Тема: Рід іменників. Іменники спільного роду
Мета (задачі): повторити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення роду іменників; сформувати поняття про іменник спільного роду; розвивати загальнопізнавальне вміння знаходити іменники чоловічого, жіночого, середнього та спільного роду у висловлюванні, визначати їх роль у реченнях; удосконалювати творчі вміння використання іменників спільного роду у реченнях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї, уміння бачити її багатство та красу.
Обладнання (матеріали уроку): ТЗН, кольорові олівці.
Хід уроку:
1. Організаційний момент.
Тож сьогодні, любі діти,
Хочу я вам побажати
Всі знання з апетитом
На уроці поглинати.
А щоб ці знання і вміння
Вам не стали тягарем,
Побажаю всім терпіння
І старання.
Тож почнем!
2. Мотивація навчальної діяльності.
Учні повинні скласти формулу своєї майбутньої роботи на уроці, використовуючи умовні позначення всіх якостей, що необхідні для плідної роботи, наприклад, у - увага, о - організованість, в - взаємодопомога, с - спілкування, р - робота, з – знання. Такий тренінг розвиває у дітей навички самоорганізації, логічне мислення, вміння ставити мету і досягати її. Наприклад, у 7 класі перед вивченням теми "Дієслово як частина мови" учні склали таку формулу майбутнього уроку:
(у+о)* (в+с)*р=з
3. Підготовка до сприйняття матеріалу або актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду.
1.Послухайте уважно поезію:
Запнувшись в блакитну хустинку,
По небу пливла хмаринка.
Та раптом зірвався вітер —
Нема їй куди подітись.
Зірвала мерщій хустинку —
Закапали з неї краплинки.
Так хмарка од вітру тікала,
Землю дощиком поливала.
Про що ці слова?
- Скільки іменників?
- Чи є тут назви істот?
-Чи є назви неістот? Назвіть їх.
- За якими принципами поділяють іменники на назви істот – неістот?
- А яких назв більше – загальних чи власних?
2.Тест
Для того, щоб пригадати теми минулих уроків, пропоную виконати невеличкі завдання за посиланням чи QR-кодом.
4. Оголошення теми, мети, завдання уроку.
Сьогодні ми продовжуємо вивчати іменник. А саме на цьому уроці ми розглянемо тему: роди іменників. Спільний рід.
Запишіть в зошити число. Класна робота. Та тему уроку.
5. Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння).
Кожному іменникові властивий граматичний рід. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняється стать і вік істот: хлопець — дівчина, голуб — голубка — голубеня. Проте є багато назв тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм відсутнє: оса, синиця, білка, жайворонок, короп. Це пов’язано з тим, що людина не мала потреби розрізняти стать таких істот.
У назвах неістот рід не має реального значення, бо ми не можемо пояснити, чому одні іменники належать до певного роду: понеділок, середа, клен, береза, смуток, радість, захоплення.
Іменники мають чотири роди.
Це вже знайомі нам
- чоловічий (До іменників чоловічого роду належать ті іменики, які здебільшого мають в називному відмінку однини нульове закінчення (дуб - Ж, героj -Ж ), рідше - - о, - а (Микол - а, дядьк - о). Також рід іменника ми можемо визначити, співвідносячи його із займенниками він)
- жіночий (До іменників жіночого роду належать ті іменники, які здебільшого мають в називному відмінку однини закінчення - а, рідше - нульове закінчення: лип - а, земл' - а, совіст' - , ніч - , тін' - . З іменниками жіночого роду співвідносяться займенники вона, ця.)
- середній (До іменників середнього роду належать іменники, які в називному відмінку однини мають закінчення -о, -е, -а: по'л-е, о'зер-о, тел'-а', курч-а', пле'мj-а. Іменники середнього роду, що означають назви молодих істот і мають в називному відмінку однини закінчення -а (-я), в непрямих відмінках однини та множини, а також в називному відмінку множини приймають суфікс -ат (-ят) (хлопча, цуценя, горобеня), разом з іменниками середнього роду на -а (-я) та суфіксом -ен (ім'я, сі'м'я, плем'я, вим'я) становлять окремий тип відмінювання - IV відміну. З іменниками середнього роду співввідносяться займенники воно, це.
Для того, щоб ви краще згадали вже відоме про ці роди та запам’ятали їх, ми з вами виконаємо завдання.
Небо, край, ялина, соловей, струмок, лисиця, гора, сніг, теля, озеро, обрій, райдуга, гніздо, сонце, степ, жито, земля.
Іменник єдина частина мови, що має ще й четвертий рід – спільний.
В українській мові рід іменників може вживатися в одній і тій же самій формі зі значенням кількох родів: чоловічого й жіночого, чоловічого й середнього, жіночого й середнього, чоловічого, жіночого і середнього. Ці іменники спільного роду переважно емоційно забарвлені, називають істоту чи певну особу і вказують на ознаку, притаманну цій істоті (особі). Найбільшу групу становлять іменники зі значенням чоловічого і жіночого роду: бідолаха, волоцюга, гуляка, заволока, заїка, ненажера, падлюка, псюка, собака, скотина, єхидна, заброда, замурза, підлиза, нездара, потвора, нероба, нехлюя, нікчема, роззява, а також сусіда, слуга, сирота, листоноша та ін. Такі іменики набувають рід тієї особи чи істоти, яку вони означають.
У реченні вони виступають то як іменники чоловічого роду, то як іменники жіночого роду: Який ти плакса, Петре! Не будь плаксою, Оленко!
А дівчина-сиротина у наймах марніє...
Отакий-то мій Ярема, сирота убогий! (Т.Г.Шевченко)
Прочитайте прислів’я. Запишіть порядкові номери тих, у яких є іменники спільного роду.
1. Бідолаха комар застудився: з джерела студениці напився
2. Поле має вуха, а ліс очі.
3. Я побачив краба, це такий незграба
4. Аби вода, а жаби будуть
5. Сонечко в дорозі не спіткнеться.
6. З кожного листочка відгризає кусень. Що ж то за почвара? То зажера - гусінь.
7. В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде.
8. Одне ледащо сонцю докоряло: ”Ну хоч би раз ти до обід проспало...”
Шифр: 1,3,6,8
Якщо іменник стоїть у множині, то ми визначаємо рід за початковою формою ( листя-листок-ч.р.)
Якщо іменник вживається лише у множині, то він не має роду ( ножиці, двері, окуляри).
Луги (чол), моря(сер.), землі (жін), листоноші (спільний)дерева (сер.), квіти(жін), грози(жін), дощі(чол), сугроби(чол), тумани ( чол), штани( немає)
6. Осмислення нових знань, умінь.
Переходимо до виконання наступного завдання. Але спочатку повторимо, чим відрізняються роди іменника. ( чоловічий – він, жіночій – вона, середній – воно, спільний- іменники, якими можемо назвати істоту чи особу будь-якого роду).
1.Отже, прочитайте текст. Випишіть іменники та визначте їхні роди.
Квітка сонця
На високому стеблі велика квітка з золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником. Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та як тільки сходить ранкова зірниця, пелюстки тремтять. То соняшник чекає сходу сонця. Ось уже сонце викотилось з-за обрію. Соняшник повертає до нього свою золоту голівку, дивиться на червоне вогняне коло. Усміхається соняшник до сонця, радіє. Вітає сонце, говорить: «Добрий день, сонечко, я так довго ждав тебе вночі».
Сонце піднімається все вище й вище, пливе по небу. І соняшник востаннє усміхається золотому промінню. Зайшло сонце. Повертає соняшник голівку туди, де завтра зійде сонечко. Спить золота квітка, й сниться їй ранкова зірниця.
(В.О. Сухомлинський)
- про що розповідається у творі? –які емоції викликав у вас цей текст?
2. Творчий диктант
Прочитати. Замінити словосполучення і речення іменниками спільного роду з довідки.
1) Роботяща, працьовита людина.
2) Людина, яка говорить багато і беззмістовно.
3) Неуважна людина.
4) Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі слова чи звуки.
5) Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівника.
6) Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь.
7) Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам.
Довідка: листоноша, сусіда, самоучка, роззява, пустомеля, недоріка, роботяга.
Скласти два речення, використовуючи іменники спільного роду.
6. Закріплення, систематизація та узагальнення.
Шпаргалка
У центрі шпаргалки зобразіть декілька головних, понять. Напишіть їх різним кольором, шрифтом, обведіть. Убік намалюйте стрілки, лінії. Відобразіть, з якими поняттями співвідносні ваші слова, малюнки - символи. Умова одна: сама шпаргалка має бути зрозумілою будь - кому з присутніх.
7. Контрольно-коригувальний етап.
Вірю-не вірю.
1. Іменник має три роди
2. Слова гай, степ, стіл чоловічого роду
3. Слова жіночого роду не мають нульових закінчень
4. Спільний рід позначає лише назви професій
5. Слова озеро, поле, сонце середнього роду
6. В словах, що стоять у формі множини рід визначити неможливо
8. Підбиття підсумків уроку.
Рефлексія. Прийом «плюс-мінус-ц»
«Плюс» - що сподобалось на уроці
«Мінус» - що не сподобалось на уроці
«Ц» - що було цікавим
9. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.