Робота з обдарованими учнями на уроках історії та в позаурочний час

Про матеріал

Сучасна освіта має відповісти на запитання: кого ми вчимо? Навіщо? До чого прагнемо? Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах. Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе.

Перегляд файлу

Робота з обдарованими учнями на уроках історії та в позакласний час вчителя Крупіної О.Ю.

Учитель плекає особистість. Але особистість може бути сформована лише особистістю. Модернізація національної освіти відповідно до потреб сучасності, інтегрування в світовий освітній простір збіглися з перехідним періодом, що характеризується низкою протиріч. Сучасна освіта має відповісти на запитання: кого ми вчимо? Навіщо? До чого прагнемо? Розбудова  державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах. Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе.

У своїй діяльності я використовую творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:  

- повага до бажання учнів працювати самостійно; 

- вміння утримуватись в процесі творчої діяльності; 

- надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів досягнення мети; 

- виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої    схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності; 

- підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей; 

- добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів; 

- терпиме ставлення до можливого безладдя; 

- заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності; 

Індивідуально-диференційований підхід на уроках історії.
   Під диференційованим навчанням зазвичай розуміють форму організації навчальної діяльності для різних груп учнів. Індивідуальний підхід - важливий психолого-педагогічний принцип, що враховує індивідуальні особливості кожної дитини. Те, що навчання так чи інакше має бути погоджене з рівнем розвитку дитини,- це встановлений і багаторазово перевірений факт, який неможливо заперечувати. Різні учні по-різному оволодівають знаннями, вміннями та навичками. Напрямки роботи з обдарованими дітьми відрізняються від інших. Робота ця складна і кропітка,  вимагає постійного спостереження, аналізу та обліку результатів.

Етапи роботи:

1. Вивчення індивідуальних особливостей кожного учня - і фізичних і психологічних, і особистісних. У тому числі особливостей розумової діяльності, і навіть умов життя в родині. Для цього я використовую особисті спостереження, анкетування, бесіди з батьками, а також спираюся на результати досліджень, проведених шкільним психологом і класними керівниками.

2. Складання або підбір диференційованих завдань, які включають різні прийоми, які допомагають учням самостійно впоратися із завданням, або пов'язаних із збільшенням обсягу та складності завдання.

3. Постійний контроль за результатами роботи учнів, згідно з якими змінюється характер диференційованих завдань.

Щоб урізноманітнити навчальні будні, я зазвичай використовую різні форми і жанри уроку, інтегровані уроки, застосовую і різноманітні форми роботи: рольові тренінги, «мозкові штурми», інтелектуальні марафони.  Для обдарованих дітей спеціально розробляються завдання підвищеного рівня складності, завдання не фактологічного і костатационного характеру, а творчі. Подібні завдання найчастіше намагаюся орієнтувати на розвиток навичок роботи з історичними джерелами: картами, документами, ілюстраціями і т.д.

Для уроків узагальнення вивченого матеріалу широко використовую таку відому форму навчального контролю, як залік. При чому обдаровані діти надають допомогу в його організації: вони готують питання, підбирають матеріал для практичної частини, самі виступають в ролі консультантів і зкспертов, проводять самооцінку діяльності на уроці.

Масу можливостей розвитку пізнавального інтересу і формування стійкого інтересу до вивчення історії надає диференціація домашнього завдання:

- прийом «особливе завдання»
просунуті учні отримують право на виконання особливо складного завдання. Виконується воно найчастіше в зошиті, включає в себе тренувальні і творчі завдання підвищеної складності.

- прийом «енциклопедист»
припускає самостійний пошук додаткового матеріалу учням для вирішення ускладнених завдань або доповнення в урок.

Метод проектів

Діти, як неодноразово відзначали багато вчених, вже за своєю природою дослідники. З великим інтересом вони беруть участь у різній дослідницькій роботі. Для цього я намагаюся широко використовувати на уроках і в позаурочний час різні методи, у тому числі і «Метод проектів», учням  пропонуються індивідуальні творчі завдання, що дозволяє активізувати їх пізнавальну діяльність, розширювати їх знання з предмета.
    Під проектом розуміється самостійна творча робота, виконана під керівництвом вчителя.  Найчастіше вони виконуються у формі письмової роботи, до якої додається  комп'ютерна презентація.

Застосування інноваційних технологій у викладанні предметів. Сьогодні вже нікого не треба переконувати в необхідності та доцільності впровадження инфо-комунікаційних технологій в усі сфери освітнього процесу. Інформаційні технології дозволяють по-новому використовувати на уроках історії текстову, звукову, графічну та відеоінформацію, користуватися різними джерелами інформації. У висновку зазначу, що використання у своїй роботі інформаційних технологій створює умови для активної участі учнів  у навчальному процесі, їх пізнавальна діяльність активізується. Однак при цьому не можна забувати, що різноманіття можливостей Інтернет-ресурсів та електронних видань в освіті це не панацея. Педагогам необхідно об'єктивно дивитися на нові технології, виявляти їх позитивні і негативні сторони і використовувати їх потенціал з користю для учнів.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Ващинець Галина Петрівна
    Дуже добре. Але хто автор, Норка чи Крупіна?
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
27 лютого 2018
Переглядів
1826
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку