Робота з тестом 1 клас

Робота з тестом (екстернат)

Василь Сухомлинський

МОЯ МАМА ПАХНЕ ХЛІБОМ

Оповідання

Одного дня в дитячий садок привели двох новачків — п'ятирічних хлопчиків Толю й Колю. Їх привели мами. Хлопчики познайомились. Толя запитує Колю:
—  Де працює твоя мама?
—  А хіба ти не знаєш?— здивувався Коля,— Вона ж пахне ліками.  Моя мама — лікар. Захворіє людина — мама вилікує. Без лікаря люди не могли б жити. А твоя мама де працює?
—  А хіба ти не знаєш?— здивувався Толя.— Вона ж так пахне хлібом. Моя мама — пекар. Вона годує людей. Без хліба не міг би ніхто жити.
—  І лікар?— запитав здивовано Коля.
—  І лікар не міг би,— з гордістю сказав Толя.

Запитання до оповідання

1.Хто головні герої оповідання ?

2.Скільки років було хлопчикам ?

3.Ким працювала мама Колі ?

4.Ким працювала мама Толі?

5 Чого вчить нас оповідання?

6.Чи сподобалося тобі оповідання ?

БУДЕШ ІЗ ГНІЗДА ВИПАДАТИ?

У дятлихи в гнізді було четверо пташенят.
Одне з них таке неспокійне. Виглядає з гніздечка, все йому хочеться знати: а що там, далі?
—    Виростеш, полетиш — то й побачиш, що за гніздом.
Але неспокійне дятленя не захотіло слухати маму, висунулося з гнізда й упало додолу. Сидить на траві, плаче.
Прилетіла мати до малого.
—    Як же тебе врятувати, неслухняний сину?
Сідай мені на спину, берися дзьобом за пір'я та держись міцно.
Сіло пташеня матері на спину, вчепилося дзьобиком за пір’я. Полетіла мати. Принесла своє дитя у гніздо, поклала та й питає:
—    Будеш із гнізда випадати?
—    Не буду, — сказало, плачучи, пташеня й підвело голівку, щоб виглянути з гнізда.

 1.Про кого розповідаться в оповіданні?

2.Яке було дятленя ?

3. Що трапилося з неслухом ?

4.Як рятувала своє дитинча мама?Знайди слова підтвердження .

5.Чого вчить нас оповідання?

Василь Сухомлинський

А СЕРЦЕ ТОБІ НІЧОГО НЕ НАКАЗАЛО? 

Андрійко прийшов зі школи і побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду.
—    А тата відвезли в лікарню, — каже мати. Занедужав батько.
Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний, спокійний.
Мати великими очима дивилась на Андрійка.
—    А нам завтра до лісу йти, — каже Андрійко. — Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку.
—    То куди ж ти підеш завтра? — запитала мати.
—    До лісу... Як наказала вчителька.
—    А серце тобі нічого не наказало? — спитала мати й заплакала.

1 Як звали головного героя оповідання ?

2.Чому плакала мама Андрія ?

3.Чи занепокоївся син словами мами . Знайди речення підтвердження цьому?

4.Що було важливе для Андрія ?

5.В який день Андрій збирався до лісу?

6.Чого вчить нас оповідання ?

БІЛКА І ДОБРА ЛЮДИНА

Ішла собі лісом Добра Людина. Дивилася на трави й квіти ласкавими очима. Не наступила на квіти, бо помітила їх. Ось підійшла Добра Людина до високої сосни. Побачила білочку. Білочка стрибала по гілках, а за нею гнався якийсь рудий звірок. Добра Людина впізнала куницю. Це лютий білоччин ворог. Ось-ось куниця наздожене білку й розірве своїми лютими пазурами. З жалем і болем у серці глянула Добра Людина на бідолаху. Побачила білочка очі Доброї Людини, плигнула з дерева й сіла їй на плече. А зла куниця втекла в темний ліс. Погладила Добра Людина білочку та й сказала:
— Стрибай собі до свого дупла.
Глянула білочка вдячно Добрій Людині у вічі й пострибала додому. Дітки давно вже чекали на неї.
Вона й розповіла їм про Добру Людину.

1. Хто йшов лісом ?
2. Чим була дивовижна ця людина ?
3. Кого зустріла Добра Людина ?
4. Чи становить небезпеку куниця для білки? Знайди слова підтвердження .
5. Що нас навчає оповідання ?