Родинне свято "Андріївські вечорниці".

Про матеріал
Мета. Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України, прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу; вдосконалювати мовну культуру учнів;виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого.
Перегляд файлу

Родинне свято у 1-А класі "Андріївські вечорниці"

 

 

 

 

Тема. Андріївські вечорниці.

Мета. Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України, прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу, вдосконалювати мовну культуру учнів;виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого.
Обладнання. Українська піч, рогач, посуд, рушники, калита. 


 

 1 група учнів

 

1)Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці – то є назва
Славного роду.

2)Україна – то край славний,
Аж по Чорне Море,
Україна – то лан пишний
І степи і гори.

3)І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнські
Вчила розмовляти.

4)І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по - вкраїнські
Господа молити.


5)На землі великій

Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.


6)І живуть тут люди

Добрі, працьовиті

І скажу до речі,

Ще й талановиті.


7)Землю засівають

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають

Про ліси і гори,

І про синє море,

Про людей і квіти…

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

Всі         Наша Україна!

 

Пісня «Тільки в нас на Україні»

Вчитель.

В житті, для того, щоб сміливо рухатись вперед, неодмінно
треба повертатись до минулого, бо без нього немає майбутнього.
Ми вчимося на досвіді наших предків доброзичливості, вмінню
спілкуватись, дбати один про одного, поважати ближнього. І
сьогоднішня наша зустріч в цій світлиці - не випадковість. Разом
з вами, мої любі діти і дорогі гості ми побуваємо на українських вечорницях. З давніх-давен славилася наша Україна звичаєм,
коли хлопці та дівчата збиралися в одній із хат на селі, співали,
танцювали, жартували, варили вареники. Ця давня традиція
позабута сьогодні. Ми хочемо повернути їй життя. Нехай оживе
одна із сторінок молодості наших прабабусь. 

 

 

2 група учнів.
1)Наша Україна славиться великими традиційними святами та обрядами.
2)Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці.      Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…
3)Узимку, коли завершувалися роботи частішали дівочі та парубочі   гуляння.
Це було 13 грудня і вважається днем пам`яті  одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозданного.
4)Українські вечорниці
Починаємо для вас.
Нехай сміх і пісня ллється
В серці кожного із нас.

5)Просим всіх на наше свято,
Превелике, пребагате,
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!



6)Гей, на наших вечорницях,
Хто сумний – розвеселиться!
Співи, танці, небилиці –
Гарні будуть вечоринці.

 7)Хай веселий сміх іскриться

У серці кожного із нас

Хай дзвінке веселе слово

Пружно рветься в небеса

Разом:   Наша пісня пречудова

Хай ніколи не згаса.

( Звучить музика «Вечорниці чари вечорові»)

 

 

Сценка “Дід і баба”  

Вчитель.

На околиці села, як мовиться у казці
жив веселий дід Хома і баба Параска.

 Біля хати у садку діти гомоніли,
малі розважалися, а старі раділи.
Дід навчав гончарювати, на сопілці грати,
а бабуся-вишивати і пісні співати.
А ще вони любили
гостей зустрічати,
пирогами та вареничками
радо пригощати.
Тільки й чути у дворі
у часи дозвілля
скоромовки та казки,

загадки й прислів’я.

 

Дід
Щось добреньке з’їсти хочу,

Тільки що – не знаю сам.

Баба
Голови б ти не морочив,

Що зварила – те й подам.

Дід
Вареники, борщ і каша,

В животі від них бурчить.

 

 

Баба
Вередливий став ти, діду.

Що тобі іще зварить?

Дід
Коржі, перепічки, пампушки,

Пироги, млинці, оладки

З маком, медом, молоком

Їв би й їв би….. все гуртом….

Баба
Отже, клятий!

Хоч бери, тікай із хати!

Будь по-твоєму, спечу.

Лиш маленьку калиту.

(Баба порається біля столу.)

Дід
Ти готуй, стара, швиденько,

Повечеряєм гарненько.

(До зали)   Баба в мене – молодець!

Дід
Пам’ятаєш, моя люба,

Як були ми молоді,

Напечем, бувало, хліба –

Повна хата молоді.

Баба
Танці, співи, сміх до ночі

Вечорниці…А тепер?

(Чути музику. Дівчата та хлопці заходять танком під музику «Вечорниці»)

 

 

 

Дівчина 1.
Господарі! Чи пустите до хати?

Дівчина 2.
Вміємо співати, вмієм танцювати.

Дід
Заходьте, заходьте, хлопці та дівчата!

Скоро і калиту з печі будемо виймати.

 

 

Баба:
Поспішайте, поспішайте ,

До нашої хати.

Бо пора вже вечорниці

нам розпочинати.

Звісно, любі, я чекала,

Вам вечерю готувала:

І варенички й узвар,

І чарівних трав відвар.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

 

 

3 група учнів

Дівчина 1. Ми до хати в гості йдемо,
І гостинці вам несемо,
Щоб достаток у вас був
І щоб Бог вас не забув.


Дівчина 2. Даруємо хліб – сіль,
Щоб добро пливло
До вас у дім.

 

Дівчина 3. Принесли ми до вас мішечок гречки
Щоб не було між вами суперечки.

 

Дівчина 4. А ми принесли мішечок вівса,
Щоб родина була здорова уся.

 

Дівчина 5. Даруємо вам підкову
На щастя і долю.

 

Дівчина 6. Даруємо вам ці квіти,
Щоб весело було жити.

 

Дівчина 7. Додаю ще й цукор,
Щоб солодко жилося.

 

 

 

 Дівчина 8. Подарую бурячок,

Щоб любили ви діточок.

 

Дівчина 9. Подарую вам гарбуза,
Щоб не хворіла ваша коза

 

Дівчина 10. Дарую вам мед оцей,

Щоб завжди щиро приймали гостей.

 

 

 

 

Баба. Дякуємо щиро. А які ж ще страви поставимо до столу?

Дівчинка. А я вам допоможу. Хто відгадає загадки,  той здогадається, яку національну українську страву можна приготувати з цих продуктів.

 

4 група учнів.

1.    Сидить панна у світлиці
молода, червонолиця.
Хто до неї завітає —
вітамінами вгощає. (Морква)

2.    Кажуть, щоб хвороб не знати,
Треба всім мене вживати.
Може, ви мене й з’їсте,
Тільки сльози проллєте.
(Цибуля)

3.    Печуть мене, смажать і варять,
Їдять мене і дуже хвалять.
(Картопля)

4.    В полі хороше мені
Зеленіти навесні.
Чим же я — не молодець? .
Маю диво-корінець,
Все про нього дбаю,
Цукор відкладаю.
(Буряк)

 

5)Сидить на городі бабуся,
А в неї сім кожухів на кожусі.
                                       (капуста)

6) Зелений чуб, червоний бік,

Смачний із нього чавлять сік.

 Ґадзині варять з ним борщі,

Росте в городі на кущі. (Помідор)

Разом: Яку це страву можемо приготувати?  (борщ )
7)Борщ — це овочі й приправи.
Ну й корисна для всіх страва!
Тож борщі, ой превідмінні,
Варять здавна в Україні!

8) Моя мати борщ варила,

Його салом задобрила,

Сікла моркву і буряк

І томати м’яла,

Потім смажену цибулю

В чавунець кидала.

І капусту, і часник,

Зелену петрушку,

А тоді дала мені

Скуштувати юшку.

Ой, який же борщ смачний!

Український, запашний!

Всю каструлю з’їв би я,

Та велика в нас сім’я!

 

9)Насушили ми шипшини,

 Липи цвіт, суниць, малини.

Розігріли самовар,

 Пити будемо узвар.

 

 

 

 

 Пісня «Борщ»

На світі є у кожної країни
улюблена національна страва
а от у нашій неньці Україні
про борщ завжди ходила добра слава

приспів

Чому народ співає в сніг і в дощ?
Тому що сили надає нам борщ.
Тому й незламна ненька Україна
бо кожен день борщем годує сина.

І де б ти не бував у своїх справах,
хоч навіть у далекій чужині-
завжди в душі і серці твоїм страва,
що манить знов додому , до рідні.

приспів той же

І ким би не були ми , ким не стали-
в душі ми українці назавжди,
а галушки. цибуля, борщ та сало
врятують від хвороби і біди

приспів 2 р

Гра «Борщ»

 

 

5  Група учнів

1)А що то за борщ без сала?

А у нас на Україні

Хлібом – сіллю вас зустрінуть

А ще салом почастують

Споконвік його цінують.

 

2)Їжте сало – буде сила

І щоб там  не говорили

Про холестерин в крові-

Ви не вірте тій брехні.

 

3)Будеш сало споживати

Станеш гарно виглядати

Так ще прадіди казали,

Коли сало коштували.

 

4)А яке ж воно смачне

З морозильника сальце

З помідором, часником

Із борщем та огірком.

 

5)А що то за сало без вареників???

 Вареники спрадавна

 Шанують в Україні:

Вареники із вишнями,

Вареники з черешнями,

З чорницями, суницями,

Сливками й шовковицями.

 

6)Вареники з капустою,

Картоплею і сиром –

Їжте, люди, на здоров’я

І ходіть із миром!

 

7)Тільки в хаті українській
Покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці,
А над ними в'ється дим,
Бо гарячі - масло тане...
Чи ж ви знаєте, що це?

 

8)Це - вареники в сметані,
Найсмачніші над усе!
Українці! Пригадаймо,
З чим вареники в нас є?

 

 

9) Є вареники у хаті -
В Україні все гаразд:
Всі - щасливі і багаті,
Щедре сонце світить в нас!
Слава хаті українській,
Слава нашій всій землі,
І вареникам у мисці,
Що на нашому столі!

 

10) «Господиня»

 

 Замісила  тісто 
Добула  сметани.
Позичила   сиру  я
У  куми   Тетяни.

Запашнеє   тісто
Сиром  напихаю.
Сама  пішла  до  сусіди
Поради питаю.

Ой сусідонько моя,
Дай же мені раду.
Бо з варениками я
навіки пропаду

Поки я в сусідки
Поради питалась
А собака влізла в хату
Наробила шкоди.

Влізла капосна на стіл
Всю сметану з’їла,
А вареники мої
Під стіл полетіли
А я ті варенички
Під столом збирала.
А на мене з борошном
Виварка упала.

Борошно на голові
Виварка на шиї
А варенички мої
Летять у помиї

А я тії варенички
В помиях збирала.
Зачепилась за баняк
Серед хати впала

А я тії варенички
На совок змітаю
Висипала на тарілку
Милого чекаю

Ой, Не сердься на мене,
Я ж твоя Маруся,
Бо я така господиня
Як моя матуся
А я тії варенички
Знов ліпить взялася.
Бо я така господиня
У свій рід вдалася

 

 

 

 

Пісня «А мій милий вареничків хоче»

Ой мій милий вареничків хоче,
Ой мій милий вареничків хоче:
"Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"Та дров же немає, милий мій миленький,
Та дров же немає, голуб мій сизенький".
"Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"Та й сил же немає, милий мій миленький,
Та й сил же немає, голуб мій сизенький".
"Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"А з ким будеш доживати, милий мій миленький,
А з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?"
"Із кумою, милая, із кумою, милая,
Із кумою, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"Так підем же додому, милий мій миленький,
Вареничків наварю, голуб мій сизенький".
"Не балуй, милая, не балуй, милая
Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая".

 

Гра «Варенички!

 

 

Ведуча. На вечорницях дівчата ворожили на долю та жартували з хлопцями. Хлопці вихваляли свої таланти.

1-й хлопець:    

 Мене звати Степаном, хазяйський син.

 Багатий. Маю дві курки.

 Одна, правда, сліпа на одне око,

друга не несеться, зате бачить добре.

Маю землі видимо – невидимо,

Скільки не дивися і не придивляйся –

не побачиш.

 А що вже худоби!

І жуки, і гусінь, і мухи, а що вже

комарів – світу білого не видно!

 

2-й хлопець (Гриць):

Чим я не жених?

Може, й не зовсім гарний, та роботящий.

Вже як за щось візьмусь,

 то й за вуха не відтягнеш.

 Спати можу до обіду,

 а що вже обідати люблю!

Обідав би до самої вечері

вечеряв би до сніданку.

Виберете мене – горя не знатимете. ( Гриць лягає)

 

 

 

Пісня «Грицю-Грицю»

(Хлопці та дівчата стають у два кола: зовнішній – дівчата, внутрішній – хлопчики)

 Грицю, Грицю до роботи

 (Йдуть уперед, подаючи руки хлопчикам і тягнуть їх до роботи)

 В Гриця порвані чоботи.

 Ставлять то ліву, то праву ногу вперед на каблук, показуючи на них руками.)

 Грицю, Грицю, врубай дров!

 (Імітують рубання дров)

 Кахи, кахи, нездоров!

 (Вдають, що кашляють, тримаються рукою за голову).

 Грицю, Грицю, молотити!

 (Смикають хлопчиків за рукав, виконують рух молотьби).

 Гриць не здужає робити.

 (Присідають, тримаються за живіт.)

 Грицю, Грицю до телят!

 (Звуть махаючи рукою.)

 В Гриця ніженьки болять.

 (Присідають, не рухаючись із місця.)

 Грицю, Грицю роби хліб.

 (Імітують, що місять тісто.)

 Кахи, кахи, щось охрип.

 (Імітують кашель, тримаючись за горло.)

 Грицю, Грицю, ходи їсти!

 (Імітують, що їдять ложкою.)

 

Дівчина. Хлопці, а давайте позмагаємось. Дівчата будуть говорити початок прислів’їв та приказок, а хлопці продовжуватимуть їх.

Праця чоловіка годує, а … (Лінь марнує)

Який народ … (Такі й порядки)

Хто землю удобряє … (Тому й земля повертає)

Хто полю годить … (Тому жито родить)

Хочеш істи калачі …( Не лежи на печі)

Поки суд та діло… (А кошеня сало з’їло)

На городі бузина … (А в Києві дядько)

Баба:  А ще наш народ полюбляв жартувати. Тож давайте і ми пожартуємо.
6 група учнів

Жарти

1)От так диво – дивина:

Виріс ріг у кабана,

Льоха вбралася у пір’я,

Пси порили все подвір’я.



2)А лаписько в курнику

Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!»

Лізуть горобці на квочку,

Щоб сховатись в холодочку.



3)А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться,

Кіт у кошику несеться.



4)А індики на воді

Плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені –

Де тут правда, а де ні?

Всі Та тут все переплуталось!
5)«Мрія»

А я мрію ось про що.

Коли б я був полтавський соцький,

Багато б дечого зробив!

Зробив би так, щоби жилося

Всім людям добре. Напримір,

Поставив би я скрізь дерева

З медових пряників самих,

І ніжки з холодцю свинячі,

Щоб з часником росли на них,

Замість лози росли ковбаси,

А листя все було б – млинці,

Земля була б з самої каші

Та з добрих свіжих потрухів!

 

6) «Довгий язик»

Кажуть люди, що у жаби
хитрість є така:
заховається в травиці,
випхне язика.
А метелик тільки
сяде на її язик,
хитра жаба цап зубами,
і метелик зник.
Байка вся, але до цього
думка в мене є:
хто язик великий має,

той не пропаде!

 

7) «Хто старший»

 

 

Забіг увечері до хати
знадвору збуджений Юрко.
У матері почав питати
- Хто старший? Я чи кіт Мурко?
- Звичайно ти, - говорить мама.
А як же так, скажи мені, -
малий ніяк не дійде тями.

Мурко вусатий, а я – ні?!

 

8)«Кіт»

- Чому це ти подряпаний? –
Ілля Сашка пита.
-Бо я учора ввечері
Купав свого кота.
А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого.
Еге, ти ж не викручував
І не сушив його

 

Хлопець. Щось дівчата засмутились. Розкажу я гумореску.
«На базарі»

Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Нелегке це діло –

Нешкодливе щоб було,

І щоб добре їло,

І нарешті підібрав:

О! які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

А з якого ви села? –

Спитав молодиці.

Та йому відповіла:

Я з села Мельниці.

Забирайте їх назад!-

Буркнув незабаром,-

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром

Тітка ближче підійшла:

– То ж назвіть причину!

– А я з вашого села

Маю вже дружину. 

 

"Український танок". Виконує Мішаткіна Софія 

 

 

 

 

 

Дід.Ну й розвеселили ви мене.
Ми ж про калиту забули.
7 група учнів
1)Як то було з початку світу,
Не було тоді неба, ні землі,
А лишень було синє море,
А на тім морі ой три дубочки,
А на тих дубочках три голубочки,
Три голубочки з неба зіслані,
З неба зіслані,
На Калиту прислані.
2)З давніх літ була в пошані
На андріївські свята
І пахуча і рум`яна
Символ щастя – Калита

3)В ніч Андріївську дівчата

Її випікали,

По ній суджених своїх

І долю гадали.

 

4) Сонцелика і прекрасна,
Хоч немудра і проста,
Вірили ¬– приносить щастя

На Андрія Калита

 

 

5)Свято Андрія припадає на найбільш темний період року, коли як кажуть, день до обіду. При допомозі магічних ритуалів люди намагалися допомогти сонцю розгорітися

6)Найтісніше пов’язаний з культом сонця вогонь, в тому числі домашнє вогнище, тому на Калиту так широко використову­вались атрибути печі та знаряддя праці, якими господиня поралася коло вогню — кочерга, хлібна лопата, рогачі, горня, сажа.
7)Обрядовий хліб — калита також нагадує сонце, він обов’язково круглий, як сонце, в середині з діркою, до того ж вимазаний медом. Золотий мед, принесений бджолами (божими мухами) також символізував сонце і широко вико­ристовувався в цей день.

У небо, наша калита, у небо,

А ти, сонечко, підіймись

Та нас подивись.

Ми калиту чіпляємо.

На місяць поглядаємо,

Свою долю-радість закликаємо…»

 

Ведуча:  Ану, хлопці, хто Калиту почепить? Давайте виберемо пана Калитинського, який буде нас смішити та глиною мастити.  Калиту слід кусати, не допомагаючи руками й не сміючись. До калити їдуть на коцюбі. Завдання пана Калитинського - розсмішити вершника Кичержинського.

 


Проводиться гра «Калита»

І нарешті, калита,

Наче сонце, золота.

Хто вкусить калити хоч раз,

Той буде першим серед нас.

Нумо хлопці і дівчата,

Хто з нас буде починати?

 

1 Хлопець.

-Дозвольте мені бути паном Калитинським! Де мій квач і мазниця?

(Господиня подає.)

Калитинський.

- Хто першим до Сонця-калити поїде?

(Хлопці штовхають один одного.)


2 хлопець.

Ой громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути.

 

1 дівчина. Михайле, чому коня не береш?

Подає кочергу.

 

(Сідає на рогача «верхи» і, вибрикуючи їде до калити)

- Їду, їду калиту кусати.

Пан Калитинський.-

А я буду по губах писати!

Хлопець-

Ти писнеш чи ні, а я на білому коні, то й калита - мені!

(Намагається вкусити калиту ).

Калито, смачна, рум’яна.

Подивлюсь, аж голос в’яне.

Скажи. Як тебе дістати?

Як таємницю розгадати?

(Підстрибує. Кусає, Всі регочуть)

 - Смачна калита, вкусив. Аж душа засіяла!!!


ВСІ ХЛОПЦІ ПО ЧЕРЗІ КУСАЮТЬ КАЛИТУ.
Ведуча. -Кому не вдалося відкусити калиту наступного року спробують і в них обов’язково вийде.

-Хто вкусить калиту, тому всю зиму світить сонце буде, тому добро в домі буде.

 

 

 

 

8 група учнів

1)Ми гуляли, веселились

Усім весело було

Вечорниці завершились,

І здається все пройшло.



 

2)Ні не все так просто проходить

В серці струночка бринить

Про шкільні ці вечорниці

В серці спомин буде жить.

 

3) Нехай наша хата всім буде багата!

 І хлібом, і сіллю, й великим добром.

 

4)Хорошими дітьми й міцненьким здоров’ям.

 І піснею. Й сміхом. І сімейним теплом.

 

 5) І ще ми бажаємо, щоб ви не хворіли.

 Душею і серцем були молоді.

 

6)До рідного краю любов’ю горіли.

 І користь приносили рідній землі!

 

Вчитель.

 От поволі затихають наші вечорниці,

Не забудьте ви дорогу у наші світлиці.

Хай любов і щире слово душу вам зігріє,

Пам’ятайте вечорниці в ніч на Андрія.

 

Пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд»

Скільки б не співали, а кінчати час,

Кращі побажання ви прийміть від нас

 

П-в

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

 

Хай біда і горе обмине ваш дім,

Доброго здоров’я зичим вам усім.

 

П-в

 

Прощавайте, друзі, вам низький поклін

Щастя вам бажаєм всі ми як один

 

П-в

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

 

 

doc
Додано
22 лютого
Переглядів
167
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку