Робота вчителя – дефектолога під час формування уявлень про навколишнє середовище у дітей з інтелектуальними порушеннями

Формування уявлень про навколишнє середовище у дітей з інтелектуальними порушеннями

 Формування уявлень про навколишнє середовище у дітей з інтелектуальними порушеннями є важливим, оскільки внаслідок недостатності пізнавальної діяльності вони не завжди правильно сприймають оточуючий світ, залежності свого життя та здоров’я від навколишнього середовища. Зокрема для адекватного орієнтування в оточуючому світі, одним із важливих напрямків корекційно-розвиткової роботи з такими дітьми є розвиток їх пізнавальних можливостей, формування уявлень про предмети та явища навколишньої дійсності, а також уявлення про людину, її діяльності, взаємовідношення людини з природою, формування трудових та інших соціально значущих навичок та вмінь.

 Метою занять є формування у дітей цілісного сприйняття та уявлення предметів і явищ навколишньої дійсності, яке відображає важливі зв’язки та залежності між об’єктами, а саме: формування знань про навколишню дійсність, необхідність для усвідомлення своєї приналежності  до природи і суспільства, формування уявлення про живу й неживу природу

 Заняття дають змогу формувати в дітей з інтелектуальними порушеннями бережливе ставлення до природи та інших людей. Під час занять одним із важливих завдань є розвиток зв’язного мовлення, який передбачає поступове введення в активний словник дитини уявлень. Понять, назв, явищ тощо, засвоєння вміння складати прості, поширенні речення про оточуючий світ. Робити самостійні узагальнення у вигляді зв’язкової розповіді, аналізу, міркування за даним планом чи опорними словами, схемами. Процес пізнання природи сприяє розумінню використанню в зв’язному мовленні різних граматичних категорій, що характеризують назви, дії, якості та допомагають аналізувати предмет та природниче явище з усіх боків. Тому природа дає можливість для різної діяльності дитини, що сприяє активному засвоєнню та використанню набутих знань.

 Розвиток дитини відбувається на основі чуттєвого сприйняття. Під час занять вони розглядають, аналізують реальні об’єкти, вчаться виконувати різні дії з предметами, вчаться називати та показувати предмети в різному просторовому розташуванні, співвідносити їх з графічним зображенням. Діти порівнюють предмети за різними ознаками, роблять елементарні висновки та узагальнення. Під час занять у дітей збагачується чуттєвий, емоційний, соціально-побутовий досвід, відбувається розвиток когнітивної та мовленнєвої сфери.

 Під час проведення корекційно – розвиткової роботи з дітьми я добираю ігровий та дидактичний  матеріал відповідно вікових та індивідуальних потенційних можливостей дитини.

 В своїй роботі я використовую елементи ТРВЗ педагогіки у поєднанні з природним матеріалом, що дає змогу дітям з особливими освітніми потребами розвивати когнітивні процеси, мовлення, допомагає побачити багатогранність навколишнього світу, бачити явища в системі. Метод Синектика дає змогу дітям знаходити приблизну структуру об’єкту, вміння знаходити об’єкти аналогічної структури. Вправа «Знайди за зовнішнім виглядом» наприклад: каштан – м’яч, тарілка, кришка, колесо… Вправа «Знайди такого кольору предмет » наприклад: квасоля – сніг,вата,хмарка.

Метод Таємниці подвійного вправа «Користь -шкода» наприклад: камінь – корись – покласти на доріжку щоб не забруднитися, шкода – можливо щось розбити. Цей метод дає змогу дитині міркувати, знаходити нетрадиційний вихід з ситуації.

 Одним з ефективних засобів розвитку дитини є використання Казкотерапії. Казка  відповідає потребам та інтересам дітей, сприяє вияву їхньої емоційності, уяви, творчості. У казці розкривається духовний світ дитини, ідеальний рівень її морального розвитку, здійснюється вплив на підсвідомість дитини. Казки можливо складати за допомогою екоматеріалів.

Наприклад: « Склади казку з предметів природного матеріалу».

 Використання методів мнемотехніки та ейдотехніки дає змогу переказати матеріал з дотриманням послідовності в тексті; запам’ятати складні слова і географічні назви та цифри; розвивати креативність, образне мислення, пам’ять та уяву дітей.