розрахо­вувати на консультацію вчителя.

Учитель повинен стати невидимим диригентом, який вміє вчасно почути, помітити, виправити, підтримати кожного учня, організувати спів­працю дітей.

Образна, емоційна мова вчителя допоможе сформувати в учнів уміння запитувати й відповідати, поступово підготувати учнів до навчального діа­логу.

Саме групові форми організації навчальної діяльності є надзвичайно важливими для широкого та ефективного використання інноваційних тех­нологій. Використання групових форм організації діяльності учнів у рамках класно-урочної системи навчання дає змогу позбутися деяких її недоліків -і є однією з умов використання інноваційних технологій навчання, зокрема технологій інтерактивного навчання, перетворюючи традиційний урок на інтерактивний.

СЛОВНИК

Групова робота — форма організації навчально-пізнавальної діяльності, за якої учні з різним рівнем навчальних можливостей, об'єднані в малі групи, виконують як спільні, так і диференційовані завдання педагога. Групи не повинні бути постійними, оскільки це може призвести до виникнення груп різного рівня успішності.

Педагогічна інновація — процес створення, поширення й використання нових засобів (нововведень) для розв'язання тих педагогічних проблем, які досі розв'язувалися по-іншому.

Інтерактивне навчання — спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, заяких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Кооперативна форма навчальної діяльності — форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність. Модуль (логічна блок-структура) — самостійний розділ або тема курсу, що розглядає певне фун­даментальне поняття, тобто явище, закон, структурний план або групу споріднених питань.

Педагогічна технологія — науково обґрунтована педагогічна (дидактична) стема, яка гарантує досягнення певної навчальної мета через чітко значену послідовність дій, спроектованих на розв'язання проміжних цілей аперед визначений кінцевий результат.

Рефлексія — здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати асні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, акож з діями та вчинками інших людей.

Стратегія — загальна керівна лінія., спрямована на досягнення кінцевої ти (цілі) у певній діяльності.

Співробітництво (кооперація) — спільна діяльність для досягнення за-ьних цілей.

МОТИВАЦІЯ

Задачі:

• сфокусувати увагу учнів на проблемі;
• викликати інтерес до теми уроку;
• налаштувати учнів на ефективний процес пізнання;
• викликати в учнів особистісну, власну зацікавленість;
• психологічно підготувати учнів до сприйняття теми уроку;
• чітко пов'язати з темою уроку;
• налаштувати учнів на розв'язання певних проблем.

ОПИС ПРОЦЕДУРИ

Мета етапу мотивації^- сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Матеріал, вербалізований під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку.

Для цього можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та про­цесу їх отримання. Це може бути:

• коротка розповідь учителя;
• бесіда;
• демонстрування наочності;
• нескладна інтерактивна технологія.

Цей елемент уроку має займати не більше 5 % часу заняття.

Вправа 1. Вилучи зайве

Крок 1. Підберіть девіз уроку (прислів'я, крилатий вислів, вислів відо­мої людини тощо).

Крдк 2. Вставте в слова девізу уроку зайвіслова. Це можуть бути назви цифр, тварин, рослини, шкільного приладдя тощо.

Крок 3. Запишіть на дошці деформований девіз.

Крок 4. Попросіть дітей вилучити зайві слова й прочитати девіз уроку.

Крок 5. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фак­тори в учнів.

Наприклад: Силтриа передодйн розудвамом никшістьне.

(Сила перед розумом никне.)

Вправа 2. Роз'єднай слова

Крок 1. Підберіть девіз уроку (прислів'я, крилатий вислів, вислів відо­мої людини тощо) або тему уроку.

Крок 2. Запишіть всі слова разом.

Крок 3. Учні повинні роз'єднати слова і прочитати девіз уроку або тему.

Крок 4. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.

Наприклад: Мудримніхтоневродився,анавчився.

Вправа 3. Мікрофон

Крок 1. Поставте запитання класу.

Крок 2. Запропонуйте дітям якийсь предмет, який буде виконувати роль уявного мікрофона.

Крок 3. Надавайте слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон.

Крок 4. Запропонуйте учням говорити швидко й лаконічно.

Крок 5. Не коментуйте й не оцінюйте подані відповіді.

Крок 6. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фак­тори в учнів.

Вправа 4. Задом наперед

Крок 1. Визначте тему уроку.

Крок 2. Запишіть на дошці тему уроку з точки зору протилежного при пушення.

Крок 3. Уявно розгляньте проблему з усіх боків.

Крок 4. Уявіть, що вся наявна інформація неправильна.

Крок 5. Розпочніть з «нуля».

Крок 6. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фак тори в учнів.

Вправа 5. Скринька скарг

Крок 1. Оберіть важку для сприймання дітьми тему уроку.

Крок 2. Підготуйте невеличку скриньку і напишіть на ній «Скринька скарг».

Крок 3. Зробіть запас невеличких папірців.

Крок 4. Попросіть дітей занотувати їхні скарги щодо теми уроку.

Крок 5. Після того, як скарги вичерпаються, закрийте скриньку.

Крок 6. Визначте, що це дуже важливі причини для того, щоб чинити опір цій темі.

Крок 7. Запитайте, чи не хотіли б вони відкласти свої скарги на час уро ку і відкритися новим знанням.

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Задачі:

• забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності: чого повинні досягти учні на уроці і чого від них чекає вчитель;
• висвітлити результати діяльності на уроці учнів: «Після цього уроку ви зможете...»;
• чітко відобразити обсяг і рівень засвоєння знань учнів, що буде за­безпечений на уроці; обсяг і рівень розвитку навичок і вмінь, який буде досягнуто після уроку;
• розвиток емоційно-ціннісної сфери учня, яка забезпечує формування переконань, характеру, вплив на поведінку;
• долучати до визначення очікуваних результатів всіх учнів.

ОПИС ПРОЦЕДУРИ

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів і забезпечує розуміння учнями змісту їхньої навчальної діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці й чого від них чекає вчитель. Доцільно і умити до визначення очікуваних результатів усіх учнів.

Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, потрібно:

• назвати тему уроку або попросити когось з учнів прочитати її;
• якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;
• попросити когось з учнів оголосити очікувані результати за записом на дошці, зробленим заздалегідь, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;
• нагадати учням, що наприкінці уроку ви будете перевіряти, наскільки вони досягай таких результатів;
• пояснити, як ви будете оцінювати їхні досягнення в балах.

Цей етап уроку має займати не більше 5 % часу заняття.

Вправа 1. Мікрофон

Крок 1. Попросіть дітей висловити мету уроку: «Сьогоднішній урок навчить мене...».

Крок 2. Запропонуйте дітям якийсь предмет, який буде виконувати роль

«уявного» мікрофона.

Крок 3. Надавайте слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон.

Крок 4. Запропонуйте учням говорити швидко й лаконічно.

Крок 5. Не коментуйте та не оцінюйте подані відповіді.

Крок 6. Прикріпіть на дошку аркуш паперу з конкретними очікуваними результатами.

Вправа 2. Дешифрувальник

Крок 1. Визначте ключове слово теми уроку.

Крок 2. Зашифруйте його за допомогою цифр.

Крок 3. Попросіть дітей розшифрувати й оголосити тему уроку.

 

НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ)

Задачі:

• дати учням достатньо інформації для виконання практичних завдань за мінімально короткий час;
• залучити та зосередити учнів на процесі пізнання;
• виявити помилки учнів;
• дати можливість учням відчути свої сили та більшу впевненість, опа­новуючи новий матеріал: «Я вже щось знаю»;
• зібрати інформацію, як можна було б використати знання учнів щодо теми уроку.

ОПИС ПРОЦЕДУРИ

Актуалізація — це фаза уроку, протягом якої учням пропонують по­міркувати про те, що вони вже знають з теми, поставити запитання та встановити мету навчальної роботи. Мета цього етапу уроку — дати учням достатньо інформації для виконання практичних завдань. Це може бути:

• міні-лекція;
• читання роздавального матеріалу;
• виконання домашнього завдання;
• опанування інформації за допомогою ТЗН або наочності.

Ця частина уроку займає близько 10-15 % часу.

Вправа 1. «Мозковий штурм»

(робота в групах або фронтально зі всім класом)

Крок 1. Поділіть дітей на групи по 5-7 осіб.

Крок 2. Чітко визначте проблему або тему для «Мозкового штурму».

Крок 3. Працюйте в колі.

Крок 4. Оберіть головуючого (спікера групи), який веде обговорення і заохочує появу нових ідей. Головуючий повинен заохочувати кількість, а не якість ідей.

Крок 5. Дайте дітям час на роздуми для того, щоб збільшити появу нових ідей.

Крок 6. Дотримуйтесь правил «Мозкового штурму».

• Жодної критики.
• Запозичення інших ідей є нормальним явищем.
• Велика кількість ідей бажана.

Оцінка приходить пізніше.

Крок 7. Діліться ідеями циклічно, коли окремі учасники або групи розповідають про одну ідею по черзі й ідеї не повторюються.

Вправа 2. «Мозкова атака» — карусель

Крок 1. Оберіть тему, яку можна розбити на підтеми чи підгрупи запитань.

Крок 2. Напишіть кожне питання або підтему на окремому аркуші.

Крок 3. Розділіть учнів на групи по 4-5 осіб.

Крок 4. Роздайте кожній групі по таблиці.

Крок 5. Оберіть, хто буде записувати ідеї (секретар), та роздайте їм ко­льорові маркери.

Крок 6. Вкажіть час, за який потрібно дати відповідь на запитання.

Крок 7. Кожна група передає свої таблиці по колу.

Крок 8. Продовжуйте вправу доти, доки кожна група не дасть відповіді на всі запитання.

Крок 9. Кожна група закінчує свій рух на таблиці, з якої почала.

Крок 10. Вивчити таблиці і звернути увагу на те, що було додано іншими групами.

Вправа 3. «Мозкова атака» «П’ять слів – три слова»

Крок 1. Оголошується тема обговорення.

Крок 2. Діти об’єднуються в групи по 4 особи.

Крок 3. Кожен член групи самостійно записує 5 слів, що спадають на дум ку під час роботи над певною темою, на окремому аркуші паперу.

Крок 4. Учасники об'єднуються по четверо, обговорюють ці слова та від кидають ті, що повторюються.

Крок 5. На великому аркуші паперу секретар групи записує три слова які найбільш вдало характеризують тему обговорення. Аркуші вивішують ся на дошці.

Крок 6. Доповідачі груп повідомляють ці слова та пояснюють для усьо го класу.

Крок 7. Звернути увагу на всі слова, які записали групи, проаналізувати їх та відкинути повтори.

Крок 8. Скласти коротку розповідь щодо теми обговорення на основ опорних слів.

Вправа 4. Інтерв'ю за три кроки

Групи по 4 діляться на пари, учитель дає питання для інтерв'ю.

Крок 1. Кожен проводить інтерв'ю зі своїм партнером по парі.

Крок 2. Учні міняються ролями у парі.

Крок 3. Об'єднайтеся в групи по 4. Кожен учень розповідає своїй груп що він дізнався від партнера по парі.

Вправа 5. Ґронування (можна застосовувати як у групі, так і індивідуально)

Крок 1. Напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша паперу, на дошці або в зошиті.

Крок 2. Починайте записувати слова та фрази, які спадають на дум з обраної теми.

Крок 3. Коли всі ідеї записані на папері (дошці), починайте встановлювати там, де це можливо, зв'язки між поняттями.

Крок 4. Пишіть стільки ідей, скільки дозволить час, або ж доки всі вони не будуть вичерпані.

Вправа 6. «Кубування» (проводиться індивідуально, в парі, фронтально зі всіма учнями)

Крок 1. Зробіть кубик з невеличкої коробки, з довжиною ребра 20-25 см.

Крок 2. Напишіть на кожному боці кубика одну з таких вказівок: опишіть порівняйте це, встановіть асоціації, проаналізуйте це, знайдіть застосування цьому, запропонуйте аргументи за або проти цього.

Крок 3. Проведіть учнів крізь процес «кубування», пропонуючи їм викласти на папері думки на запропоновану тему протягом 2-4 хвилин або зробите в усній формі.

Наприклад: КОМП'ЮТЕР

Опишіть це. Розгляньте уважно об'єкт та опишіть, що ви бачите, відзначте колір, форму та розміри.

Порівняйте це. На що схоже? Від чого це відрізняється? Встановіть асоціації. Про що це змущує вас думати? Що спадає вам думку у зв'язку з цим? Звільніть вашу уяву і подивіться, які асоціації у вас виникають у зв'язку з об'єктом.

Проаналізуйте це. Скажіть, яким чином це зроблено. Вам не обов'язково це знати. Ви можете вигадати.

Знайдіть застосування цьому. Яким чином це може бути застосовано? Запропонуйте аргумент за або проти цього. Займіть певну позицію. Використовуйте повний діапазон аргументів: від логічних до безглуздих.

Вправа 7. Діаграма Вена

Крок 1. Об'єднайте учнів в пари і дайте завдання.

Крок 2. Попросіть дітей проаналізувати отриману інформацію і запов­нити діаграму Вена.

Крок 3. Для цього діти будують два або більше великих кола, які частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюються спільний простір.

Крок 4. Діти заповнюють дві частини кола, відведені для протиставляння ідей.

Крок 5. У центральному секторі записуються спільні ознаки для обох елементів.

 

 

 

УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ

Задачі:

• учні мають оволодіти інформацією та усвідомити її значення в результат своєї конструктивної діяльності;
• підтримка залученості, зацікавленості, імпульсу учня, отриманого на етапі актуалізації;
• підтримка зусиль учня перевірити власне розуміння.

ОПИС ПРОЦЕДУРИ

Усвідомлення — етап уроку, протягом якого учні здійснюють пошукову діяльність і в результаті конструюють чи усвідомлюють нове знання Поєднують нове з тим, що вже знайоме, і, таким чином, розширюють одержані знання.

Інтерактивна вправа — центральна частина уроку, її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку.

Інтерактивна частина має займати 50-60 % часу на уроці. Обов'язково є така послідовність роботи:

• Інструктування учнів — вчитель розповідає про мету вправи, правил;і послідовність дій і кількість часу на виконання завдань (2-3 хв).
• Об'єднання в групи і розподіл ролей.
• Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учням максиму можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з од ни (5-15 хв).
• Презентація результатів виконання вправи (3—5 хв).
• Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результаті» що досягається шляхом їх колективного обговорення або за допомого інших прийомів (5—15 хв).

Технологія рефлексії після окремих вправ, фрагментів уроку

• 3 якою метою ми робили цю вправу?
• Які думки вона у вас викликала?
• Які почуття?
• Чого ви особисто навчились?
• Чого хотіли б навчитись у подальшому?

Вправа 1. Система позначок «Поміч»

Крок 1. Актуалізація (обговорення перед читанням чи вивченням).

Групова «Мозкова атака» з теми.

• Записування інформації, отриманої в результаті «Мозкової атаки» на дошці.
• Класифікація інформації.

Крок 2. Усвідомлення змісту (власне читання чи вивчення.)

• Читаючи текст, діти роблять позначки: «+» — «Я це знав»; «-» —

• Я не не знав»; «!» — «Це цікаво».

Крок 3. Рефлексія після обговорення чи читання.

Крок 4. Індивідуально чи разом складається таблиця:

«+» речі, які знали	«–» Речі, про які дізналися

Крок 5. Діти говорять чи пишуть про те, що вони думають про вивчене.

Крок 6. Після читання діти можуть написати чи намалювати малюнки з теми.

Вправа 2. «Ажурна пилка»

Діти повинні бути готовими працювати в різних групах.

Крок1]. Кожна домашня група отримує завдання, вивчає його та обгово­риш матеріал.

Крок 2. Розподілити ролі в групі: секретар (веде записи), доповідач (ставить запитання щодо змісту матеріалу або доповідає про результати роботи групи), спікер (головуючий), секундант (стежить за часом).

Крок 3. Об'єднати дітей в експертні групи. В експертних групах діти стають експертами з тієї теми, що вивчалась у домашній групі.

Крок 4. Кожен учень по черзі за визначений час має донести інформацію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представників інших груп.

Крок 5. Діти повертаються до домашніх груп, де діляться інформацією, яку отримали від членів інших груп.

Крок 6. Виробляються спільні рішення та висновки.

Вправа 3. Метод «ПРЕС» (учні вчаться дискутувати, аргументувати свої думки)

Крок 1. Роздайте учням матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу«ПРЕС»:

• Позиція: «Я вважаю, що...»;,
• Обґрунтування: «...тому що...»;
• Приклад: «...наприклад..»;
• Висновки: «Отже, (тому) я вважаю...».

Крок 2. Поясніть учням кожний етап методу «ПРЕС»:

1.               Діти висловлюють думку, пояснюють, у чому полягає їх точка зору.
2.                                              Пояснюють причини появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази.
3.               Наводять приклади, додаткові аргументи на підтримку своєї позиції: називають факти, які демонструють їхні докази.
4.               Узагальнюють свої думки.

Вправа 4. Займи позицію (корисна для роботи з дискусійними питаннями І та проблемами)

Крок 1. Запропонуйте учням дискусійне питання і попросіть їх визнаї чити власну позицію щодо цього питання.

Крок 2. Напишіть три плакати: За. Проти. Не знаю. Оголосіть проблемній питання.

Крок 3. Дітям потрібно стати біля плаката, який вони обрали.

Крок 4. Учитель вибирає кількох учнів і просить їх обґрунтувати свою по зицію або пропонує всім, хто поділяє одну й ту саму точку зору, обговорити її й виробити спільні аргументи на її захист, застосувавши метод «ПРЕС»

Крок 5. Після викладу різних точок зору учитель запитує, чи не зміни хто-небудь з дітей думки і чи не хочуть вони перейти до іншого плаката. За пропонуйте учням перейти й обґрунтувати причини свого переходу.

Крок 6. Попросіть учасників назвати найбільш переконливі аргумент своєї та протилежної сторони.

 

ЗА

НЕ ЗНАЮ

ПРОТИ

 

Вправа 5. Добре — погано (застосовується для розгляду проблеми з різних точок зору)

Крок 1. Оголосіть дітям предмет, проблему, питання для обговорення

Крок 2. Попросіть дітей розглянути цей предмет з різних точок зору: назвати гарні та погані сторони.

Крок 3. Діти складають таблицю «Добре — погано» та аргументують свої відповіді.

Вправа 6. Навчаючи — учусь (використовується під час вивчення нового матеріалу або під час узагальнення й повторення вивченого)

Крок 1. Об'єднайте дітей у групи по 4 особи.

Крок 2. Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одному на кожного учня.

Крок 3. Роздайте по одній картці кожному.

Крок 4. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці.Перевірте, чи розуміють вони прочитане.

Крок 5. Запропонуйте їм ознайомити зі своєї інформацією членів групи.

Крок 6. Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю членів групи для отримання повної інформації.

Крок 7. Після завершення вправи учні розповідають отриману інформацію.

Крок 8.Проаналізуйте та узагальніть отримані дітьми знання. Відповіді можна записати на дошці.

 

РЕФЛЕКСІЯ

Вправа 1.«Інтерв’ю»

Крок 1. Об'єднайте дітей у пари.

Крок 2. Розподіліть ролі: кореспондент і респондент.

Крок 3. Кореспондент складає три питання щодо теми уроку, а респонвнт відповідає на них.

Крок 4. Помінятися ролями.

Вправа 2. Виграш у лотереї

Крок 1. Об'єднайте дітей у групи і запропонуйте записати:

Що ми робили___________________

Найбільш важливе з того, що ми вивчили

та запам'ятали____________________

Домашнє завдання: на_____

Крок 2. Роздайте дітям конверти, в яких лежить розрізана на 4—6 части (залежно від кількості дітей у групі) листівка. Одна частина листівки має якусь позначку (зірочку, галочку, сніжинку).

Крок 3. Наприкінці уроку діти витягають з конвертів частини листівок У кого листівка з позначкою, той на початку наступного уроку буде підбивати підсумки для усієї групи щодо вивченого матеріалу.

Крок 4. Учитель наприкінці уроку витягує картку з ім'ям дитини, як підіб'є підсумки уроку за допомогою таблиці.