Робота з дитячою книжкою

Казка “Сонце, Мороз та Вітер” Було це давно-давно. Йшли якось сонце, мороз та вітер і розмовляли між собою. - Я сильніше за вас обох,- сказало сонце. - Ні, я сильніший! - промовив мороз. Усі троє добре розуміли, що сильному й дужому легше на світі жити: куди б не пішов, повсюди його бояться. Але як дізнатися, хто з-поміж них найсильніший? Запитання: Хто розпочав розмову?

Красота! Прекрасно! Крокуй далі!

Ішли вони отак та й зустріли чоловіка. Побачив їх той, скинув шапку, вклонився й пішов собі далі. Раптом чує: гукають його подорожні. Повернувся до них чоловік, а вони й запитують: Скажи нам, чоловіче, по правді, кому з нас ти оце щойно вклонився? Не всім же трьом? Дуже ми хочемо знати. Задумався чоловік, не знає, що йому відповісти. Сказати, що вклонився всім трьом, але чи сподобається їм така відповідь? Сказати  комусь одному, та як угадати, котрому краще? Запитання: Кого зустріли подорожні?

Чудово! Чудесно! Продовжуй.

Розгнівається сонце - може спалити, розгнівається мороз - заморозить, а вітер - землю висушить. Кого ж із них звеличити? Думав-думав і вирішив: скаже, мабуть, що вклонився вітрові. Хоч як гаряче пече сонце, а подме вітерець одразу прохолодою повіє. Хоч як лютує мороз, а подме південний вітер-одразу потеплішає. Отож чоловік і каже: Вітрові я вклонився. Запитання: Кому вклонився чоловік?

Клас! Супер! А що буде далі?

Не сподобалась така відповідь сонцю, погрожує воно чоловікові: Начувайся тепер, ти мене ще не раз згадаєш! Не забуду я, що ти вклонився не мені, а вітрові. Вітер заспокоїв чоловіка: Не бійся ні сонця, ні морозу! Як тільки почнуть вони тобі дошкуляти, гукай мене! Запитання: Хто погрожував чоловікові?

Молодець! Ти впевнено крокуєш до перемоги. Впізнав мене? Я страусеня!

Улітку сонце вирішило помститися чоловікові  замучити його спекою. Спрямувало воно на нього своє проміння і ну палити все підряд. Чоловікові стало так жарко, що місця собі знайти не може: нічим дихати ні в хаті, ні на- дворі. Один порятунок  у воду залізти, та чи довго у воді висидиш? Згадав тут чоловік про вітер та й каже: - Хоча б вітерець подув, може, полегшало б. І тої ж миті повіяв з півночі вітер, приніс прохолоду. Чоловік знову взявся до роботи. Отож довелося сонцю погодитися, що вітер таки сильніший за нього. Запитання: Хто врятував чоловіка від спеки?

Я теж дуже сильний! А ти? Яка цікава казка! Та читай вже далі!

Узимку спробував мороз поквитатися з чоловіком. Так холодно стало, що навіть у хаті треба було кожуха вдягати. Знову згадав чоловік про вітер і каже: Хоч би вітер подув, хмари нагнав, то й мороз спав би. Зірвався тут вітер, повіяв з півдня, закружляли сніжинки, мороз і поменшав. Вийшов тоді чоловік з хати й вирушив у ліс по дрова. Запитання: Що вдягав чоловік, щоб захиститися від морозу?

Відмінно! Зроби останній крок.

Зрозумів і мороз, що вітер сильніший за нього і що не під силу йому тягатися з вітром. Зустрівшись із сонцем, вітер і каже: Сильний не той, хто своєю силою вихваляється, а хто своє діло як слід робить. Запитання: Хто був найрозумніший?

Ти найрозумніший! Ти найрозумніша!

Будьте уважні! Поміркуйте ще!