Родинне свято "Сім'я - Родина - Рід - Народ"

Родинне свято. «Сім’я – Родина – Рід – Народ.»

(для учнів 5 – 9 класів)

Мета: Ознайомити учнів із поняттями "сім'я", "родина", "рід", "народ"; формувати в учнів громадянське самоусвідомлення; сприяти зміцненню добрих стосунків у родинах учнів; виховувати шанобливе ставлення до своєї Батьківщини.

Місце проведення: актовий зал.

Обладнання: малюнки дітей на тему: "Сім'я", родовідне дерево, фонограма пісні "Родина", вишита скатертина, рушник, хліб, кетяги калини, колоски.

Хід заходу

Вихователь.

На сьогоднішню годину спілкування вам було завдання: намалювати сім'ю сьогодні і в майбутньому. Ви бачите свої роботи. Мені стало зрозуміло з ваших малюнків, що всі ви бачите повноцінну сім'ю і це дуже добре. В цих сім'ях - є любов, повага, добро, взаєморозуміння, благополуччя, тепло. Хотілося б, щоб у ваших маленьких душах завжди сяяло сонечко, яке б зігрівало ваші сім'ї.

     З усього в світі найдорожче -

Своя сім'я і власний рід,

Бо навіть предків рідних мощі

Оберігають нас від бід.

Вони уважно з того світу

(Нема, повірте, забуття)

Спостерігають, як їх діти

Ідуть дорогою життя...

Ми це не завжди помічаємо

Родинне вогнище своє.                                                                                      Якщо шануємо і множим

Свою сім'ю і родовід,

То передати дітям зможемо

Цю шану в спадок - заповіт

Бо без сім'ї і свого роду

(Такий закон Всевишній дав)

Немає нації, народу

Немає жодної з держав.                                                                                             

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,                                                                                              Рідніша їм своя пустиня,                                                                                         А ніж земний в пустині рай.                                                                                              Їм красить все їх рідний край.                                                                                   Нема без кореня рослини,                                                                                          А нас людей ,- без Батьківщини!

Учень.

Мово рідна, слово рідне,                                                                                     Хто вас забуває,                                                                                                          Той у грудях не серденько,                                                                                  Тільки камінь має.

Учень.

Є в світі зваби немалі,                                                                                           Цікава стежка кожна...                                                                                              Але до рідної землі,                                                                                               Збайдужитись не можна.

Учень.

Для мене багато не треба,                                                                                            Щоб серце забилось раптово.                                                                                Лиш латочку рідного неба                                                                                     Та матері лагідне слово...

Вихователь.

Які прекрасні, хвилюючі слова, сповнені найсвятішого почуття - любові. Бо звернені вони до того, що для нас найдорожче. Мати, Україна, мова, народ, земля.

    Постараємося нині осмислити спорідненість таких знайомих і дорогих нам слів: родина - рідний - рід - народ. Йдеться не про кореневу, а духовну спорідненість слів.

    Поміркуємо, як ви розумієте слово "рідний", коли говорите про маму, тата, сестричку, брата, бабусю, дідуся?

    Так, у цьому розумінні рідний - значить єдинокровний: адже батьки дали вам життя, тобто народили, ви їх часточка, як і ваші сестрички, братики, як ваші батьки - кров і плоть своїх батьків, а ваших дідусів і бабусь. Усі ви - сім'я, або родина.

    У ваших мами і тата теж, може, є брати, сестри. Вони між собою рідні. А от виросли вони, створили свої сім'ї. Скажіть, чи їхні діти вам рідні? Чи ви з ними - одна сім'я?(Ні). Ось тут уже замість слова "сім'я" вживаємо "рідня", "родина".

    А коли думаємо чи говоримо про предків чи нащадків, то вже й ці слова не підходять, тоді ми кажемо "рід".

    Як маленькі струмочки, вливаючись у більші, творять потічки, потоки, а ті - ріки, а ріки - море, так і ми творимо сім'ї, родини, рід, а з родів складається велике, святе і рідне всім родам - народ.

Учень.

У полі калина, у полі червона                                                                Хорошенько цвіте.                                                                                                   Ой роде наш красний,                                                                                                       Роде наш прекрасний,                                                                                             Не цураймося, признаваймося,                                                                            Небагацько нас є.

Вихователь.

    Іншими словами, це образ отого великого родовідного дерева нашого народу й кожної людини. До свого роду звертається автор: "Не цураймося, признаваймося - не багацько нас є".

    А тепер погляньте ось на цей малюнок. Що ви бачите на ньому? (Сильне, могутнє дерево. Але в нього відтяте коріння).

    А тепер скажіть, що станеться з деревом, коли його зрізати в корінь? (Воно зав'яне, всохне).

    А чому всохне, пропаде? Що дає дереву коріння? (Дає соки земні. Дерево бере сили від землі корінням!).

 З роду в рід кладе життя мости,                                                                               Без коріння саду не цвісти,                                                                                   Без стремління човен не пливе,                                                                                     Без коріння сохне все живе.

    А тепер уявіть собі, що це не дерево, а ваш рід. Як на вашу думку? Що таке рід? Це - одне чи ряд поколінь, які пішли від одного предка: рід по маминій лінії, по батьковій. Що тут є корінням і де б ви на цьому дереві знайшли самих себе, найменших членів роду? (Ми молоденькі зелені листочки, гілочки - наші тато й мама. Стовбур, що ближчий до нас, міцний, це, можливо, наші дідусі й бабусі. А коріння - це всі наші предки, ті, хто жили давним давно).

    А тепер скажіть! Що спільного між словами "родина", "рідний", "родовід"?

Відповіді дітей

    Рід! Вдумаймося у це слово. Слово "рідний" - пов'язане з народженням. Рідна людина - це не лише людина, близька твоєму серцю, а ще й одного з тобою роду, покоління. Ми кажемо "мої рідні", коли говоримо про сім'ю. У кожного з нас є своя родина. Родовід - історія поколінь вашого роду.

    Мати і батько, бабуся і дідусь - це найдорожчі кожному з нас люди, які нас люблять, жаліють, адже ми теж для них рідні. І ми також не уявляємо свого життя без них.

    Від батьків ми одержуємо життя. Вони виховують нас, навчають мудрості й доброти, вкладають у наші вуста добрі слова. Так ведеться в Україні здавна.

    А кого ми вважаємо найріднішою людиною? Звичайно, маму. Вона породила нас, вигодувала, виплекала й усе життя супроводжує і окрилює своєю турботою і ласкою.

Учениця.

Матусю, збіліли вже скроні,

І пролетіли літа, мов птахи,

Та знаю - в життєвому полі

Тобі ще іти та іти.

І хай перелистує доля

Прожиті твої сторінки,

А ти все такою лишайся,

Як знаємо тебе усі ми.

Матусю, що в світі рідніше

За посмішку світлу твою,

Хто любить за тебе сильніше -

Лиш ти, і я Бога молю:

«Пошли ти матусі здоров'я

І долі, і віку пошли,

Щоб нас плекала в любові,

Молю, все для цього зроби.

Щоб нами вона милувалась,

Онуки круг неї росли,

Щоб весело в домі співалось

І всі ми щасливі були».

Вихователь.

    Але родина - це не тільки родичі. Це і наш клас, і школа. Родина - це і весь наш український народ, наша велика Батьківщина.

    Рідна домівка - вона є в кожного з нас. Вона найкраща, найтепліша, і як би важко чи сумно нам не було, ми знаємо, що є місце на землі, де на нас завжди чекають і люблять. Недарма кажуть: «У гостях добре, а вдома найліпше».

    Ось бачите, ми з вами багаті! Маємо родину, рідну оселю, рідну вулицю, рідне село. Усе це і є наша з вами рідна земля - земля, на якій ми народились. Вона для нас найсвятіша, найкраща. Вивчайте, бережіть, любіть духовні скарби свого народу!

Звучить пісня «Родина» сл. В. Крищенко, муз. О. Злотник.

Вихователь.

 Сім’я – родина – рід – народ – Україна.  Бажаю   усім   вам   щастя,   здоров’я,   злагоди   у   родинах! Сподіваюся, що в нашій шкільній родині теж завжди пануватимуть щирість і взаєморозуміння!

Література.

1. Балабанов І. Тепло отчого дому // Шкільний світ.-2003.-№29.

1.               Дерека С. Роде наш красний //Позакласний час. 2003.- №3.
2.               Макарчик А.В. Родинне свято // Позакласний час.-2003.-№1.
3.               Соколова Д.Л. В мого роду – сто доріг, сто століть у мого роду // Шкільний світ. – 2003. - №4