Родина, освіта, і виховання в державах Давнього Сходу

Тема – Родина, освіта,  і виховання в державах Давнього Сходу

Вчитель. У розвитку суспільств стародавнього Сходу важливу роль відігравало навчання і родинне виховання дітей. Нашу пізнавальну мандрівку цією сторінкою історії скеровуватимуть цілі освітнього дартсу.

Міркуємо стр. 59

Роздивіться ілюстрації та прочитайте текстівки до них.

1.                   Про що свідчить той факт, що в Давньому Єгипті митці зображали і чоловіків, і жінок? (У Давньому Єгипті митці зображували як чоловіків, так і жінок, оскільки вони вірили, що мистецтво мало забезпечити повноцінне життя в потойбічному світі, відтворюючи для померлих усі блага і людей, які були з ними за життя. Цей канонічний принцип відображав реальний соціальний устрій суспільства, де жінки мали важливе місце, право власності та могли брати участь у суспільному житті).

1. Що визначало спосіб життя та побут мешканців Єгипту?  стр. 60

Запитання

Що в розповіді про буденне життя єгиптян зацікавило найбільше? Як ви думаєте, чи відрізнялися права та обов’язки людей у різних суспільствах Давнього Сходу? (Так, права та обов'язки людей у різних суспільствах Давнього Сходу значно відрізнялися, оскільки залежали від соціального статусу, статі, роду діяльності та особливостей конкретної держави. Наприклад, в Єгипті або Месопотамії правовий статус залежав від належності до певного прошарку (вільні, раби, жерці, чиновники), тоді як в афінській демократії, наприклад, громадянин мав певні політичні права, але жінки, раби та іноземці були обмежені в них.

Ключові відмінності у правах та обов'язках

Соціальний статус: Найважливішим фактором був соціальний статус.

Вільні: Мали право володіти майном, укладати угоди та були захищені законом від незаконних дій.

Раби: Не мали майже жодних прав і вважалися власністю, хоча їхнє становище могло відрізнятися залежно від суспільства та господаря.

Стать: Права та обов'язки жінок значно відрізнялися від чоловічих.

Жінки: Зазвичай мали менше прав, ніж чоловіки, і їхні обов'язки були пов'язані переважно з домом та родиною. У деяких суспільствах, наприклад, у Давній Греції, жінки не мали права брати участь у політичному житті.

Державна система: Тип державного устрою також впливав на права та обов'язки.

Монархія/імперія: Права були обмежені волею правителя, а обов'язки включали сплату податків і службу в армії.

Демократія: Як в Афінах, громадяни мали права брати участь у зборах і голосувати.

Релігійні норми: Релігія відігравала важливу роль у регулюванні поведінки.

Жерці: Часто мали особливі права та обов'язки, що були пов'язані з їхнім духовним статусом.

Закони: Правові норми в давньосхідних суспільствах, таких як закони Хаммурапі, часто відрізнялися від сучасних, а покарання могло бути дуже суворим.

Таким чином, права та обов'язки людей у Давньому Сході не були універсальними, а залежали від багатьох факторів, що визначали їхнє становище в суспільстві.

Досліджуємо стр. 61

Прочитайте уривок з давньоєгипетського тексту. Що в документі свідчить про те, що освіту вважали, з одного боку, привілеєм, а з іншого - обов’язком? З якими особливостями суспільного життя це пов’язано? Чому текст написаний у формі вимог та повчань? Як ви думаєте, чому в державах Давнього Сходу виникла потреба у школах?

...Душею вболівай за те, щоб учитися писати, тоді ти зможеш уникнути всякої тяжкої роботи і досягти важливої посади. Писар звільнений від фізичної праці; він начальник... Чи тримаєш ти в своїй руці табличку писаря? Цим ти відрізняєшся від того, хто тримає весло.

Бачив я коваля, що працює біля отвора горна, пальці в нього в зморшках, як вироби з крокодилячої шкіри, а сморід від нього гірший, ніж від риб’ячої ікри. Той, хто тримає в руках різець, страждає більше, ніж ті, хто копають землю: його земля - дерево, різець - його лопата. Ти думаєш він звільняється вночі? Він усе працює та працює понад денну норму; при світлі смолоскипа не спить він уночі.

Каменяр знаходить роботу на кожному твердому камені: коли він скінчить справу своєї майстерності, відвиснуть в нього руки, сам він ослабне, коліна та хребет задерев’яніють від сидіння навколішках зі сходу до заходу сонця... Доля ткача в будинку гірша за долю жінки. Під серце підтягує він коліна, ніколи не дихає чистим повітрям. Світ сонця бачить він лише тоді, коли підкупить варту, що стоїть біля дверей.

Висновок: стань, мій сину, писарем - погоничем людей...

(Текст свідчить, що освіта була привілеєм і обов'язком, оскільки надавала привілеї (уникнення важкої праці, досягнення високої посади, статус "начальника"), але водночас наклала обов'язок (вболівати за навчання). Це пов'язано з класовим суспільством>>, де існував поділ на еліту, що керувала, і простолюдинів, зайнятих фізичною працею. Форма вимог та повчань, ймовірно, є повчанням батька синові, щоб спонукати його до навчання, або ж частиною освітнього тексту для учнів, де використовуються різкі контрасти, щоб мотивувати.

Привілей та обов'язок

Привілей: освіта – це шлях до звільнення від фізичної праці, яка зображується виснажливою і брудною, та досягнення "важливої посади" і статусу начальника.

Обов'язок: навчання потребує "душевної вболівання", тобто наполегливості, зусиль та праці, що робить його обов'язком для тих, хто прагне кращого життя.

Особливості суспільного життя

Соціальна стратифікація: суспільство чітко поділялося на вищий клас (писарі, начальники) і нижчий (робітники).

Ієрархія: освіта була ключем до переходу з нижчого прошарку в вищий, що створювало класову мобільність, але водночас закріплювало цю ієрархію.

Форма вимог та повчань

Стиль "повчальної літератури": текст написаний у жанрі повчальної літератури, яка була поширеною в Давньому Єгипті. Це форма, яка використовується для передачі знань, цінностей та життєвого досвіду від старшого покоління до молодшого.

Психологічні методи: автор використовує контраст, протиставляючи приємне життя освіченого писаря важкій праці робітників. Це стимулює мотивацію учня до навчання шляхом апеляції до його інстинкту самозбереження та бажання покращити своє становище.

Потреба в школах

Управління державою: державам Давнього Сходу потрібні були спеціалісти – писарі, які вміли б вести облік, листуватися, складати договори та розписи, що були потрібні для ефективного управління державою.

«Передача» знань: школи були необхідні для передачі не тільки навичок письма, але й знань з релігії, історії та науки, які були необхідні для функціонування суспільства та держави.

Забезпечення стабільності: створення освітніх інститутів сприяло стабільності та стабільності суспільства, оскільки забезпечувало його "кадрами" потрібного рівня кваліфікації.

Обговорюємо

Роздивіться ілюстрації та прочитайте замітку стр. 62

Запитання

1.               Що повинен був знати художник, щоб створити реконструкцію шумерської школи? (Щоб створити реконструкцію шумерської школи, художник повинен був знати архітектуру та планування будівель Месопотамії, особливості побутових предметів, одяг та навчальні матеріали, які використовувалися в той час. Художнику також слід було розуміти соціальний устрій та роль школи в шумерському суспільстві, щоб вірно зобразити діяльність учнів та вчителів).
2.               Чому поштовхом до дослідження цивілізацій Давнього Сходу стало розшифрування давніх пам’яток? (Розшифрування давніх пам'яток стало поштовхом до дослідження цивілізацій Давнього Сходу, оскільки надало ключ до розуміння їхньої культури, релігії, суспільного устрою та мови. Без доступу до текстів, що збереглися на глиняних табличках, папірусах та стелах, історики були б позбавлені можливості ознайомитись із писемними джерелами, які відображали світогляд, досягнення та спосіб життя стародавніх народів).
3.               Чому писемні пам’ятки є важливим, проте не єдиним джерелом для відтворення життя в минулому? (Писемні пам'ятки є важливим джерелом, бо вони дають детальний опис подій, але не єдиним, оскільки: вони можуть бути неповними, упередженими або знищеними, а також не відображають життя людей, які не мали доступу до письма. Тому для повного відтворення минулого історики використовують також інші джерела, такі як археологічні знахідки, речові пам'ятки (знаряддя праці, предмети побуту), усні свідчення, а також візуальні джерела (зображення, фотографії).

Розповідь вчителя

Школи в Шумері Школи в Шумері виникли у середині III тис. до н. е. Головним їх завданням була підготовка писарів, навчання їх клинопису . Такі школи називали "будинками глиняних табличок", а вчителів - батьками будинку глиняних табличок, учнів – синами будинку глиняних табличок. Навчання було тривалим, коштувало дорого, тому воно було доступним лише дітям знаті. Навчання було тривалим, коштувало дорого, тому воно було доступним лише дітям знаті.

Виховання та родина На одній із глиняних табличок є повчання батька дітям наслідувати приклад старших родичів, мудрих людей. Без шлюбного договору недійсним вважався шлюб в Межиріччі. Жінки мали однакові права з чоловіками.

Давній Єгипет. У Давньому Єгипті школи з'явилися у III тис. до н. е. разом з виникненням писемності. Тут існували двірцеві школи, школи для жерців, школи писарів, школи для різних службовців. У них користувалися ієрогліфічним (ієрогліф - священний знак) письмом, яке налічувало до 700 ієрогліфів. Учні писали чорною фарбою на папірусі за допомогою тонкої бамбукової палички. У школі при палаці фараона заняття тривали з ранку до пізнього вечора. Тут панувала сувора дисципліна, використовували тілесні покарання. Майбутні чиновники навчалися читанню, письму, лічбі, гімнастичним вправам, плаванню і гарним манерам.

У Єгипті казали: «Кого не навчав батько, той є неук, уподібнений до кам'яного ідола». Багато уваги дітям приділяли в давньоєгипетських родинах. Рівноправність чоловіків і жінок у шлюбі сприяла однаковому ставленню до синів і доньок. Особливу турботу про дітей в Давньому Єгипті учені пов’язують з тим, що за віруваннями єгиптян саме діти відкривали батькам нове життя, здійснюючи поховальний обряд. Сім'я в усіх суспільствах стародавнього Сходу була патріархальною — головою був чоловік. Найбільше прав у сім’ї мали давні єгиптянки. Часто саме жінки робили чоловікам пропозицію одружитися. Вони мали право на приватну власність, спадок, розлучення із чоловіком. Відомі давньоєгипетські повчання, у яких чоловіків закликають шанобливо ставитися до жінки.

Давня Індія. У Давній Індії (III тис. до н. е.) виховання було кастовим. Існували школи лише для двох вищих станів: брахманів (жерців) і кшатріїв (військової знаті). Школу брахманів очолював учитель. Навчання в ній тривало 10-- 12 років (від 6-12 до 22-24 років). Під час навчання діти проживали у будинку вчителя, поралися у його господарстві. У школі брахманів з дітей найвищої касти готували служителів Бога, які своє життя присвячували вивченню священних книг - Вед. У школах кшатріїв навчалися діти військової знаті, опановуючи науку володіння зброєю, їзду верхи, гімнастичні вправи, а також математику, поезію, музику, етику і танці. Найнижчі касти (вайшії - хлібороби, скотарі, торговці; шудри - нащадки підкореного доарійського населення, дрібні ремісники) не могли здобувати освіту.

Виховання Виховання і навчання носили сімейно-становий характер, причому роль родини була першорядною. Кастовий лад наклав специфічний відбиток на розвиток виховання і навчання в Стародавній Індії. Виховання передбачало розумовий розвиток (ясність суджень і розсудливе поведінка), духовність (здатність до самопізнання), фізична досконалість (загартовування, володіння власним тілом), любов до природи і прекрасного, самовладання і стриманість. Найвищим проявом моральної поведінки вважалося сприяння загальному благу. Порядок навчання в будинку вчителя багато в чому будувався за типом сімейних відносин: учень вважався членом сім'ї, і крім придбання освіти, освоював правила людського співжиття. Спеціальних приміщень для навчальних занять тоді не було. Навчання проходило на відкритому повітрі. Місцем навчання служив зазвичай будинок вчителя - гурукула.

Давній Китай. У Давньому Китаї писемність виникла в II тис. до н. е., що започаткувало навчання грамоти. Воно було тривалим і доступним лише дітям із заможних родин. До появи загальноосвітніх шкіл у Китаї існували так звані общинні школи, в яких юнаків безкоштовно навчали стрільби з лука, пісень та обрядів, згодом - їзди верхи, письма і лічби. Першу приватну школу в Давньому Китаї відкрив історик, філософ, державний діяч, релігійний учитель Конфуцій (прибл. 551-479 дон. е.). У філософських школах навчали ораторського мистецтва, риторики, логіки, вміння полемізувати, дискутувати. Саме в Китаї вперше було запроваджено складання екзамену для тих, хто хотів стати вченим або чиновником.

Стародавньому Китаї були сформовані наступні принципи освіти:припиняти погане, поки воно не виявилося;вчитися, поки не упущено час;дотримуватися послідовність у вченні;вчитися з товаришами, оскільки у того, хто вчиться один, кругозір обмежений і пізнання мізерні.

Виховання

 У Стародавньому Китаї під однією покрівлею уживалися кілька поколінь. Літні члени сім'ї користувалися великою повагою. Основа виховних відносин в такій сім'ї-повага молодших до старших. З самого раннього віку дітям вселяли, що вони молодші і повинні знати своє місце, завжди поступатися особистими інтересами в ім'я блага сім'ї, тобто, перш за все, старшого покоління. І хлопчики і дівчатка раннє дитинство проводили з матір'ю. Народженню дитини, особливо хлопчика, дуже раділи і перший час з ним няньчилися. У семирічному віці дітей поділяли. Хлопчики відправлялися до вчителя, який викладав ввічливі манери, танці, стрільбу з лука, управління кіньми. За непослух чи непокору хлопців нещадно карали( били палицею).

У китайських родинах, окрім старших членів сім’ї, виховну роль відігравали також численні табу (заборони). Вважалось, що в кожному домі був свій домовий дух, який стежив за поведінкою, працею та вихованістю членів родини, особливо дівчаток і жінок. З виховною метою будинки прикрашали картинками з повчальними сценками із життя та казок. У Китаї жінок не вважали повноцінними, вони повинні були слухатися батьків, чоловіків і старших братів. Також китаянки не мали права на спадщину після чоловіка.

4. Закріплення знань стр. 63
5. Домашнє завдання

Прочитати параграф 14 стр. 59-64

Виконати завдання  2 на  стр. 64 - письмово