Робота з педагогами. Педагогічний практикум "“МЕДІАЦІЯ ЯК СПОСІБ УРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТІВ”

Про матеріал
Матеріал складається з інформаційної та практичної частин, метою проведення такого заходу є ознайомлення педагогів з поняттям “медіація”, його теоретичними характеристиками та практичним застосуванням. У даній розробці використано матеріали навчальної програми “Базові навички медіатора в навчальному закладі. Забезпечення участі жінок і дітей у розв'язанні конфліктів та миробудуванні” (Андрєєнкова В.Л., Дацко Т.А., Лунченко Н.В., Мараховська Т.А.).
Перегляд файлу

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ САНАТОРНИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС” ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ

 

“МЕДІАЦІЯ

 ЯК СПОСІБ УРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТІВ”

 

 

 

З використанням матеріалів навчальної програми “Базові навички медіатора в навчальному закладі. Забезпечення участі жінок і дітей у розв'язанні конфліктів та миробудуванні” (Андрєєнкова В.Л., Дацко Т.А., Лунченко Н.В., Мараховська Т.А.)

 

 

 

 

МЕТА: ознайомити педагогів з поняттям “медіація”, його теоретичними характеристиками та практичним застосуванням

 

ЗАВДАННЯ: застосувати на практиці засоби розвитку комунікативних навичок, неконфліктного спілкування, ефективного слухання.

 

РЕСУРСИ: фліпчарт, маркери (червоний зелений), папір ф.А-4, різнокольорові фломастери.

 

План роботи:

  1. Конфліктологія. Загальні поняття. (Старець Т.В.)
  2. Поняття та принципи медіації. (Осауленко О.Є.)
  3. Розвиток навичок неконфліктного спілкування. (Осауленко О.Є.)

 

1. Конфліктологія. Загальні поняття.

 

“Світ без конфліктів — це відірвана від реальності утопія — і дуже неприємна : вона більше схожа на кладовище, ніж на рай на землі”.

Христоф Бесемер

 

 

 Зважаючи на різноманіття видів конфліктів і розбіжностей у їх визначенні, в першу чергу необхідно дати таку дефініцію конфлікту , яка була б спільною для усіх його видів.

 Сьогодні в літературі з конфліктології існують різні визначення конфліктів (близько 100 дефініцій). Так, на заході широко поширене поняття конфлікту, сформульоване відомим американським теоретиком Л.Козером. Під ним він розуміє боротьбу  за цінності і домагання  на певний статус, владу і ресурси, в якій цілями супротивника є нейтралізація, нанесення шкоди або усунення противника. Це твердження розкриває сутність колнфлікту більшою мірою з соціологічної точки зору.

 Конфлікт — це якість взаємодії між людьми (або елементами внутрішньої структури особистості), що виражається в протиборстві сторін заради досягнення своїх цілей та інтересів.

 Конфлікт — це зіткнення  протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів  опонентів або суб'єктів взаємодії.

Конфлікт (з лат. Conflctus – зіткнення) — це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами.

 Конфлікт -  це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій (потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок) у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних стосунках та міжособистісних взаємодіях індивідів чи груп людей.

 Загальне у даних визначеннях — протистояння між цінностями і нормами, інтересами і потребами.

Конфлікт має сторони, а сторони — цілі. Коли ці цілі несумісні, виникають спори з відповідними моделями поведінки.

 

Стадії конфлікту:

1. Передконфліктна ситуація (передумови, непорозуміння)

  1. Інцидент (привід, перша сутичка)
  2. Ескалація конфлікту (загострення стосунків)
  3. Кульмінація (максимум протистояння, вибух емоцій)
  4. Згасання, завершення конфлікту ( втрата інтересу до протистояння, вирішеня ситуації)
  5. Постконфліктна ситуація (наслідки)

 

Підходи до вирішення конфліктних ситуацій.

  1. заснований на владі (примусити зробити щось)
  2. заснований на правах (спираючись на певні незалежні стандарти)
  3. з урахуванням інтересів (потреб, бажань)

 

 Найбільш прийнятним при вирішенні конфліктних ситуацій є підхід заснований на урахуванні інтересів, тому що конфлікт вирішується на  рівні “виграш” - “виграш”.

Для прикладу схема “Айсберг” та історія про двох сестер і один апельсин.

 

 

ПОЗИЦІЇ  (ЩО хочуть?)                                                                    

                                                                                             ПОВЕДІНКА

 

 

ІНТЕРЕСИ (чому хочуть?)                                             ПОЧУТТЯ

                                                                                          ПРИЧИНИ

 

 

Історія про апельсин

Дві сестри сперечаються через апельсин. Обом він потрібен. Нарешті вони вирішують поділити його навпіл. Кожна бере свою чесно поділену половину. Але одна ість м'якоть і викидає шкірку, а інша — викидає м'якоть і бере лише шкірку для цедри. Як показує приклад різні інтереси можна привести до оптимального узгодженого рішення, якщо дослідити позиції (злити воду з айсберга) і лише тоді приймати рішення.

Ключ до успіху — переключити дискусію від позицій сторін до їх потреб та інтересів.

 

  1. Поняття медіації.

 Медіація — це добровільний і конфіденційний процес , в якому нейтральна третя сторона (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятий варіант вирішення ситуації, що склалася.

Особливістю медіації є те, що сторони спільно беруть відповідальність на себе за прийняття рішення та його виконання.

Медіатор — спеціально підготовлений посередник у вирішенні конфліктів, який однаково підтримує обидві сторони та допомагає знайти взаємоприйняте рішення.

Медіатор:

  • уважно слухає і не перебиває;
  • чітко висловлює свою думку;
  • задає питання, що сприяють  розумінню ситуації;
  • ставиться до кожного учасника ситуації з повагою;
  • дотримується нейтралітету і не приймає нічиєї сторони;
  • не надає ніяких порад і не висловлює свою точку зору;
  •  не шукає винного;
  • допомагає учасникам процедури дійти примирення, знайти справедливе вирішення ситуації, що спричинила конфлікт.

Медіатор створює атмосферу, сприятливу для переговорів і пошуку інтересів кожної сторони, щоб у результаті дійти мироного вирішення суперечки.

 

Завдання медіації — задовольнити інтереси сторін, знайшовши оптимальний вихід з ситуації, яка склалась, з мінімальними наслідками.

 

Принципи медіації:

  • добровільність сторін
  • конфіденційність медіатора
  • активна участь сторін
  • прийняття відповідальності за наслідки конфлікту його сторонами
  • нейтральність та безоціночність медіатора

 

  1. Розвиток навичок неконфліктного спілкування

 Однією з причин виникнення конфліктів і подальше невміння їх вирішувати є нездорове спілкування, агресивність, невміння слухати співрозмовника. Тому ця частина семінару складатиметься із вправ, покликаних розвинути навички неконфліктного спілкування, активного слухання, ефективного зворотнього зв'язку.

Вправи для розвитку комунікативних навичок

  1. Вправа “М'яч по колу” (5 хв)

для активізації учасників, включення їх у спільну діяльність, пропонується привітатися і назвати асоціацію з кольором м'ячика, який передається по колу. Одночасно передається два м'ячі у різні сторони, а учасники представляються по  черзі. Це активізує увагу, викликає рухову, зорову активність.

2. Вправа “Оціни себе”(10 хв.)

Учасникам пропонується розділити аркуш на 3 колонки, у одній записати 5 своїх якостей, характеристик. Після виконання цього завдання необхідно поспілкуватись зі своїми сусідами зліва і справа і у двох інших колонках записати ті їхні якості, яких немає у вас. Оцінити, що спільного/відмінного, що забули, що увійшло у топ-5.

3. Вправа “Годинник”

Учасники повинні домовитися про зустріч між собою у різний час (ведучий оголошує “Домовтесь про зустріч об ___”, фіксуючи ім'я того, з ким домовились біля відповідної цифри на циферблаті. Слід слідкувати, щоб учасників була парна кількість. Після того, як всі цифри зайняті, ведучий оголошує годину і тематику зустірчі. Наприклад, настала 2-га година, зустріньтесь зі своїм знайомим та розкажіть про свої плани на літо”. Таким чином відбуваються 12 (або менше) зустрічей на різні теми.

 

Попередня вправа дещо схожа на пташиний базар, адже було важко спілкуватися, коли навкруги всі гомонять, перекрикують. Для ефективного спілкування є дуже важливим вміння активнно слухати. Одна мудрість говорить: “Говори так, щоб тебе зробуміли і слухай так, щоб зрозуміти почуте”.

Для вирішення конфліктних ситуацій не менш важливим є вміння правильно формулювати запитання, щоб докопатися до суті проблеми.

“Історія про дракона”

Злий дракон, який жив у лісі щодня з'їдав когось із звірів на сніданок, обід та вечерю.

Одного дня зловив дракон вовка і каже:

  • Так, вовк, дивись записую: “Вовк, сірий, одна штука”. Прийдеш до мене сьогодні на сніданок, я тебе з'їм. Зрозумів?
  • Ну так...
  • Питання є?
  • Немає...

Пішов вовк понурий. Дракон йде собі далі. Зловив лисицю і каже:

  • Так, Руда, дивись записую: “Лисиця, хитра, хвостата, одна штука”. Прийдеш до мене сьогодні на обід, я тебе з'їм. Зрозуміла?
  • Ну так...
  • Питання є?
  • Немає...

Пішла лисиця понура далі. Дракон зловив зайця і каже:

  • Так, заєць, дивись записую: “Заєць, вухатий, сірий, одна штука”. Прийдеш до мене сьогодні на вечерю, я тебе з'їм. Зрозумів?
  • Ну так...
  • Питання є?
  • Так.
  • Став!
  • Можна не приходити?
  • Можна. Тоді ви-крес-люю.

 

4. Мозковий штурм.

Як поставити запитання, щоб отримати більше корисної та змістовної інформації?

 

  • ставити відкриті запитання;
  • використовувати “я-повідомлення” замість “ти-повідомлень”
  • використовувати техніки перефразування (ехо-техніка, парафраз, резюмування)
  • ставити навідні питання
  • доримуватись етикету

 

Детальніше про техніки:

Ехо-техніка — повторення окремих слів чи словосполучень людини, які несуть найбільше емоційне забарвлення, що спонукає людину продовжувати розповідь.

Парафраз — переказ іншими словами того, що сказала людина, що покаже співбесіднику, щро медіатор його уважно слухає. Використовуються такі фрази “Я вас првильно зрозумів?”, “Ви сказали, що...?” і т.д.

Резюмування — підбиття підсумків співбесіди, під час яких слід говрити чітко і лаконічно, включати слова співбесідника, не давати оцінки та поради.

 

5. Вправа “Каракулі”

Учасникам необхідно поділитися на групи по 2-3 чол, залежно від загальної кількості. На аркуші паперу учасникам необхідно спільно  намалювати довільні каракулі. Наступне завдання: домалювати каракулі таким чином, щоб вийшов змістовний малюнок.

Провести аналогію, що конфлікт - це каракулі, який лише розібравши, попрацювавши над ним можна вирішити і задовольнити інтереси сторін. Кому вдалося виконати завдання, той у перспективі може стати гарним медіатором.

 

6. Рефлексія

Рефлексію пропонується провести з допомогою символічних “валізи”, “м'ясорубки” та “смітника”. Учасники повинні “розкласти” інформацю, отримані навички у відповідні сектори:

 

  • те, над чим ще слід поміркувати —  “перекрутити на м'ясорубці”;
  • те, що здалося непотрібним — “залишити у смітнику”;
  • те, що сподобалось — “забрати з собою у валізу”.
doc
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
23 жовтня
Переглядів
32
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку