«ВСТУП ДО ІСТОРІЇ» 5 КЛАС ДАТА____________
ТЕМА. Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України
МЕТА: познайомити учнів з фактом існування найдавнішої пам’ятки нашої історії та літератури, з’ясувати, чому літопис є не тільки історичною, а й літературною пам’яткою; ознайомити з легендарною постаттю Нестора Літописця, із процесом державотворення у східнослов’янських племенах; розвивати навички роботи з підручником, писемними історичними джерелами та історичною картою, розвивати логічне мислення, монологічне мовлення; удосконалювати вміння виразно читати, докладно й стисло переказувати зміст прочитаного, аналізувати уривки; виховувати зацікавлення історичним минулим українського народу, усвідомлення душевної краси і сили наших предків, любов до своєї землі.
Тип уроку: інтегрований (історія, укр. література), урок з використанням елементів STEM-освіти.
Обладнання: «Повість минулих літ», портрети князів, історична карта, учнівські малюнки.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Доброго всім дня! Діти, ви, напевне, здогадались, що сьогодні на уроці ми з вами будемо говорити про далеке минуле, бо «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани.» (М.Рильський). Наше завдання: дізнатися про життя Нестора-літописця, його літопис «Повість минулих літ», познайомитися з князями Києм та Олегом за розповіддю про них у писемному джерелі Нестора.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Що ми можемо дізнатися з історичної карти ?
2. Звідки історики дізнаються про історичне минуле?
3. Що таке історичні джерела ?
4. Які історичні джерела ви можете назвати?
Робота з схемою
1.Що відноситься до писемних джерел?
2.Що відноситься до візуальних джерел?
(на столі представлені історичні джерела)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
На сьогоднішній день письмових пам’яток про далекі часи збереглося зовсім мало. Грізні історичні події, війни і пожежі, нещастя й погроми знищили безліч книг. До того ж, і матеріал, на якому писали колись, теж не був довговічним. Найстаровиннішою книгою, яка дійшла до нас, є «Повість минулих літ». Саме з цього твору ми маємо змогу довідатися про перших київських князів.
IV. Засвоєння нових знань, формування вмінь
На дошці міститься зображення літописця Нестора.
Діти, перед вами портрет літописця Нестора. Народився він у Києві. У 17 років поступив послушником до Печерської обителі, але монахом став не одразу. Згідно з церковними правилами, ті, хто готував себе служінню Богу в монастирі, підлягав обов’язковому трирічному випробуванню. Випробування він витримав і був удостоєний дияконського сану. Нестор написав «Житіє Феодосія Печерського» та «Чтєніє про Бориса і Гліба». Коли йому було 40 літ, а саме – 1110 року він взявся за написання літописного звіту, щоб розповісти нащадкам, «откуда єсть пошла русская земля...». Для цього 1097 року літописець вирушив до Володимир-Волинського та Зимненського монастирів. Там він знайшов Волинський літопис. А ще познайомився з руськими літописними зведеннями і сказаннями, монастирськими записами. І ось результат його двадцятирічної праці - «Повість минулих літ» .
Демонстрація учням книги.
Писемні пам’ятки, створені видатним давньоруським письменником літописцем Нестором, мали значний вплив на розвиток всієї української культури. Переоцінити їх значення неможливо: саме з них наукові світила черпають багатющий матеріал про ті далекі часи, про які стерлися б і сліди, якби не «Повість минулих літ». Із Києва «Повість...» пішла між слов’ян.
Літопис – найдавніший вид історичної та художньої літератури, у якому записи ведуться у хронологічній послідовності.
«Повість минулих літ» прийнято називати літописом тому, що в цій письмовій пам’ятці події викладено в часовій послідовності, рік за роком, а рік у ті далекі часи називався «літом».
Постановка проблемного питання
На початку літопису є цікавий переказ про те, як Андрій Первозданний піднявся Дніпром угору, став на березі під горами і сказав учням, які були з ним:
І зійшов на гори, благословив їх, і поставив хрест, і помолився Богу.
Уважно прочитайте оповідь «Про заснування Києва» (підручник з історії ), щоб потім ви змогли відповісти на поставлені вам запитання.
Діти, а тепер перевіримо наскільки уважно ви працювали з текстом, дайте відповідь на запитання.
Довгий час історики скептично ставились до літописної оповіді про заснування Києва. Більшість із них вважали Кия міфічним персонажем. Проте вже Нестор звертає увагу на те, що Кий княжого роду, так як «был бы он простым перевозчиком, то не ходил бы в Царьград и не имел таких почестей от царя». Історики вважають, що відвідування Києм Константинополя – справжній факт, про це говориться у візантійських хроніках. Крім того майже всі міста тих часів називались іменами правителів, тому це ще один доказ того, що Кий бул не з простого роду.
Літописні оповіді про заснування Києва підтверджуються археологічними знахідками. На території історичного центру – Замковій горі, Старокиївській горі, Детинці і прилеглих районах київські археологи знашли речі, які відносяться до кінця V-VІ століть: візантійські монети імператорів Анастасія І і Юстиніана І, срібні браслети, амфори, слов’янську кераміку, кінську збрую, упряж.
У 80-х рр. ХХ ст. на Старокиївській горі були знайден житла з печами, господарськими спорудами, ями, посуд кінця V-VІІ ст. У 1971 р. недалеко від Державного історичного музею на глибині 2,5 м знайдені залишки житла с глиняною піччю, яка була заповнена посудом. Ці знахідки доводять, що саме тут знаходилося поселення, яке вчені вважають поселенням князя Кия. А час виготовлення кераміки кінця V – початку VІ ст. і буде часом заснування тут міста . Як показали розкопки «град Кия» був добре укріплений. Штучні захисні споруди вдало поєднувалися з природними – крутими схилами, а з півдня місто було оточене глибоким ровом у 4 метри.
Демонстрація слайдів.
А тепер давайте пригадаємо, що таке легенда? Які ви знаєте її різновиди? (застосування знань набутих під час уроків укр.літератури)
Легенда – це переказ про певні (здебільшого реальні) події чи окремих людей, оповитий казковістю чи фантастикою. Три різновиди легенд: міфологічні, біблійні, героїчні.
Після смерті братів, розповідає нам Нестор, рід їхній став княжити у полян.
- Які ще східнослов’янські племена ви знаєте?
Нестор детально описує в літописі, де разселилися ці східнослов’янські племена. Він також називає й інші племена й народи, які платили данину Русі (демонстрація на карті): чудь, меря, весь, ям, мордва, печора, литва – всі вони розмовляли своєю мовою.
У літо 879 р. помер у Новгороді Рюрик і передав князювання своє Олегові – родичеві своєму, і віддав на руки йому сина Ігоря, бо той був вельми на ту пору малий.
Хто ж такий Олег?
Біля 870 р. в Новгороді встановлюється правління призваного сюди князя Рюрика. Одні історики вважають, що він нормандського походження, інші – із Данії, треті – що він слов’яно-балтійського походження. Дуже швидко він проявив себе власним правителем.
У 879 р. Рюрик помер, залишивши маленького сина Ігоря своєму родичу. Через 3 роки Олег організовує похід на кривичів. Пізніше захоплює Київ.
Сучасні історики дотримуються версії: вони вважають Аскольда й Діра представниками Києвого роду, котрі зміцнювали й розширяли свою державу. Відомо, що вони воювали з Новгородом, намагаючись приєднати його до Києва. У 860 р. Аскольд здійснив успішний похід на Константинопіль, підписав вигідний для себя договір. Тоді й сам прийнял християнську віру і його найближче оточення. Але поширення християнства зазнало великого супротиву язичного населення. Волхви і язичеські жреці організували змову й знайшли підтримку в Новгороді. Тому, імовірно, Олег – язичник, який, організувавши похід на Київ, при допомозі жреців і київських бояр убив Аскольда.
Таким чином, у 882 р. відбувся переворот. Останній Києвич був убитий, і в Києві утвердилася династія Рюриковичів.
А в «Повісті» ми читаємо іншу версію захоплення Олегом Києва.
Давайте з вами в уривку з «Повісті минулих літ» прочитаємо точку зору Нестора на ці події. .
«Повість минулих літ» про вбивство Аскольда
В літо 882 виступив у похід Олег, взяв із собою багато воїнів: варягів, чудь, мерю, кривичів... І прийшли до гір Київських, і дізнався Олег, що княжать тут Аскольд і Дір. Сховав він одних воїнів у ладах, а інших залишив позаду, і сам наступив, несучи малого Ігоря. І підплив до Угорської гори, сховавши своїх воїнів, і підіслав до Аскольда і Діра, кажучи їм, що-де «ми купці, йдемо у Греки від Олега і княжича Ігоря. Приходьте до нас, до родичів своїх».
Коли ж Аскольд і Дір прийшли, вискочили всі інші воїни з лади, і сказав Олег Аскольду і Діру: «Не князі ви і не князівського роду, але я князівського роду», і показав Ігоря: «А це син Рюрика».
І вбили Аскольда і Діра, віднесли на гору й поховали Аскольда на горі, яка зветься нині Угорською...
«Повість минулих літ» про смерть Віщого Олега
... На п’ятий рік згадав він свого коня, від якого волхви пророкували смерть. І призвав він старійшину конюхів і сказав: «Де мій кінь, якого наказав я годувати і берегти?» Той же відповів: «Помер». Олег засміявся і дорікнув тому, сказавши: «Невірно кажуть волхви, але все то брехня: кінь помер, а я живий». І наказав привести собі коня: «Так побачу кістки його». І приїхав на те місце, де лежали його голі кістки і череп голий, зліз з коня, засміявся і сказав: «А чи не від цього черепа смерть мені прийняти?» І ступив він ногою на череп, і виповзла з черепу змія, і вкусила його в ногу. І від того захворів і помер...
Хочу звернути вашу увагу на те, що в легендах ніде не відчувається особлива симпатія до Олега. Очевидно, простий люд не любив князя. Навіть в легенді про зустрічі з Віщуном Олег зображується надто самовпевненим. А от Віщун, над яким підсміюється князь, особа не тільки загадкова, а навіть привабливим. Він не помиляється: все, що він передбачив, збувається.
Дослідники звернули увагу, що виконавцем пророчої волі богів у легенді вибрано саме коня, який вважався на Русі символом добра по відношенню до людини. Археологи часто знаходять кінські черепи, які наші предки замуровували у фундамент своїх будівель, вважаючи їх оберегом від зла. Тому смерть Олега від свого вірного товариша – бойового коня свідчить про те , що у свідомості киян Олег залишився поганою людиною і не вартий навіть доброї смерті. Невідоме й місце поховання Олега. Одні говорять, що воно на Щековиці, інші – десь на Ладозі, деякі вважають, що він відправився подорожувати за море й там помер. А тепер зверніть увагу на монітори комп’ютерів і подивіться, як відомі художники уявляли собі князя Олега .
(Демонстрація слайдів).
Випереджальне завдання
Напередодні ви отримали додаткове завдання: зобразити князів Олега й Ігоря, Аскольда й Діра. І зараз на нашій виставці творчих робіт ми можемо побачити, як кожний із вас уявляє собі київських князів. (Презентація робіт учнів)
(Нестор не лише старанно зібрав і описав найдавніші минулі історичні події, а у своєму літописі втілив власний погляд на них, дав їм оцінку, тому в ньому знайдемо художні описи, легендарні оповіді, казкові елементи. Отже, це не лише важлива історична пам’ятка нашої давнини, а й літературна.) (Відповідь учні записують у зошит)
V. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
1. Гра «Так – ні. » (Учитель дає твердження з приводу якогось факту. Якщо діти погоджуються з твердженням, то вони плескають у долоні; якщо ні – в класі тиша.)
2. Вправа «Веселий олівець»
Підкресліть синім кольором писемні джерела, жовтим — усні.
Перелік історичних джерел: документи, приказки, історична пісня, літопис, легенда, міф, грамота, міжнародний договір, перекази, мемуари, казка.
3. Вправа «Одна хвилина»
Методична порада. Назвати поняття і запропонувати учням висловитися на цю тему протягом 1 хвилини.
Наприклад: писемні джерела, матеріал для письма, знаряддя для письма, архів.
VІ. Рефлексія
VІІ. Домашнє завдання
1). Намалювати Нестора-літописця, яким ви його уявляєте.
2). Повторити основні поняття; прочитати відповідний параграф.
Високий рівень – скласти 5 тверджень за принципом гри «Так – ні » (за вивченим матеріалом)